Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еквтиме Такаїшвілі груз ექვთიმე სიმონის ძე თაყაიშვილი 3 січня 1863 року 21 лютого 1953 року грузинський історик археолог

Еквтиме Такаїшвілі

Еквтиме Такаїшвілі

Еквтиме Такаїшвілі (груз. ექვთიმე სიმონის ძე თაყაიშვილი; 3 січня 1863 року — 21 лютого 1953 року) — грузинський історик, археолог і громадський діяч, православний святий.

Еквтиме Такаїшвілі
груз. ექვთიმე სიმონის ძე თაყაიშვილი
image
Народився4 січня 1863(1863-01-04) або 1863[1]
d, d, Кутаїська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Помер21 лютого 1953(1953-02-21) або 1953[1]
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
ПохованняМтацмінда
Країнаimage Російська імперія
image Закавказька Демократична Федеративна Республіка
image Грузинська Демократична Республіка
image СРСР
Діяльністьантрополог, археолог, історик, викладач університету
Alma materd
Санкт-Петербурзький державний університет
ЗакладQ12864966?
d
d
Тбіліський державний університет
Грузинська національна академія наук
Посададепутат Парламенту Грузії[d]
ПартіяНаціонально-демократична партія Грузії
Нагороди
image
Автографimage
image Еквтиме Такаїшвілі у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Життєпис

Еквтиме Такаїшвілі народився в селі Лиіауриі (груз. ლიხაური) в західній частині Гурії в родині дворянина Симона Такаїшвілі. Закінчив кутаїську гімназію зі срібною медаллю в 1883 році. Директором гімназії на той час був український педагог та етнограф, член Старої громади, Олександр Стоянов, який в умовах тотальної русифікації субсидіював видання гімназійного журналу грузинською мовою («Доля»), де відбувся літературний дебют Такаїшвілі як історика. У 1887 році закінчив Санкт-Петербурзький державний університет. В 1887—1917 роках читав лекції з історії Грузії в різних престижних школах Тбілісі, включаючи Тбіліську гімназію для дворянства. В ті роки брав активну участь у науковій та просвітницькій діяльності. Від 1907 до 1921 року був головою товариства історії та етнографії Грузії. Між 1907 і 1910 роками організував серію археологічних експедицій до історичної грузинської області Тао-Кларджети (нині частина Туреччини).

Після Лютневої революції 1917 року зайнявся політикою. Брав активну участь у створенні Національно-демократичної партії Грузії і був обраний на посаду заступника голови Установчих зборів Грузинської Демократичної Республіки, обіймаючи ту посаду від 1919 до 1921 року.

У 1918 році Еквтиме Такаїшвілі був одним із засновників і викладачів Тбіліського державного університету. Втратив свої пости і в Університеті, і в парламенті після введення частин Червоної армії на територію Грузії. Виїхав в еміграцію до Франції разом з урядом Ное Жорданія. З собою уряд Грузинської Демократичної Республіки забрав скарбницю і всі експонати грузинської матеріальної культури. Матеріальні цінності, що зберігалися в 39 величезних ящиках, були доставлені до Марселя і поміщені у сховищі банку. Надалі дорогоцінний вантаж був перевезений в один з банків Парижу. Незважаючи на те, що офіційно власником скарбниці уряд у вигнанні, фактично володів всім Еквтиме Такаїшвілі. На початку 1930-х років Такаїшвілі виграв позов, поданий княгинею Саломе Оболенською (1878—1961), дочкою останнього мегрельского можновладного князя Миколи Дадіані, яка також претендувала на частину казни, взяту з колишнього палацу Дадіані в Зугдіді.

Незважаючи на численні спроби різноманітних європейських музеїв придбати частини грузинських скарбів та великі економічні труднощі, Еквтиме ніколи не продавав нічого з експонатів своєї колекції. Еквтиме Такаїшвілі охороняв колекцію до 1933 року, коли Ліга Націй визнала Радянський Союз і посольство уряду Грузії в Парижі було ліквідовано і перетворено в «Грузинський офіс». Скарбниця перейшла у володіння французької держави. У 1935 році Такаїшвілі закликав французький уряд передати скарб Грузії. Але тільки до закінчення Другої світової війни, в листопаді 1944 року, він зміг привернути увагу посла СРСР у Парижі, Олександра Богомолова. Справі повернення колекції грузинських скарбів на батьківщину допомогли гарні відносини між Йосипом Сталіним і генералом Шарлем де Голлем. Сам Такаїшвілі, повернувшись до Грузії, закінчив свої дні під домашнім арештом в 1953 році.

Похований у пантеоні на Мтацмінда.

Був першим видавцем багатьох давньогрузинських творів. «Звернення Грузії» належить до їх числа.

image
Пам'ятник у Тбілісі
(парк Вірі)

Був автором численних наукових праць з історії та археології Грузії і Кавказу, які мають особливе значення і сьогодні.

Ушанування пам'яті

Вулиця в Тбілісі і друга тбіліська гімназія названі на його честь. Він був канонізований Грузинською православною церквою.

image
Могила Еквтиме Такаїшвілі і його дружини Ніни Полторацької на Мтацмінда

У 2013 році посмертно йому було присвоєно звання та орден Національного героя Грузії.

Монографія

  • Три исторические хроники; Тифлис 1890
  • Житие Картли. Тифлис 1906
  • Археологические экскурсии, розыскания и заметки, в. 1-5, Тифлис, 1905—1915;
  • Христианские памятники; Москва 1909 (МАК, т. 12)
  • Les antiquités géorgiennes. Société géorgienne d'histoire et d'ethnographie, Тифлис 1909
  • Album d'arquitecture géorgienne. Éd. de l'Univ. de Tiflis, Тифлис 1924
  • Описание рукописей Общества распространения грамотности среди грузинского населения, т. 1-2, кн. 1-8, Тифлис, 1904-12;
  • Государство иберов и государство картов, «Мнатоби», 1948, No 8 (на груз, яз.);
  • Хроника Сумбата Давидовича о Багратионах Тао-Кларджети, в сб.: Материалы по истории Грузии и Кавказа, в. 27, Тб., 1949 (на груз. яз.);
  • Археологическая экспедиция 1917 г. в Южные провинции Грузии, Тб., 1952.
  • Библ. трудов академика Е. С. Такайшвили, Тб., 1963.

Примітки

  1. Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) —
    d:Track:Q17982241d:Track:Q17982434d:Track:Q17982386d:Track:Q656
  2. Віра Білоус. Громадівець Олександр Стоянов і Грузія: подвижництво в царині народознавства, націєзбереження та економічного поступу (друга половина ХІХ ст.) // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. — Інститут історії України НАН України, 2012, випуск 21. — С. 69-88.
  3. . InterPressNews. 26 жовтня 2013. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 14 січня 2015.

Література

  • (рос.) A website dedicated to E. Takaishvili [ 29 грудня 2019 у Wayback Machine.]. Retrieved on 2008-07-06.
  • (рос.) Такаишвили, Эквтиме [ 13 лютого 2012 у Wayback Machine.]. Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов — жертв политического террора в советский период (1917—1991). Изд. подготовили Я. В. Васильков, М. Ю. Сорокина. СПб.: Петербургское Востоковедение, 2003. 496 с.

Посилання

  • Ekvtime Takaishvili (1863—1953). [ 3 серпня 2019 у Wayback Machine.] Biobibliography. Tbilisi, 2010[недоступне посилання] (груз.) (англ.) (фр.) на сайті Національної академії наук Грузії
  • სახლ-მუზეუმი თბილისში [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ekvtime Takayishvili gruz ექვთიმე სიმონის ძე თაყაიშვილი 3 sichnya 1863 roku 21 lyutogo 1953 roku gruzinskij istorik arheolog i gromadskij diyach pravoslavnij svyatij Ekvtime Takayishviligruz ექვთიმე სიმონის ძე თაყაიშვილიNarodivsya4 sichnya 1863 1863 01 04 abo 1863 1 d d Kutayiska guberniya Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiyaPomer21 lyutogo 1953 1953 02 21 abo 1953 1 Tbilisi Gruzinska RSR SRSRPohovannyaMtacmindaKrayina Rosijska imperiya Zakavkazka Demokratichna Federativna Respublika Gruzinska Demokratichna Respublika SRSRDiyalnistantropolog arheolog istorik vikladach universitetuAlma materd Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetZakladQ12864966 d d Tbiliskij derzhavnij universitet Gruzinska nacionalna akademiya naukPosadadeputat Parlamentu Gruziyi d PartiyaNacionalno demokratichna partiya GruziyiNagorodiAvtograf Ekvtime Takayishvili u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisEkvtime Takayishvili narodivsya v seli Liiaurii gruz ლიხაური v zahidnij chastini Guriyi v rodini dvoryanina Simona Takayishvili Zakinchiv kutayisku gimnaziyu zi sribnoyu medallyu v 1883 roci Direktorom gimnaziyi na toj chas buv ukrayinskij pedagog ta etnograf chlen Staroyi gromadi Oleksandr Stoyanov yakij v umovah totalnoyi rusifikaciyi subsidiyuvav vidannya gimnazijnogo zhurnalu gruzinskoyu movoyu Dolya de vidbuvsya literaturnij debyut Takayishvili yak istorika U 1887 roci zakinchiv Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet V 1887 1917 rokah chitav lekciyi z istoriyi Gruziyi v riznih prestizhnih shkolah Tbilisi vklyuchayuchi Tbilisku gimnaziyu dlya dvoryanstva V ti roki brav aktivnu uchast u naukovij ta prosvitnickij diyalnosti Vid 1907 do 1921 roku buv golovoyu tovaristva istoriyi ta etnografiyi Gruziyi Mizh 1907 i 1910 rokami organizuvav seriyu arheologichnih ekspedicij do istorichnoyi gruzinskoyi oblasti Tao Klardzheti nini chastina Turechchini Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku zajnyavsya politikoyu Brav aktivnu uchast u stvorenni Nacionalno demokratichnoyi partiyi Gruziyi i buv obranij na posadu zastupnika golovi Ustanovchih zboriv Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki obijmayuchi tu posadu vid 1919 do 1921 roku U 1918 roci Ekvtime Takayishvili buv odnim iz zasnovnikiv i vikladachiv Tbiliskogo derzhavnogo universitetu Vtrativ svoyi posti i v Universiteti i v parlamenti pislya vvedennya chastin Chervonoyi armiyi na teritoriyu Gruziyi Viyihav v emigraciyu do Franciyi razom z uryadom Noe Zhordaniya Z soboyu uryad Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki zabrav skarbnicyu i vsi eksponati gruzinskoyi materialnoyi kulturi Materialni cinnosti sho zberigalisya v 39 velicheznih yashikah buli dostavleni do Marselya i pomisheni u shovishi banku Nadali dorogocinnij vantazh buv perevezenij v odin z bankiv Parizhu Nezvazhayuchi na te sho oficijno vlasnikom skarbnici uryad u vignanni faktichno volodiv vsim Ekvtime Takayishvili Na pochatku 1930 h rokiv Takayishvili vigrav pozov podanij knyagineyu Salome Obolenskoyu 1878 1961 dochkoyu ostannogo megrelskogo mozhnovladnogo knyazya Mikoli Dadiani yaka takozh pretenduvala na chastinu kazni vzyatu z kolishnogo palacu Dadiani v Zugdidi Nezvazhayuchi na chislenni sprobi riznomanitnih yevropejskih muzeyiv pridbati chastini gruzinskih skarbiv ta veliki ekonomichni trudnoshi Ekvtime nikoli ne prodavav nichogo z eksponativ svoyeyi kolekciyi Ekvtime Takayishvili ohoronyav kolekciyu do 1933 roku koli Liga Nacij viznala Radyanskij Soyuz i posolstvo uryadu Gruziyi v Parizhi bulo likvidovano i peretvoreno v Gruzinskij ofis Skarbnicya perejshla u volodinnya francuzkoyi derzhavi U 1935 roci Takayishvili zaklikav francuzkij uryad peredati skarb Gruziyi Ale tilki do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni v listopadi 1944 roku vin zmig privernuti uvagu posla SRSR u Parizhi Oleksandra Bogomolova Spravi povernennya kolekciyi gruzinskih skarbiv na batkivshinu dopomogli garni vidnosini mizh Josipom Stalinim i generalom Sharlem de Gollem Sam Takayishvili povernuvshis do Gruziyi zakinchiv svoyi dni pid domashnim areshtom v 1953 roci Pohovanij u panteoni na Mtacminda Buv pershim vidavcem bagatoh davnogruzinskih tvoriv Zvernennya Gruziyi nalezhit do yih chisla Pam yatnik u Tbilisi park Viri Buv avtorom chislennih naukovih prac z istoriyi ta arheologiyi Gruziyi i Kavkazu yaki mayut osoblive znachennya i sogodni Ushanuvannya pam yatiVulicya v Tbilisi i druga tbiliska gimnaziya nazvani na jogo chest Vin buv kanonizovanij Gruzinskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu Mogila Ekvtime Takayishvili i jogo druzhini Nini Poltorackoyi na Mtacminda U 2013 roci posmertno jomu bulo prisvoyeno zvannya ta orden Nacionalnogo geroya Gruziyi MonografiyaTri istoricheskie hroniki Tiflis 1890 Zhitie Kartli Tiflis 1906 Arheologicheskie ekskursii rozyskaniya i zametki v 1 5 Tiflis 1905 1915 Hristianskie pamyatniki Moskva 1909 MAK t 12 Les antiquites georgiennes Societe georgienne d histoire et d ethnographie Tiflis 1909 Album d arquitecture georgienne Ed de l Univ de Tiflis Tiflis 1924 Opisanie rukopisej Obshestva rasprostraneniya gramotnosti sredi gruzinskogo naseleniya t 1 2 kn 1 8 Tiflis 1904 12 Gosudarstvo iberov i gosudarstvo kartov Mnatobi 1948 No 8 na gruz yaz Hronika Sumbata Davidovicha o Bagrationah Tao Klardzheti v sb Materialy po istorii Gruzii i Kavkaza v 27 Tb 1949 na gruz yaz Arheologicheskaya ekspediciya 1917 g v Yuzhnye provincii Gruzii Tb 1952 Bibl trudov akademika E S Takajshvili Tb 1963 PrimitkiLyudi i sudby Biobibliograficheskij slovar vostokovedov zhertv politicheskogo terrora v sovetskij period 1917 1991 SPb Peterburgskoe Vostokovedenie 2013 496 s Socialnaya istoriya otechestvennoj nauki o Vostoke ISBN 978 5 85803 225 0 d Track Q17982241d Track Q17982434d Track Q17982386d Track Q656 Vira Bilous Gromadivec Oleksandr Stoyanov i Gruziya podvizhnictvo v carini narodoznavstva naciyezberezhennya ta ekonomichnogo postupu druga polovina HIH st Mizhnarodni zv yazki Ukrayini naukovi poshuki i znahidki Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2012 vipusk 21 S 69 88 InterPressNews 26 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 20 listopada 2015 Procitovano 14 sichnya 2015 Literatura ros A website dedicated to E Takaishvili 29 grudnya 2019 u Wayback Machine Retrieved on 2008 07 06 ros Takaishvili Ekvtime 13 lyutogo 2012 u Wayback Machine Lyudi i sudby Biobibliograficheskij slovar vostokovedov zhertv politicheskogo terrora v sovetskij period 1917 1991 Izd podgotovili Ya V Vasilkov M Yu Sorokina SPb Peterburgskoe Vostokovedenie 2003 496 s PosilannyaEkvtime Takaishvili 1863 1953 3 serpnya 2019 u Wayback Machine Biobibliography Tbilisi 2010 nedostupne posilannya gruz angl fr na sajti Nacionalnoyi akademiyi nauk Gruziyi სახლ მუზეუმი თბილისში 6 bereznya 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ