Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ефіо́пська, або Етіо́пська, імпе́рія (амх. የኢትዮጵያ ንጉሠ ነገሥት መንግሥተ, Mängəstä Ityop'p'ya) — християнська монархічна держава в Східній Африці. Займала північ сучасної Ефіопії та Еритреї. Заснована близько 1270 року. Постала на базі Аксумського царства і Загвеської держави. Керувалася представниками Соломонової династії, що носили титул імператорів (негусів). Панівною релігією було ефіопське православ'я. Офіційна мова — геезька, найпоширеніша — амхарська. З 1635 року столицею держави був Гондер; після 1886 року — Аддис-Абеба. Вела постійні війни з мусульманськими сусідами, насамперед Османською імперією та її васалами. У боротьбі проти іновірців спиралася на допомогу європейських держав, зокрема Португалії (1543). Залишилася незалежною під час колоніальних війн за Африку в ХІХ столітті. Вела виснажливі війни з Італією (1895–1896, 1935–1941). Тимчасово окупована італійцями, які заснували Італійську Східну Африку. Звільнена британськими військами (1943). Була однією з держав-засновниць ООН (1945). Знищена внаслідок державного перевороту (1974) та повалення монархії (1975). Правонаступницею імперії вважається Ефіопія. Поширена європейська назва — Абіссі́нія (лат. Abyssinia).
| Ефіопська імперія | |||||
| |||||
| |||||
| Девіз Ефіопія простягає руки до Бога | |||||
| Гімн Ефіопія, будь щаслива | |||||
 | |||||
| Столиця | Аддис-Абеба | ||||
| Мови | амхарська | ||||
| Релігії | Ефіопська православна церква | ||||
| Форма правління | Автократія | ||||
| Імператор | |||||
| - 1137 | |||||
| - 1930–1974 | Хайле Селассіє I | ||||
| Прем'єр-міністр | |||||
| - 1942–1957 | |||||
| - 1974 | |||||
| Законодавчий орган | Коронна Рада Ефіопії | ||||
| Історичний період | Середньовіччя / Холодна війна | ||||
| - Заснування | 1270 | ||||
| - Перша італо-ефіопська війна | 1895–1896 | ||||
| - Аддис-Абебський мирний договір | 23 жовтня 1896 | ||||
| - | 16 липня 1931 | ||||
| - італійська колонізація | 1936–1941 | ||||
| - Абсолютна монархія | 12 вересня 1974 | ||||
| Валюта | Ефіопський долар | ||||
| Сьогодні є частиною |  Ефіопія Еритрея | ||||
| |||||
Аксумська Ефіопія
У 400-х роках до Р. Х., Аксумське царство було засновано на узбережжі Червоного моря — торгова держава, що вела торгівлю прянощами з Індії. Близько 300 р. по Р. Х. Аксум прийняв християнство, і завоював сусіднє стародавнє царство Куш. Саме з цього часу Аксум почали називати імперією, а у кореспонденції використовують «Ефіопія». Протягом наступних кількох століть царство поширило владу на південь і на захід в Африці, а також на Аравійській півострів, і в цілому торгівля процвітала до мусульманського завоювання Єгипту близько 640 р. по Р. Х., після цього торгівля занепадає, і країна потроху зникає з історичної арени, останній Аксумський цар був убитий таємничою царицею близько 960.
Ефіопські Темні віки
Наступні 40 років правління Аксумом царицею Юдіт, деякі вчені називають ефіопським темним століттям. Цариця була гебрейського походження, через це місцеві християни зазнали притискань, багато християнських храмів було зруйновано. Дуже мало відомо про царицю або державу, якщо, звичайно, держава в той час існувала, проте єдине що можна стверджувати — це кінець контролю Аксуму над Ефіопією.
Династія Загве
Останній із спадкоємців королеви Юдіт був повалений . Він заснував династію Загве у 1137 році, і одружився з жінкою спадкоємиці останнього імператора Аксуму за для легітимності царювання. Династія Загве походила з Агау, чия влада ніколи не поширювалась за межи власного етнічного терену. Столиця була перенесена в Адафа, біля сучасного Лалібела в горах Ласта. Загве продовжували традиції християнства Аксуму і побудували багато церков.
Соломонова династія
У 1270 році династія Загве була повалена королем стверджуючим своє походження від Аксумських імператорів і, отже, від Соломона. Соломонова династія була з народу , від цього власного імені отримала свою назву Абіссінія.
Хабеша царювали з невеликими перервами починаючи з 1270-го і до кінця 20-го століття. Саме при цій династії, було приєднано більшу частину терену сьогоденної Ефіопії і деякі південні терени Еритреї. Вони успішно відбивалися від італійських, арабських і турецьких військ і мали плідні контакти з деякими європейськими державами, зокрема, Португалією, з якою вони були союзниками у боротьбі проти останніх двох загарбників.
Конфлікт за Африку і модернізація
У 1868 році після депортації декількох місіонерів і представників британського уряду Велика Британія почали каральну експедицію в Ефіопію. Кампанія мала успіх для Англії і правитель Ефіопії покінчив життя самогубством. 1880-ті роки були відзначені Бійкою за Африку. Італія, намагаючись отримати колонії в Африці, напала на Ефіопію і після успішного завоювання деяких прибережних теренів, погодилась на підписання , створюючи колонію Еритрея.
Через істотні відмінності між італійським та амхарським перекладом Уччіальського договору, Італія вважала Ефіопію васальною державою. Ефіопія скасувала договір в 1893 році. Принижена Італія оголосила війну Ефіопії в 1895 році. Перша італо-ефіопська війна призвела до битви при Адуа в 1896 році, в якій Італія була остаточно переможена. У результаті було підписано Аддис-Абебський договір у жовтні, де було чітко демарковано кордони та Італія змушена була визнати незалежність Ефіопії.
Делегації Великої Британії та Франції — європейських держав, колоніальні володіння яких лежали поруч з Ефіопією незабаром прибули в ефіопську столицю, задля підписання відповідних договорів з ефіопським володарем.
Італійське вторгнення і Друга світова війна
У 1935 італійські війська під командуванням маршала Еміліо Де Боно вторглися в Ефіопію. Війна тривала сім місяців і завершилась перемогою Італії. Вторгнення було засуджено Лігою Націй. В бойових діях Італія використала гірчичний газ, не звертаючи уваги на Женевські угоди, які вона підписала сім років тому. 150 тис. осіб було отруєно гірчичним газом.
Після війни Італія приєднала Ефіопію, об'єднавши її з іншими своїми колоніями в Італійську Східну Африку, і Віктор Емануїл III прийняв титул імператора Абіссінії. Окупація Італією тривала п'ять років.
Встановлення Дерг
У 1974 році прорадянська марксистсько-ленінська військова хунта, «Дерг», на чолі з Менгісту Хайле Маріам, повалила уряд Хайле Селассіє I і встановила однопартійну комуністичну державу. Хайле Селассіє був поміщений у в'язницю і помер за нез'ясованих обставин.
Примітки
- Nathaniel T. Kenney, "Ethiopian Adventure", National Geographic, 127 (1965), p. 555.
- Абіссінський // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Adekumobi, p. 10
Джерела
- Piolet, Jean-Baptiste. Abyssinia [ 16 серпня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
- Adekumobi, Saheed A., Greenwood Publishing Group (Hrsg.): The History of Ethiopia. Westport 2007, .
- Pankhurst, Richard, Blackwell Publishing (Hrsg.): The Ethiopians: A History. Oxford 2001, .
- Shillington, Kevin, Routledge (Hrsg.): Encyclopedia of African History, Ausgabe 1. London 2004, .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ефіопська імперія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Abisiniya Efio pska abo Etio pska impe riya amh የኢትዮጵያ ንጉሠ ነገሥት መንግሥተ Mangesta Ityop p ya hristiyanska monarhichna derzhava v Shidnij Africi Zajmala pivnich suchasnoyi Efiopiyi ta Eritreyi Zasnovana blizko 1270 roku Postala na bazi Aksumskogo carstva i Zagveskoyi derzhavi Keruvalasya predstavnikami Solomonovoyi dinastiyi sho nosili titul imperatoriv negusiv Panivnoyu religiyeyu bulo efiopske pravoslav ya Oficijna mova geezka najposhirenisha amharska Z 1635 roku stoliceyu derzhavi buv Gonder pislya 1886 roku Addis Abeba Vela postijni vijni z musulmanskimi susidami nasampered Osmanskoyu imperiyeyu ta yiyi vasalami U borotbi proti inovirciv spiralasya na dopomogu yevropejskih derzhav zokrema Portugaliyi 1543 Zalishilasya nezalezhnoyu pid chas kolonialnih vijn za Afriku v HIH stolitti Vela visnazhlivi vijni z Italiyeyu 1895 1896 1935 1941 Timchasovo okupovana italijcyami yaki zasnuvali Italijsku Shidnu Afriku Zvilnena britanskimi vijskami 1943 Bula odniyeyu z derzhav zasnovnic OON 1945 Znishena vnaslidok derzhavnogo perevorotu 1974 ta povalennya monarhiyi 1975 Pravonastupniceyu imperiyi vvazhayetsya Efiopiya Poshirena yevropejska nazva Abissi niya lat Abyssinia Efiopska imperiya 1270 1974 Prapor Gerb Deviz Efiopiya prostyagaye ruki do Boga Gimn Efiopiya bud shasliva Efiopiyi istorichni kordoni na karti Stolicya Addis Abeba Movi amharska Religiyi Efiopska pravoslavna cerkva Forma pravlinnya Avtokratiya Imperator 1137 1930 1974 Hajle Selassiye I Prem yer ministr 1942 1957 1974 Zakonodavchij organ Koronna Rada Efiopiyi Istorichnij period Serednovichchya Holodna vijna Zasnuvannya 1270 Persha italo efiopska vijna 1895 1896 Addis Abebskij mirnij dogovir 23 zhovtnya 1896 16 lipnya 1931 italijska kolonizaciya 1936 1941 Absolyutna monarhiya 12 veresnya 1974 Valyuta Efiopskij dolar Sogodni ye chastinoyu Efiopiya Eritreya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Efiopska imperiyaAksumska EfiopiyaDokladnishe Aksumske carstvo U 400 h rokah do R H Aksumske carstvo bulo zasnovano na uzberezhzhi Chervonogo morya torgova derzhava sho vela torgivlyu pryanoshami z Indiyi Blizko 300 r po R H Aksum prijnyav hristiyanstvo i zavoyuvav susidnye starodavnye carstvo Kush Same z cogo chasu Aksum pochali nazivati imperiyeyu a u korespondenciyi vikoristovuyut Efiopiya Protyagom nastupnih kilkoh stolit carstvo poshirilo vladu na pivden i na zahid v Africi a takozh na Aravijskij pivostriv i v cilomu torgivlya procvitala do musulmanskogo zavoyuvannya Yegiptu blizko 640 r po R H pislya cogo torgivlya zanepadaye i krayina potrohu znikaye z istorichnoyi areni ostannij Aksumskij car buv ubitij tayemnichoyu cariceyu blizko 960 Efiopski Temni vikiNastupni 40 rokiv pravlinnya Aksumom cariceyu Yudit deyaki vcheni nazivayut efiopskim temnim stolittyam Caricya bula gebrejskogo pohodzhennya cherez ce miscevi hristiyani zaznali pritiskan bagato hristiyanskih hramiv bulo zrujnovano Duzhe malo vidomo pro caricyu abo derzhavu yaksho zvichajno derzhava v toj chas isnuvala prote yedine sho mozhna stverdzhuvati ce kinec kontrolyu Aksumu nad Efiopiyeyu Dinastiya ZagveOstannij iz spadkoyemciv korolevi Yudit buv povalenij Vin zasnuvav dinastiyu Zagve u 1137 roci i odruzhivsya z zhinkoyu spadkoyemici ostannogo imperatora Aksumu za dlya legitimnosti caryuvannya Dinastiya Zagve pohodila z Agau chiya vlada nikoli ne poshiryuvalas za mezhi vlasnogo etnichnogo terenu Stolicya bula perenesena v Adafa bilya suchasnogo Lalibela v gorah Lasta Zagve prodovzhuvali tradiciyi hristiyanstva Aksumu i pobuduvali bagato cerkov Solomonova dinastiyaU 1270 roci dinastiya Zagve bula povalena korolem stverdzhuyuchim svoye pohodzhennya vid Aksumskih imperatoriv i otzhe vid Solomona Solomonova dinastiya bula z narodu vid cogo vlasnogo imeni otrimala svoyu nazvu Abissiniya Habesha caryuvali z nevelikimi perervami pochinayuchi z 1270 go i do kincya 20 go stolittya Same pri cij dinastiyi bulo priyednano bilshu chastinu terenu sogodennoyi Efiopiyi i deyaki pivdenni tereni Eritreyi Voni uspishno vidbivalisya vid italijskih arabskih i tureckih vijsk i mali plidni kontakti z deyakimi yevropejskimi derzhavami zokrema Portugaliyeyu z yakoyu voni buli soyuznikami u borotbi proti ostannih dvoh zagarbnikiv Konflikt za Afriku i modernizaciyaU 1868 roci pislya deportaciyi dekilkoh misioneriv i predstavnikiv britanskogo uryadu Velika Britaniya pochali karalnu ekspediciyu v Efiopiyu Kampaniya mala uspih dlya Angliyi i pravitel Efiopiyi pokinchiv zhittya samogubstvom 1880 ti roki buli vidznacheni Bijkoyu za Afriku Italiya namagayuchis otrimati koloniyi v Africi napala na Efiopiyu i pislya uspishnogo zavoyuvannya deyakih priberezhnih tereniv pogodilas na pidpisannya stvoryuyuchi koloniyu Eritreya Cherez istotni vidminnosti mizh italijskim ta amharskim perekladom Uchchialskogo dogovoru Italiya vvazhala Efiopiyu vasalnoyu derzhavoyu Efiopiya skasuvala dogovir v 1893 roci Prinizhena Italiya ogolosila vijnu Efiopiyi v 1895 roci Persha italo efiopska vijna prizvela do bitvi pri Adua v 1896 roci v yakij Italiya bula ostatochno peremozhena U rezultati bulo pidpisano Addis Abebskij dogovir u zhovtni de bulo chitko demarkovano kordoni ta Italiya zmushena bula viznati nezalezhnist Efiopiyi Delegaciyi Velikoyi Britaniyi ta Franciyi yevropejskih derzhav kolonialni volodinnya yakih lezhali poruch z Efiopiyeyu nezabarom pribuli v efiopsku stolicyu zadlya pidpisannya vidpovidnih dogovoriv z efiopskim volodarem Italijske vtorgnennya i Druga svitova vijnaU 1935 italijski vijska pid komanduvannyam marshala Emilio De Bono vtorglisya v Efiopiyu Vijna trivala sim misyaciv i zavershilas peremogoyu Italiyi Vtorgnennya bulo zasudzheno Ligoyu Nacij V bojovih diyah Italiya vikoristala girchichnij gaz ne zvertayuchi uvagi na Zhenevski ugodi yaki vona pidpisala sim rokiv tomu 150 tis osib bulo otruyeno girchichnim gazom Pislya vijni Italiya priyednala Efiopiyu ob yednavshi yiyi z inshimi svoyimi koloniyami v Italijsku Shidnu Afriku i Viktor Emanuyil III prijnyav titul imperatora Abissiniyi Okupaciya Italiyeyu trivala p yat rokiv Vstanovlennya DergU 1974 roci proradyanska marksistsko leninska vijskova hunta Derg na choli z Mengistu Hajle Mariam povalila uryad Hajle Selassiye I i vstanovila odnopartijnu komunistichnu derzhavu Hajle Selassiye buv pomishenij u v yaznicyu i pomer za nez yasovanih obstavin PrimitkiNathaniel T Kenney Ethiopian Adventure National Geographic 127 1965 p 555 Abissinskij Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Adekumobi p 10DzherelaPiolet Jean Baptiste Abyssinia 16 serpnya 2018 u Wayback Machine The Catholic Encyclopedia Vol 1 New York Robert Appleton Company 1907 Adekumobi Saheed A Greenwood Publishing Group Hrsg The History of Ethiopia Westport 2007 ISBN 0 31332 273 2 Pankhurst Richard Blackwell Publishing Hrsg The Ethiopians A History Oxford 2001 ISBN 0 63122 493 9 Shillington Kevin Routledge Hrsg Encyclopedia of African History Ausgabe 1 London 2004 ISBN 1 57958 245 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Efiopska imperiya