Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Даї́сі» (груз. დაისი, у перекладі — сутінки) — опера Захарія Паліашвілі в трьох діях за лібрето та за його ж п'єсою. У творі використано вірші Шоти Руставелі, Ніколаза Бараташвілі, Акакія Церетелі та Важи Пшавели.
| Даїсі | ||||
|---|---|---|---|---|
| груз. დაისი | ||||
 Афіша прем'єри опери «Даї́сі» | ||||
| Композитор | Паліашвілі Захарій Петрович | |||
| Автор лібрето | d | |||
| Мова лібрето | грузинська | |||
| Жанр | опера | |||
| Кількість дій | 3 дія | |||
| Місце першої постановки | Грузинський театр опери і балету імені Захарія Паліашвілі | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
Історія
Ідею створення твору композитор взяв у грузинського драматурга . Писати оперу автор почав у 1921 році.
Перший показ відбувся 19 грудня 1923 року у Тифліському оперному театрі (диригент — Іван Паліашвілі, режисер — Костянтин Марджанішвілі; актори: Малхаз — , Маро — Попова, Кіазо — Кржановський, Цангала — , Тіто — Туманішвілі).
Там же у 1934 році (диригент — , режисер — , художник — Симон Вірсаладзе; актори: Маро — , , Нано — , Степанян, Малхаз — Микола Кумсіашвілі, , Кіазо — Петро Аміранашвілі, , Тіто — Зураб Сванідзе, Цангала — В. Хамашурідзе).
Опера була представлена на декадах грузинського мистецтва у Москві у січні 1937 року та у березні 1958 року (нова постановка).
У Київській опері 1938 року постановку здійснили режисер Володимир Манзій разом з диригентом Володимиром Пірадовим та грузинськими митцями — художником та балетмейстером Іллею Сухішвілі. Переклав лібрето Микола Бажан.
Також опера ставилася в театрах опери та балету: Одеському в 1941 році, Вірменському у 1943 році, Казахському у 1943, 1961 роках, Новосибірському в 1950 році, у 1950 році, Азербайджанському у 1956 році.
У 1960 році видавництвом «Музгіз» видано партитуру і клавір опери. Текст російською та грузинською мовами. Російський переклад Е. Александрової.
Дійові особи
- Малхаз, 27 років, придворний (тенор);
- Кіазо, 30 років, воєначальник (баритон);
- Маро, 19 років (сопрано);
- Нано, подруга Маро, її ровесниця (мецо-сопрано);
- Тіто, молодий селянин (тенор);
- Цангала, старий селянин (бас).
Сюжет
Події опери відбувається у XVIII столітті в Грузії.
Перша дія
Біля підніжжя високого хребта, у малонаселеному селі, що розкинулося на їхньому схилі, наступають ранні сутінки. Мешканці зібралися на велике храмове свято, а неподалік церкви, у дворі садиби дві подруги — Маро і Нано ведуть тиху розмову. Коханий Маро, юнак Малхаз, давно покинув село і не дає про себе звісток. Дівчина зберігає йому вірність, проте надії про його повернення згасають і вона була змушена, за наполяганням матері, заручитися з некоханим чоловіком — воїном Кіазо. Марно не йде до храму на свято, вона воліє залишатися одна зі своїм глибоким сумом. Несподівана звістка про повернення коханого, а потім і прихід самого Малхаза на мить наповнюють радістю серце дівчини. На мить, бо Маро не забула, що вона вже наречена іншого. Малхаз здивований, він не розуміє причини смутку коханої. Слова гіркого докору зриваються з вуст дівчини. Чому весь цей час Малхаз не подавав звісток про себе? Чи могла Маро протистояти вимогам матері і відмовити Кіазо, який вперто домагався її руки?
Наближається святковий натовп: мати Маро запросила до себе односельців. Починаються народні веселощі — ігри, хороводи, кумедні змагання-загадки, — у ньому беруть участь і старі та молодь. В одному з таких змагань удача зрадила старого Цангала — його висміяв дотепний Малхаз. Старий розсердився не на жарт, і Малхазу насилу вдається запобігти бійці. Нано заводить хороводний танець, в якому зводить в одній парі Малхаза та Маро. Хитрий Цангала здогадується, що Нано зробила це недарма, і загрожує розповісти про все Кіазо. Розсерджена Нано виганяє старого, він іде, затаївши образу. Один танець змінює інший, веселощі не вщухають, поки великий дзвін не скликає народ під склепіння храму. Коли гості розходяться, Малхаз намагається затримати Маро і порозумітися з нею. Але дівчина ухиляється від зустрічі.
- Музика
У дії три великі сцени, середня з них — жанрова, масова. Дует Маро і Нано починається в мрійливо-елегічних тонах і на закінчення набуває світлого забарвлення. Пісня Малхаза «Як яскравий промінь зірки прекрасної» витримана в імпровізаційному стилі народних мелодій. Любовний дует Малхаза і Маро сповнений високих почуттів; лірична мелодія прикрашена багатим орнаментом. Її відтіняє суворий, архаїчний хор богомольців, в основі якого лежить старовинна сванетійська пісня «Вой-ді-во». Народним гумором захоплює сцена поширеного в Грузії змагання у виконанні частівок; акомпанемент веселого співу імітує звучання . Мужня гурійська пісня перхулі переходить у масовий хороводний танець. Вихром уривається швидкий танець «лекурі». Завершується масова сцена мелодією похідної гурійської пісні — маршем «Алі-паша» Ліричний фінал дії цілком присвячений образу Малхаза. За сумним романсом «Немає надії в моїй душі» слідує патетична арія «Мені долею горе одне судилося».
Друга дія
Перервані веселощі продовжуються за огорожею храму. Знову пісні, танці — войовничі чоловічі та плавні жіночі. Вибравши момент, старий Цангала розповідає Кіазо про невірність Маро, про її відданість Малхазу. Кіазо, вражений звісткою, має намір мститися.
Малхаз, нарешті, залишився наодинці з Маро. Вийшовши з храму і милуючись чистим зоряним небом, дівчина сумує за своєю сумною долею, що змусила її стати нареченою некоханої людини. Побаченню закоханих заважає наближенням Кіазо. Малхаз не має наміру віддаляти неминучу зустріч із суперником, але Маро вдається вмовити його цього разу піти.
Несподівано надходить тривожна звістка — вороги віроломно напали на мирну країну. Досвідчений воїн Кіазо має очолити боротьбу із загарбниками. Народ одностайно підхоплює слова Руставелі: «Краще смерть, але смерть зі славою, ніж у ганебному житті». Урочисто звучить патріотична пісня народного війська, що йде в бій.
- Музика
Дія відрізняється великою різноманітністю контрастних сцен. В обстановку селянського свята вводить безгучна пісня Цангали «Люблю я вино», підхоплена хором. За войовничим танцем хевсурів слідує темпераментний, сповнений запальної енергії гірський танець «мтіулурі». Завершується ця частина дії жартівливою хоровою піснею «Цангала гогону», що поєднує риси пісні та танцю. Середній розділ дії присвячений психологічній драмі героїв. У гнучких виразних речитативах розкрито сум'яття Кіазо, враженого звісткою про невірність Маро. Наступна слідом звучить перейнята стражданням арія «Дух злий, дух туги». Дует Кіазо та Цангали нагадує міську ліричну пісню. Перлиною оперної лірики Паліашвілі є речитатив і арія Маро «Передчуттів повно, страждає серце»; романтичні мрії дівчини, овіяні поезією ночі, виливаються в елегічній мелодії. Полягає цей розділ дії любовним дуетом Малхаза та Маро. Дія переходить у героїко-епічний план. Хор «Ворог підступний і жорстокий» у дусі народної пісні вносить тривогу, занепокоєння. Завершує дію ораторське звернення Кіазо до якого примикає суворий величний хорал, що супроводжується дзвоном.
Третя дія
Особисті пристрасті пересилили Кіазо почуття військового обов'язку. Він відстав від війська, щоб порозумітися з Маро. У передсвітанковій імлі, за огорожею храму відбулася їхня зустріч. Ще більшого сум'яття зазнав Кіазо. Дівчина не приймає його закидів: вона заручена з ним, але ніколи не кохала його і не обіцяла йому свого кохання. У пориві гніву Маро кидає нареченому обручку. Поява Малхаза та його мирне вітання не охолоджують запалу воїна. Кіазо розуміє, що в грізну для країни хвилину смертельної небезпеки воїн не має права відволікатися від свого патріотичного обов'язку. Він готовий піти захищати рідну землю, але вимагає повного розриву Маро з Малхазом. Розлючений відмовою, Кіазо хоче вбити невірну наречену, але за неї заступається Малхаз. Починається поєдинок. На мить він переривається приходом воїнів. Вони поспішають у бій і звуть із собою Кіазо. Востаннє звертається до нього і Маро, вона благає забути її і вирушити на поле бою. Обурюваний ревнощами, Кіазо не слухає нічиїх умовлянь. Під його ударом падає смертельно поранений Малхаз. Маро тяжко тужить над трупом коханого, плач жінок зливається з її скаргами.
Вперед виступає один із найстаріших воїнів. Він ганьбить злочинця, який заради пристрасті до дівчини поступився патріотичним обов'язком. Вражений і сам Кіазо — ціною життя він готовий викупити свою провину перед вітчизною. Хоробрі воїни йдуть у бій, щоб відстояти свободу та щастя рідної країни.
- Музика
У третій, кульмінаційній дії драми жанрові епізоди відсутні. Діалогічна сцена, що безперервно розвивається, передає переживання учасників драми: зростання рішучості Малхаза, почуття ображеної гордості у Кіазо, страждання Маро. Драматичні речитативи сплітаються в короткі ансамблі — дуети та терцети; зростає психологічна роль оркестру. Напруженість ситуації відтіняє хор воїнів, що доноситься здалеку — грузинська патріотична пісня «Лашкрулі». Фінал акту — трагічне аріозо Малхаза і повний безвихідного горя плач Маро, що відтворює риси національного траурного обряду оплакування померлого. Опера завершується скорботною постлюдією оркестру, музика якої під кінець набуває просвітлено-урочистого відтінку.
Примітки
- Театральная энциклопедия, 1963, с. 278.
- 100 опер, 1968, с. 453.
- Театральная энциклопедия, 1963, с. 278—279.
- Театральная энциклопедия, 1963, с. 279.
- Бажан М. Маловідомі мистецькі сторінки / упорядник М. Г. Лабінський. — Київ : «Криниця», 2014. — С. 759. — .
- 100 опер, 1968, с. 452—453.
Література
- Н. Гр. «Даиси» // / Главный редактор: . — Москва : Государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1963. — Т. II Гловацкий—Кетуракис. — Ствп. 278—279. (рос.);
- , М. Арановский, , , , , , И. Ноткина, Г. Орлов, . Даиси // 100 опер. История создания. Сюжет. Музыка / редактор-составитель М. Друскин. — Ленинград : «Музыка», Ленинградское отделение, 1968. — С. 452—456. (рос.);
- А. Гозенпуд. Даиси (Сумерки) // Краткий оперный словарь. 2-е издание / редактор К. А. Савастру. — Киев : «Музычна Украйина», 1989. — С. 74—75. (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dayi si gruz დაისი u perekladi sutinki opera Zahariya Paliashvili v troh diyah za libreto ta za jogo zh p yesoyu U tvori vikoristano virshi Shoti Rustaveli Nikolaza Baratashvili Akakiya Cereteli ta Vazhi Pshaveli Dayisigruz დაისიAfisha prem yeri operi Dayi si KompozitorPaliashvili Zaharij PetrovichAvtor libretodMova libretogruzinskaZhanroperaKilkist dij3 diyaMisce pershoyi postanovkiGruzinskij teatr operi i baletu imeni Zahariya PaliashviliInformaciya u VikidanihIstoriyaIdeyu stvorennya tvoru kompozitor vzyav u gruzinskogo dramaturga Pisati operu avtor pochav u 1921 roci Pershij pokaz vidbuvsya 19 grudnya 1923 roku u Tifliskomu opernomu teatri dirigent Ivan Paliashvili rezhiser Kostyantin Mardzhanishvili aktori Malhaz Maro Popova Kiazo Krzhanovskij Cangala Tito Tumanishvili Tam zhe u 1934 roci dirigent rezhiser hudozhnik Simon Virsaladze aktori Maro Nano Stepanyan Malhaz Mikola Kumsiashvili Kiazo Petro Amiranashvili Tito Zurab Svanidze Cangala V Hamashuridze Opera bula predstavlena na dekadah gruzinskogo mistectva u Moskvi u sichni 1937 roku ta u berezni 1958 roku nova postanovka U Kiyivskij operi 1938 roku postanovku zdijsnili rezhiser Volodimir Manzij razom z dirigentom Volodimirom Piradovim ta gruzinskimi mitcyami hudozhnikom ta baletmejsterom Illeyu Suhishvili Pereklav libreto Mikola Bazhan Takozh opera stavilasya v teatrah operi ta baletu Odeskomu v 1941 roci Virmenskomu u 1943 roci Kazahskomu u 1943 1961 rokah Novosibirskomu v 1950 roci u 1950 roci Azerbajdzhanskomu u 1956 roci U 1960 roci vidavnictvom Muzgiz vidano partituru i klavir operi Tekst rosijskoyu ta gruzinskoyu movami Rosijskij pereklad E Aleksandrovoyi Dijovi osobiMalhaz 27 rokiv pridvornij tenor Kiazo 30 rokiv voyenachalnik bariton Maro 19 rokiv soprano Nano podruga Maro yiyi rovesnicya meco soprano Tito molodij selyanin tenor Cangala starij selyanin bas Krim togo selyanska molod voyini bogomolci SyuzhetPodiyi operi vidbuvayetsya u XVIII stolitti v Gruziyi Persha diya Bilya pidnizhzhya visokogo hrebta u malonaselenomu seli sho rozkinulosya na yihnomu shili nastupayut ranni sutinki Meshkanci zibralisya na velike hramove svyato a nepodalik cerkvi u dvori sadibi dvi podrugi Maro i Nano vedut tihu rozmovu Kohanij Maro yunak Malhaz davno pokinuv selo i ne daye pro sebe zvistok Divchina zberigaye jomu virnist prote nadiyi pro jogo povernennya zgasayut i vona bula zmushena za napolyagannyam materi zaruchitisya z nekohanim cholovikom voyinom Kiazo Marno ne jde do hramu na svyato vona voliye zalishatisya odna zi svoyim glibokim sumom Nespodivana zvistka pro povernennya kohanogo a potim i prihid samogo Malhaza na mit napovnyuyut radistyu serce divchini Na mit bo Maro ne zabula sho vona vzhe narechena inshogo Malhaz zdivovanij vin ne rozumiye prichini smutku kohanoyi Slova girkogo dokoru zrivayutsya z vust divchini Chomu ves cej chas Malhaz ne podavav zvistok pro sebe Chi mogla Maro protistoyati vimogam materi i vidmoviti Kiazo yakij vperto domagavsya yiyi ruki Nablizhayetsya svyatkovij natovp mati Maro zaprosila do sebe odnoselciv Pochinayutsya narodni veseloshi igri horovodi kumedni zmagannya zagadki u nomu berut uchast i stari ta molod V odnomu z takih zmagan udacha zradila starogo Cangala jogo vismiyav dotepnij Malhaz Starij rozserdivsya ne na zhart i Malhazu nasilu vdayetsya zapobigti bijci Nano zavodit horovodnij tanec v yakomu zvodit v odnij pari Malhaza ta Maro Hitrij Cangala zdogaduyetsya sho Nano zrobila ce nedarma i zagrozhuye rozpovisti pro vse Kiazo Rozserdzhena Nano viganyaye starogo vin ide zatayivshi obrazu Odin tanec zminyuye inshij veseloshi ne vshuhayut poki velikij dzvin ne sklikaye narod pid sklepinnya hramu Koli gosti rozhodyatsya Malhaz namagayetsya zatrimati Maro i porozumitisya z neyu Ale divchina uhilyayetsya vid zustrichi Muzika U diyi tri veliki sceni serednya z nih zhanrova masova Duet Maro i Nano pochinayetsya v mrijlivo elegichnih tonah i na zakinchennya nabuvaye svitlogo zabarvlennya Pisnya Malhaza Yak yaskravij promin zirki prekrasnoyi vitrimana v improvizacijnomu stili narodnih melodij Lyubovnij duet Malhaza i Maro spovnenij visokih pochuttiv lirichna melodiya prikrashena bagatim ornamentom Yiyi vidtinyaye suvorij arhayichnij hor bogomolciv v osnovi yakogo lezhit starovinna svanetijska pisnya Voj di vo Narodnim gumorom zahoplyuye scena poshirenogo v Gruziyi zmagannya u vikonanni chastivok akompanement veselogo spivu imituye zvuchannya Muzhnya gurijska pisnya perhuli perehodit u masovij horovodnij tanec Vihrom urivayetsya shvidkij tanec lekuri Zavershuyetsya masova scena melodiyeyu pohidnoyi gurijskoyi pisni marshem Ali pasha Lirichnij final diyi cilkom prisvyachenij obrazu Malhaza Za sumnim romansom Nemaye nadiyi v moyij dushi sliduye patetichna ariya Meni doleyu gore odne sudilosya Druga diya Perervani veseloshi prodovzhuyutsya za ogorozheyu hramu Znovu pisni tanci vojovnichi cholovichi ta plavni zhinochi Vibravshi moment starij Cangala rozpovidaye Kiazo pro nevirnist Maro pro yiyi viddanist Malhazu Kiazo vrazhenij zvistkoyu maye namir mstitisya Malhaz nareshti zalishivsya naodinci z Maro Vijshovshi z hramu i miluyuchis chistim zoryanim nebom divchina sumuye za svoyeyu sumnoyu doleyu sho zmusila yiyi stati narechenoyu nekohanoyi lyudini Pobachennyu zakohanih zavazhaye nablizhennyam Kiazo Malhaz ne maye namiru viddalyati neminuchu zustrich iz supernikom ale Maro vdayetsya vmoviti jogo cogo razu piti Nespodivano nadhodit trivozhna zvistka vorogi virolomno napali na mirnu krayinu Dosvidchenij voyin Kiazo maye ocholiti borotbu iz zagarbnikami Narod odnostajno pidhoplyuye slova Rustaveli Krashe smert ale smert zi slavoyu nizh u ganebnomu zhitti Urochisto zvuchit patriotichna pisnya narodnogo vijska sho jde v bij Muzika Diya vidriznyayetsya velikoyu riznomanitnistyu kontrastnih scen V obstanovku selyanskogo svyata vvodit bezguchna pisnya Cangali Lyublyu ya vino pidhoplena horom Za vojovnichim tancem hevsuriv sliduye temperamentnij spovnenij zapalnoyi energiyi girskij tanec mtiuluri Zavershuyetsya cya chastina diyi zhartivlivoyu horovoyu pisneyu Cangala gogonu sho poyednuye risi pisni ta tancyu Serednij rozdil diyi prisvyachenij psihologichnij drami geroyiv U gnuchkih viraznih rechitativah rozkrito sum yattya Kiazo vrazhenogo zvistkoyu pro nevirnist Maro Nastupna slidom zvuchit perejnyata strazhdannyam ariya Duh zlij duh tugi Duet Kiazo ta Cangali nagaduye misku lirichnu pisnyu Perlinoyu opernoyi liriki Paliashvili ye rechitativ i ariya Maro Peredchuttiv povno strazhdaye serce romantichni mriyi divchini oviyani poeziyeyu nochi vilivayutsya v elegichnij melodiyi Polyagaye cej rozdil diyi lyubovnim duetom Malhaza ta Maro Diya perehodit u geroyiko epichnij plan Hor Vorog pidstupnij i zhorstokij u dusi narodnoyi pisni vnosit trivogu zanepokoyennya Zavershuye diyu oratorske zvernennya Kiazo do yakogo primikaye suvorij velichnij horal sho suprovodzhuyetsya dzvonom Tretya diya Osobisti pristrasti peresilili Kiazo pochuttya vijskovogo obov yazku Vin vidstav vid vijska shob porozumitisya z Maro U peredsvitankovij imli za ogorozheyu hramu vidbulasya yihnya zustrich She bilshogo sum yattya zaznav Kiazo Divchina ne prijmaye jogo zakidiv vona zaruchena z nim ale nikoli ne kohala jogo i ne obicyala jomu svogo kohannya U porivi gnivu Maro kidaye narechenomu obruchku Poyava Malhaza ta jogo mirne vitannya ne oholodzhuyut zapalu voyina Kiazo rozumiye sho v griznu dlya krayini hvilinu smertelnoyi nebezpeki voyin ne maye prava vidvolikatisya vid svogo patriotichnogo obov yazku Vin gotovij piti zahishati ridnu zemlyu ale vimagaye povnogo rozrivu Maro z Malhazom Rozlyuchenij vidmovoyu Kiazo hoche vbiti nevirnu narechenu ale za neyi zastupayetsya Malhaz Pochinayetsya poyedinok Na mit vin pererivayetsya prihodom voyiniv Voni pospishayut u bij i zvut iz soboyu Kiazo Vostannye zvertayetsya do nogo i Maro vona blagaye zabuti yiyi i virushiti na pole boyu Oburyuvanij revnoshami Kiazo ne sluhaye nichiyih umovlyan Pid jogo udarom padaye smertelno poranenij Malhaz Maro tyazhko tuzhit nad trupom kohanogo plach zhinok zlivayetsya z yiyi skargami Vpered vistupaye odin iz najstarishih voyiniv Vin ganbit zlochincya yakij zaradi pristrasti do divchini postupivsya patriotichnim obov yazkom Vrazhenij i sam Kiazo cinoyu zhittya vin gotovij vikupiti svoyu provinu pered vitchiznoyu Horobri voyini jdut u bij shob vidstoyati svobodu ta shastya ridnoyi krayini Muzika U tretij kulminacijnij diyi drami zhanrovi epizodi vidsutni Dialogichna scena sho bezperervno rozvivayetsya peredaye perezhivannya uchasnikiv drami zrostannya rishuchosti Malhaza pochuttya obrazhenoyi gordosti u Kiazo strazhdannya Maro Dramatichni rechitativi splitayutsya v korotki ansambli dueti ta terceti zrostaye psihologichna rol orkestru Napruzhenist situaciyi vidtinyaye hor voyiniv sho donositsya zdaleku gruzinska patriotichna pisnya Lashkruli Final aktu tragichne ariozo Malhaza i povnij bezvihidnogo gorya plach Maro sho vidtvoryuye risi nacionalnogo traurnogo obryadu oplakuvannya pomerlogo Opera zavershuyetsya skorbotnoyu postlyudiyeyu orkestru muzika yakoyi pid kinec nabuvaye prosvitleno urochistogo vidtinku PrimitkiTeatralnaya enciklopediya 1963 s 278 100 oper 1968 s 453 Teatralnaya enciklopediya 1963 s 278 279 Teatralnaya enciklopediya 1963 s 279 Bazhan M Malovidomi mistecki storinki uporyadnik M G Labinskij Kiyiv Krinicya 2014 S 759 ISBN 978 966 2434 24 8 100 oper 1968 s 452 453 LiteraturaN Gr Daisi Glavnyj redaktor Moskva Gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Sovetskaya enciklopediya 1963 T II Glovackij Keturakis Stvp 278 279 ros M Aranovskij I Notkina G Orlov Daisi 100 oper Istoriya sozdaniya Syuzhet Muzyka redaktor sostavitel M Druskin Leningrad Muzyka Leningradskoe otdelenie 1968 S 452 456 ros A Gozenpud Daisi Sumerki Kratkij opernyj slovar 2 e izdanie redaktor K A Savastru Kiev Muzychna Ukrajina 1989 S 74 75 ros