Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ю́рівка — село в Україні, у Попівській сільській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 825 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Юрівська сільська рада. Розташоване за 36 км від райцентру.
| село Юрівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Рада | Юрівська сільська рада |
| Облікова картка | Юрівка |
| Основні дані | |
| Населення | 825 |
| Поштовий індекс | 41674 |
| Телефонний код | +380 5447 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°00′10″ пн. ш. 33°22′45″ сх. д. / 51.00278° пн. ш. 33.37917° сх. д.Координати: 51°00′10″ пн. ш. 33°22′45″ сх. д. / 51.00278° пн. ш. 33.37917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 158 м |
| Водойми | річка Сухий Ромен |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41674, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Юрівка, вул. Центральна, 1 |
| Сільський голова | Галян Сергій Миколайович |
| Карта | |
  Юрівка | |
 Юрівка | |
| Мапа | |
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СрСР 1932—1933.
Географія
Село Юрівка знаходиться за 2 км від лівого берега водосховища Ромен (річка Ромен). На відстані 1 км розташоване село Пекарі. Селом протікає річка Сухий Ромен. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1907.
Історія
Виросло село з хутора, заснованого в степу на початку XVIII століття священиком багатого сотенного села Корибутів Стефаном Івановим. Після відновлення 1739 року Корибутівської сотні у складі Прилуцького полку, Юрівка належить до неї. З переміщенням сотенного центру до села Голінка (1751), Юрівка у числі населених пунктів Голінської сотні.
Після анексії Гетьманщини Московською державою (1781), хутір перейшов у володіння правителя Батуринської волості генерала графа Юрія Вейсбаха. На цьому місці виникла слобода, названа по хресному імені можновладця — Юрівкою. Нова слобода ввійшла до складу .
Під час розпродажу маєтків колишнього Гетьмана Кирила Розумовського, Юрівка була придбана нащадком генеральної старшини України Григорієм Тарновським — він володів понад тисячею десятин землі.
Населення Юрівки було майже неписьменне — нібито на все село була лише одна письменна людина. Приблизно в 70-80 роках XIX століття відкрито «Юрівськое початкове (однокласне) училище» — початкова школа, в якій було три класи і один учитель. Навчання проводилося російською мовою. В школі було не більше 50 учнів — переважно діти заможних селян. Школу можна було назвати «чоловічою», бо дівчата до неї не ходили.
У складі УНР
1917 село визнало владу Української Народної Республіки. 1918 — інтервенція московських червоних банд леніністів, які відкинуті в Росію союзними військами Гетьмана Павла Скоропадського та кайзера Німеччини. Після багаторазових змін фронтів, у селі закріпився російський окупаційний режим комуністичного спрямування.
У 1929—1930 роках в Юрівці обманом загнали людей у колгосп «Червоний ранок», в якому зареєстрували 70 сімей. 1931, напередодні Голодомору, людей примусили вступити ще й у другий колгосп — «13-річчя РСЧА», до якого загнали решту селян. Восени 1931 року ці два колгоспи були об'єднані в один колгосп «Червоний ранок».
Комуністичний Голодомор 1932—1933
Повна концентрація сільськогосподарського виробництва у колгоспах дало змогу окупаційній комуністичній владі ефективно провести терор голодом проти мешканців Юрівки. В історичній літературі факти масового убивства голодом прикривалися статистикою закупівлі техніки та будівництва нових приміщень. Проте втрати села від примусових голодних смертей перевищують аналогічні у Другій світовій війні. Жертвам сталінських воєн окупаційна влада встановила монумент. Згадки про Голодомор каралися адміністративними штрафами, або позбавлення волі «за наклеп на радянський лад».
Післявоєнні злидні
1946 сталіністи здійснили в селі ще одну голодоморну акцію, грабуючи селян Юрівки, вимагаючи непосильні продовольчі податки. У селі знову з'явилися пухлі люди — родичі й діти фронтовиків, які проливали кров за СССР.
У ці ж часи у газеті Дубов'язівського району «Ленінськи шлях» з'явилися дві публікації про Юрівку в одному номері — «Бригадир садово-городньої бригади» (28 липня 1949) — нарис про бригадира села Юрівка, та «Люди колгоспного села» — про так званих «передовиків» села Юрівка. Автор публікацій — Петро Носенко.
Після засудження сталінізму, у 1960-70-тих збудували новий торговий центр, Будинок культури, приміщення контори радгоспу «Зоря»" та сільської ради, дитячий садок, фельдшерський пункт.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 809 | 98.06% |
| російська | 16 | 1.94% |
| Усього | 825 | 100% |
Незалежна Україна
1991 селяни проголосували за відновлення незалежності України. У селі Юрівка піднято синьо-жовтий прапор УНР.
На території сільської ради здійснюють діяльність: Юрівська сільська рада, сільськогосподарське підприємство ТОВ «Юрівка», фельдшерський пункт, Юрівський НВК, сільський Будинок культури, бібліотека, приватні крамниці та поштове відділення, ТОВ «Колос Агротрейд».
Див. також
Посилання
| У Вікісловнику є сторінка Юрівка. |
Погода в селі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu rivka selo v Ukrayini u Popivskij silskij gromadi Konotopskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 825 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Yurivska silska rada Roztashovane za 36 km vid rajcentru selo YurivkaKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastRajon Konotopskij rajonRada Yurivska silska radaOblikova kartka Yurivka Osnovni daniNaselennya 825Poshtovij indeks 41674Telefonnij kod 380 5447Geografichni daniGeografichni koordinati 51 00 10 pn sh 33 22 45 sh d 51 00278 pn sh 33 37917 sh d 51 00278 33 37917 Koordinati 51 00 10 pn sh 33 22 45 sh d 51 00278 pn sh 33 37917 sh d 51 00278 33 37917Serednya visota nad rivnem morya 158 mVodojmi richka Suhij RomenMisceva vladaAdresa radi 41674 Sumska obl Konotopskij r n s Yurivka vul Centralna 1Silskij golova Galyan Sergij MikolajovichKartaYurivkaYurivkaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Yurivka Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SrSR 1932 1933 GeografiyaSelo Yurivka znahoditsya za 2 km vid livogo berega vodoshovisha Romen richka Romen Na vidstani 1 km roztashovane selo Pekari Selom protikaye richka Suhij Romen Poruch prohodit avtomobilna doroga T 1907 IstoriyaViroslo selo z hutora zasnovanogo v stepu na pochatku XVIII stolittya svyashenikom bagatogo sotennogo sela Koributiv Stefanom Ivanovim Pislya vidnovlennya 1739 roku Koributivskoyi sotni u skladi Priluckogo polku Yurivka nalezhit do neyi Z peremishennyam sotennogo centru do sela Golinka 1751 Yurivka u chisli naselenih punktiv Golinskoyi sotni Pislya aneksiyi Getmanshini Moskovskoyu derzhavoyu 1781 hutir perejshov u volodinnya pravitelya Baturinskoyi volosti generala grafa Yuriya Vejsbaha Na comu misci vinikla sloboda nazvana po hresnomu imeni mozhnovladcya Yurivkoyu Nova sloboda vvijshla do skladu Pid chas rozprodazhu mayetkiv kolishnogo Getmana Kirila Rozumovskogo Yurivka bula pridbana nashadkom generalnoyi starshini Ukrayini Grigoriyem Tarnovskim vin volodiv ponad tisyacheyu desyatin zemli Naselennya Yurivki bulo majzhe nepismenne nibito na vse selo bula lishe odna pismenna lyudina Priblizno v 70 80 rokah XIX stolittya vidkrito Yurivskoe pochatkove odnoklasne uchilishe pochatkova shkola v yakij bulo tri klasi i odin uchitel Navchannya provodilosya rosijskoyu movoyu V shkoli bulo ne bilshe 50 uchniv perevazhno diti zamozhnih selyan Shkolu mozhna bulo nazvati cholovichoyu bo divchata do neyi ne hodili U skladi UNR 1917 selo viznalo vladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1918 intervenciya moskovskih chervonih band leninistiv yaki vidkinuti v Rosiyu soyuznimi vijskami Getmana Pavla Skoropadskogo ta kajzera Nimechchini Pislya bagatorazovih zmin frontiv u seli zakripivsya rosijskij okupacijnij rezhim komunistichnogo spryamuvannya U 1929 1930 rokah v Yurivci obmanom zagnali lyudej u kolgosp Chervonij ranok v yakomu zareyestruvali 70 simej 1931 naperedodni Golodomoru lyudej primusili vstupiti she j u drugij kolgosp 13 richchya RSChA do yakogo zagnali reshtu selyan Voseni 1931 roku ci dva kolgospi buli ob yednani v odin kolgosp Chervonij ranok Komunistichnij Golodomor 1932 1933 Povna koncentraciya silskogospodarskogo virobnictva u kolgospah dalo zmogu okupacijnij komunistichnij vladi efektivno provesti teror golodom proti meshkanciv Yurivki V istorichnij literaturi fakti masovogo ubivstva golodom prikrivalisya statistikoyu zakupivli tehniki ta budivnictva novih primishen Prote vtrati sela vid primusovih golodnih smertej perevishuyut analogichni u Drugij svitovij vijni Zhertvam stalinskih voyen okupacijna vlada vstanovila monument Zgadki pro Golodomor karalisya administrativnimi shtrafami abo pozbavlennya voli za naklep na radyanskij lad Pislyavoyenni zlidni 1946 stalinisti zdijsnili v seli she odnu golodomornu akciyu grabuyuchi selyan Yurivki vimagayuchi neposilni prodovolchi podatki U seli znovu z yavilisya puhli lyudi rodichi j diti frontovikiv yaki prolivali krov za SSSR U ci zh chasi u gazeti Dubov yazivskogo rajonu Leninski shlyah z yavilisya dvi publikaciyi pro Yurivku v odnomu nomeri Brigadir sadovo gorodnoyi brigadi 28 lipnya 1949 naris pro brigadira sela Yurivka ta Lyudi kolgospnogo sela pro tak zvanih peredovikiv sela Yurivka Avtor publikacij Petro Nosenko Pislya zasudzhennya stalinizmu u 1960 70 tih zbuduvali novij torgovij centr Budinok kulturi primishennya kontori radgospu Zorya ta silskoyi radi dityachij sadok feldsherskij punkt NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 809 98 06 rosijska 16 1 94 Usogo 825 100 Nezalezhna Ukrayina1991 selyani progolosuvali za vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayini U seli Yurivka pidnyato sino zhovtij prapor UNR Na teritoriyi silskoyi radi zdijsnyuyut diyalnist Yurivska silska rada silskogospodarske pidpriyemstvo TOV Yurivka feldsherskij punkt Yurivskij NVK silskij Budinok kulturi biblioteka privatni kramnici ta poshtove viddilennya TOV Kolos Agrotrejd Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Sumska oblastPosilannyaU Vikislovniku ye storinka Yurivka Pogoda v seli Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih