Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
На території сучасної Румунії відбувалися процеси етногенезу регіональних європейських народів.
Палеоліт
Вже в 40 000 - 30 000 років до н. е. печери Румунії населяли люди сучасного виду Homo sapiens, які деякий час співіснували з давнішими неандертальцями. До поселень свідерської культури епохи пізнього палеоліту належить стоянка Чахлеу-Скауне на півночі Румунії.
Мезоліт
В період мезоліту на заході країни існувала розвинена культура типу Лепенський Вир (стоянка Скела-Кладовей). В період пізнього мезоліту (VIII—VII тис. до н. е.) південь та схід країни замешкували мисливці і збирачі, що належали до тарденуазького типу культур. Їх просування на схід, в Молдову і південь України спричинило виникнення там поселень гребениківської культури.
Неоліт
У VI тис. до н. е. територія Румунії входить в область поширення (Старчево-крішская культура), який досягає своєї вершини у формі Гумельниця і Кукутень-Трипілля. Наприкінці VI — початку V тис. до н. е. нові хвилі неолітичних переселенців створюють на півдні країни — у Добруджі і Мунтенії культури Гаманджія Боян, та на заході — культуру Вінча-Турдош. У другій половині V тис. до н. е (близько 4500—4000 років до н. е.) гумельницька культура охопила весь південь сучасної Румунії, прийшовши на зміну двом попереднім — Боян та Гаманджія. На півночі її поселення межували з поселеннями культури Кукутені — Трипілля у західній Молдові та Молдові. У той самий час (V — перша половина IV тис. до н. е.) на заході Румунії проживало населення альфельдської, тиської, полгарської та Петрештської археологічних культур.
Вже в добу енеоліту (близько 4000 року до н. е.) На територію Румунії з сходу проникають перші індоєвропейці (Культура Чернаводе), які були знайомі з конярством. А в середині IV тис. до н. е. (близько 3500 років до н. е.) кочові скотарі — індоєвропейці заселяють більшу частину Румунії, створивши поселення культури Усатове-Коцофень.
Бронзова доба
Період бронзової доби на території Румунії тривав приблизно від 3500 року до н. е. до 1100 року до н. е. У цей час населення сформувалось як індоєвропейське — предки фракійців. У західних районах Румунії (Кришана, Банат) сформувалися індоєвропейські культури Баден (близько 3600—3000 років до н. е.) та Вучедол (близько 3000—2200 роки до н. е.), що були близькими до культури Коцофень. Також проходили численні міграції різних європейських народів, що залишили після себе рештки матеріальної культури. Так, близько 2900 року до н. е. на схід Румунії, у Добруджу і Мунтенію просунулись кочові скотарі ямної культури, а представники культури кулястих амфор зайняли межиріччя Прута і Серета у Молдові.
Залізна доба
ХІ—VI століттях до н. е. — в Румунії існував тракійський варіант гальштатської культури. У цей період відомі завдяки роботі археологів такі культури як Гава у північних районах країни (близько ХІІ—VIII століттях до н. е.), у східних (ХІІ—ІХ століттях до н. е.), у південних (VIII—VII століттях до н. е.). У VIII столітті до н. е. на територію Румунії з сходу вторглися кімерійці. У VIII—VII століттях до н. е. на чорноморському узбережжі країни стародавні греки заснували свої перші колонії. У Добруджі стародавні греки зіткнулись з місцевим тракійським населенням, котре належало до племені гетів. У зв'язку з вторгненням на землі Румунії скіфів з території сучасної України наприкінці VII—початку VI століття до н. е. відбулися певні зміни, це декотрим чином відобразилось на куштановицькій культурі у Марамуреші, в якій помітний скіфський вплив. Геродот у середині V століття до н. е. дав перший опис території і населення земель сучасної Румунії. З цього часу доісторичний (дописемний) період історії Румунії закінчується.
Примітки
- В Румынии нашли самые старые останки Homo Sapiens [ 13 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Атлас історії України. — Київ: ДНВП «Картографія», 2012. — С. 16.
- Лоза Ю. Історичний атлас України. — Київ: Мапа, 2015. — С. 32—33.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na teritoriyi suchasnoyi Rumuniyi vidbuvalisya procesi etnogenezu regionalnih yevropejskih narodiv Istoriya RumuniyiDoistorichnij chasKultura Kukuteni TripillyaKultura HamandzhiyaBronzova doba u RumuniyiDakiyaGetiRimska DakiyaSerednovichchyaPereselennya gotivPechenizkij kaganatPershe Bolgarske carstvoZolota OrdaUgorske korolivstvoKnyazivstvo Voloshina Utvorennya MoldoviTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Transilvanske knyazivstvo 1711 1867 FanariotiDunajski knyazivstvaMoldavska revolyuciya 1848 Voloska revolyuciya 1848 Vijna za nezalezhnist RumuniyiRumunske korolivstvoRumunska kampaniya 1916 1917 Uniya Bessarabiyi i RumuniyiVelika RumuniyaBesarabsko bukovinskij pohid 1940 Rumuniya v Drugij svitovij vijniSocialistichna Respublika RumuniyaRadyanska okupaciya RumuniyiStudentskij ruh 1956 Rumunska revolyuciya 1989 SuchasnistPitannya vozz yednannyaRumuniyaPortal Rumuniya pereglyanutiredaguvatiPaleolitVzhe v 40 000 30 000 rokiv do n e pecheri Rumuniyi naselyali lyudi suchasnogo vidu Homo sapiens yaki deyakij chas spivisnuvali z davnishimi neandertalcyami Do poselen sviderskoyi kulturi epohi piznogo paleolitu nalezhit stoyanka Chahleu Skaune na pivnochi Rumuniyi MezolitV period mezolitu na zahodi krayini isnuvala rozvinena kultura tipu Lepenskij Vir stoyanka Skela Kladovej V period piznogo mezolitu VIII VII tis do n e pivden ta shid krayini zameshkuvali mislivci i zbirachi sho nalezhali do tardenuazkogo tipu kultur Yih prosuvannya na shid v Moldovu i pivden Ukrayini sprichinilo viniknennya tam poselen grebenikivskoyi kulturi NeolitTripilska kultura na teritoriyi Rumuniyi U VI tis do n e teritoriya Rumuniyi vhodit v oblast poshirennya Starchevo krishskaya kultura yakij dosyagaye svoyeyi vershini u formi Gumelnicya i Kukuten Tripillya Naprikinci VI pochatku V tis do n e novi hvili neolitichnih pereselenciv stvoryuyut na pivdni krayini u Dobrudzhi i Munteniyi kulturi Gamandzhiya Boyan ta na zahodi kulturu Vincha Turdosh U drugij polovini V tis do n e blizko 4500 4000 rokiv do n e gumelnicka kultura ohopila ves pivden suchasnoyi Rumuniyi prijshovshi na zminu dvom poperednim Boyan ta Gamandzhiya Na pivnochi yiyi poselennya mezhuvali z poselennyami kulturi Kukuteni Tripillya u zahidnij Moldovi ta Moldovi U toj samij chas V persha polovina IV tis do n e na zahodi Rumuniyi prozhivalo naselennya alfeldskoyi tiskoyi polgarskoyi ta Petreshtskoyi arheologichnih kultur Eneolitichni kulturi Pivdenno Shidnoyi Yevropi z golovnimi arheologichnimi poselennyami blizko 4000 rokiv do n e Vzhe v dobu eneolitu blizko 4000 roku do n e Na teritoriyu Rumuniyi z shodu pronikayut pershi indoyevropejci Kultura Chernavode yaki buli znajomi z konyarstvom A v seredini IV tis do n e blizko 3500 rokiv do n e kochovi skotari indoyevropejci zaselyayut bilshu chastinu Rumuniyi stvorivshi poselennya kulturi Usatove Kocofen Bronzova dobaRannij bronzovij vik u Yevropi blizko 3000 2700 rokiv do n e Period bronzovoyi dobi na teritoriyi Rumuniyi trivav priblizno vid 3500 roku do n e do 1100 roku do n e U cej chas naselennya sformuvalos yak indoyevropejske predki frakijciv U zahidnih rajonah Rumuniyi Krishana Banat sformuvalisya indoyevropejski kulturi Baden blizko 3600 3000 rokiv do n e ta Vuchedol blizko 3000 2200 roki do n e sho buli blizkimi do kulturi Kocofen Takozh prohodili chislenni migraciyi riznih yevropejskih narodiv sho zalishili pislya sebe reshtki materialnoyi kulturi Tak blizko 2900 roku do n e na shid Rumuniyi u Dobrudzhu i Munteniyu prosunulis kochovi skotari yamnoyi kulturi a predstavniki kulturi kulyastih amfor zajnyali mezhirichchya Pruta i Sereta u Moldovi Zalizna dobaHI VI stolittyah do n e v Rumuniyi isnuvav trakijskij variant galshtatskoyi kulturi U cej period vidomi zavdyaki roboti arheologiv taki kulturi yak Gava u pivnichnih rajonah krayini blizko HII VIII stolittyah do n e u shidnih HII IH stolittyah do n e u pivdennih VIII VII stolittyah do n e U VIII stolitti do n e na teritoriyu Rumuniyi z shodu vtorglisya kimerijci U VIII VII stolittyah do n e na chornomorskomu uzberezhzhi krayini starodavni greki zasnuvali svoyi pershi koloniyi U Dobrudzhi starodavni greki zitknulis z miscevim trakijskim naselennyam kotre nalezhalo do plemeni getiv U zv yazku z vtorgnennyam na zemli Rumuniyi skifiv z teritoriyi suchasnoyi Ukrayini naprikinci VII pochatku VI stolittya do n e vidbulisya pevni zmini ce dekotrim chinom vidobrazilos na kushtanovickij kulturi u Maramureshi v yakij pomitnij skifskij vpliv Gerodot u seredini V stolittya do n e dav pershij opis teritoriyi i naselennya zemel suchasnoyi Rumuniyi Z cogo chasu doistorichnij dopisemnij period istoriyi Rumuniyi zakinchuyetsya Narodi Balkan u V I stolittyah do n e PrimitkiV Rumynii nashli samye starye ostanki Homo Sapiens 13 chervnya 2020 u Wayback Machine ros Atlas istoriyi Ukrayini Kiyiv DNVP Kartografiya 2012 S 16 Loza Yu Istorichnij atlas Ukrayini Kiyiv Mapa 2015 S 32 33 Posilannya