Гла́моч (босн. і хорв. Glamoč, серб. Гламоч) — місто у південно-західній частині Боснії і Герцеговини у складі кантону 10 Федерації Боснії і Герцеговини (за адміністративно-територіальним поділом, прийнятим у хорватській частині Федерації — Герцег-Боснійської жупанії), адміністративний центр однойменного муніципалітетів, одного з найвідсталіших у кантоні.
Гламоч Glamoč | |||
---|---|---|---|
— місто — | |||
Гламоч | |||
| |||
Координати: 44°03′ пн. ш. 16°51′ сх. д. / 44.050° пн. ш. 16.850° сх. д. | |||
Держава | Боснія і Герцеговина | ||
Автономна одиниця | Федерація Боснія і Герцеговина | ||
Кантон | Герцег-Босанський кантон | ||
Уряд | |||
- Голова муніципалітету | Небойша Радивойша (СНСД) | ||
Площа | |||
- Повна | 15,66 км² | ||
Населення (перепис 2013) | |||
- Усього | 1969 | ||
- Густота | 125,7/км² | ||
Часовий пояс | CET () | ||
- Літній час | CEST () | ||
Поштовий код | 80230 | ||
Телефонний код(и) | +387 34 | ||
Вебсайт: http://www.biljana.me | |||
Положення муніципалітету Гламоч в межах Боснії і Герцеговини. | |||
Гламоч | |||
Географія
Місто лежить в оточенні гір на висоті 930 м над рівнем моря, приблизно за 100 км на південний захід від Баня-Луки і за 40 км на північний захід від столиці кантону Ливно.
За Дейтонською угодою, якою місто і муніципалітет загалом було передано Федерації Боснії і Герцеговини, частину муніципалітету було включено до складу Республіки Сербської, що скоротило його площу з 1096 км² до 867км².
Економіка і транспорт
Основна сільськогосподарська продукція в цьому районі — картопля.
Район має погане транспортне сполучення, внаслідок зруйнування великої частини інфраструктури під час війни в Боснії.
Історія
Ґламоч в історичних пам'ятках вперше згадується в 1078 році як прикордонна парафія Сплітської архієпархії. Перед цим, у восьмому і дев'ятому століттях, поселення звалося Дламоч. Остання назва походить від іллірійського слова «делма» (delma), що означає «вівця», адже в стародавні часи на цьому просторі жило іллірійське плем'я далматів, про що свідчить тридцять іллірійських городищ розкиданих по узвишшях уздовж краю Ґламоцького поля. Розстановка цих укріплень така, що з кожного з них завжди видно принаймні два інші, що дозволяє практично миттєве сповіщення всіх цих укріплень (водночас і сторожових веж) про рух противника. Місцеві жителі, які займалися головним чином скотарством, про що говорить і їхня назва (далмати, делмати — вівчарі), у небезпечні моменти переховувалися в цих укріплених спорудах від нашесть різноманітних ворогів. Через таку добре організовану оборону далматів римляни потребували майже 200 років, щоб завоювати цю відносно невелику місцевість.
У сьомому столітті цей простір заселили хорвати.
До XIV століття Гламоч належить спершу до Хорватського, а потім до Хорватсько-угорського королівства. У Статуті короля Остої 1404 р. чітко значиться, що Гламоч це щось відмінне від Боснії.
З завоюванням Боснії турками 1463 року почалися чотири століття османського панування над містом Гламоч, що фактично зробили його органічною частиною Боснії. Більшість хорватів-християн рятувалися від турків втечею на півдні і заході (більшість з них оселилася в Істрії), подібно до того, як християни втікали перед аварами дев'ятьма століттями раніше.
З приходом турків, Гламоч втрачає своє колишнє значення християнського і хорватського осередку та стає просто невеликим містом на краю Турецької імперії. Турецький мандрівник Евлія Челебі відзначає Гламоч як «місце в кутку, нікому не на шляху». Не відома кількість хорватів під час османського владарювання, але їх, точно, було дуже мало.
З приходом австро-угорської влади становище суттєво змінюється, тут оселяється чимало хорватів, здебільшого з Далмації. 1938 року тут проживає 1395 хорватів, у яких того року народилися 73 дитини. За розповідями старших, то були щасливі часи, коли навіть не уявлялася трагедія, яка розіграється тут через кілька років.
Під час Другої світової війни, до 1942 року всі хорвати покинули Гламоч, та після війни деяка частина повертається. Багато хто з цих репатріантів пізніше в умовах економічної скрути виїхав, так що до Боснійської війни в 1992 р. тут мешкало 150 хорватів. Третій відтік хорватів з Гламоча стався у цій війні, але по її закінченні вони вже втретє повертаються, хоча кількість хорватських поверненців насправді незначна. Нинішніх жителів-хорватів у цей край населила остання війна.
Культура
У всій колишній Югославії був відомий танок «Гламоцьке коло» або «Глухе гламоцьке коло» (босн. і хорв. Gluho Glamočko kolo), який традиційно виконується без інструментального супроводу, а ритм лише «вистукується» (дерев'яними) черевиками, Цей весільний танець нібито являв собою ритуал посвяти, яким до певної міри принагідно перевірялася фізична витривалість та міцність потенційного чоловіка.
Демографія
До початку війни в Боснії в 1992 році населення було етнічно мішаним з чисельною перевагою боснійських сербів (80 %). У зв'язку з бойовими діями, внаслідок втеч і вигнання населення скоротилося з 12000 до близько 4000 осіб у 1999 році, переважна більшість з яких проживала в самому місті Гламоч.
1971
Усього 16 979 осіб:
- серби — 13 870 (81,68 %)
- мусульмани — 2621 (15,43 %)
- хорвати — 378 (2,22 %)
- югослави — 31 (0,18 %)
- інші — 79 (0,49 %)
1991
У 1991 році населення муніципалітету становило 12421 особу. Етнічний склад був таким:
Саме місто мало населення 8635 осіб, з яких:
2003
Після війни перепису населення не було. Однак, відомо, що боснійські серби утворюють більшість у місті. У 2003 році, після війни, населення, за оцінками, було менш ніж 5000 жителів. Джерела НАТО зазначають, що до 2003 року повернулися 3500 сербів і близько 700 боснійських мусульман та повідомляють про 700 боснійських хорватів.
2008 (Оцінка): Всього: 4 981 людина
- 3 387 боснійських хорватів (68 %)
- 802 боснійських мусульман (16,1 %)
- 792 боснійських сербів (15,9 %)
Джерело даних для 2003 р.
Уродженці
- Вуле Тривунович (* 1983) — боснійський футболіст та тренер.
Примітки
- str.7,http://www.fzs.ba/Podaci/10.pdf [ 6 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- . nasbih.com. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 09.05.2017.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 26 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Міський вебсайт [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gla moch bosn i horv Glamoc serb Glamoch misto u pivdenno zahidnij chastini Bosniyi i Gercegovini u skladi kantonu 10 Federaciyi Bosniyi i Gercegovini za administrativno teritorialnim podilom prijnyatim u horvatskij chastini Federaciyi Gerceg Bosnijskoyi zhupaniyi administrativnij centr odnojmennogo municipalitetiv odnogo z najvidstalishih u kantoni Glamoch Glamoc misto GlamochVid GlamochGerbKoordinati 44 03 pn sh 16 51 sh d 44 050 pn sh 16 850 sh d 44 050 16 850Derzhava Bosniya i GercegovinaAvtonomna odinicyaFederaciya Bosniya i GercegovinaKantonGerceg Bosanskij kantonUryad Golova municipalitetuNebojsha Radivojsha SNSD Plosha Povna 15 66 km Naselennya perepis 2013 Usogo 1969 Gustota 125 7 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij kod 80230Telefonnij kod i 387 34Vebsajt http www biljana mePolozhennya municipalitetu Glamoch v mezhah Bosniyi i Gercegovini Polozhennya municipalitetu Glamoch v mezhah Bosniyi i Gercegovini GlamochPolozhennya mista GlamochGeografiyaGlamocke pole Misto lezhit v otochenni gir na visoti 930 m nad rivnem morya priblizno za 100 km na pivdennij zahid vid Banya Luki i za 40 km na pivnichnij zahid vid stolici kantonu Livno Za Dejtonskoyu ugodoyu yakoyu misto i municipalitet zagalom bulo peredano Federaciyi Bosniyi i Gercegovini chastinu municipalitetu bulo vklyucheno do skladu Respubliki Serbskoyi sho skorotilo jogo ploshu z 1096 km do 867km Ekonomika i transportOsnovna silskogospodarska produkciya v comu rajoni kartoplya Rajon maye pogane transportne spoluchennya vnaslidok zrujnuvannya velikoyi chastini infrastrukturi pid chas vijni v Bosniyi IstoriyaGlamoch v istorichnih pam yatkah vpershe zgaduyetsya v 1078 roci yak prikordonna parafiya Splitskoyi arhiyeparhiyi Pered cim u vosmomu i dev yatomu stolittyah poselennya zvalosya Dlamoch Ostannya nazva pohodit vid illirijskogo slova delma delma sho oznachaye vivcya adzhe v starodavni chasi na comu prostori zhilo illirijske plem ya dalmativ pro sho svidchit tridcyat illirijskih gorodish rozkidanih po uzvishshyah uzdovzh krayu Glamockogo polya Rozstanovka cih ukriplen taka sho z kozhnogo z nih zavzhdi vidno prinajmni dva inshi sho dozvolyaye praktichno mittyeve spovishennya vsih cih ukriplen vodnochas i storozhovih vezh pro ruh protivnika Miscevi zhiteli yaki zajmalisya golovnim chinom skotarstvom pro sho govorit i yihnya nazva dalmati delmati vivchari u nebezpechni momenti perehovuvalisya v cih ukriplenih sporudah vid nashest riznomanitnih vorogiv Cherez taku dobre organizovanu oboronu dalmativ rimlyani potrebuvali majzhe 200 rokiv shob zavoyuvati cyu vidnosno neveliku miscevist U somomu stolitti cej prostir zaselili horvati Do XIV stolittya Glamoch nalezhit spershu do Horvatskogo a potim do Horvatsko ugorskogo korolivstva U Statuti korolya Ostoyi 1404 r chitko znachitsya sho Glamoch ce shos vidminne vid Bosniyi Z zavoyuvannyam Bosniyi turkami 1463 roku pochalisya chotiri stolittya osmanskogo panuvannya nad mistom Glamoch sho faktichno zrobili jogo organichnoyu chastinoyu Bosniyi Bilshist horvativ hristiyan ryatuvalisya vid turkiv vtecheyu na pivdni i zahodi bilshist z nih oselilasya v Istriyi podibno do togo yak hristiyani vtikali pered avarami dev yatma stolittyami ranishe Z prihodom turkiv Glamoch vtrachaye svoye kolishnye znachennya hristiyanskogo i horvatskogo oseredku ta staye prosto nevelikim mistom na krayu Tureckoyi imperiyi Tureckij mandrivnik Evliya Chelebi vidznachaye Glamoch yak misce v kutku nikomu ne na shlyahu Ne vidoma kilkist horvativ pid chas osmanskogo vladaryuvannya ale yih tochno bulo duzhe malo Z prihodom avstro ugorskoyi vladi stanovishe suttyevo zminyuyetsya tut oselyayetsya chimalo horvativ zdebilshogo z Dalmaciyi 1938 roku tut prozhivaye 1395 horvativ u yakih togo roku narodilisya 73 ditini Za rozpovidyami starshih to buli shaslivi chasi koli navit ne uyavlyalasya tragediya yaka rozigrayetsya tut cherez kilka rokiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni do 1942 roku vsi horvati pokinuli Glamoch ta pislya vijni deyaka chastina povertayetsya Bagato hto z cih repatriantiv piznishe v umovah ekonomichnoyi skruti viyihav tak sho do Bosnijskoyi vijni v 1992 r tut meshkalo 150 horvativ Tretij vidtik horvativ z Glamocha stavsya u cij vijni ale po yiyi zakinchenni voni vzhe vtretye povertayutsya hocha kilkist horvatskih povernenciv naspravdi neznachna Ninishnih zhiteliv horvativ u cej kraj naselila ostannya vijna KulturaU vsij kolishnij Yugoslaviyi buv vidomij tanok Glamocke kolo abo Gluhe glamocke kolo bosn i horv Gluho Glamocko kolo yakij tradicijno vikonuyetsya bez instrumentalnogo suprovodu a ritm lishe vistukuyetsya derev yanimi cherevikami Cej vesilnij tanec nibito yavlyav soboyu ritual posvyati yakim do pevnoyi miri prinagidno pereviryalasya fizichna vitrivalist ta micnist potencijnogo cholovika DemografiyaDo pochatku vijni v Bosniyi v 1992 roci naselennya bulo etnichno mishanim z chiselnoyu perevagoyu bosnijskih serbiv 80 U zv yazku z bojovimi diyami vnaslidok vtech i vignannya naselennya skorotilosya z 12000 do blizko 4000 osib u 1999 roci perevazhna bilshist z yakih prozhivala v samomu misti Glamoch 1971 Usogo 16 979 osib serbi 13 870 81 68 musulmani 2621 15 43 horvati 378 2 22 yugoslavi 31 0 18 inshi 79 0 49 1991 U 1991 roci naselennya municipalitetu stanovilo 12421 osobu Etnichnij sklad buv takim serbi 79 29 bosnijci 18 06 horvati 1 48 yugoslavi 0 88 inshi 0 29 Same misto malo naselennya 8635 osib z yakih serbiv 76 bosnijciv 21 horvativ 2 yugoslaviv 1 2003 Pislya vijni perepisu naselennya ne bulo Odnak vidomo sho bosnijski serbi utvoryuyut bilshist u misti U 2003 roci pislya vijni naselennya za ocinkami bulo mensh nizh 5000 zhiteliv Dzherela NATO zaznachayut sho do 2003 roku povernulisya 3500 serbiv i blizko 700 bosnijskih musulman ta povidomlyayut pro 700 bosnijskih horvativ 2008 Ocinka Vsogo 4 981 lyudina 3 387 bosnijskih horvativ 68 802 bosnijskih musulman 16 1 792 bosnijskih serbiv 15 9 Dzherelo danih dlya 2003 r UrodzhenciVule Trivunovich 1983 bosnijskij futbolist ta trener Primitkistr 7 http www fzs ba Podaci 10 pdf 6 serpnya 2013 u Wayback Machine nasbih com Arhiv originalu za 22 kvitnya 2016 Procitovano 09 05 2017 Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 26 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaMiskij vebsajt 31 bereznya 2022 u Wayback Machine