Мухаммед Якуб-бек (*бл. 1820 — 31 травня 1877) — хан у 1868—1877 роках. Повне ім'я Мухаммед (Магомет) Якуб-бек Бадаулет-хан.
Теодорік II | |
---|---|
Народився | бл. 1820 Піскент, Кокандське ханство |
Помер | 31 травня 1877 Корла, d, Династія Цін |
Поховання | Кашгар |
Національність | уйгур |
Діяльність | монарх, солдат, Командер |
Галузь | Воєнне мистецтво[1] |
Титул | хан Кашгару |
Посада | монарх |
Термін | 1868—1877 роки |
Наступник | |
Конфесія | іслам |
Батько | Пур Мухаммед Латіф |
Родичі | d |
Діти | 4 сини |
|
Життєпис
Молоді роки
Походження достеменно невідомо, ймовірно воно було строкате: мав уйгурське, сартське, таджицьке коріння, можливо, узбецьке. Його батько Пуо Мухаммед народився у місцині Каратегін поблизу Самарканда, що в став кадієм у Пскенті (біля Ташкенті). Стосовно дати народження Якуб-бека відсутня єдина думка. За різними відомостями, він народився між 1812 та 1828 роками, проте найбільш вірогідною є думка, що Якуб-бек народився близько 1820 року. Народився у місті Пскенті або біля Андижана.
Замолоду поступив на службу до ташкентського бека, що був його шварґом. Останній призначає спочатку Якуб-бека правителем Чиназу, а у 1847 року — міста Ак-мечеть. Потім організовував оборону проти російських військ.
У 1853 році влаштував змову проти Худаяр-хана, володаря Кокандського ханства. Але зазнав невдачі, тому вимушений був тікати до Бухарського емірату. 1858 році після повалення Худояр-хана повертається до Коканду. 1864 році брав участь в обороні Ташкенту проти росіян.
Володар Кашгару
У 1865 році спрямовано до Кашгару військовим помічником Бурзук-ходжі, намісника кокандського хана, який очолив повстанські сили в районі Кашгара, що 1864 року виступили проти панування династії Цін в Східному Туркестані. Незабаром Якуб-бек вступив у конфлікт з дунганами, що підтримували Бурзука. На бік Якуба перейшли релігійні очільники та намісники (хакіми). після цього Якуб-бек задав поразки дунганам, а Бурзук-ходжу схоплено й заслано до Тибету. З цього моменту влада в Кашгарі перейшла до Якуб-бека.
Після цього Якуб-бек почав завоювання інших міст Східного Туркестану та Джунгарії: захопив у 1865 році Яркенд, 1866 році Хотан, 1867 —— Аксу і Кучу, 1867 — Учтурфан та Таримську оазу, 1869 року — Сирикул і Корлу. У 1870 році захопив Турфан, після чого прийняв почесний титул аталік-газі («захисник віри») та почесне ім'я Бадаулет («Щасливець»). Того ж року у битві при Урумчі завдав поразки китайським військам.
У 1872 році він завоював гірську країну Сарич-куль і місто Урумчі, об'єднавши територію сучасного Синьцзяна, за винятком Ілійського краю. Після цього оголосив створення держави Єттишар. Намісників (хакімів) призначив переважно з афганців, узбеків та таджиків.
Намагаючись зміцнити та зберегти молоду державу, Якуб-бек маневрував між Російською, Османською, Британською імперіями, які визнали незалежність Єттишар. Втім його не було визнано Китаєм. Війна з цінськими військами тривала.
Китай вислав проти нього армію , що просувалася так повільно, що солдатам довелося двічі сіяти зерно і збирати його. Перетнувши пустелю Гоббі, китайська армія повернула під свій контроль свої землі.
Реформи
Потребуючи гроші на боротьбу з Китаєм Якуб-бек впровадив нові податки: хан-ділік (з власників будинків), тарі-кара (податок з успадкованого майна після смерті спадкодавця), податок на утримання армії. Існували податки для винагороди самих збирачів: саман-пул (2 торби соломи з кожного батмана) і кяфсен (грошова винагорода). З місцевого населення також стягувалися харчі, фураж, худоба і паливо для проїжджих чиновників або іноземних дипломатів. При цьому нерідко все стягувалося в кількості, в 2-3 рази, що перевершувало необхідність, після чого надлишки продавалися чиновниками самим же колишнім господарям. Якуб-бек обклав хараджем вакуфное майно (звільнені від податків і участі в цивільному обороті землі і об'єкти нерухомості, доходи від яких йшли на релігійні потреби). Ставки податків постійно зростали: якщо на початку правління Якуб-бека харадж був 10 %, то потім він зріс до 20 % (а в деяких місцевостях — до 50 %), танапний збір, що становив 2 таньга з танап, зріс до 7—10; хан-ділік був встановлений в розмірі 1 таньга з будинку, але виріс до 4 таньга; таіи-кара з часом збільшився з 2,5 до 5 %.
Якуб-бек досить багато уваги приділяв підтримці комунікацій, будівництва та ремонту шляхів і мостів. Якуб-бек почав карбувати власну монету, що стала основним платіжним засобом в Єттішарі. При цьому мідні монети (пули), які використовувалися найбільш широко, продовжували карбувати за зразком колишніх, що мали поширення при цінській владі. Після відмови від сюзеренітету Коканда Якуб-бек почав вилучення з обігу кокандських таньг), за які давали по дві місцевих, він же почав примусово викуповувати їх за півтаньга за кожну. Потім він наказував перелити ці гроші до місцевих, гіршої якості.
Водночас оголосив шаріат єдиною правовою системою своєї держави. З'явилися казі (судді, що розбирали справи на основі шаріату) і раїси (чиновники, які здійснювали постійний нагляд за дотриманням приписів мусульманського права в повсякденному житті). Якуб-бек спирався на досвід Коканда, запозичивши звідти посади шейх-вул-ісламу (очільника духівництва), казі-каляна (верховного судді), казі-аскера (головного військового судді) і казі-раїса (голови раїсів). На користь цих чиновників, так само як і духівництва (мулл, вчителів медресе), стягувалися додаткові податки і збори. Усе населення повинно було дотримуватися основних принципів шаріату, насамперед п'ятикратної молитви, заборону на куріння опіуму і алкоголь, жінки були зобов'язані затуляти обличчя і практично втратили право розпоряджатися своїм майном.
Якуб-бек спробував встановити більш жорсткий контроль над кочівниками — казахами, киргизами і калмиками, що викликало невдоволення, особливо останніх, що відкочували до Кульджицького краю (під владу Російської імперії).
Останні роки
У 1876 році Якуб-бек зазнав поразки й втратив Урумчі разом зі східними частинами його володінь. 31 травня 1877 року володар Єттішару помер (за різними версіями — від хвороби, отруєння, інсульту, самогубства, змови). Після смерті Якуб-бека почалася боротьба за престол між його синами Бек Кулі-беком, Гайдар-беком, Худай Кулі-беком, Хакк Кулі-беком. Скориставшись цим, Китай в 1878 році захопив державу Єттішар.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 2. Прогресс. - С.252
Джерела
- Kim Hodong, «Holy War in China: The Muslim Rebellion and State in Chinese Central Asia, 1864—1877». Stanford University Press (March 2004). .
- Svatopluk Soucek: A History of Inner Asia, Cambridge, 2000
- Kim H. Holy War in China: The Muslim rebellion and state in Chinese Central Asia, 1864—1877. Stanford, 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muhammed Yakub bek bl 1820 31 travnya 1877 han u 1868 1877 rokah Povne im ya Muhammed Magomet Yakub bek Badaulet han Teodorik IINarodivsyabl 1820 Piskent Kokandske hanstvoPomer31 travnya 1877 Korla d Dinastiya CinPohovannyaKashgarNacionalnistujgurDiyalnistmonarh soldat KomanderGaluzVoyenne mistectvo 1 Titulhan KashgaruPosadamonarhTermin1868 1877 rokiNastupnikKonfesiyaislamBatkoPur Muhammed LatifRodichidDiti4 sini Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodzhennya dostemenno nevidomo jmovirno vono bulo strokate mav ujgurske sartske tadzhicke korinnya mozhlivo uzbecke Jogo batko Puo Muhammed narodivsya u miscini Karategin poblizu Samarkanda sho v stav kadiyem u Pskenti bilya Tashkenti Stosovno dati narodzhennya Yakub beka vidsutnya yedina dumka Za riznimi vidomostyami vin narodivsya mizh 1812 ta 1828 rokami prote najbilsh virogidnoyu ye dumka sho Yakub bek narodivsya blizko 1820 roku Narodivsya u misti Pskenti abo bilya Andizhana Zamolodu postupiv na sluzhbu do tashkentskogo beka sho buv jogo shvargom Ostannij priznachaye spochatku Yakub beka pravitelem Chinazu a u 1847 roku mista Ak mechet Potim organizovuvav oboronu proti rosijskih vijsk U 1853 roci vlashtuvav zmovu proti Hudayar hana volodarya Kokandskogo hanstva Ale zaznav nevdachi tomu vimushenij buv tikati do Buharskogo emiratu 1858 roci pislya povalennya Hudoyar hana povertayetsya do Kokandu 1864 roci brav uchast v oboroni Tashkentu proti rosiyan Volodar Kashgaru U 1865 roci spryamovano do Kashgaru vijskovim pomichnikom Burzuk hodzhi namisnika kokandskogo hana yakij ocholiv povstanski sili v rajoni Kashgara sho 1864 roku vistupili proti panuvannya dinastiyi Cin v Shidnomu Turkestani Nezabarom Yakub bek vstupiv u konflikt z dunganami sho pidtrimuvali Burzuka Na bik Yakuba perejshli religijni ochilniki ta namisniki hakimi pislya cogo Yakub bek zadav porazki dunganam a Burzuk hodzhu shopleno j zaslano do Tibetu Z cogo momentu vlada v Kashgari perejshla do Yakub beka Derzhava Yakub beka poznacheno zhovtimi riskami Pislya cogo Yakub bek pochav zavoyuvannya inshih mist Shidnogo Turkestanu ta Dzhungariyi zahopiv u 1865 roci Yarkend 1866 roci Hotan 1867 Aksu i Kuchu 1867 Uchturfan ta Tarimsku oazu 1869 roku Sirikul i Korlu U 1870 roci zahopiv Turfan pislya chogo prijnyav pochesnij titul atalik gazi zahisnik viri ta pochesne im ya Badaulet Shaslivec Togo zh roku u bitvi pri Urumchi zavdav porazki kitajskim vijskam U 1872 roci vin zavoyuvav girsku krayinu Sarich kul i misto Urumchi ob yednavshi teritoriyu suchasnogo Sinczyana za vinyatkom Ilijskogo krayu Pislya cogo ogolosiv stvorennya derzhavi Yettishar Namisnikiv hakimiv priznachiv perevazhno z afganciv uzbekiv ta tadzhikiv Namagayuchis zmicniti ta zberegti molodu derzhavu Yakub bek manevruvav mizh Rosijskoyu Osmanskoyu Britanskoyu imperiyami yaki viznali nezalezhnist Yettishar Vtim jogo ne bulo viznano Kitayem Vijna z cinskimi vijskami trivala Kitaj vislav proti nogo armiyu sho prosuvalasya tak povilno sho soldatam dovelosya dvichi siyati zerno i zbirati jogo Peretnuvshi pustelyu Gobbi kitajska armiya povernula pid svij kontrol svoyi zemli ReformiPotrebuyuchi groshi na borotbu z Kitayem Yakub bek vprovadiv novi podatki han dilik z vlasnikiv budinkiv tari kara podatok z uspadkovanogo majna pislya smerti spadkodavcya podatok na utrimannya armiyi Isnuvali podatki dlya vinagorodi samih zbirachiv saman pul 2 torbi solomi z kozhnogo batmana i kyafsen groshova vinagoroda Z miscevogo naselennya takozh styaguvalisya harchi furazh hudoba i palivo dlya proyizhdzhih chinovnikiv abo inozemnih diplomativ Pri comu neridko vse styaguvalosya v kilkosti v 2 3 razi sho perevershuvalo neobhidnist pislya chogo nadlishki prodavalisya chinovnikami samim zhe kolishnim gospodaryam Yakub bek obklav haradzhem vakufnoe majno zvilneni vid podatkiv i uchasti v civilnomu oboroti zemli i ob yekti neruhomosti dohodi vid yakih jshli na religijni potrebi Stavki podatkiv postijno zrostali yaksho na pochatku pravlinnya Yakub beka haradzh buv 10 to potim vin zris do 20 a v deyakih miscevostyah do 50 tanapnij zbir sho stanoviv 2 tanga z tanap zris do 7 10 han dilik buv vstanovlenij v rozmiri 1 tanga z budinku ale viris do 4 tanga taii kara z chasom zbilshivsya z 2 5 do 5 Yakub bek dosit bagato uvagi pridilyav pidtrimci komunikacij budivnictva ta remontu shlyahiv i mostiv Yakub bek pochav karbuvati vlasnu monetu sho stala osnovnim platizhnim zasobom v Yettishari Pri comu midni moneti puli yaki vikoristovuvalisya najbilsh shiroko prodovzhuvali karbuvati za zrazkom kolishnih sho mali poshirennya pri cinskij vladi Pislya vidmovi vid syuzerenitetu Kokanda Yakub bek pochav viluchennya z obigu kokandskih tang za yaki davali po dvi miscevih vin zhe pochav primusovo vikupovuvati yih za pivtanga za kozhnu Potim vin nakazuvav pereliti ci groshi do miscevih girshoyi yakosti Vodnochas ogolosiv shariat yedinoyu pravovoyu sistemoyu svoyeyi derzhavi Z yavilisya kazi suddi sho rozbirali spravi na osnovi shariatu i rayisi chinovniki yaki zdijsnyuvali postijnij naglyad za dotrimannyam pripisiv musulmanskogo prava v povsyakdennomu zhitti Yakub bek spiravsya na dosvid Kokanda zapozichivshi zvidti posadi shejh vul islamu ochilnika duhivnictva kazi kalyana verhovnogo suddi kazi askera golovnogo vijskovogo suddi i kazi rayisa golovi rayisiv Na korist cih chinovnikiv tak samo yak i duhivnictva mull vchiteliv medrese styaguvalisya dodatkovi podatki i zbori Use naselennya povinno bulo dotrimuvatisya osnovnih principiv shariatu nasampered p yatikratnoyi molitvi zaboronu na kurinnya opiumu i alkogol zhinki buli zobov yazani zatulyati oblichchya i praktichno vtratili pravo rozporyadzhatisya svoyim majnom Yakub bek sprobuvav vstanoviti bilsh zhorstkij kontrol nad kochivnikami kazahami kirgizami i kalmikami sho viklikalo nevdovolennya osoblivo ostannih sho vidkochuvali do Kuldzhickogo krayu pid vladu Rosijskoyi imperiyi Ostanni roki U 1876 roci Yakub bek zaznav porazki j vtrativ Urumchi razom zi shidnimi chastinami jogo volodin 31 travnya 1877 roku volodar Yettisharu pomer za riznimi versiyami vid hvorobi otruyennya insultu samogubstva zmovi Pislya smerti Yakub beka pochalasya borotba za prestol mizh jogo sinami Bek Kuli bekom Gajdar bekom Hudaj Kuli bekom Hakk Kuli bekom Skoristavshis cim Kitaj v 1878 roci zahopiv derzhavu Yettishar PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Neru Dzhavaharlal 1977 Vzglyad na vsemirnuyu istoriyu V treh tomah Tom 2 Progress S 252DzherelaKim Hodong Holy War in China The Muslim Rebellion and State in Chinese Central Asia 1864 1877 Stanford University Press March 2004 ISBN 0 8047 4884 5 Svatopluk Soucek A History of Inner Asia Cambridge 2000 Kim H Holy War in China The Muslim rebellion and state in Chinese Central Asia 1864 1877 Stanford 2004