Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Голінська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Прилуцького полку Гетьманщини. Певний час входила до складу Іченського та Ніжинського полку. Створена 1649, відновлена 1754. Центр — село Голінка.
| Голінська сотня | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Полк: | Прилуцький |
| Утворена: | 1648 |
| Ліквідована: | 1782 |
| Населені пункти | |
| Центр: | Голінка |
| Кількість слобід: | 6 |
| Кількість сіл: | 14 |
| Кількість хуторів: | більше 2 |
| Сотенна влада | |
| Сотники | |
Історія
1649 року Голінська сотня рахується в числі 21 сотні Прилуцького полку. У 1660-тих роках ліквідована, приєднана до Красноколядинської сотні того ж полку. Гетьман Іван Мазепа створив на рангових землях сотні окреме , до складу якого частоков увійшла й колишня Голінська сотня із сотенним селом. Але після московської агресії 1708 статус кілька разів змінювався, залежно від примх завойовника (село певний час належало, зокрема, московському військовому злочинцю А. Меншикову).
Наприкінці 1738 козаки Голінської сотні перебували у складі Корибутівську сотні — щойно відновленої під час війни з Османською імперією.
Статус сотенного центру Прилуцького полку повернув Голінці 1751 року Гетьман України Кирило Розумовський — після 90-річної перерви.
Дещо заплутана адміністративна доля Голінської сотні також відображена у розвідці історика Дмитра Шкоропада:
В кінці 1738 р. сталася друга у XVIII ст. зміна структури Прилуцького полку — із Красноколядинської сотні була виділена східна половина її території в нову Корибутівську сотню. Однак, за розпорядженням Сенату в 1742 р. Корибутівська сотня знову увійшла до складу Красноколядинської. У 1751 р. «за ордером» К. Розумовського Корибутівська сотня знову була виділена з Красноколядинської сотні. Після цього вона існувала до скасування полкового правління в Україні. В цей другий період існування сотні її центром був вже не Корибутів, а с. Голінка. Тому в другій половині XVIII ст. її називали ще й Голінською…
Назва сотні в документах 18 ст. зустрічається як Голюнська.
Символіка
Герб, прапор та печатка Голінської сотні — дві вісьмикутні зірки у горішньому полі та сагайдак (бойовий лук) із натягнутою тятивою та стрілою — у долішньому. Зірки символізують християнські чесноти та два центри сотні — село Корибутів (де не було сотенної адімінстрації) та село Голінку. Сагайдак — спеціалізацію голінських козаків на прикордонній гетьманській службі.
Слід, однак, сказати, що на відомих нині печатках сотні герб супроводжує абревіатура «П. С. К.», тобто «печать сотні Корибутівської».
Військовий профіль
Після Андрусівського розподілу України (1667) козаки майбутньої Голінської сотні широко вербувалися у прикордонні загони, які несли рангову службу на українсько-польському кордоні вздовж р. Дніпро (до розподілу Речі Посполитої 1775). Брали участь у військових операціях Прилуцького полку Гетьманської армії. Голінські курені зберігали вірність Гетьману України Іоанну Мазепі після укладення українсько-шведського союзу 1708.
Після скасування у 1750-тих роках митного кордону між Московією та Гетьманщиною, сотня втрачає значення як прикордонна. Крім того, більшість сотників навіть не жили на території сотні (за винятком Романа Соколовського, який був родом із с. Дептівка). Безлад у керівництві, поширення хабарництва та навіть п'янства покривалося урядовцями Малоросійської колегії у Глухові. Відтак, до плачевного стану Голінської сотні апелювали навіть російські чиновники, зацікавлені у пришвидшенні наочної деградації сотенних форм правління в усій Україні.
Реєстр козаків Голінського куреня Красноколядинської сотні 1731 року
| Ч. | Села Голюнкы коȥакы можнїе | Козакы убогїе | Крайне Убогїе | ПОДСОСѢДКЫ КОȤАЧЇЕ | Нащадки у ХХІ столітті |
| 1 | Семененко Самойло Ȥȥѩтемъ | Грицко Гапон | Василъ/ь мехеда | Романъ Заболотнѣй, Лесенковъ | Гапоненки - мешканці Голінки |
| 2 | Савъка Ѩковенко | Терешко шевъченко (Носенко) | Леско Савченко | Маξимъ Горбань, Гирмановъ | Шевченки та Носенки - мешканці Голінки |
| 3 | Грицко Лаȥоренко | Леско Маξименко ȤБратомъ | Удова Чаленкова | Юско Ткачъ, Мигалювъ | Лазоренки - Київ |
| 4 | Настѩ Палѣйка | Гавърило мотренко | Удова Гунчиха | Петро Ткачъ, Чаленковой | Палієнки - мешканці Голінки |
| 5 | Настѩ Проциха | Въдова Маξимиха Вернигорка | Иванъ Голубенко | Харко ПалѢенко, Оробъювъ | |
| 6 | Ничипор Ȥубъ ȤБратаничем | Тимошъ Лесенко ЗъБратомъ | Іванъ мелъниченко Зневѣстъкою | Павло Бараненко, Ковалювъ | |
| 7 | Тимошъ Хилъченко ȤБратом | Іванъ Гончар | Удова Химка Васи лиха Ȥсесътренцем | Северинь/ъ Охрѣменко, Передерынъ | Гончарі - мешканці Голінки, Тиниці |
| 8 | Гарасимъ онищенко ЗБратами | Иванъ Ілъленко | Степанъ Компанець | Михайло Захожїй, Остапенковъ. | Онищенки - мешканці Голінки |
| 9 | иванъ овсђенко | Савъка Савощенко | Василь Маξименко | Савка Ѩковенко, Маξименъковъ | |
| 10 | Давид шевченко | Иваниха Въдова, | Ѩцко Гирмановь ȥѩт | Остапъ Сипанви (?), Андрѣенковъ, | |
| 11 | Петро Гирманенко | Хведоръ Сергѣенко | Павъло Будило | ||
| 12 | Степанъ Сердюченко | Лукѩнъ Сидоренко ЗъБратомъ | Игнатъ Кондратенко | Грицко Ȥагорулъко, Сергѣенковъ | |
| 13 | Лукѩнъ Хилъченко | Іванъ Шрамко | Сергѣй Чаленко | Петро Остапенко Хилъченковъ | |
| 14 | Гарасимъ Клименко Ȥс(и)номъ | Гарасимъ Шевченко | Удова Грициха | Иванъ Лобаненко Луценковъ, | |
| 15 | Микита Андрѣенко | Михайло Паȥюкъ ȤБратомъ | Іванъ Дубина | Ѩковъ Вошколупъ Пащенковъ | |
| 16 | Грицко Мигалъ ȤБратоминевѣсткою | Иванъ Демченко | Ѩкимъ Ромащенко Ȥневѣстъкамы | Гарасимъ Кириченко, Демчишинъ, | |
| 17 | Матвѣй Ващенко | Антонъ Шастунъ | Иванъ Стебскїй | ||
| 18 | Василь/ъ Хилъченко ȤБратамы | Тимошъ Динисенко ЗБратами | Удова Савчиха Лаȥоренкова, | ||
| 19 | Харко Севериненко | Данило Чеверда | Василъ/ь Ковалъ/ь | ||
| 20 | Кондратъ Передера | Антонъ Рогуленко | Ѩцко Харченко | ||
| 21 | Иванъ Малисѩ (?) | Въдова Авърамиха | Ѩцко Ігнатенко | ||
| 22 | Остапъ Пащенко ȤъБратамы | Удова Ȥдориха Ȥсномъ | Вдова Богменкова | ||
| 23 | Грицко Голуб | Грицко Нестаренко (!) | Опанасъ Ȥѣнченко | ||
| 24 | Удова Семениха Гапонова | Петро Ѩготиненко | Іванъ Дудъка (?) | ||
| 25 | Юско Остапенко ЗБратом | Грицко Гапонъ | Семенъ Половинка (!) | ||
| 26 | Петро Колодѣй | Леско Ȥуб ЗДочкою | Хведоръ Гончаръ | ||
| 27 | Дмитро Артюшенко | Грицко Колодѣй | Грицко Кирђенко | ||
| 28 | Петро Ющенко ЗъБратами | Грицко Гармашъ | Микита Бердничинъ ȥѩт Ȥшурином | ||
| 29 | Савка Петренко | Хведор Рѣпа | Василъ/ь Стусенко | ||
| 30 | Удова супруненкова Ȥсиномъ | Василъ/ь Рѣпа | Романиха Gаранджиха | ||
| 31 | Павъло Гапоненко ȤБратомъ | Хведор Ващенко | Грицко ожогъ Збратомъ | ||
| 32 | Кондратъ Горбаченко | Ѩковъ Оробей | Микита Луциковъ | ||
| 33 | Василь/ъ Горбачъ/ь | Павъло Лобода | Въдова Демченкова | ||
| 34 | Юско Коȥиръ/ь | Омелко Ковалъ/ь | Остапъ Нестаренко | ||
| 35 | Юско Погорѣлїй | Иванъ Марченко | Прокопъ Шулѩковъȥѩт | ||
| 36 | Юско овсѣенко Ктытор | Иванъ Савченко | Удова Андрусиха | ||
| 37 | Прокопъ Оникїенко | Павло Дикунъ | |||
| 38 | Процко Евтушенко | Климъ Дурдынченко | |||
| 39 | Грицко Ѩковенко | Прокопъ Степаненко | |||
| 40 | Иванъ Шолопѣлїй | ||||
| 41 | Удова Деръкачка | ||||
| 42 | Даныло Евтушенко | ||||
| 43 | Ничипор Чорноȥубенко | ||||
| 44 | Василь Гриценко | ||||
| 45 | Уласъ Шулѩченко Збратомъ |
Голінська сотенна старшина
До Голінської сотенної старшини належали: сотник, хорунжий, писар і осавул. Голінська сотня поділялася на курені, на чолі яких стояли курінні отамани. Городові, або сотенні отамани (тобто отамани Голінки) були помічниками сотника.
Відомо п'ять сотників Голінської сотні, перші два з яких призначені Гетьманом Кирилом Розумовським, решта три — Малоросійською Колегією:
- (1751–1759)
- (20 травня 1760 — 1 червня 1767)
- (1767)
- (1767–1777)
- (1777–1782)
Отамани Голінської сотні
- Прокопенко Семен (?-1755-?),
- Васильович Федір (?)
- Чарнишов Лука (9 червня 1773–1782)
Писарі Голінської сотні
- Харченко Петро (?-1756-?),
- (3 червня 1768–1773),
- (2 червня 1773 — 1779-?),
- Носенко Леонтій (1779 — 1782-?)
Носенко Леонтій
Носенко Леонтій обіймав посаду сотенного писаря з 1779 по 1782 рік (можливо до остаточної ліквідації Полкового устрою Гетьманщини 1786). Обрання сотенним писарем підтверджено указом Малоросійської колегії 1779.
Військова кар'єра після скасування Полкового устрою невідома. Нащадки зберегли статус козаків-землевалсників с. Голінка до 1921, несучи військову службу за право власності на землю.
У колишньому сотенному центрі, селі Голінка Бахмацького району Чернігівської обл., зараз проживає кілька нащадків старшинського роду Носенків. (?-1781-?)
Осавули Голінської сотні
- Федоренко Григорій (?-1757-?),
- Чарнишов Лука (1760.07-1767),
- Федоренко Григорій (1767 — 10 грудня 1767),
- Туруша Прокіп Павлович (1768–1773),
- Нечай Досифій (1774–1782)
Хорунжі Голінської сотні
- Гирман Дем'ян (?-1756-1757-?),
- Бобровський (?- 14 грудня 1769),
- Прокопенко Іван (1773–1775),
- Ковалевець Дем'ян (15 березня 1775–1782)
Голінські сотники були, як правило, великими землевласниками: володіли маєтностями як на правах особистої власності, так і ранговими.
Населені пункти Голінської сотні
Голінська сотня поділялался на курені, які формувалися на базі козацького населення сіл та містечок. Найбільш упливові курені — Дептівський та, власне, Голінський.
- Базаліївка, слобідка;
- Великий Самбір, село;
- Воронівка, слобідка;
- Гайворон, село;
- Гирявка, село;
- Голінка, село;
- Голубівський хутір (тепер куток Голубівка села Голінка?);
- Данилівка, слобідка;
- Дептівка, село;
- Корибутів, село;
- Кошарська, Кошари, слобідка;
- Курилівка, село;
- Малий Самбір, село;
- Пекарі, село;
- Петрівка, село;
- Пучківський хутір;
- Савинська, слобідка;
- Фесівка, село;
- хутори біля Дептівки, Пекарів, та Петрівки;
- Юрівка, слобідка.
Ліквідація сотні
1782 сотня ліквідована, а територія увійшла до Борзнянського повіту Чернігівського намісництва як центр Голінської волості. У XIX ст. — волосний центр Конотопського повіту Чернігівської губернії. Зараз — село Дмитрівської селищної громади Ніжинського району Чернігівської області.
Козацькі старожитності
На більшості старовинних цвинтарів колишнього центру Голінської сотні збереглися кам'яні із надписами. Також у городах голінців збереглися так звані козаків, яких у сер. XIX ст. ховали безпосередньо на їхній становій землі.
Джерела
- Енциклопедичний довідник «Прилуччина», Ніжин, 2007. Автори-упорядники Д. Шкоропад, О. Савон.
- Ольга Ковалевська. Іван Мазепа у запитаннях і відповідях. К., 2008, С. 45.
- Всероссийское генеалогическое дерево. Гетманские полки (рос.) [ 9 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Значне військове товариство (укр.)
- Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — К.: Стилос, 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golinska sotnya administrativno teritorialna i vijskova odinicya Priluckogo polku Getmanshini Pevnij chas vhodila do skladu Ichenskogo ta Nizhinskogo polku Stvorena 1649 vidnovlena 1754 Centr selo Golinka Golinska sotnya Osnovni dani Polk Priluckij Utvorena 1648 Likvidovana 1782 Naseleni punkti Centr Golinka Kilkist slobid 6 Kilkist sil 14 Kilkist hutoriv bilshe 2 Sotenna vlada SotnikiIstoriyaRoztashuvannya Golinskoyi sotni na mapi Priluckogo polku stanom na 1781 rik 1649 roku Golinska sotnya rahuyetsya v chisli 21 sotni Priluckogo polku U 1660 tih rokah likvidovana priyednana do Krasnokolyadinskoyi sotni togo zh polku Getman Ivan Mazepa stvoriv na rangovih zemlyah sotni okreme do skladu yakogo chastokov uvijshla j kolishnya Golinska sotnya iz sotennim selom Ale pislya moskovskoyi agresiyi 1708 status kilka raziv zminyuvavsya zalezhno vid primh zavojovnika selo pevnij chas nalezhalo zokrema moskovskomu vijskovomu zlochincyu A Menshikovu Naprikinci 1738 kozaki Golinskoyi sotni perebuvali u skladi Koributivsku sotni shojno vidnovlenoyi pid chas vijni z Osmanskoyu imperiyeyu Status sotennogo centru Priluckogo polku povernuv Golinci 1751 roku Getman Ukrayini Kirilo Rozumovskij pislya 90 richnoyi perervi Desho zaplutana administrativna dolya Golinskoyi sotni takozh vidobrazhena u rozvidci istorika Dmitra Shkoropada V kinci 1738 r stalasya druga u XVIII st zmina strukturi Priluckogo polku iz Krasnokolyadinskoyi sotni bula vidilena shidna polovina yiyi teritoriyi v novu Koributivsku sotnyu Odnak za rozporyadzhennyam Senatu v 1742 r Koributivska sotnya znovu uvijshla do skladu Krasnokolyadinskoyi U 1751 r za orderom K Rozumovskogo Koributivska sotnya znovu bula vidilena z Krasnokolyadinskoyi sotni Pislya cogo vona isnuvala do skasuvannya polkovogo pravlinnya v Ukrayini V cej drugij period isnuvannya sotni yiyi centrom buv vzhe ne Koributiv a s Golinka Tomu v drugij polovini XVIII st yiyi nazivali she j Golinskoyu Nazva sotni v dokumentah 18 st zustrichayetsya yak Golyunska SimvolikaGerb prapor ta pechatka Golinskoyi sotni dvi vismikutni zirki u gorishnomu poli ta sagajdak bojovij luk iz natyagnutoyu tyativoyu ta striloyu u dolishnomu Zirki simvolizuyut hristiyanski chesnoti ta dva centri sotni selo Koributiv de ne bulo sotennoyi adiminstraciyi ta selo Golinku Sagajdak specializaciyu golinskih kozakiv na prikordonnij getmanskij sluzhbi Slid odnak skazati sho na vidomih nini pechatkah sotni gerb suprovodzhuye abreviatura P S K tobto pechat sotni Koributivskoyi Vijskovij profilPislya Andrusivskogo rozpodilu Ukrayini 1667 kozaki majbutnoyi Golinskoyi sotni shiroko verbuvalisya u prikordonni zagoni yaki nesli rangovu sluzhbu na ukrayinsko polskomu kordoni vzdovzh r Dnipro do rozpodilu Rechi Pospolitoyi 1775 Brali uchast u vijskovih operaciyah Priluckogo polku Getmanskoyi armiyi Golinski kureni zberigali virnist Getmanu Ukrayini Ioannu Mazepi pislya ukladennya ukrayinsko shvedskogo soyuzu 1708 Pislya skasuvannya u 1750 tih rokah mitnogo kordonu mizh Moskoviyeyu ta Getmanshinoyu sotnya vtrachaye znachennya yak prikordonna Krim togo bilshist sotnikiv navit ne zhili na teritoriyi sotni za vinyatkom Romana Sokolovskogo yakij buv rodom iz s Deptivka Bezlad u kerivnictvi poshirennya habarnictva ta navit p yanstva pokrivalosya uryadovcyami Malorosijskoyi kolegiyi u Gluhovi Vidtak do plachevnogo stanu Golinskoyi sotni apelyuvali navit rosijski chinovniki zacikavleni u prishvidshenni naochnoyi degradaciyi sotennih form pravlinnya v usij Ukrayini Reyestr kozakiv Golinskogo kurenya Krasnokolyadinskoyi sotni 1731 rokuCh Sela Golyunky koȥaky mozhnyie Kozaky ubogyie Krajne Ubogyie PODSOSѢDKY KOȤAChYiE Nashadki u HHI stolitti 1 Semenenko Samojlo Ȥȥѩtem Gricko Gapon Vasil meheda Roman Zabolotnѣj Lesenkov Gaponenki meshkanci Golinki 2 Savka Ѩkovenko Tereshko shevchenko Nosenko Lesko Savchenko Ma3im Gorban Girmanov Shevchenki ta Nosenki meshkanci Golinki 3 Gricko Laȥorenko Lesko Ma3imenko ȤBratom Udova Chalenkova Yusko Tkach Migalyuv Lazorenki Kiyiv 4 Nastѩ Palѣjka Gavrilo motrenko Udova Gunchiha Petro Tkach Chalenkovoj Paliyenki meshkanci Golinki 5 Nastѩ Prociha Vdova Ma3imiha Vernigorka Ivan Golubenko Harko PalѢenko Orobyuv 6 Nichipor Ȥub ȤBratanichem Timosh Lesenko ZBratom Ivan melnichenko Znevѣstkoyu Pavlo Baranenko Kovalyuv 7 Timosh Hilchenko ȤBratom Ivan Gonchar Udova Himka Vasi liha Ȥsestrencem Severin Ohrѣmenko Perederyn Gonchari meshkanci Golinki Tinici 8 Garasim onishenko ZBratami Ivan Illenko Stepan Kompanec Mihajlo Zahozhyij Ostapenkov Onishenki meshkanci Golinki 9 ivan ovsђenko Savka Savoshenko Vasil Ma3imenko Savka Ѩkovenko Ma3imenkov 10 David shevchenko Ivaniha Vdova Ѩcko Girmanov ȥѩt Ostap Sipanvi Andrѣenkov 11 Petro Girmanenko Hvedor Sergѣenko Pavlo Budilo 12 Stepan Serdyuchenko Lukѩn Sidorenko ZBratom Ignat Kondratenko Gricko Ȥagorulko Sergѣenkov 13 Lukѩn Hilchenko Ivan Shramko Sergѣj Chalenko Petro Ostapenko Hilchenkov 14 Garasim Klimenko Ȥs i nom Garasim Shevchenko Udova Griciha Ivan Lobanenko Lucenkov 15 Mikita Andrѣenko Mihajlo Paȥyuk ȤBratom Ivan Dubina Ѩkov Voshkolup Pashenkov 16 Gricko Migal ȤBratominevѣstkoyu Ivan Demchenko Ѩkim Romashenko Ȥnevѣstkamy Garasim Kirichenko Demchishin 17 Matvѣj Vashenko Anton Shastun Ivan Stebskyij 18 Vasil Hilchenko ȤBratamy Timosh Dinisenko ZBratami Udova Savchiha Laȥorenkova 19 Harko Severinenko Danilo Cheverda Vasil Koval 20 Kondrat Peredera Anton Rogulenko Ѩcko Harchenko 21 Ivan Malisѩ Vdova Avramiha Ѩcko Ignatenko 22 Ostap Pashenko ȤBratamy Udova Ȥdoriha Ȥsnom Vdova Bogmenkova 23 Gricko Golub Gricko Nestarenko Opanas Ȥѣnchenko 24 Udova Semeniha Gaponova Petro Ѩgotinenko Ivan Dudka 25 Yusko Ostapenko ZBratom Gricko Gapon Semen Polovinka 26 Petro Kolodѣj Lesko Ȥub ZDochkoyu Hvedor Gonchar 27 Dmitro Artyushenko Gricko Kolodѣj Gricko Kirђenko 28 Petro Yushenko ZBratami Gricko Garmash Mikita Berdnichin ȥѩt Ȥshurinom 29 Savka Petrenko Hvedor Rѣpa Vasil Stusenko 30 Udova suprunenkova Ȥsinom Vasil Rѣpa Romaniha Garandzhiha 31 Pavlo Gaponenko ȤBratom Hvedor Vashenko Gricko ozhog Zbratom 32 Kondrat Gorbachenko Ѩkov Orobej Mikita Lucikov 33 Vasil Gorbach Pavlo Loboda Vdova Demchenkova 34 Yusko Koȥir Omelko Koval Ostap Nestarenko 35 Yusko Pogorѣlyij Ivan Marchenko Prokop Shulѩkovȥѩt 36 Yusko ovsѣenko Ktytor Ivan Savchenko Udova Andrusiha 37 Prokop Onikyienko Pavlo Dikun 38 Procko Evtushenko Klim Durdynchenko 39 Gricko Ѩkovenko Prokop Stepanenko 40 Ivan Sholopѣlyij 41 Udova Derkachka 42 Danylo Evtushenko 43 Nichipor Chornoȥubenko 44 Vasil Gricenko 45 Ulas Shulѩchenko ZbratomGolinska sotenna starshinaDo Golinskoyi sotennoyi starshini nalezhali sotnik horunzhij pisar i osavul Golinska sotnya podilyalasya na kureni na choli yakih stoyali kurinni otamani Gorodovi abo sotenni otamani tobto otamani Golinki buli pomichnikami sotnika Vidomo p yat sotnikiv Golinskoyi sotni pershi dva z yakih priznacheni Getmanom Kirilom Rozumovskim reshta tri Malorosijskoyu Kolegiyeyu 1751 1759 20 travnya 1760 1 chervnya 1767 1767 1767 1777 1777 1782 Otamani Golinskoyi sotni Prokopenko Semen 1755 Vasilovich Fedir Charnishov Luka 9 chervnya 1773 1782 Pisari Golinskoyi sotni Harchenko Petro 1756 3 chervnya 1768 1773 2 chervnya 1773 1779 Nosenko Leontij 1779 1782 Nosenko Leontij Nosenko Leontij obijmav posadu sotennogo pisarya z 1779 po 1782 rik mozhlivo do ostatochnoyi likvidaciyi Polkovogo ustroyu Getmanshini 1786 Obrannya sotennim pisarem pidtverdzheno ukazom Malorosijskoyi kolegiyi 1779 Vijskova kar yera pislya skasuvannya Polkovogo ustroyu nevidoma Nashadki zberegli status kozakiv zemlevalsnikiv s Golinka do 1921 nesuchi vijskovu sluzhbu za pravo vlasnosti na zemlyu U kolishnomu sotennomu centri seli Golinka Bahmackogo rajonu Chernigivskoyi obl zaraz prozhivaye kilka nashadkiv starshinskogo rodu Nosenkiv 1781 Osavuli Golinskoyi sotni Fedorenko Grigorij 1757 Charnishov Luka 1760 07 1767 Fedorenko Grigorij 1767 10 grudnya 1767 Turusha Prokip Pavlovich 1768 1773 Nechaj Dosifij 1774 1782 Horunzhi Golinskoyi sotni Girman Dem yan 1756 1757 Bobrovskij 14 grudnya 1769 Prokopenko Ivan 1773 1775 Kovalevec Dem yan 15 bereznya 1775 1782 Golinski sotniki buli yak pravilo velikimi zemlevlasnikami volodili mayetnostyami yak na pravah osobistoyi vlasnosti tak i rangovimi Naseleni punkti Golinskoyi sotniGolinska sotnya podilyalalsya na kureni yaki formuvalisya na bazi kozackogo naselennya sil ta mistechok Najbilsh uplivovi kureni Deptivskij ta vlasne Golinskij Bazaliyivka slobidka Velikij Sambir selo Voronivka slobidka Gajvoron selo Giryavka selo Golinka selo Golubivskij hutir teper kutok Golubivka sela Golinka Danilivka slobidka Deptivka selo Koributiv selo Kosharska Koshari slobidka Kurilivka selo Malij Sambir selo Pekari selo Petrivka selo Puchkivskij hutir Savinska slobidka Fesivka selo hutori bilya Deptivki Pekariv ta Petrivki Yurivka slobidka Likvidaciya sotni1782 sotnya likvidovana a teritoriya uvijshla do Borznyanskogo povitu Chernigivskogo namisnictva yak centr Golinskoyi volosti U XIX st volosnij centr Konotopskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi Zaraz selo Dmitrivskoyi selishnoyi gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Kozacki starozhitnostiNa bilshosti starovinnih cvintariv kolishnogo centru Golinskoyi sotni zbereglisya kam yani iz nadpisami Takozh u gorodah golinciv zbereglisya tak zvani kozakiv yakih u ser XIX st hovali bezposeredno na yihnij stanovij zemli DzherelaEnciklopedichnij dovidnik Priluchchina Nizhin 2007 Avtori uporyadniki D Shkoropad O Savon Olga Kovalevska Ivan Mazepa u zapitannyah i vidpovidyah K 2008 S 45 Vserossijskoe genealogicheskoe derevo Getmanskie polki ros 9 travnya 2015 u Wayback Machine Znachne vijskove tovaristvo ukr Krivosheya V Ukrayinska kozacka starshina Ch 1 Reyestr uryadnikiv getmanskoyi administraciyi Vid 2 ge dopovnene utochnene i vipravlene K Stilos 2005