Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джон Дьюї (англ. John Dewey, 20 жовтня 1859 — 1 червня 1952) — американський філософ, психолог та реформатор освіти. Дьюї був значною постаттю в філософії освіти, філософії прагматизму та засновником , пропагандистом [en].
Хоча Дьюї найбільше відомий публікаціями в галузі освіти, він писав на інші теми, такі як досвід, природа, мистецтво, логіка, демократія й етика.
Дьюї вважав, що для демократії важливі два основні елементи, що потребують постійної уваги: школи й громадянське суспільство. На думку Дьюї, повна демократія встановлюється не тільки за рахунок загального виборчого права, а й завдяки сформованій громадській думці, чого можна досягти ефективною системою спілкування між громадянами, фахівцями й політиками, при чому саме останні несуть відповідальність за ту політику, яку вони втілюють у життя.
Біографія
Дьюї народився в місті Берлінгтон, штат Вермонт, у родині середніх статків. Як і старший брат, він навчався у і закінчив його у 1879. Важливим для становлення студента був , племінник і зять колишнього президента університету . Дьюї продовжив брати приватні уроки у свого учителя після випуску аж до зачислення в Університет Джонса Гопкінса.
Після двох років на посаді вчителя в Ойл-Сіті у Пенсильванії і року на посаді вчителя початкової школи в невеличкому містечку у Вермонті, Дьюї вирішив, що не має хисту вчителя початкової чи середньої школи. Він продовжив навчання в університеті, де його викладачами були Джордж Сільвестр Морріс, Чарлз Сандерс Пірс, Герберт Бакстер Адамс та Гренвілл Стенлі Голл й отримав Ph.D. в Школі мистецтв та наук Університету Джонса Гопкінса. 1884 року він отримав роботу в Мічиганському університеті, де працював по 1888 рік, а потім знову з 1889 по 1894. Неопублікована й втрачена дисертація Дьюї називалася «Психологія Іммануїла Канта».
Був професором Мічиганського, Чиказького і Колумбійського університетів (1904—1930). У 1919 році став одним із засновників Нової школи соціальних досліджень в Нью-Йорку. Стояв на чолі «Ліги незалежної політичної дії». Під час Другої світової війни виступав проти ідеології нацизму, зокрема, проти насильства над педагогікою в Третьому рейху.
У 1949 році став співавтором серії статей по епістемології «Пізнання і пізнане» спільно з .
| Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2011) |
Погляди
В основі поглядів Дьюї на навчання, що вплинули на становлення світової педагогіки, лежала філософія прагматизму, що прийняла форму інструменталізму. Ця філософія не визнає класичного критерію істини, за яким істина є відповідність наших думок дійсності, що не залежить від нас. Прагматизм за істинне (реальне) визнає те, що корисно, відсуває на другий план наукове пізнання, а з ним і істину, необтяжену характеристикою корисності.
Уважав, що дитина пізнає нове не заради самих знань, як думали попередники, а заради діяльності, вона цікавиться саме тим, що може зробити сама. У цьому напрямку Дьюї вперше «поєднав» пізнання і діяльність. При цьому прихильник природничонаукового емпіризму, він визначив місце пізнання і діяльності у розв'язанні повсякденних дитячих проблем. Процес такого вирішення, що спирається на метод експерименту, повинен забезпечити успішне відкриття дітьми нових істин за допомогою п'яти послідовних ступенів:
1) відчуття проблеми (утруднення);
2) її виявлення і визначення;
3) уявлення можливого рішення;
4) виявлення шляхом умовиводів наслідків із імовірного рішення;
5) подальші спостереження й експерименти, що дозволяють зробити висновок, що містить позитивне чи негативне судження.
Основні тези теорії Дьюї:
- навчання має відбуватися шляхом досвідченого пізнання навколишньої дійсності;
- справжнім і цінним є тільки те, що дозволяє практичний результат;
- у основі навчально-виховного процесу повинні лежати інтереси дитини;
- орієнтованість викладання на майбутню діяльність у суспільстві;
- метод навчальних проектів - це система навчання, коли він учні набувають знання у процесі планування і виконання поступово дедалі складніших практичних завдань – проектів;
- у школі має змінюватися набір і співвідношення досліджуваних дисциплін: замість "сутнісних" дисциплін вводяться "інструментальні", чи частину "сутнісних" предметів слід значно скоротити;
- у знаннях є активність, ініціативність, самостійність, відповідальність, готовність до планування своєї діяльності, гнучкість мислення, наполегливість у досягненні результатів, готовність виправляти свої помилки, усвідомлення процесу пізнання, вміння знаходити компромісні рішення - все. що потрібно для слухняного громадянина демократичної держави;
- відповідальність за свій вибір, поведінку, вчинки - це суть справжньої демократії. Якщо кожний громадянин не усвідомить і не визнає свою участь і відповідальність у створенні демократії своїм чистим розумом, то населення цивілізованої країни може перетворитися в "сіру масу", а, як відомо, нерозумними людьми легко можна керувати і маніпулювати;
- необхідна безперерва освіта всім віковим категоріям. Усе суспільство мусить знаходитися у процесі постійного навчання і перенавчання. Дьюї вважав за необхідне систематично включати у навчальний процес ігрову діяльність. Головне завдання педагога - створити умови, які сприяють виявлення внутрішньої злагоди учня, і усувати ситуації, які заважають чи перешкоджають розвитку. Умовами успішності навчання є: проблематизація навчального матеріалу та його рішення, активність навчання та життя дитини, зв'язок навчання з життям дитини, грою і працею.
Свою теорію естетики Дж. Дьюї розкриває через поняття досвіду, визначення якого можна зустріти в фундаментальних роботах автора, таких як «Досвід, природа і мистецтво» (1925) і «Мистецтво як досвід» (1934). В цілому досвід є синтез суб'єктивного світу людини і зовнішньої об'єктивної реальності, що включає в себе не тільки повсякденні практики і ритуальні дії, а й відображає систему цінностей, форми ставлення до навколишньої дійсності - середовищі (страх, бажання, сумніви), які конституюють людини як «жива істота».
Автор виділяє три види досвіду: пізнавальний, моральний і естетичний, при цьому останній трактується як кульмінаційний момент інтеграції енергії життя і життєвих сил, найбільш сильне і інтенсивне чуттєве переживання, що проходить стадії від хвилювання до гармонії і забезпечує сполучення між живим організмом і середовищем, індивідом і світом. Однак естетичний досвід не повинен зводитися лише до чуттєвих переживань суб'єкта, так як це позбавляє його критерію перевірки і зв'язку із зовнішнім світом. Естетичні цінності повинні формуватися в процесі сенсорного обміну між живою істотою (людиною) і навколишнім середовищем і бути постійно перевірятися в досвіді.
Взаємодія живого організму з його середовищем дії розкриває джерело всіх форм співіснування, сприяння, напруженості і балансу, які формують ключові елементи естетичного досвіду і об'єднуються між собою поняттям ритму, який виступає в якості зразка відносини живої істоти до його середовищі. Естетична репрезентація цих ритмів становить артистичну форму мистецтва.
Таким чином, тільки зв'язок мистецтва з повсякденністю і соціальною реальністю гарантує безперервність естетичного досвіду. При цьому досвід, по Дж. Дьюї, визначається не просто безперервністю життєвого потоку, а серією ситуацій: «Твердження, що індивідууми живуть в світі, означає конкретно, що вони живуть в серії ситуацій».
Через постулювання безперервності естетичного досвіду автор підходить до критики фрагментації і крайнього індивідуалізму в мистецтві ( «купейний»), до яких змушені звертатися художники при визначенні естетичного досвіду тільки як ситуаційного матеріалу своєї творчої діяльності. Граничний індивідуалізм і ідеалізм естетичних категорій постулюють непримиренний дуалізм мистецтва і життя, який постулював класична естетика в особі І. Канта і Ф. Шиллера у визначенні естетичних категорій поза розглядом суспільної ролі мистецтва як інструменту пізнання навколишньої дійсності і формування особистості в цілому. Дж. Дьюї критично зазначає відсутність соціального підходу і реального застосування естетичних категорій: трактування ідеалізму зводить мистецтво на «чисто метафізичний п'єдестал», що суперечить реальним цілям людини як частини соціуму.
Для Дж. Дьюї естетика стає інструментом глобального освоєння світу людиною, що включає в себе результат всієї структури досвіду.
Переклади українською
- Д'юї Джон. Демократія і освіта; пер. М. Олійник, І. Босак, Г. Пехник — Львів: Літопис, 2003. — 294 с.
- Д'юї Джон. Досвід і освіта; пер. Марії Василечко — Львів: Кальварія, 2003 — 84 с.
Виноски
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 15 жовтня 2011.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Дьюи Джон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Find a Grave — 1996.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- https://www.apa.org/about/governance/president/former-presidents
- Geni.com — 2006.
- Gutek, Gerald L. Historical and Philosophical Foundations of Education: A Biographical Introduction. Upper Saddle River, NJ: Pearson Education Inc. с. 338. ISBN .
- Who Belongs To Phi Beta Kappa [ 13 січня 2015 у Wayback Machine.], Phi Beta Kappa website, accessed Oct 4, 2009
- . Архів оригіналу за 2 січня 2011. Процитовано 15 жовтня 2011.
- , The Metaphysical Club: A History of Ideas in the United States (New York: Farrar, Staus and Giroux, 2002)
Посилання
- Дьюї Джон // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Джон Дьюи. О статье «их мораль и наша» [ 28 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Спільне. — 25 травня 2011.
- Джордж Новак. Либеральная мораль: Полемика между Джоном Дьюи и Львом Троцким [ 28 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Спільне. — 29 червня 2011.
Література
- Дьюї, Джон // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Knight. P. J. Philosophical pragmatism and religious belief: interpreting Christian non-realism through john Dewey and Richard Rorty [Електронний ресурс] / P.J. Knight. — Режим доступу: http://etheeses.dur.ac.uk/5308/[недоступне посилання з липня 2019]
- Rockefeller. S. C. John Dewey: Religious Faith and Democratic Humanism / S. C. Rockfeller. — New York. : Columbia University Press, 1994. — 683 p.
- Ryan's A. John Dewey and the High Tide of American Liberalism / A. Ryan's — New York. : W. W. Norton & Company, 1997. — 416 p.
- Westbrook. R. B. John Dewey and American Democracy / R. B. Westbrook. –New York. : Cornell University Press, 1993. — 592 p.
- Твори John Dewey у проєкті «Гутенберг»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhon Dyuyi angl John Dewey 20 zhovtnya 1859 1 chervnya 1952 amerikanskij filosof psiholog ta reformator osviti Dyuyi buv znachnoyu postattyu v filosofiyi osviti filosofiyi pragmatizmu ta zasnovnikom propagandistom en Dzhon Dyuyiangl John DeweyZahidna filosofiyaDzhon Dyuyi v 1902Narodzhennya 20 zhovtnya 1859 1859 10 20 Berlington Vermont SShASmert 1 chervnya 1952 1952 06 01 92 roki Nyu Jork Nyu Jork SShA 2 Pohovannya Vermontskij universitet 3 Gromadyanstvo piddanstvo SShAProzhivannya SShAZnannya mov anglijska 4 5 Diyalnist psiholog pedagog profesor sociolog profspilkovij diyach aesthetician pedagog pismennikVikladav Chikazkij universitet Universitet Michiganu Kolumbijskij universitet i Minnesotskij universitetChlen Amerikanske filosofske tovaristvo Amerikanska psihologichna asociaciya Fi Beta Kappa i Nacionalna akademiya nauk SShAOsnovni interesi filosofiya osviti epistemologiya zhurnalistika etikaZnachni ideyiVplinuv Veblen Santayana Hu Shi Chomski Gabermas Rorti DyurkgejmAlma mater Universitet Dzhonsa Gopkinsa Vermontskij universitet i dZaznav vplivu Platon Russo Gegel Pirs Dzhejms VundtVidomi studenti d d i dViznachnij tvir d d d d i dIstorichnij period Filosofiya 20 stolittyaPosada d 6 Konfesiya dBatko d 7 Brati sestri dNagorodi d 1951 d 1925 d 1930 Dzhon Dyuyi u Vikishovishi Hocha Dyuyi najbilshe vidomij publikaciyami v galuzi osviti vin pisav na inshi temi taki yak dosvid priroda mistectvo logika demokratiya j etika Dyuyi vvazhav sho dlya demokratiyi vazhlivi dva osnovni elementi sho potrebuyut postijnoyi uvagi shkoli j gromadyanske suspilstvo Na dumku Dyuyi povna demokratiya vstanovlyuyetsya ne tilki za rahunok zagalnogo viborchogo prava a j zavdyaki sformovanij gromadskij dumci chogo mozhna dosyagti efektivnoyu sistemoyu spilkuvannya mizh gromadyanami fahivcyami j politikami pri chomu same ostanni nesut vidpovidalnist za tu politiku yaku voni vtilyuyut u zhittya BiografiyaDyuyi narodivsya v misti Berlington shtat Vermont u rodini serednih statkiv Yak i starshij brat vin navchavsya u i zakinchiv jogo u 1879 Vazhlivim dlya stanovlennya studenta buv pleminnik i zyat kolishnogo prezidenta universitetu Dyuyi prodovzhiv brati privatni uroki u svogo uchitelya pislya vipusku azh do zachislennya v Universitet Dzhonsa Gopkinsa Pislya dvoh rokiv na posadi vchitelya v Ojl Siti u Pensilvaniyi i roku na posadi vchitelya pochatkovoyi shkoli v nevelichkomu mistechku u Vermonti Dyuyi virishiv sho ne maye histu vchitelya pochatkovoyi chi serednoyi shkoli Vin prodovzhiv navchannya v universiteti de jogo vikladachami buli Dzhordzh Silvestr Morris Charlz Sanders Pirs Gerbert Bakster Adams ta Grenvill Stenli Goll j otrimav Ph D v Shkoli mistectv ta nauk Universitetu Dzhonsa Gopkinsa 1884 roku vin otrimav robotu v Michiganskomu universiteti de pracyuvav po 1888 rik a potim znovu z 1889 po 1894 Neopublikovana j vtrachena disertaciya Dyuyi nazivalasya Psihologiya Immanuyila Kanta Buv profesorom Michiganskogo Chikazkogo i Kolumbijskogo universitetiv 1904 1930 U 1919 roci stav odnim iz zasnovnikiv Novoyi shkoli socialnih doslidzhen v Nyu Jorku Stoyav na choli Ligi nezalezhnoyi politichnoyi diyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vistupav proti ideologiyi nacizmu zokrema proti nasilstva nad pedagogikoyu v Tretomu rejhu U 1949 roci stav spivavtorom seriyi statej po epistemologiyi Piznannya i piznane spilno z Cej rozdil potrebuye dopovnennya zhovten 2011 PoglyadiV osnovi poglyadiv Dyuyi na navchannya sho vplinuli na stanovlennya svitovoyi pedagogiki lezhala filosofiya pragmatizmu sho prijnyala formu instrumentalizmu Cya filosofiya ne viznaye klasichnogo kriteriyu istini za yakim istina ye vidpovidnist nashih dumok dijsnosti sho ne zalezhit vid nas Pragmatizm za istinne realne viznaye te sho korisno vidsuvaye na drugij plan naukove piznannya a z nim i istinu neobtyazhenu harakteristikoyu korisnosti Uvazhav sho ditina piznaye nove ne zaradi samih znan yak dumali poperedniki a zaradi diyalnosti vona cikavitsya same tim sho mozhe zrobiti sama U comu napryamku Dyuyi vpershe poyednav piznannya i diyalnist Pri comu prihilnik prirodnichonaukovogo empirizmu vin viznachiv misce piznannya i diyalnosti u rozv yazanni povsyakdennih dityachih problem Proces takogo virishennya sho spirayetsya na metod eksperimentu povinen zabezpechiti uspishne vidkrittya ditmi novih istin za dopomogoyu p yati poslidovnih stupeniv 1 vidchuttya problemi utrudnennya 2 yiyi viyavlennya i viznachennya 3 uyavlennya mozhlivogo rishennya 4 viyavlennya shlyahom umovivodiv naslidkiv iz imovirnogo rishennya 5 podalshi sposterezhennya j eksperimenti sho dozvolyayut zrobiti visnovok sho mistit pozitivne chi negativne sudzhennya Osnovni tezi teoriyi Dyuyi navchannya maye vidbuvatisya shlyahom dosvidchenogo piznannya navkolishnoyi dijsnosti spravzhnim i cinnim ye tilki te sho dozvolyaye praktichnij rezultat u osnovi navchalno vihovnogo procesu povinni lezhati interesi ditini oriyentovanist vikladannya na majbutnyu diyalnist u suspilstvi metod navchalnih proektiv ce sistema navchannya koli vin uchni nabuvayut znannya u procesi planuvannya i vikonannya postupovo dedali skladnishih praktichnih zavdan proektiv u shkoli maye zminyuvatisya nabir i spivvidnoshennya doslidzhuvanih disciplin zamist sutnisnih disciplin vvodyatsya instrumentalni chi chastinu sutnisnih predmetiv slid znachno skorotiti u znannyah ye aktivnist iniciativnist samostijnist vidpovidalnist gotovnist do planuvannya svoyeyi diyalnosti gnuchkist mislennya napoleglivist u dosyagnenni rezultativ gotovnist vipravlyati svoyi pomilki usvidomlennya procesu piznannya vminnya znahoditi kompromisni rishennya vse sho potribno dlya sluhnyanogo gromadyanina demokratichnoyi derzhavi vidpovidalnist za svij vibir povedinku vchinki ce sut spravzhnoyi demokratiyi Yaksho kozhnij gromadyanin ne usvidomit i ne viznaye svoyu uchast i vidpovidalnist u stvorenni demokratiyi svoyim chistim rozumom to naselennya civilizovanoyi krayini mozhe peretvoritisya v siru masu a yak vidomo nerozumnimi lyudmi legko mozhna keruvati i manipulyuvati neobhidna bezpererva osvita vsim vikovim kategoriyam Use suspilstvo musit znahoditisya u procesi postijnogo navchannya i perenavchannya Dyuyi vvazhav za neobhidne sistematichno vklyuchati u navchalnij proces igrovu diyalnist Golovne zavdannya pedagoga stvoriti umovi yaki spriyayut viyavlennya vnutrishnoyi zlagodi uchnya i usuvati situaciyi yaki zavazhayut chi pereshkodzhayut rozvitku Umovami uspishnosti navchannya ye problematizaciya navchalnogo materialu ta jogo rishennya aktivnist navchannya ta zhittya ditini zv yazok navchannya z zhittyam ditini groyu i praceyu Svoyu teoriyu estetiki Dzh Dyuyi rozkrivaye cherez ponyattya dosvidu viznachennya yakogo mozhna zustriti v fundamentalnih robotah avtora takih yak Dosvid priroda i mistectvo 1925 i Mistectvo yak dosvid 1934 V cilomu dosvid ye sintez sub yektivnogo svitu lyudini i zovnishnoyi ob yektivnoyi realnosti sho vklyuchaye v sebe ne tilki povsyakdenni praktiki i ritualni diyi a j vidobrazhaye sistemu cinnostej formi stavlennya do navkolishnoyi dijsnosti seredovishi strah bazhannya sumnivi yaki konstituyuyut lyudini yak zhiva istota Avtor vidilyaye tri vidi dosvidu piznavalnij moralnij i estetichnij pri comu ostannij traktuyetsya yak kulminacijnij moment integraciyi energiyi zhittya i zhittyevih sil najbilsh silne i intensivne chuttyeve perezhivannya sho prohodit stadiyi vid hvilyuvannya do garmoniyi i zabezpechuye spoluchennya mizh zhivim organizmom i seredovishem individom i svitom Odnak estetichnij dosvid ne povinen zvoditisya lishe do chuttyevih perezhivan sub yekta tak yak ce pozbavlyaye jogo kriteriyu perevirki i zv yazku iz zovnishnim svitom Estetichni cinnosti povinni formuvatisya v procesi sensornogo obminu mizh zhivoyu istotoyu lyudinoyu i navkolishnim seredovishem i buti postijno pereviryatisya v dosvidi Vzayemodiya zhivogo organizmu z jogo seredovishem diyi rozkrivaye dzherelo vsih form spivisnuvannya spriyannya napruzhenosti i balansu yaki formuyut klyuchovi elementi estetichnogo dosvidu i ob yednuyutsya mizh soboyu ponyattyam ritmu yakij vistupaye v yakosti zrazka vidnosini zhivoyi istoti do jogo seredovishi Estetichna reprezentaciya cih ritmiv stanovit artistichnu formu mistectva Takim chinom tilki zv yazok mistectva z povsyakdennistyu i socialnoyu realnistyu garantuye bezperervnist estetichnogo dosvidu Pri comu dosvid po Dzh Dyuyi viznachayetsya ne prosto bezperervnistyu zhittyevogo potoku a seriyeyu situacij Tverdzhennya sho individuumi zhivut v sviti oznachaye konkretno sho voni zhivut v seriyi situacij Cherez postulyuvannya bezperervnosti estetichnogo dosvidu avtor pidhodit do kritiki fragmentaciyi i krajnogo individualizmu v mistectvi kupejnij do yakih zmusheni zvertatisya hudozhniki pri viznachenni estetichnogo dosvidu tilki yak situacijnogo materialu svoyeyi tvorchoyi diyalnosti Granichnij individualizm i idealizm estetichnih kategorij postulyuyut neprimirennij dualizm mistectva i zhittya yakij postulyuvav klasichna estetika v osobi I Kanta i F Shillera u viznachenni estetichnih kategorij poza rozglyadom suspilnoyi roli mistectva yak instrumentu piznannya navkolishnoyi dijsnosti i formuvannya osobistosti v cilomu Dzh Dyuyi kritichno zaznachaye vidsutnist socialnogo pidhodu i realnogo zastosuvannya estetichnih kategorij traktuvannya idealizmu zvodit mistectvo na chisto metafizichnij p yedestal sho superechit realnim cilyam lyudini yak chastini sociumu Dlya Dzh Dyuyi estetika staye instrumentom globalnogo osvoyennya svitu lyudinoyu sho vklyuchaye v sebe rezultat vsiyeyi strukturi dosvidu Perekladi ukrayinskoyuD yuyi Dzhon Demokratiya i osvita per M Olijnik I Bosak G Pehnik Lviv Litopis 2003 294 s D yuyi Dzhon Dosvid i osvita per Mariyi Vasilechko Lviv Kalvariya 2003 84 s Vinoski Arhiv originalu za 28 veresnya 2011 Procitovano 15 zhovtnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dyui Dzhon Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 https www apa org about governance president former presidents Geni com 2006 d Track Q2621214 Gutek Gerald L Historical and Philosophical Foundations of Education A Biographical Introduction Upper Saddle River NJ Pearson Education Inc s 338 ISBN 0 13 113809 X Who Belongs To Phi Beta Kappa 13 sichnya 2015 u Wayback Machine Phi Beta Kappa website accessed Oct 4 2009 Arhiv originalu za 2 sichnya 2011 Procitovano 15 zhovtnya 2011 The Metaphysical Club A History of Ideas in the United States New York Farrar Staus and Giroux 2002 PosilannyaDyuyi Dzhon Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Dzhon Dyui O state ih moral i nasha 28 listopada 2018 u Wayback Machine Spilne 25 travnya 2011 Dzhordzh Novak Liberalnaya moral Polemika mezhdu Dzhonom Dyui i Lvom Trockim 28 listopada 2018 u Wayback Machine Spilne 29 chervnya 2011 LiteraturaDyuyi Dzhon Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Knight P J Philosophical pragmatism and religious belief interpreting Christian non realism through john Dewey and Richard Rorty Elektronnij resurs P J Knight Rezhim dostupu http etheeses dur ac uk 5308 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Rockefeller S C John Dewey Religious Faith and Democratic Humanism S C Rockfeller New York Columbia University Press 1994 683 p Ryan s A John Dewey and the High Tide of American Liberalism A Ryan s New York W W Norton amp Company 1997 416 p Westbrook R B John Dewey and American Democracy R B Westbrook New York Cornell University Press 1993 592 p Tvori John Dewey u proyekti Gutenberg