Займе́нник у праслов'я́нській мо́ві — одна із самостійних частин мови в праслов'янській мові. Сам займенник продовжує традицію індоєвропейського, а саме:
- Поняття граматичного роду залишалось у формах особового займенника невираженим, що і є їхньою головною рисою, відмінною від неособових;
- Різні числа особових займенників утворено від різних основ;
- На такому самому принципі побудовано відношення основ називного й знахідного відмінку;
- Форми двоїни та множини спочатку відмінювано як утворення від однини;
- Поряд із наголошеними формами використовувано енклітичні форми.
Історія
Особові й зворотній займенники
Уже в спільнослов'янській мові були, імовірно, усі три варіанти наз. відм. однини займенника 1-ї особи: давніші *azъ, *jazъ і новіший ja.Останній майже в усіх слов'янських літературних мовах, окрім хіба що болгарської та македонської, заступив форму *jazъ, утративши кінцевий склад -zъ. У праслов'янській мові форми непрямих відмінків займенника 1-ї особи мають іншу основу.
Складнішим є питання про утворення займенника *my. Праслов'янське *my не утворено безпосередньо з праіндоєвропейської форми, бо неслов'янські мови мають або m-, або n-, чи навіть w-, а кінцвевий -*y зовсім не має відповідників в інших мовах. Існує думка, що *my був самостійною формою наз. відм. множини 1-ї особи. Певне, що було не одна, а дві форми займенника ми — *my i *ny, з яких давнішою, очевидно, є *ny.
У праслов'янській мові особові й зворотні займенники відмінювано так:
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина | Зворотній | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 особа | 2 особа | 1 особа | 2 особа | 1 особа | 2 особа | ||
Називний | *azъ | *ty | *vě | *va | *my | *vy | — |
Родовий | *mene, *menę | *tebe, *tebę | *naju | *vaju | *nasъ | *vasъ | *sebe, *sebę |
Давальний | *mъně, *mi, *mě | *tebě, *tobě, *ti, *tě | *nama, *na | *vama | *namъ, *ny | *vamъ, *vy | *sebě, *sobě, *si, *sě |
Знахідний | *mene, *mę | *tebe, *tę | *na | *va | *ny, *nasъ | *vy, *vasъ | *sebe, *sę |
Орудний | *mъnojǫ | *tobojǫ | *nama | *vama | *nami | *vami | *sobojǫ |
Місцевий | *mъně | *tebě, *tobě | *naju | *vaju | *nasъ | *vasъ | *sebě, *sobě |
Неособові
Указівні займенники
Слов'янські й балтійські мови, починаючи з доісторичної доби, усунули одну з найцікавіших особливостей указівного займенника, а саме: називний відмінок однини чоловічого й жіночого роду належав до іншого кореня, на відміну від інших форм. Наприклад: санскр. sá, sā́, але санскр. tám, tā́m. Займенники *оnъ, *ona, *ono належали до групи вказівних займенників, що забезпечували триступеневу характеристику предмета в просторі чи в час: *sь — цей, найближчий, *tъ — той, віддалений, *оnъ — ген той, найдальший. Окремо існували *jь, *je, *ja, що поєднували функції вказівних анафоричних займенників і займенників відносних. Ще в праслов'янській мові *оnъ, *ona, *ono і *jь, *je, *ja, стали виконувати роль особового займенника 3-ї особи.
У праслов'янській мові вказівні займенники відмінювано так:
Відмінок | Однина | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | |
Називний | *tъ | *to | *ta | *jь | *je | *ja | *sь | *se | *si |
Родовий | *ta, *toga, *togo, *tova, *tovo | *tojě, *toję | *ja, *jego, *jega, *jevo, *jeva | *jejě, *jeję | *si, *sja, *sega, *sego, *seva, *sevo | *sejě, *seję | |||
Давальний | *tu, *tomu | *toji | *jemu | *jeji | *semu | *seji | |||
Знахідний | *tъ | *to | *tǫ | *jь | *je | *jǫ | *sь | *se | *sьjǫ |
Орудний | *těmь | *tojǫ | *imь | *jejǫ | *simь | *sejǫ | |||
Місцевий | *te, *tě, tomь | *toji | *jemь | *jeji | *semь | *seji | |||
Відмінок | Двоїна | ||||||||
Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | |
Наз.-Знах. | *ta | *tě | *ja | *i | *sija, *si | *siji | |||
Род.-Місц. | *toju | *jeju | *seju | ||||||
Дав.-Оруд. | *těma | ima | *sima | ||||||
Відмінок | Множина | ||||||||
Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | |
Називний | *ti | *ta | *ty | *i | *ja | *jě, *ję | *si | *sijě, *siję | |
Родовий | *těchъ | *ichъ | *sichъ | ||||||
Давальний | *těmъ | *imъ | *simъ | ||||||
Знахідний | *ty | *ta | *ty | *jě, *ję | *ja | *jě, *ję | *sijě, *siję | *si | *sijě, *siję |
Орудний | *těmi | *imi | *simi | ||||||
Місцевий | *těchъ | *ichъ | *sichъ |
Присвійні займенники
Усі присвійні займенники творено від основ *mo-, *tvo-, *svo- за допомогою детермінативів -*jь, -*ja: *mojь, *tvoja. Є вагомі пдстави вважати, що присвійні займенники 1-ї та 2-ї осіб множини утворено від форми род. відм. множини особових займенників за допомогою детермінативів -*jь, -*ja зі зміною *sj > š: *nasъ + *jь > *nasъ-jь > *nasjь > *našь, *nasъ + *ja > *nasъ-ja > *nasja > *naša.
У праслов'янській мові присвійні займенники відмінювано так:
Відмінок | Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | |
Називний | *mojь | *moje | *moja | *svojь | *svoje | *svoja | *našь | *naše | *naša |
Родовий | *mojego | *mojejě, *mojeję | *svojego | *svojejě, *svojeję | *našego | *našejě, *našeję | |||
Давальний | *mojemu | *mojeji | *svojemu | *svojeji | *našemu | *našeji | |||
Знахідний | *mojь | *moje | *mojǫ | *svojь | *svoje | *svojǫ | *našь | *naše | *našǫ |
Орудний | *mojimь | *mojejǫ | *svojimь | *svojejǫ | *našimь | *našejǫ | |||
Місцевий | *mojemь | *mojeji | *svojemь | *svojeji | *našemь | *našeji | |||
Відмінок | Двоїна | ||||||||
Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | |
Наз.-Знах. | *moja | *mojě | *svoja | *svojě | *naša | *našě | |||
Род.-Місц. | *moju | *svoju | *našu | ||||||
Дав.-Оруд. | *mojema | *mojama | *svojema | *svojama | *našema | *našama | |||
Відмінок | Множина | ||||||||
Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | |
Називний | *moji | *moja | *mojě, *moję | *svoji | *svoja | *svojě, *svoję | *naši | *naša | *našě, *našę |
Родовий | *mojixъ | *svojixъ | *našixъ | ||||||
Давальний | *mojimъ | *svojimъ | *našimъ | ||||||
Знахідний | *mojě, *moję | *moja | *mojě, *moję | *svojě, *svoję | *svoja | *svojě, *svoję | *našě, *našę | *naša | *našě, *našę |
Орудний | *mojimi | *svojimi | *našimi | ||||||
Місцевий | *mojixъ | *svojixъ | *našixъ |
Означальні займенники
Праслов'янські форми означального займенника *vьsь (← *vьxь), *vьse (← *vьxo), *vьsa (← *vьxa) утворено за допомогою кореня *vьs- (← *vьx-) і детермінатива -*o- чи -*а-.
Питальні займенники
Займенники *kъto і *čьto складаються з кореневих частин на розрізнення осіб *kъ і речей *čь.
У праслов'янській мові питальні займенники відмінювано так:
Називний | *kъ, *kъto | *čь | *čьto | *čьso |
---|---|---|---|---|
Родовий | *ka, *koga, *kogo, *kova, *kovo | *či | *čьtogo | *cьsogo |
Давальний | *komu | *čemu | *čьtomu | *čьsomu |
Знахідний | *kъ | *čь | *čьto | *čьso |
Орудний | *cěmь | *čimь | *čьtěmь | *čьsěmь |
Місцевий | *cě, *komь | *čemь | *čьtоmь | *čьsomь |
Джерела
- С.П. Бевзенко, А.П. Грищегко, Т.Б. Лукінова, В.В. Німчук, В.М. Русанівський, С.П. Самійленко. Історія української мови. Морфологія. — Київ : Наукова думка, 1978. — С. 129-137.
- М.А. Жовтобрюх, С.П. Самійленко, О.Т. Волох, І.І. Слинько. Історична граматика української мови. — Київ : Вища школа, 1980. — С. 152-158.
- (рос.) Г.А. Ильинскій. Праславянская грамматика. — Нѣжинъ : Печатникъ, 1916. — С. 394-461.
- (рос.) А. Мейе. Общеславянский язык. — Москва : Прогресс, 2001. — С. 347-357.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dokladnishe Zajmennik Zajme nnik u praslov ya nskij mo vi odna iz samostijnih chastin movi v praslov yanskij movi Sam zajmennik prodovzhuye tradiciyu indoyevropejskogo a same Ponyattya gramatichnogo rodu zalishalos u formah osobovogo zajmennika nevirazhenim sho i ye yihnoyu golovnoyu risoyu vidminnoyu vid neosobovih Rizni chisla osobovih zajmennikiv utvoreno vid riznih osnov Na takomu samomu principi pobudovano vidnoshennya osnov nazivnogo j znahidnogo vidminku Formi dvoyini ta mnozhini spochatku vidminyuvano yak utvorennya vid odnini Poryad iz nagoloshenimi formami vikoristovuvano enklitichni formi IstoriyaOsobovi j zvorotnij zajmenniki Uzhe v spilnoslov yanskij movi buli imovirno usi tri varianti naz vidm odnini zajmennika 1 yi osobi davnishi az jaz i novishij ja Ostannij majzhe v usih slov yanskih literaturnih movah okrim hiba sho bolgarskoyi ta makedonskoyi zastupiv formu jaz utrativshi kincevij sklad z U praslov yanskij movi formi nepryamih vidminkiv zajmennika 1 yi osobi mayut inshu osnovu Skladnishim ye pitannya pro utvorennya zajmennika my Praslov yanske my ne utvoreno bezposeredno z praindoyevropejskoyi formi bo neslov yanski movi mayut abo m abo n chi navit w a kincvevij y zovsim ne maye vidpovidnikiv v inshih movah Isnuye dumka sho my buv samostijnoyu formoyu naz vidm mnozhini 1 yi osobi Pevne sho bulo ne odna a dvi formi zajmennika mi my i ny z yakih davnishoyu ochevidno ye ny U praslov yanskij movi osobovi j zvorotni zajmenniki vidminyuvano tak Vidminok Odnina Dvoyina Mnozhina Zvorotnij 1 osoba 2 osoba 1 osoba 2 osoba 1 osoba 2 osoba Nazivnij az ty ve va my vy Rodovij mene mene tebe tebe naju vaju nas vas sebe sebe Davalnij mne mi me tebe tobe ti te nama na vama nam ny vam vy sebe sobe si se Znahidnij mene me tebe te na va ny nas vy vas sebe se Orudnij mnojǫ tobojǫ nama vama nami vami sobojǫ Miscevij mne tebe tobe naju vaju nas vas sebe sobe Neosobovi Ukazivni zajmenniki Slov yanski j baltijski movi pochinayuchi z doistorichnoyi dobi usunuli odnu z najcikavishih osoblivostej ukazivnogo zajmennika a same nazivnij vidminok odnini cholovichogo j zhinochogo rodu nalezhav do inshogo korenya na vidminu vid inshih form Napriklad sanskr sa sa ale sanskr tam ta m Zajmenniki on ona ono nalezhali do grupi vkazivnih zajmennikiv sho zabezpechuvali tristupenevu harakteristiku predmeta v prostori chi v chas s cej najblizhchij t toj viddalenij on gen toj najdalshij Okremo isnuvali j je ja sho poyednuvali funkciyi vkazivnih anaforichnih zajmennikiv i zajmennikiv vidnosnih She v praslov yanskij movi on ona ono i j je ja stali vikonuvati rol osobovogo zajmennika 3 yi osobi U praslov yanskij movi vkazivni zajmenniki vidminyuvano tak Vidminok Odnina Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Nazivnij t to ta j je ja s se si Rodovij ta toga togo tova tovo toje toje ja jego jega jevo jeva jeje jeje si sja sega sego seva sevo seje seje Davalnij tu tomu toji jemu jeji semu seji Znahidnij t to tǫ j je jǫ s se sjǫ Orudnij tem tojǫ im jejǫ sim sejǫ Miscevij te te tom toji jem jeji sem seji Vidminok Dvoyina Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Naz Znah ta te ja i sija si siji Rod Misc toju jeju seju Dav Orud tema ima sima Vidminok Mnozhina Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Nazivnij ti ta ty i ja je je si sije sije Rodovij tech ich sich Davalnij tem im sim Znahidnij ty ta ty je je ja je je sije sije si sije sije Orudnij temi imi simi Miscevij tech ich sich Prisvijni zajmenniki Usi prisvijni zajmenniki tvoreno vid osnov mo tvo svo za dopomogoyu determinativiv j ja moj tvoja Ye vagomi pdstavi vvazhati sho prisvijni zajmenniki 1 yi ta 2 yi osib mnozhini utvoreno vid formi rod vidm mnozhini osobovih zajmennikiv za dopomogoyu determinativiv j ja zi zminoyu sj gt s nas j gt nas j gt nasj gt nas nas ja gt nas ja gt nasja gt nasa U praslov yanskij movi prisvijni zajmenniki vidminyuvano tak Vidminok Cholovichij rid Serednij rid Zhinochij rid Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Nazivnij moj moje moja svoj svoje svoja nas nase nasa Rodovij mojego mojeje mojeje svojego svojeje svojeje nasego naseje naseje Davalnij mojemu mojeji svojemu svojeji nasemu naseji Znahidnij moj moje mojǫ svoj svoje svojǫ nas nase nasǫ Orudnij mojim mojejǫ svojim svojejǫ nasim nasejǫ Miscevij mojem mojeji svojem svojeji nasem naseji Vidminok Dvoyina Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Naz Znah moja moje svoja svoje nasa nase Rod Misc moju svoju nasu Dav Orud mojema mojama svojema svojama nasema nasama Vidminok Mnozhina Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Cholovichij Serednij Zhinochij Nazivnij moji moja moje moje svoji svoja svoje svoje nasi nasa nase nase Rodovij mojix svojix nasix Davalnij mojim svojim nasim Znahidnij moje moje moja moje moje svoje svoje svoja svoje svoje nase nase nasa nase nase Orudnij mojimi svojimi nasimi Miscevij mojix svojix nasix Oznachalni zajmenniki Dokladnishe Pederseniv zakon Praslov yanski formi oznachalnogo zajmennika vs vx vse vxo vsa vxa utvoreno za dopomogoyu korenya vs vx i determinativa o chi a Pitalni zajmenniki Zajmenniki kto i cto skladayutsya z korenevih chastin na rozriznennya osib k i rechej c U praslov yanskij movi pitalni zajmenniki vidminyuvano tak Nazivnij k kto c cto cso Rodovij ka koga kogo kova kovo ci ctogo csogo Davalnij komu cemu ctomu csomu Znahidnij k c cto cso Orudnij cem cim ctem csem Miscevij ce kom cem ctom csomDzherelaS P Bevzenko A P Grishegko T B Lukinova V V Nimchuk V M Rusanivskij S P Samijlenko Istoriya ukrayinskoyi movi Morfologiya Kiyiv Naukova dumka 1978 S 129 137 M A Zhovtobryuh S P Samijlenko O T Voloh I I Slinko Istorichna gramatika ukrayinskoyi movi Kiyiv Visha shkola 1980 S 152 158 ros G A Ilinskij Praslavyanskaya grammatika Nѣzhin Pechatnik 1916 S 394 461 ros A Meje Obsheslavyanskij yazyk Moskva Progress 2001 S 347 357