Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Землеробство інків — основа галузь економіки держави інків Тауантінсую. Неї займалася переважна більшість населення імперії, яке оброблювало землю, що належала Сапі Інкі.
Особливості
Земля була основним засобом виробництва в імперії. У доінкському Перу земля спочатку була громадською неподільною власністю. В околицях однієї і тієї ж громади вона належала всім її членам, які отримували з громадського фонду в користування ділянку землі, яка відповідала потребам кожної родини.
За часів інків відбулися істотні зміни в характері землеволодіння. Тепер власником землі ставав Сапа Інка. Всі оброблювані земельні угіддя громад завжди ділилися на три основні частини: «землі Інки» (володар держави особисто, а іноді через спеціальних чиновників розпоряджався, куди піде зібраний з цієї частини землі врожай), «землі Сонця» (урожай з них йшов в розпорядження жерців і на потреби культу), землі громади (врожай ішов на задоволення потреб її мешканців).
Кожен дорослий чоловік у селі — пурех — отримував земельну ділянку для обробки. Розміри наділу, званого «тупу», залежали від того, наскільки великі були угіддя даної громади. Одружений чоловік — голова сім'ї — отримував 1 тупу (зазвичай площа його становила приблизно 30 арів), жінка мала право на 0,5 тупу. На своєму тупу кожен пурех працював з родиною, проте іноді за сформованою в Андах традицією йому допомагали сусіди. Землі імператора та бога Сонця оброблялися членами громади спільно. Цей вид громадських робіт називався «мінка».
У всіх областях імперії: на вологих тропічних землях, розташованих уздовж Амазонки, в посушливих низов'ях перуанського узмор'я — вирощувалася величезна безліч різних рослин. Продовжуючи традиції своїх попередників, інки спорудили в районах Кости, що потерпають через посуху, величезні, ефективні іригаційні системи. Сапа Інка та чиновники імперії приділяла виняткову увагу зрошенню земель. Будівництво і розширення іригаційних систем — каналів і водойм — в Тауантінсую перебувало у віданні великої кількості державних службовців інкського «водного господарства».
Інки розгорнути інтенсивне землеробство в центрі своєї території — в районі Сьєрри, у високогірних долинах, гірських плато. Тут застосували одне з найзначніших своїх винаходів — тераси, що звалися «анденес». Ці розташовані у вигляді ступенів тераси, створені пурехами, дозволяли пристосувати для рослинництва круті, раніше непридатні для землеробства схили. Водночас тераси інків зміцнювали ґрунт на схилах і тим самим перешкоджали її ерозії.
Будівництво анденес в імперії ретельно планувалося, так само як і спорудження іригаційних каналів і водойм. Зведення цих монументальних споруд трималося під постійним контролем та увагою. Сьогодні тераси в Андах, що виникли за часи інків, є одним з найвиразніших символів Перу, однією з характерних прикмет рельєфу.
Вирощування сільськогосподарських культур
Інки вирощували різні рослини, однією з важливіших серед яких була кукурудза — мовою кечуа «сара». Інкам було відомо до 20 різних сортів кукурудзи. Вона визрівала практично на всій його території — від морського узбережжя до високогірного плато, що знаходився на висоті 3,5 тисячі м.
Іншою важливою культурою була картопля. Інкам було відомо 250 його сортів. Вони вирощували картоплю самого різного кольору: майже білого, жовтого, рожевого, коричневого і чорного. Картопля вирощувалася скрізь: як на морському узбережжі, так і на висоті в майже 5 тисяч м над рівнем моря.
Крім кукурудзи та картоплі, хлібороби-інки знали ще безліч інших культурних рослин. З бульбоплодів вони знали «оку», яка могла рости від низини до висогор'я Анд, вирощували батат й ямс.
Також вирощувалися квасоля, ананаси, черімоя, папая, какаове дерево, гуаява, гренадіна, численні сорти гарбузів, горіхів, місцеві «огірки» (пепіно), арахіс, аракача. Вживали інки також 4 сорти прянощів, особливо червоний перець та перуанський перець. Із зернових, крім кукурудзи, вирощувалася чилійська лобода (кіноа), з техничних — агава та бавовник.
Зовсім особливе місце в сільському господарстві імперії інків займало розведення чагарнику коки. Збиралася 4 рази на рік. Зібране зелене листя коки ретельно висушувалося в тіні, потім його зв'язували у пучечки та доставляли в Куско. Кока стала символом держави часів інків. Відповідно до хроніста Гарсіласо де ла Вега «для індіанців кока була куди більшою цінністю, ніж дорогоцінне каміння, срібло або золото». Разом з листям коки перуанські індіанці часів інків розводили також тютюн.
Добрива
Як добрива в інкському сільському господарстві використовувалися фекалії свійських тварин (лама, гуанако, вікуньї, альпака), гуано, птахів, зола.
Обробка
На полях працювали виключно люди, оскільки андська лама не годилася в упряжку. Інки навіть не знали, що таке плуг. Селяни Тауантінсую обробляли землю за допомогою так званої «чакітальї» — довгої палиці з бронзовим вістрям. За допомогою цієї палиці селянин «орав», розпушував землю, робив ямки для розсади. Однією чакітальєю іноді користувалося відразу декілька родин.
Обробляли поле за наступною технікою: в один ряд, один біля одного, ставали чоловіки, вони робили борозни. За ними вишикувавшись в ряд, жінки. Опустившись на коліна, вони розбивали грудки землі за допомогою спеціальної мотики, яка звалася «лампа». Вкрай одноманітна процедура обробки полів сприймалася як містична боротьба людини із землею. Тому, працюючи в полі, чоловіки і жінки декламували, співали ритмічні релігійні гімни. По закінченню сівби місцеві жерці здійснювали релігійні обряди, з тим щоб сільськогосподарські роботи увінчалися успіхом.
Терміни проведення окремих видів сільськогосподарських робіт в Тауантінсую залежали від погоди. Відповідно до цього інки ділили рік на два основних періоди: на вологий (починаючи з жовтня по травень) і на сухій (з травня по жовтень). Оранка проводилася у серпні.
Ритуал початку робіт
Початок найважливіших сільськогосподарських робіт було справою загальнодержавною. У кожній громаді процедуру «закладки поля» починав хто-небудь з чиновників імперії. На «золотому полі» в Куско сам Сапа Інка, встромляючи в землю загострену палицю, символічно відкривав землеробські роботи. Інка за допомогою золотої чакітальї робив першу борозну на землі. З цього моменту державі починалася сільськогосподарська діяльність.
Зберігання
Вирощений на державних полях врожай звозили на склади, що знаходилися під контролем провінційної імперської адміністрації. У гірських районах подібні склади будувалися у вигляді кам'яних веж («калька»), ряди яких тяглися по схилах, займаючи непридатні до обробки землі. На посушливому узбережжі калька не будували, а продовжували слідувати за місцевою традицією — сховище заглиблювали в землю, вхідний отвір робився в його даху. У горах з більш вологим кліматом калька будували якомога вище над землею.
Приміщення розрізнялися залежно від виду продуктів, які повинні були в них перебувати. Призначені для кукурудзи мали вигляд складених з каменів циліндричних веж з внутрішнім діаметром від 2 до 6 м (найчастіше 5 м) і висотою від підлоги до стелі 6.3 м. Стіни були обкладені керамікою. Сюди звозили вилущене зерно. У сховищах картоплі та інших бульбоплодів кераміки зовсім немає. Ці споруди були в плані прямокутними, внутрішній простір складалося або з одного великого (9x3 м), або з двох вузьких приміщень загальною площею 5×4.5 м.
Основні калька знаходилася в столиці провінцій та чвертів імперії. Лише харчування для армії відправлялося безпосередньо до Куско, а на півночі — до Тумебамбу або в Кіту.
Джерела
- Brundage, В. С. Empire of the Inca. Norman, 1963.
- Favre, Henri Les Incas 3‑е ed Paris, 1980
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemlerobstvo inkiv osnova galuz ekonomiki derzhavi inkiv Tauantinsuyu Neyi zajmalasya perevazhna bilshist naselennya imperiyi yake obroblyuvalo zemlyu sho nalezhala Sapi Inki OsoblivostiZemlya bula osnovnim zasobom virobnictva v imperiyi U doinkskomu Peru zemlya spochatku bula gromadskoyu nepodilnoyu vlasnistyu V okolicyah odniyeyi i tiyeyi zh gromadi vona nalezhala vsim yiyi chlenam yaki otrimuvali z gromadskogo fondu v koristuvannya dilyanku zemli yaka vidpovidala potrebam kozhnoyi rodini Za chasiv inkiv vidbulisya istotni zmini v harakteri zemlevolodinnya Teper vlasnikom zemli stavav Sapa Inka Vsi obroblyuvani zemelni ugiddya gromad zavzhdi dililisya na tri osnovni chastini zemli Inki volodar derzhavi osobisto a inodi cherez specialnih chinovnikiv rozporyadzhavsya kudi pide zibranij z ciyeyi chastini zemli vrozhaj zemli Soncya urozhaj z nih jshov v rozporyadzhennya zherciv i na potrebi kultu zemli gromadi vrozhaj ishov na zadovolennya potreb yiyi meshkanciv Kozhen doroslij cholovik u seli pureh otrimuvav zemelnu dilyanku dlya obrobki Rozmiri nadilu zvanogo tupu zalezhali vid togo naskilki veliki buli ugiddya danoyi gromadi Odruzhenij cholovik golova sim yi otrimuvav 1 tupu zazvichaj plosha jogo stanovila priblizno 30 ariv zhinka mala pravo na 0 5 tupu Na svoyemu tupu kozhen pureh pracyuvav z rodinoyu prote inodi za sformovanoyu v Andah tradiciyeyu jomu dopomagali susidi Zemli imperatora ta boga Soncya obroblyalisya chlenami gromadi spilno Cej vid gromadskih robit nazivavsya minka U vsih oblastyah imperiyi na vologih tropichnih zemlyah roztashovanih uzdovzh Amazonki v posushlivih nizov yah peruanskogo uzmor ya viroshuvalasya velichezna bezlich riznih roslin Prodovzhuyuchi tradiciyi svoyih poperednikiv inki sporudili v rajonah Kosti sho poterpayut cherez posuhu velichezni efektivni irigacijni sistemi Sapa Inka ta chinovniki imperiyi pridilyala vinyatkovu uvagu zroshennyu zemel Budivnictvo i rozshirennya irigacijnih sistem kanaliv i vodojm v Tauantinsuyu perebuvalo u vidanni velikoyi kilkosti derzhavnih sluzhbovciv inkskogo vodnogo gospodarstva Inki rozgornuti intensivne zemlerobstvo v centri svoyeyi teritoriyi v rajoni Syerri u visokogirnih dolinah girskih plato Tut zastosuvali odne z najznachnishih svoyih vinahodiv terasi sho zvalisya andenes Ci roztashovani u viglyadi stupeniv terasi stvoreni purehami dozvolyali pristosuvati dlya roslinnictva kruti ranishe nepridatni dlya zemlerobstva shili Vodnochas terasi inkiv zmicnyuvali grunt na shilah i tim samim pereshkodzhali yiyi eroziyi Terasi inkiv Budivnictvo andenes v imperiyi retelno planuvalosya tak samo yak i sporudzhennya irigacijnih kanaliv i vodojm Zvedennya cih monumentalnih sporud trimalosya pid postijnim kontrolem ta uvagoyu Sogodni terasi v Andah sho vinikli za chasi inkiv ye odnim z najviraznishih simvoliv Peru odniyeyu z harakternih prikmet relyefu Viroshuvannya silskogospodarskih kulturInki viroshuvali rizni roslini odniyeyu z vazhlivishih sered yakih bula kukurudza movoyu kechua sara Inkam bulo vidomo do 20 riznih sortiv kukurudzi Vona vizrivala praktichno na vsij jogo teritoriyi vid morskogo uzberezhzhya do visokogirnogo plato sho znahodivsya na visoti 3 5 tisyachi m Inshoyu vazhlivoyu kulturoyu bula kartoplya Inkam bulo vidomo 250 jogo sortiv Voni viroshuvali kartoplyu samogo riznogo koloru majzhe bilogo zhovtogo rozhevogo korichnevogo i chornogo Kartoplya viroshuvalasya skriz yak na morskomu uzberezhzhi tak i na visoti v majzhe 5 tisyach m nad rivnem morya Krim kukurudzi ta kartopli hliborobi inki znali she bezlich inshih kulturnih roslin Z bulboplodiv voni znali oku yaka mogla rosti vid nizini do visogor ya And viroshuvali batat j yams Takozh viroshuvalisya kvasolya ananasi cherimoya papaya kakaove derevo guayava grenadina chislenni sorti garbuziv gorihiv miscevi ogirki pepino arahis arakacha Vzhivali inki takozh 4 sorti pryanoshiv osoblivo chervonij perec ta peruanskij perec Iz zernovih krim kukurudzi viroshuvalasya chilijska loboda kinoa z tehnichnih agava ta bavovnik Zovsim osoblive misce v silskomu gospodarstvi imperiyi inkiv zajmalo rozvedennya chagarniku koki Zbiralasya 4 razi na rik Zibrane zelene listya koki retelno visushuvalosya v tini potim jogo zv yazuvali u puchechki ta dostavlyali v Kusko Koka stala simvolom derzhavi chasiv inkiv Vidpovidno do hronista Garsilaso de la Vega dlya indianciv koka bula kudi bilshoyu cinnistyu nizh dorogocinne kaminnya sriblo abo zoloto Razom z listyam koki peruanski indianci chasiv inkiv rozvodili takozh tyutyun DobrivaYak dobriva v inkskomu silskomu gospodarstvi vikoristovuvalisya fekaliyi svijskih tvarin lama guanako vikunyi alpaka guano ptahiv zola ObrobkaNa polyah pracyuvali viklyuchno lyudi oskilki andska lama ne godilasya v upryazhku Inki navit ne znali sho take plug Selyani Tauantinsuyu obroblyali zemlyu za dopomogoyu tak zvanoyi chakitalyi dovgoyi palici z bronzovim vistryam Za dopomogoyu ciyeyi palici selyanin orav rozpushuvav zemlyu robiv yamki dlya rozsadi Odniyeyu chakitalyeyu inodi koristuvalosya vidrazu dekilka rodin Obroblyali pole za nastupnoyu tehnikoyu v odin ryad odin bilya odnogo stavali choloviki voni robili borozni Za nimi vishikuvavshis v ryad zhinki Opustivshis na kolina voni rozbivali grudki zemli za dopomogoyu specialnoyi motiki yaka zvalasya lampa Vkraj odnomanitna procedura obrobki poliv sprijmalasya yak mistichna borotba lyudini iz zemleyu Tomu pracyuyuchi v poli choloviki i zhinki deklamuvali spivali ritmichni religijni gimni Po zakinchennyu sivbi miscevi zherci zdijsnyuvali religijni obryadi z tim shob silskogospodarski roboti uvinchalisya uspihom Termini provedennya okremih vidiv silskogospodarskih robit v Tauantinsuyu zalezhali vid pogodi Vidpovidno do cogo inki dilili rik na dva osnovnih periodi na vologij pochinayuchi z zhovtnya po traven i na suhij z travnya po zhovten Oranka provodilasya u serpni Ritual pochatku robitPochatok najvazhlivishih silskogospodarskih robit bulo spravoyu zagalnoderzhavnoyu U kozhnij gromadi proceduru zakladki polya pochinav hto nebud z chinovnikiv imperiyi Na zolotomu poli v Kusko sam Sapa Inka vstromlyayuchi v zemlyu zagostrenu palicyu simvolichno vidkrivav zemlerobski roboti Inka za dopomogoyu zolotoyi chakitalyi robiv pershu boroznu na zemli Z cogo momentu derzhavi pochinalasya silskogospodarska diyalnist ZberigannyaViroshenij na derzhavnih polyah vrozhaj zvozili na skladi sho znahodilisya pid kontrolem provincijnoyi imperskoyi administraciyi U girskih rajonah podibni skladi buduvalisya u viglyadi kam yanih vezh kalka ryadi yakih tyaglisya po shilah zajmayuchi nepridatni do obrobki zemli Na posushlivomu uzberezhzhi kalka ne buduvali a prodovzhuvali sliduvati za miscevoyu tradiciyeyu shovishe zagliblyuvali v zemlyu vhidnij otvir robivsya v jogo dahu U gorah z bilsh vologim klimatom kalka buduvali yakomoga vishe nad zemleyu Primishennya rozriznyalisya zalezhno vid vidu produktiv yaki povinni buli v nih perebuvati Priznacheni dlya kukurudzi mali viglyad skladenih z kameniv cilindrichnih vezh z vnutrishnim diametrom vid 2 do 6 m najchastishe 5 m i visotoyu vid pidlogi do steli 6 3 m Stini buli obkladeni keramikoyu Syudi zvozili vilushene zerno U shovishah kartopli ta inshih bulboplodiv keramiki zovsim nemaye Ci sporudi buli v plani pryamokutnimi vnutrishnij prostir skladalosya abo z odnogo velikogo 9x3 m abo z dvoh vuzkih primishen zagalnoyu plosheyu 5 4 5 m Osnovni kalka znahodilasya v stolici provincij ta chvertiv imperiyi Lishe harchuvannya dlya armiyi vidpravlyalosya bezposeredno do Kusko a na pivnochi do Tumebambu abo v Kitu DzherelaBrundage V S Empire of the Inca Norman 1963 Favre Henri Les Incas 3 e ed Paris 1980