«Дон Жуан» (повна назва — «Дон Жуан, або Кам'яний гість») — комедія на п'ять дій французького письменника Мольєра, написана в 1665 році. Вперше представлена 15 лютого 1665 року в театрі Пале-Рояль.
Дон Жуан | ||||
---|---|---|---|---|
Dom Juan ou le Festin de pierre | ||||
Жанр | комедія | |||
Форма | п'єса | |||
Автор | Мольєр | |||
Мова | французька | |||
Написано | 1665 | |||
Опубліковано | 1682 | |||
Країна | Франція | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
Історія створення
Після заборони в 1664 році п'єси «Тартюф» Мольєр кидає новий виклик суспільству та духовенству. Він бере популярний у Франції сюжет про севільського розпусника Дон Жуана і створює на його основі зухвалу за своїм часом комедію звичаїв.
Прем'єра відбулася 15 лютого 1665 року у паризькому театрі Пале-Рояль, але після п'ятнадцяти вистав Мольєр зняв п'єсу з репертуару, побоюючись нового скандалу. За життя Мольєра комедія більше не виконувалася на сцені і не публікувалася (перша публікація з цензурними вилученнями датується 1682 роком). Вже після припинення вистав у Парижі було видано пасквіль пана де Рошмона «Міркування щодо однієї комедії Мольєра під заголовком „Камінний бенкет“», де автор звинувачував Мольєра в безбожництві та ототожнив його з головним персонажем комедії.
У 1677 році з ініціативи вдови Мольєра, актриси Арманди Бежар, комедія була зіграна у віршованому перекладі Тома Корнеля. Ця редакція побутувала на сцені до 1847 року, коли оригінальний мольєрівський текст повернули на підмостки в паризькому театрі Комеді Франсез.
У Росії комедію вперше поставив Александринський театр в Санкт-Петербурзі 5 травня 1816 року (Дон Жуан — Іван Сосницький, Ельвіра — ). Перший переклад комедії під назвою «Дон Жуан, або Кам'яний гість» зробив у 1816 році.
Дійові особи
- Дон Жуан, син дон Луїса
- Ельвіра, дружина Дон Жуана
- Дон Карлос і Дон Алонзо, брати Ельвіри
- Дон Луїс, батько Дон Жуана
- Франциск, жебрак
- Шарлотта і Матюріна, селянки
- П'єро, селянин
- Статуя командора
- Гусман, конюх Ельвіри
- Сганарель,Лавіолет і Раготен, слуги Дон Жуана
- Діманш, купець
- Лараме, бродяга
- Привид
Сюжет
Акт перший
Сганарель у розмові з конюшим Ельвіри Гусманом лає Дон Жуана, кажучи, що він —
Найбільший нечестивець, якого тільки носила коли-небудь земля, головоріз, собака, диявол, турків, єретик, не вірить ні в загробне життя, ні в святих, ні в Бога, ні в чорта, провідний саме що ні на є скотиняче існування, борів Епікура, справжній сластолюбець, затикають вуха на всі християнські умовляння і який вважає нісенітницею все, у що ми віримо …
(Тут і далі — в перекладі В. С. Лихачова)
З'являється Дон Жуан. Він присвячує Сганареля в секрети своєї мінливості:
… Всі красуні мають право чарувати нас: наше серце належить всім їм по черзі, без винятку, як першої, так і останньої <…> любов до однієї не змусить мене бути несправедливим до інших <…> я кожній віддаю належне, як велить природа …
Їх перериває раптова поява Ельвіри. Вона звинувачує Дон Жуана в зраді. Дон Жуан цинічно відповідає їй. Ельвіра віщує йому кару Небес. Але Дон Жуан байдужий до погроз, — його займає лише нова любовна пригода.
Акт другий
П'єро хвалиться перед своєю нареченою Шарлотою тим, що врятував з моря двох потопаючих людей, один з яких — вельможний пан. Знатним паном виявляється Дон Жуан, і, щойно побачивши гарненьку селянку, одразу пропонує їй стати його дружиною. П'єро незадоволений, але у відповідь отримує лише ляпаса. Дон Жуан бажає усамітнитися з Шарлотой, але зустрічає Матюріну, до якої теж встиг посвататися. Дівчата влаштовують сварку, але Дон Жуан заспокоює обох, адже кожна з них знає справжню правду. Бродяга Лараме попереджає Дон Жуана, що дванадцять вершників шукають його. Дон Жуан рятується втечею.
Акт третій
Дон Жуан, переодягнений селянином, і Сганарель, переодягнений в одязі лікаря, йдуть через ліс. Дон Жуан пропонує зустрічному жебракові богохульствувати за монету і шматок хліба. Жебрак відмовляється, воліючи голодну смерть. В далині Дон Жуан помічає розбійників, що напали на дворянина. Він поспішає на допомогу. Врятований дворянин, це дон Карлос, брат Ельвіри. Дон Алонзо вимагає негайно смерті для зрадника, але дон Карлос, в подяку за порятунок, відстрочує дуель. Продовжуючи шлях, Дон Жуан і Сганарель приходять до гробниці командора, вбитого Дон Жуаном. Дон Жуан, сміючись, запрошує статую командора на вечерю. Статуя киває головою.
Акт четвертий
У будинок до Дон Жуана приходить його кредитор, Діманш. Дон Жуан спритно відбивається від нього. Дон Луїс, батько Дон Жуана, переконує сина виправитися, але Дон Жуану слова старого не дають нічого. Ельвіра вже не молить повернутися до неї, але хоча б покаятися і звернутися до Бога. Дон Жуан пропонує залишитися з ним на ніч. З'являється статуя командора і запрошує Дон Жуана до себе на повторну вечерю.
Акт п'ятий
Дон Жуан оголошує батькові про своє каяття, але в дійсності, в його словах лише лицемірство. Він проповідує, що
Лицемірство — модний порок, а всі модні пороки йдуть за доброчесність. За нинішнього часу роль доброчесної людини — з усіх ролей найвдячніша і ремесло лицеміра — з усіх ремесел найвигідніша <…> лицемірство — порок привілейований; воно всім затискає рот і насолоджується безкарністю …
Дон Карлос вимагає відповіді за образу, нанесену Ельвірі. Дон Жуан лицемірно виправдовує все велінням Неба. Дон Жуану з'являється привид у вигляді жінки під покривалом і у вигляді Часу з косою в руці. Привид попереджає, що якщо Дон Жуан не покається, його чекає загибель. Дон Жуан з шпагою кидається на привида. З'являється статуя командора. Блискавка, супроводжувана сильним ударом грому, вражає Дон Жуана. Земля розверзлася і поглинає його; з місця провалу виривається велике полум'я. Залишився один Сганарель зізнається, що йому
Нещасному, після стількох років служби нічого не перепало, крім однієї втіхи: на власні очі побачити, яка кара спіткала мого пана за безбожництво !..
Театральні постановки
Перша постановка
Перше подання пройшло 15 лютого 1665 в театрі Пале-Рояль з участю (в ролі Дон Жуана), Мольєра (Сганарель), (Ельвіра), Луї Бежара (Дон Луїс), Дю-Круазье (Дон Алонзо і П'єро), пані Дебрі (Матюріна), (Шарлотта), Дебрі (Лараме) і ін
Відомі постановки
- 1795 — перша постановка в Росії французькою мовою: «Дерев'яний театр» (колишній , що став одним з імператорських театрів)
- 1816 — Александрінський театр; Дон Жуан — Сосницький, Ельвіра — .
- 1876 — Малий театр, Москва — перша в Росії постановка без скорочень і переробок, на бенефіс актора Берга (в ролі Сганареля); в наступних постановках у другому складі його заміняв , Дон Жуан — Ленський, Ельвіра — Єрмолова, Шарлотта — , Матюріна — , П'єро — ).
- Александрінський театр (1880, на бенефіс і він же Дон Жуан, Сганарель — , Ельвіра — , дон Луіс — , П'єро — , Діманш — ),
- Михайлівський театр, франц. трупа, Петербург (1881),
- , Москва (1890; Дон Жуан — Сганарель — , ),
- 1902 — , Москва
- 1910 — Александрінський театр, Санкт-Петербург — вистава у постановці В. Мейєрхольда в декораціях А. Головіна з участю Ю. Юр 'єва (Дон Жуан) і (Сганарель); у виставі звучала музика Ж. Ф. Рамо.
- 1914 — Сергієвський нар. будинок, Москва.
З постановок у Росії на провінційній сцені найбільш відомі: Новий театр, Харків (1877); театр «Соловцов», Київ (1912; реж. І Дон Жуан — ).
- Ленінгр. академічний. театр Держдрами (кол. Александрінський, 1922 і 1932; реж. Мейєрхольд і Соловйов; Дон Жуан — Ю. Юр'єв, Сганарель — , Шарлотта — , Матюріна — ).
- 1-ї Держ. сов. театр, Омськ (1921),
- Гор. театр, Самара (1924), театр ім. Азізбекова (реж. Туганов, 1926),
- 1941 — Театр ім. Баумана, Москва (реж. Краснянський і Лук'янов, худ. ); Дон Жуан — К. І. Македонський, Сганарель — Черкасов.
- 1947 — театр Атеней, Париж — вистава з участю Луї Жуве в ролі Дон Жуана.
- 1950 — Ленінградський театр Комедії (реж. Н. Рашевська, худ. ; Дон Жуан — , Сганарель — Володимир Усков).
- 1953 — Національний театр Парижа — постановка Жана Вілара, який зіграв також головну роль; в ролі Сганареля — Д. Сорана, в ролі Ельвіри — М. Шометт; спектакль показали в Москві і Ленінграді під час гастролей театру в СРСР в 1956 р.
- 2004 — , Санкт-Петербург — реж. А. Морфов, за участю А. Баргмана (Дон Жуан), В. Богданова (Сганарель), Є. Ігумнова (Ельвіра) та ін.
- 2007 — театр Маріньї — Робер Оссейн — реж. Філіп Торретон (він же зіграв головну роль), за участю Жана Поля життя свого (Сганарель).
Цікаві факти
- У назві п'єси французькою мовою використовується старовинна манера правопису дворянського титулу заголовного персонажа Dom, тоді як у самій п'єсі Мольєр завжди пише поширеніше Don.
Посилання
- Короткий зміст [ 20 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- (переклад А. В. Федорова)
Ця стаття не містить . (жовтень 2010) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Don Zhuan povna nazva Don Zhuan abo Kam yanij gist komediya na p yat dij francuzkogo pismennika Molyera napisana v 1665 roci Vpershe predstavlena 15 lyutogo 1665 roku v teatri Pale Royal Don ZhuanDom Juan ou le Festin de pierreZhanrkomediyaFormap yesaAvtorMolyerMovafrancuzkaNapisano1665Opublikovano1682Krayina Franciya Cej tvir u Vikishovishi Cej tvir u VikidzherelahIstoriya stvorennyaPislya zaboroni v 1664 roci p yesi Tartyuf Molyer kidaye novij viklik suspilstvu ta duhovenstvu Vin bere populyarnij u Franciyi syuzhet pro sevilskogo rozpusnika Don Zhuana i stvoryuye na jogo osnovi zuhvalu za svoyim chasom komediyu zvichayiv Prem yera vidbulasya 15 lyutogo 1665 roku u parizkomu teatri Pale Royal ale pislya p yatnadcyati vistav Molyer znyav p yesu z repertuaru poboyuyuchis novogo skandalu Za zhittya Molyera komediya bilshe ne vikonuvalasya na sceni i ne publikuvalasya persha publikaciya z cenzurnimi viluchennyami datuyetsya 1682 rokom Vzhe pislya pripinennya vistav u Parizhi bulo vidano paskvil pana de Roshmona Mirkuvannya shodo odniyeyi komediyi Molyera pid zagolovkom Kaminnij benket de avtor zvinuvachuvav Molyera v bezbozhnictvi ta ototozhniv jogo z golovnim personazhem komediyi U 1677 roci z iniciativi vdovi Molyera aktrisi Armandi Bezhar komediya bula zigrana u virshovanomu perekladi Toma Kornelya Cya redakciya pobutuvala na sceni do 1847 roku koli originalnij molyerivskij tekst povernuli na pidmostki v parizkomu teatri Komedi Fransez U Rosiyi komediyu vpershe postaviv Aleksandrinskij teatr v Sankt Peterburzi 5 travnya 1816 roku Don Zhuan Ivan Sosnickij Elvira Pershij pereklad komediyi pid nazvoyu Don Zhuan abo Kam yanij gist zrobiv u 1816 roci Dijovi osobiDon Zhuan sin don Luyisa Elvira druzhina Don Zhuana Don Karlos i Don Alonzo brati Elviri Don Luyis batko Don Zhuana Francisk zhebrak Sharlotta i Matyurina selyanki P yero selyanin Statuya komandora Gusman konyuh Elviri Sganarel Laviolet i Ragoten slugi Don Zhuana Dimansh kupec Larame brodyaga PrividSyuzhetAkt pershij Sganarel u rozmovi z konyushim Elviri Gusmanom laye Don Zhuana kazhuchi sho vin Najbilshij nechestivec yakogo tilki nosila koli nebud zemlya golovoriz sobaka diyavol turkiv yeretik ne virit ni v zagrobne zhittya ni v svyatih ni v Boga ni v chorta providnij same sho ni na ye skotinyache isnuvannya boriv Epikura spravzhnij slastolyubec zatikayut vuha na vsi hristiyanski umovlyannya i yakij vvazhaye nisenitniceyu vse u sho mi virimo Tut i dali v perekladi V S Lihachova Z yavlyayetsya Don Zhuan Vin prisvyachuye Sganarelya v sekreti svoyeyi minlivosti Vsi krasuni mayut pravo charuvati nas nashe serce nalezhit vsim yim po cherzi bez vinyatku yak pershoyi tak i ostannoyi lt gt lyubov do odniyeyi ne zmusit mene buti nespravedlivim do inshih lt gt ya kozhnij viddayu nalezhne yak velit priroda Yih pererivaye raptova poyava Elviri Vona zvinuvachuye Don Zhuana v zradi Don Zhuan cinichno vidpovidaye yij Elvira vishuye jomu karu Nebes Ale Don Zhuan bajduzhij do pogroz jogo zajmaye lishe nova lyubovna prigoda Akt drugij P yero hvalitsya pered svoyeyu narechenoyu Sharlotoyu tim sho vryatuvav z morya dvoh potopayuchih lyudej odin z yakih velmozhnij pan Znatnim panom viyavlyayetsya Don Zhuan i shojno pobachivshi garnenku selyanku odrazu proponuye yij stati jogo druzhinoyu P yero nezadovolenij ale u vidpovid otrimuye lishe lyapasa Don Zhuan bazhaye usamitnitisya z Sharlotoj ale zustrichaye Matyurinu do yakoyi tezh vstig posvatatisya Divchata vlashtovuyut svarku ale Don Zhuan zaspokoyuye oboh adzhe kozhna z nih znaye spravzhnyu pravdu Brodyaga Larame poperedzhaye Don Zhuana sho dvanadcyat vershnikiv shukayut jogo Don Zhuan ryatuyetsya vtecheyu Akt tretij Don Zhuan pereodyagnenij selyaninom i Sganarel pereodyagnenij v odyazi likarya jdut cherez lis Don Zhuan proponuye zustrichnomu zhebrakovi bogohulstvuvati za monetu i shmatok hliba Zhebrak vidmovlyayetsya voliyuchi golodnu smert V dalini Don Zhuan pomichaye rozbijnikiv sho napali na dvoryanina Vin pospishaye na dopomogu Vryatovanij dvoryanin ce don Karlos brat Elviri Don Alonzo vimagaye negajno smerti dlya zradnika ale don Karlos v podyaku za poryatunok vidstrochuye duel Prodovzhuyuchi shlyah Don Zhuan i Sganarel prihodyat do grobnici komandora vbitogo Don Zhuanom Don Zhuan smiyuchis zaproshuye statuyu komandora na vecheryu Statuya kivaye golovoyu Akt chetvertij U budinok do Don Zhuana prihodit jogo kreditor Dimansh Don Zhuan spritno vidbivayetsya vid nogo Don Luyis batko Don Zhuana perekonuye sina vipravitisya ale Don Zhuanu slova starogo ne dayut nichogo Elvira vzhe ne molit povernutisya do neyi ale hocha b pokayatisya i zvernutisya do Boga Don Zhuan proponuye zalishitisya z nim na nich Z yavlyayetsya statuya komandora i zaproshuye Don Zhuana do sebe na povtornu vecheryu Akt p yatij Don Zhuan ogoloshuye batkovi pro svoye kayattya ale v dijsnosti v jogo slovah lishe licemirstvo Vin propoviduye sho Licemirstvo modnij porok a vsi modni poroki jdut za dobrochesnist Za ninishnogo chasu rol dobrochesnoyi lyudini z usih rolej najvdyachnisha i remeslo licemira z usih remesel najvigidnisha lt gt licemirstvo porok privilejovanij vono vsim zatiskaye rot i nasolodzhuyetsya bezkarnistyu Don Karlos vimagaye vidpovidi za obrazu nanesenu Elviri Don Zhuan licemirno vipravdovuye vse velinnyam Neba Don Zhuanu z yavlyayetsya privid u viglyadi zhinki pid pokrivalom i u viglyadi Chasu z kosoyu v ruci Privid poperedzhaye sho yaksho Don Zhuan ne pokayetsya jogo chekaye zagibel Don Zhuan z shpagoyu kidayetsya na privida Z yavlyayetsya statuya komandora Bliskavka suprovodzhuvana silnim udarom gromu vrazhaye Don Zhuana Zemlya rozverzlasya i poglinaye jogo z miscya provalu virivayetsya velike polum ya Zalishivsya odin Sganarel ziznayetsya sho jomu Neshasnomu pislya stilkoh rokiv sluzhbi nichogo ne perepalo krim odniyeyi vtihi na vlasni ochi pobachiti yaka kara spitkala mogo pana za bezbozhnictvo Teatralni postanovkiPersha postanovka Pershe podannya projshlo 15 lyutogo 1665 v teatri Pale Royal z uchastyu v roli Don Zhuana Molyera Sganarel Elvira Luyi Bezhara Don Luyis Dyu Kruaze Don Alonzo i P yero pani Debri Matyurina Sharlotta Debri Larame i in Vidomi postanovki 1795 persha postanovka v Rosiyi francuzkoyu movoyu Derev yanij teatr kolishnij sho stav odnim z imperatorskih teatriv 1816 Aleksandrinskij teatr Don Zhuan Sosnickij Elvira 1876 Malij teatr Moskva persha v Rosiyi postanovka bez skorochen i pererobok na benefis aktora Berga v roli Sganarelya v nastupnih postanovkah u drugomu skladi jogo zaminyav Don Zhuan Lenskij Elvira Yermolova Sharlotta Matyurina P yero Aleksandrinskij teatr 1880 na benefis i vin zhe Don Zhuan Sganarel Elvira don Luis P yero Dimansh Mihajlivskij teatr franc trupa Peterburg 1881 Moskva 1890 Don Zhuan Sganarel 1902 Moskva 1910 Aleksandrinskij teatr Sankt Peterburg vistava u postanovci V Mejyerholda v dekoraciyah A Golovina z uchastyu Yu Yur yeva Don Zhuan i Sganarel u vistavi zvuchala muzika Zh F Ramo 1914 Sergiyevskij nar budinok Moskva Z postanovok u Rosiyi na provincijnij sceni najbilsh vidomi Novij teatr Harkiv 1877 teatr Solovcov Kiyiv 1912 rezh I Don Zhuan Leningr akademichnij teatr Derzhdrami kol Aleksandrinskij 1922 i 1932 rezh Mejyerhold i Solovjov Don Zhuan Yu Yur yev Sganarel Sharlotta Matyurina 1 yi Derzh sov teatr Omsk 1921 Gor teatr Samara 1924 teatr im Azizbekova rezh Tuganov 1926 1941 Teatr im Baumana Moskva rezh Krasnyanskij i Luk yanov hud Don Zhuan K I Makedonskij Sganarel Cherkasov 1947 teatr Atenej Parizh vistava z uchastyu Luyi Zhuve v roli Don Zhuana 1950 Leningradskij teatr Komediyi rezh N Rashevska hud Don Zhuan Sganarel Volodimir Uskov 1953 Nacionalnij teatr Parizha postanovka Zhana Vilara yakij zigrav takozh golovnu rol v roli Sganarelya D Sorana v roli Elviri M Shomett spektakl pokazali v Moskvi i Leningradi pid chas gastrolej teatru v SRSR v 1956 r 2004 Sankt Peterburg rezh A Morfov za uchastyu A Bargmana Don Zhuan V Bogdanova Sganarel Ye Igumnova Elvira ta in 2007 teatr Marinyi Rober Ossejn rezh Filip Torreton vin zhe zigrav golovnu rol za uchastyu Zhana Polya zhittya svogo Sganarel Cikavi faktiU nazvi p yesi francuzkoyu movoyu vikoristovuyetsya starovinna manera pravopisu dvoryanskogo titulu zagolovnogo personazha Dom todi yak u samij p yesi Molyer zavzhdi pishe poshirenishe Don PosilannyaKorotkij zmist 20 listopada 2010 u Wayback Machine pereklad A V Fedorova Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2010