Економіка інків — комплекс галузей господарства імперії інків Тауантінсую, що відповідала державній структурі й була спрямована на нормальне функціонування адміністративного механізму.
Галузі
Основою економіки інкської держави складало землеробство. Власником усі землі був Сапа Інка (імператор). Всі оброблювані земельні угіддя громад завжди ділилися на три основні частини: «землі Інки» (володар держави особисто, а іноді через спеціальних чиновників розпоряджався, куди піде зібраний з цієї частини землі врожай), «землі Сонця» (урожай з них йшов в розпорядження жерців і на потреби культу), землі громади (врожай йшов на задоволення потреб її мешканців).
Іншою важливою галуззю було скотарство. Інки розводили свійських тварин — ламу, альпаку, морських свинок. Водночас відбувалося полювання на диких тварин гуанако та вікуньї. Від них отримувалося м'ясо, шкіра, кістки, вовна.
Окремою галуззю економіки було рибальство. Ним займалося населення біля оз. Тітікака та тихоокеанського узбережжя. Інки користувалися гачками, мережами, пастками і нічними смолоскипами, при світлі яких вони майстерно вбивали залучену їх світлом рибу за допомогою стріл. Човни будувалися з щільно пов'язаних стебел очерету тотора. Човен має п'ять або шість футів в довжину і близько два фути завширшки. На її жовтому корпусі кріпилися дві невеликі щогли, підтримуючі вітрило, також виготовлений з тотора. У Тихому океані діяв рибальський флот з бальсових плотів з вітрилом.
Третьою важливою галуззю було ремісництво, яке складалося з ткацтва, створення керамічних виробів, металургії та ювелірного мистецтва. Вони увібрали в себе традиції підкорених інками андських народів та держав. В результаті вдосконалення досягли високого рівня майстерності. В імперії діяли відповідні майстерні з виробу одягу, взяття, килимів, торб, посуду, іграшок, зброя, сільськогосподарський інвентар, виробів з міді, срібла та золота та ін.
Одним з основних принципів суспільства інків був принцип самозабезпечення. Родина кожного пуреха харчувалася тими сільськогосподарськими продуктами, які вона виробляла на своєму наділі землі (тупу). Вона одягалася в тканини, які були виткані з вовни, отриманої від домашніх лам. В такій же мірі повинні були самі себе забезпечувати кожна громада, кожна провінція. Самозабезпечення всіх ланок системи інків було одним з основних законів імперії Тауантінсую.
Торгівля
Внутрішня торгівля в державі здійснювалася на базарах (кату), де відбувався обмін товарами, оскільки грошей в інків не було. Гіпотези стосовно представлення листя коки у вигляді грошей імперії не отримала достатнього підтвердження. Зовнішня торгівля здійснювалася через .
Шляхи та канали
Економічному розвитку та торгівлі в державі інків сприяли добре розгалужена система каналів та доріг. Іригаційна система інків досягла дуже високого рівня, завдяки чому поля у громадах-айлью давали високий врожай, а череди лам та альпак могли отримувати належне годування. Чудово функціонували акведуками, що надавали чисту воду у міста імперії.
Гарно налагоджена транспортна система у вигляді облаштованих шляхів та мостів сприяла пересуванню торгівці та членів громад для перевезенню товарів на базари або за межи держави інків. Уздовж них розташовувалися великі заїжджі двори (тамбо), склади і сховища.
Податки
Податки збиралися у натуральному вигляді або частіше здійснювалися у вигляді міти. За збором податі, чесним виконуванням пурехами (головами родин) свої податкових зобов'язань стежили кураки селищ, які від імені держави брали податки від платника податків та передавали їх державному складальникові податків («тукуй рікоку») або його заступнику на місцях під час відвідин ними селищ. Податкові зобов'язання жителів, а також доходи імперії від збору податі «записувалися» за допомогою кіпу.
Джерела
- Купрієнко C. А. Система державного управління господарством в імперії інків. (ua) // Дні науки історичного факультету-2011: Матеріали {IV} Міжнародної наукової конференції молодих учених, присвяченої 20-річчю Незалежності України. Вип. {IV:} у 6-х част. : журнал. — К., 2011. — Вып. IV. — С. 33-34.
- Купрієнко С. А. Функціонування системи постоялих дворів, складів і сховищ в Імперії інків. (ua) // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України: Науковий збірник: журнал. — К., 2011. — Вып. 3(59). — С. 110–115.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomika inkiv kompleks galuzej gospodarstva imperiyi inkiv Tauantinsuyu sho vidpovidala derzhavnij strukturi j bula spryamovana na normalne funkcionuvannya administrativnogo mehanizmu GaluziOsnovoyu ekonomiki inkskoyi derzhavi skladalo zemlerobstvo Vlasnikom usi zemli buv Sapa Inka imperator Vsi obroblyuvani zemelni ugiddya gromad zavzhdi dililisya na tri osnovni chastini zemli Inki volodar derzhavi osobisto a inodi cherez specialnih chinovnikiv rozporyadzhavsya kudi pide zibranij z ciyeyi chastini zemli vrozhaj zemli Soncya urozhaj z nih jshov v rozporyadzhennya zherciv i na potrebi kultu zemli gromadi vrozhaj jshov na zadovolennya potreb yiyi meshkanciv Inshoyu vazhlivoyu galuzzyu bulo skotarstvo Inki rozvodili svijskih tvarin lamu alpaku morskih svinok Vodnochas vidbuvalosya polyuvannya na dikih tvarin guanako ta vikunyi Vid nih otrimuvalosya m yaso shkira kistki vovna Okremoyu galuzzyu ekonomiki bulo ribalstvo Nim zajmalosya naselennya bilya oz Titikaka ta tihookeanskogo uzberezhzhya Inki koristuvalisya gachkami merezhami pastkami i nichnimi smoloskipami pri svitli yakih voni majsterno vbivali zaluchenu yih svitlom ribu za dopomogoyu stril Chovni buduvalisya z shilno pov yazanih stebel ocheretu totora Choven maye p yat abo shist futiv v dovzhinu i blizko dva futi zavshirshki Na yiyi zhovtomu korpusi kripilisya dvi neveliki shogli pidtrimuyuchi vitrilo takozh vigotovlenij z totora U Tihomu okeani diyav ribalskij flot z balsovih plotiv z vitrilom Tretoyu vazhlivoyu galuzzyu bulo remisnictvo yake skladalosya z tkactva stvorennya keramichnih virobiv metalurgiyi ta yuvelirnogo mistectva Voni uvibrali v sebe tradiciyi pidkorenih inkami andskih narodiv ta derzhav V rezultati vdoskonalennya dosyagli visokogo rivnya majsternosti V imperiyi diyali vidpovidni majsterni z virobu odyagu vzyattya kilimiv torb posudu igrashok zbroya silskogospodarskij inventar virobiv z midi sribla ta zolota ta in Odnim z osnovnih principiv suspilstva inkiv buv princip samozabezpechennya Rodina kozhnogo pureha harchuvalasya timi silskogospodarskimi produktami yaki vona viroblyala na svoyemu nadili zemli tupu Vona odyagalasya v tkanini yaki buli vitkani z vovni otrimanoyi vid domashnih lam V takij zhe miri povinni buli sami sebe zabezpechuvati kozhna gromada kozhna provinciya Samozabezpechennya vsih lanok sistemi inkiv bulo odnim z osnovnih zakoniv imperiyi Tauantinsuyu TorgivlyaDokladnishe Torgivlya inkiv Vnutrishnya torgivlya v derzhavi zdijsnyuvalasya na bazarah katu de vidbuvavsya obmin tovarami oskilki groshej v inkiv ne bulo Gipotezi stosovno predstavlennya listya koki u viglyadi groshej imperiyi ne otrimala dostatnogo pidtverdzhennya Zovnishnya torgivlya zdijsnyuvalasya cherez Shlyahi ta kanaliEkonomichnomu rozvitku ta torgivli v derzhavi inkiv spriyali dobre rozgaluzhena sistema kanaliv ta dorig Irigacijna sistema inkiv dosyagla duzhe visokogo rivnya zavdyaki chomu polya u gromadah ajlyu davali visokij vrozhaj a cheredi lam ta alpak mogli otrimuvati nalezhne goduvannya Chudovo funkcionuvali akvedukami sho nadavali chistu vodu u mista imperiyi Garno nalagodzhena transportna sistema u viglyadi oblashtovanih shlyahiv ta mostiv spriyala peresuvannyu torgivci ta chleniv gromad dlya perevezennyu tovariv na bazari abo za mezhi derzhavi inkiv Uzdovzh nih roztashovuvalisya veliki zayizhdzhi dvori tambo skladi i shovisha PodatkiPodatki zbiralisya u naturalnomu viglyadi abo chastishe zdijsnyuvalisya u viglyadi miti Za zborom podati chesnim vikonuvannyam purehami golovami rodin svoyi podatkovih zobov yazan stezhili kuraki selish yaki vid imeni derzhavi brali podatki vid platnika podatkiv ta peredavali yih derzhavnomu skladalnikovi podatkiv tukuj rikoku abo jogo zastupniku na miscyah pid chas vidvidin nimi selish Podatkovi zobov yazannya zhiteliv a takozh dohodi imperiyi vid zboru podati zapisuvalisya za dopomogoyu kipu DzherelaKupriyenko C A Sistema derzhavnogo upravlinnya gospodarstvom v imperiyi inkiv ua Dni nauki istorichnogo fakultetu 2011 Materiali IV Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi molodih uchenih prisvyachenoyi 20 richchyu Nezalezhnosti Ukrayini Vip IV u 6 h chast zhurnal K 2011 Vyp IV S 33 34 Kupriyenko S A Funkcionuvannya sistemi postoyalih dvoriv skladiv i shovish v Imperiyi inkiv ua Visnik Akademiyi praci i socialnih vidnosin Federaciyi profspilok Ukrayini Naukovij zbirnik zhurnal K 2011 Vyp 3 59 S 110 115