Народилася в Києві 1929 року в родині вчених. Батько, Олександр Авксентійович Зубченко, кандидат сільськогосподарських наук, автор наукових праць. Мати, Анна Андріївна Скрипчинська, наукова співробітниця Академії наук України.
У 1944–1949 роках навчалася в Республіканській художній школі імені Тараса Шевченка в художника-педагога Володимира Івановича Бондаренка. 1954 року вступила до Київського державного художнього інституту, де навчалася в майстерні професора Олексія Олексійовича Шовкуненка. З 1956 року почала виїздити на канікули в Карпати. Темою дипломної роботи обрала «Гуцульське весілля». Після закінчення Інституту (1959 рік) продовжувала щоліта подорожувати Карпатами до 1963 року.
У 1962–1964 роках була серед засновників образотворчої секції Клубу творчої молоді Києва. З 1962 року присвятила себе відродженню українського монументального мистецтва. Була членкинею бюро, секретаркою монументальної секції Київської спілки художників.
В 1964 Алла Горська в співавторстві з Опанасом Заливахою, Галиною Севрук, Людмилою Семикіною та Галиною Зубченко створили у вестибюлі Червоного корпусу Київського національного університету вітраж «Шевченко. Мати». Створена після цього комісія кваліфікувала його як ідейно ворожий, тому вітраж був знищений адміністрацією університету.
У 1965 Зубченко, як працівниця Академії архітектури, отримала замовлення прикрасити середню школу № 5 у Донецьку. До роботи над ескізами приєдналася Алла Горська. Обсяг роботи був значним: фасадна центральна композиція займала більше 130 кв.м, а вісім бічних — від 10 до 15 м² кожна. Працюючи над ескізами, авторки консультувалися з Григорієм Синицею, який потім приєднався до проєкту і став його керівником. Над проєктом в Донецьку, крім Григорія Синиці і Галини Зубченко, працювали Алла Горська, Віктор Зарецький, Олександр Коровай, Геннадій Марченко, Надія Світлична, [d].
В 1967 році одружилася з живописцем Григорієм Пришедько, з яким протягом 10 років працювала над монументальним оформленням споруд у Маріуполі і Києві (зокрема, інститутів Академії наук України). Після смерті чоловіка (1978) продовжувала працювати в монументальному мистецтві.
За цей час створила мозаїчні панно «Квітуча Україна» (місто Жданов (нині — Маріуполь), 1967), «Рух» (Палац спорту АН УРСР у Святошині, Київ, 1969), «Перемога» (Інститут онкології, Київ, 1971), «Ковалі сучасності» (Інститут ядерних досліджень, Київ, 1974), «Майстри часу» (Інститут кібернетики, Київ, 1975), «Тріумф кібернетиків» (Інститут кібернетики, Київ, 1977).
У 1981 році виконала вітражі «Весна, літо, осінь» для Інституту урології в Києві, мозаїчні панно для санаторію «Діброва» в Желєзноводську: «Легенда про Нарти», «Казки та легенди Північного Кавказу», «Веселе сонечко» і просторово-рельєфна композиція «Водограй».
Всі наявні ескізи і картони мозаїк були в 2010 році передані в Музей шістдесятництва в Києві.
З 1988 по 1991 рік виїздила в Карпати з донькою Ярославою.
Протягом 80–90-х створила багато полотен на християнську тематику — «Сила Духу», «Почаївська Божа Матір», пейзажі Києво-Печерської Лаври. Написала цікаві центральноукраїнські пейзажі, наприклад, «Ранок над Россю».
Зубченко створила окремий цикл Кримських акварелей протягом 1997–1999-х років. У 1999 році на запрошення посольства Хорватії в Україні була в Хорватії, Загреб, з персональною виставкою.
Цей розділ містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.
Покликання художника в утвердженні добра, краси і правди… І якщо він національний художник, то в першу чергу мас стверджувати свою НАЦІЮ, свою КУЛЬТУРУ…
— Галина Зубченко
Гори завжди уявляються нам чимось недосяжним, незвіданим і таємничим. Недарма вершини гір у багатьох народів світу стали символом величі людського духу: вони кличуть до себе відважних шукачів, спраглих таїни. І особливо тонко поклик гір відчувають художники.
Карпатський вечір
Мистецько-духовне сходження Галини Зубченко відбувалося в українських Карпатах, краю дивовижних казкових гір і бурхливих річок, у якому все дихає праісторією українських горян. Перша зустріч Галини з горами була сповнена вражень і незвіданих досі відчуттів. Дивовижний край одразу полонив душу й серце художниці, і цю любов вона пронесла через все своє життя, створивши великий малярський цикл «Українські Карпати».
Галина Зубченко, корінна киянка, зростала в міському середовищі. Дитинство провела на Великій Житомирській, у вихорі столичного життя. У пам'яті закарбувалися контрасти того часу: шеренги «святкових» демонстрацій і безкінечні ряди матерів з опухлими від голоду дітьми; нищення національних святинь і засилля бездушної більшовицької культури; заборона рідної мови і панування «общедоступного великорусского язика»; помпези соцреалізму, мракобісся 30-х… Донині перед очима художниці сталінські репресії, адже одного її діда, священника Андрія Скрипчинського, було заарештовано, а другого, Аксентія Зубченка, господаря-землероба, розкуркулено. На її очах зруйновано духовний оберіг Києва — Михайлівський золотоверхий собор, натомість зведено потворні архітектурні форми. Блукаючи руїнами історичних пам'яток, Зубченко інтуїтивно відчувала подих славного минулого; її душу огортав глибинний біль, адже то були рани на тілі рідної України. Так іще дитиною вона пізнала життєві протиріччя: тисячолітню велич минувшини й суцільну фальш того часу.
Значний вплив на формування Зубченко мали її батьки, котрі добре знали і шанували українське мистецтво, хоч і не були професійно з ним пов'язані, а також коло їх друзів. Тато був високоосвіченою людиною, гарно малював, вчився деякий час у Василя Кричевського, полюбляв бойчукістів. Добрим приятелем родини Зубченків був художник-бойчукіст Охрім Кравченко. До війни він часто навідував їхню хату, навчав Галину малюванню: «Він вчив мене мислити узагальнено, але я тоді ще не розуміла цього. Мене цікавила натура, вона ще довго сиділа в мені». Продовжила мистецьке навчання Галина в художній студії при Палаці дитячої творчості у Єлизавети Піскорської, учениці Федора Кричевського та Михайла Бойчука. Згодом, коли вона працюватиме в декоративному стилі, ця наука стане їй у пригоді.
Початок шляху
Упродовж 1944–1949 року Галина навчається в Республіканській художній школі імені Тараса Григоровича Шевченка, де їй пощастило студіювати рисунок та живопис ще в одного учня Федора Кричевського — Володимира Бондаренка, прекрасного художника й педагога, котрий для своїх вихованців був справжнім духовним батьком. Він влаштовував для дітей цікаві лекції-екскурсії, розповідав про заборонених на той час художників, вивозив їх на етюди за місто, на розливи Дніпра, організовував шевченківські вечори. Середовище, в якому виростала Галина, формувало її самосвідомість: «Я була скритною зовні, але мала внутрішню силу вкраїнського». Далі було навчання в Київському державному художньому інституті, де доля дарує Галині зустріч із ще одним чудовим художником-педагогом Олексієм Шовкуненком, в майстерні якого вона здобуває професійного малярського вишколу.
Однак навчання в інституті не було легким для Зубченко. Вже перша її студентська робота «Скидають Перуна» викликала хвилю космополітичного обурення серед викладачів. :
«Мені поставили „двійку“, а я не могла второпати за що?» дивувалася Галина. Вже згодом викладач кафедри марксизму-ленінізму пояснив їй, що вона «ідеологічно невірно висвітлила подію», і що студентці не слід братися за такі теми. Не легше було Г. Зубченко і по закінченню навчання. «Приймали мене в інститут били, і випускали били….».
І от улітку 1956 року Зубченко вперше приїздить у Карпати (на Лемківщину) на студентську практику. Тут вона відкриває для себе світ, сповнений краси й гармонії, у якому люди живуть за законами природи: вирощують льон, тчуть полотно, вишивають, майструють… В умовах географічної ізольованості, в єдності з природою сформувався самобутній світ горян із його легендами, міфами, піснями й танцями. Їх нескорений дух виявився у різнобарв'ї місцевих звичаїв та обрядів, у творах народного мистецтва.
Саме тут віднаходить художниця те, чого так довго прагнула її мистецька душа:
«Карпати мій внутрішньо вимріяний світ. З дитинства я жила неначе в двох вимірах: у давньому, за часів Київської Русі, і в сьогоденні. Мене притягувало те давнє минуле, та в Києві я його, на жаль, не знаходила. А тут, у цих горах, я відчула дух древнього Києва: в побуті, одязі, навіть у самих словах у всьому проявлялася наша історія»..
Радості Галини не було меж: вона жила серед природи, ночувала в колибах, спілкувалася з горянами, входила в атмосферу дивовижного, але рідного їй життя. Малювала все, що потрапляло в поле її спостережливого зору: збирання льону, збивання масла, роботу вишивальниць, гру музик; замальовувала типажі мешканців та краєвиди села Либохора… Свіжістю вражень сповнені олійні етюди на картоні «В місячну ніч», «Сільська вулиця», «На подвір'ї», «Ритми стріх», «Згрібання отави», «Похорон лемка» та інші.
Це був період навчання. Як зізнається сама мисткиня, то було швидше емоційне захоплення, прагнення душі передати враження від побаченого, аніж раціональний пошук форм і композицій. Перед нею не стояло питання, як це зробити, якими засобами вона швидше уболівала за «достовірність» переданих відчуттів, їх автентичність, правдивість. Вона вивчала нове для неї життя, відчувала його лад, умиротворення і прагнула відобразити це у своїх невеликих за розмірами, але щирих роботах. На основі етюду та ескізів, зроблених під час святкових вечорниць в лемківській хаті, Галина створює картину «Аркан»: дерев'яна рублена хата, тьмяно освітлена, попід стінами сидять дівчата й хлопці у вишиванках, виграють музики, а в центрі у обрядовому вихорі кружляють легіні. У всьому відчувається динаміка танцю, енергія молодості, спадкоємність давніх традицій.
Карпати не відпускають.
Наступного, 1957 року Галина знову їде в Карпати до села Річка поблизу Косова. Живе в гуцульській родині, тонко відчуваючи, як і раніше, щирість людських очей і непідкупну доброту сердець. І знову з-під її пензля виходять сповнені сонячного світла портрети горян, краєвиди. Юна мисткиня створює й ряд завершених полотен, серед яких Ганнуся-княгиня«Портрет дівчини з села Річка», краєвид «Верби коло плоту». Побувавши на одному з місцевих свят, вона пише картину «Не було би музик не було би свята». Тут спостерігаємо пошук композиційного вирішення, початок компонування групами. Усе зображення пронизане сонячним промінням, яке розсіюється стовбурами дерев, створюючи своєрідну гру світла й тіней, від чого картина має м'який, ніжно-сріблястий колорит. Як у постановці фігур, так і в колориті відчувається вплив художника Володимира Бондаренка.
Маючи неспокійну, енергійну вдачу, Галина не засиджується довго на одному місці. Вона багато мандрує і зрештою дістається полонини високо в горах, на кордоні з Румунією. Там, у піднебессі, де літують вівчарі, і оселилася молода художниця. Сповнена нових вражень, вона пише серію етюдів: побут вівчарів, гірські пейзажі тощо. Вдень малювала, а увечері сиділа біля ватри в колі гуцулів, жадібно вслухаючись у химерні бувальщини, дивовижні перекази, запальні коломийки… Серед небагатьох картин того часу, які збереглися донині, є робота «Там, де живуть гірські ведмеді». Твори цього літнього періоду написані, як і раніше, в реалістичній манері, хоч і відчувається вже вправніша рука мисткині. Вона глибше обдумує композиції картин, пише широким пастозним мазком; її всеосяжність спрямовується не в ширину, а в глибину', увага фіксується виключно на головному.
Наступного літа Галина Зубченко із Оленою Овчиниковою, студенткою графічного факультету, їде на переддипломну практику. Цього разу її дороги пролягли через Брустори, Космач, Криворівню, Жаб'є та інші карпатські поселення. У Брусторах Галина в творчому натхненні пише портрети господарів хати, де вони з Оленою оселилися: трьох братів-музик, ґаздині Марічки, її дітей. Далі вона примножує свій творчий доробок новими карпатськими типажами («Дівчата з Брусторів» (зберігається в приватній колекції у Філадельфії, США), «Дівчина серед квітів», «Семен Палій» та «Мала княгиня» (зберігаються в приватній колекції в Австралії), краєвидами («Сріблястий вечір», «Сусідська хата» та ін.). На храмових святах вона віднаходить характерні образи горян («Бойко», «Лісоруб з фанкою» та ін.). Щоразу малюнок художниці стає виразнішим, лаконічнішим.
Диплом і його перипетії
Темою дипломної роботи Галина Зубченко обрала гуцульське весілля. Відтак їй слід було побувати не на одному такому священнодійстві, щоб відчути, а потім відтворити його на полотні. «Гуцульське весілля» велика монументальна картина, одна з центральних у творчості художниці, в яку вона вклала свої духовні надбання за три роки мандрів у Карпатах. Кілька десятків етюдів, замальовок, портретів і краєвидів все це творчо трансформувалося в душі Галини і живописно лягло на полотно.
Гуцульське весілля
Композиція картини розгортається по діагоналі: дорогою, що спускається вниз, іде весільний поїзд. На передньому плані, немов наближаючись до глядача, величаво ступають молоді князь і княгиня. їхні обличчя шляхетні, зосереджені на дійстві, що відбувається. Майже всі учасники весільної церемонії (окрім військового і скрипаля) вбрані у народні строї. На нареченій біла вишита сорочка, запаски, на плечі накинута біла гугля й намітка. На голові весільний вінок, на грудях разки намиста, на ногах шкіряні постоли. Молодий також вбраний у білу вишиванку, підперезану чересом (поясом), на голові у нього темний капелюх із білою пір'їною, на плечах сердак. Позаду молодят ідуть хрещені батьки (особливо колоритно написана хрещена мати), за ними дружби та дружки із заквітчаним весільним (гільцем). Далі музики й гості. Нескінченний потік. Праворуч молода дівчина, яка з сумом проводжає свою нездійснену мрію. Ліву частішу картини займає ретельно і з любов'ю виписаний краєвид: зелена галявина із стежкою, що веде в ліс, далі стрімкі верхівки смерек і плавні хвилясті схили гір на горизонті. На першому плані картини художниця детально прописує траву, каміння, дорогу. І образи людей, і природа все вміло об'єднане колористично й підпорядковане цілісному враженню від картини. Цей твір засвідчує вагомі досягнення Галини Зубченко у стилі реалістичного письма. Але картина не дійшла до глядача в авторському першозадумі. Будучи національно спрямованою, дипломна робота Г. Зубченко зазнала багатьох несправедливих утисків з боку державної комісії, яка давала допуск студентам на захист своїх робіт. Тон критиці завдав сам директор художнього інституту Пащенко, котрий докладав усіх зусиль, щоб захист «Гуцульського весілля» зірвався. То був яскравий прояв совітської реальності. І хоча Олексій Шовкуненко, керівник Галини Зубченко, як тільки міг захищав картину, її все ж довелося не раз переробляти.
Відтак було змінено саму композицію. Зокрема, весільна процесія мала спускатися з крутішої гори («наче з неба») по квітучій зелені, а не йти по дорозі; постаті мали бути більш розгорнуті на площині картини. Галину змусили також включити до композиції постать військового, дівчині праворуч замінити гуцульський головний убір на наддніпрянський вінок, вуса у чоловіка мусили б бути, на їх погляд, закрученими догори, а не опущеними донизу, так само і чоловіча суто гуцульська зачіска «каре» була замінена простою стриженою потилицею. Відтак Галина Зубченко вважає, що порівняно з тим, як вона задумувала, «весілля вийшло бідним». Втім, картина, навіть у тому варіанті, що дійшов до нас, справляє глибоке враження. Примітно, що через багато років, коли виставляли найкращі дипломні роботи випускників Художнього інституту, «Гуцульське весілля» було серед перших. Так розпорядився час. Хотіла вже нині мисткиня переробити це полотно, та передумала, вирішивши залишити все як є, як свідчення тієї епохи.
І знову Карпати.
Впродовж кількох наступних років (1959–1964) Галина знову приїздить в Карпати і продовжує свою галерею гуцульських образів.
Легінь
Мисткиню приваблює значимість і виразність етнографічних типів. Для неї очі людини — мірило всіх: цінностей. Маючи тонко розвинену інтуїцію, художниця проникає у внутрішній світ людини. Саме через очі вона віднаходить ту глибину, яку потім відтворює у своїх портретних образах. З гідністю дивляться на нас жінки-красуні з її портретів: «Мойсючка» — жінка у вив'язаній «по-молодицьки» хустці, «Параска-княгиня» — дівчина в чільці й гуглі, «Баба-ворожка» — наче витесана із каменю стара гуцулка в народному строї… Не поступаються їм і чоловічі портрети: «Господар», «Гуцул Микола». «Леґінь» образи сильних, мужніх горян. Якщо для портретів дорослих характерна більша психологічна загостреність образів, то у дитячих проглядається спокій, ліричність, безпосередність, лагідність, чистота («Васюта», «Васюта з братом», «Чічка»). Здається, що їх
Гуцульський хлопчик
обличчя сяють. Такого враження художниця досягає, відтворюючи світло на обличчях і на поверхні предметів, використовуючи м'які співвідношення тонів і світлових ефектів, як це робили імпресіоністи.
Пейзажі цього періоду найчастіше багатопланові, з глибокою перспективою та м'якою хвилястою лінією обрію, окресленою силуетами гір («Над Черемошем», «Гуляють хмари в Верховині»). Складну світлову режисуру мають осінні краєвиди («Замріяний вечір»). Художниця тонко віднаходить співвідношення холодної темної зелені смерек, теплого золота листя і глибокої синяви неба, що створює своєрідний карпатський колорит. Цікавою у кольоровому вирішенні є картина «А ми до вас по першому снігу». Мажорними акцентами на тлі білого снігу спалахують співзвучні осінньому листю червоні, жовті, оранжеві та коричневі барви вбрання людей, які створюють багатий, святковий колорит. У картині відтворено старий гуцульський звичай побажання щастя сусідам у перший сніговий день, капи традиційно віншують: «Хай до вас прийде добро, як ми до вас по першому снігу!».
У ці ж роки Галина Зубченко веде активний пошук національної форми своєї творчості, і починає перехід від реалістичного до декоративного стилю. Вона прагне оволодіти вільнішою, ближчою до народної, манерою письма. Для цього вивчає твори народного мистецтва, прагне збагнути витоки кольорової гами гуцульських коців (килимів) і вишники, усвідомлюючи, що всі ці співвідношення кольорів взяті людьми з навколишньої природи.
60-ті роки. Шістдесятництво.
В 1961 році створюється Клуб творчої молоді під керівництвом Леся Танюка. Дізнавшись про цю подію, Галина разом із своїми друзями художниками-однодумцями Аллою Горською, Надією Світличною, Віктором Зарецьким, Галиною Севрук, Людмилою Семикіною вступає до Клубу. Цей гурт створює у ньому образотворчу секцію, очолену Веніаміном Кушніром. «Ми принесли до Клубу українську мову, спрямували діяльність молодих мистців у національне русло, поставивши одним із його основних завдань відновлення українського народного мистецтва», згадує Г.Зубченко. Вірним другом і правдивим учителем молоді став Іван Макарович Гончар. В його хатньому музеї виховувалося ціле покоління національно свідомих мистців. Галина згадує, що вони з друзями годинами розглядали предмети з його колекції, зразки народного вбрання, кераміки, робити замальовки, які згодом сприяли творенню національно спрямованих художніх робіт. «Вперше потрапила до Івана Гончара десь наприкінці 1950-х років. Враження від музею і від його власника надзвичайне. Це була ознака українства. Пізніше я вже сама водила до Гончарівні тих, хто цього заслуговував: чимало художників пройшло через „горнило“ його школи. Ознайомлення з унікальною збіркою народних скарбів допомагало нам творити своє індивідуальне професійне мистецтво на засадах традиційної народної культури». Спрямовував молодь працювати за принципами народного образотворчого мистецтва і художник Григорій Синиця. Роз'яснюючи закони розвитку народного мистецтва, він вчив віднаходити у своїй творчості національну форму й пластичну мову рідного народу.
В 1965 Галина Олександрівна, як працівник Академії архітектури, отримала замовлення прикрасити школу № 5 у Донецьку. До роботи над ескізами приєдналася Алла Горська. Обсяг роботи був великий: фасадна центральна композиція займала понад 130 м², а вісім бічних — від 10 до 15 м² кожна. Працюючи над ескізами, автори консультувалися з Григорієм Синицею, який потім приєднався до проекту і став його керівником. Брала участь у створенні наступних монументально-декоративних панно: «Космос», «Стихія води», «Вогонь», «Земля», «Шахтарський край» («Прометеї»), «Вітер і верба», «Сонце», «Надра», «Тваринний світ».
Карпати 80-х та інше.
Лише 1985 року, після великої перерви, мисткиня знову повертається до рідних Карпат вже разом із донькою Сріблястий вечірЯрославою. Із болем сприймає зміни, що відбулися в цьому величному краї: змінюється психологія людей, з повсякденного побуту зникає традиційний одяг, все рідше трапляються давні дерев'яні хати. Лише гори залишилися незмінно прекрасними, як вічні вартові первозданної гармонії. Тому й пише художниця їх з особливим трепетом і любов'ю. Її картини «Останній промінь». «Хутір Рогатинюків» — не просто документально відтворені краєвиди. Це монументально-епічні полотна, узагальнені образи Карпат. Галина з великою майстерністю передає величну статику гірських масивів і водночас безперервний динамічний рух хмар у небі. Такий контраст підсилюється опозиційністю теплих і холодних кольорів, що дає відчуття драматичної напруги. У написанні портретів, як і раніше, художниця надає перевагу дитячим і жіночим образам. Портрети «Ганнуся в перештці», «Ярослава-княгиня», «Несу грушки ще й сливки» це ліричний відгомін романтичної країни її юності. А портрет Явдохи Мітчел є узагальненим образом карпатської горянки.
Підсумок.
Збагатившись досвідом творчості в монументально-декоративному мистецтві, Галина Зубченко привнесла нову хвилю в свої станкові роботи. Стиль її малярства це своєрідний синтез реалістичного й декоративного письма через філософське осмислення вічної діалектики буття.
Підсумовуючи творчий доробок Галини Зубченко та узагальнюючи життєвий шлях мисткині, можна з певністю сказати, що її ім'я стоїть поруч з іменами видатних мистців України Ф.Кричевського. І.Їжакевича, О.Куриласа, О.Кульчицької. Ф.Манайла, В.Бондаренка та інших. А живописний цикл «Українські Карпати» став золотою сторінкою культурно-мистецького літопису України..
Примітки
Огнєва Л. Перлини українського монументального мистецтва на Донеччіні — Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2008. — 52 с., Іл. (укр.)
Київ: Короткий огляд архітектурних пам'яток і ансамблів, — К., 1978. — С.121.
Корчинський В. Згадую … (Спогади про Галину Зубченко) // Журн. Артанія. — Київ, 2009. — № 2. — С.57-63.
Карпати в творах Галини Зубченко. Каталог виставки (укр. та англ. мовами) / Упор. та авт. статті Тетяна Пошивайло], — Київ: Музей Івана Гончара, 1999. — 24 с., іл. (укр.)
Митрофанов К. М. Современная монументально-декоративная керамика [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], — Л. М., 1967. — С.102, 104, 106, 107 (ил.), 108, 179, 181 (кол. іл.).
Воейкова И. Монументальное искусство и современные проблемы синтеза // Синтез искусств и архитектуры общественных зданий (сб. ст.). — М.,1974. — С.88, 233 (кол. іл.).
Щербак В. Сучасна українська майоліка [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], — К., 1974. — С.133 (іл.), 173 (цв. илл.), 174, 175.
Киев: Краткий обзор архитектурных памятников и ансамблей [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], — К., 1978. — С.121.
Пришедько Г. (1927—1978), Зубченко Г. Каталог. — К., — 1987.
Карпати в творах Галини Зубченко. Каталог виставки (укр. та англ. мовами) / Упор. та авт. статті Тетяна Пошивайло [ 9 вересня 2018 у Wayback Machine.], — Київ: Музей Івана Гончара, 1999. — 24 с., іл. PDF-файл. (укр.)
Корчинський В.[1] [ 9 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Журн. Артанія. — Київ, 2009. — № 2. — С.57-63. (укр.)
Огнева Л. Перлини українського монументального мистецтва на Донеччині [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2008. — 52 с., іл. (укр.)
Праці Центру пам'яткознавства [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] / Центр Пам'яткознавства Національної академії наук України, вип. 19, К., 2011 с.237 PDF-файл. (укр.)
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zubchenko Galina Oleksandrivna Zubchenko 19 lipnya 1929 Kiyiv 4 serpnya 2000 Kiyiv ukrayinska hudozhnicya gromadska diyachka odna z zasnovnic Klubu tvorchoyi molodi Kiyeva Zubchenko Galina OleksandrivnaNarodzhennya 19 lipnya 1929 1929 07 19 Kiyiv UkrayinaSmert 4 serpnya 2000 2000 08 04 71 rik KiyivKrayina UkrayinaZhanr zhivopis grafika monumentalni tvori mozayikaNavchannya Kiyivskij hudozhnij institutDiyalnist hudozhnicyaRoki tvorchosti 1954 2000Vchitel Ivanov Mihajlo InokentijovichTvori monumentalni tvori mozayika grafika zhivopisU shlyubi z Prishedko Grigorij Dmitrovich Zubchenko Galina Oleksandrivna u VikishovishiZhittyepisKatalog prevyu Narodilasya v Kiyevi 1929 roku v rodini vchenih Batko Oleksandr Avksentijovich Zubchenko kandidat silskogospodarskih nauk avtor naukovih prac Mati Anna Andriyivna Skripchinska naukova spivrobitnicya Akademiyi nauk Ukrayini U 1944 1949 rokah navchalasya v Respublikanskij hudozhnij shkoli imeni Tarasa Shevchenka v hudozhnika pedagoga Volodimira Ivanovicha Bondarenka 1954 roku vstupila do Kiyivskogo derzhavnogo hudozhnogo institutu de navchalasya v majsterni profesora Oleksiya Oleksijovicha Shovkunenka Z 1956 roku pochala viyizditi na kanikuli v Karpati Temoyu diplomnoyi roboti obrala Guculske vesillya Pislya zakinchennya Institutu 1959 rik prodovzhuvala sholita podorozhuvati Karpatami do 1963 roku U 1962 1964 rokah bula sered zasnovnikiv obrazotvorchoyi sekciyi Klubu tvorchoyi molodi Kiyeva Z 1962 roku prisvyatila sebe vidrodzhennyu ukrayinskogo monumentalnogo mistectva Bula chlenkineyu byuro sekretarkoyu monumentalnoyi sekciyi Kiyivskoyi spilki hudozhnikiv V 1964 Alla Gorska v spivavtorstvi z Opanasom Zalivahoyu Galinoyu Sevruk Lyudmiloyu Semikinoyu ta Galinoyu Zubchenko stvorili u vestibyuli Chervonogo korpusu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu vitrazh Shevchenko Mati Stvorena pislya cogo komisiya kvalifikuvala jogo yak idejno vorozhij tomu vitrazh buv znishenij administraciyeyu universitetu U 1965 Zubchenko yak pracivnicya Akademiyi arhitekturi otrimala zamovlennya prikrasiti serednyu shkolu 5 u Donecku Do roboti nad eskizami priyednalasya Alla Gorska Obsyag roboti buv znachnim fasadna centralna kompoziciya zajmala bilshe 130 kv m a visim bichnih vid 10 do 15 m kozhna Pracyuyuchi nad eskizami avtorki konsultuvalisya z Grigoriyem Siniceyu yakij potim priyednavsya do proyektu i stav jogo kerivnikom Nad proyektom v Donecku krim Grigoriya Sinici i Galini Zubchenko pracyuvali Alla Gorska Viktor Zareckij Oleksandr Korovaj Gennadij Marchenko Nadiya Svitlichna d Galina Zubchenko i Grigorij Prishedko Panno Ruh 1969 sportkompleks Nauka Z 1965 roku Galina Zubchenko chlenkinya Spilki hudozhnikiv Ukrayini V 1967 roci odruzhilasya z zhivopiscem Grigoriyem Prishedko z yakim protyagom 10 rokiv pracyuvala nad monumentalnim oformlennyam sporud u Mariupoli i Kiyevi zokrema institutiv Akademiyi nauk Ukrayini Pislya smerti cholovika 1978 prodovzhuvala pracyuvati v monumentalnomu mistectvi Za cej chas stvorila mozayichni panno Kvitucha Ukrayina misto Zhdanov nini Mariupol 1967 Ruh Palac sportu AN URSR u Svyatoshini Kiyiv 1969 Peremoga Institut onkologiyi Kiyiv 1971 Kovali suchasnosti Institut yadernih doslidzhen Kiyiv 1974 Majstri chasu Institut kibernetiki Kiyiv 1975 Triumf kibernetikiv Institut kibernetiki Kiyiv 1977 U 1981 roci vikonala vitrazhi Vesna lito osin dlya Institutu urologiyi v Kiyevi mozayichni panno dlya sanatoriyu Dibrova v Zhelyeznovodsku Legenda pro Narti Kazki ta legendi Pivnichnogo Kavkazu Vesele sonechko i prostorovo relyefna kompoziciya Vodograj Vsi nayavni eskizi i kartoni mozayik buli v 2010 roci peredani v Muzej shistdesyatnictva v Kiyevi Z 1988 po 1991 rik viyizdila v Karpati z donkoyu Yaroslavoyu Protyagom 80 90 h stvorila bagato poloten na hristiyansku tematiku Sila Duhu Pochayivska Bozha Matir pejzazhi Kiyevo Pecherskoyi Lavri Napisala cikavi centralnoukrayinski pejzazhi napriklad Ranok nad Rossyu Zubchenko stvorila okremij cikl Krimskih akvarelej protyagom 1997 1999 h rokiv U 1999 roci na zaproshennya posolstva Horvatiyi v Ukrayini bula v Horvatiyi Zagreb z personalnoyu vistavkoyu Brala uchast u vsesoyuznih ta respublikanskih vistavkah Mala p yat personalnih vistavok Avtorski tvori Zubchenko uvijshli do zbirok Kolomijskogo muzeyu narodnogo mistectva Guculshini Mariupolskoyi kartinnoyi galereyi im Kuyindzhi Kirovogradskogo hudozhnogo muzeyu Simferopolskogo hudozhnogo muzeyu Sevastopolskoyi kartinnoyi galereyi Muzeyu Ivana Gonchara a takozh misteckih galerej i privatnih kolekcij SShA Kanadi Argentini Yaponiyi Avstraliyi Tajvanyu Nimechchini Horvatiyi Pomerla u Kiyevi 4 serpnya 2000 roku Hudozhnya diyalnistCej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Poklikannya hudozhnika v utverdzhenni dobra krasi i pravdi I yaksho vin nacionalnij hudozhnik to v pershu chergu mas stverdzhuvati svoyu NACIYu svoyu KULTURU Galina Zubchenko Gori zavzhdi uyavlyayutsya nam chimos nedosyazhnim nezvidanim i tayemnichim Nedarma vershini gir u bagatoh narodiv svitu stali simvolom velichi lyudskogo duhu voni klichut do sebe vidvazhnih shukachiv spraglih tayini I osoblivo tonko poklik gir vidchuvayut hudozhniki Karpatskij vechir Mistecko duhovne shodzhennya Galini Zubchenko vidbuvalosya v ukrayinskih Karpatah krayu divovizhnih kazkovih gir i burhlivih richok u yakomu vse dihaye praistoriyeyu ukrayinskih goryan Persha zustrich Galini z gorami bula spovnena vrazhen i nezvidanih dosi vidchuttiv Divovizhnij kraj odrazu poloniv dushu j serce hudozhnici i cyu lyubov vona pronesla cherez vse svoye zhittya stvorivshi velikij malyarskij cikl Ukrayinski Karpati Galina Zubchenko korinna kiyanka zrostala v miskomu seredovishi Ditinstvo provela na Velikij Zhitomirskij u vihori stolichnogo zhittya U pam yati zakarbuvalisya kontrasti togo chasu sherengi svyatkovih demonstracij i bezkinechni ryadi materiv z opuhlimi vid golodu ditmi nishennya nacionalnih svyatin i zasillya bezdushnoyi bilshovickoyi kulturi zaborona ridnoyi movi i panuvannya obshedostupnogo velikorusskogo yazika pompezi socrealizmu mrakobissya 30 h Donini pered ochima hudozhnici stalinski represiyi adzhe odnogo yiyi dida svyashennika Andriya Skripchinskogo bulo zaareshtovano a drugogo Aksentiya Zubchenka gospodarya zemleroba rozkurkuleno Na yiyi ochah zrujnovano duhovnij oberig Kiyeva Mihajlivskij zolotoverhij sobor natomist zvedeno potvorni arhitekturni formi Blukayuchi ruyinami istorichnih pam yatok Zubchenko intuyitivno vidchuvala podih slavnogo minulogo yiyi dushu ogortav glibinnij bil adzhe to buli rani na tili ridnoyi Ukrayini Tak ishe ditinoyu vona piznala zhittyevi protirichchya tisyacholitnyu velich minuvshini j sucilnu falsh togo chasu Znachnij vpliv na formuvannya Zubchenko mali yiyi batki kotri dobre znali i shanuvali ukrayinske mistectvo hoch i ne buli profesijno z nim pov yazani a takozh kolo yih druziv Tato buv visokoosvichenoyu lyudinoyu garno malyuvav vchivsya deyakij chas u Vasilya Krichevskogo polyublyav bojchukistiv Dobrim priyatelem rodini Zubchenkiv buv hudozhnik bojchukist Ohrim Kravchenko Do vijni vin chasto naviduvav yihnyu hatu navchav Galinu malyuvannyu Vin vchiv mene misliti uzagalneno ale ya todi she ne rozumila cogo Mene cikavila natura vona she dovgo sidila v meni Prodovzhila mistecke navchannya Galina v hudozhnij studiyi pri Palaci dityachoyi tvorchosti u Yelizaveti Piskorskoyi uchenici Fedora Krichevskogo ta Mihajla Bojchuka Zgodom koli vona pracyuvatime v dekorativnomu stili cya nauka stane yij u prigodi Pochatok shlyahu Uprodovzh 1944 1949 roku Galina navchayetsya v Respublikanskij hudozhnij shkoli imeni Tarasa Grigorovicha Shevchenka de yij poshastilo studiyuvati risunok ta zhivopis she v odnogo uchnya Fedora Krichevskogo Volodimira Bondarenka prekrasnogo hudozhnika j pedagoga kotrij dlya svoyih vihovanciv buv spravzhnim duhovnim batkom Vin vlashtovuvav dlya ditej cikavi lekciyi ekskursiyi rozpovidav pro zaboronenih na toj chas hudozhnikiv vivoziv yih na etyudi za misto na rozlivi Dnipra organizovuvav shevchenkivski vechori Seredovishe v yakomu virostala Galina formuvalo yiyi samosvidomist Ya bula skritnoyu zovni ale mala vnutrishnyu silu vkrayinskogo Dali bulo navchannya v Kiyivskomu derzhavnomu hudozhnomu instituti de dolya daruye Galini zustrich iz she odnim chudovim hudozhnikom pedagogom Oleksiyem Shovkunenkom v majsterni yakogo vona zdobuvaye profesijnogo malyarskogo vishkolu Odnak navchannya v instituti ne bulo legkim dlya Zubchenko Vzhe persha yiyi studentska robota Skidayut Peruna viklikala hvilyu kosmopolitichnogo oburennya sered vikladachiv Meni postavili dvijku a ya ne mogla vtoropati za sho divuvalasya Galina Vzhe zgodom vikladach kafedri marksizmu leninizmu poyasniv yij sho vona ideologichno nevirno visvitlila podiyu i sho studentci ne slid bratisya za taki temi Ne legshe bulo G Zubchenko i po zakinchennyu navchannya Prijmali mene v institut bili i vipuskali bili I ot ulitku 1956 roku Zubchenko vpershe priyizdit u Karpati na Lemkivshinu na studentsku praktiku Tut vona vidkrivaye dlya sebe svit spovnenij krasi j garmoniyi u yakomu lyudi zhivut za zakonami prirodi viroshuyut lon tchut polotno vishivayut majstruyut V umovah geografichnoyi izolovanosti v yednosti z prirodoyu sformuvavsya samobutnij svit goryan iz jogo legendami mifami pisnyami j tancyami Yih neskorenij duh viyavivsya u riznobarv yi miscevih zvichayiv ta obryadiv u tvorah narodnogo mistectva Same tut vidnahodit hudozhnicya te chogo tak dovgo pragnula yiyi mistecka dusha Karpati mij vnutrishno vimriyanij svit Z ditinstva ya zhila nenache v dvoh vimirah u davnomu za chasiv Kiyivskoyi Rusi i v sogodenni Mene prityaguvalo te davnye minule ta v Kiyevi ya jogo na zhal ne znahodila A tut u cih gorah ya vidchula duh drevnogo Kiyeva v pobuti odyazi navit u samih slovah u vsomu proyavlyalasya nasha istoriya Radosti Galini ne bulo mezh vona zhila sered prirodi nochuvala v kolibah spilkuvalasya z goryanami vhodila v atmosferu divovizhnogo ale ridnogo yij zhittya Malyuvala vse sho potraplyalo v pole yiyi sposterezhlivogo zoru zbirannya lonu zbivannya masla robotu vishivalnic gru muzik zamalovuvala tipazhi meshkanciv ta krayevidi sela Libohora Svizhistyu vrazhen spovneni olijni etyudi na kartoni V misyachnu nich Silska vulicya Na podvir yi Ritmi strih Zgribannya otavi Pohoron lemka ta inshi Ce buv period navchannya Yak ziznayetsya sama mistkinya to bulo shvidshe emocijne zahoplennya pragnennya dushi peredati vrazhennya vid pobachenogo anizh racionalnij poshuk form i kompozicij Pered neyu ne stoyalo pitannya yak ce zrobiti yakimi zasobami vona shvidshe ubolivala za dostovirnist peredanih vidchuttiv yih avtentichnist pravdivist Vona vivchala nove dlya neyi zhittya vidchuvala jogo lad umirotvorennya i pragnula vidobraziti ce u svoyih nevelikih za rozmirami ale shirih robotah Na osnovi etyudu ta eskiziv zroblenih pid chas svyatkovih vechornic v lemkivskij hati Galina stvoryuye kartinu Arkan derev yana rublena hata tmyano osvitlena popid stinami sidyat divchata j hlopci u vishivankah vigrayut muziki a v centri u obryadovomu vihori kruzhlyayut legini U vsomu vidchuvayetsya dinamika tancyu energiya molodosti spadkoyemnist davnih tradicij Karpati ne vidpuskayut Nastupnogo 1957 roku Galina znovu yide v Karpati do sela Richka poblizu Kosova Zhive v guculskij rodini tonko vidchuvayuchi yak i ranishe shirist lyudskih ochej i nepidkupnu dobrotu serdec I znovu z pid yiyi penzlya vihodyat spovneni sonyachnogo svitla portreti goryan krayevidi Yuna mistkinya stvoryuye j ryad zavershenih poloten sered yakih Gannusya knyaginya Portret divchini z sela Richka krayevid Verbi kolo plotu Pobuvavshi na odnomu z miscevih svyat vona pishe kartinu Ne bulo bi muzik ne bulo bi svyata Tut sposterigayemo poshuk kompozicijnogo virishennya pochatok komponuvannya grupami Use zobrazhennya pronizane sonyachnim prominnyam yake rozsiyuyetsya stovburami derev stvoryuyuchi svoyeridnu gru svitla j tinej vid chogo kartina maye m yakij nizhno sriblyastij kolorit Yak u postanovci figur tak i v koloriti vidchuvayetsya vpliv hudozhnika Volodimira Bondarenka Mayuchi nespokijnu energijnu vdachu Galina ne zasidzhuyetsya dovgo na odnomu misci Vona bagato mandruye i zreshtoyu distayetsya polonini visoko v gorah na kordoni z Rumuniyeyu Tam u pidnebessi de lituyut vivchari i oselilasya moloda hudozhnicya Spovnena novih vrazhen vona pishe seriyu etyudiv pobut vivchariv girski pejzazhi tosho Vden malyuvala a uvecheri sidila bilya vatri v koli guculiv zhadibno vsluhayuchis u himerni buvalshini divovizhni perekazi zapalni kolomijki Sered nebagatoh kartin togo chasu yaki zbereglisya donini ye robota Tam de zhivut girski vedmedi Tvori cogo litnogo periodu napisani yak i ranishe v realistichnij maneri hoch i vidchuvayetsya vzhe vpravnisha ruka mistkini Vona glibshe obdumuye kompoziciyi kartin pishe shirokim pastoznim mazkom yiyi vseosyazhnist spryamovuyetsya ne v shirinu a v glibinu uvaga fiksuyetsya viklyuchno na golovnomu Nastupnogo lita Galina Zubchenko iz Olenoyu Ovchinikovoyu studentkoyu grafichnogo fakultetu yide na pereddiplomnu praktiku Cogo razu yiyi dorogi prolyagli cherez Brustori Kosmach Krivorivnyu Zhab ye ta inshi karpatski poselennya U Brustorah Galina v tvorchomu nathnenni pishe portreti gospodariv hati de voni z Olenoyu oselilisya troh brativ muzik gazdini Marichki yiyi ditej Dali vona primnozhuye svij tvorchij dorobok novimi karpatskimi tipazhami Divchata z Brustoriv zberigayetsya v privatnij kolekciyi u Filadelfiyi SShA Divchina sered kvitiv Semen Palij ta Mala knyaginya zberigayutsya v privatnij kolekciyi v Avstraliyi krayevidami Sriblyastij vechir Susidska hata ta in Na hramovih svyatah vona vidnahodit harakterni obrazi goryan Bojko Lisorub z fankoyu ta in Shorazu malyunok hudozhnici staye viraznishim lakonichnishim Diplom i jogo peripetiyi Temoyu diplomnoyi roboti Galina Zubchenko obrala guculske vesillya Vidtak yij slid bulo pobuvati ne na odnomu takomu svyashennodijstvi shob vidchuti a potim vidtvoriti jogo na polotni Guculske vesillya velika monumentalna kartina odna z centralnih u tvorchosti hudozhnici v yaku vona vklala svoyi duhovni nadbannya za tri roki mandriv u Karpatah Kilka desyatkiv etyudiv zamalovok portretiv i krayevidiv vse ce tvorcho transformuvalosya v dushi Galini i zhivopisno lyaglo na polotno Guculske vesillya Kompoziciya kartini rozgortayetsya po diagonali dorogoyu sho spuskayetsya vniz ide vesilnij poyizd Na perednomu plani nemov nablizhayuchis do glyadacha velichavo stupayut molodi knyaz i knyaginya yihni oblichchya shlyahetni zoseredzheni na dijstvi sho vidbuvayetsya Majzhe vsi uchasniki vesilnoyi ceremoniyi okrim vijskovogo i skripalya vbrani u narodni stroyi Na narechenij bila vishita sorochka zapaski na plechi nakinuta bila guglya j namitka Na golovi vesilnij vinok na grudyah razki namista na nogah shkiryani postoli Molodij takozh vbranij u bilu vishivanku pidperezanu cheresom poyasom na golovi u nogo temnij kapelyuh iz biloyu pir yinoyu na plechah serdak Pozadu molodyat idut hresheni batki osoblivo koloritno napisana hreshena mati za nimi druzhbi ta druzhki iz zakvitchanim vesilnim gilcem Dali muziki j gosti Neskinchennij potik Pravoruch moloda divchina yaka z sumom provodzhaye svoyu nezdijsnenu mriyu Livu chastishu kartini zajmaye retelno i z lyubov yu vipisanij krayevid zelena galyavina iz stezhkoyu sho vede v lis dali strimki verhivki smerek i plavni hvilyasti shili gir na gorizonti Na pershomu plani kartini hudozhnicya detalno propisuye travu kaminnya dorogu I obrazi lyudej i priroda vse vmilo ob yednane koloristichno j pidporyadkovane cilisnomu vrazhennyu vid kartini Cej tvir zasvidchuye vagomi dosyagnennya Galini Zubchenko u stili realistichnogo pisma Ale kartina ne dijshla do glyadacha v avtorskomu pershozadumi Buduchi nacionalno spryamovanoyu diplomna robota G Zubchenko zaznala bagatoh nespravedlivih utiskiv z boku derzhavnoyi komisiyi yaka davala dopusk studentam na zahist svoyih robit Ton kritici zavdav sam direktor hudozhnogo institutu Pashenko kotrij dokladav usih zusil shob zahist Guculskogo vesillya zirvavsya To buv yaskravij proyav sovitskoyi realnosti I hocha Oleksij Shovkunenko kerivnik Galini Zubchenko yak tilki mig zahishav kartinu yiyi vse zh dovelosya ne raz pereroblyati Vidtak bulo zmineno samu kompoziciyu Zokrema vesilna procesiya mala spuskatisya z krutishoyi gori nache z neba po kvituchij zeleni a ne jti po dorozi postati mali buti bilsh rozgornuti na ploshini kartini Galinu zmusili takozh vklyuchiti do kompoziciyi postat vijskovogo divchini pravoruch zaminiti guculskij golovnij ubir na naddnipryanskij vinok vusa u cholovika musili b buti na yih poglyad zakruchenimi dogori a ne opushenimi donizu tak samo i cholovicha suto guculska zachiska kare bula zaminena prostoyu strizhenoyu potiliceyu Vidtak Galina Zubchenko vvazhaye sho porivnyano z tim yak vona zadumuvala vesillya vijshlo bidnim Vtim kartina navit u tomu varianti sho dijshov do nas spravlyaye gliboke vrazhennya Primitno sho cherez bagato rokiv koli vistavlyali najkrashi diplomni roboti vipusknikiv Hudozhnogo institutu Guculske vesillya bulo sered pershih Tak rozporyadivsya chas Hotila vzhe nini mistkinya pererobiti ce polotno ta peredumala virishivshi zalishiti vse yak ye yak svidchennya tiyeyi epohi I znovu Karpati Vprodovzh kilkoh nastupnih rokiv 1959 1964 Galina znovu priyizdit v Karpati i prodovzhuye svoyu galereyu guculskih obraziv Legin Mistkinyu privablyuye znachimist i viraznist etnografichnih tipiv Dlya neyi ochi lyudini mirilo vsih cinnostej Mayuchi tonko rozvinenu intuyiciyu hudozhnicya pronikaye u vnutrishnij svit lyudini Same cherez ochi vona vidnahodit tu glibinu yaku potim vidtvoryuye u svoyih portretnih obrazah Z gidnistyu divlyatsya na nas zhinki krasuni z yiyi portretiv Mojsyuchka zhinka u viv yazanij po molodicki hustci Paraska knyaginya divchina v chilci j gugli Baba vorozhka nache vitesana iz kamenyu stara guculka v narodnomu stroyi Ne postupayutsya yim i cholovichi portreti Gospodar Gucul Mikola Legin obrazi silnih muzhnih goryan Yaksho dlya portretiv doroslih harakterna bilsha psihologichna zagostrenist obraziv to u dityachih proglyadayetsya spokij lirichnist bezposerednist lagidnist chistota Vasyuta Vasyuta z bratom Chichka Zdayetsya sho yihGuculskij hlopchik oblichchya syayut Takogo vrazhennya hudozhnicya dosyagaye vidtvoryuyuchi svitlo na oblichchyah i na poverhni predmetiv vikoristovuyuchi m yaki spivvidnoshennya toniv i svitlovih efektiv yak ce robili impresionisti Pejzazhi cogo periodu najchastishe bagatoplanovi z glibokoyu perspektivoyu ta m yakoyu hvilyastoyu liniyeyu obriyu okreslenoyu siluetami gir Nad Cheremoshem Gulyayut hmari v Verhovini Skladnu svitlovu rezhisuru mayut osinni krayevidi Zamriyanij vechir Hudozhnicya tonko vidnahodit spivvidnoshennya holodnoyi temnoyi zeleni smerek teplogo zolota listya i glibokoyi sinyavi neba sho stvoryuye svoyeridnij karpatskij kolorit Cikavoyu u kolorovomu virishenni ye kartina A mi do vas po pershomu snigu Mazhornimi akcentami na tli bilogo snigu spalahuyut spivzvuchni osinnomu listyu chervoni zhovti oranzhevi ta korichnevi barvi vbrannya lyudej yaki stvoryuyut bagatij svyatkovij kolorit U kartini vidtvoreno starij guculskij zvichaj pobazhannya shastya susidam u pershij snigovij den kapi tradicijno vinshuyut Haj do vas prijde dobro yak mi do vas po pershomu snigu U ci zh roki Galina Zubchenko vede aktivnij poshuk nacionalnoyi formi svoyeyi tvorchosti i pochinaye perehid vid realistichnogo do dekorativnogo stilyu Vona pragne ovoloditi vilnishoyu blizhchoyu do narodnoyi maneroyu pisma Dlya cogo vivchaye tvori narodnogo mistectva pragne zbagnuti vitoki kolorovoyi gami guculskih kociv kilimiv i vishniki usvidomlyuyuchi sho vsi ci spivvidnoshennya koloriv vzyati lyudmi z navkolishnoyi prirodi 60 ti roki Shistdesyatnictvo V 1961 roci stvoryuyetsya Klub tvorchoyi molodi pid kerivnictvom Lesya Tanyuka Diznavshis pro cyu podiyu Galina razom iz svoyimi druzyami hudozhnikami odnodumcyami Alloyu Gorskoyu Nadiyeyu Svitlichnoyu Viktorom Zareckim Galinoyu Sevruk Lyudmiloyu Semikinoyu vstupaye do Klubu Cej gurt stvoryuye u nomu obrazotvorchu sekciyu ocholenu Veniaminom Kushnirom Mi prinesli do Klubu ukrayinsku movu spryamuvali diyalnist molodih mistciv u nacionalne ruslo postavivshi odnim iz jogo osnovnih zavdan vidnovlennya ukrayinskogo narodnogo mistectva zgaduye G Zubchenko Virnim drugom i pravdivim uchitelem molodi stav Ivan Makarovich Gonchar V jogo hatnomu muzeyi vihovuvalosya cile pokolinnya nacionalno svidomih mistciv Galina zgaduye sho voni z druzyami godinami rozglyadali predmeti z jogo kolekciyi zrazki narodnogo vbrannya keramiki robiti zamalovki yaki zgodom spriyali tvorennyu nacionalno spryamovanih hudozhnih robit Vpershe potrapila do Ivana Gonchara des naprikinci 1950 h rokiv Vrazhennya vid muzeyu i vid jogo vlasnika nadzvichajne Ce bula oznaka ukrayinstva Piznishe ya vzhe sama vodila do Goncharivni tih hto cogo zaslugovuvav chimalo hudozhnikiv projshlo cherez gornilo jogo shkoli Oznajomlennya z unikalnoyu zbirkoyu narodnih skarbiv dopomagalo nam tvoriti svoye individualne profesijne mistectvo na zasadah tradicijnoyi narodnoyi kulturi Spryamovuvav molod pracyuvati za principami narodnogo obrazotvorchogo mistectva i hudozhnik Grigorij Sinicya Roz yasnyuyuchi zakoni rozvitku narodnogo mistectva vin vchiv vidnahoditi u svoyij tvorchosti nacionalnu formu j plastichnu movu ridnogo narodu V 1965 Galina Oleksandrivna yak pracivnik Akademiyi arhitekturi otrimala zamovlennya prikrasiti shkolu 5 u Donecku Do roboti nad eskizami priyednalasya Alla Gorska Obsyag roboti buv velikij fasadna centralna kompoziciya zajmala ponad 130 m a visim bichnih vid 10 do 15 m kozhna Pracyuyuchi nad eskizami avtori konsultuvalisya z Grigoriyem Siniceyu yakij potim priyednavsya do proektu i stav jogo kerivnikom Brala uchast u stvorenni nastupnih monumentalno dekorativnih panno Kosmos Stihiya vodi Vogon Zemlya Shahtarskij kraj Prometeyi Viter i verba Sonce Nadra Tvarinnij svit Karpati 80 h ta inshe Lishe 1985 roku pislya velikoyi perervi mistkinya znovu povertayetsya do ridnih Karpat vzhe razom iz donkoyu Sriblyastij vechirYaroslavoyu Iz bolem sprijmaye zmini sho vidbulisya v comu velichnomu krayi zminyuyetsya psihologiya lyudej z povsyakdennogo pobutu znikaye tradicijnij odyag vse ridshe traplyayutsya davni derev yani hati Lishe gori zalishilisya nezminno prekrasnimi yak vichni vartovi pervozdannoyi garmoniyi Tomu j pishe hudozhnicya yih z osoblivim trepetom i lyubov yu Yiyi kartini Ostannij promin Hutir Rogatinyukiv ne prosto dokumentalno vidtvoreni krayevidi Ce monumentalno epichni polotna uzagalneni obrazi Karpat Galina z velikoyu majsternistyu peredaye velichnu statiku girskih masiviv i vodnochas bezperervnij dinamichnij ruh hmar u nebi Takij kontrast pidsilyuyetsya opozicijnistyu teplih i holodnih koloriv sho daye vidchuttya dramatichnoyi naprugi U napisanni portretiv yak i ranishe hudozhnicya nadaye perevagu dityachim i zhinochim obrazam Portreti Gannusya v pereshtci Yaroslava knyaginya Nesu grushki she j slivki ce lirichnij vidgomin romantichnoyi krayini yiyi yunosti A portret Yavdohi Mitchel ye uzagalnenim obrazom karpatskoyi goryanki Pidsumok Zbagativshis dosvidom tvorchosti v monumentalno dekorativnomu mistectvi Galina Zubchenko privnesla novu hvilyu v svoyi stankovi roboti Stil yiyi malyarstva ce svoyeridnij sintez realistichnogo j dekorativnogo pisma cherez filosofske osmislennya vichnoyi dialektiki buttya Pidsumovuyuchi tvorchij dorobok Galini Zubchenko ta uzagalnyuyuchi zhittyevij shlyah mistkini mozhna z pevnistyu skazati sho yiyi im ya stoyit poruch z imenami vidatnih mistciv Ukrayini F Krichevskogo I Yizhakevicha O Kurilasa O Kulchickoyi F Manajla V Bondarenka ta inshih A zhivopisnij cikl Ukrayinski Karpati stav zolotoyu storinkoyu kulturno misteckogo litopisu Ukrayini PrimitkiOgnyeva L Perlini ukrayinskogo monumentalnogo mistectva na Donechchini Ivano Frankivsk Lileya NV 2008 52 s Il ukr Kiyiv Korotkij oglyad arhitekturnih pam yatok i ansambliv K 1978 S 121 Korchinskij V Zgaduyu Spogadi pro Galinu Zubchenko Zhurn Artaniya Kiyiv 2009 2 S 57 63 Halina O Zubcenko Galerija Viseslav Matica hrvatska NIN Zagreb 1999 Karpati v tvorah Galini Zubchenko Katalog vistavki ukr ta angl movami Upor ta avt statti Tetyana Poshivajlo Kiyiv Muzej Ivana Gonchara 1999 24 s il ukr Yunakov 2016 s 319 Yunakov 2016 s 320 Yunakov 2016 s 321 Yunakov 2016 s 322 Yunakov 2016 s 323 LiteraturaMitrofanov K M Sovremennaya monumentalno dekorativnaya keramika 24 veresnya 2015 u Wayback Machine L M 1967 S 102 104 106 107 il 108 179 181 kol il Voejkova I Monumentalnoe iskusstvo i sovremennye problemy sinteza Sintez iskusstv i arhitektury obshestvennyh zdanij sb st M 1974 S 88 233 kol il Sherbak V Suchasna ukrayinska majolika 4 bereznya 2016 u Wayback Machine K 1974 S 133 il 173 cv ill 174 175 Kiev Kratkij obzor arhitekturnyh pamyatnikov i ansamblej 24 veresnya 2015 u Wayback Machine K 1978 S 121 Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar T 4 kn 1 M 1983 S 361 Prishedko G 1927 1978 Zubchenko G Katalog K 1987 Karpati v tvorah Galini Zubchenko Katalog vistavki ukr ta angl movami Upor ta avt statti Tetyana Poshivajlo 9 veresnya 2018 u Wayback Machine Kiyiv Muzej Ivana Gonchara 1999 24 s il PDF fajl ukr Korchinskij V 1 9 veresnya 2018 u Wayback Machine Zhurn Artaniya Kiyiv 2009 2 S 57 63 ukr Ogneva L Perlini ukrayinskogo monumentalnogo mistectva na Donechchini 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine Ivano Frankivsk Lileya NV 2008 52 s il ukr Praci Centru pam yatkoznavstva 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Centr Pam yatkoznavstva Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini vip 19 K 2011 s 237 PDF fajl ukr Yunakov O Arhitektor Josip Karakis Nyu Jork Almaz 2016 544 s ISBN 978 1 68082 000 3 PosilannyaGalina Zubchenko na sajti Boriviter 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine Kievskie mozaiki sovetskogo perioda 24 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Monumentalno dekorativni yakosti stankovih tvoriv Galini Zubchenko V Donecke mozhet pogasnut ogon Prometeev Mozaiki shkoly 5 4 chervnya 2013 u Wayback Machine Galereya Galini Zubchenko v Yaponiyi chastina 1 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Galereya Galini Zubchenko v Yaponiyi chastina 2 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Galereya Galini Zubchenko v Yaponiyi chastina 3 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Galereya Galini Zubchenko v Yaponiyi chastina 4 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Galereya Galini Zubchenko v Yaponiyi chastina 5 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Galereya Galini Zubchenko v Yaponiyi chastina 6 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Galereya Galini Zubchenko v Yaponiyi chastina 7 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Galereya Galini Zubchenko v Yaponiyi chastina 8 4 bereznya 2016 u Wayback Machine
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Україна
Зубченко Галина Олександрівна у Вікісховищі
