Денайна (англ. Denaʼina) — один з корінних народів Аляски, належать до числа північних атабасків. Колишні назви: танайна (англ. Tanaina), кенайці (рос. кенайцы).
Денайна Denaʼina | |
---|---|
Вождь племені денайна (малюнок 1897 р.) | |
Кількість | бл. 1000 осіб (2007) |
Ареал | США (штат Аляска) |
Раса | монголоїди (американський тип) |
Близькі до: | атна |
Входить до | атапаски, корінні народи Субарктики |
Мова | англійська, |
Релігія | православ'я, анімізм |
Чисельність близько 1000 осіб, серед них лише 50 носіїв рідної мови (M. Krauss, 2007).
Сусідами денайна є на північному заході, на півночі, на північному сході, атна на сході, юпіки на заході, на півдні. Юпіки та алутіїки належать до числа ескімосів, решта, як і денайна, — атабаски.
Розселення
Традиційні землі денайна розташовані в центральній частині південної Аляски, навколо затоки Кука (мовою денайна Tikahtnu). Їхня західна межа проходить по лінії річка Кускоквім (англ. Kuskokwim River) — озеро Кларк (англ. Lake Clark, мовою денайна Qizhjeh Vena) — озеро Іліамна (англ. Iliamna Lake, мовою денайна Nila Vena), північною межею є Аляскинський хребет, на сході вони включають басейни річок Сусітна (англ. Susitna River, мовою денайна Susitnu) та Матануска (англ. Matanuska River), на півдні — західну частину Кенайського півострова (мовою денайна Yaghanen, що означає «хороша земля»). Багато денайна живе в місті Анкоридж (мовою денайна Dgheyay Kaq').
Скрізь на традиційних землях денайна більшість тепер становить населення європейського походження. Денайські острівці розкидані в межах різних адміністративних одиниць Аляски. Поселення Кенай (мовою денайна Shk'ituk't), Каліфорнський (мовою денайна Unhghenesditnu), Нінілчик (мовою денайна Nihnalchint ), Саламатов (мовою денайна Ken Dech’ Etl't), Тайонек (мовою денайна Qaggeyshlat) входять до складу боро Кенай. Поселення Нондолтон (мовою денайна Nunvendaltin), Ільямна (мовою денайна Ch'ak'dalitnu), Педро-Бей адміністративно належать до боро Лейк-енд-Пенінсула. Лайм-Вілледж (мовою денайна Hekdichen Hdakaq') та Стоуні-Ривер належать до округу Бетел, Нік (мовою денайна Niteh), Александр-Крік (англ. Alexander Creek, мовою денайна Tuqen Kaq’) — до боро Матануска-Сусітна, а селище Еклутна (англ. Eklutna, мовою денайна Idlughet) є частиною муніципалітету Анкоридж.
Денайна єдині з числа аляскинських атабасків живуть не лише у внутрішніх, а й у прибережних районах.
Мова
Говорять переважно англійською мовою, вона є мовою освіти. Зберігають також рідну мову , яка належить до південноаляскинської групи атабасканських мов.
Атабасканські мови тісно пов'язані між собою. Носії різних мов часто здатні спілкуватися між собою, хоча й з певними труднощами.
Мова денайна має 4 діалекти: верхньої затоки (англ. Upper Inlet), зовнішньої затоки (англ. Outer Inlet), іліамна (англ. Iliamna) та внутрішніх районів (англ. Inland).
1908 року Міністерство освіти США відкрило на станції Сусітна першу школу для навчання денайнських дітей. Ця подія стала початком засвоєння індіанцями англійської мови та втрати ними рідної.
У 1970-х роках був створений великий обсяг лінгвістичної документації, присвячений мові денайна. Більшість цих робіт належить Джеймсу Кері (англ. James Kari). Були складені словники, 1972 року розроблена практична орфографія. Участь у розробці цих матеріалів брало багато носіїв мови. Відтоді мовою денайна було написано багато літературних творів, укладені навчальні матеріали.
1974 року Центр мов корінного населення Аляски (англ. Alaska Native Language Center) видав першу книжку мовою денайна «K'eła Sukdu, The Mouse Story» авторства Пітера Каліфорнського (англ. Peter Kalifornsky), лінгвіста й етнографа, етнічного денайна. Книжки «Alaska: The Territory of the Upper Cook Inlet Dena'ina» Шема Піта (англ. Shem Pete, 1987) і «Dena'ina Legacy: K'tl'egh'i Sukdu: The Collected Writings of Peter Kalifornsky» Пітера Каліфорнського (1991) є неоціненними ресурсами, що стосується мови, культури та топонімів денайна. Останній твір приніс авторові Американську книжкову премію (англ. American Book Award) 1992 року.
Історія
Точна дата, коли атабаски денайна прийшли в район затоки Кука невідома, сталося це в період між 500 і 1000 рр. після Р. Х. До європейської колонізації Кенайський півострів був однією з найгустонаселеніших областей Аляски.
Перша зустріч індіанців денайна з європейцями відбулася 1778 р., коли капітан Джеймс Кук досліджував затоку Кука. Вільям Андерсон (англ. William Anderson) склав словник з десяти слів, це був перший запис для мови денайна й мов атабасків Аляски взагалі. Інші члени екіпажу зібрали низку артефактів денайна.
Ще раніше в регіоні з'явилися росіяни. 1784 р. вони заснували торгове поселення на острові Кадьяк, яке стало базою для експансії росіян на землі денайна. 1787 р. торгова компанія Лебедєва-Ласточкіна заснувала форти в Касилові (форт Св. Георгія) та Кенаї (форт Св. Миколая), менші пости в Тайонеку та Старій Ільямні. Росіяни налагодили торгівлю хутром з місцевим населенням. Утиски та зловживання російських торговців спровокували збройний напад індіанців, воїни денайна знищили декілька російських торгових станцій, навіть штурмували форт Св. Миколая. Багато співробітників торгових компаній, які врятувались під час нападу, повернулися до Росії. Зовсім небагато торговців та місіонерів залишилися на землях денайна. Залежність племені від російської влади була лише номінальною.
Крім європейських товарів росіяни принесли на Аляску свою релігію. Епідемія віспи 1838 року вбила щонайменше половину денайна. Спроби денайнських шаманів боротися з хворобою зазнали невдачі. Це відкрило шлях для місіонерів російської православної церкви.
Торгівля з росіянами приносила вождям денайна значні доходи. Виконуючи роль посередників, вони використовували сталі торговельні зв'язки з атабасками внутрішніх районів, постачали на північ тютюн, чай, сірники, намиста, тканини та інші товари в обмін на хутро.
1867 р. Росія продала Аляску Сполученим Штатам. У перші роки для денайна мало що змінилося. Замість росіян свої торгові станції в 1860-1880-х рр. відкрили американці, але їх було небагато. Ціни на хутро лишалися високими, денайна процвітали. 1883 р. Кенай і Тайонек відвідав норвезький етнолог Йоган Якобсен (англ. Johan Adrian Jacobsen) для збору етнографічних матеріалів для Етнологічного музею Берліна.
Притік населення з континентальних штатів розпочався в 1980-1990-і рр. 1882 р. в Касилові, а 1883 р. в Брістоль-Бей відкрилися рибоконсервні заводи. Розпочався масштабний неконтрольований вилов лосося для потреб цих підприємств, який завдав потужного удару по традиційній економіці місцевого населення. Водночас в регіоні з'являються шукачі золота, підприємницька діяльність яких сполучалася з військовими експедиціями. Падіння цін на хутро 1896 р. викликало крах традиційної торгівлі денайна. 1914 року відкрилася Аляскинська залізниця, а 1915 року на землях денайна було засноване місто Анкоридж, яке стало базою її подальшого будівництва. Залізниця прорізала традиційну територію денайна й пов'язала Анкоридж з містом Фербанкс на півночі. В 1930-і рр. фермери колонізували долину Матануска.
На початку XX ст. епідемії продовжували завдавати ударів денайна. В результаті спалаху кору взимку 1901—1902 рр. померло близько 300 осіб у внутрішньому регіоні. Половина або й більше жителів сіл денайна в районах затоки Кука та озера Кларк померло під час пандемії грипу 1918 року. Частина старих поселень була покинута в 1920-1930-х рр., залишки їхніх мешканців переселилися до інших сіл. Було втрачено багато носіїв традицій, були підірвані соціальні та політичні інститути народу. В 1931 і 1932 рр. Корнеліус Осгуд (англ. Cornelius Osgood) проводив польові дослідження в денайнських селах Кенай, Еклутна, Сусітна, Тайонек та Ільямна, 1937 р. була опублікована його «Ethnography of the Tanaina».
Денайна стали меншістю в басейні затоки Кука. Вони мали пристосовуватись до іншого способу життя. Люди втратили багато мисливських і рибальських угідь. Денайна наймалися на роботу на консервних заводах, будівництві залізниці, в пошуках роботи переселялися до Анкориджа. Нові робочі місця означали, що люди відмовлялися від традиційного способу життя, тепер їжу та одяг можна було купувати за гроші.
1915 р. була створена індіанська резервація Moquawkie в Тайонек. 1934 р. закон Вілера-Говарда, відомий також як Закон про реорганізацію індіанців, визнав право корінних американців на самовизначення й дозволив створювати їм офіційні уряди з обмеженими повноваженнями. Відповідно до цього закону громада денайна в Тайонек (англ. Native Village of Tyonek) 1939 р. ратифікувала свою конституцію та підзаконні акти.
На початку Другої світової війни зростає військова присутність у районі затоки Кука, провадиться будівництво та вдосконалення автомобільних доріг, що пов'язали Анкоридж з основною територією США, будівництво бази повітряних сил. Приріст немісцевого населення на землях денайна ще більше прискорився в 1950-і рр. у зв'язку з відкриттям та освоєнням запасів нафти та газу під затокою Кука та на Кенайському півострові. Для корінних жителів це означало знищення дикої природи та середовища існування риби, виснаження традиційних харчових ресурсів.
1959 року Аляска стала 49-м штатом США. Проте земельні питання денайна лишилися невирішеними. У відповідь на зазіхання на традиційні землі 1961 р. було організоване корінне село Еклутна (англ. Native Village of Eklutna), а 1962 р. — Кенайське індіанське плем'я (англ. Kenaitze Indian Tribe). 1964 року громада Тайонека після кількох років судових процесів отримала компенсацію в 12,9 мільйона доларів від продажу нафти і газу, видобутих на резервних землях племені. Отримані гроші село вклало в нові будинки, інфраструктуру громади та нерухомість в Анкориджі. За фінансової підтримки Тайонека Федерація корінних жителів Аляски (англ. Alaska Federation of Natives) 1966 року провела свій перший з'їзд.
18 грудня 1971 р. Конгрес США прийняв Закон про врегулювання позовних вимог на Алясці (англ. Alaska Native Claims Settlement Act, ANCSA). Відповідно до цього закону було створено 12 регіональних корпорацій корінних жителів Аляски та понад 200 сільських, групових та міських корпорацій. Регіональні корпорації отримали права й на надра, сільські — лише на поверхневі землі. Регіональні корпорації були побудовані за територіальним принципом, без урахування етнічного складу населення. Як результат, акціонери денайна не становлять більшості в жодній регіональній корпорації. Громади селищ Нік, Екултна, Кенай, Тайонек увійшли до складу корпорації Область Затоки Кука (англ. Cook Inlet Region, Inc.), її територія найбільше відповідає традиційним територіям денайна. Громади Нондолтон і Педро-Бей стали частиною Корінної корпорації Брістоль-Бей (англ. Bristol Bay Native Corporation), а громада Лайм-Вілледж — корпорації Чаліста (англ. Calista Corporation).
2004 р. в місті Анкоридж була зведена новаторська будівля Племінної ради Затоки Кука (англ. Cook Inlet Tribal Council) під денайнською назвою Nat'uh, «наше особливе місце». Це перша громадська будівля в Анкориджі з назвою мовою денайна. Тут представлені фотографії, цитати та артефакти з життя племені. 2008 р. в Анкориджі відкрився Громадський центр денайна (англ. Dena’ina Civic and Convention Center).
Господарство
Традиційна культура денайна загалом є типовою для індіанців Субарктики, певні відмінності були пов'язані з тим, що вони єдині з північних атабасків мають широкий вихід до океану й певною мірою адаптувалися до життя біля моря. Основними заняттями були рибальство та мисливство. Місцеві річки багаті на лосося. В затоці Кука та на озері Ільямна полювали тюленів, в затоці — також білух. У лісах та в гірських районах полювали лосів, ведмедів, оленів-карибу, гірських баранів, куріпок, хутрових ссавців.
Денайна вели активну внутрішню та міжплемінну торгівлю. Жителям внутрішніх районів вони постачали морські ресурси. Денайна вигадали криті ями для холодного зберігання лосося. Цей метод дозволяв їм тривалий час тримати продукти для всього села, а також для потреб торгівлі.
Річками пересувалися в каное з бересту або шкіри, запозичили в ескімосів шкіряні каяки та уміаки. По снігу ходили в снігоступах. В середині XIX ст. почали використовувати упряжки їздових собак, у XX ст. — парусні та моторні човни, з 1960-х рр. — снігоходи. На початку 1930-х років важливим транспортним засобом для денайна внутрішніх районів стала авіація. На сьогодні вона є для них єдиним транспортним засобом: паливо, продовольчі товари, медикаменти, витратні матеріали та пошта надходять лише повітрям.
Зараз денайна займаються комерційним рибальством, працюють на будівництві та в інших галузях, деякі здійснюють авіаперевезення на власних невеличких літаках, супроводжують як гіди рибалок та мисливців. У деяких районах зберігають традиційні заняття.
Суспільство
Денайна поділялися на 11 матрилінійних родів, які об'єднувались у дві екзогамні фратрії, одна з яких включала 5 родів, інша — 6. Шлюби вкладалися лише між представниками різних фратрій.
На чолі суспільства стояла традиційна еліта. Це були багаті люди, що висунулися завдяки своїм мисливським та військовим здібностям, якостям лідерів, накопиченому багатству та щедрості. Окремі особи та цілі сім'ї використовували практику потлач, роздаючи під час церемонії одноплемінникам подарунки, так вони підвищували свій престиж і соціальний статус. У кожному селі зазвичай був свій голова. Лідери контролювали родову власність, землі та природні ресурси, здійснювали перерозподіл статків, здобутих членами громади. Вони ж були найактивнішими учасниками торгівлі. Спадщина визначалася за правилами авункулату.
Більш організоване керівництво з чіткими лідерами та радами, як правило, утворювалось лише під час проведення військових або рейдерських операцій. Головними ворогами для денайна були ескімоси.
Заможні денайна володіли рабами, які походили переважно з ескімоських громад. Через декілька років рабам могли дату свободу. Якщо колишній раб при цьому приймав рішення залишитися, зростав авторитет його господаря.
В сучасних селах денайна існують ради корінного населення на чолі з виборним мером. Діють також регіональні та сільські індіанські комерційні корпорації, створені за Законом про врегулювання позовних вимог на Алясці 1971 р.
Вірування
В основі традиційних вірувань денайна лежать анімізм, шаманізм, тотемізм. Люди вірили, що всі речі в природі наділені надприродною силою, вірили в духів-охоронців, яких мала кожна людина. Існували міфи про культурного героя та трикстера Ворона, цикли переказів (сукду) про надприродних істот, мисливські культи. Дотримувались численних табу, вірили в різноманітні знаки, носили амулети. Шамани були дуже впливовими особами в суспільстві, деякі ставали вождями.
На початку XX ст. більшість денайна прийняла російське православ'я, але їхня релігія має синкретичний характер, поєднує християнські та традиційні вірування та практики. Шамани продовжують діяти як лідери громад та проводять традиційні церемонії зцілення. Православні денайна належать до Аляскинської єпархії Православної церкви Америки. Є також протестанти.
Побут
У минулому денайна вели напівосілий спосіб життя: взимку жили в селищах, а на весну-осінь вирушали на промисли. Зимові селища складалися з великих хат-напівземлянок, розрахованих на цілий лінідж. У суміжних приміщеннях розташовувались парильні, кімнати жіночої гігієни тощо. В рибальських таборах споруджували хатинки з колод та дерену, розраховані на окрему сім'ю, в мисливських таборах ставили намети з бересту або шкір. Згодом стали жити в постійних селах. Замість напівземлянок у XIX ст. стали споруджувати наземні хати зрубного типу, але стіни присипали землею.
Носили звичайний для атапасків одяг. Крім того мали водонепроникні чоботи зі шкіри лосося та парки з китової мембрани. Існували традиції проколювання губ та носа.
Денайна продовжують визнавати, шанувати і зберігати традиційну культуру. У кенайському племені існує так зване Коло традиційних цінностей, яке містить 16 символів: предки (Ts'itsatna), дух-охоронець (Yinihugheltani), вірний шлях (Qiz'unch), турбота (Ada), старійшини (Nadesnaqa), сусіди (Nagh'utdalts'ina), діти (Ch'anikna), історія племені (Nanutset), родовід (Nakenagh), праця (Henu), рослини та тварини (Nudnelyahich'u qeneshi), братерство (Daggeyi), життя серед природи (Ey'uhqats'dalts'iyi), сила, мужність, тверезість, смирення (Na'ini), чесність (Naghet'a), вдячність (Chiqinik).
Примітки
- Population and Speaker Statistics [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Alaska Native Language Center (англ.)
- Guide to the Dena'ina Language Collection [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Dena'ina Alaska Native Language Archive (англ.)
- A Dena'ina Chronology. Anchorage Museum (англ.)
- Alaska Native Claims Settlement Act (ANCSA) 1971 [ 3 березня 2021 у Wayback Machine.]. University of Alaska Fairbanks (англ.)
- Culture [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Kenaitze Indian Tribe (англ.)
Джерела
- Dena'ina Time Travel [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.]. Anchorage Museum, 2013 (англ.)
- Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 513-514: А. А. Истомин. Танаина [ 3 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Tanaina people [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Encyclopaedia Britannica (англ.)
- Patricia H. Partnow. Alaskan Athabascans [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.]. Alaska Native Knowledge Network (англ.)(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Denajna angl Denaʼina odin z korinnih narodiv Alyaski nalezhat do chisla pivnichnih atabaskiv Kolishni nazvi tanajna angl Tanaina kenajci ros kenajcy Denajna DenaʼinaVozhd plemeni denajna malyunok 1897 r Kilkistbl 1000 osib 2007 Areal SShA shtat Alyaska Rasamongoloyidi amerikanskij tip Blizki do atnaVhodit doatapaski korinni narodi SubarktikiMovaanglijska Religiyapravoslav ya animizm Chiselnist blizko 1000 osib sered nih lishe 50 nosiyiv ridnoyi movi M Krauss 2007 Susidami denajna ye na pivnichnomu zahodi na pivnochi na pivnichnomu shodi atna na shodi yupiki na zahodi na pivdni Yupiki ta alutiyiki nalezhat do chisla eskimosiv reshta yak i denajna atabaski RozselennyaRajon zatoki Kuka tradicijna teritoriya denajna Tradicijni zemli denajna roztashovani v centralnij chastini pivdennoyi Alyaski navkolo zatoki Kuka movoyu denajna Tikahtnu Yihnya zahidna mezha prohodit po liniyi richka Kuskokvim angl Kuskokwim River ozero Klark angl Lake Clark movoyu denajna Qizhjeh Vena ozero Iliamna angl Iliamna Lake movoyu denajna Nila Vena pivnichnoyu mezheyu ye Alyaskinskij hrebet na shodi voni vklyuchayut basejni richok Susitna angl Susitna River movoyu denajna Susitnu ta Matanuska angl Matanuska River na pivdni zahidnu chastinu Kenajskogo pivostrova movoyu denajna Yaghanen sho oznachaye horosha zemlya Bagato denajna zhive v misti Ankoridzh movoyu denajna Dgheyay Kaq Skriz na tradicijnih zemlyah denajna bilshist teper stanovit naselennya yevropejskogo pohodzhennya Denajski ostrivci rozkidani v mezhah riznih administrativnih odinic Alyaski Poselennya Kenaj movoyu denajna Shk ituk t Kalifornskij movoyu denajna Unhghenesditnu Ninilchik movoyu denajna Nihnalchint Salamatov movoyu denajna Ken Dech Etl t Tajonek movoyu denajna Qaggeyshlat vhodyat do skladu boro Kenaj Poselennya Nondolton movoyu denajna Nunvendaltin Ilyamna movoyu denajna Ch ak dalitnu Pedro Bej administrativno nalezhat do boro Lejk end Peninsula Lajm Villedzh movoyu denajna Hekdichen Hdakaq ta Stouni River nalezhat do okrugu Betel Nik movoyu denajna Niteh Aleksandr Krik angl Alexander Creek movoyu denajna Tuqen Kaq do boro Matanuska Susitna a selishe Eklutna angl Eklutna movoyu denajna Idlughet ye chastinoyu municipalitetu Ankoridzh Denajna yedini z chisla alyaskinskih atabaskiv zhivut ne lishe u vnutrishnih a j u priberezhnih rajonah MovaGovoryat perevazhno anglijskoyu movoyu vona ye movoyu osviti Zberigayut takozh ridnu movu yaka nalezhit do pivdennoalyaskinskoyi grupi atabaskanskih mov Atabaskanski movi tisno pov yazani mizh soboyu Nosiyi riznih mov chasto zdatni spilkuvatisya mizh soboyu hocha j z pevnimi trudnoshami Mova denajna maye 4 dialekti verhnoyi zatoki angl Upper Inlet zovnishnoyi zatoki angl Outer Inlet iliamna angl Iliamna ta vnutrishnih rajoniv angl Inland 1908 roku Ministerstvo osviti SShA vidkrilo na stanciyi Susitna pershu shkolu dlya navchannya denajnskih ditej Cya podiya stala pochatkom zasvoyennya indiancyami anglijskoyi movi ta vtrati nimi ridnoyi U 1970 h rokah buv stvorenij velikij obsyag lingvistichnoyi dokumentaciyi prisvyachenij movi denajna Bilshist cih robit nalezhit Dzhejmsu Keri angl James Kari Buli skladeni slovniki 1972 roku rozroblena praktichna orfografiya Uchast u rozrobci cih materialiv bralo bagato nosiyiv movi Vidtodi movoyu denajna bulo napisano bagato literaturnih tvoriv ukladeni navchalni materiali 1974 roku Centr mov korinnogo naselennya Alyaski angl Alaska Native Language Center vidav pershu knizhku movoyu denajna K ela Sukdu The Mouse Story avtorstva Pitera Kalifornskogo angl Peter Kalifornsky lingvista j etnografa etnichnogo denajna Knizhki Alaska The Territory of the Upper Cook Inlet Dena ina Shema Pita angl Shem Pete 1987 i Dena ina Legacy K tl egh i Sukdu The Collected Writings of Peter Kalifornsky Pitera Kalifornskogo 1991 ye neocinennimi resursami sho stosuyetsya movi kulturi ta toponimiv denajna Ostannij tvir prinis avtorovi Amerikansku knizhkovu premiyu angl American Book Award 1992 roku IstoriyaTochna data koli atabaski denajna prijshli v rajon zatoki Kuka nevidoma stalosya ce v period mizh 500 i 1000 rr pislya R H Do yevropejskoyi kolonizaciyi Kenajskij pivostriv buv odniyeyu z najgustonaselenishih oblastej Alyaski Persha zustrich indianciv denajna z yevropejcyami vidbulasya 1778 r koli kapitan Dzhejms Kuk doslidzhuvav zatoku Kuka Vilyam Anderson angl William Anderson sklav slovnik z desyati sliv ce buv pershij zapis dlya movi denajna j mov atabaskiv Alyaski vzagali Inshi chleni ekipazhu zibrali nizku artefaktiv denajna She ranishe v regioni z yavilisya rosiyani 1784 r voni zasnuvali torgove poselennya na ostrovi Kadyak yake stalo bazoyu dlya ekspansiyi rosiyan na zemli denajna 1787 r torgova kompaniya Lebedyeva Lastochkina zasnuvala forti v Kasilovi fort Sv Georgiya ta Kenayi fort Sv Mikolaya menshi posti v Tajoneku ta Starij Ilyamni Rosiyani nalagodili torgivlyu hutrom z miscevim naselennyam Utiski ta zlovzhivannya rosijskih torgovciv sprovokuvali zbrojnij napad indianciv voyini denajna znishili dekilka rosijskih torgovih stancij navit shturmuvali fort Sv Mikolaya Bagato spivrobitnikiv torgovih kompanij yaki vryatuvalis pid chas napadu povernulisya do Rosiyi Zovsim nebagato torgovciv ta misioneriv zalishilisya na zemlyah denajna Zalezhnist plemeni vid rosijskoyi vladi bula lishe nominalnoyu Krim yevropejskih tovariv rosiyani prinesli na Alyasku svoyu religiyu Epidemiya vispi 1838 roku vbila shonajmenshe polovinu denajna Sprobi denajnskih shamaniv borotisya z hvoroboyu zaznali nevdachi Ce vidkrilo shlyah dlya misioneriv rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Torgivlya z rosiyanami prinosila vozhdyam denajna znachni dohodi Vikonuyuchi rol poserednikiv voni vikoristovuvali stali torgovelni zv yazki z atabaskami vnutrishnih rajoniv postachali na pivnich tyutyun chaj sirniki namista tkanini ta inshi tovari v obmin na hutro 1867 r Rosiya prodala Alyasku Spoluchenim Shtatam U pershi roki dlya denajna malo sho zminilosya Zamist rosiyan svoyi torgovi stanciyi v 1860 1880 h rr vidkrili amerikanci ale yih bulo nebagato Cini na hutro lishalisya visokimi denajna procvitali 1883 r Kenaj i Tajonek vidvidav norvezkij etnolog Jogan Yakobsen angl Johan Adrian Jacobsen dlya zboru etnografichnih materialiv dlya Etnologichnogo muzeyu Berlina Pritik naselennya z kontinentalnih shtativ rozpochavsya v 1980 1990 i rr 1882 r v Kasilovi a 1883 r v Bristol Bej vidkrilisya ribokonservni zavodi Rozpochavsya masshtabnij nekontrolovanij vilov lososya dlya potreb cih pidpriyemstv yakij zavdav potuzhnogo udaru po tradicijnij ekonomici miscevogo naselennya Vodnochas v regioni z yavlyayutsya shukachi zolota pidpriyemnicka diyalnist yakih spoluchalasya z vijskovimi ekspediciyami Padinnya cin na hutro 1896 r viklikalo krah tradicijnoyi torgivli denajna 1914 roku vidkrilasya Alyaskinska zaliznicya a 1915 roku na zemlyah denajna bulo zasnovane misto Ankoridzh yake stalo bazoyu yiyi podalshogo budivnictva Zaliznicya prorizala tradicijnu teritoriyu denajna j pov yazala Ankoridzh z mistom Ferbanks na pivnochi V 1930 i rr fermeri kolonizuvali dolinu Matanuska Na pochatku XX st epidemiyi prodovzhuvali zavdavati udariv denajna V rezultati spalahu koru vzimku 1901 1902 rr pomerlo blizko 300 osib u vnutrishnomu regioni Polovina abo j bilshe zhiteliv sil denajna v rajonah zatoki Kuka ta ozera Klark pomerlo pid chas pandemiyi gripu 1918 roku Chastina starih poselen bula pokinuta v 1920 1930 h rr zalishki yihnih meshkanciv pereselilisya do inshih sil Bulo vtracheno bagato nosiyiv tradicij buli pidirvani socialni ta politichni instituti narodu V 1931 i 1932 rr Kornelius Osgud angl Cornelius Osgood provodiv polovi doslidzhennya v denajnskih selah Kenaj Eklutna Susitna Tajonek ta Ilyamna 1937 r bula opublikovana jogo Ethnography of the Tanaina Denajna stali menshistyu v basejni zatoki Kuka Voni mali pristosovuvatis do inshogo sposobu zhittya Lyudi vtratili bagato mislivskih i ribalskih ugid Denajna najmalisya na robotu na konservnih zavodah budivnictvi zaliznici v poshukah roboti pereselyalisya do Ankoridzha Novi robochi miscya oznachali sho lyudi vidmovlyalisya vid tradicijnogo sposobu zhittya teper yizhu ta odyag mozhna bulo kupuvati za groshi 1915 r bula stvorena indianska rezervaciya Moquawkie v Tajonek 1934 r zakon Vilera Govarda vidomij takozh yak Zakon pro reorganizaciyu indianciv viznav pravo korinnih amerikanciv na samoviznachennya j dozvoliv stvoryuvati yim oficijni uryadi z obmezhenimi povnovazhennyami Vidpovidno do cogo zakonu gromada denajna v Tajonek angl Native Village of Tyonek 1939 r ratifikuvala svoyu konstituciyu ta pidzakonni akti Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni zrostaye vijskova prisutnist u rajoni zatoki Kuka provaditsya budivnictvo ta vdoskonalennya avtomobilnih dorig sho pov yazali Ankoridzh z osnovnoyu teritoriyeyu SShA budivnictvo bazi povitryanih sil Pririst nemiscevogo naselennya na zemlyah denajna she bilshe priskorivsya v 1950 i rr u zv yazku z vidkrittyam ta osvoyennyam zapasiv nafti ta gazu pid zatokoyu Kuka ta na Kenajskomu pivostrovi Dlya korinnih zhiteliv ce oznachalo znishennya dikoyi prirodi ta seredovisha isnuvannya ribi visnazhennya tradicijnih harchovih resursiv 1959 roku Alyaska stala 49 m shtatom SShA Prote zemelni pitannya denajna lishilisya nevirishenimi U vidpovid na zazihannya na tradicijni zemli 1961 r bulo organizovane korinne selo Eklutna angl Native Village of Eklutna a 1962 r Kenajske indianske plem ya angl Kenaitze Indian Tribe 1964 roku gromada Tajoneka pislya kilkoh rokiv sudovih procesiv otrimala kompensaciyu v 12 9 miljona dolariv vid prodazhu nafti i gazu vidobutih na rezervnih zemlyah plemeni Otrimani groshi selo vklalo v novi budinki infrastrukturu gromadi ta neruhomist v Ankoridzhi Za finansovoyi pidtrimki Tajoneka Federaciya korinnih zhiteliv Alyaski angl Alaska Federation of Natives 1966 roku provela svij pershij z yizd 18 grudnya 1971 r Kongres SShA prijnyav Zakon pro vregulyuvannya pozovnih vimog na Alyasci angl Alaska Native Claims Settlement Act ANCSA Vidpovidno do cogo zakonu bulo stvoreno 12 regionalnih korporacij korinnih zhiteliv Alyaski ta ponad 200 silskih grupovih ta miskih korporacij Regionalni korporaciyi otrimali prava j na nadra silski lishe na poverhnevi zemli Regionalni korporaciyi buli pobudovani za teritorialnim principom bez urahuvannya etnichnogo skladu naselennya Yak rezultat akcioneri denajna ne stanovlyat bilshosti v zhodnij regionalnij korporaciyi Gromadi selish Nik Ekultna Kenaj Tajonek uvijshli do skladu korporaciyi Oblast Zatoki Kuka angl Cook Inlet Region Inc yiyi teritoriya najbilshe vidpovidaye tradicijnim teritoriyam denajna Gromadi Nondolton i Pedro Bej stali chastinoyu Korinnoyi korporaciyi Bristol Bej angl Bristol Bay Native Corporation a gromada Lajm Villedzh korporaciyi Chalista angl Calista Corporation 2004 r v misti Ankoridzh bula zvedena novatorska budivlya Pleminnoyi radi Zatoki Kuka angl Cook Inlet Tribal Council pid denajnskoyu nazvoyu Nat uh nashe osoblive misce Ce persha gromadska budivlya v Ankoridzhi z nazvoyu movoyu denajna Tut predstavleni fotografiyi citati ta artefakti z zhittya plemeni 2008 r v Ankoridzhi vidkrivsya Gromadskij centr denajna angl Dena ina Civic and Convention Center GospodarstvoHatinka ribalok denajna Tradicijna kultura denajna zagalom ye tipovoyu dlya indianciv Subarktiki pevni vidminnosti buli pov yazani z tim sho voni yedini z pivnichnih atabaskiv mayut shirokij vihid do okeanu j pevnoyu miroyu adaptuvalisya do zhittya bilya morya Osnovnimi zanyattyami buli ribalstvo ta mislivstvo Miscevi richki bagati na lososya V zatoci Kuka ta na ozeri Ilyamna polyuvali tyuleniv v zatoci takozh biluh U lisah ta v girskih rajonah polyuvali losiv vedmediv oleniv karibu girskih baraniv kuripok hutrovih ssavciv Denajna veli aktivnu vnutrishnyu ta mizhpleminnu torgivlyu Zhitelyam vnutrishnih rajoniv voni postachali morski resursi Denajna vigadali kriti yami dlya holodnogo zberigannya lososya Cej metod dozvolyav yim trivalij chas trimati produkti dlya vsogo sela a takozh dlya potreb torgivli Richkami peresuvalisya v kanoe z berestu abo shkiri zapozichili v eskimosiv shkiryani kayaki ta umiaki Po snigu hodili v snigostupah V seredini XIX st pochali vikoristovuvati upryazhki yizdovih sobak u XX st parusni ta motorni chovni z 1960 h rr snigohodi Na pochatku 1930 h rokiv vazhlivim transportnim zasobom dlya denajna vnutrishnih rajoniv stala aviaciya Na sogodni vona ye dlya nih yedinim transportnim zasobom palivo prodovolchi tovari medikamenti vitratni materiali ta poshta nadhodyat lishe povitryam Zaraz denajna zajmayutsya komercijnim ribalstvom pracyuyut na budivnictvi ta v inshih galuzyah deyaki zdijsnyuyut aviaperevezennya na vlasnih nevelichkih litakah suprovodzhuyut yak gidi ribalok ta mislivciv U deyakih rajonah zberigayut tradicijni zanyattya SuspilstvoDenajna podilyalisya na 11 matrilinijnih rodiv yaki ob yednuvalis u dvi ekzogamni fratriyi odna z yakih vklyuchala 5 rodiv insha 6 Shlyubi vkladalisya lishe mizh predstavnikami riznih fratrij Na choli suspilstva stoyala tradicijna elita Ce buli bagati lyudi sho visunulisya zavdyaki svoyim mislivskim ta vijskovim zdibnostyam yakostyam lideriv nakopichenomu bagatstvu ta shedrosti Okremi osobi ta cili sim yi vikoristovuvali praktiku potlach rozdayuchi pid chas ceremoniyi odnopleminnikam podarunki tak voni pidvishuvali svij prestizh i socialnij status U kozhnomu seli zazvichaj buv svij golova Lideri kontrolyuvali rodovu vlasnist zemli ta prirodni resursi zdijsnyuvali pererozpodil statkiv zdobutih chlenami gromadi Voni zh buli najaktivnishimi uchasnikami torgivli Spadshina viznachalasya za pravilami avunkulatu Bilsh organizovane kerivnictvo z chitkimi liderami ta radami yak pravilo utvoryuvalos lishe pid chas provedennya vijskovih abo rejderskih operacij Golovnimi vorogami dlya denajna buli eskimosi Zamozhni denajna volodili rabami yaki pohodili perevazhno z eskimoskih gromad Cherez dekilka rokiv rabam mogli datu svobodu Yaksho kolishnij rab pri comu prijmav rishennya zalishitisya zrostav avtoritet jogo gospodarya V suchasnih selah denajna isnuyut radi korinnogo naselennya na choli z vibornim merom Diyut takozh regionalni ta silski indianski komercijni korporaciyi stvoreni za Zakonom pro vregulyuvannya pozovnih vimog na Alyasci 1971 r ViruvannyaPravoslavna cerkva v Kenayi V osnovi tradicijnih viruvan denajna lezhat animizm shamanizm totemizm Lyudi virili sho vsi rechi v prirodi nadileni nadprirodnoyu siloyu virili v duhiv ohoronciv yakih mala kozhna lyudina Isnuvali mifi pro kulturnogo geroya ta trikstera Vorona cikli perekaziv sukdu pro nadprirodnih istot mislivski kulti Dotrimuvalis chislennih tabu virili v riznomanitni znaki nosili amuleti Shamani buli duzhe vplivovimi osobami v suspilstvi deyaki stavali vozhdyami Na pochatku XX st bilshist denajna prijnyala rosijske pravoslav ya ale yihnya religiya maye sinkretichnij harakter poyednuye hristiyanski ta tradicijni viruvannya ta praktiki Shamani prodovzhuyut diyati yak lideri gromad ta provodyat tradicijni ceremoniyi zcilennya Pravoslavni denajna nalezhat do Alyaskinskoyi yeparhiyi Pravoslavnoyi cerkvi Ameriki Ye takozh protestanti PobutTradicijnij odyag denajna U minulomu denajna veli napivosilij sposib zhittya vzimku zhili v selishah a na vesnu osin virushali na promisli Zimovi selisha skladalisya z velikih hat napivzemlyanok rozrahovanih na cilij linidzh U sumizhnih primishennyah roztashovuvalis parilni kimnati zhinochoyi gigiyeni tosho V ribalskih taborah sporudzhuvali hatinki z kolod ta derenu rozrahovani na okremu sim yu v mislivskih taborah stavili nameti z berestu abo shkir Zgodom stali zhiti v postijnih selah Zamist napivzemlyanok u XIX st stali sporudzhuvati nazemni hati zrubnogo tipu ale stini prisipali zemleyu Nosili zvichajnij dlya atapaskiv odyag Krim togo mali vodonepronikni choboti zi shkiri lososya ta parki z kitovoyi membrani Isnuvali tradiciyi prokolyuvannya gub ta nosa Denajna prodovzhuyut viznavati shanuvati i zberigati tradicijnu kulturu U kenajskomu plemeni isnuye tak zvane Kolo tradicijnih cinnostej yake mistit 16 simvoliv predki Ts itsatna duh ohoronec Yinihugheltani virnij shlyah Qiz unch turbota Ada starijshini Nadesnaqa susidi Nagh utdalts ina diti Ch anikna istoriya plemeni Nanutset rodovid Nakenagh pracya Henu roslini ta tvarini Nudnelyahich u qeneshi braterstvo Daggeyi zhittya sered prirodi Ey uhqats dalts iyi sila muzhnist tverezist smirennya Na ini chesnist Naghet a vdyachnist Chiqinik PrimitkiPopulation and Speaker Statistics 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine Alaska Native Language Center angl Guide to the Dena ina Language Collection 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine Dena ina Alaska Native Language Archive angl A Dena ina Chronology Anchorage Museum angl Alaska Native Claims Settlement Act ANCSA 1971 3 bereznya 2021 u Wayback Machine University of Alaska Fairbanks angl Culture 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine Kenaitze Indian Tribe angl DzherelaDena ina Time Travel 20 sichnya 2021 u Wayback Machine Anchorage Museum 2013 angl Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 513 514 A A Istomin Tanaina 3 grudnya 2017 u Wayback Machine ISBN 5 85270 155 6 ros Tanaina people 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Patricia H Partnow Alaskan Athabascans 9 travnya 2021 u Wayback Machine Alaska Native Knowledge Network angl angl