Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

портрет Джон Воркап Корнфортангл John Warcup Kappa CornforthНародився7 вересня 1917 1917 09 07 Сідней АвстраліяПомер14 г

Джон Воркап Корнфорт

Джон Воркап Корнфорт

Джон Воркап Корнфорт
англ. John Warcup 'Kappa' Cornforth
image
Народився7 вересня 1917(1917-09-07)
Сідней, Австралія
Помер14 грудня 2013(2013-12-14) (96 років)
Брайтон, Брайтон і Гоув, Східний Сассекс, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія
Похованняd[1]
Місце проживанняБрайтон
Країнаimage Австралія
Національністьimage Австралія
Діяльністьхімік, викладач університету
Alma materСіднейський університет
Оксфордський університет
Галузьхімія
ЗакладУніверситет Ворика
Університет Сассексу[2]
ВчителіРоберт Робінсон
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Національна академія наук США
Академія наук Австралії
Американська академія мистецтв і наук
Нідерландська королівська академія наук
Європейська академія
Відомий завдяки:стереохімія каталізовани ензимами реакцій
Брати, сестриd[3]
У шлюбі зd[4]
Нагородиimage Нобелівська премія з хімії (1975)
image
Кавалер ордена Австралії

Королівська медаль (1976)
Медаль Коплі (1982)
image Джон Корнфорт у Вікісховищі

Сер Джон Воркап Корнфорт (англ. Sir John Warcup 'Kappa' Cornforth; 7 вересня 1917, Сідней — 14 грудня 2013) — австралійський хімік-органік. Член Лондонського королівського товариства (1953). Нобелівська премія з хімії (1975) за дослідження стереохімії реакцій ферментативного каталізу (спільно з Володимиром Прелогом).

Біографія

Народився 7 вересня 1917 в Сіднеї в сім'ї англійця Дж. В. Корнфорта і уродженки Австралії Гільди Ейпперн. У дитинстві жив в Сіднеї і в сільській місцевості штату Новий Південний Уельс. У 10-річному віці у нього з'явилися перші ознаки втрати слуху від , і через 10 років він втратив слух. Серйозний інтерес до хімії з'явився у Корнфорта ще в роки навчання в середній школі Сіднея для хлопчиків.

У 1933 Корнфорт поступив в університет Сіднея і через 4 роки на відмінно закінчив його, отримавши медаль. Він і інша студентка Ріта Г. Харраденс (Rita Harradence) виграли стипендію, що дозволяє здобути освіту в Оксфордському університеті. У 1939 коли молоді люди відправилися на навчання до Англії, почалася Друга світова війна. У 1941 вони одружилися, і тоді ж їм був присуджений докторський ступінь з хімії.

У роки війни подружжя Корнфорт вивчали синтез стероїдів і хімічну будову Пеніциліну, відкритого Александером Флемінгом (Нобелівський лауреат з фізіології і медицини, 1945). Підсумки цих досліджень були відображені в міжнародному звіті, що вийшов в 1949 році, «Хімія Пеніциліну».

З 1946 по 1962 подружжя Корнфорт працювали в лабораторії Ради з медичних досліджень.

Корнфорт вивчав синтез природних стероїдів, зокрема, холестерину. Молекула холестерину містить 27 атомів вуглецю, 19 з яких складають тетрацикличну кільцеву систему, а 8 — бічний вуглецевий ланцюг.

Ще в 1940-ві Конрад Еміль Блох (Нобелівська премія з фізіології і медицини, 1964) показав, що синтез холестерину в біологічних системах починається з молекули ацетилкофермента А (біохімічно активованої форми оцтової кислоти), з якої походять всі атоми вуглецю холестерину. Три молекули ацетилкофермента А з'єднуються з утворенням молекули 3-гідрокси-3-метилглутарил-кофермента А, основу якої складає фрагмент з 6 атомів вуглецю, який відновлюється до мевалонової кислоти. Мевалонова кислота потім перетворюється на п'ятивуглецевий ізопентенілпірофосфат, який, пройшовши через серію конденсацій, утворює сквален. Цей вуглеводень циклизуєтся до ланостерина і з втратою врешті-решт трьох вуглецевих атомів утворює холестерин.

Застосувавши метод мічених атомів, Корнфорт і його колега Джордж Поп'як (англ. George Popjak) визначили структурне положення кожної молекули оцтової кислоти в холестерині і, крім того, ідентифікували 24 проміжних стадії переходу від мевалонової кислоти до сквалену. Дружина Корнфорта синтезувала мічені попередники мевалонової кислоти.

Корнфорт і Поп'як зосередили увагу на стереохімії взаємодії між ферментами і їхніми субстратами при синтезі сквалена з мевалонової кислоти. Вони систематично мітили кожний з 6 метиленових воднів в мевалонової кислоті дейтерієм або тритієм. Поєднуючи введення радіоізотопів, ензимологію, методи синтезу і хімічної деструкції і точні фізико-хімічні методи, Корнфорт і Поп'як довели, що всі взаємодії «фермент — субстрат» між мевалонової кислотою і скваленом є стереоспецифичними, тобто в результаті їхньої взаємодій утворюється певний стереоізомер.

Далі, починаючи з 1967 Корнфорт в співпраці з німецьким хіміком Германом Еггерером (нім. Hermann Eggerer) працював з асиметричною метильной групою — з нормальним, дейтерієвим і тритієвим атомами водню (–CHDT). Вони використовували асиметричну оцтову кислоту (CHDT–СООН) для подальшого вивчення стереохімії реакцій фермент — субстрат. Вони встановили не тільки те, який саме атом водню переноситься при конденсації молекул ізопентенілпірофосфата (проміжна стадія в біосинтезі холестерину), але і походження всіх 30 атомів водню в сквалені.

Вони показали, що стереоспецифічність має вирішальне значення для активності ферменту, що вона може бути прихованою або неявною і виявлятися тільки в результаті стереохімічного аналізу і, нарешті, що стереоспецифічність взаємодії «фермент — субстрат» не залежить від структурного зв'язку субстрата з продуктом. Крім того, вони виявили, що проміжні стадії взаємодії «фермент — субстрат» в біосинтезі терпенових з'єднань також є стереоспецифічними.

За словами Корнфорта, мета роботи, що проводиться ним, полягала в тому, щоб «виявити приховану асиметрію, стереоспецифічність в життєвих процесах шляхом дослідження асиметрії, яка доступна для вивчення».

У 1962 Корнфорт і його колега Поп'як були призначені співдиректорами лабораторії ензимології компанії «Шелл рісерч лімітед» в Ситтінгборні (графство Кент), недалеко від Лондона. З 1965 по 1971 рік Корнфорт одночасно працював ад'юнкт-профессором в школі молекулярної науки Ворикського університету.

Корнфорт і Поп'як, окрім своєї основної роботи по стероїдному синтезу, ідентифікували також атом водню кофермента НАДН (відновленого никотінамідаденіндінуклеотіда), який переноситься молекулярним киснем в біологічних окислювально-відновних реакціях.

У 1975 році Корнфорту присуджена Нобелівська премія (спільно з В. Прелогом) «за роботи по стереохімії ферментативних реакцій». На церемонії нагородження Корнфорт дав наступну характеристику процесу наукового пошуку: «У світі, де так легко ігнорувати, заперечувати, спотворювати і замовчувати правду, учений нерідко приходить до висновку, що він звалив на себе дуже важку ношу. Істина для нього — рідкісний гість. Вона, подібно променю світла, що несподівано виблискує, осяває, вихоплюючи з темноти новий порядок і красу. Набагато ж частіше вона нагадує не відмічений на карті риф, який топить корабель в темряві. Тому гідний пошани той, хто готовий прийняти таку умову пошуку істини… і полегшити ношу учених, розділивши її з ними».

Пішовши в 1975 у відставку з лабораторії хімічної ензимології, Корнфорт став професором Сассекського університету. Цю посаду вчений займав протягом семи років.

Подружжя Корнфорт багато років разом працювали в хімічній лабораторії. Жили в Саксон-Дауні (графство Східний Сассекс).

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. http://sydney.edu.au/science/chemistry/about-us/nobel-laureate-sir-john-cornforth.shtml
  3. Olympedia – Roger Cornforth — 2006.
    d:Track:Q95606922
  4. http://sydney.edu.au/science/chemistry/news-events/articles/2017/sir-john-cornforth-100-years.shtml

Джерела

  • Изотопы в органической химии / Перспективы развития органической химии / Под ред. А. Тодда. Пер. с англ. и нем. М., 1959; Absolute configuration of cholesterol // Nature. 1954. V. 173. № 4403 (with I. Youhotsky), Absolute stereochemistry of some enzymic processes // Biochem. J. 1963. V. 86.

Посилання

  • Bio from nobelprize.org [ 4 грудня 2008 у Wayback Machine.]
  • (audio)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

portret Dzhon Vorkap Kornfortangl John Warcup Kappa CornforthNarodivsya7 veresnya 1917 1917 09 07 Sidnej AvstraliyaPomer14 grudnya 2013 2013 12 14 96 rokiv Brajton Brajton i Gouv Shidnij Sasseks Pivdenno Shidna Angliya Angliya Velika BritaniyaPohovannyad 1 Misce prozhivannyaBrajtonKrayina AvstraliyaNacionalnist AvstraliyaDiyalnisthimik vikladach universitetuAlma materSidnejskij universitet Oksfordskij universitetGaluzhimiyaZakladUniversitet Vorika Universitet Sasseksu 2 VchiteliRobert RobinsonChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Nacionalna akademiya nauk SShA Akademiya nauk Avstraliyi Amerikanska akademiya mistectv i nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Yevropejska akademiyaVidomij zavdyaki stereohimiya katalizovani enzimami reakcijBrati sestrid 3 U shlyubi zd 4 NagorodiNobelivska premiya z himiyi 1975 Kavaler ordena Avstraliyi Korolivska medal 1976 Medal Kopli 1982 Dzhon Kornfort u Vikishovishi Ser Dzhon Vorkap Kornfort angl Sir John Warcup Kappa Cornforth 7 veresnya 1917 Sidnej 14 grudnya 2013 avstralijskij himik organik Chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1953 Nobelivska premiya z himiyi 1975 za doslidzhennya stereohimiyi reakcij fermentativnogo katalizu spilno z Volodimirom Prelogom BiografiyaNarodivsya 7 veresnya 1917 v Sidneyi v sim yi anglijcya Dzh V Kornforta i urodzhenki Avstraliyi Gildi Ejppern U ditinstvi zhiv v Sidneyi i v silskij miscevosti shtatu Novij Pivdennij Uels U 10 richnomu vici u nogo z yavilisya pershi oznaki vtrati sluhu vid i cherez 10 rokiv vin vtrativ sluh Serjoznij interes do himiyi z yavivsya u Kornforta she v roki navchannya v serednij shkoli Sidneya dlya hlopchikiv U 1933 Kornfort postupiv v universitet Sidneya i cherez 4 roki na vidminno zakinchiv jogo otrimavshi medal Vin i insha studentka Rita G Harradens Rita Harradence vigrali stipendiyu sho dozvolyaye zdobuti osvitu v Oksfordskomu universiteti U 1939 koli molodi lyudi vidpravilisya na navchannya do Angliyi pochalasya Druga svitova vijna U 1941 voni odruzhilisya i todi zh yim buv prisudzhenij doktorskij stupin z himiyi U roki vijni podruzhzhya Kornfort vivchali sintez steroyidiv i himichnu budovu Penicilinu vidkritogo Aleksanderom Flemingom Nobelivskij laureat z fiziologiyi i medicini 1945 Pidsumki cih doslidzhen buli vidobrazheni v mizhnarodnomu zviti sho vijshov v 1949 roci Himiya Penicilinu Z 1946 po 1962 podruzhzhya Kornfort pracyuvali v laboratoriyi Radi z medichnih doslidzhen Kornfort vivchav sintez prirodnih steroyidiv zokrema holesterinu Molekula holesterinu mistit 27 atomiv vuglecyu 19 z yakih skladayut tetraciklichnu kilcevu sistemu a 8 bichnij vuglecevij lancyug She v 1940 vi Konrad Emil Bloh Nobelivska premiya z fiziologiyi i medicini 1964 pokazav sho sintez holesterinu v biologichnih sistemah pochinayetsya z molekuli acetilkofermenta A biohimichno aktivovanoyi formi octovoyi kisloti z yakoyi pohodyat vsi atomi vuglecyu holesterinu Tri molekuli acetilkofermenta A z yednuyutsya z utvorennyam molekuli 3 gidroksi 3 metilglutaril kofermenta A osnovu yakoyi skladaye fragment z 6 atomiv vuglecyu yakij vidnovlyuyetsya do mevalonovoyi kisloti Mevalonova kislota potim peretvoryuyetsya na p yativuglecevij izopentenilpirofosfat yakij projshovshi cherez seriyu kondensacij utvoryuye skvalen Cej vuglevoden ciklizuyetsya do lanosterina i z vtratoyu vreshti resht troh vuglecevih atomiv utvoryuye holesterin Zastosuvavshi metod michenih atomiv Kornfort i jogo kolega Dzhordzh Pop yak angl George Popjak viznachili strukturne polozhennya kozhnoyi molekuli octovoyi kisloti v holesterini i krim togo identifikuvali 24 promizhnih stadiyi perehodu vid mevalonovoyi kisloti do skvalenu Druzhina Kornforta sintezuvala micheni poperedniki mevalonovoyi kisloti Kornfort i Pop yak zoseredili uvagu na stereohimiyi vzayemodiyi mizh fermentami i yihnimi substratami pri sintezi skvalena z mevalonovoyi kisloti Voni sistematichno mitili kozhnij z 6 metilenovih vodniv v mevalonovoyi kisloti dejteriyem abo tritiyem Poyednuyuchi vvedennya radioizotopiv enzimologiyu metodi sintezu i himichnoyi destrukciyi i tochni fiziko himichni metodi Kornfort i Pop yak doveli sho vsi vzayemodiyi ferment substrat mizh mevalonovoyi kislotoyu i skvalenom ye stereospecifichnimi tobto v rezultati yihnoyi vzayemodij utvoryuyetsya pevnij stereoizomer Dali pochinayuchi z 1967 Kornfort v spivpraci z nimeckim himikom Germanom Eggererom nim Hermann Eggerer pracyuvav z asimetrichnoyu metilnoj grupoyu z normalnim dejteriyevim i tritiyevim atomami vodnyu CHDT Voni vikoristovuvali asimetrichnu octovu kislotu CHDT SOON dlya podalshogo vivchennya stereohimiyi reakcij ferment substrat Voni vstanovili ne tilki te yakij same atom vodnyu perenositsya pri kondensaciyi molekul izopentenilpirofosfata promizhna stadiya v biosintezi holesterinu ale i pohodzhennya vsih 30 atomiv vodnyu v skvaleni Voni pokazali sho stereospecifichnist maye virishalne znachennya dlya aktivnosti fermentu sho vona mozhe buti prihovanoyu abo neyavnoyu i viyavlyatisya tilki v rezultati stereohimichnogo analizu i nareshti sho stereospecifichnist vzayemodiyi ferment substrat ne zalezhit vid strukturnogo zv yazku substrata z produktom Krim togo voni viyavili sho promizhni stadiyi vzayemodiyi ferment substrat v biosintezi terpenovih z yednan takozh ye stereospecifichnimi Za slovami Kornforta meta roboti sho provoditsya nim polyagala v tomu shob viyaviti prihovanu asimetriyu stereospecifichnist v zhittyevih procesah shlyahom doslidzhennya asimetriyi yaka dostupna dlya vivchennya U 1962 Kornfort i jogo kolega Pop yak buli priznacheni spivdirektorami laboratoriyi enzimologiyi kompaniyi Shell riserch limited v Sittingborni grafstvo Kent nedaleko vid Londona Z 1965 po 1971 rik Kornfort odnochasno pracyuvav ad yunkt professorom v shkoli molekulyarnoyi nauki Vorikskogo universitetu Kornfort i Pop yak okrim svoyeyi osnovnoyi roboti po steroyidnomu sintezu identifikuvali takozh atom vodnyu kofermenta NADN vidnovlenogo nikotinamidadenindinukleotida yakij perenositsya molekulyarnim kisnem v biologichnih okislyuvalno vidnovnih reakciyah U 1975 roci Kornfortu prisudzhena Nobelivska premiya spilno z V Prelogom za roboti po stereohimiyi fermentativnih reakcij Na ceremoniyi nagorodzhennya Kornfort dav nastupnu harakteristiku procesu naukovogo poshuku U sviti de tak legko ignoruvati zaperechuvati spotvoryuvati i zamovchuvati pravdu uchenij neridko prihodit do visnovku sho vin zvaliv na sebe duzhe vazhku noshu Istina dlya nogo ridkisnij gist Vona podibno promenyu svitla sho nespodivano vibliskuye osyavaye vihoplyuyuchi z temnoti novij poryadok i krasu Nabagato zh chastishe vona nagaduye ne vidmichenij na karti rif yakij topit korabel v temryavi Tomu gidnij poshani toj hto gotovij prijnyati taku umovu poshuku istini i polegshiti noshu uchenih rozdilivshi yiyi z nimi Pishovshi v 1975 u vidstavku z laboratoriyi himichnoyi enzimologiyi Kornfort stav profesorom Sassekskogo universitetu Cyu posadu vchenij zajmav protyagom semi rokiv Podruzhzhya Kornfort bagato rokiv razom pracyuvali v himichnij laboratoriyi Zhili v Sakson Dauni grafstvo Shidnij Sasseks PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 http sydney edu au science chemistry about us nobel laureate sir john cornforth shtml Olympedia Roger Cornforth 2006 d Track Q95606922 http sydney edu au science chemistry news events articles 2017 sir john cornforth 100 years shtmlDzherelaIzotopy v organicheskoj himii Perspektivy razvitiya organicheskoj himii Pod red A Todda Per s angl i nem M 1959 Absolute configuration of cholesterol Nature 1954 V 173 4403 with I Youhotsky Absolute stereochemistry of some enzymic processes Biochem J 1963 V 86 PosilannyaBio from nobelprize org 4 grudnya 2008 u Wayback Machine audio

Дата публікації:
Топ