Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Діоген Сінопський (дав.-гр. Διογένης ὁ Σινωπεύς, близько 404 до н. е. або 411 до н. е., Сіноп — 322 до н. е., Коринф) — давньогрецький філософ-кінік.
| Діоген Сінопський | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Διογένης ὁ Σινωπεύς | ||||
 | ||||
| Народження | 400 до н. е.[1][2] Сіноп, Туреччина[3] | |||
| Смерть | 323 до н. е.[1][2] Стародавній Коринф, d, Коринфія, Пелопоннес, Греція[3] | |||
| Громадянство (підданство) | d | |||
| Знання мов | ||||
| Літературний напрям | кініки[1][3] | |||
| Вчителі | d і Антисфен | |||
| Відомі студенти | Кратет Фіванський і Онесікріт | |||
| Соціальний прошарок | раб | |||
| | ||||
 Діоген Сінопський у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис
Родом із Сінопи. Легенда розповідає, що Діогену довелося покинути батьківщину через участь у фабрикації фальшивих грошей. Кінічна апологетична традиція пов'язує скандальну розповідь про «перекарбовування монет» з отриманою Діогеном від дельфійського оракула настановою: «перекарбовуй монету!», яку спочатку він зрозумів буквально, а потім в переносному сенсі (переоцінюй поширені думки). Цю версію підтримував Евбулід, Максим Тірський (XXXV, 5-6), Діоген Лаертський (VI, 71), Юліан (VI, 188) та інші. Вигнаний з Сінопи Діоген опинився в Афінах. З ним туди прибув його раб на ім'я Манес, якого Діоген, ставши кініком, незабаром відпустив. Згідно Аристотеля, в 330 р. до н.е Діоген був уже добре відомий в Афінах. Коли помер Антисфен, Діогену було, мабуть, років п'ятдесят. В Афіни він міг потрапити в 390—385 рр. до н. е.
Більшу частину життя провів на міському звалищі поблизу Коринфа. За помешкання йому слугував піфос. Учень засновника кінізму філософа Антисфена. Творів не писав і зажив слави передусім завдяки притчам та висловлюванням, що ними супроводжував нестандартні, із загальнозвичного погляду, ситуації у своєму житті. Усі відомості про життя та погляди Діогена Сінопського взято з анекдотів про нього, опублікованих у книжці Діогена Лаертського «Про життя, вчення і вислови славетних філософів».
Антисфен закликав до боротьби з будь-якими формами конформізму та забобонами і міфами сучасного йому суспільства, критикував, «кусав» існуючий лад, ідеалізував життя пауперів. Діоген прагнув втілити принципи вчителя на ділі, перетворитися в їх живу модель. Успадкувавши вчення Антисфена, Діоген вів ще більш ригористичний і підкреслено аскетичний спосіб життя. Діоген, як стверджує передання, навіть докоряв вчителя за те, що той відступає від власних вимог, і називав його «трубою, яка не чує власного призову». Крайності Діогена дали йому прізвисько божевільного Сократа. Він був всім відомим, і Арістотель називає його просто «собакою».
Сучасник Діогена Феофраст передає, що той вважав для себе найкращим вбрання бідного волоцюги. Завдяки прикладу Діогена плат, торбинка і посох стали символами приналежності до рядів кініків. Він носив ці речі з гордістю бідняка, що зневажає розкіш багатіїв, нажиту на чужому горбу, і задовольняється усвідомленням своєї чесності. Діоген носив бороду, щоб не змінювати вигляду, даного йому природою.
Доля зіштовхувала Діогена з багатьма знаменитостями його часу — Платоном, Евклідом, Арістіппом, Демосфеном, Філіпом і Олександром Македонським, Пердіккою тощо. Однак не всі подробиці цих зустрічей достовірні, іноді вони належать легендою, яку творили кініки і стоїки. У всіх зіткненнях з найпотужнішими противниками Діоген демонструє свою правоту і духовну вищість. Пригнобленим і безправним імпонували такі розповіді, де жебрак Діоген гостро висміював уявне щастя багатіїв. Бесіди Платона він вважав марнуванням часу, всі розповіді і анекдоти зображають цих двох філософів незмінно ворожими один одному. Єдине, що цінував Діоген в творіннях Платона, це їх «золоту мову». Не жалував він і інших філософів. Користуючись грою слів, улюбленої всіма кініками, «школу» Евкліда (schole) він перейменував у «жовч» (chole). Знаменита зустріч філософа з Олександром Македонським, яка сталася в Коринфі, неодноразово використовувалася кінічною пропагандою, аби показати істинного царя (кініка) та мнимого (Олександра), який не в змозі опанувати навіть самого себе.
Особистість
Протягом століть образ Діогена настільки обріс легендами, що відокремити правду від вигадки, апокрифи від дійсності майже неможливо. Біографічні джерела сповнені іноді нерозв'язних протиріч. Так вигляд Діогена змінювався в часі, відображаючи ідеологічні зрушення: він набував то більш аскетичні і радикальні риси, то його наділяли далі гедоністичними слабкостями в дусі Біона.
Діоген був людиною, яку сьогодні назвали б вигнанцем. Він не переймався пошуком роботи й не мав власного майна та постійного місця проживання. І тому він ночував у храмах, у славетній бочці-піфосі. Замість матраца він підкладав собі листя — єдиний натяк на комфорт. Він носив старого поношеного плаща, спирався на ціпок, за плечима носив невеликий мішок із усім найпотрібнішим. Згадували такий випадок: він побачив, як хлопчики п'ють воду з річки просто з рук. Діоген був спантеличений: «Потреби дитини — і то менші від моїх!». Він викинув свій кубок, вважаючи що той йому більше не потрібний. Він вважав, що природа обдарувала людину всім, що їй треба.
Діоген зовсім не вважав себе за бідняка. Він доводив, що все належить філософам: «Усі речі належать богам. Мудреці — це друзі богів. І оскільки між друзями все спільне, усі речі світу належать філософам».
Проте Діоген не уникав людей. Навпаки, він користався кожною нагодою говорити з народом — і йому було що сказати. Слави зажила його критика традицій та дурниць. Він критикував людей незалежно від того, хотіли вони слухати його чи ні. Якщо він починав полемізувати — на нього звертали увагу всі. Можна тільки дивуватись, як його не побили батогами чи не судили. Адже під його критику потрапляли багатії та впливові люди, навіть міфологізовані герої легенд. Наприклад, греки ставилися до міфу про Едіпа як до великої трагедії. А Діоген сміявся з неї, вважаючи головного героя за слабку людину. Греків це шокувало. Проте були й більш разючі речі. Діоген вважав канібалізм за природну справу (але сам до цього не опускався).
Діогеновою метою була «шокова терапія». За її допомогою він змушував людей думати. Діоген шокував своєю поведінкою й дуже відомих людей. Наприклад Александр Македонський, дізнавшись про славетного філософа, дозволив Діогенові побажати будь-чого. І тоді Діоген відповів йому: «Відійди, ти заступаєш мені сонце!» Зіркам Олімпійських ігор також діставалося від Діогена. Якось він спитав у переможця: «За що ти отримав вінок переможця?». Атлет гордо відповів: «За те, що я переміг у поєдинку з найсильнішими людьми Греції!» — «Найсильнішими? Навряд! Якби вони були сильніші за тебе, то ти б їх не подолав». — «Добре, я отримав перемогу над рівними мені в боротьбі». — «Так-так. Але якщо ти їх переміг, отже, ви все ж таки були нерівні». Атлет погодився. На це Діоген розсміявся: «І ти радієш тому, що переміг слабшого. Це кожен зможе!»
Діоген сміявся просто з усіх. Його навіть прозвали собакою. Грецькою «собака» — kynikos — звідси й походить слово «цинік».
Смерть
Діогенів цинізм не пощадив навіть його смерті. Існує цілих п'ять версій обставин смерті Діогена. Одна з них свідчить що помираючи, він сказав, аби його тіло викинули в поле — аби дикі звірі з'їли його. Біографи розповідають що Діоген помер у Коринфі у віці 90 років (там же, 76) і був похований біля Істмійских воріт, де жителі поставили йому пам'ятник з пароського мармуру, який представляв колону, на маківці якої стояла статуя собаки. На пам'ятнику був надпис: «Час поточить і камінь, і бронзу, але твої слова, Діогене, житимуть вічно.» Втім, за іншою версією смерть мудреця настала в Афінах.
Погляди
Відповідно до кінічного принципу — «жити згідно з природою» — Діоген відмовився від будь-яких узвичаєних людських форм існування: житла, посуду, одягу (пробував навіть їсти не приготовану їжу, але не зміг перетравити сире м'ясо); це було здійсненням на практиці радикальної позиції, за якою треба знищити людську цивілізацію та культуру й повернути людей до «природного» досоціального стану. Практика спрощення в європейській традиції бере початок саме від Діогена. У загальнометафізичному плані Діогенові погляди тотожні поглядам Антисфена та інших кініків: має право на існування тільки те, що відповідає природі; всі людські установлення надлишкові та шкідливі; треба відмовитися від будь-якого придбавання, бо лише така відмова робить людину вільною; не можна дозволяти собі насолод, треба лишатися байдужим до будь-яких спокус. Попри відверту асоціальність, сучасники поважали Діогена, і разом із Сократом Діоген за античних часів був взірцем мудреця.
В області політики він ввів поняття космополітизму, проповідував спільність дружин і дітей, заперечував необхідність сім'ї та шлюбу. В образі життя він посилив аскетичний елемент, властивий вже Антисфену. Зводячи свої потреби до мінімуму, Діоген втілював в життя вимоги автаркії, «самовдоволення». Прямолінійно сприймаючи антитезу «природа — закон», він іноді доходив до крайності в своїй повчально-навмисній безсоромності, навіть якщо вважати розповіді про нього сильно перебільшеними.
Слід в історії
Про Діогена розповідали багато легенд. Буцімто він посеред дня ходив по Агорі з ліхтарем і казав, що шукає (справжню) Людину.
Щодо зустрічі з Александром Македонським, то історики твердять, що ці два видатні історичні діячі так і не зрозуміли один одного. Александр Македонський поділився з Діогеном своїми планами підкорення Індії. Діоген натомість відказав, що нічого доброго, окрім гарячки, він в Індії не здобуде. А йоги й подібні факіри — то взагалі гидота. Діоген навіть запропонував Македонському залягти в сусідньому піфосі. Александр не погодився і поскакав «визволяти» Індію. А дарма. Сталося так, як казав Діоген. Александр Македонський помер після походу в Індію ймовірно від малярії, яка перебігає з гарячкою.
Коли, бувши у вигнанні в Афінах, Діоген дізнався, про те, що Платон стверджує, нібито людина — то є тварина на двох ногах, що позбавлена пір'я, він буцімто приніс йому в Академію обскубаного півня й сказав: «Ось твоя людина!».
Пізніші оцінки
Ось характеристика, Діогена Синопського від Ф. Сейера: "Він втратив громадянство на батьківщині й не придбав його ні в Афінах, ні в Коринті. Це була людина без батьківщини. Він користувався поганою славою через злочин, скоєний в юності, і його непохитну поведінку. … Він не створив філософської системи, але мав добре підвішений язик і серйозні дискусії вів, мабуть, за допомогою дотепності та жартів. Домінуюча риса характеру Діогена — лінь. Він готовий швидше відчувати незручності і бідність, ніж ворухнути пальцем для придбання благ і майна відповідно до своїх потреб "
Див. також
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118525867 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Visuotinė lietuvių enciklopedija
- Легенда о Диогене Синопском (ок. 412–323). Философия киников. fil.wikireading.ru. Процитовано 19 березня 2019.
Посилання
- Діоген з Синопу // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Діоген Сінопський |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Діоген Сінопський |
- Diogenes The Dog from Millions of Mouths [ 6 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Diogenes of Sinope [ 27 січня 2013 у Wayback Machine.]
- James Grout: Diogenes the Cynic, part of the Encyclopædia Romana [ 13 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Діоген Синопський // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Diogen Sinopskij dav gr Diogenhs ὁ Sinwpeys blizko 404 do n e abo 411 do n e Sinop 322 do n e Korinf davnogreckij filosof kinik Diogen Sinopskijdav gr Diogenhs ὁ SinwpeysNarodzhennya400 do n e 1 2 Sinop Turechchina 3 Smert323 do n e 1 2 Starodavnij Korinf d Korinfiya Peloponnes Greciya 3 Gromadyanstvo piddanstvo dZnannya movdavnogrecka movaLiteraturnij napryamkiniki 1 3 Vchitelid i AntisfenVidomi studentiKratet Fivanskij i OnesikritSocialnij prosharokrab Diogen Sinopskij u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahDiogen u bochci Dzhona Vilyama Votergausa 1882 rik Diogen u poshukah lyudini 1780 ti Diogen na malyunku Tarasa ShevchenkaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Diogen ZhittyepisRodom iz Sinopi Legenda rozpovidaye sho Diogenu dovelosya pokinuti batkivshinu cherez uchast u fabrikaciyi falshivih groshej Kinichna apologetichna tradiciya pov yazuye skandalnu rozpovid pro perekarbovuvannya monet z otrimanoyu Diogenom vid delfijskogo orakula nastanovoyu perekarbovuj monetu yaku spochatku vin zrozumiv bukvalno a potim v perenosnomu sensi pereocinyuj poshireni dumki Cyu versiyu pidtrimuvav Evbulid Maksim Tirskij XXXV 5 6 Diogen Laertskij VI 71 Yulian VI 188 ta inshi Vignanij z Sinopi Diogen opinivsya v Afinah Z nim tudi pribuv jogo rab na im ya Manes yakogo Diogen stavshi kinikom nezabarom vidpustiv Zgidno Aristotelya v 330 r do n e Diogen buv uzhe dobre vidomij v Afinah Koli pomer Antisfen Diogenu bulo mabut rokiv p yatdesyat V Afini vin mig potrapiti v 390 385 rr do n e Bilshu chastinu zhittya proviv na miskomu zvalishi poblizu Korinfa Za pomeshkannya jomu sluguvav pifos Uchen zasnovnika kinizmu filosofa Antisfena Tvoriv ne pisav i zazhiv slavi peredusim zavdyaki pritcham ta vislovlyuvannyam sho nimi suprovodzhuvav nestandartni iz zagalnozvichnogo poglyadu situaciyi u svoyemu zhitti Usi vidomosti pro zhittya ta poglyadi Diogena Sinopskogo vzyato z anekdotiv pro nogo opublikovanih u knizhci Diogena Laertskogo Pro zhittya vchennya i vislovi slavetnih filosofiv Antisfen zaklikav do borotbi z bud yakimi formami konformizmu ta zabobonami i mifami suchasnogo jomu suspilstva kritikuvav kusav isnuyuchij lad idealizuvav zhittya pauperiv Diogen pragnuv vtiliti principi vchitelya na dili peretvoritisya v yih zhivu model Uspadkuvavshi vchennya Antisfena Diogen viv she bilsh rigoristichnij i pidkresleno asketichnij sposib zhittya Diogen yak stverdzhuye peredannya navit dokoryav vchitelya za te sho toj vidstupaye vid vlasnih vimog i nazivav jogo truboyu yaka ne chuye vlasnogo prizovu Krajnosti Diogena dali jomu prizvisko bozhevilnogo Sokrata Vin buv vsim vidomim i Aristotel nazivaye jogo prosto sobakoyu Suchasnik Diogena Feofrast peredaye sho toj vvazhav dlya sebe najkrashim vbrannya bidnogo volocyugi Zavdyaki prikladu Diogena plat torbinka i posoh stali simvolami prinalezhnosti do ryadiv kinikiv Vin nosiv ci rechi z gordistyu bidnyaka sho znevazhaye rozkish bagatiyiv nazhitu na chuzhomu gorbu i zadovolnyayetsya usvidomlennyam svoyeyi chesnosti Diogen nosiv borodu shob ne zminyuvati viglyadu danogo jomu prirodoyu Dolya zishtovhuvala Diogena z bagatma znamenitostyami jogo chasu Platonom Evklidom Aristippom Demosfenom Filipom i Oleksandrom Makedonskim Perdikkoyu tosho Odnak ne vsi podrobici cih zustrichej dostovirni inodi voni nalezhat legendoyu yaku tvorili kiniki i stoyiki U vsih zitknennyah z najpotuzhnishimi protivnikami Diogen demonstruye svoyu pravotu i duhovnu vishist Prignoblenim i bezpravnim imponuvali taki rozpovidi de zhebrak Diogen gostro vismiyuvav uyavne shastya bagatiyiv Besidi Platona vin vvazhav marnuvannyam chasu vsi rozpovidi i anekdoti zobrazhayut cih dvoh filosofiv nezminno vorozhimi odin odnomu Yedine sho cinuvav Diogen v tvorinnyah Platona ce yih zolotu movu Ne zhaluvav vin i inshih filosofiv Koristuyuchis groyu sliv ulyublenoyi vsima kinikami shkolu Evklida schole vin perejmenuvav u zhovch chole Znamenita zustrich filosofa z Oleksandrom Makedonskim yaka stalasya v Korinfi neodnorazovo vikoristovuvalasya kinichnoyu propagandoyu abi pokazati istinnogo carya kinika ta mnimogo Oleksandra yakij ne v zmozi opanuvati navit samogo sebe OsobististProtyagom stolit obraz Diogena nastilki obris legendami sho vidokremiti pravdu vid vigadki apokrifi vid dijsnosti majzhe nemozhlivo Biografichni dzherela spovneni inodi nerozv yaznih protirich Tak viglyad Diogena zminyuvavsya v chasi vidobrazhayuchi ideologichni zrushennya vin nabuvav to bilsh asketichni i radikalni risi to jogo nadilyali dali gedonistichnimi slabkostyami v dusi Biona Diogen buv lyudinoyu yaku sogodni nazvali b vignancem Vin ne perejmavsya poshukom roboti j ne mav vlasnogo majna ta postijnogo miscya prozhivannya I tomu vin nochuvav u hramah u slavetnij bochci pifosi Zamist matraca vin pidkladav sobi listya yedinij natyak na komfort Vin nosiv starogo ponoshenogo plasha spiravsya na cipok za plechima nosiv nevelikij mishok iz usim najpotribnishim Zgaduvali takij vipadok vin pobachiv yak hlopchiki p yut vodu z richki prosto z ruk Diogen buv spantelichenij Potrebi ditini i to menshi vid moyih Vin vikinuv svij kubok vvazhayuchi sho toj jomu bilshe ne potribnij Vin vvazhav sho priroda obdaruvala lyudinu vsim sho yij treba Diogen zovsim ne vvazhav sebe za bidnyaka Vin dovodiv sho vse nalezhit filosofam Usi rechi nalezhat bogam Mudreci ce druzi bogiv I oskilki mizh druzyami vse spilne usi rechi svitu nalezhat filosofam Prote Diogen ne unikav lyudej Navpaki vin koristavsya kozhnoyu nagodoyu govoriti z narodom i jomu bulo sho skazati Slavi zazhila jogo kritika tradicij ta durnic Vin kritikuvav lyudej nezalezhno vid togo hotili voni sluhati jogo chi ni Yaksho vin pochinav polemizuvati na nogo zvertali uvagu vsi Mozhna tilki divuvatis yak jogo ne pobili batogami chi ne sudili Adzhe pid jogo kritiku potraplyali bagatiyi ta vplivovi lyudi navit mifologizovani geroyi legend Napriklad greki stavilisya do mifu pro Edipa yak do velikoyi tragediyi A Diogen smiyavsya z neyi vvazhayuchi golovnogo geroya za slabku lyudinu Grekiv ce shokuvalo Prote buli j bilsh razyuchi rechi Diogen vvazhav kanibalizm za prirodnu spravu ale sam do cogo ne opuskavsya Diogenovoyu metoyu bula shokova terapiya Za yiyi dopomogoyu vin zmushuvav lyudej dumati Diogen shokuvav svoyeyu povedinkoyu j duzhe vidomih lyudej Napriklad Aleksandr Makedonskij diznavshis pro slavetnogo filosofa dozvoliv Diogenovi pobazhati bud chogo I todi Diogen vidpoviv jomu Vidijdi ti zastupayesh meni sonce Zirkam Olimpijskih igor takozh distavalosya vid Diogena Yakos vin spitav u peremozhcya Za sho ti otrimav vinok peremozhcya Atlet gordo vidpoviv Za te sho ya peremig u poyedinku z najsilnishimi lyudmi Greciyi Najsilnishimi Navryad Yakbi voni buli silnishi za tebe to ti b yih ne podolav Dobre ya otrimav peremogu nad rivnimi meni v borotbi Tak tak Ale yaksho ti yih peremig otzhe vi vse zh taki buli nerivni Atlet pogodivsya Na ce Diogen rozsmiyavsya I ti radiyesh tomu sho peremig slabshogo Ce kozhen zmozhe Diogen smiyavsya prosto z usih Jogo navit prozvali sobakoyu Greckoyu sobaka kynikos zvidsi j pohodit slovo cinik Smert Diogeniv cinizm ne poshadiv navit jogo smerti Isnuye cilih p yat versij obstavin smerti Diogena Odna z nih svidchit sho pomirayuchi vin skazav abi jogo tilo vikinuli v pole abi diki zviri z yili jogo Biografi rozpovidayut sho Diogen pomer u Korinfi u vici 90 rokiv tam zhe 76 i buv pohovanij bilya Istmijskih vorit de zhiteli postavili jomu pam yatnik z paroskogo marmuru yakij predstavlyav kolonu na makivci yakoyi stoyala statuya sobaki Na pam yatniku buv nadpis Chas potochit i kamin i bronzu ale tvoyi slova Diogene zhitimut vichno Vtim za inshoyu versiyeyu smert mudrecya nastala v Afinah PoglyadiDiogen Fragment gobelenu Afinska shkola Vidpovidno do kinichnogo principu zhiti zgidno z prirodoyu Diogen vidmovivsya vid bud yakih uzvichayenih lyudskih form isnuvannya zhitla posudu odyagu probuvav navit yisti ne prigotovanu yizhu ale ne zmig peretraviti sire m yaso ce bulo zdijsnennyam na praktici radikalnoyi poziciyi za yakoyu treba znishiti lyudsku civilizaciyu ta kulturu j povernuti lyudej do prirodnogo dosocialnogo stanu Praktika sproshennya v yevropejskij tradiciyi bere pochatok same vid Diogena U zagalnometafizichnomu plani Diogenovi poglyadi totozhni poglyadam Antisfena ta inshih kinikiv maye pravo na isnuvannya tilki te sho vidpovidaye prirodi vsi lyudski ustanovlennya nadlishkovi ta shkidlivi treba vidmovitisya vid bud yakogo pridbavannya bo lishe taka vidmova robit lyudinu vilnoyu ne mozhna dozvolyati sobi nasolod treba lishatisya bajduzhim do bud yakih spokus Popri vidvertu asocialnist suchasniki povazhali Diogena i razom iz Sokratom Diogen za antichnih chasiv buv vzircem mudrecya V oblasti politiki vin vviv ponyattya kosmopolitizmu propoviduvav spilnist druzhin i ditej zaperechuvav neobhidnist sim yi ta shlyubu V obrazi zhittya vin posiliv asketichnij element vlastivij vzhe Antisfenu Zvodyachi svoyi potrebi do minimumu Diogen vtilyuvav v zhittya vimogi avtarkiyi samovdovolennya Pryamolinijno sprijmayuchi antitezu priroda zakon vin inodi dohodiv do krajnosti v svoyij povchalno navmisnij bezsoromnosti navit yaksho vvazhati rozpovidi pro nogo silno perebilshenimi Slid v istoriyiPro Diogena rozpovidali bagato legend Bucimto vin posered dnya hodiv po Agori z lihtarem i kazav sho shukaye spravzhnyu Lyudinu Shodo zustrichi z Aleksandrom Makedonskim to istoriki tverdyat sho ci dva vidatni istorichni diyachi tak i ne zrozumili odin odnogo Aleksandr Makedonskij podilivsya z Diogenom svoyimi planami pidkorennya Indiyi Diogen natomist vidkazav sho nichogo dobrogo okrim garyachki vin v Indiyi ne zdobude A jogi j podibni fakiri to vzagali gidota Diogen navit zaproponuvav Makedonskomu zalyagti v susidnomu pifosi Aleksandr ne pogodivsya i poskakav vizvolyati Indiyu A darma Stalosya tak yak kazav Diogen Aleksandr Makedonskij pomer pislya pohodu v Indiyu jmovirno vid malyariyi yaka perebigaye z garyachkoyu Koli buvshi u vignanni v Afinah Diogen diznavsya pro te sho Platon stverdzhuye nibito lyudina to ye tvarina na dvoh nogah sho pozbavlena pir ya vin bucimto prinis jomu v Akademiyu obskubanogo pivnya j skazav Os tvoya lyudina Piznishi ocinkiOs harakteristika Diogena Sinopskogo vid F Sejera Vin vtrativ gromadyanstvo na batkivshini j ne pridbav jogo ni v Afinah ni v Korinti Ce bula lyudina bez batkivshini Vin koristuvavsya poganoyu slavoyu cherez zlochin skoyenij v yunosti i jogo nepohitnu povedinku Vin ne stvoriv filosofskoyi sistemi ale mav dobre pidvishenij yazik i serjozni diskusiyi viv mabut za dopomogoyu dotepnosti ta zhartiv Dominuyucha risa harakteru Diogena lin Vin gotovij shvidshe vidchuvati nezruchnosti i bidnist nizh voruhnuti palcem dlya pridbannya blag i majna vidpovidno do svoyih potreb Div takozhSindrom DiogenaPrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 118525867 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Visuotine lietuviu enciklopedija d Track Q76499581 Legenda o Diogene Sinopskom ok 412 323 Filosofiya kinikov fil wikireading ru Procitovano 19 bereznya 2019 PosilannyaDiogen z Sinopu Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Diogen SinopskijVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Diogen SinopskijDiogenes The Dog from Millions of Mouths 6 travnya 2013 u Wayback Machine Diogenes of Sinope 27 sichnya 2013 u Wayback Machine James Grout Diogenes the Cynic part of the Encyclopaedia Romana 13 kvitnya 2020 u Wayback Machine Diogen Sinopskij Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X