Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Філі пп Рамо фр Jean Philippe Rameau 25 вересня 1683 Діжон 12 вересня 1764 Париж французький оперний композитор пізн

Рамо

Рамо

Жан-Філі́пп Рамо́ (фр. Jean-Philippe Rameau; 25 вересня 1683, Діжон — 12 вересня 1764, Париж) — французький оперний композитор пізнього бароко, нині більше відомий як автор творів для клавесину та видатний музичний теоретик.

Жан-Філіпп Рамо
фр. Jean-Philippe Rameau
image
Народився25 вересня 1683(1683-09-25)
Діжон
Помер12 вересня 1764(1764-09-12) (80 років)
Париж
ПохованняЦерква Сент-Есташ
Країнаimage Королівство Франція
Діяльністькомпозитор, хореограф, музикознавець, теоретик музики, органіст, клавесиніст, теоретик
Галузьопера, камерна музика і хорова музика
Alma materd
Відомі учніd
Знання мовфранцузька[1][2]
Членствоd
Напрямокмузика бароко
Magnum opusd, d, Трактат по Гармонії, зведений до її природних принципів, d, d, Галантна Індія і d
Брати, сестриd
У шлюбі зd
Дітиd
Нагороди
image
IMDbID 0708150

Біографія

Про молоді роки життя композитора відомо дуже мало. Рамо було майже п'ятдесят, коли він взявся за оперну кар'єру, яка принесла йому гучну славу.

Батько Рамо грав на органі впродовж 42 років в багатьох церквах Діжону. Мати була дочкою нотаріуса. Сім'я мала 12 дітей, Жан-Філіпп був сьомою дитиною. Хлопець почав вчитися музики раніше, ніж писати та читати. Освіту здобув в єзуїтській колегії, але був поганим учнем і залишив школу.

У 18 років, вирішивши стати музикантом, Жан-Філіпп вирушив до Італії, але не дістався далі Мілану. В наступні роки він був органістом у багатьох містах центральної Франції: Авіньйоні, Клермонті, Діжоні та Ліоні. Тоді Рамо вперше відвідав Париж. Схоже, столиця не вразила уяву провінційного органіста, хоча тут він опублікував свою ранню книжку «Premier livre de pièces de clavecin» (1706), яка показала вплив на Рамо , відомого на той час органіста, грою якого захоплювався молодий музикант.

Повернувшись до Клермонту в 1715 році, Рамо необдумано підписав контракт соборного органіста терміном на 29 років. Тут він почав розробляти власну теорію музичної гармонії. Робота Рамо виявилася настільки плідною, що навіть у багатьох підручниках XX ст. використовували основи його теорії. Опублікований в 1722 р. «Трактат Гармонії», справив на всіх велике враження і принесла Рамо славу. У 1726 р. було видано не менш впливовий твір «Нова музична теорія». У 1724 і 1729 він також опублікував багато творів для клавесину.

Рамо почав створювати музику для театру, коли письменник запросив його писати музику для своїх популярних комічних п'єс.

У 1733 р. Рамо опублікував свою першу важливу оперу — це була лірична трагедія «Hippolyte et Aricie». Зразу після публікації цю оперу стали розглядати як найкращу оперу після смерті Люллі, яка була створена у Франції. Але слухачі розділилися на дві групи — ті, хто підтримували оперу і ті, хто ні. Деякі, в тому числі композитор підкреслювали новизну та багатство винаходу; інші вважали ці гармонійні нововведення безладними та бачили в цьому наступ на музичні традиції Франції.

image
Рамо…

Сімейне життя

Рамо був високий і дуже худий, з довгими ногами. Він мав грубий голос. У 1726 р. Рамо одружився з 19-річною Марією-Луїзою Манґо (Marie-Louise Mangot), яка була родом з Ліону, непоганою співачкою та музиканткою. Пара мала четверо дітей і шлюб був щасливим. Наймолодша донька народилася в 1744 році, коли Рамо мав 61 рік.

Противники його музичних теорій звинувачували Рамо у скупості, хоч це була радше ощадливість, пов'язана з малими і не завжди гарантованими прибутками. Відомо, що він допомагав своєму племінникові Жанові-Франсуа, коли той приїхав до Парижа. Сім'я проживала у різних містах Франції: Авіньйоні, можливо, Монпельє, Клермон-Феррані, Парижі, Діжоні, Ліоні, знову Клермон- Феррані і знову Парижі. Навіть у столиці, він часто змінював місце проживання: rue des Petits-Champs (1726), rue des Deux-Boules (1727), rue de Richelieu (1731), rue du Chantre (1732), rue des Bons-Enfants (1733), rue Saint-Thomas du Louvre (1744), rue Saint-Honoré (1745), rue de Richelieu chez la Pouplinière (1746), і, нарешті, знову rue des Bons-Enfants (1752). Причина цих переїздів невідома.

Достаток прийшов до нього пізніше, з успіхом його опер і призначенням пенсії королем за кілька місяців до його смерті. Він був навіть посвячений у лицарі і став кавалером ордену св. Михайла (Ordre de Saint-Michel). Але не змінив способу життя, зберігаючи свій старий одяг, старі меблі у квартирі на вулиці rue des Bons-Enfants, де він до своєї смерті разом з дружиною і сином займав десять кімнат, мав клавесин з однією клавіатурою у досить поганому стані, однак, пізніше серед його речей був знайдений гаманець, у якому знайшли 1691 луїдор.

Див. також

  • 4734 Рамо — астероїд, названий на честь композитора.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  3. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

  • Сайт присвячений Рамо [ 13 листопада 2008 у Wayback Machine.](фр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhan Fili pp Ramo fr Jean Philippe Rameau 25 veresnya 1683 Dizhon 12 veresnya 1764 Parizh francuzkij opernij kompozitor piznogo baroko nini bilshe vidomij yak avtor tvoriv dlya klavesinu ta vidatnij muzichnij teoretik Zhan Filipp Ramofr Jean Philippe RameauNarodivsya25 veresnya 1683 1683 09 25 DizhonPomer12 veresnya 1764 1764 09 12 80 rokiv ParizhPohovannyaCerkva Sent EstashKrayina Korolivstvo FranciyaDiyalnistkompozitor horeograf muzikoznavec teoretik muziki organist klavesinist teoretikGaluzopera kamerna muzika i horova muzikaAlma materdVidomi uchnidZnannya movfrancuzka 1 2 ChlenstvodNapryamokmuzika barokoMagnum opusd d Traktat po Garmoniyi zvedenij do yiyi prirodnih principiv d d Galantna Indiya i dBrati sestridU shlyubi zdDitidNagorodiIMDbID 0708150 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPro molodi roki zhittya kompozitora vidomo duzhe malo Ramo bulo majzhe p yatdesyat koli vin vzyavsya za opernu kar yeru yaka prinesla jomu guchnu slavu Batko Ramo grav na organi vprodovzh 42 rokiv v bagatoh cerkvah Dizhonu Mati bula dochkoyu notariusa Sim ya mala 12 ditej Zhan Filipp buv somoyu ditinoyu Hlopec pochav vchitisya muziki ranishe nizh pisati ta chitati Osvitu zdobuv v yezuyitskij kolegiyi ale buv poganim uchnem i zalishiv shkolu U 18 rokiv virishivshi stati muzikantom Zhan Filipp virushiv do Italiyi ale ne distavsya dali Milanu V nastupni roki vin buv organistom u bagatoh mistah centralnoyi Franciyi Avinjoni Klermonti Dizhoni ta Lioni Todi Ramo vpershe vidvidav Parizh Shozhe stolicya ne vrazila uyavu provincijnogo organista hocha tut vin opublikuvav svoyu rannyu knizhku Premier livre de pieces de clavecin 1706 yaka pokazala vpliv na Ramo vidomogo na toj chas organista groyu yakogo zahoplyuvavsya molodij muzikant Povernuvshis do Klermontu v 1715 roci Ramo neobdumano pidpisav kontrakt sobornogo organista terminom na 29 rokiv Tut vin pochav rozroblyati vlasnu teoriyu muzichnoyi garmoniyi Robota Ramo viyavilasya nastilki plidnoyu sho navit u bagatoh pidruchnikah XX st vikoristovuvali osnovi jogo teoriyi Opublikovanij v 1722 r Traktat Garmoniyi spraviv na vsih velike vrazhennya i prinesla Ramo slavu U 1726 r bulo vidano ne mensh vplivovij tvir Nova muzichna teoriya U 1724 i 1729 vin takozh opublikuvav bagato tvoriv dlya klavesinu Ramo pochav stvoryuvati muziku dlya teatru koli pismennik zaprosiv jogo pisati muziku dlya svoyih populyarnih komichnih p yes U 1733 r Ramo opublikuvav svoyu pershu vazhlivu operu ce bula lirichna tragediya Hippolyte et Aricie Zrazu pislya publikaciyi cyu operu stali rozglyadati yak najkrashu operu pislya smerti Lyulli yaka bula stvorena u Franciyi Ale sluhachi rozdililisya na dvi grupi ti hto pidtrimuvali operu i ti hto ni Deyaki v tomu chisli kompozitor pidkreslyuvali noviznu ta bagatstvo vinahodu inshi vvazhali ci garmonijni novovvedennya bezladnimi ta bachili v comu nastup na muzichni tradiciyi Franciyi Ramo Simejne zhittyaRamo buv visokij i duzhe hudij z dovgimi nogami Vin mav grubij golos U 1726 r Ramo odruzhivsya z 19 richnoyu Mariyeyu Luyizoyu Mango Marie Louise Mangot yaka bula rodom z Lionu nepoganoyu spivachkoyu ta muzikantkoyu Para mala chetvero ditej i shlyub buv shaslivim Najmolodsha donka narodilasya v 1744 roci koli Ramo mav 61 rik Protivniki jogo muzichnih teorij zvinuvachuvali Ramo u skuposti hoch ce bula radshe oshadlivist pov yazana z malimi i ne zavzhdi garantovanimi pributkami Vidomo sho vin dopomagav svoyemu pleminnikovi Zhanovi Fransua koli toj priyihav do Parizha Sim ya prozhivala u riznih mistah Franciyi Avinjoni mozhlivo Monpelye Klermon Ferrani Parizhi Dizhoni Lioni znovu Klermon Ferrani i znovu Parizhi Navit u stolici vin chasto zminyuvav misce prozhivannya rue des Petits Champs 1726 rue des Deux Boules 1727 rue de Richelieu 1731 rue du Chantre 1732 rue des Bons Enfants 1733 rue Saint Thomas du Louvre 1744 rue Saint Honore 1745 rue de Richelieu chez la Poupliniere 1746 i nareshti znovu rue des Bons Enfants 1752 Prichina cih pereyizdiv nevidoma Dostatok prijshov do nogo piznishe z uspihom jogo oper i priznachennyam pensiyi korolem za kilka misyaciv do jogo smerti Vin buv navit posvyachenij u licari i stav kavalerom ordenu sv Mihajla Ordre de Saint Michel Ale ne zminiv sposobu zhittya zberigayuchi svij starij odyag stari mebli u kvartiri na vulici rue des Bons Enfants de vin do svoyeyi smerti razom z druzhinoyu i sinom zajmav desyat kimnat mav klavesin z odniyeyu klaviaturoyu u dosit poganomu stani odnak piznishe sered jogo rechej buv znajdenij gamanec u yakomu znajshli 1691 luyidor Div takozh4734 Ramo asteroyid nazvanij na chest kompozitora PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaSajt prisvyachenij Ramo 13 listopada 2008 u Wayback Machine fr

Дата публікації:
Топ