Коба (май. Cobá, ісп. Coba) — стародавнє місто мая на сході Юкатану.
Коба | |
---|---|
20°29′23″ пн. ш. 87°43′30″ зх. д. / 20.48980000002777757° пн. ш. 87.72510000002777986° зх. д.Координати: 20°29′23″ пн. ш. 87°43′30″ зх. д. / 20.48980000002777757° пн. ш. 87.72510000002777986° зх. д. | |
Країна | Мексика |
Розташування | Кінтана-Роо |
Тип | археологічна пам'ятка |
Коба Коба (Мексика) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Виникло у I столітті. Певний час не мало кам'яних будівель. Починаючи з III ст. швидко зростало, підпорядковуючи собі сусідні поселення мая. У V—VI ст. Коба перетворилася на провідну державу Юкатану. Основний знак «емблемного ієрогліфа» місцевих царів читається Ік'хаабхо’ або Ек'хаабхо’ (так називалося царство зі столицею в Кобі). Засновником династії стала Іш-К'авііль-Ахав-Вінальхааб. Піднесення відбулося за ахава Шукууб-Чан-Йопаат. До 682 року на чолі із Іш-К'авііль держава і місто набули найбільшого розвитку населення міста досягало 50 тисяч людей. Як гавань володарі Коби використовували бухту сусідньої Шельхи.
Протягом 682—755 років відбувався занепад викликаний поразками від інших потужних держав Юкатану. У 695 році правитель в союзі з Мутульським царством виступив проти Канульського царства. Утім у той же час зазнав поразки від союзника останнього — Ецни. Нове піднесення відбулося за наприкінці VIII ст.
У X ст. тривали виснажливі війни Коби з тольтеками і підкореною ними Чичен-Іцою, внаслідок чого місто почало занепадати. Нове піднесення Коби почалося з XII ст. У місті з'явилися нові будівлі, торговельний центр змістився з Шельхи до заснованого в цей час Тулума.
З початком колоніальної доби швидко занепало і знелюдніло вже до кінця XVI ст.
Монументи
У Кобі виявлено доволі багато монументів — 34 стели, 18 різьблених панелей, різьблений вівтар. Вони здебільшого вкрай погано збереглися, що створює суттєві труднощі при реконструкції списку правителів і подій політичної історії. Через це відкриття нових ієрогліфічних текстів набуває особливого значення. Деякі стели Коби ще в давнину було перенесено з їхнього оригінального місця в іншу частину городища, при цьому часто від таких монументів вдається знайти лише верхній або нижній фрагмент.
За стилем і характером зображення і написи на пам'ятниках Коба практично не відрізняються від сучасних їм пізньокласичних рельєфів та текстів з Північного і Центрального Петена.
Джерела
- COBA: A Classic Maya Metropolis. William J. Folan, Ellen R. Kintz, Laraine A. Fletcher. New York: Academic Press, 1983. (англ.)
- The Ancient Maya. (Third Edition) Stanford University Press, Stanford. 1963 (англ.)
- A Preliminary Study of the Ruins of Coba, Quintana Roo, México. Washington, D.C. Carnegie Institution of Washington, Publication No. 424. 1932 (англ.)
- . INEGI: Instituto Nacional de Estadística, Geografía e Informática. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 28 січня 2010.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
() (ісп.)
Це незавершена стаття про Месоамерику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koba maj Coba isp Coba starodavnye misto maya na shodi Yukatanu Koba20 29 23 pn sh 87 43 30 zh d 20 48980000002777757 pn sh 87 72510000002777986 zh d 20 48980000002777757 87 72510000002777986 Koordinati 20 29 23 pn sh 87 43 30 zh d 20 48980000002777757 pn sh 87 72510000002777986 zh d 20 48980000002777757 87 72510000002777986Krayina MeksikaRoztashuvannyaKintana RooTiparheologichna pam yatkaKobaKoba Meksika Mediafajli u Vikishovishi Koba Piramida Nohoch MulIstoriyaViniklo u I stolitti Pevnij chas ne malo kam yanih budivel Pochinayuchi z III st shvidko zrostalo pidporyadkovuyuchi sobi susidni poselennya maya U V VI st Koba peretvorilasya na providnu derzhavu Yukatanu Osnovnij znak emblemnogo iyeroglifa miscevih cariv chitayetsya Ik haabho abo Ek haabho tak nazivalosya carstvo zi stoliceyu v Kobi Zasnovnikom dinastiyi stala Ish K aviil Ahav Vinalhaab Pidnesennya vidbulosya za ahava Shukuub Chan Jopaat Do 682 roku na choli iz Ish K aviil derzhava i misto nabuli najbilshogo rozvitku naselennya mista dosyagalo 50 tisyach lyudej Yak gavan volodari Kobi vikoristovuvali buhtu susidnoyi Shelhi Protyagom 682 755 rokiv vidbuvavsya zanepad viklikanij porazkami vid inshih potuzhnih derzhav Yukatanu U 695 roci pravitel v soyuzi z Mutulskim carstvom vistupiv proti Kanulskogo carstva Utim u toj zhe chas zaznav porazki vid soyuznika ostannogo Ecni Nove pidnesennya vidbulosya za naprikinci VIII st U X st trivali visnazhlivi vijni Kobi z toltekami i pidkorenoyu nimi Chichen Icoyu vnaslidok chogo misto pochalo zanepadati Nove pidnesennya Kobi pochalosya z XII st U misti z yavilisya novi budivli torgovelnij centr zmistivsya z Shelhi do zasnovanogo v cej chas Tuluma Z pochatkom kolonialnoyi dobi shvidko zanepalo i znelyudnilo vzhe do kincya XVI st MonumentiU Kobi viyavleno dovoli bagato monumentiv 34 steli 18 rizblenih panelej rizblenij vivtar Voni zdebilshogo vkraj pogano zbereglisya sho stvoryuye suttyevi trudnoshi pri rekonstrukciyi spisku praviteliv i podij politichnoyi istoriyi Cherez ce vidkrittya novih iyeroglifichnih tekstiv nabuvaye osoblivogo znachennya Deyaki steli Kobi she v davninu bulo pereneseno z yihnogo originalnogo miscya v inshu chastinu gorodisha pri comu chasto vid takih monumentiv vdayetsya znajti lishe verhnij abo nizhnij fragment Za stilem i harakterom zobrazhennya i napisi na pam yatnikah Koba praktichno ne vidriznyayutsya vid suchasnih yim piznoklasichnih relyefiv ta tekstiv z Pivnichnogo i Centralnogo Petena DzherelaCOBA A Classic Maya Metropolis William J Folan Ellen R Kintz Laraine A Fletcher New York Academic Press 1983 angl The Ancient Maya Third Edition Stanford University Press Stanford 1963 angl A Preliminary Study of the Ruins of Coba Quintana Roo Mexico Washington D C Carnegie Institution of Washington Publication No 424 1932 angl INEGI Instituto Nacional de Estadistica Geografia e Informatica Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 28 sichnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka isp Ce nezavershena stattya pro Mesoameriku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi