Філософія освіти (англ. Philosophy of education) — галузь філософського знання, що має своїм предметом освіту. Веде відлік своєї історії як окремої дисципліни з початку XX століття. Родоначальником філософії освіти в світі вважається англо-американський філософ Джон Дьюї.
Філософія освіти — галузь філософії, що вивчає сутність, цінності та філософські засади освіти. Вона аналізує філософські проблеми, пов'язані з освітою, такі як її природа, мета, цілі, зміст, процес та результати. Філософія освіти досліджує філософські концепції та принципи, що лежать в основі освітньої системи та впливають на формування особистості. Вона також вивчає роль освіти у суспільстві, взаємозв'язок освіти з іншими філософськими категоріями, етичні та моральні аспекти освіти, а також сприяє формуванню освітніх концепцій та поліпшенню системи освіти. Філософія освіти впливає на розвиток освітніх політик, практик та допомагає виробляти кращі підходи до навчання й виховання.
В англомовних країнах філософія освіти в даний час — це галузь з усталеним дисциплінарним статусом, представлена в університетах окремими кафедрами, перш за все, на факультетах філософії та в ряді випадків в Colleges of education («факультетах освіти»).
Предмет і специфіка галузі філософії освіти
Філософія освіти є окремою галуззю філософії, що вивчає сутність, цінності та філософські засади освіти. Вона розглядає освіту як складну соціальну, культурну та філософську проблему, що має велике значення для розвитку суспільства та формування особистості.
Предмет філософії освіти полягає в аналізі і розумінні основних питань, пов'язаних з освітою, таких як її природа, мета, цілі, зміст, процес та результати. Вона досліджує філософські засади та принципи, які лежать в основі освітньої системи та впливають на формування особистості.
Основна специфіка галузі філософії освіти полягає у тому, що вона вивчає освіту як феномен, що перебуває на перетині філософії, соціології, психології, нейронауки та інших наук. Вона постійно розглядає освіту у контексті суспільства, культури, етики та інших філософських категорій.
Одним з важливих аспектів філософії освіти є розуміння ролі освіти в суспільстві. Вона досліджує, як освіта впливає на формування соціальних цінностей, розвиток культури та підтримку демократичних процесів. Філософія освіти розглядає освіту як механізм, що допомагає людям розуміти світ, розвивати свої здібності та реалізовувати свій потенціал.
Філософія освіти також досліджує питання етичних та моральних аспектів освіти. Вона ставить питання про відповідальність освітнього процесу перед суспільством та моральні обов'язки освітян. Вона також розглядає проблеми рівного доступу до освіти, справедливості та етичних норм, що повинні бути враховані в освітній системі.
В цілому, філософія освіти є дисципліною, що працює над теоретичними основами освіти, аналізує філософські проблеми, пов'язані з освітою, та сприяє розвитку освітніх концепцій та ідей. Вона впливає на формування освітньої політики та практики, спрямовані на поліпшення системи освіти та забезпечення розвитку суспільства через навчання й виховання.
Історія становлення сучасної філософії освіти
Дж. Дьюї обґрунтував існування і предмет філософії освіти як детермінований природою самої філософії. Цю ж позицію поділяв і другий з основоположників англо-американської традиції філософії освіти А. Уайтхед. Ф. Сміт в 60-х роках XX ст. проаналізував ставлення філософії та освіти в історії становлення області філософії освіти, розрізняючи позиції «філософії і освіти», «філософії в освіті», «філософії для освіти» та «філософії освіти» і запропонував розуміти філософію освіти як галузь системних досліджень. Г. Брауді підкреслив необхідність для сфери філософії освіти логічної організації.
Аж до теперішнього часу обговорюється специфіка предмета і межі області філософії освіти, — так, один з провідних філософів освіти Великої Британії У. Карр описав історію виникнення даної суб-області в рамках академічної філософії як наслідок розпочатого в XX в. виділення додаткових предметних сфер, поряд з філософією свідомості, філософією мови, філософією діяльності, і як приклад поєднання чистої і прикладної філософії.
Сучасні філософи освіти підкреслюють значущість філософії освіти для педагогів, визначаючи її специфіку в цьому плані як
- те, що має вирішувати сумніви педагогів у цінності освітніх зусиль;
- що визначає для педагогів місце подій і процесів «в фундаментальному порядку речей», причому в гармонійному співвідношенні з цим порядком;
- те, що, в підсумку, призводить педагогів до розуміння вищої мети своєї освітньої роботи.
Одночасно з цим, зі свого боку, філософія освіти — це філософськи дисципліновані методи мислення … корпус доведених технік аналізу, аргументації і теоретичного побудови — для вирішення проблем освіти ".
Світові дослідження у галузі філософії освіти
Філософія освіти є широко досліджуваною галуззю у світовому контексті. Учені та філософи з різних країн проводять важливі дослідження, спрямовані на розуміння сутності освіти, її філософських засад та роль у суспільстві.
Одним з ключових напрямків досліджень є аналіз філософських підходів до освіти. Вчені вивчають різні філософські школи та течії, такі як перипатетики, ідеалісти, екзистенціалісти, постмодерністи та інші, зокрема їх вплив на розвиток освіти, навчання та виховання дітей.
Дослідження також спрямовані на вивчення філософських концепцій освіти, таких як гуманістична освіта, прогресивна освіта, критична освіта та інші. Ці концепції розглядаються з точки зору їх філософських засад, цінностей та цілей, а також їхнього впливу на формування суспільства та розвиток особистості. Додатково, дослідники займаються вивченням філософських проблем освіти, таких як роль вчителя та учня, природа знання, мета освіти, свобода та відповідальність у навчанні та інші. Вони досліджують сутність цих проблем, шукають нові підходи та перспективи їх вирішення.
Наукові дослідження у галузі філософії освіти сприяють розширенню знань про освіту як соціальне явище та його взаємозв'язок з філософією. Вони спонукають до роздумів про сутність освіти, її мету та значення, а також сприяють розвитку нових концепцій та ідей, які сприятимуть поліпшенню системи освіти та виховання в сучасному світі. В світових дослідженнях у галузі філософії освіти виявляються різні підходи та думки, що допомагають у формуванні різнобічного та глибшого розуміння цієї важливої сфери людського життя. Постійні дослідження та обмін ідеями у цій галузі сприяють розвитку освітніх систем та допомагають виробляти кращі підходи до навчання та виховання нових поколінь.
У XX ст. в сфері філософії освіти виникли різні напрямки, пов'язані з основними філософськими течіями:
- Аналітична філософія освіти розвивалася з поч. 60-х рр. в США, Англії, Австралії І. Шеффлер, Р. С. Пітерсом, Е. Макмилланом, Д. Солтис та ін.
- Критико-раціоналістична філософія освіти, що відображає ідеї К. Поппера, розроблялася з поч. 60-х рр. В. Брецінкой, Г. Здарцілом, Ф. Кубе, Р. Лохнера і ін.
- Культурологічний підхід в філософії освіти був представлений К. Кершенштейнером, а також Е. Шпрангером.
- Екзистенційно-діалогічна філософія освіти спиралася на ідеї і роботи М. Бубера.
- Гуманістичне спрямування філософії освіти втілювало ідеї педагогіки К. Роджерса.
- Педагогічна антропологія в особі І. Дерболава, О. Ф. Больнова, Г. Рота, М. І. Лангевельда, П. Керна, Г.-Х. Віттіга, Е. Майнберга спиралася на філософську антропологію (М. Шелер, Г. Плесснера, А. Портман, Е. Кассирер та ін.)
- Критико-емансіпаторська філософія освіти мала в якості своїх засновників К. Молленхауера, В. Бланкерца, В. Лемперта, В. Клафкі, що відокремилися в кінці 60-х років від напрямку педагогічної антропології. Ці філософи орієнтувалися на франкфуртську філософію неомарксизма М. Хоркхаймер, Т. Адорно, Г. Маркузе, Ю. Хабермаса і стверджували неправомірність відриву освіти від політики, вважаючи за необхідне залучати освіту в політичні руху за емансипацію особистості і міжособистісних відносин від панування відчужених структур та ідеологій. До їхніх ідей близька лібертарна педагогіка Ф. Феррера, П. Фрейре, П. Макларена і ін.
- Постмодерна філософія освіти була представлена Д. Ленценом, В. Фішером, К. Вюнш, Г. Гізеке в Німеччині, С. Ароновітцем, У. дол в США. Посмодерністи боролися за «демократичність», за плюралізм самокоштовних практик, за «депрофессионализации» філософії, проти «диктату» теорій і систем в освітній сфері (зближуючись в цьому плані з «Антипедагогіка» І. Ілліча і П. Фрейре).
Філософія освіти в Україні
Вітчизняна філософська думка почала розквітати у Х–ХІ століттях, що вважається багатьма дослідниками ключовим періодом. Введення християнства стало важливим фактором у поширенні європейських філософських ідей на території України.
Починаючи з Х століття, на Україні з’являлися книгозбірні, а освіченість швидко поширювалася. Першими поширювачами вже відомих філософських поглядів з Європи в Україні були мандрівні вчені, які передавали свої знання з-за кордону.
Філософічний аспект у літературі того періоду, в основному, стосувався релігійно-богословських, морально-етичних і науково-природничих питань, залишаючи осторонь основні філософські проблеми:
- Філософія розглядалась як спосіб осмислення світу;
- Література з філософським змістом не мала великої популярності серед населення того часу через неграмотність більшості людей та відсутність освітніх центрів західного та візантійського типу.
Початок XVI століття в Україні був поворотним моментом для поширення філософії. Поступова полонізація українських земель та зростання впливу католицької церкви спонукали до захисту православної християнської традиції та розвитку власної інтелектуальної гнучкості. Це було можливо завдяки:
- Заснуванню та розвитку власних освітніх інституцій;
- Встановленню критеріїв освіченості;
- Визначенню авторитетів у літературних джерелах;
- Виробленню власних наукових, філософських та релігійних пріоритетів;
- Формуванню вітчизняної філософсько-освітньої стратегії.
Головну роль у цьому процесі відіграли братства. У другій половині XVI століття братства почали організовувати школи та друкарні. У цих школах викладання проводилося українською мовою, вивчалися грецька та латинська мови, арифметика, піїтика, астрономія, музика, граматика, риторика та богослов'я. З'явилися школи високого рівня. Культурно-освітня та науково-літературна діяльність братств стала необхідною умовою формування власної культурної, у тому числі філософської, української традиції.
Католицька церква також намагалась утвердити свої традиції за допомогою письма та слова, створюючи власні навчальні заклади. Головною метою цих шкіл було поширення істин католицького віровчення. Крім початкової освіти, ці школи також надавали вищу освіту, включаючи вивчення філософії.
Однією з перших вищих освітніх установ в Україні була Острозька академія, заснована наприкінці XVI століття (1576 рік). У ній викладалися сім вільних наук, а також старослов'янська, грецька та латинська мови, медицина та право. Острог мав тісні зв'язки з національними та зарубіжними освітньо-культурними центрами, українськими братствами, школами та протестантськими центрами в інших містах.Філософія в Острозі викладалась як вітчизняними викладачами, що отримали освіту закордоном, так і іноземними науковцями. Крім академії, в Острозі також діяла друкарня, на базі якої працював гурток острозьких книжників. Острозькі книжники виділялися своєрідністю філософських і наукових досліджень, вони відкидали важливість латинських знань, включаючи філософію, у досягненні божественної істини. Вони наголошували на необхідності вивчення цієї істини, в тому числі у стінах Острозької академії.
1632 року була заснована Києво-Могилянська академія в результаті об'єднання Київського братства та культурно-освітнього гуртка при Києво-Печерській Лаврі. З самого початку свого існування академія мала світський статус та західноєвропейську спрямованість. Проте вона виступала як захисник наукової та філософської православної релігійної традиції. Академія відстоювала і обґрунтовувала істинність православної церкви та представляла філософські знання античності, теологію Середньовіччя, гуманізм Відродження та наукові досягнення Нового часу. Таким чином, філософія, розвиваючись в Києво-Могилянській академії XVII століття, відхилялася від категорично негативного сприйняття латинської науки та спрямовувалася до наукового підходу у викладанні навчальних дисциплін. Києво-Могилянська академія стала не лише проправославним науковим центром, але й вбирала в себе філософські ідеї Відродження, Реформації та Нового часу, вплітаючи їх у українську філософську думку та розширюючи її обґрунтування.
Філософія в Україні X–XVII століття стала прикладом толерантного поєднання світової філософії з українськими світоглядними орієнтирами, враховуючи сучасні філософські тенденції. Перші навчальні заклади внесли значний вклад у поширення та розвиток філософських знань у вітчизняній філософській думці того часу. Вони стали стимулятором зацікавленості української науки філософським пошуком істини.
Серед інших впливових діячів – Михайло Драгоманов та Василь Сухомлинський, чиї праці підкреслювали важливість освіти, важливість моральних цінностей та цілісного розвитку дітей.
Додаткова література
Книги
- Джон Дьюї (1916). Democracy and Education: an introduction to the philosophy of education (англ). the University of Michigan: Macmillan. с. 284. ISBN 9781511577359 (ел.книга).
- Філософія освіти: навчальний посібник. – 2-ге видання / за наук. ред. академіка В. П. Андрущенка [та ін.]. – Київ Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2021. – 348 с.
- Філософія освіти і науки: навчальний посібник. В. П. Загороднюк та ін. — Київ: Знання України, 2018. – 248 с.
- Зінченко В.В. Екзистенційно-діалогічна модель філософії освіти: освітньо-виховна та соціально-духовна комунікація у контексті суспільного розвитку // Філософія освіти. Philosophy of Education. – 2018. – 1(22). – С.115-133.
- Опачко М.В. Філософія сучасної освіти. Навчально-методичний посібник / Магдалина Василівна Опачко. – Ужгород: УжНУ, 2016. – 72 с
- Навчальний посібник з курсу «Філософія освіти» для осіб, що навчаються в магістратурі за спеціальністю «Педагогіка вищої школи». / Т.Н. Кучера, Л.І. Насонова, В.В. Дейнека. – Харків: ХНМУ, 2015. – 63 с.
- Bufford Th. Toward а Philosophy Education. – Boston:World-Press,2001.–278 р.
- Гершунский Б. С. Философия образования для XXI века. М., 1998.
Журнали
- Філософія освіти (укр., англ.)
- Educational Philosophy and Theory ()
- Journal of Philosophy of Education (Oxford University Press)
- Studies in Philosophy and Education ()
Примітки
- Джон Дьюї (1916). Democracy and Education: an introduction to the philosophy of education (англ) . the University of Michigan: Macmillan. с. 284. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - за наук. ред. академіка В. П. Андрущенка . та ін. (2021). Філософія освіти: навчальний посібник (PDF). Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова. с. 348.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|last=
() - ChatGPT (червень 2023). Дай визначення філософії освіти для Вікіпедії (укр) . OpenAI.
- Излагаемая информация здесь и дальше приводится по исследованию М. Н. Кожевниковой по философии образования. См. : Глава 1. Философия образования: модули описания // Кожевникова М. Н. Философия образования в буддийской традиции. Дисс. на соиск.уч.стак как филос. н. — СПб., СПбУ, 2009. С. 25-74.
- ChatGPT (16 червня 2023). Напиши главу "Предмет і специфіка галузі філософії освіти" (укр) . OpenAI.
- Дьюи писал: «Если философия сама безразлично относится к воспитанию, она — не философия. Философию можно определить как общую теорию воспитания». В кн.: Дьюи Дж. Введение в философию образования М., 1921. С. 55.
- Philip. G. Smith, Philosophy of education: introductory studies. New York, Evanston and London, 1965. P. 51 — 71.
- Harry S. Broudy et. al., Philosophy of education: an organization of topics and selected sources. Urbana, Chicago and London: University of Illinois Press, 1967. P.11.
- Wilfred Carr, Philosophy and education, Journal of Philosophy of education, vol.38, 2004. P. 59.
- Jonas F. Soltis, "Introduction, " in Philosophy and Education, ed. Jonas F. Soltis (Chicago: The University of Chicago Press, 1981).
- ChatGPT (червень 2023). Напиши коротку, але змістовну главу "Світові дослідження у галузі філософії освіти" (укр) . OpenAI.
- Картина направлений западной философии образования излагается по кн.: Огурцов А. П., Платонов В. В. Образы образования. Западная философия образования. XX век. СПб.: РХГИ, 2004.
Посилання
- Аксіологія педагогічна // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filosofiya osviti angl Philosophy of education galuz filosofskogo znannya sho maye svoyim predmetom osvitu Vede vidlik svoyeyi istoriyi yak okremoyi disciplini z pochatku XX stolittya Rodonachalnikom filosofiyi osviti v sviti vvazhayetsya anglo amerikanskij filosof Dzhon Dyuyi Filosofiya osviti galuz filosofiyi sho vivchaye sutnist cinnosti ta filosofski zasadi osviti Vona analizuye filosofski problemi pov yazani z osvitoyu taki yak yiyi priroda meta cili zmist proces ta rezultati Filosofiya osviti doslidzhuye filosofski koncepciyi ta principi sho lezhat v osnovi osvitnoyi sistemi ta vplivayut na formuvannya osobistosti Vona takozh vivchaye rol osviti u suspilstvi vzayemozv yazok osviti z inshimi filosofskimi kategoriyami etichni ta moralni aspekti osviti a takozh spriyaye formuvannyu osvitnih koncepcij ta polipshennyu sistemi osviti Filosofiya osviti vplivaye na rozvitok osvitnih politik praktik ta dopomagaye viroblyati krashi pidhodi do navchannya j vihovannya V anglomovnih krayinah filosofiya osviti v danij chas ce galuz z ustalenim disciplinarnim statusom predstavlena v universitetah okremimi kafedrami persh za vse na fakultetah filosofiyi ta v ryadi vipadkiv v Colleges of education fakultetah osviti Predmet i specifika galuzi filosofiyi osvitiFilosofiya osviti ye okremoyu galuzzyu filosofiyi sho vivchaye sutnist cinnosti ta filosofski zasadi osviti Vona rozglyadaye osvitu yak skladnu socialnu kulturnu ta filosofsku problemu sho maye velike znachennya dlya rozvitku suspilstva ta formuvannya osobistosti Predmet filosofiyi osviti polyagaye v analizi i rozuminni osnovnih pitan pov yazanih z osvitoyu takih yak yiyi priroda meta cili zmist proces ta rezultati Vona doslidzhuye filosofski zasadi ta principi yaki lezhat v osnovi osvitnoyi sistemi ta vplivayut na formuvannya osobistosti Osnovna specifika galuzi filosofiyi osviti polyagaye u tomu sho vona vivchaye osvitu yak fenomen sho perebuvaye na peretini filosofiyi sociologiyi psihologiyi nejronauki ta inshih nauk Vona postijno rozglyadaye osvitu u konteksti suspilstva kulturi etiki ta inshih filosofskih kategorij Odnim z vazhlivih aspektiv filosofiyi osviti ye rozuminnya roli osviti v suspilstvi Vona doslidzhuye yak osvita vplivaye na formuvannya socialnih cinnostej rozvitok kulturi ta pidtrimku demokratichnih procesiv Filosofiya osviti rozglyadaye osvitu yak mehanizm sho dopomagaye lyudyam rozumiti svit rozvivati svoyi zdibnosti ta realizovuvati svij potencial Filosofiya osviti takozh doslidzhuye pitannya etichnih ta moralnih aspektiv osviti Vona stavit pitannya pro vidpovidalnist osvitnogo procesu pered suspilstvom ta moralni obov yazki osvityan Vona takozh rozglyadaye problemi rivnogo dostupu do osviti spravedlivosti ta etichnih norm sho povinni buti vrahovani v osvitnij sistemi V cilomu filosofiya osviti ye disciplinoyu sho pracyuye nad teoretichnimi osnovami osviti analizuye filosofski problemi pov yazani z osvitoyu ta spriyaye rozvitku osvitnih koncepcij ta idej Vona vplivaye na formuvannya osvitnoyi politiki ta praktiki spryamovani na polipshennya sistemi osviti ta zabezpechennya rozvitku suspilstva cherez navchannya j vihovannya Istoriya stanovlennya suchasnoyi filosofiyi osviti Dzh Dyuyi obgruntuvav isnuvannya i predmet filosofiyi osviti yak determinovanij prirodoyu samoyi filosofiyi Cyu zh poziciyu podilyav i drugij z osnovopolozhnikiv anglo amerikanskoyi tradiciyi filosofiyi osviti A Uajthed F Smit v 60 h rokah XX st proanalizuvav stavlennya filosofiyi ta osviti v istoriyi stanovlennya oblasti filosofiyi osviti rozriznyayuchi poziciyi filosofiyi i osviti filosofiyi v osviti filosofiyi dlya osviti ta filosofiyi osviti i zaproponuvav rozumiti filosofiyu osviti yak galuz sistemnih doslidzhen G Braudi pidkresliv neobhidnist dlya sferi filosofiyi osviti logichnoyi organizaciyi Azh do teperishnogo chasu obgovoryuyetsya specifika predmeta i mezhi oblasti filosofiyi osviti tak odin z providnih filosofiv osviti Velikoyi Britaniyi U Karr opisav istoriyu viniknennya danoyi sub oblasti v ramkah akademichnoyi filosofiyi yak naslidok rozpochatogo v XX v vidilennya dodatkovih predmetnih sfer poryad z filosofiyeyu svidomosti filosofiyeyu movi filosofiyeyu diyalnosti i yak priklad poyednannya chistoyi i prikladnoyi filosofiyi Suchasni filosofi osviti pidkreslyuyut znachushist filosofiyi osviti dlya pedagogiv viznachayuchi yiyi specifiku v comu plani yak te sho maye virishuvati sumnivi pedagogiv u cinnosti osvitnih zusil sho viznachaye dlya pedagogiv misce podij i procesiv v fundamentalnomu poryadku rechej prichomu v garmonijnomu spivvidnoshenni z cim poryadkom te sho v pidsumku prizvodit pedagogiv do rozuminnya vishoyi meti svoyeyi osvitnoyi roboti Odnochasno z cim zi svogo boku filosofiya osviti ce filosofski disciplinovani metodi mislennya korpus dovedenih tehnik analizu argumentaciyi i teoretichnogo pobudovi dlya virishennya problem osviti Svitovi doslidzhennya u galuzi filosofiyi osvitiFilosofiya osviti ye shiroko doslidzhuvanoyu galuzzyu u svitovomu konteksti Ucheni ta filosofi z riznih krayin provodyat vazhlivi doslidzhennya spryamovani na rozuminnya sutnosti osviti yiyi filosofskih zasad ta rol u suspilstvi Odnim z klyuchovih napryamkiv doslidzhen ye analiz filosofskih pidhodiv do osviti Vcheni vivchayut rizni filosofski shkoli ta techiyi taki yak peripatetiki idealisti ekzistencialisti postmodernisti ta inshi zokrema yih vpliv na rozvitok osviti navchannya ta vihovannya ditej Doslidzhennya takozh spryamovani na vivchennya filosofskih koncepcij osviti takih yak gumanistichna osvita progresivna osvita kritichna osvita ta inshi Ci koncepciyi rozglyadayutsya z tochki zoru yih filosofskih zasad cinnostej ta cilej a takozh yihnogo vplivu na formuvannya suspilstva ta rozvitok osobistosti Dodatkovo doslidniki zajmayutsya vivchennyam filosofskih problem osviti takih yak rol vchitelya ta uchnya priroda znannya meta osviti svoboda ta vidpovidalnist u navchanni ta inshi Voni doslidzhuyut sutnist cih problem shukayut novi pidhodi ta perspektivi yih virishennya Naukovi doslidzhennya u galuzi filosofiyi osviti spriyayut rozshirennyu znan pro osvitu yak socialne yavishe ta jogo vzayemozv yazok z filosofiyeyu Voni sponukayut do rozdumiv pro sutnist osviti yiyi metu ta znachennya a takozh spriyayut rozvitku novih koncepcij ta idej yaki spriyatimut polipshennyu sistemi osviti ta vihovannya v suchasnomu sviti V svitovih doslidzhennyah u galuzi filosofiyi osviti viyavlyayutsya rizni pidhodi ta dumki sho dopomagayut u formuvanni riznobichnogo ta glibshogo rozuminnya ciyeyi vazhlivoyi sferi lyudskogo zhittya Postijni doslidzhennya ta obmin ideyami u cij galuzi spriyayut rozvitku osvitnih sistem ta dopomagayut viroblyati krashi pidhodi do navchannya ta vihovannya novih pokolin U XX st v sferi filosofiyi osviti vinikli rizni napryamki pov yazani z osnovnimi filosofskimi techiyami Analitichna filosofiya osviti rozvivalasya z poch 60 h rr v SShA Angliyi Avstraliyi I Sheffler R S Pitersom E Makmillanom D Soltis ta in Kritiko racionalistichna filosofiya osviti sho vidobrazhaye ideyi K Poppera rozroblyalasya z poch 60 h rr V Brecinkoj G Zdarcilom F Kube R Lohnera i in Kulturologichnij pidhid v filosofiyi osviti buv predstavlenij K Kershenshtejnerom a takozh E Shprangerom Ekzistencijno dialogichna filosofiya osviti spiralasya na ideyi i roboti M Bubera Gumanistichne spryamuvannya filosofiyi osviti vtilyuvalo ideyi pedagogiki K Rodzhersa Pedagogichna antropologiya v osobi I Derbolava O F Bolnova G Rota M I Langevelda P Kerna G H Vittiga E Majnberga spiralasya na filosofsku antropologiyu M Sheler G Plessnera A Portman E Kassirer ta in Kritiko emansipatorska filosofiya osviti mala v yakosti svoyih zasnovnikiv K Mollenhauera V Blankerca V Lemperta V Klafki sho vidokremilisya v kinci 60 h rokiv vid napryamku pedagogichnoyi antropologiyi Ci filosofi oriyentuvalisya na frankfurtsku filosofiyu neomarksizma M Horkhajmer T Adorno G Markuze Yu Habermasa i stverdzhuvali nepravomirnist vidrivu osviti vid politiki vvazhayuchi za neobhidne zaluchati osvitu v politichni ruhu za emansipaciyu osobistosti i mizhosobistisnih vidnosin vid panuvannya vidchuzhenih struktur ta ideologij Do yihnih idej blizka libertarna pedagogika F Ferrera P Frejre P Maklarena i in Postmoderna filosofiya osviti bula predstavlena D Lencenom V Fisherom K Vyunsh G Gizeke v Nimechchini S Aronovitcem U dol v SShA Posmodernisti borolisya za demokratichnist za plyuralizm samokoshtovnih praktik za deprofessionalizacii filosofiyi proti diktatu teorij i sistem v osvitnij sferi zblizhuyuchis v comu plani z Antipedagogika I Illicha i P Frejre Filosofiya osviti v UkrayiniVitchiznyana filosofska dumka pochala rozkvitati u H HI stolittyah sho vvazhayetsya bagatma doslidnikami klyuchovim periodom Vvedennya hristiyanstva stalo vazhlivim faktorom u poshirenni yevropejskih filosofskih idej na teritoriyi Ukrayini Pochinayuchi z H stolittya na Ukrayini z yavlyalisya knigozbirni a osvichenist shvidko poshiryuvalasya Pershimi poshiryuvachami vzhe vidomih filosofskih poglyadiv z Yevropi v Ukrayini buli mandrivni vcheni yaki peredavali svoyi znannya z za kordonu Filosofichnij aspekt u literaturi togo periodu v osnovnomu stosuvavsya religijno bogoslovskih moralno etichnih i naukovo prirodnichih pitan zalishayuchi ostoron osnovni filosofski problemi Filosofiya rozglyadalas yak sposib osmislennya svitu Literatura z filosofskim zmistom ne mala velikoyi populyarnosti sered naselennya togo chasu cherez negramotnist bilshosti lyudej ta vidsutnist osvitnih centriv zahidnogo ta vizantijskogo tipu Pochatok XVI stolittya v Ukrayini buv povorotnim momentom dlya poshirennya filosofiyi Postupova polonizaciya ukrayinskih zemel ta zrostannya vplivu katolickoyi cerkvi sponukali do zahistu pravoslavnoyi hristiyanskoyi tradiciyi ta rozvitku vlasnoyi intelektualnoyi gnuchkosti Ce bulo mozhlivo zavdyaki Zasnuvannyu ta rozvitku vlasnih osvitnih institucij Vstanovlennyu kriteriyiv osvichenosti Viznachennyu avtoritetiv u literaturnih dzherelah Viroblennyu vlasnih naukovih filosofskih ta religijnih prioritetiv Formuvannyu vitchiznyanoyi filosofsko osvitnoyi strategiyi Golovnu rol u comu procesi vidigrali bratstva U drugij polovini XVI stolittya bratstva pochali organizovuvati shkoli ta drukarni U cih shkolah vikladannya provodilosya ukrayinskoyu movoyu vivchalisya grecka ta latinska movi arifmetika piyitika astronomiya muzika gramatika ritorika ta bogoslov ya Z yavilisya shkoli visokogo rivnya Kulturno osvitnya ta naukovo literaturna diyalnist bratstv stala neobhidnoyu umovoyu formuvannya vlasnoyi kulturnoyi u tomu chisli filosofskoyi ukrayinskoyi tradiciyi Katolicka cerkva takozh namagalas utverditi svoyi tradiciyi za dopomogoyu pisma ta slova stvoryuyuchi vlasni navchalni zakladi Golovnoyu metoyu cih shkil bulo poshirennya istin katolickogo virovchennya Krim pochatkovoyi osviti ci shkoli takozh nadavali vishu osvitu vklyuchayuchi vivchennya filosofiyi Odniyeyu z pershih vishih osvitnih ustanov v Ukrayini bula Ostrozka akademiya zasnovana naprikinci XVI stolittya 1576 rik U nij vikladalisya sim vilnih nauk a takozh staroslov yanska grecka ta latinska movi medicina ta pravo Ostrog mav tisni zv yazki z nacionalnimi ta zarubizhnimi osvitno kulturnimi centrami ukrayinskimi bratstvami shkolami ta protestantskimi centrami v inshih mistah Filosofiya v Ostrozi vikladalas yak vitchiznyanimi vikladachami sho otrimali osvitu zakordonom tak i inozemnimi naukovcyami Krim akademiyi v Ostrozi takozh diyala drukarnya na bazi yakoyi pracyuvav gurtok ostrozkih knizhnikiv Ostrozki knizhniki vidilyalisya svoyeridnistyu filosofskih i naukovih doslidzhen voni vidkidali vazhlivist latinskih znan vklyuchayuchi filosofiyu u dosyagnenni bozhestvennoyi istini Voni nagoloshuvali na neobhidnosti vivchennya ciyeyi istini v tomu chisli u stinah Ostrozkoyi akademiyi 1632 roku bula zasnovana Kiyevo Mogilyanska akademiya v rezultati ob yednannya Kiyivskogo bratstva ta kulturno osvitnogo gurtka pri Kiyevo Pecherskij Lavri Z samogo pochatku svogo isnuvannya akademiya mala svitskij status ta zahidnoyevropejsku spryamovanist Prote vona vistupala yak zahisnik naukovoyi ta filosofskoyi pravoslavnoyi religijnoyi tradiciyi Akademiya vidstoyuvala i obgruntovuvala istinnist pravoslavnoyi cerkvi ta predstavlyala filosofski znannya antichnosti teologiyu Serednovichchya gumanizm Vidrodzhennya ta naukovi dosyagnennya Novogo chasu Takim chinom filosofiya rozvivayuchis v Kiyevo Mogilyanskij akademiyi XVII stolittya vidhilyalasya vid kategorichno negativnogo sprijnyattya latinskoyi nauki ta spryamovuvalasya do naukovogo pidhodu u vikladanni navchalnih disciplin Kiyevo Mogilyanska akademiya stala ne lishe propravoslavnim naukovim centrom ale j vbirala v sebe filosofski ideyi Vidrodzhennya Reformaciyi ta Novogo chasu vplitayuchi yih u ukrayinsku filosofsku dumku ta rozshiryuyuchi yiyi obgruntuvannya Filosofiya v Ukrayini X XVII stolittya stala prikladom tolerantnogo poyednannya svitovoyi filosofiyi z ukrayinskimi svitoglyadnimi oriyentirami vrahovuyuchi suchasni filosofski tendenciyi Pershi navchalni zakladi vnesli znachnij vklad u poshirennya ta rozvitok filosofskih znan u vitchiznyanij filosofskij dumci togo chasu Voni stali stimulyatorom zacikavlenosti ukrayinskoyi nauki filosofskim poshukom istini Sered inshih vplivovih diyachiv Mihajlo Dragomanov ta Vasil Suhomlinskij chiyi praci pidkreslyuvali vazhlivist osviti vazhlivist moralnih cinnostej ta cilisnogo rozvitku ditej Dodatkova literaturaKnigi Dzhon Dyuyi 1916 Democracy and Education an introduction to the philosophy of education angl the University of Michigan Macmillan s 284 ISBN 9781511577359 el kniga Filosofiya osviti navchalnij posibnik 2 ge vidannya za nauk red akademika V P Andrushenka ta in Kiyiv Vid vo NPU imeni M P Dragomanova 2021 348 s Filosofiya osviti i nauki navchalnij posibnik V P Zagorodnyuk ta in Kiyiv Znannya Ukrayini 2018 248 s Zinchenko V V Ekzistencijno dialogichna model filosofiyi osviti osvitno vihovna ta socialno duhovna komunikaciya u konteksti suspilnogo rozvitku Filosofiya osviti Philosophy of Education 2018 1 22 S 115 133 Opachko M V Filosofiya suchasnoyi osviti Navchalno metodichnij posibnik Magdalina Vasilivna Opachko Uzhgorod UzhNU 2016 72 s Navchalnij posibnik z kursu Filosofiya osviti dlya osib sho navchayutsya v magistraturi za specialnistyu Pedagogika vishoyi shkoli T N Kuchera L I Nasonova V V Dejneka Harkiv HNMU 2015 63 s Bufford Th Toward a Philosophy Education Boston World Press 2001 278 r Gershunskij B S Filosofiya obrazovaniya dlya XXI veka M 1998 Zhurnali Filosofiya osviti ukr angl Educational Philosophy and Theory Taylor amp Francis Journal of Philosophy of Education Oxford University Press Studies in Philosophy and Education Springer PrimitkiDzhon Dyuyi 1916 Democracy and Education an introduction to the philosophy of education angl the University of Michigan Macmillan s 284 ISBN 9781511577359 el kniga a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka za nauk red akademika V P Andrushenka ta in 2021 Filosofiya osviti navchalnij posibnik PDF Kiyiv NPU imeni M P Dragomanova s 348 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Yavne vikoristannya ta in u last dovidka ChatGPT cherven 2023 Daj viznachennya filosofiyi osviti dlya Vikipediyi ukr OpenAI Izlagaemaya informaciya zdes i dalshe privoditsya po issledovaniyu M N Kozhevnikovoj po filosofii obrazovaniya Sm Glava 1 Filosofiya obrazovaniya moduli opisaniya Kozhevnikova M N Filosofiya obrazovaniya v buddijskoj tradicii Diss na soisk uch stak kak filos n SPb SPbU 2009 S 25 74 ChatGPT 16 chervnya 2023 Napishi glavu Predmet i specifika galuzi filosofiyi osviti ukr OpenAI Dyui pisal Esli filosofiya sama bezrazlichno otnositsya k vospitaniyu ona ne filosofiya Filosofiyu mozhno opredelit kak obshuyu teoriyu vospitaniya V kn Dyui Dzh Vvedenie v filosofiyu obrazovaniya M 1921 S 55 Philip G Smith Philosophy of education introductory studies New York Evanston and London 1965 P 51 71 Harry S Broudy et al Philosophy of education an organization of topics and selected sources Urbana Chicago and London University of Illinois Press 1967 P 11 Wilfred Carr Philosophy and education Journal of Philosophy of education vol 38 2004 P 59 Jonas F Soltis Introduction in Philosophy and Education ed Jonas F Soltis Chicago The University of Chicago Press 1981 ChatGPT cherven 2023 Napishi korotku ale zmistovnu glavu Svitovi doslidzhennya u galuzi filosofiyi osviti ukr OpenAI Kartina napravlenij zapadnoj filosofii obrazovaniya izlagaetsya po kn Ogurcov A P Platonov V V Obrazy obrazovaniya Zapadnaya filosofiya obrazovaniya XX vek SPb RHGI 2004 PosilannyaAksiologiya pedagogichna VUE