Мартінус Тьоніс Стейн (афр. Marthinus Theunis Steyn) (2 жовтня 1857 р. — 28 листопада 1916 р.) південноафриканський юрист, політик і державний діяч, шостий і останній президент незалежної Республіки Оранжева з 1896 р. по 1902 р.
Мартінус Тьоніс Стейн | |
---|---|
афр. Marthinus Theunis Steyn | |
6-й президент Оранжевої Республіки | |
1896 — 1902 | |
Попередник | |
Наступник | Крістіан де Вет (в.о.) |
Народився | 1 жовтня 1858 d, d, d, Фрі-Стейт, ПАР |
Помер | 28 листопада 1916[1] (58 років) Блумфонтейн, ПАР[1] |
Відомий як | політик, суддя, баристер |
Громадянство | Республіка Оранжева |
Alma mater | Лейденський університет і d |
Політична партія | Національна партія (ПАР) |
У шлюбі з | Рейчел Ізабелла (Тіббі) Фрейзер |
Діти | d і d |
Релігія | Нідерландська реформатська церква |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Стейн народився в Вінбурзі, що у Республіці Оранжева. Після закінчення навчання в Грей коледжі, він відправився до Нідерландів, де вивчав право в Лейденському університеті. Потім він переїхав до Англії, де навчався в Іннер Темпелі.
Після його повернення до Південної Африки він почав працювати адвокатом в Блумфонтейні. У 1889 році Стейн був призначений державним прокурором Республіки Оранжева. Кілька місяців по тому він став суддею другого розряду, а у 1893 році суддею першого розряду у Верховному суді. Його судові рішення засвідчили його здібності і здоровий глузд.
У 1895 році, після відставки президента країни Рейтца Стейн став кандидатом на вакантну посаду від Пан-нідерландської партії. Результатом виборів (лютий 1896 р.) стала переконлива перемога Стейна. Він вступив на посаду президента. Початок Другої англо-бурської війни в 1899 році, викликав у Стейн почуття обов'язку повести боротьбу проти Британської імперії. Хоча Республіка Оранжева опинилася під британською окупацією, Стейн будучи главою уряду у підпіллі, грав ключову роль у продовженні опору бурів і в координації ведення партизанської війни.
Уважається одним із найбільш непримиренних лідерів бурів. Проте у квітні 1902 р. він взяв участь у попередніх мирних переговорах у Клерксдорпі, однак через хворобу не зміг перебувати на них до кінця і тому 31 травня 1902 р. не взяв участі у підписанні мирного договору у . Договір поклав край незалежності Республіки Оранжева і президентству Стейна. З 1902 р. Стейн почав страждати від міастенії, викликаної постійним нервовим перенапруженням. В липні 1902 р. він відплив до Європи, де залишався до осені 1904 року.
Потім він присягнув на вірність британській короні, і повернувся до Південної Африки з частково відновленим здоров'ям. Тому Стейн відновив активну політичну діяльність. Протягом 1908—1909 рр. він перебував на посаді віце-президента Закритого Союзного Конвенту, де відзначився чіткою державницькою і примирливою позицією щодо британців, в той же час відстоював права бурської громади. Стейн став співзасновником , яку залишив у 1914 році з Джеймсом Баррі Герцогом, заснувавши Національну партію. Виступаючи на зустрічі в Блумфонтейні у листопаді 1916 р., він раптово помер від серцевого нападу. Йому було тільки 59 років.
Посилання
- Rosenthal, Eric. (1966). Southern African Dictionary of National Biography. London: Frederick Warne & Co. bl. 362.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1022613340 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stejn Martinus Tonis Stejn afr Marthinus Theunis Steyn 2 zhovtnya 1857 r 28 listopada 1916 r pivdennoafrikanskij yurist politik i derzhavnij diyach shostij i ostannij prezident nezalezhnoyi Respubliki Oranzheva z 1896 r po 1902 r Martinus Tonis Stejnafr Marthinus Theunis SteynMartinus Tonis Stejn6 j prezident Oranzhevoyi Respubliki 1896 1902PoperednikNastupnikKristian de Vet v o Narodivsya1 zhovtnya 1858 1858 10 01 d d d Fri Stejt PARPomer28 listopada 1916 1916 11 28 1 58 rokiv Blumfontejn PAR 1 Vidomij yakpolitik suddya baristerGromadyanstvoRespublika OranzhevaAlma materLejdenskij universitet i dPolitichna partiyaNacionalna partiya PAR U shlyubi zRejchel Izabella Tibbi FrejzerDitid i dReligiyaNiderlandska reformatska cerkva Mediafajli u Vikishovishi Stejn narodivsya v Vinburzi sho u Respublici Oranzheva Pislya zakinchennya navchannya v Grej koledzhi vin vidpravivsya do Niderlandiv de vivchav pravo v Lejdenskomu universiteti Potim vin pereyihav do Angliyi de navchavsya v Inner Tempeli Pislya jogo povernennya do Pivdennoyi Afriki vin pochav pracyuvati advokatom v Blumfontejni U 1889 roci Stejn buv priznachenij derzhavnim prokurorom Respubliki Oranzheva Kilka misyaciv po tomu vin stav suddeyu drugogo rozryadu a u 1893 roci suddeyu pershogo rozryadu u Verhovnomu sudi Jogo sudovi rishennya zasvidchili jogo zdibnosti i zdorovij gluzd U 1895 roci pislya vidstavki prezidenta krayini Rejtca Stejn stav kandidatom na vakantnu posadu vid Pan niderlandskoyi partiyi Rezultatom viboriv lyutij 1896 r stala perekonliva peremoga Stejna Vin vstupiv na posadu prezidenta Pochatok Drugoyi anglo burskoyi vijni v 1899 roci viklikav u Stejn pochuttya obov yazku povesti borotbu proti Britanskoyi imperiyi Hocha Respublika Oranzheva opinilasya pid britanskoyu okupaciyeyu Stejn buduchi glavoyu uryadu u pidpilli grav klyuchovu rol u prodovzhenni oporu buriv i v koordinaciyi vedennya partizanskoyi vijni Uvazhayetsya odnim iz najbilsh neprimirennih lideriv buriv Prote u kvitni 1902 r vin vzyav uchast u poperednih mirnih peregovorah u Klerksdorpi odnak cherez hvorobu ne zmig perebuvati na nih do kincya i tomu 31 travnya 1902 r ne vzyav uchasti u pidpisanni mirnogo dogovoru u Dogovir poklav kraj nezalezhnosti Respubliki Oranzheva i prezidentstvu Stejna Z 1902 r Stejn pochav strazhdati vid miasteniyi viklikanoyi postijnim nervovim perenapruzhennyam V lipni 1902 r vin vidpliv do Yevropi de zalishavsya do oseni 1904 roku Potim vin prisyagnuv na virnist britanskij koroni i povernuvsya do Pivdennoyi Afriki z chastkovo vidnovlenim zdorov yam Tomu Stejn vidnoviv aktivnu politichnu diyalnist Protyagom 1908 1909 rr vin perebuvav na posadi vice prezidenta Zakritogo Soyuznogo Konventu de vidznachivsya chitkoyu derzhavnickoyu i primirlivoyu poziciyeyu shodo britanciv v toj zhe chas vidstoyuvav prava burskoyi gromadi Stejn stav spivzasnovnikom yaku zalishiv u 1914 roci z Dzhejmsom Barri Gercogom zasnuvavshi Nacionalnu partiyu Vistupayuchi na zustrichi v Blumfontejni u listopadi 1916 r vin raptovo pomer vid sercevogo napadu Jomu bulo tilki 59 rokiv PosilannyaRosenthal Eric 1966 Southern African Dictionary of National Biography London Frederick Warne amp Co bl 362 Deutsche Nationalbibliothek Record 1022613340 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578