Добрянський Анатолій Миколайович | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Янко Славич, Іван Гірський | |||
Народився | 26 серпня 1935 с. Волосо-Крикливець, нині Крикливець Крижопільського району Вінницької обл | |||
Помер | 4 березня 2003 (67 років) м. Чернівці | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, літературознавець, мистецтвознавець, педагог, перекладач, громадський діяч | |||
Сфера роботи | літературознавство[1], d[1], мистецтвознавство[1], поезія[1], перекладацтво[d][1], освіта[d][1] і публіцистика[1] | |||
Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1954–2003 | |||
Magnum opus | Антологія «Український сонет» (К., 1976). | |||
Нагороди | Заслужений діяч мистецтв України (1997); Грамота Президії Верховної Ради України; | |||
| ||||
Анато́лій Микола́йович Добря́нський (26 серпня 1935, с. Волосо-Крикливець, нині Крикливець Крижопільський район Вінницька область — 4 березня 2003, м. Чернівці) — український поет, літературознавець, мистецтвознавець, педагог, перекладач, громадський діяч.
Біографія
Добрянський Анатолій Миколайович народився 26 серпня 1935 року в селі Крикливець Крижопільоького району Вінницької області в учительській родині. Батько, Добрянський Микола Єфремович, учитель історії та української мови і літератури, репресований у 1937 році, реабілітований посмертно у 1956 році.
Мати, Добрянська Феодосія Василівна, сорок років учителювала в селах Вінницької та Чернівецької областей, померла у 1988 році.
У 1952 році Анатолій закінчив Сокирянську СШ № 1 і вступив на філологічний факультет Чернівецького університету.
У студентські роки разом з Й. Курлатом, М. Ткачем, С. Будним, Б. Мельничуком, Н. Кащук та іншими брав участь у роботі обласного , у підготовці та , виступав з читанням своїх віршів перед трудящими міста й області, писав пісні.
Пісня на слова Добрянського «Гей, піду я на Черемош», створена у 1954 році і досі живе в репертуарі Заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю.
На слова А. Добрянського писали Степан Сабадаш, Леонід Затуловський, , Андрій Кушніренко. Окрім пісень, А. Кушніренко створив на лібретто Добрянського народну оперу «Буковинська весна».
Закінчивши університет (1957), А. Добрянський став літпрацівником, а згодом — літредактором газети «Радянська Буковина», був головою обласного літературного об'єднання, директором клубу письменників у Чернівцях, керував літературною студією при гарнізонному Будинку офіцерів.
За дорученням Бюро пропаганди художньої літератури СПУ виїздив з письменницькими бригадами в інші області України, виступав у військових частинах та на прикордонних заставах разом з Ю. Збанацьким, Ю. Мушкетиком, А. Косматенком, В. Кочевським, Д. Павличком та іншими.
Брав участь у проведенні на Буковині Днів літератури Таджикистану, Латвії, Молдови, Російської Федерації.
Після навчання в аспірантурі, з 1962 року, А. Добрянський працював у Чернівецькому державному університеті спочатку старшим викладачем, а згодом — доцентом кафедри української літератури. Читав курси «Новітня українська література», «Історія української і зарубіжної культури», «Література народів СРСР», спецкурси «Література і музика», «Історія українського мистецтва».
Захистив кандидатську дисертацію «Шляхи світової сонетистики і розвиток сонета в українській літературі» (1975).
В 1984–1986 роках був виконуючим обов'язки завідувача кафедри української літератури.
У 1965 році А. Добрянський пройшов атестацію Міністерства культури СРСР і отримав Атестаційне посвідчення артиста за № 01914. Вищою атестаційною комісією Міністерства культури СРСР йому в 1966 році присвоєно виконавчу спеціальність «Лектор-мистецтвознавець», що надавало право виступати на концертній естраді. Як артист А.Добрянський співпрацював з Чернівецькою філармонією, кінотеатром «Чернівці».
Тісні узи єднали А. Добрянського з колективом музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської, де він упродовж ряду років керував теоретичним семінаром, був членом художньої ради.
Значний внесок у громадсько-політичне та культурне життя Буковини зробив А. Добрянський як автор кількох сотень (!) гостропроблемних статей, рецензій, мистецтвознавчих нарисів, опублікованих у періодичній пресі.
Добрянський брав участь у діяльності Товариства ім. Т. Шевченка «Просвіта», у громадсько-культурних акціях Народного Руху, у пропагандистсько-освітній роботі громадської організації захисту навколишнього середовища «Зелений світ Буковини» та культурно-мистецьких заходах Народного дому.
Громадянська пристрастність, відданість ідеалам добра й справедливості, глибокі знання і безмежна ерудиція, блискучий хист оратора (його називали ЗЛАТОУСТОМ Буковини) принесли Анатолію Миколайовичу Добрянському заслужену популярність і шану в Україні і далеко за її межами.
Він зібрав унікальну фонотеку (понад 1500 грамплатівок і касет) та книгозбірню (32296 книг та періодичних видань), на основі якої 2005 року у Чернівцях відкрито Муніципальну бібліотеку його імені.
Помер Анатолій Добрянський в 2003 році. Похований на центральному цвинтарі Чернівців.
В Чернівцях його іменем названо вулицю.
Творча діяльність
Літературознавча, поетична та перекладацька діяльність
- Упорядник, автор передмови та приміток до антології «Український сонет» (К., 1976).
- Автор мистецтвознавчих книг:
- «Лідія Липковська» (Чернівці, 2000);
- «Дивосвіт Василя Шевчука» (Чернівці, 2001);
- «Гуморист Микола Савчук» (літературний портрет) (Коломия, 1999, у співавторстві).
- Найвідоміші поезії увійшли до:
- колективного збірника «Розквітай, мій краю!» (Станіслав, 1959);
- хрестоматії-антології «Письменники Буковини» (т. 2, Чернівці, 2003).
- Поетичні переклади з:
- румунської (І. Ґеорґіце, Є. Буков, Ж. Менюк, М. Роман);
- російської (С. Єсенін).
- Популярні пісні:
- «Гей, піду я на Черемош» (композитор Г. Шевчук);
- «Дівочі мрії» (композитор Степан Сабадаш);
- «Мрії» (композитор Л. Затуловський).
- Одноактна опера «Буковинська весна» (композитор Андрій Кушніренко).
- Мистецтвознавчі розвідки та статті:
- Пісня розправляє крила (про розвиток музичного життя на Буковині) // Тези доповідей міжвузівської ювілейної наукової конференції. — Чернівці. — 1965
- Образ нашого сучасника (в репертуарі Харківського українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка) // Рад. Буковина. — 1968. — 24 липня.
- Бібігуль (нарис про казахську співачку Бібігуль Тулегенову) // Рад. Буковина. — 1969. — 2 квітня
- Пісня з Сучави (про румунський ансамбль пісні і танцю ім. Ч. Порумбеску) // Рад. Буковина. — 1969. — 18 травня
- Життя, в акорди перелите (про творчість Станіслава Людкевича)// Рад. Буковина. — 1969. — 26 грудня
- Вітер з Німану (про ансамбль пісні і танцю «Лєтува») // Музика. — 1970, — № 3
- Об эмоциональном воздействии на слушателей // Методическая работа и задачи повышения идейно-политического и научного уровня лекционной пропаганды.- Москва — Рига, 1980.
- Дійти до розуму і серця // Трибуна лектора. — 1982. — № 3.
- Режисерські принципи В. С. Василька в інсценізації творів Ольги Кобилянської // Народний артист СРСР В. С. Василько і український театр. — Одеса, 1983.
- Будні, що передують святу. Деякі складові культури лекторської праці // Трибуна лектора, — 1983. — № 3.
- Кіно для батьків і дітей. Роздуми про виховання // Рад. Буковина. — 1983. 11 жовтня.
- Зачарованість піснею (про творчий шлях Андрія Кушніренка) // Радянська Буковина. — 1983. — 16 жовтня.
- Джерело правди і краси. Радянська драматургія на канадській сцені // Радянська Буковина. — 1986. — 23 квітня (у співавторстві з канд. мистецтвознавства М. Костишиною).
- Театр Анатолія Паламаренка // Радянська Буковина. — 1986. — 28 травня.
- Незабутні зустрічі (про творчий шлях Марії Бієшу) // Радянська Буковина. — 1986. — 5 жовтня.
- Випробування класикою (Репертуар Молдавського театру опери і балету) // Радянська Буковина. — 1986. — 31 жовтня.
- Виховання красою. Думки після звітного концерту // Радянська Буковина. — 1987. — 3 червня.
- Зерно з рідної ниви (Мелодрама Сидора Воробкевича «Гнат Приблуда») // Радянська Буковина. — 1987. — 20 січня.
- «Чи любите ви театр?..» // Рад. Буковина. — 1988. — 26 березня.
- Лицар української пісні (про Володимира Івасюка) // Рад. Буковина. — 1989. — 4 березня.
- Пісні любові і печалі (про творчість єврейського композитора Лейба Левіна) // Рад. Буковина. — 1990. — 17 лютого.
- Солов'яненко на Буковині // Радянська Буковина. — 1990. — 2 червня.
- Перша державна музична (про розвиток музичної освіти на Буковині) // Рад. Буковина.- 1990.-17 червня.
- Елегії люблячого серця (про книгу Михайла Івасюка — «Елегії для сина») // Голос України. −1992. — 1 серпня.
- «Життя моє — не таємниця…» (про творчість Михайла Осадчого) // Буковинське віче. — 1993. — 14 квітня.
- Браво, маестро! Роздуми після гастролей А. Солов'яненка // Буковина. — 1993. — 26 травня.
- Незабутня (про мистецтво Сіді Таль) // Сиди Таль в воспоминаниях современников. — М., 1993.
- Пам'яті Михайла Осадчого // Буковинське віче. — 1994. — 13 липня.
- Його незгасна зоря. Пам'яті Олеся Гончара // Буковина. — 1995. — 22 липня.
- Недремна думка і перо невтомне (про поета і вченого Богдана Мельничука) // Буковина, — 1997.- 19 лютого.
- Чесно пройдені дороги (про художнього керівника філармонії Остапа Савчука) // Буковина. — 1997. — 19 березня.
Мистецтвознавчо-лекційна діяльність
- У 1965 році А. Добрянський пройшов атестацію Міністерства культури СРСР і отримав Атестаційне посвідчення артиста за № 01914. Вищою атестаційною комісією Міністерства культури СРСР йому в 1966 році присвоєно виконавчу спеціальність «Лектор-мистецтвознавець», що надавало право виступати на концертній естраді.
- З 1962 року за сумісництвом та на разових умовах А. Добрянський працює лектором-мистецтвознавцем Чернівецької обласної філармонії. За тридцять п'ять років плідного співробітництва з музичним лекторієм він підготував більше сотні концертних програм, які відзначалися змістовною глибиною, оригінальністю та розмаїттям форм, яскравим, емоційним викладом матеріалу. Це і традиційні для лекторіїв концерти-бесіди («Музика в нашому житті», «Музичні жанри», «Камерна музика», «Оперна музика» тощо), і тематичні концерти-огляди та літературно-музичні композиції («Пісні і музика кіно», «Пісні оновленого краю», «Пісні, обпалені війною», «Повернення до романсу»), і концерти-монографії («Творчість композиторів Прикарпаття», «Пісні композиторів Буковини», «Тарас Шевченко і музика», «Юрій Федькович і музика», «Іван Франко і музика», «Леся Українка і музика», «Сергій Єсенін і музика».
- У жанрі концерту-нарису та концерту-новели подавалися розповіді про творчість М. Лисенка, його попередників, сучасників і послідовників:
С. Воробкевича, М. Леонтовича, В. Косенка, Л. Ревуцького, К. Данькевича, А. Штогаренка, Ю. Мейтуса, Г. Майбороди, П. Майбороди, С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, А. Кушніренка, І. Міського, Л. Затуловського, В. Михайлюка, Ю. Гіни, російських композиторів М. Глінки, О. Даргомижського, М. Мусоргського, П. Чайковського, С. Рахманінова, Р. Глієра, Д. Шостаковича, С. Прокоф'єва, І. Дунаєвського, Д. Кабалевського, В. Соловйова-Сєдого, композиторів інших країн і народів.
- Як мистецтвознавчі нариси будував Добрянський сольні концерти П. Кармалюка, Д. Гнатюка, А. Солов'яненка, а також концерти-звіти, покликані якомога повніше ознайомити слухачів з репертуаром і творчою самобутністю співаків та інструменталістів філармонії — С. Шкургана, Я. Келермана, В. Ломанця, Є. Ясногородської, Н. Каплієнко, І. Дерди, Я. Солтиса, А. Шкургана, П. Дворського, камерного оркестру філармонії.
- Разом з акторами музичного лекторію філармонії А. Добрянський провів тисячі концертів у містах і селах Буковини, в Івано-Франківській і Тернопільській областях, у Криму і Молдові.
- Багато разів виступав він у ролі ведучого на літературно-мистецьких святах та ювілейних вечорах, присвячених Т. Шевченку, О. Кобилянській, Ю. Федьковичу, С. Воробкевичу, О. Руснаку, Заслуженому Буковинському ансамблю пісні і танцю та його художньому керівникові — народному артисту України, лауреату Державної премії ім. Т. Шевченка, професору А. Кушніренку, Святу слов'янської писемності тощо.
Театрально-музична діяльність
- Тісні узи єднали А. Добрянського з колективом музично-драматичного театру імені О. Кобилянської, де він упродовж ряду років керував теоретичним семінаром, був членом художньої ради, брав участь в обговоренні вистав і творчих планів театру.
- Виступав у пресі з рецензіями на окремі постановки театру («Дівчата нашої країни» І. Микитенка", «Наближення» Ю. Щербака, «Гнат Приблуда» С. Воробкевича), з аналітичними оглядами гастролей Харківського ім. Т. Шевченка, Львівського ім. М. Заньковецької, Черкаського ім. Т. Шевченка, Тернопільського ім. Т. Шевченка, Молдавського театру опери і балету.
- Активно співробітничав Добрянський з міським Палацом культури та Будинком естетики і дозвілля. Тут він проводив творчі вечори вокального тріо «Золоті ключі», акторів Львівського театру ім. М. Заньковецької Федора Стригуна, Таісії Литвиненко, Лариси Кадирової, солістів Молдавської опери Марії Бієшу та Михайла Мунтяна, композитора Євгена Доги, актора Національного театру ім. І. Франка Богдана Ступки, солістів Національної опери Анатолія Солов'яненка, братів Павла і Петра Приймаків, поетів Ліни Костенко, Світлани Йовенко, Софії Майданської, Тамари Севернюк, Івана Драча, Миколи Вінграновського, Ігоря Калинця, Михайла Осадчого, авторів бардівської пісні, драматурга і прозаїка Валерії Врублевської.
Кінознавча та культурно-просвітницька діяльність
- Багато сил і уваги віддав Добрянський пропаганді найкращих надбань українського і зарубіжного кіномистецтва, вихованню високих естетичних смаків кіноглядачів, особливо юних.
- Він представляв прем'єрний показ у Чернівцях видатного кінофільму «Вавилон ХХ» за участю знімальної групи на чолі з Іваном Миколайчуком.
- Проводив вечори пам'яті нашого славного краянина, учасниками яких були Ніна Матвієнко, Марія Миколайчук, Валентина Ковальська, Іван Гаврилюк, Раїса Недашківська, Лесь Сердюк.
- Разом з актором Костянтином Степанковим виступав на ретроспективному показі (1989) «Тіней забутих предків» пам'яті І. Миколайчука.
- Брав активну участь у підготовці та відзначенні 90- і 100-річчя від дня народження О. Довженка, 100-річчя кіно, у представленні чернівчанам фільмів Ф. Фелліні, М. Формана, М. Михалкова, М. Вінграновського та інших.
- В останні роки А. Добрянський свою кінопросвітительську роботу зосередив у керованому ним кіноклубі «Співрозмовник» при кінотеатрі «Чернівці». Цей кінотеатр є чи не єдиним у місті пропагандистом досягнень українського кіно. Саме тут кіноклуб «Співрозмовник» представляв чернівчанам прем'єри таких документальних, публіцистичних і художніх кінострічок, як «Глибокий колодязь», «Довженко, Щоденник, 1941–1945», «Голгофа Володимира Винниченка», «Енеїда», «Камінна душа», «Нам дзвони не грали», «Вишневі ночі», «Кайдашева сім'я», «Ніч питань», «Пригоди кирпатого Мефістофеля» та ін.
- Велику культурно-просвітницьку роботу проводив Добрянський у робітничих колективах бавовняного об'єднання «Восход» як організатор і керівник клубу «У світі прекрасного». Широкий резонанс мали проведені тут читацькі конференції та літературні диспути, вечори, присвячені знайомству з провідними акторами театру ім. О. Кобилянської і солістами обласної філармонії, з творчістю Володимира Івасюка і мистецтвом Софії Ротару, програми «Золоті голоси України», «Чарівний світ Чюрльоніса», виставки авторських робіт художників «Восходу» тощо.
Просвітницька діяльність
Понад тридцять років свого життя віддав А. Добрянський участі в роботі товариства «Знання», де він очолював обласну науково-методичну раду методики лекційної пропаганди, був ректором університету лекторської майстерності і ораторського мистецтва, виступав на пленумах і конференціях у Києві, Мінську, Ризі, Тбілісі, був делегатом республіканського та всесоюзного з'їздів, друкував статті з методики, читав щороку сотні лекцій з питань літератури і мистецтва. Запрошувався для читання лекцій у Тернопільську, Івано-Франківську, Чернігівську, Дніпропетровську, Сумську області, а також у Молдову та Білорусь.
Відзначений багатьма почесними грамотами і нагрудним знаком Всесоюзного товариства «Знання» «За активную работу» № 4327 (1976).
З самого початку існування добровільного товариства любителів книги А. Добрянський став його діяльним членом. Пристрасний бібліофіл, що зібрав унікальну бібліотеку наукового і літературно-мистецького профілю (про неї писали Л. Тарнашинська в газеті «Друг читача» та Л. Ісаченко в журналі «Вітчизна»), він виступив одним з ініціаторів надання приватних бібліотек у громадське користування.
Обирався делегатом республіканського і всесоюзного з'їздів, членом республіканського і головою обласного правління товариства. Відзначений грамотами і знаком Всесоюзного добровільного Товариства любителів книги «Активист Общества книголюбов» № 9 (1976).
Чимало зробив Добрянський як член правління Українського фонду культури та член обласного правління товариства «Україна». Він читав лекції з історії української літератури й мистецтва студентам і вчителям з Канади, Румунії, Польщі, знайомив нашу громадськість через пресу, телебачення, публічні виступи з культурними діячами зарубіжжя.
Упродовж кількох років А. Добрянський вів на обласному телебаченні культурно-пізнавальну програму, створив ряд телепортретів письменників і артистів — Михайла Стельмаха, Михайла Івасюка, Галини Янушевич, Павла Кармалюка, грузинського художника Ніко Піросманашвілі, українських митців Михайла Дерегуса, Георгія Якутовича, Ганни Верес та Анни Василашук. Громадянська пристрасність, відданість ідеалам добра й справедливості, глибокі знання і безмежна ерудиція, блискучий хист оратора принесли Анатолію Добрянському заслужену популярність і шану в Україні і далеко за її межами.
Нагороди
- Заслужений діяч мистецтв України (1997);
- Грамота Президії Верховної Ради України;
- Міжнародна премія імені Сіді Таль (1997);
- Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича (1995);
- Почесний громадянин м. Чернівці (1995);
- Нагрудний знак Міністерства освіти УРСР «Відмінник народної освіти» (1975);
- Нагрудний знак Всесоюзного Товариства «Знання» «За активну роботу» (1976);
- Нагрудний знак Всесоюзного (СРСР) добровільного Товариства любителів книги «Активист Общества книголюбов»;
- Медаль «Ветеран праці» (1987);
- Медаль на честь 50-річчя від дня заснування Тбіліського університету (1968);
Джерела
- Леся Щербанюк, Григорій Заславець. Коли автографи заговорили… [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Білоцерковська Л. М. Чернівці — місто-музей // Бібліотечно-інформаційний центр «Слово» [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.].
- Гусар Ю. Налаштовував на духовну піднесенність: [про Анатолія Добрянського]/ Юхим Гусар // Буковинський Златоуст Анатолій Добрянський: спогади, статті, вірші / укладання Б. Мельничука, Л. Щербанюк. — Київ: Академвидав, 2010. С. 80-82. (Серія "Унікум").
- Гусар Ю. Атлант духовності / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2010. — 28 липня (№5 6). — С. 4.
- . Златоуст Буковини // Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти: Науково-методичний журнал. — Чернівці: Черемош, 2010. — 92 с.
- // Знаменні та пам'ятні дати Буковини. 2010. — Чернівці, 2009.
- // Лауреати літературно-мистецької премії ім. С. Воробкевича (1993–2000 pp.): Реком. бібліогр. покажчик. — Чернівці, 2001. — С. 18—19.
- Анатолій Добрянський // Письменники Буковини другої половини XX століття: Хрестоматія. Ч. 2. — 2-ге вид., допов. / Упоряд. Б. І. Мельничук, М. І. Юрійчук. — Чернівці, 2003. — С. 670—675.
- Савчук О. Сівач культурної ниви: [про А.Добрянського] / О. Савчук, Г. Засланець // Буковинське віче. — 2005. — 14 вересня.
- Сторінки студентського щоденника Анатолія Добрянського 1956–1957 років // Буковина. — 2005. — 31 серп. (№ 66) — С. 3.
- НЕЗАБУТНЄ Владне слово Анатолія Добрянського [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Газета «Молодий буковинець»: Найкращого друга Анатолій Добрянський втратив ще в молодості
- Не шануємо ми своїх світочів Василь УРСУЛ, випускник Сокирянської СШ № 1 1951 року.
- Газета «Буковина»
- Книжкові скарби від Добрянського У останню неділю вересня відмічатимемо «Всеукраїнський день бібліотек». Парасковія НЕЧАЄВА, спеціально для «Дня»
Посилання
- Чернівці [ 7 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Муніципальна бібліотека імені Анатолія Добрянського
- Націо- нальна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Електронний каталог НБУВ
- Журнал «Старожитності та сучасність». «КОЛИ АВТОГРАФИ ЗАГОВОРИЛИ» [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Буковина online Про головне в кольорах У ЧНУ відбулись літературні читання [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Запорізь кий національний університет
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chlen spilki pismennikiv Ukrcenter Lib Chlen KPRS Dobryanskij Anatolij MikolajovichPsevdonimYanko Slavich Ivan GirskijNarodivsya26 serpnya 1935 1935 08 26 s Voloso Kriklivec nini Kriklivec Krizhopilskogo rajonu Vinnickoyi oblPomer4 bereznya 2003 2003 03 04 67 rokiv m ChernivciGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet literaturoznavec mistectvoznavec pedagog perekladach gromadskij diyachSfera robotiliteraturoznavstvo 1 d 1 mistectvoznavstvo 1 poeziya 1 perekladactvo d 1 osvita d 1 i publicistika 1 Alma materChNU imeni Yuriya FedkovichaMova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1954 2003Magnum opusAntologiya Ukrayinskij sonet K 1976 NagorodiZasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1997 Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini Mizhnarodna premiya imeni Sidi Tal 1997 Literaturno mistecka premiya imeni Sidora Vorobkevicha 1995 Pochesnij gromadyanin mista Chernivciv 1995 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dobryanskij Anato lij Mikola jovich Dobrya nskij 26 serpnya 1935 s Voloso Kriklivec nini Kriklivec Krizhopilskij rajon Vinnicka oblast 4 bereznya 2003 m Chernivci ukrayinskij poet literaturoznavec mistectvoznavec pedagog perekladach gromadskij diyach BiografiyaDobryanskij Anatolij Mikolajovich narodivsya 26 serpnya 1935 roku v seli Kriklivec Krizhopilokogo rajonu Vinnickoyi oblasti v uchitelskij rodini Batko Dobryanskij Mikola Yefremovich uchitel istoriyi ta ukrayinskoyi movi i literaturi represovanij u 1937 roci reabilitovanij posmertno u 1956 roci Mati Dobryanska Feodosiya Vasilivna sorok rokiv uchitelyuvala v selah Vinnickoyi ta Cherniveckoyi oblastej pomerla u 1988 roci Anatolij Dobryanskij z batkami i starshim bratom 1937 U 1952 roci Anatolij zakinchiv Sokiryansku SSh 1 i vstupiv na filologichnij fakultet Cherniveckogo universitetu U studentski roki razom z J Kurlatom M Tkachem S Budnim B Melnichukom N Kashuk ta inshimi brav uchast u roboti oblasnogo u pidgotovci ta vistupav z chitannyam svoyih virshiv pered trudyashimi mista j oblasti pisav pisni Pisnya na slova Dobryanskogo Gej pidu ya na Cheremosh stvorena u 1954 roci i dosi zhive v repertuari Zasluzhenogo Bukovinskogo ansamblyu pisni i tancyu A Dobryanskij v shkilni roki Na slova A Dobryanskogo pisali Stepan Sabadash Leonid Zatulovskij Andrij Kushnirenko Okrim pisen A Kushnirenko stvoriv na libretto Dobryanskogo narodnu operu Bukovinska vesna A Dobryanskij z vidomim v majbutnomu literaturoznavcem i kritikom Eleonoroyu Solovej Zakinchivshi universitet 1957 A Dobryanskij stav litpracivnikom a zgodom litredaktorom gazeti Radyanska Bukovina buv golovoyu oblasnogo literaturnogo ob yednannya direktorom klubu pismennikiv u Chernivcyah keruvav literaturnoyu studiyeyu pri garnizonnomu Budinku oficeriv Za doruchennyam Byuro propagandi hudozhnoyi literaturi SPU viyizdiv z pismennickimi brigadami v inshi oblasti Ukrayini vistupav u vijskovih chastinah ta na prikordonnih zastavah razom z Yu Zbanackim Yu Mushketikom A Kosmatenkom V Kochevskim D Pavlichkom ta inshimi Brav uchast u provedenni na Bukovini Dniv literaturi Tadzhikistanu Latviyi Moldovi Rosijskoyi Federaciyi Pislya navchannya v aspiranturi z 1962 roku A Dobryanskij pracyuvav u Cherniveckomu derzhavnomu universiteti spochatku starshim vikladachem a zgodom docentom kafedri ukrayinskoyi literaturi Chitav kursi Novitnya ukrayinska literatura Istoriya ukrayinskoyi i zarubizhnoyi kulturi Literatura narodiv SRSR speckursi Literatura i muzika Istoriya ukrayinskogo mistectva Zahistiv kandidatsku disertaciyu Shlyahi svitovoyi sonetistiki i rozvitok soneta v ukrayinskij literaturi 1975 Anatolij Dobryanskij sprava pid chas perebuvannya v armiyi V 1984 1986 rokah buv vikonuyuchim obov yazki zaviduvacha kafedri ukrayinskoyi literaturi U 1965 roci A Dobryanskij projshov atestaciyu Ministerstva kulturi SRSR i otrimav Atestacijne posvidchennya artista za 01914 Vishoyu atestacijnoyu komisiyeyu Ministerstva kulturi SRSR jomu v 1966 roci prisvoyeno vikonavchu specialnist Lektor mistectvoznavec sho nadavalo pravo vistupati na koncertnij estradi Yak artist A Dobryanskij spivpracyuvav z Cherniveckoyu filarmoniyeyu kinoteatrom Chernivci Tisni uzi yednali A Dobryanskogo z kolektivom muzichno dramatichnogo teatru im O Kobilyanskoyi de vin uprodovzh ryadu rokiv keruvav teoretichnim seminarom buv chlenom hudozhnoyi radi Znachnij vnesok u gromadsko politichne ta kulturne zhittya Bukovini zrobiv A Dobryanskij yak avtor kilkoh soten gostroproblemnih statej recenzij mistectvoznavchih narisiv opublikovanih u periodichnij presi Dobryanskij brav uchast u diyalnosti Tovaristva im T Shevchenka Prosvita u gromadsko kulturnih akciyah Narodnogo Ruhu u propagandistsko osvitnij roboti gromadskoyi organizaciyi zahistu navkolishnogo seredovisha Zelenij svit Bukovini ta kulturno misteckih zahodah Narodnogo domu Gromadyanska pristrastnist viddanist idealam dobra j spravedlivosti gliboki znannya i bezmezhna erudiciya bliskuchij hist oratora jogo nazivali ZLATOUSTOM Bukovini prinesli Anatoliyu Mikolajovichu Dobryanskomu zasluzhenu populyarnist i shanu v Ukrayini i daleko za yiyi mezhami Anatolij Dobryanskij z Dmitrom Pavlichkom v Chernivcyah 1961 Vin zibrav unikalnu fonoteku ponad 1500 gramplativok i kaset ta knigozbirnyu 32296 knig ta periodichnih vidan na osnovi yakoyi 2005 roku u Chernivcyah vidkrito Municipalnu biblioteku jogo imeni Pomer Anatolij Dobryanskij v 2003 roci Pohovanij na centralnomu cvintari Chernivciv V Chernivcyah jogo imenem nazvano vulicyu Tvorcha diyalnistLiteraturoznavcha poetichna ta perekladacka diyalnist Uporyadnik avtor peredmovi ta primitok do antologiyi Ukrayinskij sonet K 1976 Avtor mistectvoznavchih knig Lidiya Lipkovska Chernivci 2000 Divosvit Vasilya Shevchuka Chernivci 2001 Gumorist Mikola Savchuk literaturnij portret Kolomiya 1999 u spivavtorstvi Najvidomishi poeziyi uvijshli do kolektivnogo zbirnika Rozkvitaj mij krayu Stanislav 1959 hrestomatiyi antologiyi Pismenniki Bukovini t 2 Chernivci 2003 Poetichni perekladi z rumunskoyi I Georgice Ye Bukov Zh Menyuk M Roman rosijskoyi S Yesenin Populyarni pisni Gej pidu ya na Cheremosh kompozitor G Shevchuk Divochi mriyi kompozitor Stepan Sabadash Mriyi kompozitor L Zatulovskij Anatolij Dobryanskij sprava z molodimi pismennikami Stepanom Budnim i Nataleyu KashukOdnoaktna opera Bukovinska vesna kompozitor Andrij Kushnirenko Mistectvoznavchi rozvidki ta statti Pisnya rozpravlyaye krila pro rozvitok muzichnogo zhittya na Bukovini Tezi dopovidej mizhvuzivskoyi yuvilejnoyi naukovoyi konferenciyi Chernivci 1965 Obraz nashogo suchasnika v repertuari Harkivskogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru im T G Shevchenka Rad Bukovina 1968 24 lipnya Bibigul naris pro kazahsku spivachku Bibigul Tulegenovu Rad Bukovina 1969 2 kvitnya Pisnya z Suchavi pro rumunskij ansambl pisni i tancyu im Ch Porumbesku Rad Bukovina 1969 18 travnya Zhittya v akordi perelite pro tvorchist Stanislava Lyudkevicha Rad Bukovina 1969 26 grudnya Viter z Nimanu pro ansambl pisni i tancyu Lyetuva Muzika 1970 3 Ob emocionalnom vozdejstvii na slushatelej Metodicheskaya rabota i zadachi povysheniya idejno politicheskogo i nauchnogo urovnya lekcionnoj propagandy Moskva Riga 1980 Dijti do rozumu i sercya Tribuna lektora 1982 3 Rezhiserski principi V S Vasilka v inscenizaciyi tvoriv Olgi Kobilyanskoyi Narodnij artist SRSR V S Vasilko i ukrayinskij teatr Odesa 1983 Budni sho pereduyut svyatu Deyaki skladovi kulturi lektorskoyi praci Tribuna lektora 1983 3 Kino dlya batkiv i ditej Rozdumi pro vihovannya Rad Bukovina 1983 11 zhovtnya Anatolij Dobryanskij z vidomoyu ukrayinskoyu pismenniceyu Irinoyu VildeZacharovanist pisneyu pro tvorchij shlyah Andriya Kushnirenka Radyanska Bukovina 1983 16 zhovtnya Dzherelo pravdi i krasi Radyanska dramaturgiya na kanadskij sceni Radyanska Bukovina 1986 23 kvitnya u spivavtorstvi z kand mistectvoznavstva M Kostishinoyu Teatr Anatoliya Palamarenka Radyanska Bukovina 1986 28 travnya Nezabutni zustrichi pro tvorchij shlyah Mariyi Biyeshu Radyanska Bukovina 1986 5 zhovtnya Viprobuvannya klasikoyu Repertuar Moldavskogo teatru operi i baletu Radyanska Bukovina 1986 31 zhovtnya Vihovannya krasoyu Dumki pislya zvitnogo koncertu Radyanska Bukovina 1987 3 chervnya Zerno z ridnoyi nivi Melodrama Sidora Vorobkevicha Gnat Pribluda Radyanska Bukovina 1987 20 sichnya Chi lyubite vi teatr Rad Bukovina 1988 26 bereznya Licar ukrayinskoyi pisni pro Volodimira Ivasyuka Rad Bukovina 1989 4 bereznya Pisni lyubovi i pechali pro tvorchist yevrejskogo kompozitora Lejba Levina Rad Bukovina 1990 17 lyutogo Solov yanenko na Bukovini Radyanska Bukovina 1990 2 chervnya Persha derzhavna muzichna pro rozvitok muzichnoyi osviti na Bukovini Rad Bukovina 1990 17 chervnya Elegiyi lyublyachogo sercya pro knigu Mihajla Ivasyuka Elegiyi dlya sina Golos Ukrayini 1992 1 serpnya Zhittya moye ne tayemnicya pro tvorchist Mihajla Osadchogo Bukovinske viche 1993 14 kvitnya Bravo maestro Rozdumi pislya gastrolej A Solov yanenka Bukovina 1993 26 travnya Nezabutnya pro mistectvo Sidi Tal Sidi Tal v vospominaniyah sovremennikov M 1993 Pam yati Mihajla Osadchogo Bukovinske viche 1994 13 lipnya Jogo nezgasna zorya Pam yati Olesya Gonchara Bukovina 1995 22 lipnya Nedremna dumka i pero nevtomne pro poeta i vchenogo Bogdana Melnichuka Bukovina 1997 19 lyutogo Chesno projdeni dorogi pro hudozhnogo kerivnika filarmoniyi Ostapa Savchuka Bukovina 1997 19 bereznya Vistup Anatoliya Dobryanskogo na vechori pam yati ukrayinskogo poeta Stepana Budnogo do jogo 50 richchya Aktovij zal universitetu Sidyat zliva napravo poet Mikola Buchko pismennik i vikladach universitetu Mihajlo Ivasyuk ta vchiteli 1983 rik Mistectvoznavcho lekcijna diyalnist U 1965 roci A Dobryanskij projshov atestaciyu Ministerstva kulturi SRSR i otrimav Atestacijne posvidchennya artista za 01914 Vishoyu atestacijnoyu komisiyeyu Ministerstva kulturi SRSR jomu v 1966 roci prisvoyeno vikonavchu specialnist Lektor mistectvoznavec sho nadavalo pravo vistupati na koncertnij estradi Z 1962 roku za sumisnictvom ta na razovih umovah A Dobryanskij pracyuye lektorom mistectvoznavcem Cherniveckoyi oblasnoyi filarmoniyi Za tridcyat p yat rokiv plidnogo spivrobitnictva z muzichnim lektoriyem vin pidgotuvav bilshe sotni koncertnih program yaki vidznachalisya zmistovnoyu glibinoyu originalnistyu ta rozmayittyam form yaskravim emocijnim vikladom materialu Ce i tradicijni dlya lektoriyiv koncerti besidi Muzika v nashomu zhitti Muzichni zhanri Kamerna muzika Operna muzika tosho i tematichni koncerti oglyadi ta literaturno muzichni kompoziciyi Pisni i muzika kino Pisni onovlenogo krayu Pisni obpaleni vijnoyu Povernennya do romansu i koncerti monografiyi Tvorchist kompozitoriv Prikarpattya Pisni kompozitoriv Bukovini Taras Shevchenko i muzika Yurij Fedkovich i muzika Ivan Franko i muzika Lesya Ukrayinka i muzika Sergij Yesenin i muzika U zhanri koncertu narisu ta koncertu noveli podavalisya rozpovidi pro tvorchist M Lisenka jogo poperednikiv suchasnikiv i poslidovnikiv S Vorobkevicha M Leontovicha V Kosenka L Revuckogo K Dankevicha A Shtogarenka Yu Mejtusa G Majborodi P Majborodi S Lyudkevicha A Kos Anatolskogo A Kushnirenka I Miskogo L Zatulovskogo V Mihajlyuka Yu Gini rosijskih kompozitoriv M Glinki O Dargomizhskogo M Musorgskogo P Chajkovskogo S Rahmaninova R Gliyera D Shostakovicha S Prokof yeva I Dunayevskogo D Kabalevskogo V Solovjova Syedogo kompozitoriv inshih krayin i narodiv Yak mistectvoznavchi narisi buduvav Dobryanskij solni koncerti P Karmalyuka D Gnatyuka A Solov yanenka a takozh koncerti zviti poklikani yakomoga povnishe oznajomiti sluhachiv z repertuarom i tvorchoyu samobutnistyu spivakiv ta instrumentalistiv filarmoniyi S Shkurgana Ya Kelermana V Lomancya Ye Yasnogorodskoyi N Kapliyenko I Derdi Ya Soltisa A Shkurgana P Dvorskogo kamernogo orkestru filarmoniyi Zustrich bukovinskih mitciv z narodnim artistom Ukrayini i SRSR D Gnatyukom pid chas jogo gastrolej v Chernivcyah Sprava nalivo A Dobryanskij D Gnatyuk taRazom z aktorami muzichnogo lektoriyu filarmoniyi A Dobryanskij proviv tisyachi koncertiv u mistah i selah Bukovini v Ivano Frankivskij i Ternopilskij oblastyah u Krimu i Moldovi Bagato raziv vistupav vin u roli veduchogo na literaturno misteckih svyatah ta yuvilejnih vechorah prisvyachenih T Shevchenku O Kobilyanskij Yu Fedkovichu S Vorobkevichu O Rusnaku Zasluzhenomu Bukovinskomu ansamblyu pisni i tancyu ta jogo hudozhnomu kerivnikovi narodnomu artistu Ukrayini laureatu Derzhavnoyi premiyi im T Shevchenka profesoru A Kushnirenku Svyatu slov yanskoyi pisemnosti tosho Teatralno muzichna diyalnist Tisni uzi yednali A Dobryanskogo z kolektivom muzichno dramatichnogo teatru imeni O Kobilyanskoyi de vin uprodovzh ryadu rokiv keruvav teoretichnim seminarom buv chlenom hudozhnoyi radi brav uchast v obgovorenni vistav i tvorchih planiv teatru Vistupav u presi z recenziyami na okremi postanovki teatru Divchata nashoyi krayini I Mikitenka Nablizhennya Yu Sherbaka Gnat Pribluda S Vorobkevicha z analitichnimi oglyadami gastrolej Harkivskogo im T Shevchenka Lvivskogo im M Zankoveckoyi Cherkaskogo im T Shevchenka Ternopilskogo im T Shevchenka Moldavskogo teatru operi i baletu Aktivno spivrobitnichav Dobryanskij z miskim Palacom kulturi ta Budinkom estetiki i dozvillya Tut vin provodiv tvorchi vechori vokalnogo trio Zoloti klyuchi aktoriv Lvivskogo teatru im M Zankoveckoyi Fedora Striguna Taisiyi Litvinenko Larisi Kadirovoyi solistiv Moldavskoyi operi Mariyi Biyeshu ta Mihajla Muntyana kompozitora Yevgena Dogi aktora Nacionalnogo teatru im I Franka Bogdana Stupki solistiv Nacionalnoyi operi Anatoliya Solov yanenka brativ Pavla i Petra Prijmakiv poetiv Lini Kostenko Svitlani Jovenko Sofiyi Majdanskoyi Tamari Severnyuk Ivana Dracha Mikoli Vingranovskogo Igorya Kalincya Mihajla Osadchogo avtoriv bardivskoyi pisni dramaturga i prozayika Valeriyi Vrublevskoyi Z vidomoyu opernoyu spivachkoyu narodnoyu artistkoyu SRSR Mariyeyu Biyeshu v klubi tvorchoyi inteligenciyi m Chernivciv Zliva na pravo A M Kushnirenko V M Selezinka A M DobryanskijKinoznavcha ta kulturno prosvitnicka diyalnist Bagato sil i uvagi viddav Dobryanskij propagandi najkrashih nadban ukrayinskogo i zarubizhnogo kinomistectva vihovannyu visokih estetichnih smakiv kinoglyadachiv osoblivo yunih Vin predstavlyav prem yernij pokaz u Chernivcyah vidatnogo kinofilmu Vavilon HH za uchastyu znimalnoyi grupi na choli z Ivanom Mikolajchukom Provodiv vechori pam yati nashogo slavnogo krayanina uchasnikami yakih buli Nina Matviyenko Mariya Mikolajchuk Valentina Kovalska Ivan Gavrilyuk Rayisa Nedashkivska Les Serdyuk Razom z aktorom Kostyantinom Stepankovim vistupav na retrospektivnomu pokazi 1989 Tinej zabutih predkiv pam yati I Mikolajchuka Brav aktivnu uchast u pidgotovci ta vidznachenni 90 i 100 richchya vid dnya narodzhennya O Dovzhenka 100 richchya kino u predstavlenni chernivchanam filmiv F Fellini M Formana M Mihalkova M Vingranovskogo ta inshih V ostanni roki A Dobryanskij svoyu kinoprosvititelsku robotu zoserediv u kerovanomu nim kinoklubi Spivrozmovnik pri kinoteatri Chernivci Cej kinoteatr ye chi ne yedinim u misti propagandistom dosyagnen ukrayinskogo kino Same tut kinoklub Spivrozmovnik predstavlyav chernivchanam prem yeri takih dokumentalnih publicistichnih i hudozhnih kinostrichok yak Glibokij kolodyaz Dovzhenko Shodennik 1941 1945 Golgofa Volodimira Vinnichenka Eneyida Kaminna dusha Nam dzvoni ne grali Vishnevi nochi Kajdasheva sim ya Nich pitan Prigodi kirpatogo Mefistofelya ta in Veliku kulturno prosvitnicku robotu provodiv Dobryanskij u robitnichih kolektivah bavovnyanogo ob yednannya Voshod yak organizator i kerivnik klubu U sviti prekrasnogo Shirokij rezonans mali provedeni tut chitacki konferenciyi ta literaturni disputi vechori prisvyacheni znajomstvu z providnimi aktorami teatru im O Kobilyanskoyi i solistami oblasnoyi filarmoniyi z tvorchistyu Volodimira Ivasyuka i mistectvom Sofiyi Rotaru programi Zoloti golosi Ukrayini Charivnij svit Chyurlonisa vistavki avtorskih robit hudozhnikiv Voshodu tosho Anatolij Dobryanskij chitaye lekciyu z istoriyi ukrayinskoyi kulturi gruden 1994 rik Prosvitnicka diyalnist Ponad tridcyat rokiv svogo zhittya viddav A Dobryanskij uchasti v roboti tovaristva Znannya de vin ocholyuvav oblasnu naukovo metodichnu radu metodiki lekcijnoyi propagandi buv rektorom universitetu lektorskoyi majsternosti i oratorskogo mistectva vistupav na plenumah i konferenciyah u Kiyevi Minsku Rizi Tbilisi buv delegatom respublikanskogo ta vsesoyuznogo z yizdiv drukuvav statti z metodiki chitav shoroku sotni lekcij z pitan literaturi i mistectva Zaproshuvavsya dlya chitannya lekcij u Ternopilsku Ivano Frankivsku Chernigivsku Dnipropetrovsku Sumsku oblasti a takozh u Moldovu ta Bilorus Vidznachenij bagatma pochesnimi gramotami i nagrudnim znakom Vsesoyuznogo tovaristva Znannya Za aktivnuyu rabotu 4327 1976 Z samogo pochatku isnuvannya dobrovilnogo tovaristva lyubiteliv knigi A Dobryanskij stav jogo diyalnim chlenom Pristrasnij bibliofil sho zibrav unikalnu biblioteku naukovogo i literaturno misteckogo profilyu pro neyi pisali L Tarnashinska v gazeti Drug chitacha ta L Isachenko v zhurnali Vitchizna vin vistupiv odnim z iniciatoriv nadannya privatnih bibliotek u gromadske koristuvannya Zasidannya literaturnogo klubu U sviti prekrasnogo 1976 rik Obiravsya delegatom respublikanskogo i vsesoyuznogo z yizdiv chlenom respublikanskogo i golovoyu oblasnogo pravlinnya tovaristva Vidznachenij gramotami i znakom Vsesoyuznogo dobrovilnogo Tovaristva lyubiteliv knigi Aktivist Obshestva knigolyubov 9 1976 Chimalo zrobiv Dobryanskij yak chlen pravlinnya Ukrayinskogo fondu kulturi ta chlen oblasnogo pravlinnya tovaristva Ukrayina Vin chitav lekciyi z istoriyi ukrayinskoyi literaturi j mistectva studentam i vchitelyam z Kanadi Rumuniyi Polshi znajomiv nashu gromadskist cherez presu telebachennya publichni vistupi z kulturnimi diyachami zarubizhzhya Uprodovzh kilkoh rokiv A Dobryanskij viv na oblasnomu telebachenni kulturno piznavalnu programu stvoriv ryad teleportretiv pismennikiv i artistiv Mihajla Stelmaha Mihajla Ivasyuka Galini Yanushevich Pavla Karmalyuka gruzinskogo hudozhnika Niko Pirosmanashvili ukrayinskih mitciv Mihajla Deregusa Georgiya Yakutovicha Ganni Veres ta Anni Vasilashuk Gromadyanska pristrasnist viddanist idealam dobra j spravedlivosti gliboki znannya i bezmezhna erudiciya bliskuchij hist oratora prinesli Anatoliyu Dobryanskomu zasluzhenu populyarnist i shanu v Ukrayini i daleko za yiyi mezhami NagorodiZasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1997 Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini Mizhnarodna premiya imeni Sidi Tal 1997 Literaturno mistecka premiya imeni Sidora Vorobkevicha 1995 Pochesnij gromadyanin m Chernivci 1995 Nagrudnij znak Ministerstva osviti URSR Vidminnik narodnoyi osviti 1975 Nagrudnij znak Vsesoyuznogo Tovaristva Znannya Za aktivnu robotu 1976 Nagrudnij znak Vsesoyuznogo SRSR dobrovilnogo Tovaristva lyubiteliv knigi Aktivist Obshestva knigolyubov Medal Veteran praci 1987 Medal na chest 50 richchya vid dnya zasnuvannya Tbiliskogo universitetu 1968 Memorialnij kutochok v Municipalnij biblioteci imeni Anatoliya Dobryanskogo 2006 DzherelaLesya Sherbanyuk Grigorij Zaslavec Koli avtografi zagovorili 14 chervnya 2018 u Wayback Machine Bilocerkovska L M Chernivci misto muzej Bibliotechno informacijnij centr Slovo 17 chervnya 2016 u Wayback Machine Gusar Yu Nalashtovuvav na duhovnu pidnesennist pro Anatoliya Dobryanskogo Yuhim Gusar Bukovinskij Zlatoust Anatolij Dobryanskij spogadi statti virshi ukladannya B Melnichuka L Sherbanyuk Kiyiv Akademvidav 2010 S 80 82 Seriya Unikum Gusar Yu Atlant duhovnosti Yuhim Gusar Bukovinske viche 2010 28 lipnya 5 6 S 4 Zlatoust Bukovini Osvitnij prostir Globalni regionalni ta informacijni aspekti Naukovo metodichnij zhurnal Chernivci Cheremosh 2010 92 s Znamenni ta pam yatni dati Bukovini 2010 Chernivci 2009 Laureati literaturno misteckoyi premiyi im S Vorobkevicha 1993 2000 pp Rekom bibliogr pokazhchik Chernivci 2001 S 18 19 Anatolij Dobryanskij Pismenniki Bukovini drugoyi polovini XX stolittya Hrestomatiya Ch 2 2 ge vid dopov Uporyad B I Melnichuk M I Yurijchuk Chernivci 2003 S 670 675 Savchuk O Sivach kulturnoyi nivi pro A Dobryanskogo O Savchuk G Zaslanec Bukovinske viche 2005 14 veresnya Storinki studentskogo shodennika Anatoliya Dobryanskogo 1956 1957 rokiv Bukovina 2005 31 serp 66 S 3 NEZABUTNYe Vladne slovo Anatoliya Dobryanskogo 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Gazeta Molodij bukovinec Najkrashogo druga Anatolij Dobryanskij vtrativ she v molodosti Ne shanuyemo mi svoyih svitochiv Vasil URSUL vipusknik Sokiryanskoyi SSh 1 1951 roku Gazeta Bukovina Knizhkovi skarbi vid Dobryanskogo U ostannyu nedilyu veresnya vidmichatimemo Vseukrayinskij den bibliotek Paraskoviya NEChAYeVA specialno dlya Dnya PosilannyaChernivci 7 serpnya 2011 u Wayback Machine Municipalna biblioteka imeni Anatoliya Dobryanskogo Nacio nalna biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo Elektronnij katalog NBUV Zhurnal Starozhitnosti ta suchasnist KOLI AVTOGRAFI ZAGOVORILI 13 travnya 2021 u Wayback Machine Bukovina online Pro golovne v kolorah U ChNU vidbulis literaturni chitannya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Zaporiz kij nacionalnij universitetCzech National Authority Database d Track Q13550863