Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жорж Бізе фр Alexandre César Léopold Bizet при хрещені дано ім я Жорж 25 жовтня 1838 3 червня 1875 французький композито

Жорж Бізе

Жорж Бізе

Жорж Бізе́ (фр. Alexandre-César-Léopold Bizet, при хрещені дано ім'я Жорж, 25 жовтня, 1838 — 3 червня, 1875) — французький композитор, диригент, піаніст епохи романтизму.

Жорж Бізе
фр. Georges Bizet
image
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Alexandre-César-Léopold Bizet
Дата народження 25 жовтня 1838(1838-10-25)
Місце народження Париж
Дата смерті 3 червня 1875(1875-06-03) (36 років)
Місце смерті Буживаль
Причина смерті інфаркт міокарда
Поховання Пер-Лашез
Громадянство image Франція
Національність француз
Віросповідання атеїзм
Професія композитор
Освіта Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Вчителі d, d, d, Галеві Жак Франсуа Фроманталь і Антуан Мармонтель
Відомі учні d
Мова французька
Жанр симфонія, опера
Нагороди
Батько d
Мати d
Діти d[1]
Автограф image
image Цитати у Вікіцитатах
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Народився в Парижі 25 жовтня 1838 року. Батько був перукарем і сам виготовляв перуки, що не заважало йому займатися також співом. Мати походила зі збіднілої буржуазної родини, добре грала на фортепіано, мріяла повернутися до забезпеченого і привілейованого стану. Вона зналася на музиці і заохочувала сина до музики. У цьому вбачають і прагнення матері до прищеплення сину шляхетності й до її прагнення через успішну майбутню кар'єру сина повернути собі втрачений соціальний статус. Мати вклала багато зусиль в виховання сина, з яким пов'язувала всі свої надії. Малий Жорж охоче опановував музичну грамоту і виділявся здібностями. Він досить легко склав іспити і в 10 років став студентом Паризької консерваторії з правом безкоштовного навчання.

Італійський період

image
Худ. Каспар ван Віттель. «Вілла Медичі в Римі». Садовий фасад на 1685 рік.

1857 року закінчив Паризьку консерваторію, де вчився в Антуана Мармонтеля (фортепіано), Сезара Франко (орган), П'єра Ціммермана, Шарля Гуно (контрапункт і фуга), Фроманталя Галеві (композиція). Брав участь у конкурсах. Серед ранніх творів — кантата «Кловіс і Клотильда», опера «Диво-лікар». Участь у конкурсі від Французької академії принесла молодому композиторові — Римську премію і право на навчання в Італії.

Жорж із захопленням описав навіть власний шлях до Італії, тому що він пролягав через південь Франції з пам'ятками давньоримських споруд. У Римі мешкав у гуртожитку, який розміщувався у приміщенні вілли Медічі, що належить Французькій академії (поряд з церквою Санта Триніта деї Монті і Іспанськими сходами). У листах до матері він, зокрема, писав: «Я непогано використав цей рік. Прочитав більш як п'ятдесят хороших книг як з історії, так і з літератури; мандрував, познайомився з історією мистецтва, почав трохи розумітися в живопису та скульптурі».

У 1858—1860 роках жив в Італії. Свій час Жорж Бізе розподіляв між бібліотекою вілли Медичі і коханням. У Венеції його чекала звістка про тяжку хворобу матері. Мати померла 1861 року в 45-річному віці, коли Жоржу Бізе було лише 23 роки.

Спілкування з співвітчизниками-художниками зумовило й створення його перших портретів римського періоду. Серед збережених — портрет роботи художника Сильє.

У Парижі

Блискучий піаніст Ж. Бізе відмовився від концертної діяльності, цілковито присвятивши себе композиції. Вже перший великий твір Бізе — симфонія C-dur (1855, опублікована в 1935 році) свідчить про самобутнє дарування композитора. У ній майстерно поєднуються класичні засади із французькою народною піснею. 1860-і рр. для Бізе — час творчого становлення. Він написав ліричні опери «Шукачі перлів» (1863) і «Пертська красуня» (за романом Вальтера Скотта, 1866). Обидві опери не мали успіху. Спробою відобразити сюжет з російської історії стала опера «Іван Грозний» (1865), поставлена в Парижі у 1951 році.

У часи Паризької Комуни

image
Театр Опера Комік в Парижі.

Бізе взяв активну участь у подіях франко-прусської війни (1870-71). Наприкінці серпня 1870 року він вступив у національну гвардію. І коли весною 1871 року в Парижі вибухнуло пролетарське повстання, Паризька Комуна, Бізе його категорично не сприйняв.

У період творчої зрілості (70-і роки) Бізе створив одноактну оперу «Джаміле» (за поемою «Намуна» Альфреда Мюссе, 1871) та музику до драми Альфонса Доде «Арлезіанка» (1872). Опанувавши ритмоінтонаційні особливості народних наспівів, майже не вдаючись до цитат, Бізе відтворив у цьому творі характер народної музики Провансу. Дуже популярними є дві оркестрові сюїти з музики до «Арлезіанки» (перша створена автором, виконана 1872 році; друга — композитором Е. Жиро, виконана 1885 р.).

Епопея з оперою «Кармен»

image
Худ. Анрі Люсьєн Дюсе. «Селестина Галлі-Мар'є, перша виконавиця ролі Кармен», Музей в Марселі.

Прагнення композитора до демократизації оперного мистецтва, бажання позбутися театральних штампів та умовностей дістали своє яскраве вираження в опері «Кармен» (за новелою Проспера Меріме, 1874). Лібрето опери створили Людовік Галеві, двоюрідний брат дружини Жоржа Бізе, з якою він одружився 1869 року, та Анрі Мельяк. Більша частина музики була написана за два місяці в передмісті Парижа Буживалі, де сім'я мала дачний будинок.

Головну роль доручили співачці Селестині Галлі-Мар'є. Вона не була задоволена хабанерою і композитор неодноразово переробляв її. Жорж Бізе ніколи не був у Іспанії, тому використав іспанську танцювальну музику та їй подібні теми. Тему хабанери він «запозичив» з твору іспанського композитора Себастьяна Іроде, що було тоді розповсюдженою практикою. Але зробив з неї музичний твір, що має самостійну вартість.

Опера написана на замовлення керівництва театру Опера Комік. Невеличкий театр обслуговував тоді театральні потреби добропорядних буржуа. До того ж театр став місцем неофіційних зустрічей батьків, що шукали забезпечених наречених для власних доньок. Навіть їх ставлення до опер було регламентоване буржуазними смаками. Герої повинні мати шляхетне походження, шляхетно поводитись, красиво страждати, вони могли померти тільки заради значної мети.

Вперше на французькій оперній сцені виступили представники «нижчих класів» — робітниця сигарної фабрики і солдат. Правдиво розкриті переживання і пристрасті людей низького, нешляхетного походження. В опері втілений іспанський національний музичний колорит, багатоплановість і розмаїття народних сцен, напружений хід драматичних подій. На прем'єрі в театрі Опера комік (1875) «Кармен» була сприйнята несхвально. Буржуазна публіка не побачила ані шляхетних персонажів, ані шляхетних стосунків між закоханими. Несприйняття нової опери і обурення буржуа підтримала і тодішня преса. Газети друкували статті, де оперу обзивали «соціальним сміттєзвалищем». Дикувата циганка і солдат, поведінка яких на межі патології, не могли навчити шляхетності добропорядних дочок з буржуазних родин. До того ж, неодружена ще Кармен гине заради свободи власних почуттів…

Останні роки і смерть

image
Надгробок композитора, цвинтар Пер-Лашез в Парижі

Фактичний провал останнього зі своїх творів композитор переживав у Буживалі. Одного дня він купався в холодній воді Сени і після цього захворів на гнійну ангіну. Стан хворого швидко гіршав і 2 червня він знепритомнів. 3 червня 1875 року композитор помер. Поховання відбулося на цвинтарі Пер-Лашез.

Посмертна слава опери «Кармен»

Успіх опері принесла постановка в тому ж році у Відні в редакції Ернеста Гіро (розмовні діалоги замінені речитативами, в четвертий акт включені балетні сцени на музику з «Пертської красуні» й «Арлезіанки»). «Кармен» стала однією із найпопулярніших опер у світі, про яку Петро Чайковський писав у 1880 році, що «це в повному розумінні слова шедевр».

Найважливіші твори

Опери та оперети

  • «Священниця» (La prêtresse), оперета (1854)
  • «Диво-лікар» (Le docteur Miracle), опера буф (1857)
  • «Дон Прокопіо» (Don Procopio), опера буф (1859)
  • «Шукачі перлин» (Les pêcheurs de perles), опера (1863)
  • «Іван IV», велика опера (незакінчена)
  • «Пертська красуня» (La jolie fille de Perth), опера (1867)
  • «Нума», опера (1871)
  • «Арлезіанка» (L'Arlésienne), 'музика до вистави' (1872)
  • «Джаміле» (Djamileh), одноактна опера (1872)
  • «Кармен», опера (1875)

Симфонічна музика

  • Симфонія № 1 C-dur (1855)
  • Симфонія № 2 «Рим» (знищена автором)
  • Сюїта «Арлезіанка» (з музики Бізе до вистави Арлезіанка,1872)
  • Сюїта з опери «Кармен»

Інше

  • хори з оркестром і a cappella;
  • п'єси для фортепіано,
  • фортепіанні дуети;
  • романси, пісні;

Музичні приклади

  • The Toreador Song (файл)
    • From Carmen
  • ()
    • The Entr'acte to Act III from Carmen
  • Entr'acte (файл)
    • The Entr'acte to Act IV from Carmen

Див. також

Посилання

Література

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Winton Dean: Georges Bizet. Leben und Werk. Übersetzt von Konrad Küster. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1988, .
  • Edgar Istel: Bizet und Carmen. Stuttgart 1927.
  • Rémy Stricker: Georges Bizet. Gallimard 1999, .
  • Christoph Schwandt: Georges Bizet. Mit Selbstzeugnissen und Bilddokumenten. Rowohlts Monographien. Rowohlt, Reinbek 1991, .
  • «Музыкальная литература зарубежных стран» (выпуск V), Москва «Музыка» 1984.
  1. свідоцтво про народження
    d:Track:Q83900

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhorzh Bize fr Alexandre Cesar Leopold Bizet pri hresheni dano im ya Zhorzh 25 zhovtnya 1838 3 chervnya 1875 francuzkij kompozitor dirigent pianist epohi romantizmu Zhorzh Bizefr Georges BizetZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im ya Alexandre Cesar Leopold BizetData narodzhennya 25 zhovtnya 1838 1838 10 25 Misce narodzhennya ParizhData smerti 3 chervnya 1875 1875 06 03 36 rokiv Misce smerti BuzhivalPrichina smerti infarkt miokardaPohovannya Per LashezGromadyanstvo FranciyaNacionalnist francuzVirospovidannya ateyizmProfesiya kompozitorOsvita Parizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuVchiteli d d d Galevi Zhak Fransua Fromantal i Antuan MarmontelVidomi uchni dMova francuzkaZhanr simfoniya operaNagorodi Rimska premiya 1857 Batko dMati dDiti d 1 AvtografCitati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodivsya v Parizhi 25 zhovtnya 1838 roku Batko buv perukarem i sam vigotovlyav peruki sho ne zavazhalo jomu zajmatisya takozh spivom Mati pohodila zi zbidniloyi burzhuaznoyi rodini dobre grala na fortepiano mriyala povernutisya do zabezpechenogo i privilejovanogo stanu Vona znalasya na muzici i zaohochuvala sina do muziki U comu vbachayut i pragnennya materi do prisheplennya sinu shlyahetnosti j do yiyi pragnennya cherez uspishnu majbutnyu kar yeru sina povernuti sobi vtrachenij socialnij status Mati vklala bagato zusil v vihovannya sina z yakim pov yazuvala vsi svoyi nadiyi Malij Zhorzh ohoche opanovuvav muzichnu gramotu i vidilyavsya zdibnostyami Vin dosit legko sklav ispiti i v 10 rokiv stav studentom Parizkoyi konservatoriyi z pravom bezkoshtovnogo navchannya Italijskij periodHud Kaspar van Vittel Villa Medichi v Rimi Sadovij fasad na 1685 rik 1857 roku zakinchiv Parizku konservatoriyu de vchivsya v Antuana Marmontelya fortepiano Sezara Franko organ P yera Cimmermana Sharlya Guno kontrapunkt i fuga Fromantalya Galevi kompoziciya Brav uchast u konkursah Sered rannih tvoriv kantata Klovis i Klotilda opera Divo likar Uchast u konkursi vid Francuzkoyi akademiyi prinesla molodomu kompozitorovi Rimsku premiyu i pravo na navchannya v Italiyi Zhorzh iz zahoplennyam opisav navit vlasnij shlyah do Italiyi tomu sho vin prolyagav cherez pivden Franciyi z pam yatkami davnorimskih sporud U Rimi meshkav u gurtozhitku yakij rozmishuvavsya u primishenni villi Medichi sho nalezhit Francuzkij akademiyi poryad z cerkvoyu Santa Trinita deyi Monti i Ispanskimi shodami U listah do materi vin zokrema pisav Ya nepogano vikoristav cej rik Prochitav bilsh yak p yatdesyat horoshih knig yak z istoriyi tak i z literaturi mandruvav poznajomivsya z istoriyeyu mistectva pochav trohi rozumitisya v zhivopisu ta skulpturi U 1858 1860 rokah zhiv v Italiyi Svij chas Zhorzh Bize rozpodilyav mizh bibliotekoyu villi Medichi i kohannyam U Veneciyi jogo chekala zvistka pro tyazhku hvorobu materi Mati pomerla 1861 roku v 45 richnomu vici koli Zhorzhu Bize bulo lishe 23 roki Spilkuvannya z spivvitchiznikami hudozhnikami zumovilo j stvorennya jogo pershih portretiv rimskogo periodu Sered zberezhenih portret roboti hudozhnika Silye U ParizhiBliskuchij pianist Zh Bize vidmovivsya vid koncertnoyi diyalnosti cilkovito prisvyativshi sebe kompoziciyi Vzhe pershij velikij tvir Bize simfoniya C dur 1855 opublikovana v 1935 roci svidchit pro samobutnye daruvannya kompozitora U nij majsterno poyednuyutsya klasichni zasadi iz francuzkoyu narodnoyu pisneyu 1860 i rr dlya Bize chas tvorchogo stanovlennya Vin napisav lirichni operi Shukachi perliv 1863 i Pertska krasunya za romanom Valtera Skotta 1866 Obidvi operi ne mali uspihu Sproboyu vidobraziti syuzhet z rosijskoyi istoriyi stala opera Ivan Groznij 1865 postavlena v Parizhi u 1951 roci U chasi Parizkoyi KomuniTeatr Opera Komik v Parizhi Bize vzyav aktivnu uchast u podiyah franko prusskoyi vijni 1870 71 Naprikinci serpnya 1870 roku vin vstupiv u nacionalnu gvardiyu I koli vesnoyu 1871 roku v Parizhi vibuhnulo proletarske povstannya Parizka Komuna Bize jogo kategorichno ne sprijnyav U period tvorchoyi zrilosti 70 i roki Bize stvoriv odnoaktnu operu Dzhamile za poemoyu Namuna Alfreda Myusse 1871 ta muziku do drami Alfonsa Dode Arlezianka 1872 Opanuvavshi ritmointonacijni osoblivosti narodnih naspiviv majzhe ne vdayuchis do citat Bize vidtvoriv u comu tvori harakter narodnoyi muziki Provansu Duzhe populyarnimi ye dvi orkestrovi syuyiti z muziki do Arlezianki persha stvorena avtorom vikonana 1872 roci druga kompozitorom E Zhiro vikonana 1885 r Epopeya z operoyu Karmen Hud Anri Lyusyen Dyuse Selestina Galli Mar ye persha vikonavicya roli Karmen Muzej v Marseli Pragnennya kompozitora do demokratizaciyi opernogo mistectva bazhannya pozbutisya teatralnih shtampiv ta umovnostej distali svoye yaskrave virazhennya v operi Karmen za noveloyu Prospera Merime 1874 Libreto operi stvorili Lyudovik Galevi dvoyuridnij brat druzhini Zhorzha Bize z yakoyu vin odruzhivsya 1869 roku ta Anri Melyak Bilsha chastina muziki bula napisana za dva misyaci v peredmisti Parizha Buzhivali de sim ya mala dachnij budinok Golovnu rol doruchili spivachci Selestini Galli Mar ye Vona ne bula zadovolena habaneroyu i kompozitor neodnorazovo pereroblyav yiyi Zhorzh Bize nikoli ne buv u Ispaniyi tomu vikoristav ispansku tancyuvalnu muziku ta yij podibni temi Temu habaneri vin zapozichiv z tvoru ispanskogo kompozitora Sebastyana Irode sho bulo todi rozpovsyudzhenoyu praktikoyu Ale zrobiv z neyi muzichnij tvir sho maye samostijnu vartist Opera napisana na zamovlennya kerivnictva teatru Opera Komik Nevelichkij teatr obslugovuvav todi teatralni potrebi dobroporyadnih burzhua Do togo zh teatr stav miscem neoficijnih zustrichej batkiv sho shukali zabezpechenih narechenih dlya vlasnih donok Navit yih stavlennya do oper bulo reglamentovane burzhuaznimi smakami Geroyi povinni mati shlyahetne pohodzhennya shlyahetno povoditis krasivo strazhdati voni mogli pomerti tilki zaradi znachnoyi meti Vpershe na francuzkij opernij sceni vistupili predstavniki nizhchih klasiv robitnicya sigarnoyi fabriki i soldat Pravdivo rozkriti perezhivannya i pristrasti lyudej nizkogo neshlyahetnogo pohodzhennya V operi vtilenij ispanskij nacionalnij muzichnij kolorit bagatoplanovist i rozmayittya narodnih scen napruzhenij hid dramatichnih podij Na prem yeri v teatri Opera komik 1875 Karmen bula sprijnyata neshvalno Burzhuazna publika ne pobachila ani shlyahetnih personazhiv ani shlyahetnih stosunkiv mizh zakohanimi Nesprijnyattya novoyi operi i oburennya burzhua pidtrimala i todishnya presa Gazeti drukuvali statti de operu obzivali socialnim smittyezvalishem Dikuvata ciganka i soldat povedinka yakih na mezhi patologiyi ne mogli navchiti shlyahetnosti dobroporyadnih dochok z burzhuaznih rodin Do togo zh neodruzhena she Karmen gine zaradi svobodi vlasnih pochuttiv Ostanni roki i smertNadgrobok kompozitora cvintar Per Lashez v Parizhi Faktichnij proval ostannogo zi svoyih tvoriv kompozitor perezhivav u Buzhivali Odnogo dnya vin kupavsya v holodnij vodi Seni i pislya cogo zahvoriv na gnijnu anginu Stan hvorogo shvidko girshav i 2 chervnya vin znepritomniv 3 chervnya 1875 roku kompozitor pomer Pohovannya vidbulosya na cvintari Per Lashez Posmertna slava operi Karmen Uspih operi prinesla postanovka v tomu zh roci u Vidni v redakciyi Ernesta Giro rozmovni dialogi zamineni rechitativami v chetvertij akt vklyucheni baletni sceni na muziku z Pertskoyi krasuni j Arlezianki Karmen stala odniyeyu iz najpopulyarnishih oper u sviti pro yaku Petro Chajkovskij pisav u 1880 roci sho ce v povnomu rozuminni slova shedevr Najvazhlivishi tvoriOperi ta opereti Svyashennicya La pretresse opereta 1854 Divo likar Le docteur Miracle opera buf 1857 Don Prokopio Don Procopio opera buf 1859 Shukachi perlin Les pecheurs de perles opera 1863 Ivan IV velika opera nezakinchena Pertska krasunya La jolie fille de Perth opera 1867 Numa opera 1871 Arlezianka L Arlesienne muzika do vistavi 1872 Dzhamile Djamileh odnoaktna opera 1872 Karmen opera 1875 Simfonichna muzika Simfoniya 1 C dur 1855 Simfoniya 2 Rim znishena avtorom Syuyita Arlezianka z muziki Bize do vistavi Arlezianka 1872 Syuyita z operi Karmen Inshe hori z orkestrom i a cappella p yesi dlya fortepiano fortepianni dueti romansi pisni Muzichni prikladiThe Toreador Song fajl From Carmen The Entr acte to Act III from Carmen Entr acte fajl The Entr acte to Act IV from CarmenDiv takozhIspanski shodi Opera ImpresionizmPosilannyahttp maysterni com publication php id 148573 27 listopada 2020 u Wayback Machine Zh Bize angl Zh Bize 19 sichnya 2007 u Wayback Machine ros Zh Bize 30 listopada 2006 u Wayback Machine ros Zh Bize 2 lyutogo 2007 u Wayback Machine ros LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Winton Dean Georges Bizet Leben und Werk Ubersetzt von Konrad Kuster Deutsche Verlags Anstalt Stuttgart 1988 ISBN 3 421 06385 0 Edgar Istel Bizet und Carmen Stuttgart 1927 Remy Stricker Georges Bizet Gallimard 1999 ISBN 2 07 074803 0 Christoph Schwandt Georges Bizet Mit Selbstzeugnissen und Bilddokumenten Rowohlts Monographien Rowohlt Reinbek 1991 ISBN 3 499 50375 1 Muzykalnaya literatura zarubezhnyh stran vypusk V Moskva Muzyka 1984 svidoctvo pro narodzhennya d Track Q83900

Дата публікації:
Топ