Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джелал ад-Дін — , згодом хан Золотої Орди (1412—1413), один із найвпливовіших синів Тохтамиша. В руських літописах відомий під ім'ям Зелені-Салтан Тохматишевич.
| Джелал ад-Дін | |
|---|---|
| араб. جلال الدين | |
 | |
| Народився | 1380 Золота Орда |
| Помер | 1413 |
| Країна |  Аббасидський халіфат |
| Діяльність | історик |
| Учасник | Велика війна 1409-1411 і Грюнвальдська битва |
| Посада | султан |
| Конфесія | іслам |
| Батько | Тохтамиш |
| |
Життєпис
Після фактичного захоплення влади в Золотій орді темником Єдигеєм, сини Тохтамиша знайшли захист в Москві при дворі великого князя Василя I Дмитровича. Серед них був і царевич Джелал ад-Дін. Останній 1407 року захопив Булгарський улус, але невдовзі звідти відступив під тиском Єдигея.
Після набігу Єдигея 1408 року на руські землі Василь I почав готуватися до опору, розраховуючи на синів Тохтамиша і в першу чергу на Джелал ад-Діна як на засоби для боротьби проти Єдигея і Пулад-хана, тогочасного ординського царя (Булат-Салтан в руських літописах). Вимоги Єдигея видати йому синів Тохтамиша великий князь ігнорував.
У цих умовах Джелал ад-Дін вирішив переїхати до Литви, до великого князя Вітовта, який всіляко підтримував емігрантів з Ординського царства, оселяючи їх на кордонах своєї держави. Вітовт поселив Джелал ад-Діна в Троках. Згодом Джелал ад-Дін взяв участь у знаменитій Грюнвальдській битві на боці Вітовта.
В цей час в Орді помер цар Булат і на престолі сів цар Тимур, син Темир-Кутлука. Не бажаючи коритися Єдигею, новий цар зумів підняти ординську кочову знать на боротьбу проти всесильного темника. На самому початку цієї боротьби в 1411 році Джелал ад-Дін разом з братами здійснив напад на землі Золотої Орди і розграбував західноординські улуси. В цих умовах Єдигей втік до Хорезму, де його протягом майже півроку тримали в облозі царські війська. Користуючись відсутністю царських військ Джелал ад-Дін захопив владу у Ординському царстві. В 1412 році воєначальник царя Тимура Газан зрадив його і вбивши, перейшов на бік Джелал ад-Діна.
Бажаючи покінчити з Єдигеєм, Джелал ад-Дін послав свого воєначальника, богатиря Каджулая розбити війська темника. Незважаючи на перевагу в силах, Каджулай був розбитий за допомогою військової хитрості. Каджулай загинув, а Єдигей повернувся до Хорезму.
Недовго правивший Джелал ад-Дін, за свідченнями літописів, був вбитий в бою своїм братом Керім-Берді.
Джерела
- Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и её падение [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — М.-Л., 1950.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhelal ad Din zgodom han Zolotoyi Ordi 1412 1413 odin iz najvplivovishih siniv Tohtamisha V ruskih litopisah vidomij pid im yam Zeleni Saltan Tohmatishevich Dzhelal ad Dinarab جلال الدين Narodivsya1380 Zolota OrdaPomer1413Krayina Abbasidskij halifatDiyalnististorikUchasnikVelika vijna 1409 1411 i Gryunvaldska bitvaPosadasultanKonfesiyaislamBatkoTohtamish Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPislya faktichnogo zahoplennya vladi v Zolotij ordi temnikom Yedigeyem sini Tohtamisha znajshli zahist v Moskvi pri dvori velikogo knyazya Vasilya I Dmitrovicha Sered nih buv i carevich Dzhelal ad Din Ostannij 1407 roku zahopiv Bulgarskij ulus ale nevdovzi zvidti vidstupiv pid tiskom Yedigeya Pislya nabigu Yedigeya 1408 roku na ruski zemli Vasil I pochav gotuvatisya do oporu rozrahovuyuchi na siniv Tohtamisha i v pershu chergu na Dzhelal ad Dina yak na zasobi dlya borotbi proti Yedigeya i Pulad hana togochasnogo ordinskogo carya Bulat Saltan v ruskih litopisah Vimogi Yedigeya vidati jomu siniv Tohtamisha velikij knyaz ignoruvav U cih umovah Dzhelal ad Din virishiv pereyihati do Litvi do velikogo knyazya Vitovta yakij vsilyako pidtrimuvav emigrantiv z Ordinskogo carstva oselyayuchi yih na kordonah svoyeyi derzhavi Vitovt poseliv Dzhelal ad Dina v Trokah Zgodom Dzhelal ad Din vzyav uchast u znamenitij Gryunvaldskij bitvi na boci Vitovta V cej chas v Ordi pomer car Bulat i na prestoli siv car Timur sin Temir Kutluka Ne bazhayuchi koritisya Yedigeyu novij car zumiv pidnyati ordinsku kochovu znat na borotbu proti vsesilnogo temnika Na samomu pochatku ciyeyi borotbi v 1411 roci Dzhelal ad Din razom z bratami zdijsniv napad na zemli Zolotoyi Ordi i rozgrabuvav zahidnoordinski ulusi V cih umovah Yedigej vtik do Horezmu de jogo protyagom majzhe pivroku trimali v oblozi carski vijska Koristuyuchis vidsutnistyu carskih vijsk Dzhelal ad Din zahopiv vladu u Ordinskomu carstvi V 1412 roci voyenachalnik carya Timura Gazan zradiv jogo i vbivshi perejshov na bik Dzhelal ad Dina Bazhayuchi pokinchiti z Yedigeyem Dzhelal ad Din poslav svogo voyenachalnika bogatirya Kadzhulaya rozbiti vijska temnika Nezvazhayuchi na perevagu v silah Kadzhulaj buv rozbitij za dopomogoyu vijskovoyi hitrosti Kadzhulaj zaginuv a Yedigej povernuvsya do Horezmu Nedovgo pravivshij Dzhelal ad Din za svidchennyami litopisiv buv vbitij v boyu svoyim bratom Kerim Berdi Dzherelalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Dzhelal ad Din han Grekov B D Yakubovskij A Yu Zolotaya Orda i eyo padenie 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine M L 1950