Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Румунія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича, лісоматеріалів, металургійна, хімічна, машинобудування, харчова, нафтопереробна.
| Економіка Румунії | |
|---|---|
| Валюта | румунський лей |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ЄС, WTO |
| Статистика | |
| ВВП | $413,8 млрд (2015) |
| Зростання ВВП | ▲ 3,7 % (2015) |
| ВВП на душу населення | $20 800 (2015) |
| ВВП за секторами | сільське господарство — 4,8 %; промисловість — 41,3 %; сфера послуг — 53,9 % (2015) |
| Інфляція (ІСЦ) | — 0,2 % (2015) |
| Населення поза межею бідності | 22,4 % (2012) |
| Індекс Джіні | 27,3 (2012) |
| Робоча сила | 9,266 млн (2015) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство — 28,3 % промисловість — 28,9 % послуги 42,8 % (2014) |
| Безробіття | 6,7 % (2015) |
| Галузі виробництва | електричні машини і устаткування, складання автомобілів, текстильні вироби і взуття, легка техніка, металургія, хімічна промисловість, харчова промисловість, нафтопереробка, видобуток корисних копалин, деревина, будівельні матеріали |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $54,51 млрд (2015) |
| Експортні товари | машини та обладнання, інші промислові товари, сільськогосподарська продукція та продукти харчування, метали і металеві вироби, хімічні речовини, мінерали і паливо, сировина (2015) |
| Партнери |  Німеччина 19,8 % Італія 12,5 % Франція 6,8 Угорщина 5,4 % Велика Британія 4,4 % (2014) |
| Імпорт | $63,12 млрд (2015) |
| Імпортні товари | машини та обладнання, інші промислові товари, хімікати, сільськогосподарські продукти і продукти харчування, паливо і мінерали, метали і металеві вироби, сировину(2015) |
| Партнери | Німеччина 19,8 % Італія 10,9 % Угорщина 8 % Франція 5,6 % Польща 4,9 % КНР 4,6 % Нідерланди 4 % (2014) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $98,17 млрд або 39,9 % від ВВП (2015) |
| Доходи | $58,39 млрд (2015) |
| Витрати | $60,98 млрд (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:
- ВВП — $ 29,4 млрд
- Темп зростання ВВП — (-7,5)%.
- ВВП на душу населення — $1310.
- Прямі закордонні інвестиції — $ 390 млн
- Імпорт (паливо, продукція машинобудування і обладнання, продукція текстильної промисловості і сільського господарства) — $ 11,5 млрд (г.ч. Центр і Сх. Європа — 21,0 %; Німеччина — 17,5 %; Італія — 17,4 %; Франція — 6,9 %; США — 4,2 %).
- Експорт (текстиль, метали і продукція машинобудування і хімічної промисловості) — $ 9,5 млрд (г.ч. Італія — 22,0 %; Німеччина — 19,0 %; Франція — 5,9 %; США — 3,8 %).
Транспорт
Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий, морський, повітряний. Перевезення вантажів у країні здійснюється головним чином автотранспортом і залізницею. У 1994 в країні було 11 365 км залізниць і 88 117 км шосейних доріг. Гол. порти на Дунаї: Турну-Северин, Джурджу, Бреїла, Галац. Гол. морський порт — Констанца, через який проходить 80 % морських вантажоперевезень країни і 65 % вантажів зовнішньої торгівлі. У 1984 був відкритий судноплавний канал, що з'єднує Констанцу з портом на Дунаї Чернавода. У 1996 вантажний морський флот Румунії складався з 234 кораблів і мав сумарну вантажопідйомність всіх судів в 2 445 810 рег. т.
Економіка Румунії після Другої світової війни
Віхами соціалістично спрямованої економічної історії Румунії після Другої світової війни були грошова реформа 1947, націоналізація промисловості в 1948, початок сільськогосподарської колективізації («кооперування») в 1949, що завершилася в 1962. Була реорганізована вся фінансова структура і введена державна монополія на зовнішню торгівлю. Економічне планування почалося в 1949 шляхом прийняття економічних планів різної тривалості, але звичайно на п'ятирічні періоди. Всі плани віддавали пріоритет індустріалізації, з особливим акцентом на розвиток важкої промисловості. Робилися спеціальні спроби впровадження сучасної технології для того, щоб урізноманітнити випуск промислової продукції. На відміну від інших країн Центральної Європи, Румунія не позбулася попередньої сталінської стратегії розвитку. Ця орієнтація виявилася в п'ятому 5-літньому плані на 1971—1975, згідно з яким передбачалося зростання темпів економічного розвитку в порівнянні з економікою інших соціалістичних країн майже вдвічі. Однак поставлені керівництвом цілі виявилися надміру амбіційними і в кінці десятиріччя форсована індустріалізація Румунії зазнала краху. Внаслідок цього в 1980-і Румунія зіткнулася з серйозною кризою міжнародних платежів. Спрощеною відповіддю Чаушеску на цю кризу була надзвичайна програма ліквідації іноземного боргу, що різко скоротила споживання і в той же час інтенсифікувала спроби, спрямовані на збільшення обсягу виробництва. До 1985 заборгованість Заходу поменшала з 10,35 до 5 млрд доларів. Однак скорочення боргу до такого рівня мало катастрофічні наслідки для економіки країни. За оцінками західних джерел, рівень споживання румунських громадян до середини 1980-х в порівнянні із 1980 знизився приблизно на 25 %. До кінця десятиріччя економічний регрес не припинявся. Плани щорічного приросту промислової продукції не були досягнуті майже по всіх показниках; внаслідок цього не спостерігалося зростання прибутків, інвестицій і продуктивності праці.
Економіка Румунії в нові часи
У 1989 з падінням режиму Чаушеску в Румунії почалася економічна реструктуризація народного господарства. Загалом до середини 1990-х з'явилися юридичні передумови для введення ринкової економіки. Реформи в країні супроводжуються сплесками кризових явищ, безробіття. Район Плоєшть — головна індустріальна зона, де розміщуються нафтова, хімічна, будівельна промисловість і важке машинобудування.
Металургія концентрується на заході (між Хунедоарою і Тімішоарою) і на південному сході (Галац-Бреїла). Великі суднобудівні заводи знаходяться в Бреїлі і Галаці поблизу дельти Дунаю. Промисловий комплекс в Джурджу (Румунія) і Русе (Болгарія) — приклад міжнародної економічної співпраці (румунська і болгарська частини комплексу знаходяться один проти одного на протилежних берегах Дунаю). Він продукує пристрої і обладнання для гірничодобувної, металургійної, хімічної і нафтохімічної промисловості.
У 1996 близько 43 % всієї території країни складали орні землі, що використовуються для посадки однолітніх культур, і 3,6 % для вирощування багаторічних культур, головним чином — фруктових садів і виноградників. Близько 70 % орної землі віддано пшениці і кукурудзі.
Рівнини Молдавії і Валахії — головна житниця країни. У 1996 Румунія виробила 6 млн т пшениці, 6 млн т кукурудзи. Інші важливі культури — картопля (3,9 млн т в 1996), цукровий буряк (3,3 млн т) і соняшник (0,93 млн т). Великі виноградники ростуть на Трансильванському плато, в передгір'ях Карпат і Добруджі. У 1996 Румунія виробила 1,5 млн гектолітрів вина. Фруктові сади знаходяться переважно в південних передгір'ях Карпат, на плато Добруджа і в дельті Дунаю. Близько 60 % фрукти — сливи, 30 % — яблука, 10 % — груші, вишні, абрикоси тощо. Центри фруктового садівництва розташовуються навколо декількох великих міст, таких, як Бухарест, Крайова, Тімішоара, Ясси і Клуж. Близько 1/5 території країни складають пасовища. Головними районами тваринництва є південні передгір'я Карпат, південно-західна частина Трансильванського плато і північні Карпати. У 1996 в країні було 3,7 млн голів великої рогатої худоби, 10,4 млн голів овець і кіз, понад 8,2 млн свиней.
Ліси покривали близько 3,7 млн га в 1996 (24 % території Румунії). Найважливіші ресурси деревини знаходяться в східних Карпатах. З середини 1950-х років здійснюється програма відновлення лісів.
До 1996 виробництво електроенергії в Румунії становило 19 400 мегават. Найважливіше джерело енергії — ТЕС, за ними йдуть ГЕС і АЕС. Ветрова енергетика мала встановлену потужність 76 МВт у 2008 році, і країна має найбільший вітроенергетичний потенціал у Південно-Східній Європі. На початку XXI століття побудовані ВЕС Финтинеле-Коджалак, ВЕС Балені, ВЕС Гебелезіс, ВЕС Касімча та багато інших.
Азартні ігри
Азартні ігри в Румунії вперше згадуються 1906 року, коли була створена Loteria Romana, національна лотерея країни. Після обрання демократичного уряду 1990-х роках гральна сфера знову стала законною.
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Румунії |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rumuniya industrialno agrarna krayina Osnovni galuzi promislovosti girnicha lisomaterialiv metalurgijna himichna mashinobuduvannya harchova naftopererobna Ekonomika RumuniyiValyutarumunskij lejFinansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiYeS WTOStatistikaVVP 413 8 mlrd 2015 Zrostannya VVP 3 7 2015 VVP na dushu naselennya 20 800 2015 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 4 8 promislovist 41 3 sfera poslug 53 9 2015 Inflyaciya ISC 0 2 2015 Naselennya poza mezheyu bidnosti22 4 2012 Indeks Dzhini27 3 2012 Robocha sila9 266 mln 2015 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 28 3 promislovist 28 9 poslugi 42 8 2014 Bezrobittya6 7 2015 Galuzi virobnictvaelektrichni mashini i ustatkuvannya skladannya avtomobiliv tekstilni virobi i vzuttya legka tehnika metalurgiya himichna promislovist harchova promislovist naftopererobka vidobutok korisnih kopalin derevina budivelni materialiZovnishnya diyalnistEksport 54 51 mlrd 2015 Eksportni tovarimashini ta obladnannya inshi promislovi tovari silskogospodarska produkciya ta produkti harchuvannya metali i metalevi virobi himichni rechovini minerali i palivo sirovina 2015 Partneri Nimechchina 19 8 Italiya 12 5 Franciya 6 8 Ugorshina 5 4 Velika Britaniya 4 4 2014 Import 63 12 mlrd 2015 Importni tovarimashini ta obladnannya inshi promislovi tovari himikati silskogospodarski produkti i produkti harchuvannya palivo i minerali metali i metalevi virobi sirovinu 2015 Partneri Nimechchina 19 8 Italiya 10 9 Ugorshina 8 Franciya 5 6 Polsha 4 9 KNR 4 6 Niderlandi 4 2014 Derzhavni finansiBorg 98 17 mlrd abo 39 9 vid VVP 2015 Dohodi 58 39 mlrd 2015 Vitrati 60 98 mlrd 2015 Golovne dzherelo CIA World Fact Book Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 29 4 mlrd Temp zrostannya VVP 7 5 VVP na dushu naselennya 1310 Pryami zakordonni investiciyi 390 mln Import palivo produkciya mashinobuduvannya i obladnannya produkciya tekstilnoyi promislovosti i silskogo gospodarstva 11 5 mlrd g ch Centr i Sh Yevropa 21 0 Nimechchina 17 5 Italiya 17 4 Franciya 6 9 SShA 4 2 Eksport tekstil metali i produkciya mashinobuduvannya i himichnoyi promislovosti 9 5 mlrd g ch Italiya 22 0 Nimechchina 19 0 Franciya 5 9 SShA 3 8 TransportDokladnishe Transport Rumuniyi Transport avtomobilnij zaliznichnij richkovij morskij povitryanij Perevezennya vantazhiv u krayini zdijsnyuyetsya golovnim chinom avtotransportom i zalizniceyu U 1994 v krayini bulo 11 365 km zaliznic i 88 117 km shosejnih dorig Gol porti na Dunayi Turnu Severin Dzhurdzhu Breyila Galac Gol morskij port Konstanca cherez yakij prohodit 80 morskih vantazhoperevezen krayini i 65 vantazhiv zovnishnoyi torgivli U 1984 buv vidkritij sudnoplavnij kanal sho z yednuye Konstancu z portom na Dunayi Chernavoda U 1996 vantazhnij morskij flot Rumuniyi skladavsya z 234 korabliv i mav sumarnu vantazhopidjomnist vsih sudiv v 2 445 810 reg t Ekonomika Rumuniyi pislya Drugoyi svitovoyi vijniVihami socialistichno spryamovanoyi ekonomichnoyi istoriyi Rumuniyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni buli groshova reforma 1947 nacionalizaciya promislovosti v 1948 pochatok silskogospodarskoyi kolektivizaciyi kooperuvannya v 1949 sho zavershilasya v 1962 Bula reorganizovana vsya finansova struktura i vvedena derzhavna monopoliya na zovnishnyu torgivlyu Ekonomichne planuvannya pochalosya v 1949 shlyahom prijnyattya ekonomichnih planiv riznoyi trivalosti ale zvichajno na p yatirichni periodi Vsi plani viddavali prioritet industrializaciyi z osoblivim akcentom na rozvitok vazhkoyi promislovosti Robilisya specialni sprobi vprovadzhennya suchasnoyi tehnologiyi dlya togo shob uriznomanitniti vipusk promislovoyi produkciyi Na vidminu vid inshih krayin Centralnoyi Yevropi Rumuniya ne pozbulasya poperednoyi stalinskoyi strategiyi rozvitku Cya oriyentaciya viyavilasya v p yatomu 5 litnomu plani na 1971 1975 zgidno z yakim peredbachalosya zrostannya tempiv ekonomichnogo rozvitku v porivnyanni z ekonomikoyu inshih socialistichnih krayin majzhe vdvichi Odnak postavleni kerivnictvom cili viyavilisya nadmiru ambicijnimi i v kinci desyatirichchya forsovana industrializaciya Rumuniyi zaznala krahu Vnaslidok cogo v 1980 i Rumuniya zitknulasya z serjoznoyu krizoyu mizhnarodnih platezhiv Sproshenoyu vidpoviddyu Chaushesku na cyu krizu bula nadzvichajna programa likvidaciyi inozemnogo borgu sho rizko skorotila spozhivannya i v toj zhe chas intensifikuvala sprobi spryamovani na zbilshennya obsyagu virobnictva Do 1985 zaborgovanist Zahodu pomenshala z 10 35 do 5 mlrd dolariv Odnak skorochennya borgu do takogo rivnya malo katastrofichni naslidki dlya ekonomiki krayini Za ocinkami zahidnih dzherel riven spozhivannya rumunskih gromadyan do seredini 1980 h v porivnyanni iz 1980 znizivsya priblizno na 25 Do kincya desyatirichchya ekonomichnij regres ne pripinyavsya Plani shorichnogo prirostu promislovoyi produkciyi ne buli dosyagnuti majzhe po vsih pokaznikah vnaslidok cogo ne sposterigalosya zrostannya pributkiv investicij i produktivnosti praci Ekonomika Rumuniyi v novi chasiU 1989 z padinnyam rezhimu Chaushesku v Rumuniyi pochalasya ekonomichna restrukturizaciya narodnogo gospodarstva Zagalom do seredini 1990 h z yavilisya yuridichni peredumovi dlya vvedennya rinkovoyi ekonomiki Reformi v krayini suprovodzhuyutsya spleskami krizovih yavish bezrobittya Rajon Ployesht golovna industrialna zona de rozmishuyutsya naftova himichna budivelna promislovist i vazhke mashinobuduvannya Metalurgiya koncentruyetsya na zahodi mizh Hunedoaroyu i Timishoaroyu i na pivdennomu shodi Galac Breyila Veliki sudnobudivni zavodi znahodyatsya v Breyili i Galaci poblizu delti Dunayu Promislovij kompleks v Dzhurdzhu Rumuniya i Ruse Bolgariya priklad mizhnarodnoyi ekonomichnoyi spivpraci rumunska i bolgarska chastini kompleksu znahodyatsya odin proti odnogo na protilezhnih beregah Dunayu Vin produkuye pristroyi i obladnannya dlya girnichodobuvnoyi metalurgijnoyi himichnoyi i naftohimichnoyi promislovosti U 1996 blizko 43 vsiyeyi teritoriyi krayini skladali orni zemli sho vikoristovuyutsya dlya posadki odnolitnih kultur i 3 6 dlya viroshuvannya bagatorichnih kultur golovnim chinom fruktovih sadiv i vinogradnikiv Blizko 70 ornoyi zemli viddano pshenici i kukurudzi Rivnini Moldaviyi i Valahiyi golovna zhitnicya krayini U 1996 Rumuniya virobila 6 mln t pshenici 6 mln t kukurudzi Inshi vazhlivi kulturi kartoplya 3 9 mln t v 1996 cukrovij buryak 3 3 mln t i sonyashnik 0 93 mln t Veliki vinogradniki rostut na Transilvanskomu plato v peredgir yah Karpat i Dobrudzhi U 1996 Rumuniya virobila 1 5 mln gektolitriv vina Fruktovi sadi znahodyatsya perevazhno v pivdennih peredgir yah Karpat na plato Dobrudzha i v delti Dunayu Blizko 60 frukti slivi 30 yabluka 10 grushi vishni abrikosi tosho Centri fruktovogo sadivnictva roztashovuyutsya navkolo dekilkoh velikih mist takih yak Buharest Krajova Timishoara Yassi i Kluzh Blizko 1 5 teritoriyi krayini skladayut pasovisha Golovnimi rajonami tvarinnictva ye pivdenni peredgir ya Karpat pivdenno zahidna chastina Transilvanskogo plato i pivnichni Karpati U 1996 v krayini bulo 3 7 mln goliv velikoyi rogatoyi hudobi 10 4 mln goliv ovec i kiz ponad 8 2 mln svinej Lisi pokrivali blizko 3 7 mln ga v 1996 24 teritoriyi Rumuniyi Najvazhlivishi resursi derevini znahodyatsya v shidnih Karpatah Z seredini 1950 h rokiv zdijsnyuyetsya programa vidnovlennya lisiv Do 1996 virobnictvo elektroenergiyi v Rumuniyi stanovilo 19 400 megavat Najvazhlivishe dzherelo energiyi TES za nimi jdut GES i AES Vetrova energetika mala vstanovlenu potuzhnist 76 MVt u 2008 roci i krayina maye najbilshij vitroenergetichnij potencial u Pivdenno Shidnij Yevropi Na pochatku XXI stolittya pobudovani VES Fintinele Kodzhalak VES Baleni VES Gebelezis VES Kasimcha ta bagato inshih Azartni igriDokladnishe Azartni igri v Rumuniyi Azartni igri v Rumuniyi vpershe zgaduyutsya 1906 roku koli bula stvorena Loteria Romana nacionalna lotereya krayini Pislya obrannya demokratichnogo uryadu 1990 h rokah gralna sfera znovu stala zakonnoyu Div takozhGirnicha promislovist Rumuniyi Korisni kopalini Rumuniyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Rumuniyi Geografiya Rumuniyi Geologiya RumuniyiPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ekonomika Rumuniyi