Зільберштейн Ілля Самойлович (28 березня 1905, Одеса — 22 травня 1988, Москва) — російський літературний критик, літературознавець, мистецтвознавець, колекціонер, доктор мистецтвознавства. Один із засновників і редактор збірників «Літературна спадщина» (98 томів, 1931—1988). Понад двадцять тисяч історичних документів з історії російської культури були повернуті з-за кордону і приватних зібрань у державні фонди та архіви СРСР завдяки зусиллям Іллі Самойловича Зільберштейна. Засновник у Москві (був відкритий 24 січня 1994 року).
Зільберштейн Ілля Самойлович | |
---|---|
рос. Илья Самойлович Зильберштейн | |
Ілля Самойлович Зільберштейн справа на тлі картин із зібрання Лобанових-Ростовських | |
Народився | 28 березня 1905 Одеса |
Помер | 22 травня 1988 (83 роки) Москва |
Поховання | Кунцевський цвинтар |
Країна | СРСР |
Діяльність | літературний критик, літературознавець, мистецтвознавець, колекціонер |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
Галузь | мистецтвознавство, літературознавство |
Заклад | d |
Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства |
Членство | СП СРСР |
Відомий завдяки: | Засновник у Москві |
Нагороди | Державна премія СРСР (1979), орден «Знак Пошани» |
Висловлювання у Вікіцитатах Зільберштейн Ілля Самойлович у Вікісховищі |
Біографія
Ілля Самойлович Зільберштейн народився 28 березня 1905 року в Одесі. Батько служив бухгалтером на фабриці Абрикосових, у матері не було навіть початкової освіти. З ранніх років захопився російською літературою та мистецтвом, проводив багато часу в крамницях одеських букіністів.
Навчався в Одеському інституті народної освіти У 1923 році переїхав до Петрограду. У 1926 році закінчив Ленінградський державний університет. Тоді ж 21-річний Ілля Зільберштейн почав публікувати свої перші статті та книги, присвячені життю і творчості Олександра Сергійовича Пушкіна, Олександра Сергійовича Грибоєдова, Федора Михайловича Достоєвського та Івана Сергійовича Тургенєва.
У 1966—1967 роках він побував у Парижі (за запрошенням Луї Арагона), де зустрівся з деякими людьми, відомими у російській історії, такими як: Бенуа Олександр Миколайович, Марк Шагал, князь Фелікс Юсупов, Серж Лифар, Пешков Зіновій. Він вивіз з еміграції 20 тисяч одиниць зберігання: архівні довідки, листи, документи, предмети образотворчого мистецтва. Про цінність колекції можна судити з такого факту: коли фронт у 1941-му наближався до Москви, Комітет у справах мистецтв при Раді Міністрів СРСР ухвалив рішення евакуювати в тил поряд з музейними скарбами і найбільш значущі приватні колекції. Такими були визнані всього три колекції: балерини К. Гельцер, співачки Л. Русланової, мистецтвознавця і літературознавця І. Зільберштейна. Початком колекції були два малюнки Бориса Григор'єва, які у 1921 році він придбав в антикварному магазині на Дерибасівській на перший гонорар від своєї статті!
Колекція Зільберштейна налічує більше 2000 творів найвищої якості. Тривога за долю свого зібрання і численні приклади зникнення колекцій призвели Зільберштейна до вирішення принести своє зібрання в дар Державному музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна.
Похований на Кунцевському кладовищі в Москві.
Сценарист
Автор сценарію до фільму «Подорож до Арзруму» (1936 рік) за однойменним твором Пушкіна.
Нагороди
Був нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями. Лауреат Державної премії СРСР (1979). Член Спілки письменників СРСР (1968).
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 2 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 23 грудня 2011. Процитовано 3 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 2 травня 2011.
Посилання
- Музей личных коллекций [ 18 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Краткая автобиография И. С. Зильберштейна [ 18 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Письма Александра Бенуа к Илье Самойловичу Зильберштейну. [ 13 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Могила И. С. Зильберштейна на Кунцевском кладбище (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zilbershtejn Illya Samojlovich 28 bereznya 1905 Odesa 22 travnya 1988 Moskva rosijskij literaturnij kritik literaturoznavec mistectvoznavec kolekcioner doktor mistectvoznavstva Odin iz zasnovnikiv i redaktor zbirnikiv Literaturna spadshina 98 tomiv 1931 1988 Ponad dvadcyat tisyach istorichnih dokumentiv z istoriyi rosijskoyi kulturi buli povernuti z za kordonu i privatnih zibran u derzhavni fondi ta arhivi SRSR zavdyaki zusillyam Illi Samojlovicha Zilbershtejna Zasnovnik u Moskvi buv vidkritij 24 sichnya 1994 roku Zilbershtejn Illya Samojlovichros Ilya Samojlovich ZilbershtejnIllya Samojlovich Zilbershtejn sprava na tli kartin iz zibrannya Lobanovih Rostovskih Illya Samojlovich Zilbershtejn sprava na tli kartin iz zibrannya Lobanovih RostovskihNarodivsya28 bereznya 1905 1905 03 28 OdesaPomer22 travnya 1988 1988 05 22 83 roki MoskvaPohovannyaKuncevskij cvintarKrayina SRSRDiyalnistliteraturnij kritik literaturoznavec mistectvoznavec kolekcionerAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitetGaluzmistectvoznavstvo literaturoznavstvoZakladdNaukovij stupindoktor mistectvoznavstvaChlenstvoSP SRSRVidomij zavdyaki Zasnovnik u MoskviNagorodiDerzhavna premiya SRSR 1979 orden Znak Poshani Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zilbershtejn Illya Samojlovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zilbershtejn BiografiyaIllya Samojlovich Zilbershtejn narodivsya 28 bereznya 1905 roku v Odesi Batko sluzhiv buhgalterom na fabrici Abrikosovih u materi ne bulo navit pochatkovoyi osviti Z rannih rokiv zahopivsya rosijskoyu literaturoyu ta mistectvom provodiv bagato chasu v kramnicyah odeskih bukinistiv Navchavsya v Odeskomu instituti narodnoyi osviti U 1923 roci pereyihav do Petrogradu U 1926 roci zakinchiv Leningradskij derzhavnij universitet Todi zh 21 richnij Illya Zilbershtejn pochav publikuvati svoyi pershi statti ta knigi prisvyacheni zhittyu i tvorchosti Oleksandra Sergijovicha Pushkina Oleksandra Sergijovicha Griboyedova Fedora Mihajlovicha Dostoyevskogo ta Ivana Sergijovicha Turgenyeva U 1966 1967 rokah vin pobuvav u Parizhi za zaproshennyam Luyi Aragona de zustrivsya z deyakimi lyudmi vidomimi u rosijskij istoriyi takimi yak Benua Oleksandr Mikolajovich Mark Shagal knyaz Feliks Yusupov Serzh Lifar Peshkov Zinovij Vin viviz z emigraciyi 20 tisyach odinic zberigannya arhivni dovidki listi dokumenti predmeti obrazotvorchogo mistectva Pro cinnist kolekciyi mozhna suditi z takogo faktu koli front u 1941 mu nablizhavsya do Moskvi Komitet u spravah mistectv pri Radi Ministriv SRSR uhvaliv rishennya evakuyuvati v til poryad z muzejnimi skarbami i najbilsh znachushi privatni kolekciyi Takimi buli viznani vsogo tri kolekciyi balerini K Gelcer spivachki L Ruslanovoyi mistectvoznavcya i literaturoznavcya I Zilbershtejna Pochatkom kolekciyi buli dva malyunki Borisa Grigor yeva yaki u 1921 roci vin pridbav v antikvarnomu magazini na Deribasivskij na pershij gonorar vid svoyeyi statti Kolekciya Zilbershtejna nalichuye bilshe 2000 tvoriv najvishoyi yakosti Trivoga za dolyu svogo zibrannya i chislenni prikladi zniknennya kolekcij prizveli Zilbershtejna do virishennya prinesti svoye zibrannya v dar Derzhavnomu muzeyu obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina Pohovanij na Kuncevskomu kladovishi v Moskvi ScenaristAvtor scenariyu do filmu Podorozh do Arzrumu 1936 rik za odnojmennim tvorom Pushkina NagorodiBuv nagorodzhenij ordenom Znak Poshani medalyami Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1979 Chlen Spilki pismennikiv SRSR 1968 Primitki Arhiv originalu za 29 grudnya 2013 Procitovano 2 travnya 2011 Arhiv originalu za 23 grudnya 2011 Procitovano 3 travnya 2011 Arhiv originalu za 31 serpnya 2013 Procitovano 2 travnya 2011 PosilannyaMuzej lichnyh kollekcij 18 grudnya 2010 u Wayback Machine ros Kratkaya avtobiografiya I S Zilbershtejna 18 listopada 2007 u Wayback Machine ros ros Pisma Aleksandra Benua k Ile Samojlovichu Zilbershtejnu 13 listopada 2011 u Wayback Machine ros Mogila I S Zilbershtejna na Kuncevskom kladbishe ros