Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Батіст Люллі фр Jean Baptiste Lully Джованні Баттіста Луллі італ Giovanni Battista Lulli 28 листопада 1632 22 березн

Жан-Батист Люллі

Жан-Батист Люллі

Жан Батіст Люллі (фр. Jean-Baptiste Lully, Джованні Баттіста Луллі, італ. Giovanni Battista Lulli; 28 листопада 1632 — 22 березня 1687) — французький композитор, скрипаль, танцюрист, диригент і педагог італійського походження; творець французької національної опери.

Жан Батіст Люллі
фр. Jean-Baptiste Lully
image
Прізвиськоle Florentin
Народився28 листопада 1632(1632-11-28)[1][3][…]
Флоренція, Італія[4]
Помер22 березня 1687(1687-03-22)[1][2][…] (54 роки)
Париж, Королівство Франція[4]
·гангрена[5]
ПохованняБазиліка Нотр-Дам де Віктуар
Країнаimage Королівство Франція[5]
image Велике герцогство Тосканське
Місце проживанняФранція[5]
Діяльністькомпозитор, диригент, хореограф, скрипаль, музичний педагог, артист балету, танцюрист, педагог, педагог
Вчителіd, d і Франсуа Робердей
Відомі учніҐеорґ Муффат, Марен Маре, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d
Знання мовфранцузька[1][6] і італійська
Роки активностіз 1647
Напрямоккласична музика і музика бароко
Жанропера, класична музика[7] і балет[d][8][9]
Magnum opusd, Isis[d], d і Міщанин-шляхтич[5]
У шлюбі зd[10]
Дітиd, d і d
Автографimage
IMDbID 0525799
image
Жан Батіст Люллі, портрет роботи Ніколаса Міньярда

Біографія

Народився у Флоренції в сім'ї мірошника. Музичні здібності і акторський темперамент підлітка привернули увагу герцога де Гіза, який відвіз Люллі до Парижа, призначивши на службу до принцеси Монпансьє (сестри короля Людовіка XIV). У Парижі Люллі займався композицією, співом, брав уроки гри на клавесині і скрипці. Молодий італієць добився прихильності Людовіка XIV і зробив при його дворі блискучу кар'єру. Він скоро увійшов до знаменитого оркестру «24 скрипки короля», близько 1656 р. організував і очолив свій малий оркестр «16 скрипок короля». У 1653 р. Люллі отримав місце «придворного композитора інструментальної музики», з 1662 р. — суперінтенданта придворної музики, а в 1672 р. став власником патенту на право заснування в Парижі Королівської академії музики «з довічним користуванням цим правом і передачею його у спадок тому з синів, хто стане його наступником на посту суперінтенданта музики короля». У 1681 р. Люллі був ушанований дворянськими грамотами і званням королівського радника-секретаря. Помер у Парижі, до кінця днів зберігаючи становище володаря музичного життя французької столиці.

Творчість

Творчість Люллі розвивалася переважно в тих жанрах і формах, які склалися і культивувалися при дворі «Короля-сонця». В перші десятиліття своєї служби (1650—1660 рр.) Люллі писав інструментальну музику (сюїти і дивертисменти для струнних інструментів, окремі п'єси тощо), духовні твори, музику до балетних спектаклів («Хворий Амур, Альсидіана, Народження Венери» і ін.). Також як капельмейстер двору Жан Батіст писав марші для гвардії Версалю, найвідомішим з котрих є Marche des mousquetaires. Постійно беручи участь в придворних балетах як автор музики, постановник, актор і танцюрист, Люллі освоїв традиції французького танцю, його ритмоінтонаційні і сценічні особливості. Співпраця з Ж. Б. Мольєром допомогла композиторові увійти до світу французького театру, відчути національну своєрідність сценічної мови, акторської гри. Люллі пише музику до п'єс Мольєра («Одруження з примусу, Принцеса Еліди, Сицилія, Любов-цілителька» і ін.), виконує ролі Пурсоньяка в комедії «Пан де Пурсоньяк» і Муфті в «Міщанин-шляхтич».

Люллі довгий час не визнавав опери і вважав, що французька мова непридатна для цього жанру, проте на початку 1670-х рр. він круто змінив свої погляди. В період 1672—1686 рр. він поставив в Королівській академії музики 13 ліричних трагедій (серед яких «Кадм і Герміона», «Альцеста», «Тесей», «Атіс», «Арміда», «Ацис і Галатея»). Саме ці твори заклали основи французького музичного театру, визначили тип національної опери, що впродовж декількох десятиліть панував у Франції. «Люллі створив національну французьку оперу, в якій як текст, так і музика поєднуються з національними засобами вирази і смаками і яка відображає як недоліки, так і переваги французького мистецтва», — пише німецький дослідник Р. Кречмер.

Стиль ліричної трагедії Люллі формувався в найтісніших стосунках з традиціями французького театру епохи класицизму. Тип великої п'ятиактної композиції з прологом, манера декламації і сценічної гри, сюжетні джерела (давньогрецька міфологія, історія Стародавнього Риму), ідеї і етичні проблеми (конфлікт відчуття і розуму, почуття й повинності) зближують опери Люллі з трагедіями П. Корнеля і Ж. Расіна. Не менш важливим є зв'язок ліричної трагедії з традиціями національного балету — великі дивертисменти (вставні танцювальні номери, не пов'язані з сюжетом), урочисті ходи, процесії, свята, чарівні картини, пасторальні сцени підсилювали декоративно-видовищні якості оперного спектаклю. Традиція введення балету в оперу виявилася надзвичайно стійкою і зберігалася у французькій опері протягом кількох століть. Вплив Люллі позначився в оркестрових сюїтах кінця XVII - початку XVIII століття (Р. Муффат, І. Фукс, Г. Телеман і ін.). Написані в дусі балетних дивертисментів Люллі, вони включали французькі танці і характеристичні п'єси. Великого поширення в оперній і інструментальній музиці XVIII століття набув особливий тип увертюри, що склався в ліричній трагедії Люллі (т.з. «французька» увертюра, що складається з повільного, урочистого вступу і енергійного, рухливого основного розділу).

У другій половині XVIII століття лірична трагедія Люллі і його послідовників (М. Шарпантьє, А. Кампра, А. Детуш), а разом з нею і весь стиль придворної опери стає об'єктом запеклих дискусій, пародій, осміювання («війна буффонів, війна глюкістів і піччинністів»). Мистецтво, що виникло в епоху розквіту абсолютизму, сприймалося сучасниками Дідро і Руссо як занепале, мляве, пихато-помпезне. В той самий час творчість Люллі, що зіграла певну роль у формуванні великого героїчного стилю в опері, привертала увагу оперних композиторів (Ж. Ф. Рамо, Р. Ф. Гендель, К. В. Глюк), що тяжіли до монументальності, патетики, строго раціональної, впорядкованої організації цілого.

Спадщина

Основні твори:

балети

  • Les Noces de Pélée et de Thétis (1654)
  • Les Plaisirs (1655)
  • L'Amour malade
  • Les Saisons (1661)
  • Le Naissance de Vénus (1665)
  • Les muses (1666)

опери (ліричні трагедії)

комедії

  • L'Impromptu de Versailles (1663)
  • Le Mariage forcé (1664)
  • L'Amour médecin (1665)
  • Le Sicilien (1667)
  • Georges Dandin (1668)
  • Monsieur de Pourceaugnac (1669)
  • Les Amants Magnifiques (1670)
  • La Comtesse d'Escarbagnas (1671)
  • Les Burgeois gentilhomme (1671)

церковна музика

  • Jubilate Deo (Motet de la Paix) (1660)
  • O Lachrymae fideles (1664)
  • Miserere (1664)
  • Plaude Laetare Gallia (1668)
  • Te Deum (1677)
  • De profundis (1683)
  • Dies irae (1683)
  • Exaudiat te Dominus (1683)
  • Quae fremuerunt (1685)
  • Benedictus (1685)

інструментальні твори

  • Les trio des opéra, mis en ordre pour les concerts (1690)
  • Les airs de trompettes, timbales et hautbois (1665)
  • Trios pour le coucher du Roi (1665)
  • 9 органних творів

Файли

  • Le Bourgeois Gentilhomme - 1. Ouverture (файл)
    • Performed by the Advent Chamber Orchestra
  • Le Bourgeois Gentilhomme - 2. Gravement (файл)
    • Performed by the Advent Chamber Orchestra
  • Le Bourgeois Gentilhomme - 3. Sarabande (файл)
    • Performed by the Advent Chamber Orchestra
  • Le Bourgeois Gentilhomme - 4. Bouree (файл)
    • Performed by the Advent Chamber Orchestra
  • Le Bourgeois Gentilhomme - 5. Gaillarde Canarie (файл)
    • Performed by the Advent Chamber Orchestra
  • Le Bourgeois Gentilhomme - 6. Gavotte (файл)
    • Performed by the Advent Chamber Orchestra
  • Le Bourgeois Gentilhomme - 7. Loure (файл)
    • Performed by the Advent Chamber Orchestra
  • Le Bourgeois Gentilhomme - 8. Air des Espagnoles (файл)
    • Performed by the Advent Chamber Orchestra
  • Le Bourgeois Gentilhomme - 9. Menuet 1 and 2 (файл)
    • Performed by the Advent Chamber Orchestra
  • Le Bourgeois Gentilhomme - 10. Chaconne des Scaramouche, Trivelins (файл)
    • Performed by the Advent Chamber Orchestra
  • Le Bourgeois Gentilhomme - 11. Marche pour la Ceremonie des Turcs (файл)
    • Performed by the Advent Chamber Orchestra

Література

  • Beaussant, Philippe. Lully ou Le musicien du Soleil. Paris: Éditions Gallimard, 1992
  • Bukofzer, Manfred, Muzyka w epoce baroku. Od Monteverdiego do Bacha. przekł. E. Dziębowska, Warszawa 1970.
  • Anthony, James R. Hasło «Lully» w: The New Grove Dictionary of Music and Musicians. 1980, tom 14, s. 315–326.
  • Merrick Jeffrey, Bryant T. Ragan, Jr., Homosexuality in Early Modern France. A Documentary Collection. New York and Oxford: Oxford University Press, 2001
  • Muffat, Georg Suavioris harmoniae instrumentalis hyporchematicae florilegium primum, Augsburg, 1695.
  • Roland, Romain Z pierwszych wieków opery, Przekł. J. Kozłowski, Kraków 1971.
  • de la Viéville, Lecerf, Comparaison de la musique italienne et de la musique française, où, en examinant en détail les avantages des spectacles et le mérite des compositeurs des deux nations, on montre quelles sont les vraies beautés de la musique, Bruxelles, 1704.

Див. також

  • 8676 Люллі — астероїд, названий на честь композитора.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Internet Broadway Database — 2000.
    d:Track:Q31964
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. https://www.francemusique.fr/personne/jean-baptiste-lully
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. http://www.bbc.co.uk/proms/whats-on/2014/people/lully
  8. http://www.sinfinimusic.com/au/learn/composers/jean-baptiste-lully
  9. http://www.sinfinimusic.com/uk/learn/composers/jean-baptiste-lully
  10. http://bluemountain.princeton.edu/bluemtn/cgi-bin/bluemtn?a=d&d=bmtnabh19090415-01.2.3&e=-------en-20--1--txt-txIN-------

Джерела і посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Jean-Baptiste Lully

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Zhan Batist Lyulli fr Jean Baptiste Lully Dzhovanni Battista Lulli ital Giovanni Battista Lulli 28 listopada 1632 22 bereznya 1687 francuzkij kompozitor skripal tancyurist dirigent i pedagog italijskogo pohodzhennya tvorec francuzkoyi nacionalnoyi operi Zhan Batist Lyullifr Jean Baptiste LullyPrizviskole FlorentinNarodivsya28 listopada 1632 1632 11 28 1 3 Florenciya Italiya 4 Pomer22 bereznya 1687 1687 03 22 1 2 54 roki Parizh Korolivstvo Franciya 4 gangrena 5 PohovannyaBazilika Notr Dam de ViktuarKrayina Korolivstvo Franciya 5 Velike gercogstvo ToskanskeMisce prozhivannyaFranciya 5 Diyalnistkompozitor dirigent horeograf skripal muzichnij pedagog artist baletu tancyurist pedagog pedagogVchitelid d i Fransua RoberdejVidomi uchniGeorg Muffat Maren Mare d d d d d d d d d d d i dZnannya movfrancuzka 1 6 i italijskaRoki aktivnostiz 1647Napryamokklasichna muzika i muzika barokoZhanropera klasichna muzika 7 i balet d 8 9 Magnum opusd Isis d d i Mishanin shlyahtich 5 U shlyubi zd 10 Ditid d i dAvtografIMDbID 0525799 Mediafajli u Vikishovishi Zhan Batist Lyulli portret roboti Nikolasa MinyardaBiografiyaNarodivsya u Florenciyi v sim yi miroshnika Muzichni zdibnosti i aktorskij temperament pidlitka privernuli uvagu gercoga de Giza yakij vidviz Lyulli do Parizha priznachivshi na sluzhbu do princesi Monpansye sestri korolya Lyudovika XIV U Parizhi Lyulli zajmavsya kompoziciyeyu spivom brav uroki gri na klavesini i skripci Molodij italiyec dobivsya prihilnosti Lyudovika XIV i zrobiv pri jogo dvori bliskuchu kar yeru Vin skoro uvijshov do znamenitogo orkestru 24 skripki korolya blizko 1656 r organizuvav i ocholiv svij malij orkestr 16 skripok korolya U 1653 r Lyulli otrimav misce pridvornogo kompozitora instrumentalnoyi muziki z 1662 r superintendanta pridvornoyi muziki a v 1672 r stav vlasnikom patentu na pravo zasnuvannya v Parizhi Korolivskoyi akademiyi muziki z dovichnim koristuvannyam cim pravom i peredacheyu jogo u spadok tomu z siniv hto stane jogo nastupnikom na postu superintendanta muziki korolya U 1681 r Lyulli buv ushanovanij dvoryanskimi gramotami i zvannyam korolivskogo radnika sekretarya Pomer u Parizhi do kincya dniv zberigayuchi stanovishe volodarya muzichnogo zhittya francuzkoyi stolici TvorchistTvorchist Lyulli rozvivalasya perevazhno v tih zhanrah i formah yaki sklalisya i kultivuvalisya pri dvori Korolya soncya V pershi desyatilittya svoyeyi sluzhbi 1650 1660 rr Lyulli pisav instrumentalnu muziku syuyiti i divertismenti dlya strunnih instrumentiv okremi p yesi tosho duhovni tvori muziku do baletnih spektakliv Hvorij Amur Alsidiana Narodzhennya Veneri i in Takozh yak kapelmejster dvoru Zhan Batist pisav marshi dlya gvardiyi Versalyu najvidomishim z kotrih ye Marche des mousquetaires Postijno beruchi uchast v pridvornih baletah yak avtor muziki postanovnik aktor i tancyurist Lyulli osvoyiv tradiciyi francuzkogo tancyu jogo ritmointonacijni i scenichni osoblivosti Spivpracya z Zh B Molyerom dopomogla kompozitorovi uvijti do svitu francuzkogo teatru vidchuti nacionalnu svoyeridnist scenichnoyi movi aktorskoyi gri Lyulli pishe muziku do p yes Molyera Odruzhennya z primusu Princesa Elidi Siciliya Lyubov cilitelka i in vikonuye roli Pursonyaka v komediyi Pan de Pursonyak i Mufti v Mishanin shlyahtich Lyulli dovgij chas ne viznavav operi i vvazhav sho francuzka mova nepridatna dlya cogo zhanru prote na pochatku 1670 h rr vin kruto zminiv svoyi poglyadi V period 1672 1686 rr vin postaviv v Korolivskij akademiyi muziki 13 lirichnih tragedij sered yakih Kadm i Germiona Alcesta Tesej Atis Armida Acis i Galateya Same ci tvori zaklali osnovi francuzkogo muzichnogo teatru viznachili tip nacionalnoyi operi sho vprodovzh dekilkoh desyatilit panuvav u Franciyi Lyulli stvoriv nacionalnu francuzku operu v yakij yak tekst tak i muzika poyednuyutsya z nacionalnimi zasobami virazi i smakami i yaka vidobrazhaye yak nedoliki tak i perevagi francuzkogo mistectva pishe nimeckij doslidnik R Krechmer Stil lirichnoyi tragediyi Lyulli formuvavsya v najtisnishih stosunkah z tradiciyami francuzkogo teatru epohi klasicizmu Tip velikoyi p yatiaktnoyi kompoziciyi z prologom manera deklamaciyi i scenichnoyi gri syuzhetni dzherela davnogrecka mifologiya istoriya Starodavnogo Rimu ideyi i etichni problemi konflikt vidchuttya i rozumu pochuttya j povinnosti zblizhuyut operi Lyulli z tragediyami P Kornelya i Zh Rasina Ne mensh vazhlivim ye zv yazok lirichnoyi tragediyi z tradiciyami nacionalnogo baletu veliki divertismenti vstavni tancyuvalni nomeri ne pov yazani z syuzhetom urochisti hodi procesiyi svyata charivni kartini pastoralni sceni pidsilyuvali dekorativno vidovishni yakosti opernogo spektaklyu Tradiciya vvedennya baletu v operu viyavilasya nadzvichajno stijkoyu i zberigalasya u francuzkij operi protyagom kilkoh stolit Vpliv Lyulli poznachivsya v orkestrovih syuyitah kincya XVII pochatku XVIII stolittya R Muffat I Fuks G Teleman i in Napisani v dusi baletnih divertismentiv Lyulli voni vklyuchali francuzki tanci i harakteristichni p yesi Velikogo poshirennya v opernij i instrumentalnij muzici XVIII stolittya nabuv osoblivij tip uvertyuri sho sklavsya v lirichnij tragediyi Lyulli t z francuzka uvertyura sho skladayetsya z povilnogo urochistogo vstupu i energijnogo ruhlivogo osnovnogo rozdilu U drugij polovini XVIII stolittya lirichna tragediya Lyulli i jogo poslidovnikiv M Sharpantye A Kampra A Detush a razom z neyu i ves stil pridvornoyi operi staye ob yektom zapeklih diskusij parodij osmiyuvannya vijna buffoniv vijna glyukistiv i pichchinnistiv Mistectvo sho viniklo v epohu rozkvitu absolyutizmu sprijmalosya suchasnikami Didro i Russo yak zanepale mlyave pihato pompezne V toj samij chas tvorchist Lyulli sho zigrala pevnu rol u formuvanni velikogo geroyichnogo stilyu v operi privertala uvagu opernih kompozitoriv Zh F Ramo R F Gendel K V Glyuk sho tyazhili do monumentalnosti patetiki strogo racionalnoyi vporyadkovanoyi organizaciyi cilogo SpadshinaOsnovni tvori baleti Les Noces de Pelee et de Thetis 1654 Les Plaisirs 1655 L Amour malade Les Saisons 1661 Le Naissance de Venus 1665 Les muses 1666 operi lirichni tragediyi Cadmus et Hermione 1673 Alceste 1674 Theesee 1675 Atys 1676 Isis 1677 Psyche 1678 Bellerophon 1679 Proserpine 1680 Persee 1682 Phaeton 1683 Amadis 1684 Roland 1685 1686 Achille Polyxene 1687 komediyi L Impromptu de Versailles 1663 Le Mariage force 1664 L Amour medecin 1665 Le Sicilien 1667 Georges Dandin 1668 Monsieur de Pourceaugnac 1669 Les Amants Magnifiques 1670 La Comtesse d Escarbagnas 1671 Les Burgeois gentilhomme 1671 cerkovna muzika Jubilate Deo Motet de la Paix 1660 O Lachrymae fideles 1664 Miserere 1664 Plaude Laetare Gallia 1668 Te Deum 1677 De profundis 1683 Dies irae 1683 Exaudiat te Dominus 1683 Quae fremuerunt 1685 Benedictus 1685 instrumentalni tvori Les trio des opera mis en ordre pour les concerts 1690 Les airs de trompettes timbales et hautbois 1665 Trios pour le coucher du Roi 1665 9 organnih tvorivFajliLe Bourgeois Gentilhomme 1 Ouverture fajl Performed by the Advent Chamber Orchestra Le Bourgeois Gentilhomme 2 Gravement fajl Performed by the Advent Chamber Orchestra Le Bourgeois Gentilhomme 3 Sarabande fajl Performed by the Advent Chamber Orchestra Le Bourgeois Gentilhomme 4 Bouree fajl Performed by the Advent Chamber Orchestra Le Bourgeois Gentilhomme 5 Gaillarde Canarie fajl Performed by the Advent Chamber Orchestra Le Bourgeois Gentilhomme 6 Gavotte fajl Performed by the Advent Chamber Orchestra Le Bourgeois Gentilhomme 7 Loure fajl Performed by the Advent Chamber Orchestra Le Bourgeois Gentilhomme 8 Air des Espagnoles fajl Performed by the Advent Chamber Orchestra Le Bourgeois Gentilhomme 9 Menuet 1 and 2 fajl Performed by the Advent Chamber Orchestra Le Bourgeois Gentilhomme 10 Chaconne des Scaramouche Trivelins fajl Performed by the Advent Chamber Orchestra Le Bourgeois Gentilhomme 11 Marche pour la Ceremonie des Turcs fajl Performed by the Advent Chamber OrchestraLiteraturaBeaussant Philippe Lully ou Le musicien du Soleil Paris Editions Gallimard 1992 Bukofzer Manfred Muzyka w epoce baroku Od Monteverdiego do Bacha przekl E Dziebowska Warszawa 1970 Anthony James R Haslo Lully w The New Grove Dictionary of Music and Musicians 1980 tom 14 s 315 326 Merrick Jeffrey Bryant T Ragan Jr Homosexuality in Early Modern France A Documentary Collection New York and Oxford Oxford University Press 2001 Muffat Georg Suavioris harmoniae instrumentalis hyporchematicae florilegium primum Augsburg 1695 Roland Romain Z pierwszych wiekow opery Przekl J Kozlowski Krakow 1971 de la Vieville Lecerf Comparaison de la musique italienne et de la musique francaise ou en examinant en detail les avantages des spectacles et le merite des compositeurs des deux nations on montre quelles sont les vraies beautes de la musique Bruxelles 1704 Div takozh8676 Lyulli asteroyid nazvanij na chest kompozitora PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Internet Broadway Database 2000 d Track Q31964 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 https www francemusique fr personne jean baptiste lully CONOR Sl d Track Q16744133 http www bbc co uk proms whats on 2014 people lully http www sinfinimusic com au learn composers jean baptiste lully http www sinfinimusic com uk learn composers jean baptiste lully http bluemountain princeton edu bluemtn cgi bin bluemtn a d amp d bmtnabh19090415 01 2 3 amp e en 20 1 txt txIN Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jean Baptiste Lully Marche pour la Ceremonie des Turcs 11 sichnya 2010 u Wayback Machine Vilni noti avtorstva Zhan Batist Lyulli na sajti International Music Score Library Project IMSLP I Ohalova Zh B Lyulli na sajti belcanto ru 23 veresnya 2010 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ