Грін Олександр Степанович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Александр Грин | ||||
Ім'я при народженні | Олександр Степанович Гриневський | |||
Псевдонім | Грін (Ґрін) | |||
Народився | 11 (23) серпня 1880 Слободський (нині Кіровської області, РФ) | |||
Помер | 8 липня 1932 (51 рік) Старий Крим ·злоякісна пухлина | |||
Поховання | Старий Крим | |||
Громадянство | Російська імперія, СРСР | |||
Національність | поляк | |||
Діяльність | романіст | |||
Сфера роботи | d[1], проза[1], поезія[1] і казка[1] | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | з 1906 | |||
Напрямок | , соцреалізм | |||
Жанр | роман | |||
Magnum opus | Червоні вітрила | |||
У шлюбі з | Нина Николаевна Грин | |||
| ||||
Грін Олександр Степанович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Олекса́ндр Грін (Ґрін; справжнє ім'я — Олександр Степанович Гриневський; (11 (23) серпня 1880 — 8 липня 1932) — російський письменник, представник романтичного реалізму, революціонер.
Біографія
Народився у Слободському — повітовому містечку В'ятської губернії, у сім'ї службовця-поляка. Батько Стефан Гриневський (пол. Stefan Hryniewski; 1843—1914), польський шляхтич з Дісненського повіту Віленської губернії Російської імперії. Учасник повстання 1863 року за незалежність Польщі, Литви, України та Білорусі від Росії. За участь у січневому повстанні 1863 року в 20-річному віці безстроково засланий у Коливань Томської губернії. У 1869 році йому було дозволено переїхати у Вятську губернію. У 1873 році одружився з 16-річною медсестрою Ганною Степанівною Лепковою (1857—1895). Перші 7 років дітей у подружжя не було, Олександр став їхнім первістком, пізніше народилися брат Борис і дві сестри, Антоніна та Катерина. Отримавши початкову освіту вдома, Олександр продовжив навчання в реальному училищі. Однак, незабаром був виключений за сатиричні вірші, що висміювали педагогів. Згодом, Олександр вступив до міського чотирирічного училища, яке закінчив у 1896 році.
Подався до Одеси, мріючи стати моряком та втамувати спрагу пригод. Був матросом, рибалкою, кухарем, вантажником, землекопом, лісорубом, плотарем на Уралі й золотошукачем. Згодом, хлопець зрозумів, що кар'єра моряка не для нього.
Добровольцем пішов до царської армії. У 1902 році Олександра Гриневського зарахували рядовим до 213 Оровайського резервного батальйону. Втім, у армії все в юнака викликало протест: жорстокість командирів, їхня безглузда муштра, безправ'я солдат. Тому більшу частину своєї служби Грін провів на гауптвахті. Цей бунт проти жорстокості та сваволі завершився втечею, яку йому допомогли здійснити революціонери. Тоді ж Грін почав читати заборонену літературу, відвідувати таємні збори, виконувати доручення, проводити революційно-пропагандистську роботу серед матросів (за що у 1903 році був заарештований у Севастополі). Результатом невдалої спроби втекти стало ув'язнення, йому довелося відсидіти близько двох років. Згодом, у 1906 році, Гріна знову заарештували, вже у Петербурзі, і вислали на чотири роки до міста Туринська Тобольської губернії (звідки він втік у В'ятку).
Під чужим іменем майбутній письменник залишив батьківщину і приїхав до Петербургу. Літературний дебют письменника відбувся у Москві — в 1906 році надрукували його перше оповідання «Заслуга рядового Пантелеєва». Твір був написаний як агітка, що призначалась для розповсюдження серед солдатів. Майже весь тираж вилучили й тільки завдяки тому, що Грін підписав його ініціалами «А. С. Г.» (а ніхто з працівників видавництва не назвав прізвища автора), письменнику вдалося уникнути нового арешту. Така ж сумна доля спіткала і його брошуру «Слон і Моська», Першим твором Гріна, що дійсно побачив світ, стало оповідання «В Італії» (1906 рік), надруковане в газеті «Биржевые ведомости». Згодом один за одним починають з'являтися «Цегла і музика», «Марат», «Випадок». У 1907 році під оповіданням «Випадок», уміщеним у петербурзькій газеті «Товарищ», уперше з'явився підпис «А. С. Грін».
Перша збірка Гріна під назвою «Шапка-невидимка» вийшла у світ у 1908 році. У 1910 році його знову заарештували (цього разу як нелегала) і відправили відбувати заслання протягом двох років у Архангельській губернії.
З початком громадянської війни письменника запроторили до армії. Вирушаючи на службу, з мріями і надією на краще майбутнє, він повернувся тяжко хворим, без житла і засобів до існування. У відчаї Грін звернувся до Максима Горького, який домовився про лікарню, дістав рідкісні на той час продукти і ліки, допоміг отримати кімнату в Будинку мистецтв і академічний пайок.
Грін почав багато писати, вдруге одружився. У 1924 році з родиною переїхав до Феодосії. Оселившися восени 1930 року в Старому Криму, родина опинилась у дуже скрутному матеріальному становищі.
Помер письменник у бідності та забутті 8 липня 1932 року від раку легень.
Вшанування пам'яті
- У 1960 році відкрито музей його імені в Старому Криму, в будиночку, де письменник провів свої останні дні.
- На могилі письменника у Старому Криму височіє скульптура героїні твору «Та, що біжить по хвилях», а поряд дерево, на якому на знак пошани і любові червоніють стрічки, неначе справжні Грінівські «червоні вітрила».
- У 1970 р. в м. Феодосії, де жив і працював Олександр Степанович Грін, створено Літературно-меморіальний музей Олександра Гріна.
- У місті Кіров 1980 р. було відкрито Будинок-музей Олександра Гріна.
- Письменнику присвячено телефільм В. Клевцова (1980), удостоєний диплома журі IX Всесоюзного фестивалю телевізійних стрічок у Єревані (1981).
Твори
Одним з найкращих творів Гріна вважають повість-феєрію «Пурпурові вітрила» (рос. «Алые паруса») (1923 рік).
Основні видання творів
Російською
- Собрание сочинений: в 6 т. — М. : Правда, 1980. — Т. 1—6.
- Собрание сочинений: в 5 т. — М. : Худож. лит., 1991. — Т. 1—5.— .
- Сочинения: в 3 т.— М. : ТЕРРА, 1996. — Т. 1—3.
- Сочинения: в 2 т. — Симферополь: Таврия, 1974. — Т. 1—2.
- Избранное: в 2 т.— Симферополь: Крымиздат, 1962. — Т. 1—2.
- Избранное. — М. : Просвещение, 1989. — 400 с. — .
- Рассказы. — Минск: Наука и техника, 1982. — 352 с.
- Психологические новеллы. — М. : Совет. Россия, 1988. —447 с.
- Новеллы. — М. : Москов. рабочий, 1984. — 416 с.
- Шапка — невидимка ; Штурман «Четырех ветров» ; Прилив бурь— М. : Эй-Ди-Лтд., 1994. — 1994. — 428 с. — .
- Бегущая по волнам; Джесси и Моргиана ; На облачном берегу. — М. : Эй-Ди-Лтд, 1994. — 476 с. — ISBN 5-85869-067-Х.
- Искатель приключений. — М. : Правда, 1988. — 479 с.
- Корабли в Лиссе. — Мурманск: Мурман. кн. изд-во. — 1983. — 296 с.
- Крысолов. — М. : РАЛИ, б. г. (1991). — 64 с.
Українською
- Скарби африканських гір: роман / Пер. з рос. ; Мал. П. Петренка. — Х.—К. : Книгоспілка, 1930.
- Червоні вітрила: феєрія / Пер. з рос. Л. Смілянського; Передм. К. Паустовського; Мал. Б. Свєшнікова. — К. : Дитвидав, 1959. — 91 с.: іл.
- Пурпурові вітрила: феєрія / Пер. з рос. Л. Смілянського; Передм. К. Паустовського; Мал. Ф. Цибульського. — К. : Веселка, 1972. — 64 с.: іл.
- Пурпурові вітрила. — Львів: Червона Калина, 2005. — 131 с. — .
- Червоні вітрила / Пер. Л. Кононовича. — К.: Грані-Т, 2007. — 95 с. — .
- Пурпурові вітрила / Пер. з рос. — К. : , 2007. — 110 с. —.
- Стрімкіша за хвилі / [Пер. з рос]. — К. : Зелений Пес, 2008.— 396 с. — .
Екранізація творів
- «Остання ставка містера Енніока» (1922, за мотивами оповідання «Життя Гнора»; реж. Володимир Гардін, Друга кінофабрика ВУФКУ, Україна)
- «Акварель» (1958)
- «Шарлатові вітрила» (1961)
- «Та, що біжить по хвилях» (1967)
- «Ассоль» (1982)
- «Блискучий світ» (1984)
- «Золотий ланцюг» (1986)
- «Пан оформлювач» (1988)
- «Сто верст по річці» / Simts judzes pa upi (1991)
- «Дорога нікуди» (1992)
- «Геллі і Нок» (1995, за оповіданням «Сто верст рікою»; реж. Вадим Іллєнко, к/ст. ім. О. Довженка)
- (2007)
- «Правдива історія про Червоні вітрила» (2010) та ін.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2013.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 7 травня 2016.
Література
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Грін Олександр Степанович |
- Бикова Т. Б. Грін Олександр Степанович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 205. — .
- М. О. Кобзев. Ґрін Олександр [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Литературная знциклопедия. Т. З. М., 1930. — С.19; (рос.)
- Українська літературна енциклопедія. Т.1. К., 1988. — С.496—497;
- Всемирный биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С. 211. (рос.)
Посилання
- Олександр Грін: коротка біографія [ 13 липня 2015 у Wayback Machine.] // UaModna, 9 липня 2015
- Олександр Грін на сайті IMDb (англ.)
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Chlen KPRS Grin Oleksandr Stepanovichros Aleksandr GrinIm ya pri narodzhenniOleksandr Stepanovich GrinevskijPsevdonimGrin Grin Narodivsya11 23 serpnya 1880 1880 08 23 Slobodskij nini Kirovskoyi oblasti RF Pomer8 lipnya 1932 1932 07 08 51 rik Starij Krim zloyakisna puhlinaPohovannyaStarij KrimGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistpolyakDiyalnistromanistSfera robotid 1 proza 1 poeziya 1 i kazka 1 Mova tvorivrosijskaRoki aktivnostiz 1906Napryamok socrealizmZhanrromanMagnum opusChervoni vitrilaU shlyubi zNina Nikolaevna Grin Grin Oleksandr Stepanovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Oleksa ndr Grin Grin spravzhnye im ya Oleksandr Stepanovich Grinevskij 11 23 serpnya 1880 18800823 8 lipnya 1932 rosijskij pismennik predstavnik romantichnogo realizmu revolyucioner BiografiyaNarodivsya u Slobodskomu povitovomu mistechku V yatskoyi guberniyi u sim yi sluzhbovcya polyaka Batko Stefan Grinevskij pol Stefan Hryniewski 1843 1914 polskij shlyahtich z Disnenskogo povitu Vilenskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Uchasnik povstannya 1863 roku za nezalezhnist Polshi Litvi Ukrayini ta Bilorusi vid Rosiyi Za uchast u sichnevomu povstanni 1863 roku v 20 richnomu vici bezstrokovo zaslanij u Kolivan Tomskoyi guberniyi U 1869 roci jomu bulo dozvoleno pereyihati u Vyatsku guberniyu U 1873 roci odruzhivsya z 16 richnoyu medsestroyu Gannoyu Stepanivnoyu Lepkovoyu 1857 1895 Pershi 7 rokiv ditej u podruzhzhya ne bulo Oleksandr stav yihnim pervistkom piznishe narodilisya brat Boris i dvi sestri Antonina ta Katerina Otrimavshi pochatkovu osvitu vdoma Oleksandr prodovzhiv navchannya v realnomu uchilishi Odnak nezabarom buv viklyuchenij za satirichni virshi sho vismiyuvali pedagogiv Zgodom Oleksandr vstupiv do miskogo chotiririchnogo uchilisha yake zakinchiv u 1896 roci Podavsya do Odesi mriyuchi stati moryakom ta vtamuvati spragu prigod Buv matrosom ribalkoyu kuharem vantazhnikom zemlekopom lisorubom plotarem na Urali j zolotoshukachem Zgodom hlopec zrozumiv sho kar yera moryaka ne dlya nogo Dobrovolcem pishov do carskoyi armiyi U 1902 roci Oleksandra Grinevskogo zarahuvali ryadovim do 213 Orovajskogo rezervnogo bataljonu Vtim u armiyi vse v yunaka viklikalo protest zhorstokist komandiriv yihnya bezgluzda mushtra bezprav ya soldat Tomu bilshu chastinu svoyeyi sluzhbi Grin proviv na gauptvahti Cej bunt proti zhorstokosti ta svavoli zavershivsya vtecheyu yaku jomu dopomogli zdijsniti revolyucioneri Todi zh Grin pochav chitati zaboronenu literaturu vidviduvati tayemni zbori vikonuvati doruchennya provoditi revolyucijno propagandistsku robotu sered matrosiv za sho u 1903 roci buv zaareshtovanij u Sevastopoli Rezultatom nevdaloyi sprobi vtekti stalo uv yaznennya jomu dovelosya vidsiditi blizko dvoh rokiv Zgodom u 1906 roci Grina znovu zaareshtuvali vzhe u Peterburzi i vislali na chotiri roki do mista Turinska Tobolskoyi guberniyi zvidki vin vtik u V yatku Pid chuzhim imenem majbutnij pismennik zalishiv batkivshinu i priyihav do Peterburgu Literaturnij debyut pismennika vidbuvsya u Moskvi v 1906 roci nadrukuvali jogo pershe opovidannya Zasluga ryadovogo Panteleyeva Tvir buv napisanij yak agitka sho priznachalas dlya rozpovsyudzhennya sered soldativ Majzhe ves tirazh viluchili j tilki zavdyaki tomu sho Grin pidpisav jogo inicialami A S G a nihto z pracivnikiv vidavnictva ne nazvav prizvisha avtora pismenniku vdalosya uniknuti novogo areshtu Taka zh sumna dolya spitkala i jogo broshuru Slon i Moska Pershim tvorom Grina sho dijsno pobachiv svit stalo opovidannya V Italiyi 1906 rik nadrukovane v gazeti Birzhevye vedomosti Zgodom odin za odnim pochinayut z yavlyatisya Cegla i muzika Marat Vipadok U 1907 roci pid opovidannyam Vipadok umishenim u peterburzkij gazeti Tovarish upershe z yavivsya pidpis A S Grin Persha zbirka Grina pid nazvoyu Shapka nevidimka vijshla u svit u 1908 roci U 1910 roci jogo znovu zaareshtuvali cogo razu yak nelegala i vidpravili vidbuvati zaslannya protyagom dvoh rokiv u Arhangelskij guberniyi Z pochatkom gromadyanskoyi vijni pismennika zaprotorili do armiyi Virushayuchi na sluzhbu z mriyami i nadiyeyu na krashe majbutnye vin povernuvsya tyazhko hvorim bez zhitla i zasobiv do isnuvannya U vidchayi Grin zvernuvsya do Maksima Gorkogo yakij domovivsya pro likarnyu distav ridkisni na toj chas produkti i liki dopomig otrimati kimnatu v Budinku mistectv i akademichnij pajok Grin pochav bagato pisati vdruge odruzhivsya U 1924 roci z rodinoyu pereyihav do Feodosiyi Oselivshisya voseni 1930 roku v Staromu Krimu rodina opinilas u duzhe skrutnomu materialnomu stanovishi Pomer pismennik u bidnosti ta zabutti 8 lipnya 1932 roku vid raku legen Vshanuvannya pam yatiOleksandr Grin na poshtovij marci Ukrayini 2005 U 1960 roci vidkrito muzej jogo imeni v Staromu Krimu v budinochku de pismennik proviv svoyi ostanni dni Na mogili pismennika u Staromu Krimu visochiye skulptura geroyini tvoru Ta sho bizhit po hvilyah a poryad derevo na yakomu na znak poshani i lyubovi chervoniyut strichki nenache spravzhni Grinivski chervoni vitrila U 1970 r v m Feodosiyi de zhiv i pracyuvav Oleksandr Stepanovich Grin stvoreno Literaturno memorialnij muzej Oleksandra Grina U misti Kirov 1980 r bulo vidkrito Budinok muzej Oleksandra Grina Pismenniku prisvyacheno telefilm V Klevcova 1980 udostoyenij diploma zhuri IX Vsesoyuznogo festivalyu televizijnih strichok u Yerevani 1981 TvoriOdnim z najkrashih tvoriv Grina vvazhayut povist feyeriyu Purpurovi vitrila ros Alye parusa 1923 rik Osnovni vidannya tvoriv Rosijskoyu Sobranie sochinenij v 6 t M Pravda 1980 T 1 6 Sobranie sochinenij v 5 t M Hudozh lit 1991 T 1 5 ISBN 5 280 01609 8 Sochineniya v 3 t M TERRA 1996 T 1 3 Sochineniya v 2 t Simferopol Tavriya 1974 T 1 2 Izbrannoe v 2 t Simferopol Krymizdat 1962 T 1 2 Izbrannoe M Prosveshenie 1989 400 s ISBN 5 09 001611 9 Rasskazy Minsk Nauka i tehnika 1982 352 s Psihologicheskie novelly M Sovet Rossiya 1988 447 s Novelly M Moskov rabochij 1984 416 s Shapka nevidimka Shturman Chetyreh vetrov Priliv bur M Ej Di Ltd 1994 1994 428 s ISBN 5 85869 064 5 Begushaya po volnam Dzhessi i Morgiana Na oblachnom beregu M Ej Di Ltd 1994 476 s ISBN 5 85869 067 H Iskatel priklyuchenij M Pravda 1988 479 s Korabli v Lisse Murmansk Murman kn izd vo 1983 296 s Krysolov M RALI b g 1991 64 s Ukrayinskoyu Skarbi afrikanskih gir roman Per z ros Mal P Petrenka H K Knigospilka 1930 Chervoni vitrila feyeriya Per z ros L Smilyanskogo Peredm K Paustovskogo Mal B Svyeshnikova K Ditvidav 1959 91 s il Purpurovi vitrila feyeriya Per z ros L Smilyanskogo Peredm K Paustovskogo Mal F Cibulskogo K Veselka 1972 64 s il Purpurovi vitrila Lviv Chervona Kalina 2005 131 s ISBN 5 7707 0730 5 Chervoni vitrila Per L Kononovicha K Grani T 2007 95 s ISBN 978 966 4650 77 6 Purpurovi vitrila Per z ros K 2007 110 s ISBN 966 661 771 4 Strimkisha za hvili Per z ros K Zelenij Pes 2008 396 s ISBN 978 966 2938 83 8 Ekranizaciya tvoriv Ostannya stavka mistera Ennioka 1922 za motivami opovidannya Zhittya Gnora rezh Volodimir Gardin Druga kinofabrika VUFKU Ukrayina Akvarel 1958 Sharlatovi vitrila 1961 Ta sho bizhit po hvilyah 1967 Assol 1982 Bliskuchij svit 1984 Zolotij lancyug 1986 Pan oformlyuvach 1988 Sto verst po richci Simts judzes pa upi 1991 Doroga nikudi 1992 Gelli i Nok 1995 za opovidannyam Sto verst rikoyu rezh Vadim Illyenko k st im O Dovzhenka 2007 Pravdiva istoriya pro Chervoni vitrila 2010 ta in PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2013 d Track Q1798125 Arhiv originalu za 16 lipnya 2018 Procitovano 7 travnya 2016 Literatura Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Grin Oleksandr Stepanovich Bikova T B Grin Oleksandr Stepanovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 205 ISBN 966 00 0405 2 M O Kobzev Grin Oleksandr 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literaturnaya znciklopediya T Z M 1930 S 19 ros Ukrayinska literaturna enciklopediya T 1 K 1988 S 496 497 Vsemirnyj biograficheskij znciklopedicheskij slovar M 1998 S 211 ros PosilannyaOleksandr Grin korotka biografiya 13 lipnya 2015 u Wayback Machine UaModna 9 lipnya 2015 Oleksandr Grin na sajti IMDb angl Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi