Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Крістіан Рудольф де Вет (афр. Christiaan Rudolf De Wet) (* 7 жовтня 1854, ферма Лііувкоп поблизу Смітфілда, Республіка Оранжева — † 3 лютого 1922) — бурський генерал часів Другої англо-бурської війни.
| Крістіан де Вет | |
|---|---|
| афр. Christiaan Rudolf De Wet | |
 | |
| Народився | 7 жовтня 1854[1][2] Smithfield[d], d, d, Фрі-Стейт, ПАР |
| Помер | 3 лютого 1922[1][2] (67 років) d, ПАР |
| Країна |  Оранжева республіка Колонія Оранжевої Річки Південно-Африканський Союз |
| Діяльність | політик |
| Галузь | політика[3] і Рух за незалежність[3] |
| Alma mater | Лейденський університет |
| Знання мов | англійська[3] |
| Учасник | Перша світова війна |
| Військове звання | генерал[3] |
| Партія | Національна партія (ПАР) |
| Брати, сестри | d |
| Діти | d |
| Автограф |  |
| |
Ранні роки
Він виріс на фермі свого батька Нювеяаарсфонтайн поблизу Деветсдорпа. Він одружився у віці 19 років з Корнелією Маргаретою Крюгер, і разом вони прожили 16 років.
Після анексії Трансваалю Великою Британією у 1877 році, переїхав у район Фредефорт, що в Республіці Оранжева, а потім — до Копіс, що поблизу Велтефрадена. Потім в Міннеаполісі в районі Гейдельберга, Трансвааль. Згодом оселився у Ріітфонтайні, в дистрикті Гейдельберг (Трансвааль).
Перша англо-бурська війна
Коли почалася Перша англо-бурська війна у 1880 році де Вету було 27 років. Він воював у Гейдельберському полку на чолі з Слахом фан Лайнхснеком і брав участь у битвах. Він показав свою хоробрість на Іногого і під час штурму на початку 1881 року. Після війни і відновлення незалежності Трансваалю, він отримав звання польового корнета (Veldkornet) (бурське старше військове звання, тотожне полковнику). У 1882 році його родина переїхала на ферму Сойкербоскоп, що в дистрикті Лейденбург. У 1885 році він став членом Трансваальського парламенту — Фольксрааду. Проте він був присутній тільки на одній сесії, оскільки його сім'я вкотре переїхала на нове місце проживання у Республіку Трансвааль. У 1889 році він обирається у Фольксраад цієї республіки.
Друга англо-бурська війна
Коли розпочалася Друга англо-бурська війна, де Вету було 45 років. 2 жовтня 1899 року, Крістіана де Вета та його старшого сина, Коті, як звичайних громадян, було призвано Гейльбронський загін. Сини де Вета, Ізак і Крістіан зголосилися на війну як добровольці. І так сталося, що всі четверо потрапили до коменданта Лукаса Стіінкампа. Він брав участь у перших битвах англо-бурської війни 1899 року в Наталі як комендант, а пізніше як генерал. Пізніше він приєднався до полку на чолі з Пієтом Кроньє, що воював на Заході.
У 1900 році бури поступово почали зазнавати поразок на всіх фронтах. Саме з цього часу Крістіан де Вет став все більше і більше розглядатися як найважливіший бурський лідер у партизанській війні. Він став легендою партизанських нападів на південному сході країни.
Мирні переговори
15 травня 1902 р. 60 бурських делегатів зібралися, щоб обговорити умови британців щодо миру. Де Вет брав активну участь у мирних переговорах 1902 року, недовгий час (з 29 по 31 травня) у ролі виконувача обов'язків президента Республіки Оранжева, коли президент Стейн був змушений покинути переговори у зв'язку з хворобою. Він був одним із тих, хто підписав договір у Фіріініхіні.
Після війни
Після закінчення війни Де Вет разом з Ботою і Де ла Райем здійснив європейське турне для збору коштів на відновлення розорених бурських господарств. Пізніше написав свої мемуари «Три роки війни». Книга мала значний успіх і пізніше була перекладена на 6 мов. Після свого повернення на Батьківщину розпочав боротьбу за надання Республіці Оранжева права на самоуправління. У 1906 році ця боротьба увінчалася успіхом. У 1907 році був обраним мером міста Фредефорта і призначений міністром сільського господарства.
Він був делегатом Національного конвенту протягом 1908-09 рр., де брав активну участь в обговоренні проекту нової конституції для Південно-Африканського Союзу. Після створення Південно-Африканського Союзу Крістіан Де Вет пішов з політики. Де Вет був одним із лідерів повстання у Марітці, яке спалахнуло у 1914 році в знак протесту проти участі бурських загонів проти німців. Повстання було придушене його колишнім соратником — Ботою. Де Вет обійшовся порівняно легким покаранням — 6-річним ув'язненням і штрафом у розмірі 2000 фунтів стерлінгів. Після шести місяців у в'язниці він був помилуваний і звільнений. Незабаром після свого звільнення він продав ферму Аланвале і переїхав жити біля Еденбурга, що у Вільній Країні.
Смерть
Він помер 3 лютого 1922 р. Державний похорон відбувся у Блумфонтайні. Де Вет був похований поруч з президентом Стейном і біля підніжжя меморіалу в пам'ять жінок і дітей, які загинули в британських концентраційних таборах під час Другої англо-бурської війни.
На соту річницю народження героя англо-бурської війни у 1954 році, у Блумфонтайні була споруджена кінна статуя присвячена Де Вету. Національний герой Голандії. надзвичайно гарний пам’ятник генералу споруджено в Національному парку Де Хоге Велюве, в місці, пейзажі якого дуже нагадують південну Африку.
Джерела
- Encyclopædia Britannica, Eleventh Edition,
Примітки
- SNAC — 2010.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kristian Rudolf de Vet afr Christiaan Rudolf De Wet 7 zhovtnya 1854 ferma Liiuvkop poblizu Smitfilda Respublika Oranzheva 3 lyutogo 1922 burskij general chasiv Drugoyi anglo burskoyi vijni Kristian de Vetafr Christiaan Rudolf De WetNarodivsya 7 zhovtnya 1854 1854 10 07 1 2 Smithfield d d d Fri Stejt PARPomer 3 lyutogo 1922 1922 02 03 1 2 67 rokiv d PARKrayina Oranzheva respublika Koloniya Oranzhevoyi Richki Pivdenno Afrikanskij SoyuzDiyalnist politikGaluz politika 3 i Ruh za nezalezhnist 3 Alma mater Lejdenskij universitetZnannya mov anglijska 3 Uchasnik Persha svitova vijnaVijskove zvannya general 3 Partiya Nacionalna partiya PAR Brati sestri dDiti dAvtograf Mediafajli u VikishovishiRanni rokiVin viris na fermi svogo batka Nyuveyaaarsfontajn poblizu Devetsdorpa Vin odruzhivsya u vici 19 rokiv z Korneliyeyu Margaretoyu Kryuger i razom voni prozhili 16 rokiv Pislya aneksiyi Transvaalyu Velikoyu Britaniyeyu u 1877 roci pereyihav u rajon Fredefort sho v Respublici Oranzheva a potim do Kopis sho poblizu Veltefradena Potim v Minneapolisi v rajoni Gejdelberga Transvaal Zgodom oselivsya u Riitfontajni v distrikti Gejdelberg Transvaal Persha anglo burska vijnaKoli pochalasya Persha anglo burska vijna u 1880 roci de Vetu bulo 27 rokiv Vin voyuvav u Gejdelberskomu polku na choli z Slahom fan Lajnhsnekom i brav uchast u bitvah Vin pokazav svoyu horobrist na Inogogo i pid chas shturmu na pochatku 1881 roku Pislya vijni i vidnovlennya nezalezhnosti Transvaalyu vin otrimav zvannya polovogo korneta Veldkornet burske starshe vijskove zvannya totozhne polkovniku U 1882 roci jogo rodina pereyihala na fermu Sojkerboskop sho v distrikti Lejdenburg U 1885 roci vin stav chlenom Transvaalskogo parlamentu Folksraadu Prote vin buv prisutnij tilki na odnij sesiyi oskilki jogo sim ya vkotre pereyihala na nove misce prozhivannya u Respubliku Transvaal U 1889 roci vin obirayetsya u Folksraad ciyeyi respubliki Druga anglo burska vijnaKoli rozpochalasya Druga anglo burska vijna de Vetu bulo 45 rokiv 2 zhovtnya 1899 roku Kristiana de Veta ta jogo starshogo sina Koti yak zvichajnih gromadyan bulo prizvano Gejlbronskij zagin Sini de Veta Izak i Kristian zgolosilisya na vijnu yak dobrovolci I tak stalosya sho vsi chetvero potrapili do komendanta Lukasa Stiinkampa Vin brav uchast u pershih bitvah anglo burskoyi vijni 1899 roku v Natali yak komendant a piznishe yak general Piznishe vin priyednavsya do polku na choli z Piyetom Kronye sho voyuvav na Zahodi U 1900 roci buri postupovo pochali zaznavati porazok na vsih frontah Same z cogo chasu Kristian de Vet stav vse bilshe i bilshe rozglyadatisya yak najvazhlivishij burskij lider u partizanskij vijni Vin stav legendoyu partizanskih napadiv na pivdennomu shodi krayini Mirni peregovori15 travnya 1902 r 60 burskih delegativ zibralisya shob obgovoriti umovi britanciv shodo miru De Vet brav aktivnu uchast u mirnih peregovorah 1902 roku nedovgij chas z 29 po 31 travnya u roli vikonuvacha obov yazkiv prezidenta Respubliki Oranzheva koli prezident Stejn buv zmushenij pokinuti peregovori u zv yazku z hvoroboyu Vin buv odnim iz tih hto pidpisav dogovir u Firiinihini Pislya vijniPislya zakinchennya vijni De Vet razom z Botoyu i De la Rajem zdijsniv yevropejske turne dlya zboru koshtiv na vidnovlennya rozorenih burskih gospodarstv Piznishe napisav svoyi memuari Tri roki vijni Kniga mala znachnij uspih i piznishe bula perekladena na 6 mov Pislya svogo povernennya na Batkivshinu rozpochav borotbu za nadannya Respublici Oranzheva prava na samoupravlinnya U 1906 roci cya borotba uvinchalasya uspihom U 1907 roci buv obranim merom mista Fredeforta i priznachenij ministrom silskogo gospodarstva Vin buv delegatom Nacionalnogo konventu protyagom 1908 09 rr de brav aktivnu uchast v obgovorenni proektu novoyi konstituciyi dlya Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu Pislya stvorennya Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu Kristian De Vet pishov z politiki De Vet buv odnim iz lideriv povstannya u Maritci yake spalahnulo u 1914 roci v znak protestu proti uchasti burskih zagoniv proti nimciv Povstannya bulo pridushene jogo kolishnim soratnikom Botoyu De Vet obijshovsya porivnyano legkim pokarannyam 6 richnim uv yaznennyam i shtrafom u rozmiri 2000 funtiv sterlingiv Pislya shesti misyaciv u v yaznici vin buv pomiluvanij i zvilnenij Nezabarom pislya svogo zvilnennya vin prodav fermu Alanvale i pereyihav zhiti bilya Edenburga sho u Vilnij Krayini SmertVin pomer 3 lyutogo 1922 r Derzhavnij pohoron vidbuvsya u Blumfontajni De Vet buv pohovanij poruch z prezidentom Stejnom i bilya pidnizhzhya memorialu v pam yat zhinok i ditej yaki zaginuli v britanskih koncentracijnih taborah pid chas Drugoyi anglo burskoyi vijni Na sotu richnicyu narodzhennya geroya anglo burskoyi vijni u 1954 roci u Blumfontajni bula sporudzhena kinna statuya prisvyachena De Vetu Nacionalnij geroj Golandiyi nadzvichajno garnij pam yatnik generalu sporudzheno v Nacionalnomu parku De Hoge Velyuve v misci pejzazhi yakogo duzhe nagaduyut pivdennu Afriku DzherelaEncyclopaedia Britannica Eleventh Edition PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Czech National Authority Database d Track Q13550863