Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фран Салешкі Фінжгар (Fran Saleški Finžgar, 9 лютого 1871, Дословче —2 червня 1962, Любляна) — словенський письменник та драматург.
| Фран Салешкі Фінжгар | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Basnigoj[1] і Naum |
| Народився | 9 лютого 1871 Дословче |
| Помер | 2 червня 1962 (91 рік) Любляна |
| Поховання | цвинтар Жале |
| Країна |  ФНРЮ Королівство Югославія Королівство Сербів, Хорватів і Словенців Долитавщина |
| Національність | |
| Діяльність | письменник, драматург |
| Alma mater | Люблянський університет |
| Знання мов | німецька і словенська[2][3] |
| Членство | Словенська академія наук та мистецтв |
| Magnum opus | d |
| Конфесія | католицтво |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0783078 |
| |
Життєпис
Походив з бідної родини кравця. Народився у селі Дословче 1871 року. Спочатку навчався у школі селища Радовлиця. Після її закінчення 1882 року поступив до середньої школи у Любляні, яку у 1891 році закінчив з відзнакою.
Продовжив навчання на богословському факультеті Люблянського університету, який закінчив у 1895 році. У 1893 році надрукував перші свої твори. У 1894 році Фінжгара було висвячено на священика. Був парохом у селах Єсениці, Кочев'є, Сора та містечку Ідрія.
У 1918 році призначено священиком округу Трново в Любляні. Тут він перебував до 1936 року. Після цього приділяв більшу увагу громадській та політичній діяльності, був близький до християнських соціалістів. У 1938 році обирається членом Словенської академії наук і мистецтв. У роки фашистської окупації Югославії підтримував народно-визвольну боротьбу. В подальшому зосередив увагу на літературі. Помер у 1962 році в Любляні.
Творчість
Традиції словенського реалізму отримали розвиток в творах Фінжгара про село — новели і повісті «Хліб наш насущний» — «Naš vsakdanji kruh», 1911; «Наймичка Анчка» — «Dekla Ančka», 1913; «дівер» — «Strici», 1927, та ін.), а також в романі «з сучасного світу» («Iz modernega sveta», 1904), що розкриває важке становище робітників, їх боротьбу з підприємцями.
Автор історичного роману «Під сонцем свободи» (1906—1907) щодо походу слов'ян на Візантію, прозаїчного циклу «Наврочена» (1915—1919), пов'язаного з темою Першої світової війни. Йому також належать спогади «Роки мого мандрування» (1957).
У творчості Фінжгара помітне щире співчуття народу, правдиве зображення соціальної несправедливості, яке поєднуються з релігійною утопічністю ідеалу.
Мав значний внесок у словенську драматургію. У найкращій його п'єсі «Руїни життя» 1921 року на матеріалі сільського побуту показано як матеріальні інстинкти калічать людину.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Джерела
- Toporišič J., Pripovedna dela Frana Saleškega Finžgarja, Ljubljana, 1964
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fran Saleshki Finzhgar Fran Saleski Finzgar 9 lyutogo 1871 18710209 Doslovche 2 chervnya 1962 Lyublyana slovenskij pismennik ta dramaturg Fran Saleshki FinzhgarPsevdoBasnigoj 1 i NaumNarodivsya9 lyutogo 1871 1871 02 09 DoslovchePomer2 chervnya 1962 1962 06 02 91 rik LyublyanaPohovannyacvintar ZhaleKrayina FNRYu Korolivstvo Yugoslaviya Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv DolitavshinaNacionalnistDiyalnistpismennik dramaturgAlma materLyublyanskij universitetZnannya movnimecka i slovenska 2 3 ChlenstvoSlovenska akademiya nauk ta mistectvMagnum opusdKonfesiyakatolictvoNagorodipremiya Presherna dIMDbID 0783078 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z bidnoyi rodini kravcya Narodivsya u seli Doslovche 1871 roku Spochatku navchavsya u shkoli selisha Radovlicya Pislya yiyi zakinchennya 1882 roku postupiv do serednoyi shkoli u Lyublyani yaku u 1891 roci zakinchiv z vidznakoyu Prodovzhiv navchannya na bogoslovskomu fakulteti Lyublyanskogo universitetu yakij zakinchiv u 1895 roci U 1893 roci nadrukuvav pershi svoyi tvori U 1894 roci Finzhgara bulo visvyacheno na svyashenika Buv parohom u selah Yesenici Kochev ye Sora ta mistechku Idriya U 1918 roci priznacheno svyashenikom okrugu Trnovo v Lyublyani Tut vin perebuvav do 1936 roku Pislya cogo pridilyav bilshu uvagu gromadskij ta politichnij diyalnosti buv blizkij do hristiyanskih socialistiv U 1938 roci obirayetsya chlenom Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv U roki fashistskoyi okupaciyi Yugoslaviyi pidtrimuvav narodno vizvolnu borotbu V podalshomu zoserediv uvagu na literaturi Pomer u 1962 roci v Lyublyani TvorchistTradiciyi slovenskogo realizmu otrimali rozvitok v tvorah Finzhgara pro selo noveli i povisti Hlib nash nasushnij Nas vsakdanji kruh 1911 Najmichka Anchka Dekla Ancka 1913 diver Strici 1927 ta in a takozh v romani z suchasnogo svitu Iz modernega sveta 1904 sho rozkrivaye vazhke stanovishe robitnikiv yih borotbu z pidpriyemcyami Avtor istorichnogo romanu Pid soncem svobodi 1906 1907 shodo pohodu slov yan na Vizantiyu prozayichnogo ciklu Navrochena 1915 1919 pov yazanogo z temoyu Pershoyi svitovoyi vijni Jomu takozh nalezhat spogadi Roki mogo mandruvannya 1957 U tvorchosti Finzhgara pomitne shire spivchuttya narodu pravdive zobrazhennya socialnoyi nespravedlivosti yake poyednuyutsya z religijnoyu utopichnistyu idealu Mav znachnij vnesok u slovensku dramaturgiyu U najkrashij jogo p yesi Ruyini zhittya 1921 roku na materiali silskogo pobutu pokazano yak materialni instinkti kalichat lyudinu PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaToporisic J Pripovedna dela Frana Saleskega Finzgarja Ljubljana 1964