Ецна або Ец'на (ісп. Edzna) — руїни міста цивілізації мая у штаті Кампече (Мексика). Назва перекладається з мови мая як «Будинок Іців».
Ецна | |
---|---|
Країна | Мексика |
Регіон | Кампече |
Історія | |
Датування | 600 до н. е. — 1500 |
Періоди | Докласичний, класичний, післякласичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1907 |
Ецна у Вікісховищі |
Історія
Місто або місцевість, де воно було розташована в давнину, називалося Цабналь («Місце Гримучої Змії»). Перше поселення виникло близько 600 року до н. е. Про докласичний період в історії Ецни мало відомостей. До 200 року н. е. перетворилося на велике місто. У ранній класичний період навколо Ецни виникло самостійне царство, «емблемний ієрогліф» якого пропонується читати як Вайваль. Найранішими з відомих на тепер ахавів був , який у 633 році провів «ювілейну» церемонію. Наступний ахав — панував менше 20 років і тому в «ювілеях» участі не брав.
У VII столітті увійшло до сфери впливу Канульського царства. визнав зверхність калоомте Йукноом-Ч'еєна II.
Союз з Канулєм зберігався навіть після початку його занепаду в 690-х роках. Тоді почалися військові дії з царством з центром в Кобі. Але вже у 1-й половині VIII столітті здобуло повну самостійність. Надалі підтримувало торговельні зв'язки з усіма державами півострова Юкатан. Водночас у 720-730-х роках царство вело успішні війни проти царств Чан і Сууц'. У подальшому з Чан було укладено вигідний союз. На момент розквіту населення міста становило 25 тисяч мешканців. Піднесення Ецни тривало до 850 року.
У 760-х роках зазнало поразки від Коби або Сууц'. Лише з 790 року почалося відродження. На початку IX століття племена мая-іца встановили зверхність над царством. Втім у Х столітті володарі Ецни разом з іншими державами завдали іцам поразки.
Після вторгнення тольтеків на Юкатан і підкорення Чичен-Іци в XI столітті почався занепад Ецни. Водночас входило до держави тольтеків та іців. Надалі Ецна не відігравала значної політичної ролі. Спочатку перебувала в залежності від Чичен-Іци, потім Маяпана і Ушмаля. У XV столітті увійшла до царства .
Між 1450 та 1500 роками місто було остаточно залишено населенням. Причинами цьому були численні війни, епідемії, перенесення політичних та релігійних центрів до інших міст Юкатану.
Ахави
- (бл. 620-638)
- (бл. 636—649)
- (649-бл. 670)
- (бл. 670—692)
- (692-бл. 710)
- (711-д/н)
- (бл. 805—850)
- Пдріх (850-860-ті роки)
Опис
Розташовано у західній частині півострова Юкатана, на південь від міста Мерида (по шосе 180), неподалік від узбережжя Карибського моря, на відстані 65 км від міста Кампече.
Архітектура
Загальна площа становить 25 км². У ранній класичний період в архітектурі Ецни прослідковується вплив Теотіуакана, в післякласичний період архітектура відповідає стилю Пуук та частково мая-тольтекському стилю. Виділяється 6 великих архітектурних ансамблів, найпомітнішими з яких є «Великий Акрополь» з «П'ятиповерховою будівлею», «Малий Акрополь», «Нохочна», Південна Група, «Платформа Ножей».
Основу ритуально-адміністративного центру (площа 6 км2) становив Великий Акрополь та головна площа. Його центральною платформою є будова, відома як «Місце Сонця». Вона підтримувала 5 споруд. Розташовано у східній частині пам'ятки. Великий Акрополь розташовано у фас до горизонту, навпроти царського палацу. Останній тягнеться з півночі на південь на 135 м. Особливість становлять 4 великі кімнати у верхній частині.
Важливу частину акрополю становила споруда (місцеві зазвичай її називають кастиільйо — фортеця) має назву «Храм Цінко Пісос» (П'ять рівнів), оскільки сягає 5 рівнів і висоти 40 м. На кожній сходинці було вирізьблено ієрогліфічні позначки. На них також залишилися залишки ліпнини. Ця споруда мала культове значення.
Поруч з Великий акрополем знаходиться Малий акрополь, що розташований на платформі 8 м заввишки і 3 споруди на вершині (200—250 роки). З неї відкривається вигляд на Храм Масок. Останній виявлено наприкінці 1980-х років. На Храмі Масок виявлено 2 невеличкі маски: на сході та заході. Одна з масок ушанування «бога Сходу сонця», інша «бога Заходу сонця». Їх виготовлено зі стукко. Свого часу маски було вкрито червоною та синьою фарбами.
Біля головної площі знаходяться дві паралельні будови, що утворюють майданчик для ігри у м'яч. Неподалік є «Платформа ножів» та «Двір послів», кожен з 4 колонами, 1000—1200 років. Від головної площі тягнеться дорога-сакбе.
Інтерес являє Південний храм (600—900 років), що складається з п'яти будівель з видними молдингами. Північний храм складається з широкої платформи. Відповідно до досліджень археологів на верхівці піраміду храм-святилище змінювався 5 разів. Перед храмом-пірамідою виявлено платформу у вигляді букви С (період 1200—1400 років).
Яскравим зразком стилю Пуук є великий двір. Його створено з тесаного каміння подовженої, округлої, прямокутної форми. Північна будова двору має трикутники і кола. На рельєфі є зображення бога Чаака та відомості про календар мая.
Незвичною будовою Ецни є споруда «Стара відьма», на відстані 800 м на північний схід від «Цінко Пісос». Кути її округлені, на східному боці знаходяться сходи. У верхній частині будівлі було невелике святилище.
Особливість Ецни є розгалужена система водозбірних каналів та водопостачання зі штучних резервуарів.
Скульптура
На городище виявлено 2 ієрогліфічні сходи і 32 кам'яні стели. Практично всі присвячені «ювілейним» церемоніям, що охоплюють відрізок часу з 633 до 810 роки. Інтерес являють стели 21 (662 року), 22 (652 року), 23 (633 року), 9 (810 року).
Історія дослідження
Руїни виявлено у 1907 році. Перші організовані розкопки почалися в 1958 році. Вони з деякими перервами тривали до 1986 року. Тоді територію археологічної пам'ятки було відкрито для відвідувачів й туристів. З 1988 року дослідження продовжено.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ецна |
- Edzná Ruins[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ecna abo Ec na isp Edzna ruyini mista civilizaciyi maya u shtati Kampeche Meksika Nazva perekladayetsya z movi maya yak Budinok Iciv EcnaKrayina MeksikaRegionKampecheIstoriyaDatuvannya600 do n e 1500PeriodiDoklasichnij klasichnij pislyaklasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1907 Ecna u VikishovishiIstoriyaEcna u 800 roci n e Misto abo miscevist de vono bulo roztashovana v davninu nazivalosya Cabnal Misce Grimuchoyi Zmiyi Pershe poselennya viniklo blizko 600 roku do n e Pro doklasichnij period v istoriyi Ecni malo vidomostej Do 200 roku n e peretvorilosya na velike misto U rannij klasichnij period navkolo Ecni viniklo samostijne carstvo emblemnij iyeroglif yakogo proponuyetsya chitati yak Vajval Najranishimi z vidomih na teper ahaviv buv yakij u 633 roci proviv yuvilejnu ceremoniyu Nastupnij ahav panuvav menshe 20 rokiv i tomu v yuvileyah uchasti ne brav U VII stolitti uvijshlo do sferi vplivu Kanulskogo carstva viznav zverhnist kaloomte Juknoom Ch eyena II Soyuz z Kanulyem zberigavsya navit pislya pochatku jogo zanepadu v 690 h rokah Todi pochalisya vijskovi diyi z carstvom z centrom v Kobi Ale vzhe u 1 j polovini VIII stolitti zdobulo povnu samostijnist Nadali pidtrimuvalo torgovelni zv yazki z usima derzhavami pivostrova Yukatan Vodnochas u 720 730 h rokah carstvo velo uspishni vijni proti carstv Chan i Suuc U podalshomu z Chan bulo ukladeno vigidnij soyuz Na moment rozkvitu naselennya mista stanovilo 25 tisyach meshkanciv Pidnesennya Ecni trivalo do 850 roku U 760 h rokah zaznalo porazki vid Kobi abo Suuc Lishe z 790 roku pochalosya vidrodzhennya Na pochatku IX stolittya plemena maya ica vstanovili zverhnist nad carstvom Vtim u H stolitti volodari Ecni razom z inshimi derzhavami zavdali icam porazki Pislya vtorgnennya toltekiv na Yukatan i pidkorennya Chichen Ici v XI stolitti pochavsya zanepad Ecni Vodnochas vhodilo do derzhavi toltekiv ta iciv Nadali Ecna ne vidigravala znachnoyi politichnoyi roli Spochatku perebuvala v zalezhnosti vid Chichen Ici potim Mayapana i Ushmalya U XV stolitti uvijshla do carstva Mizh 1450 ta 1500 rokami misto bulo ostatochno zalisheno naselennyam Prichinami comu buli chislenni vijni epidemiyi perenesennya politichnih ta religijnih centriv do inshih mist Yukatanu Ahavi bl 620 638 bl 636 649 649 bl 670 bl 670 692 692 bl 710 711 d n bl 805 850 Pdrih 850 860 ti roki OpisRoztashovano u zahidnij chastini pivostrova Yukatana na pivden vid mista Merida po shose 180 nepodalik vid uzberezhzhya Karibskogo morya na vidstani 65 km vid mista Kampeche Arhitektura Zagalna plosha stanovit 25 km U rannij klasichnij period v arhitekturi Ecni proslidkovuyetsya vpliv Teotiuakana v pislyaklasichnij period arhitektura vidpovidaye stilyu Puuk ta chastkovo maya toltekskomu stilyu Vidilyayetsya 6 velikih arhitekturnih ansambliv najpomitnishimi z yakih ye Velikij Akropol z P yatipoverhovoyu budivleyu Malij Akropol Nohochna Pivdenna Grupa Platforma Nozhej Osnovu ritualno administrativnogo centru plosha 6 km2 stanoviv Velikij Akropol ta golovna plosha Jogo centralnoyu platformoyu ye budova vidoma yak Misce Soncya Vona pidtrimuvala 5 sporud Roztashovano u shidnij chastini pam yatki Velikij Akropol roztashovano u fas do gorizontu navproti carskogo palacu Ostannij tyagnetsya z pivnochi na pivden na 135 m Osoblivist stanovlyat 4 veliki kimnati u verhnij chastini Vazhlivu chastinu akropolyu stanovila sporuda miscevi zazvichaj yiyi nazivayut kastiiljo fortecya maye nazvu Hram Cinko Pisos P yat rivniv oskilki syagaye 5 rivniv i visoti 40 m Na kozhnij shodinci bulo virizbleno iyeroglifichni poznachki Na nih takozh zalishilisya zalishki lipnini Cya sporuda mala kultove znachennya Poruch z Velikij akropolem znahoditsya Malij akropol sho roztashovanij na platformi 8 m zavvishki i 3 sporudi na vershini 200 250 roki Z neyi vidkrivayetsya viglyad na Hram Masok Ostannij viyavleno naprikinci 1980 h rokiv Na Hrami Masok viyavleno 2 nevelichki maski na shodi ta zahodi Odna z masok ushanuvannya boga Shodu soncya insha boga Zahodu soncya Yih vigotovleno zi stukko Svogo chasu maski bulo vkrito chervonoyu ta sinoyu farbami Bilya golovnoyi ploshi znahodyatsya dvi paralelni budovi sho utvoryuyut majdanchik dlya igri u m yach Nepodalik ye Platforma nozhiv ta Dvir posliv kozhen z 4 kolonami 1000 1200 rokiv Vid golovnoyi ploshi tyagnetsya doroga sakbe Interes yavlyaye Pivdennij hram 600 900 rokiv sho skladayetsya z p yati budivel z vidnimi moldingami Pivnichnij hram skladayetsya z shirokoyi platformi Vidpovidno do doslidzhen arheologiv na verhivci piramidu hram svyatilishe zminyuvavsya 5 raziv Pered hramom piramidoyu viyavleno platformu u viglyadi bukvi S period 1200 1400 rokiv Yaskravim zrazkom stilyu Puuk ye velikij dvir Jogo stvoreno z tesanogo kaminnya podovzhenoyi okrugloyi pryamokutnoyi formi Pivnichna budova dvoru maye trikutniki i kola Na relyefi ye zobrazhennya boga Chaaka ta vidomosti pro kalendar maya Nezvichnoyu budovoyu Ecni ye sporuda Stara vidma na vidstani 800 m na pivnichnij shid vid Cinko Pisos Kuti yiyi okrugleni na shidnomu boci znahodyatsya shodi U verhnij chastini budivli bulo nevelike svyatilishe Osoblivist Ecni ye rozgaluzhena sistema vodozbirnih kanaliv ta vodopostachannya zi shtuchnih rezervuariv Skulptura Na gorodishe viyavleno 2 iyeroglifichni shodi i 32 kam yani steli Praktichno vsi prisvyacheni yuvilejnim ceremoniyam sho ohoplyuyut vidrizok chasu z 633 do 810 roki Interes yavlyayut steli 21 662 roku 22 652 roku 23 633 roku 9 810 roku Istoriya doslidzhennyaRuyini viyavleno u 1907 roci Pershi organizovani rozkopki pochalisya v 1958 roci Voni z deyakimi perervami trivali do 1986 roku Todi teritoriyu arheologichnoyi pam yatki bulo vidkrito dlya vidviduvachiv j turistiv Z 1988 roku doslidzhennya prodovzheno PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ecna Edzna Ruins nedostupne posilannya z lipnya 2019