Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дошно пол Deszno 1389 та 1575 Desno або Deschno 1470 колишнє лемківське село сьогодні частина села Риманів ЗдрійКросненс

Дошно

Дошно

Дошно (пол. Deszno — 1389 та 1575, Desno або Deschno — 1470) — колишнє лемківське село, сьогодні — частина села Риманів-ЗдрійКросненського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Розташоване на північних межах Лемківщини. Село розкинулось на двох берегах річки Табор неподалік Риманова та Дуклі.

Село
Дошно
пол. Deszno

imageІкона святих Петра і Павла (XVI cт.) з колишньої церкви у Дошно

Координати H G O

Країна image Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Кросненський повіт
Ґміна Риманів
Часовий пояс , влітку
Поштовий індекс 38-481
Автомобільний код RPR
Код SIMC 0358807
GeoNames 773265
OSM ↑6967211 ·R (Риманів-Здрій)
image
image
Дошно
Дошно (Польща)
image
image
Дошно
Дошно (Підкарпатське воєводство)
image Дошно у Вікісховищі

Походження назви

За легендою першими поселенцями села у 1096 році були Мельник, Коваль, Храпцьо, Бебло, Крамар і Тесля. Вони привезли з осередку будови фортеці на Сяні не лише пили для тартака, ковальське й теслярське знаряддя, але й зерно для посівів. Так виникло в Карпатах давнє руське поселення, яке отримало назву «Дошно», тобто місце, де ріжуть дошки для великих будов. Поселенці обрали поміж себе найстаршого дідуся Беблу старійшиною — війтом. Згодом Дошно поповнилось родинами Кота, Волоха. Тим часом фортеця на Сяні росла, набираючи форм міста, яке відоме сьогодні під назвою Сянік.

Історія

Рання історія

У 1241 році місто Сянік і навколишні села піддалися нищівному нашестю татар. Особливо потерпіли села Мощанець та Юрівці. Тоді ж, за переказами, була спалена перша церква у Дошному.

Перша письмова згадка про село Дошно відноситься до 1389 року. Як стверджують «Akta grodzkie i ziemskie» (Т. 8, 1880, 28) краківський мечник Зиндрам із Мешкович подарував Гандзлеві Йону «ліс між Яслиськими й Дошном для заснування нового поселення на німецькому праві …». Нове село, назване Короликово (згодом Королик), було заселене виключно польськими колоністами. Такі дії польської шляхти дали початок насаджуванню в Карпатах польського елементу.

У 1470 році Дошно з іншими навколишніми селами й містечком Римановом належало вдові сандомирського воєводи Катажині Сененській та її синам. У тому ж році поруч було засновано два інші поселення — зі східного боку село Валатослава (Волтушова), а з південного заходу — село Балутянка. Обидва руські села, засновані на волоському праві, належали до парафії села Дошно. Того ж 1470-го село переведено з руського на магдебурське право.

10 травня 1536 року в Риманові Збігнев Сененський продав солтиство в селі Дошно за 200 злотих Костянтинові Глодинському: три і 1/4 лани землі, з двома городами, корчмою, млином з правом закладати ставки і вести вилов, тримати ремісників (М.Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних відносин Західної України. Ч.1. — Львів, 1906. — С. 105—107).

Австрійське правління

Згідно з даними Поземельного кадастру, так званої Йосифинської метрики (1775—1778), та Францисканської метрики (1820) на кінець XVII — початок XIX ст. в Дошно нараховувалось 55 господарств, у тому числі 31 українське (позначені зірочкою): Андрошик Войтек, Бебло Йосафат, Бердаль Федір, Бурдаш Федір, Михайло, Іван та Яцко, Васюта Федько, Волох Шимон, Андрій і Войцех, Джула Йосафат, Долинський Федір та Іван, Заєць Стах і Михайло, Земба Міхал, Іляш Франко, Кіляр Павел і Мацей, Клімченко Павло, Коваль Васко та Іван, Лех Гриць і Степан, Малец Анджей, Малиновский Янко і Яцек, Маляж Ян, Німчик Степан, Одрехівський Михайло, Онуфер, Іван і Яцко, Пліска Іван, Рак Іван, Василь і Михайло, Ригель Бартоломей, Слівка Казимир, Міхал і Атанас, Смерецький Юзеф, Сучак Василь, Стецяк Лешко, Урбанік Янко, Хвостик Атанас, Степан (війт) і Петро, Храпцьо Марія, Федьо і Василь, Цирка Юрко, Юрчак Гриць, Янчик Іван, Ярош Петро.

Землі селян Дошно поділялись на три ниви — огороди (присадибні ділянки), «Вигонисько» (нерозроблена земля) і «Дів з Губином» (нерівна лісиста місцевість). Землі і ліси розподілялись таким способом: поміщик посідав 195 моргів лісу, церква — 13 моргів орної землі, 1 морг городу і 2 морги лісу, селяни — 604 моргів землі, 41 морг городу, 8 моргів лук і 193 морги пасовиськ. Власницею села була поміщиця Софія Скурська.

На кінець XIX ст. польські поселенці становили третю частину всіх селян і жили у нижній частині села. «Slownik geograficzny» (Т.II, 1881) подає, що з 370 мешканців Дошно 250 були українцями (русинами), а 120 — поляки. Згодом число селян збільшилось, але майже зрівнялось за національною приналежністю.

У 1878 році між селами Дошно і Посадою Горішньою було відкрито джерела мінеральної йодованої води (Клявдія, Титус, Целестина), яка виявилась дуже корисною у лікувальному процесі. Тут було засновано оздоровчий осередок, який отримав назву Риманів-Здрій.

Село у ХХ столітті

У 1914 році, коли почалась Перша світова війна, до австрійського війська було мобілізовано ряд мужчин із села Дошно. Під час війни через село проходили австрійські та російські війська. У результаті військових дій Дошно зазнало значних руйнуваль та розорень. Війна на деякий час припинила освітню та культурну діяльність у селі.

До 1933 року у Дошно була громадська початкова школа, розташована у звичайній сільській хаті. Тут навчали катихизму, молитов, початкової грамоти з польської та української (руської) мов. І лише у 1934 році було завершено будівництво початкової державної школи. Учителем у ній був поляк із сусіднього села Климківка — Казімєж Вайс. З другого класу, крім польської мови, навчав учнів також української мови з лемківського букваря. Уроки релігії для польських дітей проводив римо-католицький ксьондз, а для лемківських — греко-католицький священник .

У 1930-х роках у Дошно розгорілась національно-культурна боротьба. «Промосковський» напрямок напрямок очолив місцевий парох о. Володимир Вахнянин, якого підтримувала польська влада. Противагою москофільству була свідома праця дяка Михайла Демковича-Добрянського, Івана Тибляка та окремих господарів. У значній мірі національний дух на селі підняла участь селян Дошно у великому фестивалі 1941 року «Вечір Лемківської ноші».

У міжвоєнному часі помітно пожвавилося культурне життя села. Силами громадськості, зокрема, завдяки таким активістам Михайлові Демковичу-Добрянському, Павлові Смерецькому, Миколі Рудавському, Андрію та Костянтину Беблу та іншим, створено читальню «Просвіти». Розпочав активну діяльність драматичний гурток, його творцями і акторами були Іван Тибляк, П. Смерецький, Микола Рак, Анна Рак, Марія Тибляк, Катерина й Анастазія Красовські, Данько Коваль.

У 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 550 жителів села — 300 українців, 230 поляків (частково україномовних) і 20 євреїв.

Після виселення українців, у селі з'явились польські поселенці, котрі стали здійснювати напади на сусідні ще не виселені українські села. В ніч з 6 на 7 січня 1946 року відділи УПА змусили частини польської армії (коло 200 осіб) покинути село. Після цього, для нейтралізації загрози від нових поселенців, будівлі села були спалені, захоплено ряд трофеїв.

Церква

image
Церква Різдва Пресв. Богородиці у Дошно 1880 р. побудови (зруйнована у 1956)

Перші згадки про православну парафію у Дошно відносяться до XVI століття (1526 р.).

У 1880 році у селі побудували церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Храм був подібний за формою до церкви в Балутянці. Структура плану тридільна з дзвіницею, що стояла перед вхідною частиною. Над притвором зносилась дерев’яна вежа. Церква була оточена стіною з річкового кам'яною. В час, коли Риманів-Здруй був центром апостольської адміністрації Лемківщини, храм, який час виконував функції катедрального.

До 1946 р. в селі була парохія (до 1930 р. — Горлицького деканату, у 1930—1946 рр. — Риманівського), до якої належали також Балутянка, Волтушова, Посада Горішна і Риманів-Здрій. Метричні книги велися з 1785 р.

Церква була зруйнована у 1956 році. Деякі артефакти перенесені до музею народної архітектури у Сяноці.

Видатні люди

Див. також

Примітки

  1. Rozporządzenie Ministra Administracji i Cyfryzacji z dnia 13 grudnia 2012 r. w sprawie wykazu urzędowych nazw miejscowości i ich części. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 29 вересня 2023.
  2. Красовський, Іван (2006). Село Дошно — колиска мого дитинства. Львів: НВФ «Українські технології». с. 9.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 74.
  4. . Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 6 січня 2020.
  5. Luboński P. Beskid Niski: przewodnik / Oficyna Wydawnicza "Rewasz", 2007, -S.282

Література

  • Красовський І. Село Дошно — колиска мого дитинства. — Львів: НВФ «Українські технології», 2006. — 156 с.
  • Красовський І. Село Дошно (до 600-річчя першої історичної згадки) // «Наше Слово» від 18 червня 1989 року
  • Krasowski Iwan. Deszno w 600-lecie pierwszej historycznej wzmianki // Rocznik Rymanowa-Zdroju. T.1. — Rzeszow, 1995
  • Село Дошно // Йосифінська метрика 1775 року. Центральний історичний архів України у Львові
  • Село Дошно // Францисканська метрика 1820 року. Центральний історичний архів України у Львові
Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Doshno pol Deszno 1389 ta 1575 Desno abo Deschno 1470 kolishnye lemkivske selo sogodni chastina sela Rimaniv ZdrijKrosnenskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Respubliki Polsha Roztashovane na pivnichnih mezhah Lemkivshini Selo rozkinulos na dvoh beregah richki Tabor nepodalik Rimanova ta Dukli Selo Doshno pol Deszno Ikona svyatih Petra i Pavla XVI ct z kolishnoyi cerkvi u Doshno Koordinati 49 32 45 pn sh 21 50 55 sh d H G O Krayina Polsha PolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Krosnenskij povitGmina RimanivChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovij indeks 38 481Avtomobilnij kod RPRKod SIMC 0358807GeoNames 773265OSM 6967211 R Rimaniv Zdrij DoshnoDoshno Polsha DoshnoDoshno Pidkarpatske voyevodstvo Doshno u VikishovishiPohodzhennya nazviZa legendoyu pershimi poselencyami sela u 1096 roci buli Melnik Koval Hrapco Beblo Kramar i Teslya Voni privezli z oseredku budovi forteci na Syani ne lishe pili dlya tartaka kovalske j teslyarske znaryaddya ale j zerno dlya posiviv Tak viniklo v Karpatah davnye ruske poselennya yake otrimalo nazvu Doshno tobto misce de rizhut doshki dlya velikih budov Poselenci obrali pomizh sebe najstarshogo didusya Beblu starijshinoyu vijtom Zgodom Doshno popovnilos rodinami Kota Voloha Tim chasom fortecya na Syani rosla nabirayuchi form mista yake vidome sogodni pid nazvoyu Syanik IstoriyaRannya istoriya U 1241 roci misto Syanik i navkolishni sela piddalisya nishivnomu nashestyu tatar Osoblivo poterpili sela Moshanec ta Yurivci Todi zh za perekazami bula spalena persha cerkva u Doshnomu Persha pismova zgadka pro selo Doshno vidnositsya do 1389 roku Yak stverdzhuyut Akta grodzkie i ziemskie T 8 1880 28 krakivskij mechnik Zindram iz Meshkovich podaruvav Gandzlevi Jonu lis mizh Yasliskimi j Doshnom dlya zasnuvannya novogo poselennya na nimeckomu pravi Nove selo nazvane Korolikovo zgodom Korolik bulo zaselene viklyuchno polskimi kolonistami Taki diyi polskoyi shlyahti dali pochatok nasadzhuvannyu v Karpatah polskogo elementu U 1470 roci Doshno z inshimi navkolishnimi selami j mistechkom Rimanovom nalezhalo vdovi sandomirskogo voyevodi Katazhini Senenskij ta yiyi sinam U tomu zh roci poruch bulo zasnovano dva inshi poselennya zi shidnogo boku selo Valatoslava Voltushova a z pivdennogo zahodu selo Balutyanka Obidva ruski sela zasnovani na voloskomu pravi nalezhali do parafiyi sela Doshno Togo zh 1470 go selo perevedeno z ruskogo na magdeburske pravo 10 travnya 1536 roku v Rimanovi Zbignev Senenskij prodav soltistvo v seli Doshno za 200 zlotih Kostyantinovi Glodinskomu tri i 1 4 lani zemli z dvoma gorodami korchmoyu mlinom z pravom zakladati stavki i vesti vilov trimati remisnikiv M Grushevskij Materiali do istoriyi suspilno politichnih vidnosin Zahidnoyi Ukrayini Ch 1 Lviv 1906 S 105 107 Avstrijske pravlinnya Zgidno z danimi Pozemelnogo kadastru tak zvanoyi Josifinskoyi metriki 1775 1778 ta Franciskanskoyi metriki 1820 na kinec XVII pochatok XIX st v Doshno narahovuvalos 55 gospodarstv u tomu chisli 31 ukrayinske poznacheni zirochkoyu Androshik Vojtek Beblo Josafat Berdal Fedir Burdash Fedir Mihajlo Ivan ta Yacko Vasyuta Fedko Voloh Shimon Andrij i Vojceh Dzhula Josafat Dolinskij Fedir ta Ivan Zayec Stah i Mihajlo Zemba Mihal Ilyash Franko Kilyar Pavel i Macej Klimchenko Pavlo Koval Vasko ta Ivan Leh Gric i Stepan Malec Andzhej Malinovskij Yanko i Yacek Malyazh Yan Nimchik Stepan Odrehivskij Mihajlo Onufer Ivan i Yacko Pliska Ivan Rak Ivan Vasil i Mihajlo Rigel Bartolomej Slivka Kazimir Mihal i Atanas Smereckij Yuzef Suchak Vasil Stecyak Leshko Urbanik Yanko Hvostik Atanas Stepan vijt i Petro Hrapco Mariya Fedo i Vasil Cirka Yurko Yurchak Gric Yanchik Ivan Yarosh Petro Zemli selyan Doshno podilyalis na tri nivi ogorodi prisadibni dilyanki Vigonisko nerozroblena zemlya i Div z Gubinom nerivna lisista miscevist Zemli i lisi rozpodilyalis takim sposobom pomishik posidav 195 morgiv lisu cerkva 13 morgiv ornoyi zemli 1 morg gorodu i 2 morgi lisu selyani 604 morgiv zemli 41 morg gorodu 8 morgiv luk i 193 morgi pasovisk Vlasniceyu sela bula pomishicya Sofiya Skurska Na kinec XIX st polski poselenci stanovili tretyu chastinu vsih selyan i zhili u nizhnij chastini sela Slownik geograficzny T II 1881 podaye sho z 370 meshkanciv Doshno 250 buli ukrayincyami rusinami a 120 polyaki Zgodom chislo selyan zbilshilos ale majzhe zrivnyalos za nacionalnoyu prinalezhnistyu U 1878 roci mizh selami Doshno i Posadoyu Gorishnoyu bulo vidkrito dzherela mineralnoyi jodovanoyi vodi Klyavdiya Titus Celestina yaka viyavilas duzhe korisnoyu u likuvalnomu procesi Tut bulo zasnovano ozdorovchij oseredok yakij otrimav nazvu Rimaniv Zdrij Selo u HH stolitti U 1914 roci koli pochalas Persha svitova vijna do avstrijskogo vijska bulo mobilizovano ryad muzhchin iz sela Doshno Pid chas vijni cherez selo prohodili avstrijski ta rosijski vijska U rezultati vijskovih dij Doshno zaznalo znachnih rujnuval ta rozoren Vijna na deyakij chas pripinila osvitnyu ta kulturnu diyalnist u seli Do 1933 roku u Doshno bula gromadska pochatkova shkola roztashovana u zvichajnij silskij hati Tut navchali katihizmu molitov pochatkovoyi gramoti z polskoyi ta ukrayinskoyi ruskoyi mov I lishe u 1934 roci bulo zaversheno budivnictvo pochatkovoyi derzhavnoyi shkoli Uchitelem u nij buv polyak iz susidnogo sela Klimkivka Kazimyezh Vajs Z drugogo klasu krim polskoyi movi navchav uchniv takozh ukrayinskoyi movi z lemkivskogo bukvarya Uroki religiyi dlya polskih ditej provodiv rimo katolickij ksondz a dlya lemkivskih greko katolickij svyashennik U 1930 h rokah u Doshno rozgorilas nacionalno kulturna borotba Promoskovskij napryamok napryamok ocholiv miscevij paroh o Volodimir Vahnyanin yakogo pidtrimuvala polska vlada Protivagoyu moskofilstvu bula svidoma pracya dyaka Mihajla Demkovicha Dobryanskogo Ivana Tiblyaka ta okremih gospodariv U znachnij miri nacionalnij duh na seli pidnyala uchast selyan Doshno u velikomu festivali 1941 roku Vechir Lemkivskoyi noshi U mizhvoyennomu chasi pomitno pozhvavilosya kulturne zhittya sela Silami gromadskosti zokrema zavdyaki takim aktivistam Mihajlovi Demkovichu Dobryanskomu Pavlovi Smereckomu Mikoli Rudavskomu Andriyu ta Kostyantinu Beblu ta inshim stvoreno chitalnyu Prosviti Rozpochav aktivnu diyalnist dramatichnij gurtok jogo tvorcyami i aktorami buli Ivan Tiblyak P Smereckij Mikola Rak Anna Rak Mariya Tiblyak Katerina j Anastaziya Krasovski Danko Koval U 1939 r v seli bulo perevazhno lemkivske naselennya z 550 zhiteliv sela 300 ukrayinciv 230 polyakiv chastkovo ukrayinomovnih i 20 yevreyiv Pislya viselennya ukrayinciv u seli z yavilis polski poselenci kotri stali zdijsnyuvati napadi na susidni she ne viseleni ukrayinski sela V nich z 6 na 7 sichnya 1946 roku viddili UPA zmusili chastini polskoyi armiyi kolo 200 osib pokinuti selo Pislya cogo dlya nejtralizaciyi zagrozi vid novih poselenciv budivli sela buli spaleni zahopleno ryad trofeyiv CerkvaCerkva Rizdva Presv Bogorodici u Doshno 1880 r pobudovi zrujnovana u 1956 Pershi zgadki pro pravoslavnu parafiyu u Doshno vidnosyatsya do XVI stolittya 1526 r U 1880 roci u seli pobuduvali cerkvu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Hram buv podibnij za formoyu do cerkvi v Balutyanci Struktura planu tridilna z dzviniceyu sho stoyala pered vhidnoyu chastinoyu Nad pritvorom znosilas derev yana vezha Cerkva bula otochena stinoyu z richkovogo kam yanoyu V chas koli Rimaniv Zdruj buv centrom apostolskoyi administraciyi Lemkivshini hram yakij chas vikonuvav funkciyi katedralnogo Do 1946 r v seli bula parohiya do 1930 r Gorlickogo dekanatu u 1930 1946 rr Rimanivskogo do yakoyi nalezhali takozh Balutyanka Voltushova Posada Gorishna i Rimaniv Zdrij Metrichni knigi velisya z 1785 r Cerkva bula zrujnovana u 1956 roci Deyaki artefakti pereneseni do muzeyu narodnoyi arhitekturi u Syanoci Vidatni lyudiNarodivsya Ivan Krasovskij istorik etnograf publicist chlen Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka chlen Spilki zhurnalistiv Ukrayini 1962 gromadskij diyach Div takozhRimaniv DuklyaPrimitkiRozporzadzenie Ministra Administracji i Cyfryzacji z dnia 13 grudnia 2012 r w sprawie wykazu urzedowych nazw miejscowosci i ich czesci isap sejm gov pl Procitovano 29 veresnya 2023 Krasovskij Ivan 2006 Selo Doshno koliska mogo ditinstva Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi s 9 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 S 74 Arhiv originalu za 16 listopada 2019 Procitovano 6 sichnya 2020 Lubonski P Beskid Niski przewodnik Oficyna Wydawnicza Rewasz 2007 S 282LiteraturaKrasovskij I Selo Doshno koliska mogo ditinstva Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2006 156 s Krasovskij I Selo Doshno do 600 richchya pershoyi istorichnoyi zgadki Nashe Slovo vid 18 chervnya 1989 roku Krasowski Iwan Deszno w 600 lecie pierwszej historycznej wzmianki Rocznik Rymanowa Zdroju T 1 Rzeszow 1995 Selo Doshno Josifinska metrika 1775 roku Centralnij istorichnij arhiv Ukrayini u Lvovi Selo Doshno Franciskanska metrika 1820 roku Centralnij istorichnij arhiv Ukrayini u LvoviPortal Polsha Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ