Система водопостачання мая — налагоджена система в державах цивілізації мая, що спрямовувала воду для систематичного зрошення сільськогосподарських полів (іригаційна система) та постійного забезпечення водою містян через акведуки та роботу каналізації.
Іригація
Спорудження каналів, облаштування їхньої системи в діяльності народів мая не мало загального характеру. Воно застосовувалося лише в окремих регіонах, де цьому сприяли природні та кліматичні особливості. Це стосується насамперед території сучасного департаменту Петен (Гватемала), де було споруджено потужну іригаційну систему. Фахівцями лабораторії НАСА в Пасадені (штат Каліфорнія, США) за допомогою радарної системи, розробленої для вивчення Венери, при випробуванні цієї нової апаратури на Землі виявлено в Північній Гватемалі під густим пологом тропічної зелені залишки розгалуженої системи якихось каналів. Як показали археологічні дослідження в цих районах, мая проривали на болотах безліч паралельних каналів, а викопану землю кидали в проміжок між ними. Цей спосіб забезпечував посаджені рослини достатньою кількістю вологи, а її надлишок виводився за межі ділянки. Виявлено, що мая почали будувати її ще близько 300 року до н. е. і продовжували розвивати майже 1200 років. Система здатна була напоїти 80000 км2 землі. Канали були завглибшки 0,5 м, завширшки від 1 до 2 м, прориті вони були за допомогою мотик.
Побудовані мая у вологих джунглях Петена канали одночасно акумулювали і підводили в штучно зроблені резервуари дощову воду, служили важливим джерелом тваринного протеїну (риба, водоплавні птахи, прісноводні молюски), були зручним шляхом повідомлення і доставлення на човнах важких вантажів.
Залишки каналів знайдені також в болотах Тікаля, Накума, на північний захід від руїн стародавнього міста Ель-Мірадор, в басейні річки Канделарія (штат Кампече, Мексика). В багато в чому саме цей фактор сприяв піднесенню міст Петена в класичний період.
Акведуки та резервуари
Задля отримання прісноводної води і її накопичення мая поглиблювали і розширювали природні сезонні водойми, щоб випала в період дощів вода зберігалася там цілий рік. Потім вони побудували мережу водозбірних каналів і штучних резервуарів. Типовим прикладом служить місто Ецна (сучасний штат Кампече, Мексика). Визначено, що наприкінціІ тисячоліття н. е. містяни Ецни таким чином запасали до 2 млн м3 води. Найдовший канал міста мав протяжність понад 12 км, завширшки до 50 м і завглибшки від 1,5 до 2 м. Канал з'єднував центр Ецни з її околицями. Всього для будівництва цієї складної мережі каналів і резервуарів жителям міста знадобилося вийняти близько 1750000 м3 ґрунту.
Також мая будували греблі задля збирання води. Так, в Тікалі вона була 10 м заввишки, 80 м завдовжки. Величезний вал складався з тисяч кругляків, рубаних каменів і ґрунту. У цьому штучному водосховищі в сезон дощів збиралася вода. А сам вал охороняв місто від затоплення, поки безперервно йшли проливні дощі. При цьому архітектура всіх будівель міста була підпорядкована ідеям накопичення води. Внутрішні двори будівель будувалися під ухилом, щоб вода стікала в спеціальні підземні резервуари. Перед кожним резервуаром був встановлений фільтр з кварцового піску, який добували за 30 км від міста. В Калакмулі виявлено систему збереження води, яка складалася із 13 спеціальних резервуарів загальною місткістю 197558 літрів.
Простолюд задля своїх потреб викопували резервуари в землі, що розташовувалися на околицях городищ. То були невеличкі заглибини біля житла і могли використовуватися для задоволення потреб окремої родини. Таку систему мая застосовували з середини докласичного періоду (з близько 900 року до н. е.). Наявність таких невеликих домашніх заглибин і більш потужних відкритих громадських резервуарів призвело надалі до широкого розплодження комарів, які інтенсивно розмножувалися в таких водоймах зі стоячою водою, і, як наслідок, поширенню серед мешканців цих міст після прибуття до Америки іспанців таких тяжких інфекційних хвороб як жовта гарячка і малярія.
Водночас відповідно до досліджень стало відомо стосовно здатності мая будувати потужні акведуки. Найвідомішим з них є прихований акведук Паленке 750 року н. е., знайдений у 2009 році спеціалістами Пенсільванського університету (США) на чолі із Кірком Френчем. Це прямокутний водопровід довжиною близько 66 м. Він підживлювався з природного джерела Отолум, при цьому один його кінець спускався вниз по невеликому схилу і сильно звужувався. Підраховано, що така споруда цілком могла б підтримувати фонтан, струмінь якого підіймався у висоту на 6 м. Значна частина йшла до палацу володаря, де ймовірно існував туалет зі змивом. Цю гіпотезу підтверджують знайдені в землі численні акведуки, по яких вода відводилася від поселення під час рясних весняних опадів, і керамічні труби, які на думку вчених, є елементами стародавньої каналізаційної системи. Можливо з ним була пов'язана водогінна система, яку було виявлено під «Храмом написів». Канали розташовуються на різних рівнях і ведуть у різних напрямках. Коли археологи відкрили головний канал, що складений з каменю і має близько 60 сантиметрів завширшки та заввишки, ним досі текла вода, отже, її джерелом є природній потік.
Іншим відомим акведуком було побудовано у давньому місті Камінальхую, що було зведено близько 300—250 роках до н. е. Його довжина сягала 5 км, що тягнувся від джерела. Він зберігся до приходу сюди іспанських конкістадорів.
Наявність каналізації ще у докласичний період підтверджують археологічні дослідження фахівців США і Гватемали у стародавньому поселенні мая Ель-Мірадор. Тут виявлено каналізацію 200 року до н. е.
Примітки
- які завезли на кораблях рабів з Африки, що несли в собі збудників цих хвороб.
- Gould EA, de Lamballerie X, Zanotto PM, Holmes EC (2003). «Origins, evolution, and vector/host coadaptations within the genus Flavivirus». Advances in Virus Research. Advances in Virus Research. 59: 277—314. (англ.)
- History of Malaria Parasite And Its Global Spread. Malaria Site. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 21 травня 2017. (англ.)
Джерела
- Hammond N. Agricultural Intensification in the Maya Lowlands. — Actes du XLII-e Congrès International des Américanistes. P., 1979,v. VIII, p. 328.
- Каналы древних майя. — Природа, 1981, № 5, с. 122.
- Prehispanic water pressure: A New World first
- В канализации древнего города майя найдены изображения богов
- Advanced Technology Leads to New Discoveries into How an Ancient Civilization Conserved Water
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sistema vodopostachannya maya nalagodzhena sistema v derzhavah civilizaciyi maya sho spryamovuvala vodu dlya sistematichnogo zroshennya silskogospodarskih poliv irigacijna sistema ta postijnogo zabezpechennya vodoyu mistyan cherez akveduki ta robotu kanalizaciyi IrigaciyaSporudzhennya kanaliv oblashtuvannya yihnoyi sistemi v diyalnosti narodiv maya ne malo zagalnogo harakteru Vono zastosovuvalosya lishe v okremih regionah de comu spriyali prirodni ta klimatichni osoblivosti Ce stosuyetsya nasampered teritoriyi suchasnogo departamentu Peten Gvatemala de bulo sporudzheno potuzhnu irigacijnu sistemu Fahivcyami laboratoriyi NASA v Pasadeni shtat Kaliforniya SShA za dopomogoyu radarnoyi sistemi rozroblenoyi dlya vivchennya Veneri pri viprobuvanni ciyeyi novoyi aparaturi na Zemli viyavleno v Pivnichnij Gvatemali pid gustim pologom tropichnoyi zeleni zalishki rozgaluzhenoyi sistemi yakihos kanaliv Yak pokazali arheologichni doslidzhennya v cih rajonah maya prorivali na bolotah bezlich paralelnih kanaliv a vikopanu zemlyu kidali v promizhok mizh nimi Cej sposib zabezpechuvav posadzheni roslini dostatnoyu kilkistyu vologi a yiyi nadlishok vivodivsya za mezhi dilyanki Viyavleno sho maya pochali buduvati yiyi she blizko 300 roku do n e i prodovzhuvali rozvivati majzhe 1200 rokiv Sistema zdatna bula napoyiti 80000 km2 zemli Kanali buli zavglibshki 0 5 m zavshirshki vid 1 do 2 m proriti voni buli za dopomogoyu motik Pobudovani maya u vologih dzhunglyah Petena kanali odnochasno akumulyuvali i pidvodili v shtuchno zrobleni rezervuari doshovu vodu sluzhili vazhlivim dzherelom tvarinnogo proteyinu riba vodoplavni ptahi prisnovodni molyuski buli zruchnim shlyahom povidomlennya i dostavlennya na chovnah vazhkih vantazhiv Zalishki kanaliv znajdeni takozh v bolotah Tikalya Nakuma na pivnichnij zahid vid ruyin starodavnogo mista El Mirador v basejni richki Kandelariya shtat Kampeche Meksika V bagato v chomu same cej faktor spriyav pidnesennyu mist Petena v klasichnij period Akveduki ta rezervuariZadlya otrimannya prisnovodnoyi vodi i yiyi nakopichennya maya pogliblyuvali i rozshiryuvali prirodni sezonni vodojmi shob vipala v period doshiv voda zberigalasya tam cilij rik Potim voni pobuduvali merezhu vodozbirnih kanaliv i shtuchnih rezervuariv Tipovim prikladom sluzhit misto Ecna suchasnij shtat Kampeche Meksika Viznacheno sho naprikinciI tisyacholittya n e mistyani Ecni takim chinom zapasali do 2 mln m3 vodi Najdovshij kanal mista mav protyazhnist ponad 12 km zavshirshki do 50 m i zavglibshki vid 1 5 do 2 m Kanal z yednuvav centr Ecni z yiyi okolicyami Vsogo dlya budivnictva ciyeyi skladnoyi merezhi kanaliv i rezervuariv zhitelyam mista znadobilosya vijnyati blizko 1750000 m3 gruntu Takozh maya buduvali grebli zadlya zbirannya vodi Tak v Tikali vona bula 10 m zavvishki 80 m zavdovzhki Velicheznij val skladavsya z tisyach kruglyakiv rubanih kameniv i gruntu U comu shtuchnomu vodoshovishi v sezon doshiv zbiralasya voda A sam val ohoronyav misto vid zatoplennya poki bezperervno jshli prolivni doshi Pri comu arhitektura vsih budivel mista bula pidporyadkovana ideyam nakopichennya vodi Vnutrishni dvori budivel buduvalisya pid uhilom shob voda stikala v specialni pidzemni rezervuari Pered kozhnim rezervuarom buv vstanovlenij filtr z kvarcovogo pisku yakij dobuvali za 30 km vid mista V Kalakmuli viyavleno sistemu zberezhennya vodi yaka skladalasya iz 13 specialnih rezervuariv zagalnoyu mistkistyu 197558 litriv Prostolyud zadlya svoyih potreb vikopuvali rezervuari v zemli sho roztashovuvalisya na okolicyah gorodish To buli nevelichki zaglibini bilya zhitla i mogli vikoristovuvatisya dlya zadovolennya potreb okremoyi rodini Taku sistemu maya zastosovuvali z seredini doklasichnogo periodu z blizko 900 roku do n e Nayavnist takih nevelikih domashnih zaglibin i bilsh potuzhnih vidkritih gromadskih rezervuariv prizvelo nadali do shirokogo rozplodzhennya komariv yaki intensivno rozmnozhuvalisya v takih vodojmah zi stoyachoyu vodoyu i yak naslidok poshirennyu sered meshkanciv cih mist pislya pributtya do Ameriki ispanciv takih tyazhkih infekcijnih hvorob yak zhovta garyachka i malyariya Vodnochas vidpovidno do doslidzhen stalo vidomo stosovno zdatnosti maya buduvati potuzhni akveduki Najvidomishim z nih ye prihovanij akveduk Palenke 750 roku n e znajdenij u 2009 roci specialistami Pensilvanskogo universitetu SShA na choli iz Kirkom Frenchem Ce pryamokutnij vodoprovid dovzhinoyu blizko 66 m Vin pidzhivlyuvavsya z prirodnogo dzherela Otolum pri comu odin jogo kinec spuskavsya vniz po nevelikomu shilu i silno zvuzhuvavsya Pidrahovano sho taka sporuda cilkom mogla b pidtrimuvati fontan strumin yakogo pidijmavsya u visotu na 6 m Znachna chastina jshla do palacu volodarya de jmovirno isnuvav tualet zi zmivom Cyu gipotezu pidtverdzhuyut znajdeni v zemli chislenni akveduki po yakih voda vidvodilasya vid poselennya pid chas ryasnih vesnyanih opadiv i keramichni trubi yaki na dumku vchenih ye elementami starodavnoyi kanalizacijnoyi sistemi Mozhlivo z nim bula pov yazana vodoginna sistema yaku bulo viyavleno pid Hramom napisiv Kanali roztashovuyutsya na riznih rivnyah i vedut u riznih napryamkah Koli arheologi vidkrili golovnij kanal sho skladenij z kamenyu i maye blizko 60 santimetriv zavshirshki ta zavvishki nim dosi tekla voda otzhe yiyi dzherelom ye prirodnij potik Inshim vidomim akvedukom bulo pobudovano u davnomu misti Kaminalhuyu sho bulo zvedeno blizko 300 250 rokah do n e Jogo dovzhina syagala 5 km sho tyagnuvsya vid dzherela Vin zberigsya do prihodu syudi ispanskih konkistadoriv Nayavnist kanalizaciyi she u doklasichnij period pidtverdzhuyut arheologichni doslidzhennya fahivciv SShA i Gvatemali u starodavnomu poselenni maya El Mirador Tut viyavleno kanalizaciyu 200 roku do n e Primitkiyaki zavezli na korablyah rabiv z Afriki sho nesli v sobi zbudnikiv cih hvorob Gould EA de Lamballerie X Zanotto PM Holmes EC 2003 Origins evolution and vector host coadaptations within the genus Flavivirus Advances in Virus Research Advances in Virus Research 59 277 314 angl History of Malaria Parasite And Its Global Spread Malaria Site Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 21 travnya 2017 angl DzherelaHammond N Agricultural Intensification in the Maya Lowlands Actes du XLII e Congres International des Americanistes P 1979 v VIII p 328 Kanaly drevnih majya Priroda 1981 5 s 122 Prehispanic water pressure A New World first V kanalizacii drevnego goroda majya najdeny izobrazheniya bogov Advanced Technology Leads to New Discoveries into How an Ancient Civilization Conserved Water