Дру́га англо-бу́рська війна́ — війна Великої Британії проти бурських республік — Оранжевої і Трансваалю, що тривала з 1899 по 1902 рік. Одна з перших воєн епохи імперіалізму.
Друга англо-бурська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Англо-бурські війни | |||||||
Бурські вояки біля Спайон Коп. 1900 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Велика Британія: | Республіка Трансвааль Республіка Оранжева Іноземні добровольці | ||||||
Командувачі | |||||||
Редверс Буллер Фредерік Робертс Герберт Кітченер Роберт Бейден-Павелл Сесіль Родс | Піт Кроньє Піт Жубер † Луїс Бота Крістіан де Вет | ||||||
Втрати | |||||||
22 000 померлих (у тому числі 6000—7000 було вбито в бойових діях, інші померли від хвороб) | 6000—8000 померлих чи поранених втрати серед цивільного населення — близько 26 000 |
В англо-бурській війні Велика Британія прагнула розширити і об'єднати свої , захопити родовища алмазів і золота. Натхненниками війни були запеклі колонізатори Сесіль Родс і . Перевага сил британській армії та її надзвичайна жорстокість, незважаючи на запеклий опір бурів, привели до перемоги Великої Британії.
1902 за Фіренгенінзьким договором бурські республіки включено до складу Британської імперії.
Найвизначніші польові генерали бурських загонів
Передумови війни
Наприкінці XIX сторіччя у Південній Африці розвідали значні запаси золота і алмазів. Для їхньої розробки в Трансвааль прибули численні білі колонізатори, яких місцеві називали вітлендерами (з мови африкаанс «чужоземці»). 1884 року вітлендери, більшість з яких була англійцями, домоглися рівних прав із корінними громадянами країни. Мешканці Трансваалю протестували проти засилля колонізаторів, але вітлендерів підтримували англійські війська.
9 жовтня 1899 року президент Трансваалю Поль Крюгер висунув Великій Британії ультиматум з вимогою відкликати свої війська від кордонів республіки і призначити третейський суд з питання вітлендерів. Ультиматум був відкинутий. 11 жовтня 1899 року Велика Британія розпочала Другу англо-бурську війну.
Битви Другої англо-бурської війни
Битва біля Краайпана, 12 жовтня 1899 року
З вибухом війни, Де ла Рай був призначений на посаду одного з польових генералів. Де ла Рай здійснив атаку на британський броньований потяг, який йшов з Кімберлі до Мафекінга. Потяг зазнав аварії і після п'ятигодинного бою британці здалися. Цей випадок зробив Де ла Рая відомим, але загострив його відносини з обережним генералом Кроньє, який відправив його, щоб заблокувати просування ворога і послабити облогу Кімберлі.
Граспан, 25 листопада 1899 року
Генерал-лейтенанту , командиру Першої дивізії, було поставлене завдання посилити облогу Кімберлі і перевести його сили залізницею на північ Капської провінції. При виході з потяга, вони були обстріляні малими силами бурів, яких очолював комендант Прінслоу Бельмонт Коп'є. Проте наступного ранку, незважаючи на втрати, британці окопалися на горі. Бури на конях відступили до Граспана, приєднавшись до більшого загону фрістейтерів (від слова «Free state») і трансваальців під командуванням Прінслоу і Де ла Рая відповідно. Там бури зайняли кілька горбів, але не так успішно. Шлях через річку Моддер для генерала Метьюена був закритий, через те, що міст підірвали бури.
Битва на річці Моддер, 28 листопада 1899 року
Враховуючи переважну силу британської артилерії, Де ла Рай наполіг, що його вояки і вояки Прінслоу повинні окопатися на берегах річок Моддер і Ріїт. Так почали вперше використовувати тактику окопної війни. План полягав в тому, щоб якомога ближче підпускати британців до себе, а потім відкривати по них вогонь з гвинтівок. Ця тактика перешкоджала використовувати артилерію повною мірою. Спочатку британці просувалися по відкритій місцевості безперешкодно. Але коли солдати Прінслоу відкрили шеренговий вогонь, британці сховалися, а артилерія почала обстріл окопів бурів. Серія атак британців відтіснила фрестейтерів, але лише контратаки Де ла Рая дозволили бурам тримати оборону до сутінків, після чого вони просто відійшли. У цьому бою Де ла Рай був поранений, а його сина було вбито. Де ла Рай проклинав Кроньє за слабку підтримку.
Битва біля Магерсфонтайна, 11 грудня 1899 року
Після того, як бури змушені були відійти від річки Моддер, британці відремонтували міст. Тим часом загони Де ла Рая окопалися на горі Магерсфонтайн. Його незвичайна тактика була виправдана 10 грудня, коли гора не була взята. Під час світанку шум британського полку попередив захисників про наступ. Британський загін випадково наткнувся на бляшанки підвішені на натягнуті дроти. Після 9-годинного бою з важкими втратами, без будь-якого видимого просування, британці відступили. Генерала Метуена змістили, а на його місце поставили Лорда Робертса.
Незважаючи на поразку біля Магерсфонтайна і катастрофу на річці Тугела, змобілізувавши всі сили Імперії, британці почали поступово перемагати бурів. Генерал Кроньє разом із цілою армією був захоплений в полон Робертсом у . Блумфонтайн був здобутий 13 березня 1900 року, Преторія — 5 червня, Крюгер втік у Португальську Східну Африку.
Лише невелика купка бурів залишилася на полі боротьби. Де ла Рай, Луїс Бота та інші командири зібралися біля Кронштату і започаткували стратегію партизанської боротьби. Впродовж наступних 2 років вони проводили швидкі кампанії, перемагали у битвах біля Мудвіля, Нойтедахта, Дріфонтайна, Донкерхука і завдали величезних людських і матеріальних втрат британцям при Істерспрейті 25 лютого 1902 року, де велика кількість амуніції і провіанту була захоплена бурськими загонами.
Мир
У відповідь на партизанську тактику британці на чолі з Робертсом і Кітченером взяли на озброєння тактику випаленої землі. Вона полягала у знищенні всього, що могло б знадобитися для постачання бурських партизанів і навіть жінок і дітей. Знищувалися посіви, спалювалися ферми і домашні господарства, отруювалися джерела і солекопальні, членів сімей бурських повстанців і співчуваючих поміщали в концентраційні табори, в яких близько 50 % дітей до 16 років померло. Бойовий дух бурів поступово почав спадати. З іншого боку бури чинили жорстокі репресії проти чорношкірих, які начебто симпатизували британцям і які видавали їм їхні місця розташування.
Британці пропонували скласти зброю ще в березні 1901 року, але Бота відхилив мирні переговори. Лорд Кітченер запропонував Де ла Раю зустрітися в Клерксдорпі 11 березня 1902 року для переговорів. Дипломатичні зусилля з виходу з конфлікту продовжилися і зрештою привели до угоди про подальші мирні переговори у Феріїніхіні, в яких Де ла Рай взяв активну участь і посприяв підписанню мирного договору. Мирний договір у Феріїніхіні був підписаний 31 березня 1902 року. Де ла Рай і Бота відвідали Велику Британію й США того ж року. Бурам було гарантоване самоуправління (надане у 1906 і 1907 р. Трансваалю і Оранжевій відповідно) і сплачено 3 млн фунтів стерлінгів компенсації.
Після війни Де ла Рай разом з Луїсом Ботою і Крістіаном де Ветом подорожували Європою, збираючи кошти для розорених бурів, чиї ферми були спустошені.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dru ga anglo bu rska vijna vijna Velikoyi Britaniyi proti burskih respublik Oranzhevoyi i Transvaalyu sho trivala z 1899 po 1902 rik Odna z pershih voyen epohi imperializmu Druga anglo burska vijnaAnglo burski vijniBurski voyaki bilya Spajon Kop 1900 Burski voyaki bilya Spajon Kop 1900Data 11 zhovtnya 1899 31 travnya 1902Misce Pivdenna AfrikaRezultat Peremoga Britanskoyi imperiyiStoroniVelika Britaniya Avstraliya Indiya Nova Zelandiya Kanada Respublika Transvaal Respublika Oranzheva Inozemni dobrovolciKomanduvachiRedvers Buller Frederik Roberts Gerbert Kitchener Robert Bejden Pavell Sesil Rods Pit Kronye Pit Zhuber Luyis Bota Kristian de VetVtrati22 000 pomerlih u tomu chisli 6000 7000 bulo vbito v bojovih diyah inshi pomerli vid hvorob 6000 8000 pomerlih chi poranenih vtrati sered civilnogo naselennya blizko 26 000Statti na temu KolonializmKolonialnij rozpodil Afriki Povstannya mahdistiv Anglo yegipetska vijna Persha franko dagomejska vijna Druga franko dagomejska vijna Persha italo efiopska vijna Druga italo efiopska vijna Anglo zanzibarska vijna Fashodskij incident Persha anglo burska vijna Druga anglo burska vijna Genocid plemen gerero i nama Povstannya Madzhi Madzhi Persha Marokkanska kriza Franko vadajska vijna Agadirska kriza Zahoplennya Marokko Franciyeyu Italijsko turecka vijna Povstannya Maritca V anglo burskij vijni Velika Britaniya pragnula rozshiriti i ob yednati svoyi zahopiti rodovisha almaziv i zolota Nathnennikami vijni buli zapekli kolonizatori Sesil Rods i Perevaga sil britanskij armiyi ta yiyi nadzvichajna zhorstokist nezvazhayuchi na zapeklij opir buriv priveli do peremogi Velikoyi Britaniyi 1902 za Firengeninzkim dogovorom burski respubliki vklyucheno do skladu Britanskoyi imperiyi Najviznachnishi polovi generali burskih zagonivLuyis Bota De la Raj Pit Kronye Martinus Teunis Stejn Kristian de VetPeredumovi vijniNaprikinci XIX storichchya u Pivdennij Africi rozvidali znachni zapasi zolota i almaziv Dlya yihnoyi rozrobki v Transvaal pribuli chislenni bili kolonizatori yakih miscevi nazivali vitlenderami z movi afrikaans chuzhozemci 1884 roku vitlenderi bilshist z yakih bula anglijcyami domoglisya rivnih prav iz korinnimi gromadyanami krayini Meshkanci Transvaalyu protestuvali proti zasillya kolonizatoriv ale vitlenderiv pidtrimuvali anglijski vijska 9 zhovtnya 1899 roku prezident Transvaalyu Pol Kryuger visunuv Velikij Britaniyi ultimatum z vimogoyu vidklikati svoyi vijska vid kordoniv respubliki i priznachiti tretejskij sud z pitannya vitlenderiv Ultimatum buv vidkinutij 11 zhovtnya 1899 roku Velika Britaniya rozpochala Drugu anglo bursku vijnu Bitvi Drugoyi anglo burskoyi vijniBitva bilya Kraajpana 12 zhovtnya 1899 roku Z vibuhom vijni De la Raj buv priznachenij na posadu odnogo z polovih generaliv De la Raj zdijsniv ataku na britanskij bronovanij potyag yakij jshov z Kimberli do Mafekinga Potyag zaznav avariyi i pislya p yatigodinnogo boyu britanci zdalisya Cej vipadok zrobiv De la Raya vidomim ale zagostriv jogo vidnosini z oberezhnim generalom Kronye yakij vidpraviv jogo shob zablokuvati prosuvannya voroga i poslabiti oblogu Kimberli Graspan 25 listopada 1899 roku General lejtenantu komandiru Pershoyi diviziyi bulo postavlene zavdannya posiliti oblogu Kimberli i perevesti jogo sili zalizniceyu na pivnich Kapskoyi provinciyi Pri vihodi z potyaga voni buli obstrilyani malimi silami buriv yakih ocholyuvav komendant Prinslou Belmont Kop ye Prote nastupnogo ranku nezvazhayuchi na vtrati britanci okopalisya na gori Buri na konyah vidstupili do Graspana priyednavshis do bilshogo zagonu fristejteriv vid slova Free state i transvaalciv pid komanduvannyam Prinslou i De la Raya vidpovidno Tam buri zajnyali kilka gorbiv ale ne tak uspishno Shlyah cherez richku Modder dlya generala Metyuena buv zakritij cherez te sho mist pidirvali buri Bitva na richci Modder 28 listopada 1899 roku Vrahovuyuchi perevazhnu silu britanskoyi artileriyi De la Raj napolig sho jogo voyaki i voyaki Prinslou povinni okopatisya na beregah richok Modder i Riyit Tak pochali vpershe vikoristovuvati taktiku okopnoyi vijni Plan polyagav v tomu shob yakomoga blizhche pidpuskati britanciv do sebe a potim vidkrivati po nih vogon z gvintivok Cya taktika pereshkodzhala vikoristovuvati artileriyu povnoyu miroyu Spochatku britanci prosuvalisya po vidkritij miscevosti bezpereshkodno Ale koli soldati Prinslou vidkrili sherengovij vogon britanci shovalisya a artileriya pochala obstril okopiv buriv Seriya atak britanciv vidtisnila frestejteriv ale lishe kontrataki De la Raya dozvolili buram trimati oboronu do sutinkiv pislya chogo voni prosto vidijshli U comu boyu De la Raj buv poranenij a jogo sina bulo vbito De la Raj proklinav Kronye za slabku pidtrimku Bitva bilya Magersfontajna 11 grudnya 1899 roku Pislya togo yak buri zmusheni buli vidijti vid richki Modder britanci vidremontuvali mist Tim chasom zagoni De la Raya okopalisya na gori Magersfontajn Jogo nezvichajna taktika bula vipravdana 10 grudnya koli gora ne bula vzyata Pid chas svitanku shum britanskogo polku poperediv zahisnikiv pro nastup Britanskij zagin vipadkovo natknuvsya na blyashanki pidvisheni na natyagnuti droti Pislya 9 godinnogo boyu z vazhkimi vtratami bez bud yakogo vidimogo prosuvannya britanci vidstupili Generala Metuena zmistili a na jogo misce postavili Lorda Robertsa Nezvazhayuchi na porazku bilya Magersfontajna i katastrofu na richci Tugela zmobilizuvavshi vsi sili Imperiyi britanci pochali postupovo peremagati buriv General Kronye razom iz ciloyu armiyeyu buv zahoplenij v polon Robertsom u Blumfontajn buv zdobutij 13 bereznya 1900 roku Pretoriya 5 chervnya Kryuger vtik u Portugalsku Shidnu Afriku Partizanska vijnaLishe nevelika kupka buriv zalishilasya na poli borotbi De la Raj Luyis Bota ta inshi komandiri zibralisya bilya Kronshtatu i zapochatkuvali strategiyu partizanskoyi borotbi Vprodovzh nastupnih 2 rokiv voni provodili shvidki kampaniyi peremagali u bitvah bilya Mudvilya Nojtedahta Drifontajna Donkerhuka i zavdali velicheznih lyudskih i materialnih vtrat britancyam pri Istersprejti 25 lyutogo 1902 roku de velika kilkist amuniciyi i proviantu bula zahoplena burskimi zagonami MirU vidpovid na partizansku taktiku britanci na choli z Robertsom i Kitchenerom vzyali na ozbroyennya taktiku vipalenoyi zemli Vona polyagala u znishenni vsogo sho moglo b znadobitisya dlya postachannya burskih partizaniv i navit zhinok i ditej Znishuvalisya posivi spalyuvalisya fermi i domashni gospodarstva otruyuvalisya dzherela i solekopalni chleniv simej burskih povstanciv i spivchuvayuchih pomishali v koncentracijni tabori v yakih blizko 50 ditej do 16 rokiv pomerlo Bojovij duh buriv postupovo pochav spadati Z inshogo boku buri chinili zhorstoki represiyi proti chornoshkirih yaki nachebto simpatizuvali britancyam i yaki vidavali yim yihni miscya roztashuvannya Britanci proponuvali sklasti zbroyu she v berezni 1901 roku ale Bota vidhiliv mirni peregovori Lord Kitchener zaproponuvav De la Rayu zustritisya v Klerksdorpi 11 bereznya 1902 roku dlya peregovoriv Diplomatichni zusillya z vihodu z konfliktu prodovzhilisya i zreshtoyu priveli do ugodi pro podalshi mirni peregovori u Feriyinihini v yakih De la Raj vzyav aktivnu uchast i pospriyav pidpisannyu mirnogo dogovoru Mirnij dogovir u Feriyinihini buv pidpisanij 31 bereznya 1902 roku De la Raj i Bota vidvidali Veliku Britaniyu j SShA togo zh roku Buram bulo garantovane samoupravlinnya nadane u 1906 i 1907 r Transvaalyu i Oranzhevij vidpovidno i splacheno 3 mln funtiv sterlingiv kompensaciyi Pislya vijni De la Raj razom z Luyisom Botoyu i Kristianom de Vetom podorozhuvali Yevropoyu zbirayuchi koshti dlya rozorenih buriv chiyi fermi buli spustosheni LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985