Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Ернст Е рнст Йога нн фон Біро н нім Ernst Johann von Biron 13 23 лист

Ернст Йоган Бірон

Ернст Йоган Бірон
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ернст.

Е́рнст-Йога́нн фон Біро́н (нім. Ernst Johann von Biron, 13 (23) листопада 1690(16901123) — 18 (29) грудня 1772) — герцог Курляндії і Семигалії (1737 — 1741, 1763 — 1769), регент Російської імперії (1740). Представник німецького шляхетського роду Біронів із герцогства Курляндії і Семигалії. Народився в Кальнцеемі, Семигалія. Випускник Кенігсберзького університету. Фаворит російської імператриці Анни Іванівни. З 1718 року перебував при її дворі. 1730 року став обер-камергером двору Анни, отримав титул графа, переїхав до Росії. Мав великий вплив на імператрицю. 1737 року за її сприяння обраний герцогом Курляндії і Семигалії після згасання династії герцогів Кеттлерів. Керував герцогством із Петербурга. 17 жовтня 1740 року, після смерті імператриці Анни, став за її заповітом регентом при малолітньому імператорі Іванові VI, що викликало невдоволення російського дворянства та гвардії. Внаслідок боротьби за владу, що переросла в палацовий переворот, заарештований 9 листопада 1740 року (регентшею стала мати Івана VI — Анна Леопольдівна). 1741 року звинувачений в узурпації влади і прагненні заволодіти престолом. Засуджений до смертної кари, яку замінили засланням в містечко Пелим, а з 1742 — в Ярославль. 1762 року повернений Петром ІІІ до Петербургу. 1763 року відновлений у правах герцога Курляндії і Семигалії за наказом Катерини II. 1769 року передав титул герцога своєму синові Петеру. Помер у Мітаві, Семигалія. Похований у Мітавському палаці.

Ернст-Йоганн фон Бірон
image
Ернст-Йоганн фон Бірон
Портрет Бірона (XVIII століття)
image
Герцог Курляндії і Семигалії
1737 — 18 квітня 1741
Попередник: Фердинанд Кеттлер
Спадкоємець: Людовік-Ернст
1763 — 24 листопада 1769
Попередник: Карл-Християн Саксонський
Спадкоємець: Петер фон Бірон
 
Народження: 13 (23) листопада 1690(1690-11-23)
Кальнцеєм, Курляндія
Смерть: 18 (29) грудня 1772(1772-12-29) (82 роки)
Мітава, Курляндія
Поховання: Мітавський палац
Національність: німець
Країна: Курляндія і Російська імперія
Релігія: лютеранин
Рід: Бірони
Батько: Карл фон Бюрен
Мати: d[1]
Шлюб: d
Діти: Петер
Нагороди:
image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Імена

  • Е́рнст-Йога́нн фон Біро́н (нім. Ernst Johann von Biron) — повне німецьке ім'я, змінене на французький лад.
  • Е́рнст-Йога́нн фон Бю́рен (нім. Ernst Johann von Bühren) — оригінальне німецьке ім'я.
  • Е́рнст фон Бю́рен (нім. Ernst von Biron) — коротке німецьке ім'я.
  • Е́рнст Би́рен (нім. Ернст Бирен) — російський запис німецького імені.

Біографія

Початок кар'єри

Був посланий в Кенігсберзький університет, але займався там більш грою і пиятикою, ніж наукою. В колекції зберігся лист, в якому Бірон виправдовується, що в п'яному вигляді вбив вартового. Однак не можна сказати, щоб ідеї цього університету зовсім його не торкнулися. Згодом, будучи регентом, він припинив цілий ряд негараздів, що стосувалися чаклунства. На протилежність імператриці Анні, був далекий від забобонів та релігійного фанатизму.

Він залишив університет, не закінчивши курсу, і спробував шукати щастя в Росії, але невдало. Княгиня Наталія Борисівна повідомляє, ніби він займався, між іншим, шевським ремеслом і шив чоботи на її дядька. В 1718 році завдяки клопотанням впливового курляндського дворянина Бірон отримав скромне місце при дворі герцогині Курляндської Анни Іоанівни, яке, втім, незабаром втратив через зіткнення з , що керував маєтками герцогині.

Фаворит герцогині курляндської

Бірон знову потрапив до двору Анни завдяки тому ж Кейзерлінгу в 1724 році і з того часу більше не розлучався з герцогинею-вдовою. Коли Анна була обрана на російський престол, вона взяла його з собою в Росію. З нагоди своєї коронації вона призначила Бірона 28 квітня 1730 року обер-камергером (тоді це була лише придворна посада, а не звання) «з рангом дійсного генерала».

При дворі Анни Іоаннівни

У тому ж році Бірон отримав диплом на титул графа Священної Римської імперії. В 1737 році обраний за сприяння Росії курляндським дворянством на місце останнього герцога з роду фон Кеттлер-Фердинанда і з цього часу став іменуватися «Божою милістю Ернест-Йоганн герцог Курляндський». Король польський Август III, зобов'язаний своїм престолом Росії, погодився визнати його кандидатуру. Росії було вигідно мати на чолі Курляндії людину, яка цілком від неї залежала. До цього прагнув ще цар Петро I.

За царювання Анни Іоанівни Бірон керував своїм герцогством з Петербурга. Як герцог Курляндський, він був завжди вірний інтересам Росії і не схилявся на політичний бік ні короля Прусії, ні імператора Священної Римської імперії, хоча отримував коштовні дарунки і хабарі.

Державна діяльність

Особи, які писали про царювання Анни Іоанівни у другій половині XVIII століття, малюють Бірона злим генієм Росії з дня його появи (княгиня Долгорукова, Мініх, його ад'ютант Манштейн та ін.) За свідоцтвом цих авторів, Бірон був людиною вкрай грубою, неосвіченою, кровожерливою. На ньому тяжіло звинувачення в пануванні іноземців, жорстокості й стратах, в пограбуванні російського народу. Державою дійсно керували іноземні міністри (Мініх і Генріх Іоганн Фрідріх Остерман), але вони були висунуті ще Петром І, засвоїли його традиції і діяли в інтересах Росії; до того ж їх розділяла з Біроном непримиренна ворожнеча. Бірон не вивіз з собою до Петербурга маси курляндців, і вони не склали собою нічого згуртованого, подібного до того, як згодом голштинці при Петрі III. Президентами більшості колегій (тогочасних міністерств), як і більшість сенаторів, були росіяни. Було багато іноземців в армії і серед дипломатів, але їх багато було там і за царя Петра І. Бірон був дуже невисокої думки про росіян і не приховував цього, але поряд з цим такий обізнаний свідок, як леді Рондо, відзначала у нього бажання не дратувати російських дворян неповагою до їх обрядів. Цим підтверджуються й звістки іноземців про те, що він шукав популярності серед місцевих кіл. Бірон підтримував в Україні князя Шаховського проти Мініха та ввів у кабінет міністрів Бестужева-Рюміна проти Остермана. Політичних переслідувань за царювання Анни було дуже багато, але Бірон не був у них зацікавлений. У них були зацікавлені особисто імператриця та особи, яким вона була зобов'язана необмеженою владою (С. А. Салтиков, Феофан Прокопович, граф Головкін, особливо Остерман; серед донощиків були і росіяни Василь Микитович Татищев, той же Мініх).

І пізніше, при імператриці Єлизаветі Петрівні, били батогами і різали язики тим, хто говорив плітки про відносини Бірона з її попередницею. У справі Волинського фігурувала скарга Бірона, але вона була дуже незначним фактом серед низки інших звинувачень. Деякі особи при Анні були, безумовно, зобов'язані своїм порятунком від опали саме Бірону (наприклад, князь Куракін). Розповіді про страшенну жадібність Бірона ґрунтуються головним чином на твердженнях історика Болтіна, що Бірон забрав собі майна на декілька мільйонів рублів, а державу тим розорив. Хоча є безсумнівні докази того, що він неодноразово відхиляв від себе великі грошові подарунки, дуже звичайні для того часу. З подарунків государині найбільшим були 5 млн карбованців, обіцяні йому з нагоди укладення миру з Османською імперією, з яких, однак, він отримав лише 100 тис. карбованців.

Взагалі діяльність Бірона при Анні Іоанівні, ступінь його впливу дуже мало піддаються точному визначенню. У всякому разі, думка про його регентство була висунута не німцями, а російськими вельможами (кабінет-міністр князь Черкаський, генерал-прокурор князь Трубецькой, князь Куракін, граф Головін, граф М. Головкін і особливо Олексій Петрович Бестужев-Рюмін).

Регент Російської імперії

Обійнявши посаду регента після смерті імператриці Анни за її заповітом у жовтні 1740 року, Бірон шукав популярності серед російського суспільства і став сумлінно займатися справами. Французький дипломат , який зневажав Бірона, писав про нього несхвальні речі. Але перші кроки його регентства відрізнялись стриманістю, майже гуманністю на тлі жорстокостей того часу.

Падіння і арешт

Докладніше: Повалення Бірона

Однак з самого початку його правління між ним і батьками імператора Івана Антоновича почалися непорозуміння. Було викрито змову, що мала метою усунути регента і поставити на його місце принца Брауншвейгського або його дружину. Безсумнівно принц мав тісні зв'язки з заколотниками. Бірон апелював до засідань кабінету, сенату та генералітету, яке одноголосно стало на його бік. Батькові імператора немовля довелося публічно вислухати вкрай різке зауваження від начальника Таємної канцелярії А. І. Ушакова. Між тим матері імператора, Анні Леопольдівні, запропонував свої послуги старий фельдмаршал граф Мініх, що заарештував в ніч на 9 листопада 1740 герцога Курляндського разом з його дружиною. Бірон був відданий під суд із багатьма звинуваченнями: «захоплення» регентства, відсутність клопотання про здоров'я покійної государині, бажання скасувати царську родину в Росії з метою заволодіти престолом та утиски росіян. 18 квітня 1741 був оприлюднений маніфест «про провини колишнього герцога Курляндського». Він був засуджений до смертної кари, потім помилуваний Ганною Леопольдівною як новою імператрицею. Колишній регент був засланий у фортецю Шліссельбург, потім у Пелим під суворий нагляд. Саме там він впав у депресію і чекав на смерть.

Коли престол обійняла Єлизавета Петрівна, якій він зробив деякі послуги, та перевела його на проживання до Ярославля, але не наважилася відпустити на батьківщину. Бірон склав для государині довідку, в якій відхиляв звинувачення, у тому числі і в захопленні регентства. Згодом Катерина II знаходила цю довідку цілком правдивою.

Повернення із заслання. Останні роки

image
Рундальський палац Бірона. Архітектор В. Растреллі. Нині музейний палацово-парковий комплекс.

Петро III викликав Бірона до Петербурга, повернув йому відібрані ордена і знаки пошани, але не повернув Курляндського герцогства, яке бажав передати своєму дядькові, герцогові Георгу Голштінському. Катерина II відновила колишнього герцога на курляндському троні, за умови, що Бірон зобов'язується пропускати через Курляндію російські війська, не вступати ні в які зносини з ворогами Росії, надавати прихисток православним і дозволити будівництво православного храму. Ці умови викликали найбільше незадоволення Курляндського дворянства. Тому Бірон відмовився від влади на користь свого сина Петра Ернста.

Бірон помер у віці 82 років в Мітаві (нині Єлгава, Латвія), де і похований в герцогському склепі. Труну його згодом було відкрито, і тіло виявилося дивним чином збереженим. Цілком збереглася навіть Андріївська мантія, в якій він заповів себе поховати.

Оцінки

У російській історіографії закріпилося поняття «біронівщини» як вкрай реакційного політичного режиму в Росії в 1730-х роках за царювання Анни Іванівни. Прийнято вважати Е. Бірона творцем цього режиму. Характерними рисами біронівщини прийнято вважати засилля іноземців, головним чином німців, у всіх галузях державного і громадського життя, хижацьку експлуатацію народу, пограбування багатств країни, жорстокі переслідування невдоволених, шпигунство, доноси. Хоча часи Анни Іоанівни й Бірона дійсно були невдалими з точки зору державного управління, така спрощена оцінка дещо перебільшена.

Саме слово «біроновщіна» — не народного походження. Народних пісень або переказів про часи Бірона не збереглося. У справах, де фігурували відносини Бірона з государинею, були замішані майже виключно гвардійським солдати, дворяни та чиновники, незадоволені правлінням імператриці Анни. Олександр Сергійович Пушкін висловив з цього приводу таке зауваження: «Він (Бірон) мав нещастя бути німцем; на нього звалили весь жах царювання Анни, яке було в дусі його часу і в несхвальних традиціях народу».

Сім'я

Докладніше: Бірони

Діти

Онуки

Бібліографія

Монографії. Статті

Довідники

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ернст-Йоганн фон Бірон

  1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Ernst E rnst Joga nn fon Biro n nim Ernst Johann von Biron 13 23 listopada 1690 16901123 18 29 grudnya 1772 gercog Kurlyandiyi i Semigaliyi 1737 1741 1763 1769 regent Rosijskoyi imperiyi 1740 Predstavnik nimeckogo shlyahetskogo rodu Bironiv iz gercogstva Kurlyandiyi i Semigaliyi Narodivsya v Kalnceemi Semigaliya Vipusknik Kenigsberzkogo universitetu Favorit rosijskoyi imperatrici Anni Ivanivni Z 1718 roku perebuvav pri yiyi dvori 1730 roku stav ober kamergerom dvoru Anni otrimav titul grafa pereyihav do Rosiyi Mav velikij vpliv na imperatricyu 1737 roku za yiyi spriyannya obranij gercogom Kurlyandiyi i Semigaliyi pislya zgasannya dinastiyi gercogiv Kettleriv Keruvav gercogstvom iz Peterburga 17 zhovtnya 1740 roku pislya smerti imperatrici Anni stav za yiyi zapovitom regentom pri malolitnomu imperatori Ivanovi VI sho viklikalo nevdovolennya rosijskogo dvoryanstva ta gvardiyi Vnaslidok borotbi za vladu sho pererosla v palacovij perevorot zaareshtovanij 9 listopada 1740 roku regentsheyu stala mati Ivana VI Anna Leopoldivna 1741 roku zvinuvachenij v uzurpaciyi vladi i pragnenni zavoloditi prestolom Zasudzhenij do smertnoyi kari yaku zaminili zaslannyam v mistechko Pelim a z 1742 v Yaroslavl 1762 roku povernenij Petrom III do Peterburgu 1763 roku vidnovlenij u pravah gercoga Kurlyandiyi i Semigaliyi za nakazom Katerini II 1769 roku peredav titul gercoga svoyemu sinovi Peteru Pomer u Mitavi Semigaliya Pohovanij u Mitavskomu palaci Ernst Jogann fon BironErnst Jogann fon BironPortret Birona XVIII stolittya Gercog Kurlyandiyi i Semigaliyi 1737 18 kvitnya 1741 Poperednik Ferdinand Kettler Spadkoyemec Lyudovik Ernst 1763 24 listopada 1769 Poperednik Karl Hristiyan Saksonskij Spadkoyemec Peter fon Biron Narodzhennya 13 23 listopada 1690 1690 11 23 Kalnceyem KurlyandiyaSmert 18 29 grudnya 1772 1772 12 29 82 roki Mitava KurlyandiyaPohovannya Mitavskij palacNacionalnist nimecKrayina Kurlyandiya i Rosijska imperiyaReligiya lyuteraninRid BironiBatko Karl fon ByurenMati d 1 Shlyub dDiti Peter Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiImenaE rnst Joga nn fon Biro n nim Ernst Johann von Biron povne nimecke im ya zminene na francuzkij lad E rnst Joga nn fon Byu ren nim Ernst Johann von Buhren originalne nimecke im ya E rnst fon Byu ren nim Ernst von Biron korotke nimecke im ya E rnst Bi ren nim Ernst Biren rosijskij zapis nimeckogo imeni BiografiyaPochatok kar yeri Buv poslanij v Kenigsberzkij universitet ale zajmavsya tam bilsh groyu i piyatikoyu nizh naukoyu V kolekciyi zberigsya list v yakomu Biron vipravdovuyetsya sho v p yanomu viglyadi vbiv vartovogo Odnak ne mozhna skazati shob ideyi cogo universitetu zovsim jogo ne torknulisya Zgodom buduchi regentom vin pripiniv cilij ryad negarazdiv sho stosuvalisya chaklunstva Na protilezhnist imperatrici Anni buv dalekij vid zaboboniv ta religijnogo fanatizmu Vin zalishiv universitet ne zakinchivshi kursu i sprobuvav shukati shastya v Rosiyi ale nevdalo Knyaginya Nataliya Borisivna povidomlyaye nibi vin zajmavsya mizh inshim shevskim remeslom i shiv choboti na yiyi dyadka V 1718 roci zavdyaki klopotannyam vplivovogo kurlyandskogo dvoryanina Biron otrimav skromne misce pri dvori gercogini Kurlyandskoyi Anni Ioanivni yake vtim nezabarom vtrativ cherez zitknennya z sho keruvav mayetkami gercogini Favorit gercogini kurlyandskoyi Biron znovu potrapiv do dvoru Anni zavdyaki tomu zh Kejzerlingu v 1724 roci i z togo chasu bilshe ne rozluchavsya z gercogineyu vdovoyu Koli Anna bula obrana na rosijskij prestol vona vzyala jogo z soboyu v Rosiyu Z nagodi svoyeyi koronaciyi vona priznachila Birona 28 kvitnya 1730 roku ober kamergerom todi ce bula lishe pridvorna posada a ne zvannya z rangom dijsnogo generala Pri dvori Anni Ioannivni U tomu zh roci Biron otrimav diplom na titul grafa Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi V 1737 roci obranij za spriyannya Rosiyi kurlyandskim dvoryanstvom na misce ostannogo gercoga z rodu fon Kettler Ferdinanda i z cogo chasu stav imenuvatisya Bozhoyu milistyu Ernest Jogann gercog Kurlyandskij Korol polskij Avgust III zobov yazanij svoyim prestolom Rosiyi pogodivsya viznati jogo kandidaturu Rosiyi bulo vigidno mati na choli Kurlyandiyi lyudinu yaka cilkom vid neyi zalezhala Do cogo pragnuv she car Petro I Za caryuvannya Anni Ioanivni Biron keruvav svoyim gercogstvom z Peterburga Yak gercog Kurlyandskij vin buv zavzhdi virnij interesam Rosiyi i ne shilyavsya na politichnij bik ni korolya Prusiyi ni imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi hocha otrimuvav koshtovni darunki i habari Derzhavna diyalnist Osobi yaki pisali pro caryuvannya Anni Ioanivni u drugij polovini XVIII stolittya malyuyut Birona zlim geniyem Rosiyi z dnya jogo poyavi knyaginya Dolgorukova Minih jogo ad yutant Manshtejn ta in Za svidoctvom cih avtoriv Biron buv lyudinoyu vkraj gruboyu neosvichenoyu krovozherlivoyu Na nomu tyazhilo zvinuvachennya v panuvanni inozemciv zhorstokosti j stratah v pograbuvanni rosijskogo narodu Derzhavoyu dijsno keruvali inozemni ministri Minih i Genrih Iogann Fridrih Osterman ale voni buli visunuti she Petrom I zasvoyili jogo tradiciyi i diyali v interesah Rosiyi do togo zh yih rozdilyala z Bironom neprimirenna vorozhnecha Biron ne viviz z soboyu do Peterburga masi kurlyandciv i voni ne sklali soboyu nichogo zgurtovanogo podibnogo do togo yak zgodom golshtinci pri Petri III Prezidentami bilshosti kolegij togochasnih ministerstv yak i bilshist senatoriv buli rosiyani Bulo bagato inozemciv v armiyi i sered diplomativ ale yih bagato bulo tam i za carya Petra I Biron buv duzhe nevisokoyi dumki pro rosiyan i ne prihovuvav cogo ale poryad z cim takij obiznanij svidok yak ledi Rondo vidznachala u nogo bazhannya ne dratuvati rosijskih dvoryan nepovagoyu do yih obryadiv Cim pidtverdzhuyutsya j zvistki inozemciv pro te sho vin shukav populyarnosti sered miscevih kil Biron pidtrimuvav v Ukrayini knyazya Shahovskogo proti Miniha ta vviv u kabinet ministriv Bestuzheva Ryumina proti Ostermana Politichnih peresliduvan za caryuvannya Anni bulo duzhe bagato ale Biron ne buv u nih zacikavlenij U nih buli zacikavleni osobisto imperatricya ta osobi yakim vona bula zobov yazana neobmezhenoyu vladoyu S A Saltikov Feofan Prokopovich graf Golovkin osoblivo Osterman sered donoshikiv buli i rosiyani Vasil Mikitovich Tatishev toj zhe Minih I piznishe pri imperatrici Yelizaveti Petrivni bili batogami i rizali yaziki tim hto govoriv plitki pro vidnosini Birona z yiyi poperedniceyu U spravi Volinskogo figuruvala skarga Birona ale vona bula duzhe neznachnim faktom sered nizki inshih zvinuvachen Deyaki osobi pri Anni buli bezumovno zobov yazani svoyim poryatunkom vid opali same Bironu napriklad knyaz Kurakin Rozpovidi pro strashennu zhadibnist Birona gruntuyutsya golovnim chinom na tverdzhennyah istorika Boltina sho Biron zabrav sobi majna na dekilka miljoniv rubliv a derzhavu tim rozoriv Hocha ye bezsumnivni dokazi togo sho vin neodnorazovo vidhilyav vid sebe veliki groshovi podarunki duzhe zvichajni dlya togo chasu Z podarunkiv gosudarini najbilshim buli 5 mln karbovanciv obicyani jomu z nagodi ukladennya miru z Osmanskoyu imperiyeyu z yakih odnak vin otrimav lishe 100 tis karbovanciv Vzagali diyalnist Birona pri Anni Ioanivni stupin jogo vplivu duzhe malo piddayutsya tochnomu viznachennyu U vsyakomu razi dumka pro jogo regentstvo bula visunuta ne nimcyami a rosijskimi velmozhami kabinet ministr knyaz Cherkaskij general prokuror knyaz Trubeckoj knyaz Kurakin graf Golovin graf M Golovkin i osoblivo Oleksij Petrovich Bestuzhev Ryumin Regent Rosijskoyi imperiyi Obijnyavshi posadu regenta pislya smerti imperatrici Anni za yiyi zapovitom u zhovtni 1740 roku Biron shukav populyarnosti sered rosijskogo suspilstva i stav sumlinno zajmatisya spravami Francuzkij diplomat yakij znevazhav Birona pisav pro nogo neshvalni rechi Ale pershi kroki jogo regentstva vidriznyalis strimanistyu majzhe gumannistyu na tli zhorstokostej togo chasu Padinnya i aresht Dokladnishe Povalennya Birona Odnak z samogo pochatku jogo pravlinnya mizh nim i batkami imperatora Ivana Antonovicha pochalisya neporozuminnya Bulo vikrito zmovu sho mala metoyu usunuti regenta i postaviti na jogo misce princa Braunshvejgskogo abo jogo druzhinu Bezsumnivno princ mav tisni zv yazki z zakolotnikami Biron apelyuvav do zasidan kabinetu senatu ta generalitetu yake odnogolosno stalo na jogo bik Batkovi imperatora nemovlya dovelosya publichno visluhati vkraj rizke zauvazhennya vid nachalnika Tayemnoyi kancelyariyi A I Ushakova Mizh tim materi imperatora Anni Leopoldivni zaproponuvav svoyi poslugi starij feldmarshal graf Minih sho zaareshtuvav v nich na 9 listopada 1740 gercoga Kurlyandskogo razom z jogo druzhinoyu Biron buv viddanij pid sud iz bagatma zvinuvachennyami zahoplennya regentstva vidsutnist klopotannya pro zdorov ya pokijnoyi gosudarini bazhannya skasuvati carsku rodinu v Rosiyi z metoyu zavoloditi prestolom ta utiski rosiyan 18 kvitnya 1741 buv oprilyudnenij manifest pro provini kolishnogo gercoga Kurlyandskogo Vin buv zasudzhenij do smertnoyi kari potim pomiluvanij Gannoyu Leopoldivnoyu yak novoyu imperatriceyu Kolishnij regent buv zaslanij u fortecyu Shlisselburg potim u Pelim pid suvorij naglyad Same tam vin vpav u depresiyu i chekav na smert Koli prestol obijnyala Yelizaveta Petrivna yakij vin zrobiv deyaki poslugi ta perevela jogo na prozhivannya do Yaroslavlya ale ne navazhilasya vidpustiti na batkivshinu Biron sklav dlya gosudarini dovidku v yakij vidhilyav zvinuvachennya u tomu chisli i v zahoplenni regentstva Zgodom Katerina II znahodila cyu dovidku cilkom pravdivoyu Povernennya iz zaslannya Ostanni roki Rundalskij palac Birona Arhitektor V Rastrelli Nini muzejnij palacovo parkovij kompleks Petro III viklikav Birona do Peterburga povernuv jomu vidibrani ordena i znaki poshani ale ne povernuv Kurlyandskogo gercogstva yake bazhav peredati svoyemu dyadkovi gercogovi Georgu Golshtinskomu Katerina II vidnovila kolishnogo gercoga na kurlyandskomu troni za umovi sho Biron zobov yazuyetsya propuskati cherez Kurlyandiyu rosijski vijska ne vstupati ni v yaki znosini z vorogami Rosiyi nadavati prihistok pravoslavnim i dozvoliti budivnictvo pravoslavnogo hramu Ci umovi viklikali najbilshe nezadovolennya Kurlyandskogo dvoryanstva Tomu Biron vidmovivsya vid vladi na korist svogo sina Petra Ernsta Biron pomer u vici 82 rokiv v Mitavi nini Yelgava Latviya de i pohovanij v gercogskomu sklepi Trunu jogo zgodom bulo vidkrito i tilo viyavilosya divnim chinom zberezhenim Cilkom zbereglasya navit Andriyivska mantiya v yakij vin zapoviv sebe pohovati OcinkiU rosijskij istoriografiyi zakripilosya ponyattya bironivshini yak vkraj reakcijnogo politichnogo rezhimu v Rosiyi v 1730 h rokah za caryuvannya Anni Ivanivni Prijnyato vvazhati E Birona tvorcem cogo rezhimu Harakternimi risami bironivshini prijnyato vvazhati zasillya inozemciv golovnim chinom nimciv u vsih galuzyah derzhavnogo i gromadskogo zhittya hizhacku ekspluataciyu narodu pograbuvannya bagatstv krayini zhorstoki peresliduvannya nevdovolenih shpigunstvo donosi Hocha chasi Anni Ioanivni j Birona dijsno buli nevdalimi z tochki zoru derzhavnogo upravlinnya taka sproshena ocinka desho perebilshena Same slovo bironovshina ne narodnogo pohodzhennya Narodnih pisen abo perekaziv pro chasi Birona ne zbereglosya U spravah de figuruvali vidnosini Birona z gosudarineyu buli zamishani majzhe viklyuchno gvardijskim soldati dvoryani ta chinovniki nezadovoleni pravlinnyam imperatrici Anni Oleksandr Sergijovich Pushkin visloviv z cogo privodu take zauvazhennya Vin Biron mav neshastya buti nimcem na nogo zvalili ves zhah caryuvannya Anni yake bulo v dusi jogo chasu i v neshvalnih tradiciyah narodu Sim yaDokladnishe Bironi Diti Peter fon Biron Onuki Doroteya BironBibliografiyaMonografiyi Statti Arbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 Gercog Biron regent Rossijskoj imperii Rod 1690 um 1772 g 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine Russkaya starina 1873 T 7 1 S 52 66 Shubinskij S N Arest i ssylka Birona 27 grudnya 2013 u Wayback Machine Russkaya starina 1871 T 3 5 S 537 561 Dovidniki Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710 1960 Koln Wien 1970 S 67 1 Winkelmann Eduard Ernst Johann Herzog von Kurland Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig Duncker amp Humblot 1877 B 6 S 286 291 Laakmann Heinrich Biron Ernst Johann Reichsgraf von Herzog von Kurland und Semgallen Neue Deutsche Biographie Berlin 1955 Band 2 S 260 Digitalisat Dlya biografii gercoga Birona Materialy 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine Russkij arhiv 1867 Vyp 3 Stb 469 473 Birony Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Robert Nisbet Bain Biren Ernst Johann Arhivovano 27 travnya 2022 u Wayback Machine Chisholm Hugh Encyclopaedia Britannica 11th ed Cambridge University Press 1911 Thurston H T Moore F Biron Ernest John Arhivovano 6 travnya 2021 u Wayback Machine New International Encyclopedia 1st ed New York Dodd Mead 1905PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ernst Jogann fon Biron Biron v Buhren Ernst Johann v 1730 Gf 1690 1772 Baltisches biografisches Lexikon digital Bibliografiya Ernst Jogann fon Biron Nimecka nacionalna biblioteka Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326

Дата публікації:
Топ