Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Металургія інків — техніки та засоби обробки різних металів, що були характерні для ковалів, ювелірів часів імперії інків Тауантінсую. Інками були вдосконалені знання, отриманні після захоплення держави Чиму.
Сировина
Як метали використовувалися золото, срібло, платина, залізо, мідь («анта»), олово («тіті»), магній, ртуть, свинець, яшма, мармур.
Золото добували з розсипів на схилах Анд, шляхом промивання річкового піску. Срібло видобувалося в копальнях, які були власністю держави, так само державі належав весь видобутий в них метал. Багато з шахт, що споконвічно належали інкам, продовжували експлуатуватися в період колонізації. До їхнього числа відносяться, багаті рудники в Потосі (сучасна Болівія), , (сучасне Перу).
Усе золото та срібло зберігалося у столиці держави — Куско. Сюди вони спрямовувалися систематично і регулярно. Щорічно в Куско надходило 171 тис. кг, срібла — 570 тис. кг. На думку дослідників під час правління Інків до столиці їхньої імперії було доставлено від 50 до 100 000 тонн золота і майже 25 млн тонн срібла. Згідно з законами імперії практично усе золото повинно було знаходитися в столиці.
Платину (інки його називали білим золото) добували в єдиному місці імперії — в басейні річки на північному заході нинішнього Еквадору.
Мідь інки отримували з родовищ з території сучасного Чилі. У родовищах в області Уанкавеліка інки добували також олово і ртуть. Залізо в інків було метеоритного походження, проте його майже не використовували.
Виробництво
У державних копальнях імперії працювали пурех, що знаходилися тут як міти 3 місяці на рік. Здобута шахтарями руда перетоплювалася в маленьких плавильних печах, до яких підбивалися мідні труби. Щоб вироби, призначені для використання в побуті, були досить міцними, їх гартували. Предмети культу, а також декоративні вироби, зроблені із золота і срібла, часто виготовлялися з тонких листів цих металів, на яких потім карбувався відповідний орнамент. Інші вироби прикрашали інкрустацією, гравіюванням тощо.
Інки володіли основними технологіями в металургії: вміли лити, кувати, паяти та карбувати. Улюбленим способом обробки дорогоцінних металів був «метод втраченого воску». У цьому випадку інкські майстри виготовляли з твердої смоли модель того чи іншого предмета, який він хотів зробити зі срібла або золота. Після цього він вкривав модель звичайної гончарною глиною. При випалюванні смола поступово витікала, а в утворену таким шляхом глиняну форму ювелір заливав розплавлений метал. Після того як метал остигав, глиняна форма розбивалася — виріб із золота або срібла було готовий.
Інки були знайомі з виготовленням бронзи, для якої необхідні мідь та олово. В бронзі інків було 10 % олова.
Залізо інки мало застосовували у виробництві.
Вироби
Центром металургії, ковальства та ювелірного мистецтва знаходився в Куско. Вироби із золота, платини та срібла призначалися виключно для Сапа Інки та аристократії й вищого духовенства імперії. Золото було символом Інті, а срібло та платина — його дружини Місяця. Листами із золота та срібла вкривалися будівлі храмів та палаців.
Для Сапа Інки усі предмети життя, посуд виготовляли із золота, для його дружин — зі срібла. Імператор, дружини, сини, найбільша рідня носили золото на тілі. Надягали розшиті золотом сорочки, що називалися «пура-пура», їхні сандалі були зроблені з чистого золота. З часів Сапа Інки Пачакутека традиційна «корона»-льяуту, зроблена з червоної вовни й прикрашену бахромою, замінена на золоту діадему з чудовими важкими смарагдами. Із золота також були зроблені носилки, тіан (трон) Інки, на виготовлення якого йшов метал в 16 каратів. На всіх палацах Куско, що належали тому чи іншому покійному володарю, розташовувався великий бюст, що називався «каокі».
З золота виготовлялися також предмети релігійного культу, зображення богів, насамперед Інті. Загалом на храмах було близько 600 пластин вагою 100 центнерів (усі вони були пограбовані іспанцями). Храм Коріканча зовні було облицьовано пластинками золота завтовшки 10 см. За часів імперії неперевершеним дивом вважався Золотий сад поруч з храмом Коріканча. З золота виготовлялися численні музичні інструменти інків, що розташовувалися у храмах.
З часу володарювання Уайни Капака стали облицьовувала золотом не тільки стіни своїх власних палаців і стіни храмів, позолота наноситься на все місто. Відтепер двері будівель в Куско обрамляються золотими рамами, їх також прикрашають яшмою або кольоровим мармуром. Палаці самого Сапа Інки заповнюють зроблені із золота змії, черепахи, ящірки, птахи та метелики. Такі самі знаходяться в Золотому саду. Під час урочистих церемоній 50 тис. вояків Уайни Капака озброюються зброєю, зробленою з чистого золота. Для власної персони й для бога-Сонця цей імператор наказав спорудити з золота на кшталт небесного трону, вкритого накидками з пір'я папуги, на якому сиділо золоте зображення Сонця. За наказом Уайни Капака трон цей був поставлений на головній площі Куско, перед його палацом-резиденцією. За його наказом ремісники імперії створили з чистого золота ланцюг завдовжки в 350 кроків (приблизно 0,25 км) і вагою в декілька тонн. Ланцюг повинен був обрамляти усю центральну площу Куско. Тримаючи цей ланцюжок в руках, громадяни імперії танцювали на центральній площі під час урочистих церемоній на честь героїчних подвигів Інки. Це було найбільший виріб за всю історію людства. Вона зникла після вторгнення конкістадорів, яку марно шукали цю річ.
З платини виготовлялися переважно прикраси для імператора та храмів. Вони були виготовлені не методом карбування, а методом відливання. У Коріканча знаходилося зображення Місяця, зроблене з платини, в діаметрі воно становило 10 м при вазі 900 кг.
Ртуть та магній використовувалася ювелірами Сапа Інки при нанесенні позолоти на предмети та прикраси з бронзи.
Мешканці Тауантінсую переважно використовували мідь. З міді та олова робилися сільськогосподарський інвентар та інструменти (сокири, ножі, лопати), начиння, шпильки, зубила, голки, зброю, нагрудних обладунків.
Джерела
- Anton, Ferdinand. Alt‑Amerika und seine Kunst. Leipzig, 1977.
- Eisleb, Dieter Altperuanische Kulturen Berlin, 1975.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Металургія інків |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metalurgiya inkiv tehniki ta zasobi obrobki riznih metaliv sho buli harakterni dlya kovaliv yuveliriv chasiv imperiyi inkiv Tauantinsuyu Inkami buli vdoskonaleni znannya otrimanni pislya zahoplennya derzhavi Chimu Zolotij ptahSirovinaYak metali vikoristovuvalisya zoloto sriblo platina zalizo mid anta olovo titi magnij rtut svinec yashma marmur Zoloto dobuvali z rozsipiv na shilah And shlyahom promivannya richkovogo pisku Sriblo vidobuvalosya v kopalnyah yaki buli vlasnistyu derzhavi tak samo derzhavi nalezhav ves vidobutij v nih metal Bagato z shaht sho spokonvichno nalezhali inkam prodovzhuvali ekspluatuvatisya v period kolonizaciyi Do yihnogo chisla vidnosyatsya bagati rudniki v Potosi suchasna Boliviya suchasne Peru Use zoloto ta sriblo zberigalosya u stolici derzhavi Kusko Syudi voni spryamovuvalisya sistematichno i regulyarno Shorichno v Kusko nadhodilo 171 tis kg sribla 570 tis kg Na dumku doslidnikiv pid chas pravlinnya Inkiv do stolici yihnoyi imperiyi bulo dostavleno vid 50 do 100 000 tonn zolota i majzhe 25 mln tonn sribla Zgidno z zakonami imperiyi praktichno use zoloto povinno bulo znahoditisya v stolici Platinu inki jogo nazivali bilim zoloto dobuvali v yedinomu misci imperiyi v basejni richki na pivnichnomu zahodi ninishnogo Ekvadoru Mid inki otrimuvali z rodovish z teritoriyi suchasnogo Chili U rodovishah v oblasti Uankavelika inki dobuvali takozh olovo i rtut Zalizo v inkiv bulo meteoritnogo pohodzhennya prote jogo majzhe ne vikoristovuvali VirobnictvoU derzhavnih kopalnyah imperiyi pracyuvali pureh sho znahodilisya tut yak miti 3 misyaci na rik Zdobuta shahtaryami ruda peretoplyuvalasya v malenkih plavilnih pechah do yakih pidbivalisya midni trubi Shob virobi priznacheni dlya vikoristannya v pobuti buli dosit micnimi yih gartuvali Predmeti kultu a takozh dekorativni virobi zrobleni iz zolota i sribla chasto vigotovlyalisya z tonkih listiv cih metaliv na yakih potim karbuvavsya vidpovidnij ornament Inshi virobi prikrashali inkrustaciyeyu graviyuvannyam tosho Inki volodili osnovnimi tehnologiyami v metalurgiyi vmili liti kuvati payati ta karbuvati Ulyublenim sposobom obrobki dorogocinnih metaliv buv metod vtrachenogo vosku U comu vipadku inkski majstri vigotovlyali z tverdoyi smoli model togo chi inshogo predmeta yakij vin hotiv zrobiti zi sribla abo zolota Pislya cogo vin vkrivav model zvichajnoyi goncharnoyu glinoyu Pri vipalyuvanni smola postupovo vitikala a v utvorenu takim shlyahom glinyanu formu yuvelir zalivav rozplavlenij metal Pislya togo yak metal ostigav glinyana forma rozbivalasya virib iz zolota abo sribla bulo gotovij Inki buli znajomi z vigotovlennyam bronzi dlya yakoyi neobhidni mid ta olovo V bronzi inkiv bulo 10 olova Zalizo inki malo zastosovuvali u virobnictvi VirobiCentrom metalurgiyi kovalstva ta yuvelirnogo mistectva znahodivsya v Kusko Virobi iz zolota platini ta sribla priznachalisya viklyuchno dlya Sapa Inki ta aristokratiyi j vishogo duhovenstva imperiyi Zoloto bulo simvolom Inti a sriblo ta platina jogo druzhini Misyacya Listami iz zolota ta sribla vkrivalisya budivli hramiv ta palaciv Dlya Sapa Inki usi predmeti zhittya posud vigotovlyali iz zolota dlya jogo druzhin zi sribla Imperator druzhini sini najbilsha ridnya nosili zoloto na tili Nadyagali rozshiti zolotom sorochki sho nazivalisya pura pura yihni sandali buli zrobleni z chistogo zolota Z chasiv Sapa Inki Pachakuteka tradicijna korona lyautu zroblena z chervonoyi vovni j prikrashenu bahromoyu zaminena na zolotu diademu z chudovimi vazhkimi smaragdami Iz zolota takozh buli zrobleni nosilki tian tron Inki na vigotovlennya yakogo jshov metal v 16 karativ Na vsih palacah Kusko sho nalezhali tomu chi inshomu pokijnomu volodaryu roztashovuvavsya velikij byust sho nazivavsya kaoki Z zolota vigotovlyalisya takozh predmeti religijnogo kultu zobrazhennya bogiv nasampered Inti Zagalom na hramah bulo blizko 600 plastin vagoyu 100 centneriv usi voni buli pograbovani ispancyami Hram Korikancha zovni bulo oblicovano plastinkami zolota zavtovshki 10 sm Za chasiv imperiyi neperevershenim divom vvazhavsya Zolotij sad poruch z hramom Korikancha Z zolota vigotovlyalisya chislenni muzichni instrumenti inkiv sho roztashovuvalisya u hramah Z chasu volodaryuvannya Uajni Kapaka stali oblicovuvala zolotom ne tilki stini svoyih vlasnih palaciv i stini hramiv pozolota nanositsya na vse misto Vidteper dveri budivel v Kusko obramlyayutsya zolotimi ramami yih takozh prikrashayut yashmoyu abo kolorovim marmurom Palaci samogo Sapa Inki zapovnyuyut zrobleni iz zolota zmiyi cherepahi yashirki ptahi ta meteliki Taki sami znahodyatsya v Zolotomu sadu Pid chas urochistih ceremonij 50 tis voyakiv Uajni Kapaka ozbroyuyutsya zbroyeyu zroblenoyu z chistogo zolota Dlya vlasnoyi personi j dlya boga Soncya cej imperator nakazav sporuditi z zolota na kshtalt nebesnogo tronu vkritogo nakidkami z pir ya papugi na yakomu sidilo zolote zobrazhennya Soncya Za nakazom Uajni Kapaka tron cej buv postavlenij na golovnij ploshi Kusko pered jogo palacom rezidenciyeyu Za jogo nakazom remisniki imperiyi stvorili z chistogo zolota lancyug zavdovzhki v 350 krokiv priblizno 0 25 km i vagoyu v dekilka tonn Lancyug povinen buv obramlyati usyu centralnu ploshu Kusko Trimayuchi cej lancyuzhok v rukah gromadyani imperiyi tancyuvali na centralnij ploshi pid chas urochistih ceremonij na chest geroyichnih podvigiv Inki Ce bulo najbilshij virib za vsyu istoriyu lyudstva Vona znikla pislya vtorgnennya konkistadoriv yaku marno shukali cyu rich Z platini vigotovlyalisya perevazhno prikrasi dlya imperatora ta hramiv Voni buli vigotovleni ne metodom karbuvannya a metodom vidlivannya U Korikancha znahodilosya zobrazhennya Misyacya zroblene z platini v diametri vono stanovilo 10 m pri vazi 900 kg Rtut ta magnij vikoristovuvalasya yuvelirami Sapa Inki pri nanesenni pozoloti na predmeti ta prikrasi z bronzi Meshkanci Tauantinsuyu perevazhno vikoristovuvali mid Z midi ta olova robilisya silskogospodarskij inventar ta instrumenti sokiri nozhi lopati nachinnya shpilki zubila golki zbroyu nagrudnih obladunkiv DzherelaAnton Ferdinand Alt Amerika und seine Kunst Leipzig 1977 Eisleb Dieter Altperuanische Kulturen Berlin 1975 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Metalurgiya inkiv