Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Залі́щицький райо́н, Заліщанщина — колишній район у південній частині Тернопільської області. Утворений 1940. Площа — 683,91 км². Населення — 46,5 тисяч осіб (2017).
| Заліщицький район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
 | |
| Колишній район на карті Тернопільська область | |
| Основні дані | |
| Країна: |  Україна |
| Область: | Тернопільська область |
| Код КОАТУУ: | 6122000000 |
| Утворений: | 1940 |
| Ліквідований: | 19 липня 2020 |
| Населення: | ▼ 45 541 (01.01.2019) |
| Площа: | 684 км² |
| Густота: | 66.580409356725 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-3554 |
| Поштові індекси: | 48600—48686 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | м. Заліщики |
| Міські ради: | 1 |
| Селищні ради: | 1 |
| Сільські ради: | 35 |
| Міста: | 1 |
| Смт: | 1 |
| Села: | 53 |
 | |
| Мапа району | |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Дрозд Іван Петрович |
| Голова РДА: | Шипітко Володимир Васильович |
| Вебсторінка: | Сторінка на сайті ОДА Заліщицька райрада |
| Адреса: | 48600, Тернопільська обл., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 15-Б |
| Мапа | |
| | |
|
| |
Географія
Територія району становить хвилясту рівнину, порізану долинами рік Дністер, Серет і Джурин (притоки Дністра), Дупла (Тупа) і Хромова (притоки Серету), Поросячка (притока Джурина).
За кліматичними умовами придатний для вирощування всіх сільськогосподарських культур, садівництва (включаючи абрикоси, айву та персики), виноградарства, городництва (ранні сорти помідорів, баклажанів і кавунів), розвитку промислового та житлового будівництва, а також для тривалого і короткочасного відпочинку людей.
Мінеральні ресурси
Заліщанщина має родовища будівельних матеріалів (гіпсу, гравію, суглинків, глини) та джерела мінеральних вод (). Є рудо-прояви міді й фосфоритів.
Ґрунти
Історія
Територія Заліщицького району заселена в період середнього палеоліту (100 — 38 тисяч років до нашої ери).
У часи Київської Русі та Галицько-Волинської держави тут було 25 поселень (міста Червоне і Городок, 5 городищ, 18 селищ).
Найінтенсивніше заселення припадає на XIV-XV ст. Центром краю було м. Червоногрод (не існує від 1970; нині Урочище «Червоне»).
1362–1434 територія нинішнього Заліщицького району належала до Великого князівства Литовського, 1434–1772 — володіння Польщі, 1772–1918 — під владою Австрії. Вересень 1914 — липень 1917 — під окупацією російської армії. Листопад 1918 — липень 1919 належала до ЗУНР. 1919–1939 — Польщі. 1939–1991 — УРСР.
25 травня 2014 року, до Президентських виборів України, у межах Заліщицького району було створено 57 виборчих дільниць. Явка на виборах складала 78,98 % (проголосували 29 845 із 37 787 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 62,40 % (18 623 виборців); Юлія Тимошенко — 16,88 % (5 039 виборців), Олег Ляшко — 8,82 % (2 632 виборців), Анатолій Гриценко — 6,05 % (1 806 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,62 %.
Епідемія коронавірусу
21 березня 2020 року у священника із Заліщиків було виявлено COVID-19. Це був перший випадок у місті, районі та Тернопільській області. Згодом Заліщицький район став одним з епіцентрів коронавірусу в Тернопільській області і в Україні зокрема.
29 березня кількість інфікованих зросла до 9 осіб.
Адміністративний поділ
У районі — місто Заліщики (райцентр), смт Товсте та 53 сільських населених пункти.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 24 269 | 4981 | 3351 | 7210 | 5352 | 3252 | 123 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 28 640 | 4769 | 3783 | 6951 | 6503 | 6132 | 502 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Етнічний склад
- українці — 98,2 %,
- росіяни, поляки, молдавани та ін. — 0,8 %.
Промисловість
У районі працюють 11 промислових підприємств, на яких виробляють плодоовочеві консерви, хліб і хлібобулочні вироби, масло тваринне, продукцію з незбираного молока, швейні та пластмасові вироби, поліетиленову плівку, мінеральну воду, безалкогольні напої, оцет, вироби з оцинкованої бляхи, гумове взуття, ковбаси та інше.
Серед підприємств:
- «Арма»
- «Піон»
- «DF Agro» (Синьків)
- «Молочні дари»
- агробуд
Сільське господарство
Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур.
Діють 23 приватних підприємства, 51 фермерське господарство, 17 ТОВ та 1 державне підприємство аграрного коледжу.
Транспорт
Основне транспортне навантаження — на шляхи загальнодержавного значення: E85 (Брест — Кишинів — Одеса), Могилів-Подільський — Коломия — Делятин.
Заповідний фонд
Відповідно до Указу Президента України від 03.02.2010 № 96/2010 на території Заліщицького району утворено національний природний парк «Дністровський каньйон».
На околицях Заліщиків обабіч Дністра є державні ботанічні заказники Жежавський (155 га), Обіжевський (168 га) та урочище «Криве» (56 га).
В районі Касперівського водосховища на річці Серет — державний ландшафтний заказник (656 га).
Діють база відпочинку «Росинка» поблизу села Касперівці та шкільний табір «Ромашка» в урочищі «Червоне» біля села Нирків.
Соціальна сфера
Є 48 загальноосвітніх шкіл, художня і 2 музичних школи, школа-інтернат, гімназія, дитячий ревматологічний санаторій, ДЮСШ, 4 позашкільні заклади, ПТУ № 7, СПТУ № 22, аграрний коледж, 2 лікарні, 36 ФАПів, 15 амбулаторій, 3 фельдшерських здоровпунктів, обласний тубдиспансер, 23 будинки народної творчості, 29 народних домів, 2 кінотеатри, 54 бібліотеки, 1 державний і 13 громадських музеїв, стадіони, готель.
Культура
18 художнім колективам присвоєно звання «народний», серед них:
- капела «Гомін»,
- хор «Добровляни»,
- ансамбль пісні й танцю «Дністер»,
- «Хлібодари»,
- «Синьківчанка»,
- аматорський театр РБНТ,
- хорова капела 3аліщицької музичної школи та інші.
Релігія
Діють релігійні громади:
Дерев'яні храми
| Село | Назва церкви | Рік побудови |
|---|---|---|
| Блищанка | святого Іоанна Богослова | 1867 |
| Зелений Гай | святої Параскеви | 1784 |
| Кулаківці | святого Димитрія | 1862 |
| Кошилівці | ||
| Солоне | Святого Духа | 1860 |
Археологічні пам'ятки
На території району — пізньопалеолітична стоянка в урочищі «Балки» (с. Лисичники), трипільські поселення в урочищах «Обоз» (с. Кошилівці), «Садище», «Ущилівка» (м. Заліщики), «Горби» (с. Блищанка), поховання культури кулястих амфор (села Слобідка, Угриньківці, Хартонівці), поселення культури «Ноа» в урочищі «Городище» (с. Лисичники), поселення культури Гава-Голігради в урочищах «Вигошів» (с. Голігради), «Під валом» (с. Лисичники), «Лучка-на-Горбі» (с. Бедриківці), скіфські кургани (села Городок, 3озулинці, Дуплиська), поселення липицької культури (села Касперівці, Лисичники і Блищанка), черняхівської (села Слобідка, Дзвиняч, Шипівці, смт Товсте), давньослов'янська (села 3елений Гай, Касперівці), давньоруська (села Синьків, Городок, 3елений Гай, Слобідка, Голігради, Дунів і Нирків, м. 3аліщики).
Ці пам'ятки в радянський час досліджували археологи Ю. Малєєв, В. Конопля, В. Олійник.
Відомі люди
Уродженці району
- краєзнавець, засновник повітового музею в 3аліщиках (1929) Й. Шварц
- поет, священик Г. Савчинський.
- Денис Анатолій Михайлович
- архітектор Я. 3убжицький
- педагог і літератор М. Бзова
- краєзнавець Л. Скибіцький
- митець Г. Шабатура
- правозахисниця, килимарниця С. Шабатура
- бізнесмен Д. Фірташ
- композитор і диригент М. Гайворонський
- актор і режисер Є. Коханенко
- громадсько-політичний діяч Р. Яросевич
- кооперативний діяч, професор Є. Храпливий
- агроном-помолог Роман Коцик
- етнограф і фольклорист Е. Коритко
- доктор філології о. С. Кархут
- мовознавець М. Пушкар
- громадський діяч і журналіст Василь Верига
- педагог, доктор філософії Т. Ляхович
- письменники
- В. Барна
- М. Куземко (Гуменюк)
- Василь Тракало
- Герой Радянського Союзу Степан Кошель
- Герої Соціалістичної Праці
- Мотрук Петро Костянтинович (1905—1990) — депутат Верховної Ради УРСР, Тернопільської обласної ради, Герой соціалістичної праці (1966)
- Середа Марія Степанівна (нар. 1939) — Герой соціалістичної праці (1971)
- Юрчишин Ганна Степанівна (нар. 1941) — депутат Верховної Ради УРСР у 1975—1990 роках (9, 10 та 11-те скликання), Герой соціалістичної праці.
Парламентські посли
Пам'ятники
У населених пунктах району встановлено пам'ятники:
- полеглим у 2-й світовій війні землякам і воїнам РА
- діячам ОУН
- воякам УГА і УПА
- споруджено символічні могили Борцям за волю України.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 14 квітня 2020 року № 266/2020-рп «Про призначення В.Шипітка головою Заліщицької районної державної адміністрації Тернопільської області»
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2016.
- В районі на Тернопільщині кількість інфікованих на коронавірус зросла [ 29 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 29 березня 2020
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 червня 2021.
Література
- В. Олійник. Заліщицький район Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — 696 с. — . — С. 611-612.
| Бучацький район | Чортківський район | |
 | Борщівський район | |
| Івано-Франківська область (Городенківський район) | Чернівецька область (Заставнівський район) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zali shickij rajo n Zalishanshina kolishnij rajon u pivdennij chastini Ternopilskoyi oblasti Utvorenij 1940 Plosha 683 91 km Naselennya 46 5 tisyach osib 2017 Zalishickij rajonadministrativno teritorialna odinicyaKolishnij rajon na karti Ternopilska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastKod KOATUU 6122000000Utvorenij 1940Likvidovanij 19 lipnya 2020Naselennya 45 541 01 01 2019 Plosha 684 km Gustota 66 580409356725 osib km Tel kod 380 3554Poshtovi indeksi 48600 48686Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m ZalishikiMiski radi 1Selishni radi 1Silski radi 35Mista 1Smt 1Sela 53Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Drozd Ivan PetrovichGolova RDA Shipitko Volodimir VasilovichVebstorinka Storinka na sajti ODA Zalishicka rajradaAdresa 48600 Ternopilska obl m Zalishiki vul S Banderi 15 BMapaZalishickij rajon u VikishovishiGeografiyaTeritoriya rajonu stanovit hvilyastu rivninu porizanu dolinami rik Dnister Seret i Dzhurin pritoki Dnistra Dupla Tupa i Hromova pritoki Seretu Porosyachka pritoka Dzhurina Za klimatichnimi umovami pridatnij dlya viroshuvannya vsih silskogospodarskih kultur sadivnictva vklyuchayuchi abrikosi ajvu ta persiki vinogradarstva gorodnictva ranni sorti pomidoriv baklazhaniv i kavuniv rozvitku promislovogo ta zhitlovogo budivnictva a takozh dlya trivalogo i korotkochasnogo vidpochinku lyudej Mineralni resursi Zalishanshina maye rodovisha budivelnih materialiv gipsu graviyu suglinkiv glini ta dzherela mineralnih vod Ye rudo proyavi midi j fosforitiv Grunti Najposhirenishij tip gruntiv chornozemi IstoriyaTeritoriya Zalishickogo rajonu zaselena v period serednogo paleolitu 100 38 tisyach rokiv do nashoyi eri U chasi Kiyivskoyi Rusi ta Galicko Volinskoyi derzhavi tut bulo 25 poselen mista Chervone i Gorodok 5 gorodish 18 selish Najintensivnishe zaselennya pripadaye na XIV XV st Centrom krayu bulo m Chervonogrod ne isnuye vid 1970 nini Urochishe Chervone 1362 1434 teritoriya ninishnogo Zalishickogo rajonu nalezhala do Velikogo knyazivstva Litovskogo 1434 1772 volodinnya Polshi 1772 1918 pid vladoyu Avstriyi Veresen 1914 lipen 1917 pid okupaciyeyu rosijskoyi armiyi Listopad 1918 lipen 1919 nalezhala do ZUNR 1919 1939 Polshi 1939 1991 URSR 25 travnya 2014 roku do Prezidentskih viboriv Ukrayini u mezhah Zalishickogo rajonu bulo stvoreno 57 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 78 98 progolosuvali 29 845 iz 37 787 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 62 40 18 623 viborciv Yuliya Timoshenko 16 88 5 039 viborciv Oleg Lyashko 8 82 2 632 viborciv Anatolij Gricenko 6 05 1 806 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 62 Epidemiya koronavirusu Dokladnishe Koronavirusna hvoroba 2019 u Ternopilskij oblasti 21 bereznya 2020 roku u svyashennika iz Zalishikiv bulo viyavleno COVID 19 Ce buv pershij vipadok u misti rajoni ta Ternopilskij oblasti Zgodom Zalishickij rajon stav odnim z epicentriv koronavirusu v Ternopilskij oblasti i v Ukrayini zokrema 29 bereznya kilkist infikovanih zrosla do 9 osib Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij ustrij Zalishickogo rajonu U rajoni misto Zalishiki rajcentr smt Tovste ta 53 silskih naselenih punkti NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 24 269 4981 3351 7210 5352 3252 123Zhinki 28 640 4769 3783 6951 6503 6132 502Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki123 85 502 216 80 84 672 638 75 79 1526 1081 70 74 1976 1317 65 69 1958 1411 60 64 1941 1019 55 59 1316 1364 50 54 1622 1558 45 49 1624 1865 40 44 1838 1773 35 39 1658 1798 30 34 1704 1774 25 29 1751 1617 20 24 1730 1734 15 20 2053 1925 10 14 1812 1680 5 9 1602 1376 0 4 1355 Etnichnij sklad ukrayinci 98 2 rosiyani polyaki moldavani ta in 0 8 PromislovistU rajoni pracyuyut 11 promislovih pidpriyemstv na yakih viroblyayut plodoovochevi konservi hlib i hlibobulochni virobi maslo tvarinne produkciyu z nezbiranogo moloka shvejni ta plastmasovi virobi polietilenovu plivku mineralnu vodu bezalkogolni napoyi ocet virobi z ocinkovanoyi blyahi gumove vzuttya kovbasi ta inshe Sered pidpriyemstv Arma Pion DF Agro Sinkiv Molochni dari agrobudSilske gospodarstvoSilske gospodarstvo specializuyetsya na viroshuvanni zernovih i tehnichnih kultur Diyut 23 privatnih pidpriyemstva 51 fermerske gospodarstvo 17 TOV ta 1 derzhavne pidpriyemstvo agrarnogo koledzhu TransportOsnovne transportne navantazhennya na shlyahi zagalnoderzhavnogo znachennya E85 Brest Kishiniv Odesa Mogiliv Podilskij Kolomiya Delyatin Zapovidnij fondVidpovidno do Ukazu Prezidenta Ukrayini vid 03 02 2010 96 2010 na teritoriyi Zalishickogo rajonu utvoreno nacionalnij prirodnij park Dnistrovskij kanjon Na okolicyah Zalishikiv obabich Dnistra ye derzhavni botanichni zakazniki Zhezhavskij 155 ga Obizhevskij 168 ga ta urochishe Krive 56 ga V rajoni Kasperivskogo vodoshovisha na richci Seret derzhavnij landshaftnij zakaznik 656 ga Diyut baza vidpochinku Rosinka poblizu sela Kasperivci ta shkilnij tabir Romashka v urochishi Chervone bilya sela Nirkiv Socialna sferaYe 48 zagalnoosvitnih shkil hudozhnya i 2 muzichnih shkoli shkola internat gimnaziya dityachij revmatologichnij sanatorij DYuSSh 4 pozashkilni zakladi PTU 7 SPTU 22 agrarnij koledzh 2 likarni 36 FAPiv 15 ambulatorij 3 feldsherskih zdorovpunktiv oblasnij tubdispanser 23 budinki narodnoyi tvorchosti 29 narodnih domiv 2 kinoteatri 54 biblioteki 1 derzhavnij i 13 gromadskih muzeyiv stadioni gotel Kultura18 hudozhnim kolektivam prisvoyeno zvannya narodnij sered nih kapela Gomin hor Dobrovlyani ansambl pisni j tancyu Dnister Hlibodari Sinkivchanka amatorskij teatr RBNT horova kapela 3alishickoyi muzichnoyi shkoli ta inshi ReligiyaDiyut religijni gromadi 46 UGKC 29 PCU 2 RKC 1 CHVYe 1 A7D Derev yani hrami Selo Nazva cerkvi Rik pobudoviBlishanka svyatogo Ioanna Bogoslova 1867Zelenij Gaj svyatoyi Paraskevi 1784Kulakivci svyatogo Dimitriya 1862KoshilivciSolone Svyatogo Duha 1860Arheologichni pam yatkiNa teritoriyi rajonu piznopaleolitichna stoyanka v urochishi Balki s Lisichniki tripilski poselennya v urochishah Oboz s Koshilivci Sadishe Ushilivka m Zalishiki Gorbi s Blishanka pohovannya kulturi kulyastih amfor sela Slobidka Ugrinkivci Hartonivci poselennya kulturi Noa v urochishi Gorodishe s Lisichniki poselennya kulturi Gava Goligradi v urochishah Vigoshiv s Goligradi Pid valom s Lisichniki Luchka na Gorbi s Bedrikivci skifski kurgani sela Gorodok 3ozulinci Dupliska poselennya lipickoyi kulturi sela Kasperivci Lisichniki i Blishanka chernyahivskoyi sela Slobidka Dzvinyach Shipivci smt Tovste davnoslov yanska sela 3elenij Gaj Kasperivci davnoruska sela Sinkiv Gorodok 3elenij Gaj Slobidka Goligradi Duniv i Nirkiv m 3alishiki Ci pam yatki v radyanskij chas doslidzhuvali arheologi Yu Malyeyev V Konoplya V Olijnik Vidomi lyudiUrodzhenci rajonu krayeznavec zasnovnik povitovogo muzeyu v 3alishikah 1929 J Shvarc poet svyashenik G Savchinskij Denis Anatolij Mihajlovich arhitektor Ya 3ubzhickij pedagog i literator M Bzova krayeznavec L Skibickij mitec G Shabatura pravozahisnicya kilimarnicya S Shabatura biznesmen D Firtash kompozitor i dirigent M Gajvoronskij aktor i rezhiser Ye Kohanenko gromadsko politichnij diyach R Yarosevich kooperativnij diyach profesor Ye Hraplivij agronom pomolog Roman Kocik etnograf i folklorist E Koritko doktor filologiyi o S Karhut movoznavec M Pushkar gromadskij diyach i zhurnalist Vasil Veriga pedagog doktor filosofiyi T Lyahovich pismenniki V Barna M Kuzemko Gumenyuk Vasil Trakalo Geroj Radyanskogo Soyuzu Stepan Koshel Geroyi Socialistichnoyi Praci Motruk Petro Kostyantinovich 1905 1990 deputat Verhovnoyi Radi URSR Ternopilskoyi oblasnoyi radi Geroj socialistichnoyi praci 1966 Sereda Mariya Stepanivna nar 1939 Geroj socialistichnoyi praci 1971 Yurchishin Ganna Stepanivna nar 1941 deputat Verhovnoyi Radi URSR u 1975 1990 rokah 9 10 ta 11 te sklikannya Geroj socialistichnoyi praci Parlamentski posli Dvolinskij StepanPam yatnikiU naselenih punktah rajonu vstanovleno pam yatniki poleglim u 2 j svitovij vijni zemlyakam i voyinam RA diyacham OUN voyakam UGA i UPA sporudzheno simvolichni mogili Borcyam za volyu Ukrayini PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 14 kvitnya 2020 roku 266 2020 rp Pro priznachennya V Shipitka golovoyu Zalishickoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Ternopilskoyi oblasti ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 17 lyutogo 2016 V rajoni na Ternopilshini kilkist infikovanih na koronavirus zrosla 29 bereznya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 29 bereznya 2020 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 LiteraturaZalishickij rajon u sestrinskih VikiproyektahPortal Ternopilshina Temi u Vikidzherelah Zalishickij rajon u Vikishovishi V Olijnik Zalishickij rajon Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 S 611 612 Buchackij rajon Chortkivskij rajonBorshivskij rajonIvano Frankivska oblast Gorodenkivskij rajon Chernivecka oblast Zastavnivskij rajon