Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джордж Гейворд (англ. George Jonas Whitaker Hayward; 9 червня 1839 — 1870) — англійський мандрівник, який відвідав у 1868 році, після братів Шлагінтвейт, з науковими цілями, Східний Туркестан. Визначив становище Кашгара та Яркенда. Став жертвою підозрілості тубільців у долині Яссіна у 1870 році.
| Джордж Гейворд | |
|---|---|
| Народився | 9 червня 1839[2] Лідс, Західний Йоркшир, Велика Британія |
| Помер | 18 липня 1870[1][2] (31 рік) Кашгар, d, Династія Цін ·обезголовлення |
| Країна |  Сполучене Королівство |
| Діяльність | мандрівник-дослідник |
| Alma mater | d |
| Нагороди | |
| |
Ранні роки
Довгий час вважалося, що Гейворд був ірландцем, але у 1990-х роках Чарльз Тімміс з'ясував, що місце народження майбутнього дослідника — Гедінглі-Голл на околиці Лідса. Батька також звали Джордж Гейворд, він був керівником, який працював на графа Кардігана. Мати звали Елеонора Вітакер, вона померла, коли синові було близько шести років. Навчався у Форест-скул на півночі Лондона. У 1859 році вступив до Британської армії у званні енсина. Був направлений до Мултана (Індія, нині в Пакистані) з 89-м піхотним полком. У 1863 році купив звання лейтенанта, після чого у 1864 році його перевели у Камеронський полк горянинів. У 1865 році продав звання й у 1865 році пішов з армії.
Королівське географічне товариство
Гейворд повернувся до Англії у 1868 році. Він звернувся до сера Генрі Роулінсона, віцепрезидента Королівського географічного товариства, з проханням направити на дослідження до Центральної Азії та західних Гімалаїв. Йому надали 300 фунтів стерлінгів, геодезичне обладнання, інструменти для складання карт і вказівку досягти й обстежити ще не нанесені на карту гори Паміру. Він виявився єдиним дослідником, який отримав фінансування від Королівського географічного товариства під час «Великої гри».
Політичні тертя у Центральній Азії
Гейворд попрямував на Памір під час експансії світових імперій до Центральної Азії. На півдні Британська імперія з Індії розширювала та зміцнювала свої позиції на півночі. З півночі Російська імперія швидкими темпами розширювала свою територію. Росіяни швидко досягли Середньої Азії, і на територію, яка швидко стискалася та розділяла конкурентів, були направлені таємні агенти та розвідники. Влада тут належала диким племенам і деспотичним правителям, а рельєф робив її одними з найнебезпечніших місць на Землі.
Хоча Королівське географічне суспільство було суворо аполітичним, його глава Роулінсон був також членом урядової Ради Індії та відомим русофобом. Тому часто висловлювалося припущення, що експедиція Гейворда мала політичне підґрунтя.
Подорож у Кашгар і Яркенд
Офіційна місія Королівського географічного товариства Гейворда — дослідження Паміру, маршрутів через гори та підходів до них. Отримавши відмову з боку офіційних осіб на прохід до Паміру через північно-західний кордон з Індії, він вирушив у Ладакх і далі у Кашгар із наміром дістатися Паміру звідти.
Одночасно з ним тим же маршрутом рухався Роберт Шоу, дядько сера Френсіса Юнгхазбенда. Мабуть, Шоу обурювало присутність Гейворда, і хоча вони часто знаходилися за кількасот метрів один від одного, зустрілися англійці лише один раз на початку свого шляху до Кашгару. До наступної зустрічі минуло кілька місяців.
В очікуванні дозволу продовжити рух на кордоні з Кашгаром, Гейворд втік від охоронців і витратив 20 днів на вивчення та складання схеми річки Яркенд.
Шоу прибув до Кашгару у грудні 1868 року, попередньо відправивши Якуб-беку посланців із подарунками. Якуб-бек щойно став правителем Кашгара, після того, як китайців вигнали з країни під час Дунганського повстання. Через кілька тижнів після прибуття Шоу його наздогнав та приєднався Гейворд, який не надсилав подарунків правителю, але переконав прикордонників, що прибув із Шоу. Шоу був незадоволений, оскільки сподівався, що Гейворда зупинять на кордоні.
У Яркенд Гейворд і Шоу окремо утримувалися під домашнім арештом. Через деякий час Шоу отримав дозвіл вирушити до Кашгару для зустрічі з Якуб-беком. Після теплого прийому Шоу зрештою знову опинився під домашнім арештом. Через кілька тижнів у Кашгар прибув Гейворд, якого також помістили під домашній арешт. Англійці періодично спілкувалися між собою у вигляді таємних записок.
Ні Хейворд, ні Шоу не знали, що їх утримували, доки Якуб-бек чекав на відповідь від свого недавнього посла у Росії. Позитивної відповіді з Росії не надійшло, і Шоу знову дозволили зустрітися з беком. Після цього йому дозволили повернутися додому, а також взяти з собою Гейворда та Мірзу Шуджі, пандіта, який досліджував регіон для Британії.
За зусилля з дослідження гір Куньлунь і Каракорум та річки Верхній Яркенд під час подорожі до Кашгару Гейворда нагородили золотою медаллю Королівського географічного товариства.
Гімалаї, Гіндукуш та джерело Амудар'ї
У листопаді 1869 року Гейворд вирушив у наступну подорож на північ через Гімалаї. Майже без запасів або спорядження, він у розпал зими подолав приблизно 480 км до Гілгіта. Зимовий похід зайняв два місяці замість десяти-двадцяти днів, достатніх для подолання відкритих гірських перевалів.
Під час подорожі регіоном йому довелося перетнути зону воєнних дій між кашмірськими індусами та мусульманським Дардистаном. У пошуках нового шляху до Паміру Гейворд відвідав Ясинську долину та потоваришував з Мір-Уалі, який переконав, що до літа подолати Гіндукуш неможливо.
Гейворд повернувся до Індії, знову подолавши Гімалаї без припасів у розпал зими. Після повернення він написав листа до колкатської газети, де розповів про звірства, вчинені кашмірцями проти жителів Ясина. Публікація листа викликала невеликий політичний скандал, оскільки махарадж Кашміра Ранбір Сінгх був британським союзником і васалом. Через неприязне ставлення Гейворд розірвав зв'язки з Королівським географічним товариством.
У червні 1870 року, коли гірські перевали відкрилися, Гейворд знову попрямував на північ. Він перетнув територію Кашміру та легко досяг Гілгіта, у середині липня знову діставшись до Ясинської долини. Далі дослідник пройшов до перевалу Даркот на краю долини. Він майже дістався до Амудар'ї та Паміру.
Вранці 18 липня 1870 року Гейворд провів ніч без сну, отримавши звістку, що на нього можуть напасти. На світанку його зморив сон, і в цей момент на нього напали. Йому зв'язали руки за спиною, потягли до лісу та вбили.
Смерть
Описи загибелі Гейворда суперечливі та загадкові.
За однією з версій, замах організував Мір-Уалі за наказом Аман уль-Мулька.
За іншою версією, найменш зручною для англійців, за замахом стояв махараджа Кашміра, який помстився за листа про звірства у Дардистані. За цією теорією Махараджа здобув подвійну вигоду: помстився Гейворду та підставив ворога — Мір-Уалі.
Тіло Гейворда знайшов воїн із Кашміру під невеликою купою каміння. Його доставили до Гілгіта та поховали у саду, який згодом став християнським цвинтарем. Надгробок, оплачений махараджем Кашміра, містить напис: «Пам'яті Г. В. Гейворда, власника золотої медалі Лондонського королівського географічного товариства, який був жорстоко вбитий у Дарко 18 липня 1870 року під час своєї подорожі Памірським степом. Цей пам'ятник споруджено доблесному офіцеру та досвідченому мандрівнику на прохання Королівського географічного товариства».
Після смерті Гейворд отримав недостатньо визнання чи нагород. Проте, він виділяється з-поміж дослідників західних Гімалаїв з точки зору тих місць, які досліджував, і чисельності експедицій, які зазвичай складалися з нього самого та трьох — шести носіїв.
Різне
У 1930-х роках полковник Реджинальд Шомберг, британський мандрівник, пройшов через Даркот і виявив, що місцеві сім'ї зберігають пістолет, телескоп і сідло Гейворда. У 1950-х роках на аукціоні у Лондоні продали шість топографічних акварелей Гейворда, які знайшли на базарі у Мумбаї.
Сер Генрі Ньюболт присвятив Гейворду вірш «Він упав серед злодіїв» (англ. He Fell Among Thieves).
«Вбивство у Гіндукуші»
Біографія Гейворда «Вбивство у Гіндукуші: Джордж Гейворд і Велика гра», написана мандрівником Тімом Генніганом, вийшла друком у виданні History Press у 2011 році. Історія життя дослідника також коротко висвітлена у книгах «Велика гра» Пітера Гопкірка та «Дослідники західних Гімалаїв» Джона Кея.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1018223509 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- WildHare Services, Inc. Death in the Morning - The story of George J. W. Hayward. WildHare Services, Inc. Процитовано 28 серпня 2007.
- Hopkirk, Peter. The Great Game. — Kodansha Globe, 1997. — .
- Leitner, G. W. (1 січня 1893). Dardistan In 1866, 1886 And 1893 (англ.). Asian Educational Services. ISBN .
- Siddiqui, Dr Raheal Ahmad (31 жовтня 2021). Tales from the graveyard (англ.). Jang Group.
- Archived copy. Архів оригіналу за 26 вересня 2010. Процитовано 31 серпня 2010.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhordzh Gejvord angl George Jonas Whitaker Hayward 9 chervnya 1839 18390609 1870 anglijskij mandrivnik yakij vidvidav u 1868 roci pislya brativ Shlagintvejt z naukovimi cilyami Shidnij Turkestan Viznachiv stanovishe Kashgara ta Yarkenda Stav zhertvoyu pidozrilosti tubilciv u dolini Yassina u 1870 roci Dzhordzh GejvordNarodivsya9 chervnya 1839 1839 06 09 2 Lids Zahidnij Jorkshir Velika BritaniyaPomer18 lipnya 1870 1870 07 18 1 2 31 rik Kashgar Xinjiang Provinced Dinastiya Cin obezgolovlennyaKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnistmandrivnik doslidnikAlma materForest SchooldNagorodiMedal Zasnovnikiv 1870 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Ranni roki 2 Korolivske geografichne tovaristvo 3 Politichni tertya u Centralnij Aziyi 4 Podorozh u Kashgar i Yarkend 5 Gimalayi Gindukush ta dzherelo Amudar yi 6 Smert 7 Rizne 8 Vbivstvo u Gindukushi 9 Primitki 10 PosilannyaRanni rokired nbsp Memorialna tablicya na Gedingli Goll de narodivsya Dzhordzh Gejvord Dovgij chas vvazhalosya sho Gejvord buv irlandcem ale u 1990 h rokah Charlz Timmis z yasuvav sho misce narodzhennya majbutnogo doslidnika Gedingli Goll na okolici Lidsa Batka takozh zvali Dzhordzh Gejvord vin buv kerivnikom yakij pracyuvav na grafa Kardigana Mati zvali Eleonora Vitaker vona pomerla koli sinovi bulo blizko shesti rokiv Navchavsya u Forest skul na pivnochi Londona U 1859 roci vstupiv do Britanskoyi armiyi u zvanni ensina Buv napravlenij do Multana Indiya nini v Pakistani z 89 m pihotnim polkom U 1863 roci kupiv zvannya lejtenanta pislya chogo u 1864 roci jogo pereveli u Kameronskij polk goryaniniv U 1865 roci prodav zvannya j u 1865 roci pishov z armiyi 3 Korolivske geografichne tovaristvored Gejvord povernuvsya do Angliyi u 1868 roci Vin zvernuvsya do sera Genri Roulinsona viceprezidenta Korolivskogo geografichnogo tovaristva z prohannyam napraviti na doslidzhennya do Centralnoyi Aziyi ta zahidnih Gimalayiv Jomu nadali 300 funtiv sterlingiv geodezichne obladnannya instrumenti dlya skladannya kart i vkazivku dosyagti j obstezhiti she ne naneseni na kartu gori Pamiru Vin viyavivsya yedinim doslidnikom yakij otrimav finansuvannya vid Korolivskogo geografichnogo tovaristva pid chas Velikoyi gri 3 Politichni tertya u Centralnij Aziyired Gejvord popryamuvav na Pamir pid chas ekspansiyi svitovih imperij do Centralnoyi Aziyi Na pivdni Britanska imperiya z Indiyi rozshiryuvala ta zmicnyuvala svoyi poziciyi na pivnochi Z pivnochi Rosijska imperiya shvidkimi tempami rozshiryuvala svoyu teritoriyu Rosiyani shvidko dosyagli Serednoyi Aziyi i na teritoriyu yaka shvidko stiskalasya ta rozdilyala konkurentiv buli napravleni tayemni agenti ta rozvidniki Vlada tut nalezhala dikim plemenam i despotichnim pravitelyam a relyef robiv yiyi odnimi z najnebezpechnishih misc na Zemli 4 Hocha Korolivske geografichne suspilstvo bulo suvoro apolitichnim jogo glava Roulinson buv takozh chlenom uryadovoyi Radi Indiyi ta vidomim rusofobom Tomu chasto vislovlyuvalosya pripushennya sho ekspediciya Gejvorda mala politichne pidgruntya Podorozh u Kashgar i Yarkendred Oficijna misiya Korolivskogo geografichnogo tovaristva Gejvorda doslidzhennya Pamiru marshrutiv cherez gori ta pidhodiv do nih Otrimavshi vidmovu z boku oficijnih osib na prohid do Pamiru cherez pivnichno zahidnij kordon z Indiyi vin virushiv u Ladakh i dali u Kashgar iz namirom distatisya Pamiru zvidti Odnochasno z nim tim zhe marshrutom ruhavsya Robert Shou dyadko sera Frensisa Yunghazbenda Mabut Shou oburyuvalo prisutnist Gejvorda i hocha voni chasto znahodilisya za kilkasot metriv odin vid odnogo zustrilisya anglijci lishe odin raz na pochatku svogo shlyahu do Kashgaru Do nastupnoyi zustrichi minulo kilka misyaciv V ochikuvanni dozvolu prodovzhiti ruh na kordoni z Kashgarom Gejvord vtik vid ohoronciv i vitrativ 20 dniv na vivchennya ta skladannya shemi richki Yarkend Shou pribuv do Kashgaru u grudni 1868 roku poperedno vidpravivshi Yakub beku poslanciv iz podarunkami Yakub bek shojno stav pravitelem Kashgara pislya togo yak kitajciv vignali z krayini pid chas Dunganskogo povstannya Cherez kilka tizhniv pislya pributtya Shou jogo nazdognav ta priyednavsya Gejvord yakij ne nadsilav podarunkiv pravitelyu ale perekonav prikordonnikiv sho pribuv iz Shou Shou buv nezadovolenij oskilki spodivavsya sho Gejvorda zupinyat na kordoni 3 U Yarkend Gejvord i Shou okremo utrimuvalisya pid domashnim areshtom Cherez deyakij chas Shou otrimav dozvil virushiti do Kashgaru dlya zustrichi z Yakub bekom Pislya teplogo prijomu Shou zreshtoyu znovu opinivsya pid domashnim areshtom Cherez kilka tizhniv u Kashgar pribuv Gejvord yakogo takozh pomistili pid domashnij aresht Anglijci periodichno spilkuvalisya mizh soboyu u viglyadi tayemnih zapisok Ni Hejvord ni Shou ne znali sho yih utrimuvali doki Yakub bek chekav na vidpovid vid svogo nedavnogo posla u Rosiyi Pozitivnoyi vidpovidi z Rosiyi ne nadijshlo i Shou znovu dozvolili zustritisya z bekom Pislya cogo jomu dozvolili povernutisya dodomu a takozh vzyati z soboyu Gejvorda ta Mirzu Shudzhi pandita yakij doslidzhuvav region dlya Britaniyi 3 Za zusillya z doslidzhennya gir Kunlun i Karakorum ta richki Verhnij Yarkend pid chas podorozhi do Kashgaru Gejvorda nagorodili zolotoyu medallyu Korolivskogo geografichnogo tovaristva 4 Gimalayi Gindukush ta dzherelo Amudar yired U listopadi 1869 roku Gejvord virushiv u nastupnu podorozh na pivnich cherez Gimalayi Majzhe bez zapasiv abo sporyadzhennya vin u rozpal zimi podolav priblizno 480 km do Gilgita Zimovij pohid zajnyav dva misyaci zamist desyati dvadcyati dniv dostatnih dlya podolannya vidkritih girskih perevaliv Pid chas podorozhi regionom jomu dovelosya peretnuti zonu voyennih dij mizh kashmirskimi indusami ta musulmanskim Dardistanom U poshukah novogo shlyahu do Pamiru Gejvord vidvidav Yasinsku dolinu ta potovarishuvav z Mir Uali yakij perekonav sho do lita podolati Gindukush nemozhlivo 4 Gejvord povernuvsya do Indiyi znovu podolavshi Gimalayi bez pripasiv u rozpal zimi Pislya povernennya vin napisav lista do kolkatskoyi gazeti de rozpoviv pro zvirstva vchineni kashmircyami proti zhiteliv Yasina Publikaciya lista viklikala nevelikij politichnij skandal oskilki maharadzh Kashmira Ranbir Singh buv britanskim soyuznikom i vasalom Cherez nepriyazne stavlennya Gejvord rozirvav zv yazki z Korolivskim geografichnim tovaristvom 3 U chervni 1870 roku koli girski perevali vidkrilisya Gejvord znovu popryamuvav na pivnich Vin peretnuv teritoriyu Kashmiru ta legko dosyag Gilgita u seredini lipnya znovu distavshis do Yasinskoyi dolini Dali doslidnik projshov do perevalu Darkot na krayu dolini Vin majzhe distavsya do Amudar yi ta Pamiru Vranci 18 lipnya 1870 roku Gejvord proviv nich bez snu otrimavshi zvistku sho na nogo mozhut napasti Na svitanku jogo zmoriv son i v cej moment na nogo napali Jomu zv yazali ruki za spinoyu potyagli do lisu ta vbili Smertred Opisi zagibeli Gejvorda superechlivi ta zagadkovi Za odniyeyu z versij zamah organizuvav Mir Uali za nakazom Aman ul Mulka 4 5 Za inshoyu versiyeyu najmensh zruchnoyu dlya anglijciv za zamahom stoyav maharadzha Kashmira yakij pomstivsya za lista pro zvirstva u Dardistani Za ciyeyu teoriyeyu Maharadzha zdobuv podvijnu vigodu pomstivsya Gejvordu ta pidstaviv voroga Mir Uali 3 Tilo Gejvorda znajshov voyin iz Kashmiru pid nevelikoyu kupoyu kaminnya Jogo dostavili do Gilgita ta pohovali u sadu yakij zgodom stav hristiyanskim cvintarem Nadgrobok oplachenij maharadzhem Kashmira mistit napis Pam yati G V Gejvorda vlasnika zolotoyi medali Londonskogo korolivskogo geografichnogo tovaristva yakij buv zhorstoko vbitij u Darko 18 lipnya 1870 roku pid chas svoyeyi podorozhi Pamirskim stepom Cej pam yatnik sporudzheno doblesnomu oficeru ta dosvidchenomu mandrivniku na prohannya Korolivskogo geografichnogo tovaristva 6 Pislya smerti Gejvord otrimav nedostatno viznannya chi nagorod Prote vin vidilyayetsya z pomizh doslidnikiv zahidnih Gimalayiv z tochki zoru tih misc yaki doslidzhuvav i chiselnosti ekspedicij yaki zazvichaj skladalisya z nogo samogo ta troh shesti nosiyiv Riznered U 1930 h rokah polkovnik Redzhinald Shomberg britanskij mandrivnik projshov cherez Darkot i viyaviv sho miscevi sim yi zberigayut pistolet teleskop i sidlo Gejvorda U 1950 h rokah na aukcioni u Londoni prodali shist topografichnih akvarelej Gejvorda yaki znajshli na bazari u Mumbayi Ser Genri Nyubolt prisvyativ Gejvordu virsh Vin upav sered zlodiyiv angl He Fell Among Thieves Vbivstvo u Gindukushi red Biografiya Gejvorda Vbivstvo u Gindukushi Dzhordzh Gejvord i Velika gra napisana mandrivnikom Timom Genniganom vijshla drukom u vidanni History Press u 2011 roci 7 Istoriya zhittya doslidnika takozh korotko visvitlena u knigah Velika gra Pitera Gopkirka ta Doslidniki zahidnih Gimalayiv Dzhona Keya Primitkired a b Deutsche Nationalbibliothek Record 1018223509 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v SNAC 2010 d Track Q29861311 a b v g d e WildHare Services Inc Death in the Morning The story of George J W Hayward WildHare Services Inc Procitovano 28 serpnya 2007 a b v g Hopkirk Peter The Great Game Kodansha Globe 1997 ISBN 1 56836 022 3 Leitner G W 1 sichnya 1893 Dardistan In 1866 1886 And 1893 angl Asian Educational Services ISBN 9788120612174 Siddiqui Dr Raheal Ahmad 31 zhovtnya 2021 Tales from the graveyard angl Jang Group Archived copy Arhiv originalu za 26 veresnya 2010 Procitovano 31 serpnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Posilannyared Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhordzh Gejvord amp oldid 40692685