Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ріхард Якопич (словен. Rihard Jakopič; 12 квітня 1869, Краково (Любляна) — 21 квітня 1943, Любляна) — словенський художник, один з чотирьох (поряд з Іваном Грохаром, Матіем Ямою і ) найбільших представників словенського імпресіонізму, який грав в цьому русі лідируючу роль.
| Ріхард Якопич | ||||
|---|---|---|---|---|
| словен. Rihard Jakopič | ||||
 | ||||
| Народження | 12 квітня 1869[1][2][…] Любляна, Крайна, Австро-Угорщина[4] | |||
| Смерть | 21 квітня 1943[1][2][…] (74 роки) | |||
| Любляна | ||||
| Поховання | цвинтар Жале | |||
| Країна |  Югославія Королівство Югославія Королівство Сербів, Хорватів і Словенців Долитавщина | |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | Мюнхенська академія мистецтв, Віденська академія мистецтв і Празька академія образотворчих мистецтв | |||
| Діяльність | художник, art theorist | |||
| Працівник | Люблянський університет | |||
| Член | Словенська академія наук та мистецтв | |||
| | ||||
 Ріхард Якопич у Вікісховищі | ||||
Портрет Ріхарда Якопича був поміщений на банкноту 100 толаров зразка 1992 року (останні банкноти Словенії перед переходом на євро).
Біографія
Народився в передмісті Любляни, що входила тоді до Австро-угорської імперії, в сім'ї багатого купця. Навчався в школі в Любляні, потім повністю присвятив себе заняттям живописом. У 1887 році вступив до Академії образотворчих мистецтв у Відні. Провчився там два роки, потім переїхав до Мюнхена і вступив до академії мистецтв. Після двох семестрів він залишився незадоволений системою навчання і в 1891 році вступив в художню школу, тільки що засновану словенським художником Антоном Ажбе. Ця школа фактично збирала всіх талановитих студентів живопису словенського походження, так як можливостей для навчання в самій Словенії вони не мали. У колі Ажбе Якопич познайомився з Ямою, Грохаром і Стерненом, які поступили до школи пізніше нього. Якопич провчився в школі Ажбе два роки, але зберігав близькі стосунки з Ажбе і щозими приїжджав до Мюнхена аж до смерті Ажбе в 1905 році. З 1892 року щоліта він проводив в Словенії.
З самого виникнення групи словенських імпресіоністів Якопич грав в ній провідну роль. Вперше чотири художника виставлялися разом на першій Виставці словенського мистецтва в Любляні в 1900 році. Після цього Якопич і Яма стали регулярно писати на пленері в селі Странська-Вас. У 1902 році на другий Виставці словенського мистецтва імпресіоністи вчотирьох виступили як консолідована група, але не мали успіху у публіки і критики. Надалі вони виставлялися в основному за межами Словенії. У 1904 році виставка у Відні мала величезний успіх, не тільки у художньої критики, а й у словенського літературного руху на чолі з Іваном Цанкаром і Отоном Жупанчичем. Після цієї виставки Якопич, Грохар, Яма і Стернен формально об'єдналися в групу, яку назвали «Вільне співтовариство групи художників Сава». До початку Першої світової війни вони виставлялися під цією назвою: в 1904 році в Белграді, 1906 — в Софії, 1907 — в Трієсті, 1908 — в Загребі, Варшаві та Кракові, в 1911 — в Римі.
З літа 1902 по листопад 1908 року Якопич жив в місті Шкоф'я-Лока в центральній Словенії, де до нього приєдналися Грохар і Стернен. Всі троє щодня займалися пленерним живописом і щодня зустрічалися в кафе, обговорюючи картини і читаючи журнали «Simplizissimus» і «Jugend». Шкоф'я-Лока грає в історії словенського живопису приблизно ту ж роль, що Барбізон — в історії живопису французького.
У листопаді 1906 року Якопич переїхав до Любляни і оселився за адресою Нові-Трг, 2, де і жив до своєї смерті в 1943 році. У 1906 році він і стерні заснували приватну художню школу в Любляні, проте незабаром група імпресіоністів почала розпадатися, Яма поїхав за кордон, стерні віддалився від групи і в 1907 році залишив художню школу, і лише Грохар залишався до своєї смерті в 1911 році близький Якопичу. У 1908 році Якопич побудував виставковий павільйон в Любляні (знесений в 1961 році), в надії виростити нове покоління словенських митців. Хоча група «Сава» пережила певний підйом після Першої світової війни, з виставками аж до 1922 року, в середині 1920-х років вона розпалася остаточно, після чого явище словенського імпресіонізму перестало існувати.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Rihard Jakopic
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
- Mikuž J. Jakopič, Rihard // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T043263
Посилання
- Ріхард Якопич(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rihard Yakopich sloven Rihard Jakopic 12 kvitnya 1869 Krakovo Lyublyana 21 kvitnya 1943 Lyublyana slovenskij hudozhnik odin z chotiroh poryad z Ivanom Groharom Matiem Yamoyu i najbilshih predstavnikiv slovenskogo impresionizmu yakij grav v comu rusi lidiruyuchu rol Rihard Yakopichsloven Rihard JakopicNarodzhennya12 kvitnya 1869 1869 04 12 1 2 Lyublyana Krajna Avstro Ugorshina 4 Smert21 kvitnya 1943 1943 04 21 1 2 74 roki LyublyanaPohovannyacvintar ZhaleKrayina Yugoslaviya Korolivstvo Yugoslaviya Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv DolitavshinaZhanrportretNavchannyaMyunhenska akademiya mistectv Videnska akademiya mistectv i Prazka akademiya obrazotvorchih mistectvDiyalnisthudozhnik art theoristPracivnikLyublyanskij universitetChlenSlovenska akademiya nauk ta mistectv Rihard Yakopich u Vikishovishi Portret Riharda Yakopicha buv pomishenij na banknotu 100 tolarov zrazka 1992 roku ostanni banknoti Sloveniyi pered perehodom na yevro BiografiyaNarodivsya v peredmisti Lyublyani sho vhodila todi do Avstro ugorskoyi imperiyi v sim yi bagatogo kupcya Navchavsya v shkoli v Lyublyani potim povnistyu prisvyativ sebe zanyattyam zhivopisom U 1887 roci vstupiv do Akademiyi obrazotvorchih mistectv u Vidni Provchivsya tam dva roki potim pereyihav do Myunhena i vstupiv do akademiyi mistectv Pislya dvoh semestriv vin zalishivsya nezadovolenij sistemoyu navchannya i v 1891 roci vstupiv v hudozhnyu shkolu tilki sho zasnovanu slovenskim hudozhnikom Antonom Azhbe Cya shkola faktichno zbirala vsih talanovitih studentiv zhivopisu slovenskogo pohodzhennya tak yak mozhlivostej dlya navchannya v samij Sloveniyi voni ne mali U koli Azhbe Yakopich poznajomivsya z Yamoyu Groharom i Sternenom yaki postupili do shkoli piznishe nogo Yakopich provchivsya v shkoli Azhbe dva roki ale zberigav blizki stosunki z Azhbe i shozimi priyizhdzhav do Myunhena azh do smerti Azhbe v 1905 roci Z 1892 roku sholita vin provodiv v Sloveniyi Z samogo viniknennya grupi slovenskih impresionistiv Yakopich grav v nij providnu rol Vpershe chotiri hudozhnika vistavlyalisya razom na pershij Vistavci slovenskogo mistectva v Lyublyani v 1900 roci Pislya cogo Yakopich i Yama stali regulyarno pisati na pleneri v seli Stranska Vas U 1902 roci na drugij Vistavci slovenskogo mistectva impresionisti vchotiroh vistupili yak konsolidovana grupa ale ne mali uspihu u publiki i kritiki Nadali voni vistavlyalisya v osnovnomu za mezhami Sloveniyi U 1904 roci vistavka u Vidni mala velicheznij uspih ne tilki u hudozhnoyi kritiki a j u slovenskogo literaturnogo ruhu na choli z Ivanom Cankarom i Otonom Zhupanchichem Pislya ciyeyi vistavki Yakopich Grohar Yama i Sternen formalno ob yednalisya v grupu yaku nazvali Vilne spivtovaristvo grupi hudozhnikiv Sava Do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni voni vistavlyalisya pid ciyeyu nazvoyu v 1904 roci v Belgradi 1906 v Sofiyi 1907 v Triyesti 1908 v Zagrebi Varshavi ta Krakovi v 1911 v Rimi Z lita 1902 po listopad 1908 roku Yakopich zhiv v misti Shkof ya Loka v centralnij Sloveniyi de do nogo priyednalisya Grohar i Sternen Vsi troye shodnya zajmalisya plenernim zhivopisom i shodnya zustrichalisya v kafe obgovoryuyuchi kartini i chitayuchi zhurnali Simplizissimus i Jugend Shkof ya Loka graye v istoriyi slovenskogo zhivopisu priblizno tu zh rol sho Barbizon v istoriyi zhivopisu francuzkogo U listopadi 1906 roku Yakopich pereyihav do Lyublyani i oselivsya za adresoyu Novi Trg 2 de i zhiv do svoyeyi smerti v 1943 roci U 1906 roci vin i sterni zasnuvali privatnu hudozhnyu shkolu v Lyublyani prote nezabarom grupa impresionistiv pochala rozpadatisya Yama poyihav za kordon sterni viddalivsya vid grupi i v 1907 roci zalishiv hudozhnyu shkolu i lishe Grohar zalishavsya do svoyeyi smerti v 1911 roci blizkij Yakopichu U 1908 roci Yakopich pobuduvav vistavkovij paviljon v Lyublyani znesenij v 1961 roci v nadiyi virostiti nove pokolinnya slovenskih mitciv Hocha grupa Sava perezhila pevnij pidjom pislya Pershoyi svitovoyi vijni z vistavkami azh do 1922 roku v seredini 1920 h rokiv vona rozpalasya ostatochno pislya chogo yavishe slovenskogo impresionizmu perestalo isnuvati PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Rihard Jakopic d Track Q17299517 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2021 d Track Q110250907d Track Q2494649 Mikuz J Jakopic Rihard Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T043263 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q810196d Track Q103937039d Track Q21431157d Track Q1547776PosilannyaRihard Yakopich nim