Дави́дов Олексі́й Йо́сипович (5 липня 1907, Климовичі, Могильовська губернія, Російська імперія — 20 жовтня 1963, Київ, Українська РСР, СРСР) — голова виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих у 1947—1963 роках. Член Ревізійної Комісії КП(б)У в 1940—1954 р., голова Ревізійної Комісії КП(б)У з середини 1940-х років по 1952 рік. Член ЦК КПУ в 1954—1963 р. Депутат Верховної Ради УРСР 3—6-го скликань.
Давидов Олексій Йосипович | ||
| ||
---|---|---|
листопад 1947 — 20 жовтня 1963 | ||
Попередник: | Федір Чеботарьов | |
Спадкоємець: | Михайло Бурка | |
Народження: | 19 серпня 1907 Климовичі, Могильовська губернія, Російська імперія | |
Смерть: | 20 жовтня 1963 (56 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |
Поховання: | Байкове кладовище | |
Країна: | Російська імперія → СРСР | |
Освіта: | Київський індустріальний інститут | |
Партія: | КПРС | |
Шлюб: | Давидова Лариса Григорівна | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 19 серпня 1907 року в містечку Климовичі (нині Республіка Білорусь) у родині робітника.
З 1920 року — учень профтехнікуму, слюсар на Климовицькому заводі.
У 1925—1928 роках працював слюсарем у Краматорську (Донбас).
Член більшовицької партії з 1927 року.
У 1930 закінчив робітфак Київського індустріального інституту, працював майстром, начальником цеху заводу «Червоний екскаватор», за сумісництвом — секретарем партбюро.
У 1938—1941 — 1-й секретар Жовтневого районного комітету КПУ міста Києва.
За часів німецько-радянської війни — учасник оборони Києва (комісар правого сектору оборони), уповноважений військової ради Південного фронту, заступник начальника бронетанкового управління Північно-Кавказького фронту з політроботи, уповноважений військової ради 4-го Українського фронту.
З 6 листопада 1943 року — 3-й секретар, а з квітня по листопад 1947 року — 2-й секретар Київського міського комітету КП(б)У.
З листопада 1947 по 20 жовтня 1963 року — голова виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих.
Діяльність оцінюється двозначно — так, за час його перебування при владі сталася Куренівська катастрофа. За бездіяльність, неспроможність керувати містом і злочинну поведінку під час вищезгаданої катастрофи був дуже непопулярний серед киян (але сам не звертав на це жодної уваги). За розповідями, водії лінії трамвая, яка проходила бульваром його імені, оголошували зупинку «Бульвар Олексія Давидова» як «Бульвар Дениса Давидова» і тим самим висловлювали свій протест.
В той же час саме за часів його керівництва Києвом було відбудовано зруйноване місто, зокрема Хрещатик. Виросли житлові масиви Нивки, Русанівка, Березняки, Першотравневий. Відкрито міст імені Патона.
Значного розвитку отримав Київський трамвай — за роки його правління довжина колій зросла більш ніж на 50 км. Відбудовувалася промисловість, стали до ладу нові заводи та підприємства. В 1960 році разом з керівниками республіки перерізав стрічку на першій пусковій ділянці Київського метрополітену.
Помер 20 жовтня 1963 року від інфаркту (при цьому ходили чутки, що застрелився). Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 2). Біля його могили довгі роки стояла охорона. Влада побоювалася осквернення могили ненависного киянам градоначальника.
У 1964 році влада назвала його ім'ям бульвар на Русанівці. За часів незалежності неодноразово лунали заклики перейменувати вулицю. Врешті-решт, у 2016 році бульвар перейменовано на честь Ігоря Шамо.
Нагороди
- два ордени Леніна
- два ордени Трудового Червоного Прапора (19.12.1944)
- орден Червоної Зірки (12.03.1943)
- медалі
Див. також
Примітки
- . Історична правда. 13 березня 2016. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 12.10.2021.
- Нахманович Виталий. Последняя жертва Бабьего Яра [ 27 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Комитет «Бабий Яр». (рос.)
Джерела
- Київ. Історична енциклопедія. 1917–2000 рр.
- Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників [ 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / Іван Салій; [ред. В. Ковалинський]. — К. : Довіра, 2008. — С. 74 [ 27 лютого 2015 у Wayback Machine.]—119. [ 27 лютого 2015 у Wayback Machine.] — .
- Давыдов Алексей Иосифович // Сайт «Подвиг народа» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Davidov Davi dov Oleksi j Jo sipovich 5 lipnya 1907 19070705 Klimovichi Mogilovska guberniya Rosijska imperiya 20 zhovtnya 1963 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR golova vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih u 1947 1963 rokah Chlen Revizijnoyi Komisiyi KP b U v 1940 1954 r golova Revizijnoyi Komisiyi KP b U z seredini 1940 h rokiv po 1952 rik Chlen CK KPU v 1954 1963 r Deputat Verhovnoyi Radi URSR 3 6 go sklikan Davidov Oleksij JosipovichGolova vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi radi deputativ trudyashihlistopad 1947 20 zhovtnya 1963Poperednik Fedir ChebotarovSpadkoyemec Mihajlo Burka Narodzhennya 19 serpnya 1907 1907 08 19 Klimovichi Mogilovska guberniya Rosijska imperiyaSmert 20 zhovtnya 1963 1963 10 20 56 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSROsvita Kiyivskij industrialnij institutPartiya KPRSShlyub Davidova Larisa GrigorivnaAvtograf Nagorodi Medal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenyaMedal Za oboronu Kavkazu Mediafajli b u VikishovishiMogila Oleksiya DavidovaBiografiyaNarodivsya 19 serpnya 1907 roku v mistechku Klimovichi nini Respublika Bilorus u rodini robitnika Z 1920 roku uchen proftehnikumu slyusar na Klimovickomu zavodi U 1925 1928 rokah pracyuvav slyusarem u Kramatorsku Donbas Chlen bilshovickoyi partiyi z 1927 roku U 1930 zakinchiv robitfak Kiyivskogo industrialnogo institutu pracyuvav majstrom nachalnikom cehu zavodu Chervonij ekskavator za sumisnictvom sekretarem partbyuro U 1938 1941 1 j sekretar Zhovtnevogo rajonnogo komitetu KPU mista Kiyeva Za chasiv nimecko radyanskoyi vijni uchasnik oboroni Kiyeva komisar pravogo sektoru oboroni upovnovazhenij vijskovoyi radi Pivdennogo frontu zastupnik nachalnika bronetankovogo upravlinnya Pivnichno Kavkazkogo frontu z politroboti upovnovazhenij vijskovoyi radi 4 go Ukrayinskogo frontu Z 6 listopada 1943 roku 3 j sekretar a z kvitnya po listopad 1947 roku 2 j sekretar Kiyivskogo miskogo komitetu KP b U Z listopada 1947 po 20 zhovtnya 1963 roku golova vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih Diyalnist ocinyuyetsya dvoznachno tak za chas jogo perebuvannya pri vladi stalasya Kurenivska katastrofa Za bezdiyalnist nespromozhnist keruvati mistom i zlochinnu povedinku pid chas vishezgadanoyi katastrofi buv duzhe nepopulyarnij sered kiyan ale sam ne zvertav na ce zhodnoyi uvagi Za rozpovidyami vodiyi liniyi tramvaya yaka prohodila bulvarom jogo imeni ogoloshuvali zupinku Bulvar Oleksiya Davidova yak Bulvar Denisa Davidova i tim samim vislovlyuvali svij protest V toj zhe chas same za chasiv jogo kerivnictva Kiyevom bulo vidbudovano zrujnovane misto zokrema Hreshatik Virosli zhitlovi masivi Nivki Rusanivka Bereznyaki Pershotravnevij Vidkrito mist imeni Patona Znachnogo rozvitku otrimav Kiyivskij tramvaj za roki jogo pravlinnya dovzhina kolij zrosla bilsh nizh na 50 km Vidbudovuvalasya promislovist stali do ladu novi zavodi ta pidpriyemstva V 1960 roci razom z kerivnikami respubliki pererizav strichku na pershij puskovij dilyanci Kiyivskogo metropolitenu Pomer 20 zhovtnya 1963 roku vid infarktu pri comu hodili chutki sho zastrelivsya Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 2 Bilya jogo mogili dovgi roki stoyala ohorona Vlada poboyuvalasya oskvernennya mogili nenavisnogo kiyanam gradonachalnika U 1964 roci vlada nazvala jogo im yam bulvar na Rusanivci Za chasiv nezalezhnosti neodnorazovo lunali zakliki perejmenuvati vulicyu Vreshti resht u 2016 roci bulvar perejmenovano na chest Igorya Shamo Nagorodidva ordeni Lenina dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 19 12 1944 orden Chervonoyi Zirki 12 03 1943 medaliDiv takozhKurenivska tragediyaPrimitki Istorichna pravda 13 bereznya 2016 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2021 Procitovano 12 10 2021 Nahmanovich Vitalij Poslednyaya zhertva Babego Yara 27 lyutogo 2015 u Wayback Machine Komitet Babij Yar ros DzherelaKiyiv Istorichna enciklopediya 1917 2000 rr Salij I M Oblichchya stolici v dolyah yiyi kerivnikiv 12 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Ivan Salij red V Kovalinskij K Dovira 2008 S 74 27 lyutogo 2015 u Wayback Machine 119 27 lyutogo 2015 u Wayback Machine ISBN 978 966 507 226 3 Davydov Aleksej Iosifovich Sajt Podvig naroda ros