Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дерсімська різанина (тур. Dersim İsyanı «повстання», Dersim Katliamı «різанина», заз. Terteley Dêsımi «повстання», тур. Serhildana Dêrsimê, Terteleyê Dêrsimê «повстання», Komkujiya Dêrsimê «різанина») — події, що відбувалися в турецькій провінції Дерсім (зараз Тунджелі) у 1937 і 1938 роках, коли після подій дерсімського повстання збройні сили Туреччини жорстоко придушили його, влаштувавши масові погроми і чистки серед місцевого населення — алевітських курдів. Як наслідок, за різними даними, було вбито від 13606 до 70000 цивільного населення.
| Дерсімська різанина | |
 | |
| Місце розташування | d |
|---|---|
| Дата й час | 2 січня 1938 |
| Час/дата закінчення | 1938 |
| Учасник(и) | Збройні сили Туреччини і Заза |
| Кількість загиблих | 13 160 |
 Дерсімська різанина у Вікісховищі | |
23 листопада 2011 року турецький прем'єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган приніс публічні вибачення за події Дерсімської різанини, назвавши це однією з найтрагічніших подій в історії Туреччини.
1934 році Туреччина прийняла новий закон про переселення, метою якого було асиміляція національних меншин, що проживають у країні. Ці заходи також заохочували примусове переселення людей всередині країни заради створення культурної однорідності турецького етносу. 1935 року закон вступив у силу і його стали інтенсивно застосовувати в Тунджелі, де переважно проживали курди і заза-алевіти. Цей регіон був відомий сильними сепаратистськими настроями: за останні 40 років там сталося 11 збройних конфліктів.
Після прийняття нового закону і набрання ним чинності, в регіоні 1937 року почалися масові протести. Місцевому губернатору надійшов лист, у якому висловлювалося незадоволення щодо прийняття нового закону і прохання переглянути його. Згідно з курдським джерелами, авторів листа схопили і стратили. Як наслідок, у травні група місцевих жителів улаштувала напад на поліційний конвой, що започаткувало серію локальних конфліктів і повстань.
Для придушення повстання в регіон перекинуто близько 25000 військовослужбовців, до літа повстання придушили. Керівників повстання, зокрема [en], засуджено до смертної кари через повішення. Проте залишки повстанських сил продовжували чинити опір, тому вирішено подвоїти кількість військ в регіоні. Методи придушення повстання армією були вкрай жорсткими, відбувалися масові вбивства мирного цивільного населення, погроми сіл, масові депортації, деякі селища зазнавали бомбардування повітряними силами Туреччини. Залишки повстанських сил остаточно придушено до жовтня 1938 року.
Жертви
За оцінкою британських сучасників кількість жертв погромів, проведених турецькою армією, коливається в межах 40000 осіб, хоча деякі історики припускають, що це число перебільшено. За різними джерелами, кількість жертв становила 7594, понад 10000 або понад 13000 цивільного населення. Приблизно 3000 осіб насильно депортовано в інші регіони.
2008 року під час конференції, організованої курдським підрозділом ПЕН-клубу, учасники прийшли до висновку, що Туреччина винна в геноциді і під час придушення повстання в Дерсімі вбито 50000-80000 цивільного населення.
Версія геноциду
Більшість курдів і деякі турки розцінюють події в Дерсімі під час придушення повстання як акт геноциду. Найвідомішим прихильником версії геноциду є турецький академік [en]. Висловлено думку, що за міжнародними законами дії турецької влади не були геноцидом, оскільки починалися вони не для цілеспрямованого знищення населення, а для його залякування і придушення опору. Інші вчені, такі як данець [en], вважають, що події в Дерсімі були актом етноциду, спрямованим проти місцевих мов і національної ідентичності.
У березні 2011 року турецький суд ухвалив, що дії турецького уряду в Дерсімі не можна розглядати як акт геноциду, оскільки не було систематичних наказів і законів, що встановлюють знищення місцевого населення.
Офіційне вибачення
23 листопада 2011 року турецький прем'єр-міністр Реджеп Тайїп Ердоган публічно вибачився під час телевізійної зустрічі своєї партії в Анкарі, заявивши, що події в Дерсімі є однією з найтрагічніших подій в історії Туреччини. Головним чином його заява адресувалась лідеру опозиції Кемалю Киличдароглу. Ердоган також зазначив, що саме партія Киличдарголу — РНП була при владі під час подій Дерсімської різанини та попри те, що багато турецьких політиків і націоналістів прагнуть виправдати турецьку владу, в тому, що це було законною відповіддю на повстання і тероризм у Дерсімі, залишається фактом те, що всі дії влади були поетапно спланованими.
Див. також
Примітки
- http://www.massviolence.org/Dersim-Massacre-1937-1938 [ 17 травня 2016 у Wayback Machine.] (According to the organisation encyclopedia of mass violence, Dersim is a Kurdish alevi province, and the massacre of turks were towards zaza speaking alevi kurds)
- . Today's Zaman. 24 жовтня 2012. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 5 грудня 2012.
- . BBC News. 23 листопада 2011. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 24 листопада 2011.
- Çağaptay, Soner (2002). Reconfiguring the Turkish nation in the 1930s. Harvard. Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2013. Процитовано 2 серпня 2010.
- Lundgren, Asa. The unwelcome neighbour: Turkey's Kurdish policy. — London : Tauris & Co, 2007. — С. 44.
- McDowall, David. A Modern History of the Kurds. — London : Tauris & Co, 2007. — С. 207—208.
- Jwaideh, Wadie. The Kurdish National Movement: It's origins and development. — , 2006. — С. 215.
- Chaliand, Gerard. A People without a country: the Kurds and Kurdistan. — London : [en], 1993. — С. 58.
- Hans-Lukas Kieser: Some Remarks on Alevi Responses to the Missionaries in Eastern Anatolia (19th-20th cc.). [ 12 жовтня 2017 у Wayback Machine.] In: Altruism and Imperialism. The Western Religious and Cultural Missionary Enterprise in the Middle East. Middle East Institute Conference: Bellagio Italien, August 2000
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2017. Процитовано 12 травня 2013.
- İsmail Besikçi, Tunceli Kanunu (1935) ve Dersim Jenosidi, Belge Yayınları, 1990.
- Martin van Bruinessen: Genocide in Kurdistan? 1994, S. 141—170.
- The Suppression of the Dersim Rebellion in Turkey (1937-38) [ 8 січня 2016 у Wayback Machine.] Excerpts from: Martin van Bruinessen, «Genocide in Kurdistan? The suppression of the Dersim rebellion in Turkey (1937-38) and the chemical war against the Iraqi Kurds (1988)», in: George J. Andreopoulos (ed), Conceptual and historical dimensions of genocide. University of Pennsylvania Press, 1994, pp. 141—170.
- Saymaz, Ismail (14 березня 2011). . Харієт Дейлі Ньюс. Архів оригіналу за 16 березня 2011. Процитовано 24 листопада 2011.
- . The Telegraph. 24 листопада 2011. Архів оригіналу за 23 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2011.
Література
- Хюр Айше (23 листопада 2008). . (тур.). Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 23 листопада 2008.
Посилання
- Дерсім — 70 років потому [ 12 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Дерсім у списку турецького геноциду(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dersimska rizanina tur Dersim Isyani povstannya Dersim Katliami rizanina zaz Terteley Desimi povstannya tur Serhildana Dersime Terteleye Dersime povstannya Komkujiya Dersime rizanina podiyi sho vidbuvalisya v tureckij provinciyi Dersim zaraz Tundzheli u 1937 i 1938 rokah koli pislya podij dersimskogo povstannya zbrojni sili Turechchini zhorstoko pridushili jogo vlashtuvavshi masovi pogromi i chistki sered miscevogo naselennya alevitskih kurdiv Yak naslidok za riznimi danimi bulo vbito vid 13606 do 70000 civilnogo naselennya Dersimska rizanina Misce roztashuvannyad Data j chas2 sichnya 1938 Chas data zakinchennya1938 Uchasnik i Zbrojni sili Turechchini i Zaza Kilkist zagiblih13 160 Dersimska rizanina u Vikishovishi 23 listopada 2011 roku tureckij prem yer ministr Redzhep Tayip Erdogan prinis publichni vibachennya za podiyi Dersimskoyi rizanini nazvavshi ce odniyeyu z najtragichnishih podij v istoriyi Turechchini Komandir gvardijskogo polku Ismayil Haki Tekche i Mustafa Kemal Atatyurk u Tundzheli 1937 rik Zhiteli Dersimu 1938 rik Turecki soldati zahopili miscevih zhinok i ditej 1938 rik 1934 roci Turechchina prijnyala novij zakon pro pereselennya metoyu yakogo bulo asimilyaciya nacionalnih menshin sho prozhivayut u krayini Ci zahodi takozh zaohochuvali primusove pereselennya lyudej vseredini krayini zaradi stvorennya kulturnoyi odnoridnosti tureckogo etnosu 1935 roku zakon vstupiv u silu i jogo stali intensivno zastosovuvati v Tundzheli de perevazhno prozhivali kurdi i zaza aleviti Cej region buv vidomij silnimi separatistskimi nastroyami za ostanni 40 rokiv tam stalosya 11 zbrojnih konfliktiv Pislya prijnyattya novogo zakonu i nabrannya nim chinnosti v regioni 1937 roku pochalisya masovi protesti Miscevomu gubernatoru nadijshov list u yakomu vislovlyuvalosya nezadovolennya shodo prijnyattya novogo zakonu i prohannya pereglyanuti jogo Zgidno z kurdskim dzherelami avtoriv lista shopili i stratili Yak naslidok u travni grupa miscevih zhiteliv ulashtuvala napad na policijnij konvoj sho zapochatkuvalo seriyu lokalnih konfliktiv i povstan Dlya pridushennya povstannya v region perekinuto blizko 25000 vijskovosluzhbovciv do lita povstannya pridushili Kerivnikiv povstannya zokrema en zasudzheno do smertnoyi kari cherez povishennya Prote zalishki povstanskih sil prodovzhuvali chiniti opir tomu virisheno podvoyiti kilkist vijsk v regioni Metodi pridushennya povstannya armiyeyu buli vkraj zhorstkimi vidbuvalisya masovi vbivstva mirnogo civilnogo naselennya pogromi sil masovi deportaciyi deyaki selisha zaznavali bombarduvannya povitryanimi silami Turechchini Zalishki povstanskih sil ostatochno pridusheno do zhovtnya 1938 roku ZhertviZa ocinkoyu britanskih suchasnikiv kilkist zhertv pogromiv provedenih tureckoyu armiyeyu kolivayetsya v mezhah 40000 osib hocha deyaki istoriki pripuskayut sho ce chislo perebilsheno Za riznimi dzherelami kilkist zhertv stanovila 7594 ponad 10000 abo ponad 13000 civilnogo naselennya Priblizno 3000 osib nasilno deportovano v inshi regioni 2008 roku pid chas konferenciyi organizovanoyi kurdskim pidrozdilom PEN klubu uchasniki prijshli do visnovku sho Turechchina vinna v genocidi i pid chas pridushennya povstannya v Dersimi vbito 50000 80000 civilnogo naselennya Versiya genociduBilshist kurdiv i deyaki turki rozcinyuyut podiyi v Dersimi pid chas pridushennya povstannya yak akt genocidu Najvidomishim prihilnikom versiyi genocidu ye tureckij akademik en Vislovleno dumku sho za mizhnarodnimi zakonami diyi tureckoyi vladi ne buli genocidom oskilki pochinalisya voni ne dlya cilespryamovanogo znishennya naselennya a dlya jogo zalyakuvannya i pridushennya oporu Inshi vcheni taki yak danec en vvazhayut sho podiyi v Dersimi buli aktom etnocidu spryamovanim proti miscevih mov i nacionalnoyi identichnosti U berezni 2011 roku tureckij sud uhvaliv sho diyi tureckogo uryadu v Dersimi ne mozhna rozglyadati yak akt genocidu oskilki ne bulo sistematichnih nakaziv i zakoniv sho vstanovlyuyut znishennya miscevogo naselennya Oficijne vibachennya23 listopada 2011 roku tureckij prem yer ministr Redzhep Tajyip Erdogan publichno vibachivsya pid chas televizijnoyi zustrichi svoyeyi partiyi v Ankari zayavivshi sho podiyi v Dersimi ye odniyeyu z najtragichnishih podij v istoriyi Turechchini Golovnim chinom jogo zayava adresuvalas lideru opoziciyi Kemalyu Kilichdaroglu Erdogan takozh zaznachiv sho same partiya Kilichdargolu RNP bula pri vladi pid chas podij Dersimskoyi rizanini ta popri te sho bagato tureckih politikiv i nacionalistiv pragnut vipravdati turecku vladu v tomu sho ce bulo zakonnoyu vidpoviddyu na povstannya i terorizm u Dersimi zalishayetsya faktom te sho vsi diyi vladi buli poetapno splanovanimi Div takozhGenocid virmen Genocid assirijciv Genocid pontijskih grekiv Kurdi v TurechchiniPrimitkihttp www massviolence org Dersim Massacre 1937 1938 17 travnya 2016 u Wayback Machine According to the organisation encyclopedia of mass violence Dersim is a Kurdish alevi province and the massacre of turks were towards zaza speaking alevi kurds Today s Zaman 24 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2012 Procitovano 5 grudnya 2012 BBC News 23 listopada 2011 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 24 listopada 2011 Cagaptay Soner 2002 Reconfiguring the Turkish nation in the 1930s Harvard Arhiv originalu PDF za 20 travnya 2013 Procitovano 2 serpnya 2010 Lundgren Asa The unwelcome neighbour Turkey s Kurdish policy London Tauris amp Co 2007 S 44 McDowall David A Modern History of the Kurds London Tauris amp Co 2007 S 207 208 Jwaideh Wadie The Kurdish National Movement It s origins and development 2006 S 215 Chaliand Gerard A People without a country the Kurds and Kurdistan London en 1993 S 58 Hans Lukas Kieser Some Remarks on Alevi Responses to the Missionaries in Eastern Anatolia 19th 20th cc 12 zhovtnya 2017 u Wayback Machine In Altruism and Imperialism The Western Religious and Cultural Missionary Enterprise in the Middle East Middle East Institute Conference Bellagio Italien August 2000 PDF Arhiv originalu PDF za 20 zhovtnya 2017 Procitovano 12 travnya 2013 Ismail Besikci Tunceli Kanunu 1935 ve Dersim Jenosidi Belge Yayinlari 1990 Martin van Bruinessen Genocide in Kurdistan 1994 S 141 170 The Suppression of the Dersim Rebellion in Turkey 1937 38 8 sichnya 2016 u Wayback Machine Excerpts from Martin van Bruinessen Genocide in Kurdistan The suppression of the Dersim rebellion in Turkey 1937 38 and the chemical war against the Iraqi Kurds 1988 in George J Andreopoulos ed Conceptual and historical dimensions of genocide University of Pennsylvania Press 1994 pp 141 170 Saymaz Ismail 14 bereznya 2011 Hariyet Dejli Nyus Arhiv originalu za 16 bereznya 2011 Procitovano 24 listopada 2011 The Telegraph 24 listopada 2011 Arhiv originalu za 23 listopada 2011 Procitovano 24 listopada 2011 LiteraturaHyur Ajshe 23 listopada 2008 tur Arhiv originalu za 4 grudnya 2008 Procitovano 23 listopada 2008 PosilannyaDersim 70 rokiv potomu 12 travnya 2013 u Wayback Machine angl Dersim u spisku tureckogo genocidu angl