Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Отон Жупанчич (словен. Oton Župančič, 23 січня 1878 — 11 червня 1949) — словенський поет, драматург, публіцист, перекладач.
| Отон Жупанчич | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Aleksij Nikolajev[1], Pavel Strnad[1], Beli Kranjec[1], Smiljan Smiljanič[1], Gojko[1], Anton Pesnik[2][1], Matija Skalar[1], B. Kranjec[1], Ilija Kiro[1], Juri Jager[1], Baroda[1] і O. Gojko[1] |
| Народився | 23 січня 1878 Виниця |
| Помер | 11 червня 1949 (71 рік) Любляна |
| Поховання | цвинтар Жале[1] |
| Країна |  ФНРЮ Королівство Югославія Королівство Сербів, Хорватів і Словенців Долитавщина |
| Національність | словенець |
| Діяльність | поет, драматург |
| Alma mater | Віденський університет і d |
| Знання мов | іспанська, німецька і словенська[3][4] |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв і Словенська академія наук та мистецтв |
| Батько | Франс Жупанчич |
| У шлюбі з | Ганна Кесслер |
| Діти | 2 сини та 1 донька |
| |
Життєпис
Походив із заможної купецької родини. Народився у селі Виниця 1878 року. У 1884 році поступив до середньої школи в місті Ново Место. Згодом у зв'язку з фінансовою скрутою родини разом із батьками перебрався до Любляни, де 1895 року закінчив гімназію. У 1896 році вступив до Віденського університету, який закінчив 1900 року.
З 1902 до 1903 року проходив службу у війську. З 1903 року викладав у класичній гімназії Любляни. У 1905 році виїхав за кордон — мешкав в Парижі. Згодом перебрався до Відня. У 1907 році став вихователем дітей графа Манфреда Атемса. За цей час перебував у маєтках Атемса у Форальберзі та Баварії.
У 1910 році повертається до Любляни, де активно займається літературною та театральною діяльністю. У 1912 році влаштовується до Люблянського театру. Того ж року призначається міським архіваріусом Любляни. У 1913 році одружується.
У 1918 році підтримав утворення держави Югославія. У 1920 році стає драматургом Словенського народного театру (тепер Словенський національний драматичний театр), а 1929 року — директором.
З 1929 року підтримував централістську політику югославського короля Олександра I. Став одним з перших членів утвореної у 1938 році Словенської академії наук і мистецтв.
Під час Другої світової війни співробітничав з партизанським рухом (Визвольним фронтом словенського народу), допомагав їм у складанні патріотичних листівок, закликав до боротьби з окупантами. У 1945 році переходить з позицій монархізму на підтримку комуністичної влади Югославії. У 1947 році обирається делегатом Народної скупщини Народної республіки Словенія. Отримав звання народного артиста та почесного доктора Люблянського університету. Помер у 1949 році у м. Любляна.
Творчість
Був спочатку одним з представників «Словенського модерну» — групи молодих літераторів, які тяжіли до новаторства, виступали проти рутини в літературі. Основні збірки: «Чаша захвату» (1899 рік), «Через поле» (1904 рік), «Монологи» (1908 рік), «На зорі Відова дня» (1920 рік), «Барвінок під снігом» (1945 рік).
Жупанчич збагатив словенську поезію новими віршованими формами самобутньої образності, психологічною глибиною, мелодійністю, красою звучання. Його поезія містить також елементи, близькі до народної пісні, а в ліриці часом помітні риси імпресіонізму, особливо у збірці «Через поле». В поезії розкривається багатий і напружено-динамічний внутрішній світ людини з найширшою амплітудою думок і почуттів — від суто інтимних до найвищого громадянського пафосу. У віршах його багато світла, нерідко присутнє відчуття космічних просторів, небесне і земне — все у нього зазвичай випромінює сяйво, блиск.
У роки Першої світової війни в віршах Жупанчича проявляється антивоєнна спрямованість, викриття жорстокої безглуздості, чужої інтересам народу війни, згодом відгукується на рух народних мас в період утворення Югославії (вірші, що ввійшли до збірки «На зорі Відова дня»).
Перші вірші Жупанчич створював під впливом словенського, сербського, українського фольклору, потім зазнав вплив європейської декаденської поезії. Наприкінці 1890-х років в його творчості починає відчуватися вплив Бодлера, Верлена, Демеля, а з середини 1900-х років — Вітмена і Верхарна.
У поезії присутні інтимно-ліричні, філософсько-гуманістичні, патріотичні та соціальні мотиви, співчуття пролетаріату («Пісня цвяхарів», «Пісня ковалів», поема «Дума»).
Патріотичними є вірші часів боротьби з окупантами у 1941–1944 роки «Чи шануєш, поет, свій обов'язок?», «Золоте яблуко») та надією на Радянський Союз («Там ми знайдемо свій шлях», «Весна у Жовтні»).
Крім того, виступав як драматург («Ніч для віруючих душ» 1904 року; історична драма «Вероніка Десінич», 1924 рік), дитячий поет.
Як публіцист виступав із суперечливими заявами. У 1932 році виступив із статею «Луїс Адаміч і словенський стиль», де стверджував, що словенці можуть зберегти свою ідентичність навіть без словенської мови.
Перекладав словенською мовою твори англійських (Шекспіра, Діккенса, Честертона, Б.Шоу), французьких (Мольєра, Вольтера, Бальзака, Стендаля, Ростана, Анатоля Франса), німецьких (Гете), італійських (Данте), іспанських (Кальдерон), російських (Л. Толстого, Пушкіна) та норвезьких авторів (К. Гамсуна).
Примітки
- Slovenska biografija — Znanstvenoraziskovalni center Slovenske akademije znanosti in umetnosti. — ISSN 2350-5370
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Джерела
- Wolfgang von Einsiedel: Literaturen der Welt, Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1964, Seite 840f
- Mahnič J., Oton Župančič, Maribor, 1955
- Jože Pogačnik, Ivan Cankar und Oton Župančič (Munich: Selbstverlag der Südosteuropa-Gesellschaft, 1991)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oton Zhupanchich sloven Oton Zupancic 23 sichnya 1878 11 chervnya 1949 slovenskij poet dramaturg publicist perekladach Oton ZhupanchichPsevdoAleksij Nikolajev 1 Pavel Strnad 1 Beli Kranjec 1 Smiljan Smiljanic 1 Gojko 1 Anton Pesnik 2 1 Matija Skalar 1 B Kranjec 1 Ilija Kiro 1 Juri Jager 1 Baroda 1 i O Gojko 1 Narodivsya23 sichnya 1878 1878 01 23 VinicyaPomer11 chervnya 1949 1949 06 11 71 rik LyublyanaPohovannyacvintar Zhale 1 Krayina FNRYu Korolivstvo Yugoslaviya Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv DolitavshinaNacionalnistslovenecDiyalnistpoet dramaturgAlma materVidenskij universitet i dZnannya movispanska nimecka i slovenska 3 4 ChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectv i Slovenska akademiya nauk ta mistectvBatkoFrans ZhupanchichU shlyubi zGanna KesslerDiti2 sini ta 1 donka Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv iz zamozhnoyi kupeckoyi rodini Narodivsya u seli Vinicya 1878 roku U 1884 roci postupiv do serednoyi shkoli v misti Novo Mesto Zgodom u zv yazku z finansovoyu skrutoyu rodini razom iz batkami perebravsya do Lyublyani de 1895 roku zakinchiv gimnaziyu U 1896 roci vstupiv do Videnskogo universitetu yakij zakinchiv 1900 roku Z 1902 do 1903 roku prohodiv sluzhbu u vijsku Z 1903 roku vikladav u klasichnij gimnaziyi Lyublyani U 1905 roci viyihav za kordon meshkav v Parizhi Zgodom perebravsya do Vidnya U 1907 roci stav vihovatelem ditej grafa Manfreda Atemsa Za cej chas perebuvav u mayetkah Atemsa u Foralberzi ta Bavariyi U 1910 roci povertayetsya do Lyublyani de aktivno zajmayetsya literaturnoyu ta teatralnoyu diyalnistyu U 1912 roci vlashtovuyetsya do Lyublyanskogo teatru Togo zh roku priznachayetsya miskim arhivariusom Lyublyani U 1913 roci odruzhuyetsya U 1918 roci pidtrimav utvorennya derzhavi Yugoslaviya U 1920 roci staye dramaturgom Slovenskogo narodnogo teatru teper Slovenskij nacionalnij dramatichnij teatr a 1929 roku direktorom Z 1929 roku pidtrimuvav centralistsku politiku yugoslavskogo korolya Oleksandra I Stav odnim z pershih chleniv utvorenoyi u 1938 roci Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni spivrobitnichav z partizanskim ruhom Vizvolnim frontom slovenskogo narodu dopomagav yim u skladanni patriotichnih listivok zaklikav do borotbi z okupantami U 1945 roci perehodit z pozicij monarhizmu na pidtrimku komunistichnoyi vladi Yugoslaviyi U 1947 roci obirayetsya delegatom Narodnoyi skupshini Narodnoyi respubliki Sloveniya Otrimav zvannya narodnogo artista ta pochesnogo doktora Lyublyanskogo universitetu Pomer u 1949 roci u m Lyublyana TvorchistBuv spochatku odnim z predstavnikiv Slovenskogo modernu grupi molodih literatoriv yaki tyazhili do novatorstva vistupali proti rutini v literaturi Osnovni zbirki Chasha zahvatu 1899 rik Cherez pole 1904 rik Monologi 1908 rik Na zori Vidova dnya 1920 rik Barvinok pid snigom 1945 rik Zhupanchich zbagativ slovensku poeziyu novimi virshovanimi formami samobutnoyi obraznosti psihologichnoyu glibinoyu melodijnistyu krasoyu zvuchannya Jogo poeziya mistit takozh elementi blizki do narodnoyi pisni a v lirici chasom pomitni risi impresionizmu osoblivo u zbirci Cherez pole V poeziyi rozkrivayetsya bagatij i napruzheno dinamichnij vnutrishnij svit lyudini z najshirshoyu amplitudoyu dumok i pochuttiv vid suto intimnih do najvishogo gromadyanskogo pafosu U virshah jogo bagato svitla neridko prisutnye vidchuttya kosmichnih prostoriv nebesne i zemne vse u nogo zazvichaj viprominyuye syajvo blisk U roki Pershoyi svitovoyi vijni v virshah Zhupanchicha proyavlyayetsya antivoyenna spryamovanist vikrittya zhorstokoyi bezgluzdosti chuzhoyi interesam narodu vijni zgodom vidgukuyetsya na ruh narodnih mas v period utvorennya Yugoslaviyi virshi sho vvijshli do zbirki Na zori Vidova dnya Pershi virshi Zhupanchich stvoryuvav pid vplivom slovenskogo serbskogo ukrayinskogo folkloru potim zaznav vpliv yevropejskoyi dekadenskoyi poeziyi Naprikinci 1890 h rokiv v jogo tvorchosti pochinaye vidchuvatisya vpliv Bodlera Verlena Demelya a z seredini 1900 h rokiv Vitmena i Verharna U poeziyi prisutni intimno lirichni filosofsko gumanistichni patriotichni ta socialni motivi spivchuttya proletariatu Pisnya cvyahariv Pisnya kovaliv poema Duma Patriotichnimi ye virshi chasiv borotbi z okupantami u 1941 1944 roki Chi shanuyesh poet svij obov yazok Zolote yabluko ta nadiyeyu na Radyanskij Soyuz Tam mi znajdemo svij shlyah Vesna u Zhovtni Krim togo vistupav yak dramaturg Nich dlya viruyuchih dush 1904 roku istorichna drama Veronika Desinich 1924 rik dityachij poet Yak publicist vistupav iz superechlivimi zayavami U 1932 roci vistupiv iz stateyu Luyis Adamich i slovenskij stil de stverdzhuvav sho slovenci mozhut zberegti svoyu identichnist navit bez slovenskoyi movi Perekladav slovenskoyu movoyu tvori anglijskih Shekspira Dikkensa Chestertona B Shou francuzkih Molyera Voltera Balzaka Stendalya Rostana Anatolya Fransa nimeckih Gete italijskih Dante ispanskih Kalderon rosijskih L Tolstogo Pushkina ta norvezkih avtoriv K Gamsuna PrimitkiSlovenska biografija Znanstvenoraziskovalni center Slovenske akademije znanosti in umetnosti ISSN 2350 5370 d Track Q15975890d Track Q15977604 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaWolfgang von Einsiedel Literaturen der Welt Wissenschaftliche Buchgesellschaft 1964 Seite 840f Mahnic J Oton Zupancic Maribor 1955 Joze Pogacnik Ivan Cankar und Oton Zupancic Munich Selbstverlag der Sudosteuropa Gesellschaft 1991