Центральне кладовище Жале (словен. Centralno pokopališče Žale) — найбільший цвинтар Любляни та Словенії загалом; розташований в районі Бежиград (словен. Bežigrad), керується публічною компанією Žale.
Жале | |
---|---|
Захід сонця над Жале | |
Інформація про цвинтар | |
H G O | |
Країна | Словенія[2] |
Розташування | Бежиград, Любляна |
Відкрито | |
Охоронний статус | d[3] і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
Архітектор | Йоже Плечник і d |
Площа | 375 |
Кількість поховань | 150 000 |
Жале Жале (Словенія) | |
Жале у Вікісховищі |
Назва
Назва походить від слова zale, що означає цвинтар.
Історія
Цвинтар Жале був заснований у 1906 неподалік церкви Святого Хреста. Перше поховання було здійснено 3 травня цього ж року — в цей день зі старого цвинтаря Нав'є сюди перевезли тіло священника Мартіна Маленшека (словен. Martin Malenšek).
Протягом Першої світової війни на цвинтарі ховали загиблих солдат з усіх воюючих сторін. Усі поховані в Жале були римо-католиками; протестантів, юдеїв та мусульман ховали на території цвинтаря Нав'є. У 1923 влада дозволила ховати на території Жале юдеїв та мусульман, однак тільки із зовнішнього боку стіни цвинтаря.
У 1931 була відкрита нова частина цвинтаря — частина В. Тут був організований італійський військовий цвинтар, де перепоховали загиблих італійських солдатів, транспортованих з території частини А. В цьому ж році організували й місця для поховання євреїв, відгороджені парканом від основної частини цвинтаря. У 1939 архітектор Едвард Равнікар збудував осуарій для жертв Першої світової війни, куди були поміщені рештки 5 258 жертв війни.
Зі збільшенням території та населення Любляни зростала й потреба в нових місцях для поховання. У 1930-х Жале був оголошений головним цвинтарем Любляни, після чого почали будувати плани щодо розширення його території. Оскільки план архітектора Іво Спінчіча (словен. Ivo Spinčič) не задовольнив владу, у 1936 було втілено в життя план архітектора Йоже Плечника. Нова частина цвинтаря, названа на честь останнього, була завершена у 1942. Вона має особливу архітектуру з монументальним входом у вигляді великої арки, малими каплицями та деякими додатковими спорудами.
До 1968 на території Жале небіжчиків лише закопували в землю, проте у цьому ж році був збудований крематорій, після чого небіжчиків почали також спалювати й ховати в колумбарії.
У 1974 із завершенням будівництва частини С територія цвинтаря знову була розширена. Ця частина була спроєктована архітектором Петером Кершеваном (словен. Peter Kerševan). У 1988 відкрилася частина D, або Нове Жале (словен. Nove Žale), спроєктована Марко Мушичем (словен. Marko Mušič).
Станом на 2008 площа цвинтаря Жале становила 375 тис. м²; він включає в себе частини А, В, С, розташовані на схід від Томачевської дороги (словен. Tomačevska cesta), та D, розташовану на захід від неї. П'ята частина цвинтаря, названа на честь архітектора Плечника, не використовується за прямим призначенням — лише для церемоній, що передують процесу поховання, та інших відповідних дій. На території Жале поховано більш ніж 150 тис. людей, приблизно 2 тис. з яких є видатними. Територія Жале оголошена культурною пам'яткою Словенії.
Об'єкти
- Сад Усіх Святих — місце, де виконуються передпоховальні обряди. До його складу входять:
- брама з подвійною статуєю Христа та Божої Матері, що, за задумом Плечника, символізує перехід зі світу живих до світу померлих. Браму оточують симетричні двоповерхові колонади, до яких прилягають адміністративні будинки;
- каплиця Всіх Святих (головна каплиця цвинтаря);.
- чотирнадцять каплиць у різних архітектурних стилях; одна з них — каплиця Адама і Єви — присвячена невіруючим та представникам інших релігій;.
- столярний будинок — його фасад виконаний з цегли та каменю для того, щоб відрізнити від інших споруд, вкритих білою штукатуркою. Також на ньому присутні фігурні прикраси, виконані Славко Пенговом;
- осуарій — пам'ятник жертвам Першої світової війни, у 1985 внесений до реєстру пам'яток;
- австрійський військовий цвинтар (сектор В) — на ньому присутні могили 275 австрійських солдатів; у 1962 тут був встановлений пам'ятник;
- італійський військовий цвинтар (сектор В) — розташований біля австрійського; тут знаходяться могили 1176 італійських військових, що загинули під час Першої світової війни.
Видатні особи
- Фран Альбрехт — редактор, політик
- Вера Альбрехт — поетеса
- Владімір Бартол — письменник
- Катя Бох — соціолог, дипломат, політик
- Іван Цанкар — політичний активіст
- Фран Салешкі Фінжгар — письменник, священник
- Ріхард Якопич — художник
- Даворин Єнко — композитор, автор сербського національного гімну
- Едвард Кардель — політик, комуністичний лідер
- Драготін Кетте — поет
- Едвард Коцбек — поет, есеїст, політик
- — філософ
- Янез Крек — політик
- Драготін Лончар — історик, політик
- Янез Менарт — поет
- Йосип Мурн — поет
- Лілі Нові — поетеса
- Антон Петерлін — фізик
- Леонід Пітаміч — юрист
- Йоже Плечник — архітектор
- Руді Шеліго — письменник, політик, драматург
- Домінік Смоле — письменник, драматург
- Матей Стернен — художник
- Грегор Стрніша — поет
- Єрней Шугман — актор
- Йосип Відмар — літературний критик
- Мілан Відмар — інженер-електрик, шахіст
- Ангела Воде — політик, феміністка
- Грегор Жер'яв — політик
- Вітоміл Зупан — письменник
- Отон Жупанчич — поет
Всього на території Жале поховано близько 2 тис. видатних людей.
Примітки
- станом на 2008
- archINFORM — 1994.
- Registry of Cultural Heritage of Slovenia — Міністерство культури Словенії.
- Archiweb — Žale Cemetery www.archiweb.cz
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
- Łukasz Galusek, Monika Rydygier, Jože Plečnik architekt i wizjoner / architect and visionary1872-1957, Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2006, с. 322-324.
- . Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 27 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 27 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 27 березня 2020.
Посилання
- Сад Усіх Святих (3D візуалізація) [ 27 березня 2020 у Wayback Machine.]
- 360° Сайт Plečnik.net [ 12 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Архітектура Жале [ 28 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Сайт пошуку могил на Жале [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centralne kladovishe Zhale sloven Centralno pokopalisce Zale najbilshij cvintar Lyublyani ta Sloveniyi zagalom roztashovanij v rajoni Bezhigrad sloven Bezigrad keruyetsya publichnoyu kompaniyeyu Zale ZhaleZahid soncya nad Zhale Zahid soncya nad ZhaleInformaciya pro cvintar46 04 15 pn sh 14 31 55 sh d H G OKrayina Sloveniya 2 Roztashuvannya Bezhigrad LyublyanaVidkrito 1906Ohoronnij status d 3 i chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d Arhitektor Jozhe Plechnik i dPlosha 375Kilkist pohovan 150 000ZhaleZhale Sloveniya Zhale u VikishovishiNazvaCeremoniya pam yati zagiblih u Desyatidennij vijni 1991 Nazva pohodit vid slova zale sho oznachaye cvintar IstoriyaCvintar Zhale buv zasnovanij u 1906 nepodalik cerkvi Svyatogo Hresta Pershe pohovannya bulo zdijsneno 3 travnya cogo zh roku v cej den zi starogo cvintarya Nav ye syudi perevezli tilo svyashennika Martina Malensheka sloven Martin Malensek Protyagom Pershoyi svitovoyi vijni na cvintari hovali zagiblih soldat z usih voyuyuchih storin Usi pohovani v Zhale buli rimo katolikami protestantiv yudeyiv ta musulman hovali na teritoriyi cvintarya Nav ye U 1923 vlada dozvolila hovati na teritoriyi Zhale yudeyiv ta musulman odnak tilki iz zovnishnogo boku stini cvintarya U 1931 bula vidkrita nova chastina cvintarya chastina V Tut buv organizovanij italijskij vijskovij cvintar de perepohovali zagiblih italijskih soldativ transportovanih z teritoriyi chastini A V comu zh roci organizuvali j miscya dlya pohovannya yevreyiv vidgorodzheni parkanom vid osnovnoyi chastini cvintarya U 1939 arhitektor Edvard Ravnikar zbuduvav osuarij dlya zhertv Pershoyi svitovoyi vijni kudi buli pomisheni reshtki 5 258 zhertv vijni Zi zbilshennyam teritoriyi ta naselennya Lyublyani zrostala j potreba v novih miscyah dlya pohovannya U 1930 h Zhale buv ogoloshenij golovnim cvintarem Lyublyani pislya chogo pochali buduvati plani shodo rozshirennya jogo teritoriyi Oskilki plan arhitektora Ivo Spinchicha sloven Ivo Spincic ne zadovolniv vladu u 1936 bulo vtileno v zhittya plan arhitektora Jozhe Plechnika Nova chastina cvintarya nazvana na chest ostannogo bula zavershena u 1942 Vona maye osoblivu arhitekturu z monumentalnim vhodom u viglyadi velikoyi arki malimi kaplicyami ta deyakimi dodatkovimi sporudami Do 1968 na teritoriyi Zhale nebizhchikiv lishe zakopuvali v zemlyu prote u comu zh roci buv zbudovanij krematorij pislya chogo nebizhchikiv pochali takozh spalyuvati j hovati v kolumbariyi U 1974 iz zavershennyam budivnictva chastini S teritoriya cvintarya znovu bula rozshirena Cya chastina bula sproyektovana arhitektorom Peterom Kershevanom sloven Peter Kersevan U 1988 vidkrilasya chastina D abo Nove Zhale sloven Nove Zale sproyektovana Marko Mushichem sloven Marko Music Stanom na 2008 plosha cvintarya Zhale stanovila 375 tis m vin vklyuchaye v sebe chastini A V S roztashovani na shid vid Tomachevskoyi dorogi sloven Tomacevska cesta ta D roztashovanu na zahid vid neyi P yata chastina cvintarya nazvana na chest arhitektora Plechnika ne vikoristovuyetsya za pryamim priznachennyam lishe dlya ceremonij sho pereduyut procesu pohovannya ta inshih vidpovidnih dij Na teritoriyi Zhale pohovano bilsh nizh 150 tis lyudej priblizno 2 tis z yakih ye vidatnimi Teritoriya Zhale ogoloshena kulturnoyu pam yatkoyu Sloveniyi Ob yektiBudinki sproyektovani Jozhe Plechnikom Sad Usih Svyatih misce de vikonuyutsya peredpohovalni obryadi Do jogo skladu vhodyat brama z podvijnoyu statuyeyu Hrista ta Bozhoyi Materi sho za zadumom Plechnika simvolizuye perehid zi svitu zhivih do svitu pomerlih Bramu otochuyut simetrichni dvopoverhovi kolonadi do yakih prilyagayut administrativni budinki kaplicya Vsih Svyatih golovna kaplicya cvintarya chotirnadcyat kaplic u riznih arhitekturnih stilyah odna z nih kaplicya Adama i Yevi prisvyachena neviruyuchim ta predstavnikam inshih religij stolyarnij budinok jogo fasad vikonanij z cegli ta kamenyu dlya togo shob vidrizniti vid inshih sporud vkritih biloyu shtukaturkoyu Takozh na nomu prisutni figurni prikrasi vikonani Slavko Pengovom osuarij pam yatnik zhertvam Pershoyi svitovoyi vijni u 1985 vnesenij do reyestru pam yatok avstrijskij vijskovij cvintar sektor V na nomu prisutni mogili 275 avstrijskih soldativ u 1962 tut buv vstanovlenij pam yatnik italijskij vijskovij cvintar sektor V roztashovanij bilya avstrijskogo tut znahodyatsya mogili 1176 italijskih vijskovih sho zaginuli pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Vidatni osobiMogili na Zhale Fran Albreht redaktor politik Vera Albreht poetesa Vladimir Bartol pismennik Katya Boh sociolog diplomat politik Ivan Cankar politichnij aktivist Fran Saleshki Finzhgar pismennik svyashennik Rihard Yakopich hudozhnik Davorin Yenko kompozitor avtor serbskogo nacionalnogo gimnu Edvard Kardel politik komunistichnij lider Dragotin Kette poet Edvard Kocbek poet eseyist politik filosof Yanez Krek politik Dragotin Lonchar istorik politik Yanez Menart poet Josip Murn poet Lili Novi poetesa Anton Peterlin fizik Leonid Pitamich yurist Jozhe Plechnik arhitektor Rudi Sheligo pismennik politik dramaturg Dominik Smole pismennik dramaturg Matej Sternen hudozhnik Gregor Strnisha poet Yernej Shugman aktor Josip Vidmar literaturnij kritik Milan Vidmar inzhener elektrik shahist Angela Vode politik feministka Gregor Zher yav politik Vitomil Zupan pismennik Oton Zhupanchich poet Vsogo na teritoriyi Zhale pohovano blizko 2 tis vidatnih lyudej Primitkistanom na 2008 archINFORM 1994 d Track Q265049 Registry of Cultural Heritage of Slovenia Ministerstvo kulturi Sloveniyi d Track Q18375284d Track Q30290519 Archiweb Zale Cemetery www archiweb cz Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 27 bereznya 2020 Lukasz Galusek Monika Rydygier Joze Plecnik architekt i wizjoner architect and visionary1872 1957 Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury 2006 s 322 324 Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 27 bereznya 2020 Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 27 bereznya 2020 Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 27 bereznya 2020 Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 27 bereznya 2020 PosilannyaSad Usih Svyatih 3D vizualizaciya 27 bereznya 2020 u Wayback Machine 360 Sajt Plecnik net 12 bereznya 2012 u Wayback Machine Arhitektura Zhale 28 lyutogo 2020 u Wayback Machine Sajt poshuku mogil na Zhale 19 veresnya 2020 u Wayback Machine