Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Змінні типу RS Гончих Псів англ RS Canum Venaticorum Star RS CVn це клас розділених подвійних зір які складаються з маси

Змінна типу RS Гончих Псів

Змінна типу RS Гончих Псів

Змінні типу RS Гончих Псів (англ. RS Canum Venaticorum Star, RS CVn)  — це клас розділених подвійних зір, які складаються з масивного головного гіганта чи субгіганта спектральних класів G—K та супутника, який є субгігантом або зорею головної послідовності спектральних класів G—M. Зорі типу RS CVn крім можливої затемнюваної зміни кривої блиску, виявляють також модуляцію кривої блиску з амплітудою до 0,6 видимих зоряних величин, яка пояснюється обертанням зоряних плям на поверхні зорі. Сильна магнітна активність таких зір виражається у гарячій короні на рентгенівських хвилях та у спалахах.

Опис

Існує багато визначень зір типу RS Гончих Псів, які застосовуються паралельно. Перше визначення, зроблене Холлом і використовуване зараз, включає такі критерії:

На додаток до цього визначення, зорі типу RS CVn не настільки тісні подвійні системи, як подвійні системи з зірками схожої маси, в яких компоненти з більш високою температурою мають спектральний клас F-K, а орбітальний період становить від одного дня до 2-х тижнів. У найширшому сенсі, зоря типу RS Гончих Псів може бути описана як змінна тісна подвійна зоряна система з принаймні однією холодною зорею і дуже низькою массопередачею.

Зорі типу RS Гончих Псів додатково поділяють на 5 підгруп:

  1. Звичайні системи: орбітальні періоди — від одного до 14 днів; гарячіший компонент має спектральний клас F або G та клас світності V або IV; за межами затемнення у спектрі спостерігаються сильні K & H лінії емісії Ca II.
  2. Короткоперіодичні системи: компоненти розділені, хоча орбітальні періоди становлять менше одного дня; гарячіший компонент має спектральний клас F або G та клас світності V або IV; у спектрі одного чи обох компонентів спостерігаються K & H лінії емісії Ca II.
  3. Довгоперіодичні системи: орбітальні періоди довші 14 днів; обидва компоненти спектральних класів G-K та класів світності II—IV, мають у спектрі сильні K & H лінії емісії Ca II за межами затемнення.
  4. Системи зі спалахами: гарячіший компонент має спектральний клас dKe чи dMe та має у спектрі сильні K & H лінії емісії Ca II.
  5. Системи типу V471 Тельця: гарячіший компонент є білим карликом; холодніший компонент має спектральний клас G-K та має у спектрі сильні K & H лінії емісії Ca II.

Криві блиску зір типу RS CVn поза затемненням демонструють особливу напівперіодичну структуру, яку називають хвилею викривлення. Ітон та Холл 1979 року визначили, що найпростішим механізмом утворення такої хвилі можуть бути «зоряні плями», які за аналогією з сонячними, є великими порівняно холодними активними зонами у фотосфері. Відтоді такі плями вдалося непрямо спостерігати у багатьох системах.

Споріднені класи зір

Крім змінних типу RS CVn, до зір з магнітною активністю належать також такі зорі:

Причини магнітної активності

Змінні типу RS Гончих Псів та всі споріднені класи зір мають конвективну енергопередачу у фотосфері у поєднанні з високою швидкістю обертання. У зір типу RS Гончих Псів швидкість обертання є наслідком синхронного обертання у подвійній системі, а магнітне поле, як і в Сонця, утворюється в зоні тахоклину (зона між конвективною зоною та зоною променистого переносу). Магнітогідродинаміка описує, що магнітне поле виникає, коли електричний струм у формі плазми тече всередині зорі за рахунок . Через зв'язок у цього класу зір періоду обертання з орбітальним періодом, їх магнітне поле перевищує сонячне на порядки, а ознаки магнітної активності є такими ж:

  • зоряні плями, які можуть вкривати до 50% видимої поверхні зорі;
  • розігріта до мільйонів Кельвінів корона, яку можна побачити на рентгенівських хвилях;
  • докази флерів (спалахів) у рентгенівському, радіо- та ультрафіолетовому випроміненні;
  • лінії емісії з хромосфери, наприклад кальцію та магнезію.

Поодинокі зорі типу RS Гончих Псів

Субгігант спектрального класу K з магнітною активністю включається до зір типу RS Гончих Псів навіть якщо не знайдено ознак наявності в нього супутника. Загалом вважається, що яскравість супутника занадто низька для отримання доказів його існування. Однак для поодиноких зір зі швидким обертанням існує шлях еволюції до стадії активних субгігантів спектрального класу K. Такі зорі раннього спектрального класу F на головній послідовності в фазі спалювання водню формують конвекційну зону низької глибини в фотосфері; зона тахоклину генерує лише слабке магнітне поле, а швидкість обертання залишається високою. Після спалювання водню в ядрі такі зорі залишають головну послідовність і переходять розрив Герцшпрунга як активні субгіганти спектрального класу K масою 1,25-1,5 сонячних. Оскільки проходження розриву Герцшпрунга триває не більше 10 000 років, такі зорі дуже рідко спостерігаються. Масивніші зорі проходять розрив Герцшпрунга занадто швидко для спостереження, а у менш масивних зір під час їх перебування на головній послідовності створюється настільки сильне магнітне поле, що пізніше (на стадії субгігантів спектрального класу K) вже обертаються занадто повільно для прояву магнітної активності.

Примітки

  1. John R. Percy: Understanding Variable Stars. Cambridge University Press, Cambridge 2007, .
  2. Hall, D.S.: The RS CVn binaries and binaries with similar properties. In: Proceedings of the International Astronomical Union colloquium. 29, 1976, S. 287.
  3. C. J. Schrijver, C. Zwaan: Solar and Stellar Magnetic Activity. Cambridge University Press, Cambridge 2000, .
  4. Візуалізація затемнень [ 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] А. К. Камероном, яка демонструє плями на подвійній зорі XY Великої Ведмедиці
  5. Cuno Hoffmeister, G. Richter, W. Wenzel: Veränderliche Sterne. J. A. Barth Verlag, Leipzig 1990, .
  6. Klaus G. Strassmeier: Aktive Sterne: Laboratorien der solaren Astrophysik. Springer Vienna, Wien 1997, .
  7. A. Gould et al.: MOA-2010-BLG-523: "Failed Planet" = RS CVn Star. In: Astrophysics. Solar and Stellar Astrophysics. 2012 (arXiv:1210.6045).

Посилання

  • Cameron, Andrew Collier. . University of St Andrews. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 3 березня 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zminni tipu RS Gonchih Psiv angl RS Canum Venaticorum Star RS CVn ce klas rozdilenih podvijnih zir yaki skladayutsya z masivnogo golovnogo giganta chi subgiganta spektralnih klasiv G K ta suputnika yakij ye subgigantom abo zoreyu golovnoyi poslidovnosti spektralnih klasiv G M Zori tipu RS CVn krim mozhlivoyi zatemnyuvanoyi zmini krivoyi blisku viyavlyayut takozh modulyaciyu krivoyi blisku z amplitudoyu do 0 6 vidimih zoryanih velichin yaka poyasnyuyetsya obertannyam zoryanih plyam na poverhni zori Silna magnitna aktivnist takih zir virazhayetsya u garyachij koroni na rentgenivskih hvilyah ta u spalahah OpisIsnuye bagato viznachen zir tipu RS Gonchih Psiv yaki zastosovuyutsya paralelno Pershe viznachennya zroblene Hollom i vikoristovuvane zaraz vklyuchaye taki kriteriyi fotometrichnu zminnist liniyi K amp H kalciyu u emisijnomu spektri subgigant vseredini mezhi Rosha shvidke obertannya zorya yake majzhe sinhronizovano z orbitalnim periodom podvijnoyi sistemi period obertannya zminnij Na dodatok do cogo viznachennya zori tipu RS CVn ne nastilki tisni podvijni sistemi yak podvijni sistemi z zirkami shozhoyi masi v yakih komponenti z bilsh visokoyu temperaturoyu mayut spektralnij klas F K a orbitalnij period stanovit vid odnogo dnya do 2 h tizhniv U najshirshomu sensi zorya tipu RS Gonchih Psiv mozhe buti opisana yak zminna tisna podvijna zoryana sistema z prinajmni odniyeyu holodnoyu zoreyu i duzhe nizkoyu massoperedacheyu Zori tipu RS Gonchih Psiv dodatkovo podilyayut na 5 pidgrup Zvichajni sistemi orbitalni periodi vid odnogo do 14 dniv garyachishij komponent maye spektralnij klas F abo G ta klas svitnosti V abo IV za mezhami zatemnennya u spektri sposterigayutsya silni K amp H liniyi emisiyi Ca II Korotkoperiodichni sistemi komponenti rozdileni hocha orbitalni periodi stanovlyat menshe odnogo dnya garyachishij komponent maye spektralnij klas F abo G ta klas svitnosti V abo IV u spektri odnogo chi oboh komponentiv sposterigayutsya K amp H liniyi emisiyi Ca II Dovgoperiodichni sistemi orbitalni periodi dovshi 14 dniv obidva komponenti spektralnih klasiv G K ta klasiv svitnosti II IV mayut u spektri silni K amp H liniyi emisiyi Ca II za mezhami zatemnennya Sistemi zi spalahami garyachishij komponent maye spektralnij klas dKe chi dMe ta maye u spektri silni K amp H liniyi emisiyi Ca II Sistemi tipu V471 Telcya garyachishij komponent ye bilim karlikom holodnishij komponent maye spektralnij klas G K ta maye u spektri silni K amp H liniyi emisiyi Ca II Krivi blisku zir tipu RS CVn poza zatemnennyam demonstruyut osoblivu napivperiodichnu strukturu yaku nazivayut hvileyu vikrivlennya Iton ta Holl 1979 roku viznachili sho najprostishim mehanizmom utvorennya takoyi hvili mozhut buti zoryani plyami yaki za analogiyeyu z sonyachnimi ye velikimi porivnyano holodnimi aktivnimi zonami u fotosferi Vidtodi taki plyami vdalosya nepryamo sposterigati u bagatoh sistemah Sporidneni klasi zirKrim zminnih tipu RS CVn do zir z magnitnoyu aktivnistyu nalezhat takozh taki zori chervoni karliki tipu UV Kita yaki mayut spalahi zori tipu BY Drakona chiyi krivi blisku modulyuyutsya zoryanimi plyamami giganti zi shvidkim obertannyam molodi zori tipu T Telcya zatemnyuvani zori tipu W Velikoyi Vedmedici chiyi krivi blisku mozhut buti zmodelovani lishe vklyuchennyam zoryanih plyam zori tipu Algolya soncepodibni zori Prichini magnitnoyi aktivnostiZminni tipu RS Gonchih Psiv ta vsi sporidneni klasi zir mayut konvektivnu energoperedachu u fotosferi u poyednanni z visokoyu shvidkistyu obertannya U zir tipu RS Gonchih Psiv shvidkist obertannya ye naslidkom sinhronnogo obertannya u podvijnij sistemi a magnitne pole yak i v Soncya utvoryuyetsya v zoni tahoklinu zona mizh konvektivnoyu zonoyu ta zonoyu promenistogo perenosu Magnitogidrodinamika opisuye sho magnitne pole vinikaye koli elektrichnij strum u formi plazmi teche vseredini zori za rahunok Cherez zv yazok u cogo klasu zir periodu obertannya z orbitalnim periodom yih magnitne pole perevishuye sonyachne na poryadki a oznaki magnitnoyi aktivnosti ye takimi zh zoryani plyami yaki mozhut vkrivati do 50 vidimoyi poverhni zori rozigrita do miljoniv Kelviniv korona yaku mozhna pobachiti na rentgenivskih hvilyah dokazi fleriv spalahiv u rentgenivskomu radio ta ultrafioletovomu viprominenni liniyi emisiyi z hromosferi napriklad kalciyu ta magneziyu Poodinoki zori tipu RS Gonchih PsivSubgigant spektralnogo klasu K z magnitnoyu aktivnistyu vklyuchayetsya do zir tipu RS Gonchih Psiv navit yaksho ne znajdeno oznak nayavnosti v nogo suputnika Zagalom vvazhayetsya sho yaskravist suputnika zanadto nizka dlya otrimannya dokaziv jogo isnuvannya Odnak dlya poodinokih zir zi shvidkim obertannyam isnuye shlyah evolyuciyi do stadiyi aktivnih subgigantiv spektralnogo klasu K Taki zori rannogo spektralnogo klasu F na golovnij poslidovnosti v fazi spalyuvannya vodnyu formuyut konvekcijnu zonu nizkoyi glibini v fotosferi zona tahoklinu generuye lishe slabke magnitne pole a shvidkist obertannya zalishayetsya visokoyu Pislya spalyuvannya vodnyu v yadri taki zori zalishayut golovnu poslidovnist i perehodyat rozriv Gercshprunga yak aktivni subgiganti spektralnogo klasu K masoyu 1 25 1 5 sonyachnih Oskilki prohodzhennya rozrivu Gercshprunga trivaye ne bilshe 10 000 rokiv taki zori duzhe ridko sposterigayutsya Masivnishi zori prohodyat rozriv Gercshprunga zanadto shvidko dlya sposterezhennya a u mensh masivnih zir pid chas yih perebuvannya na golovnij poslidovnosti stvoryuyetsya nastilki silne magnitne pole sho piznishe na stadiyi subgigantiv spektralnogo klasu K vzhe obertayutsya zanadto povilno dlya proyavu magnitnoyi aktivnosti PrimitkiJohn R Percy Understanding Variable Stars Cambridge University Press Cambridge 2007 ISBN 978 0 521 23253 1 Hall D S The RS CVn binaries and binaries with similar properties In Proceedings of the International Astronomical Union colloquium 29 1976 S 287 C J Schrijver C Zwaan Solar and Stellar Magnetic Activity Cambridge University Press Cambridge 2000 ISBN 978 0 521 58286 5 Vizualizaciya zatemnen 11 lyutogo 2012 u Wayback Machine A K Kameronom yaka demonstruye plyami na podvijnij zori XY Velikoyi Vedmedici Cuno Hoffmeister G Richter W Wenzel Veranderliche Sterne J A Barth Verlag Leipzig 1990 ISBN 3 335 00224 5 Klaus G Strassmeier Aktive Sterne Laboratorien der solaren Astrophysik Springer Vienna Wien 1997 ISBN 978 3 211 83005 5 A Gould et al MOA 2010 BLG 523 Failed Planet RS CVn Star In Astrophysics Solar and Stellar Astrophysics 2012 arXiv 1210 6045 PosilannyaCameron Andrew Collier University of St Andrews Arhiv originalu za 30 travnya 2019 Procitovano 3 bereznya 2016

Дата публікації:
Топ