Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гжегож Пшемик пол Grzegorz Przemyk 17 травня 1964 1964травня17 Варшава 14 травня 1983 там же польський молодий поет який

Гжегож Пшемик

Гжегож Пшемик

Гжегож Пшемик (пол. Grzegorz Przemyk; 17 травня 1964(1964травня17), Варшава — 14 травня 1983, там же) — польський молодий поет, який загинув під час воєнного стану у ПНР. 12 травня 1983 року його затримав міліційний патруль, жорстоко побив і за день він помер. Загибель Гжегожа Пшемика викликала масове обурення у країні, ускладнення у владі, посилення протестів Солідарності. У сучасній Польщі Гжегож Пшемик вшановується як жертва комуністичного режиму.

Гжегож Пшемик
image
Народився17 травня 1964(1964-05-17)
Варшава, Польська Народна Республіка
Помер14 травня 1983(1983-05-14) (18 років)
Варшава, Польська Народна Республіка
·d
ПохованняПовонзківський цвинтар
Країнаimage Республіка Польща
Місце проживанняВаршава
Діяльністьпоет, Abiturient
Alma materQ9383113?
МатиБарбара Садовска
Нагороди
image
image Гжегож Пшемик у Вікісховищі

Біографія

Народився у сім'ї варшавської інтелігенції. Батьки Гжегожа Пшемика невдовзі розлучилися, але підтримували дружні стосунки. Батько Леопольд Пшемик працював інженером, мав іншу родину (Гжегож піклувався про зведеного брата та сестру). Мати Барбара Садовська була знана в країні як поетеса та дисидентка, активістка демократичної опозиції, співпрацювала з Солідарністю. Після введення воєнного стану у ПНР 13 грудня 1981 року Садовська перебувала в католицькому комітеті допомоги політв'язням. Переслідувалася Службою держбезпеки (СБ), 3 травня 1983 року її побили офіцери міліції. На допитах у СБ їй неодноразово загрожували «нещасним випадком» із сином.

Гжегож Пшемик закінчив у Варшаві гімназію імені Анджея Фрича-Моджевського. За відгуками друзів, був «звичайним підлітком, одним із нас», але вирізнявся незалежним характером. Захоплювався музикою, писав вірші. Його вірш «W dniu, w którym przyjdziesz po mnie…» (У день, коли прийдеш за мною…) згодом оцінювався як не за віком зрілий, пройнятий талантом і сумним світосприйняттям. Папа Римський Іван Павло II навіть просив уточнити, чи справді такі вірші написані підлітком.

У будинку Барбари Садовської часто збиралися дисиденти. Гжегож виховувався в атмосфері антикомуністичної опозиційності, цікавився культурою андерграунду. У його гімназії були популярні самоуправлінські ідеї Солідарності. Але відомостей про власну політичну активність невідомо.

У четвер 12 травня 1983 року Гжегож Пшемик, Цезари Філозоф, Якоб Котанський, Петро Кадльчик й Ігор Бєлінський відзначали закінчення гімназії. Воєнний стан, припинений 31 грудня 1982 року, ще не скасували. Травневі дні викликали особливу тривогу влади — 3 травня 1982 року Польщу охопили масові протести, у Варшаві відбувалися запеклі вуличні зіткнення. Крім того, на 12 травня 1983 року припадала 48 річниця смерті Юзефа Пілсудського. Ця дата традиційно вважалася у ПНР приводом для антиурядових виступів і викликала нервозність в урядущій компартії ПОРП. На вулицях польських міст посилювалося міліційне патрулювання. Залучалися спецпідрозділи ЗОМО, знані особливою жорстокістю як «серце партії, що б'є».

Смерть

Близько пів на шосту вечора патруль ЗОМО на Замковій площі звернув увагу на групу підлітків. Порушень порядку з їхнього боку не було, але поводилися вони шумно та весело, міліція виявляла підвищену пильність. Патрульний Іренеуш Косьцюк вимагав документів. Котанський, Кадльчик і Бєлінський надали посвідчення, але у Пшемика та Філозофа їх не виявилося. Зомівець наказав слідувати до комісаріату міліції. Пшемик спробував відмовитися й отримав два удари палицею, після чого його силою посадили в автозак. Разом із ним сів Філозоф. Котанський, Кадльчик і Бєлінський кинулися за документами до батьків затриманих.

image
Будівля колишнього комісаріату міліції на вулиці Єзуїцькій

Гжегожа та Цезари доставили до комісаріату на Єзуїцькій вулиці. Подальше відомо переважно з розповіді Філозофа. Пшемик заявив, що припинення воєнного стану знімає обов'язок постійного носіння документів. Розмову про закон і право розлютив міліціонерів. З криком «Ми тебе навчимо носити папери!» Іренуш Косьцюк і невстановлений зомівець почали бити затриманого. Гжегож Пшемик намагався чинити опір і навіть зробив рух, схожий на ривок у їхній бік. Після цього почалося сильне побиття. На вчорашнього школяра кинулися троє. До перших двох приєднався черговий по комісаріату сержант Аркадіуш Денкевич. Він сказав слова, що стали відомими всій країні: Żeby nie było śladów! — [Бити,] Щоб не було слідів!

Ім'я Гжегожа Пшемика та його спорідненість із Барбарою Садовською на той момент ще не було відомим. Політичних претензій йому не висувалося. Те, що відбувалося, мало характер «побутового» міліційного свавілля.

Гжегожу Пшемику було завдано понад як п'ятдесят ударів кулаками та кийками. Коли Якуб Котанський привіз його посвідчення особи, Гжегож не міг стояти. Було зрозуміло, що відбувається НС. Комендант комісаріату (начальник відділу) Костянти Махновський дав знати у дільницьку (районну) комендатуру. Звідти прибув капітан Роман Гембаровський. Він викликав швидку допомогу, заявив лікарям, що затриманий психічно ненормальний і підозрюється у наркоманії. Санітари швидкої не виявили жодних ознак наркоманії. Вони вважали, що затриманий симулює психічний розлад, щоб вибратися з міліції та поквапилися забрати його. Стан Пшемика швидко оцінили як критичний та повезли до лікарні, де надали першу допомогу. Проте вимога міліції направити затриманого до психіатричної клініки документувалася під час виклику, і лікарі мали це виконати. Барбара Садовська, що приїхала, під свою відповідальність забрала сина додому. Гжегож розповів матері про те, що сталося. Інформація почала поширюватися.

Наступного дня стан Гжегожа настільки погіршився, що Садовська знову викликала швидку. У лікарні діагностували крововилив й ушкодження внутрішніх органів, несумісні з життям. 14 травня 1983 року близько першої години дня Гжегож Пшемик помер. Йому ще не виповнилося повних 19 років.

Політичні наслідки

Суспільство

15 травня інформація про смерть Гжегожа Пшемика з'явилася у підпільних і західних ЗМІ. Реакція була однозначною — вбивство скоєно агентами комуністичної держави. Багато хто вважав це помстою влади Барбарі Садовської. Тепер це припущення розглядається як малоймовірне, оскільки Пшемика очевидно не упізнали в комісаріаті.

image
Похорон Гжегожа Пшемика

Похорон 19 травня 1983 року зібрали, за різними підрахунками, 20—60 тисяч осіб. Жалобна процесія перетворилася на антикомуністичну демонстрацію. Імшу в костелі Святого Станіслава Костки служив вікарний єпископ архієпархії Варшави Владислав Мізелек. Багатотисячна хода з труною в повному мовчанні рухалася до Повонзківського цвинтаря. Обруч із Барбарою Садовською був капелан «Солідарності» ксьондз Єжи Попелушко. Невдовзі її прийняв під час візиту до Польщі Іван Павло ІІ.

Ліс рук у жесті солідарності під час похорону Гжегожа Пшемика був яскравим символом суспільної мобілізації, яка здавалася пригніченою за місяці воєнного стану. Смерть Пшемика стала імпульсом, який поглибив розрив між владою Польської Народної Республіки та значною частиною суспільства. Похорон дозволив людям «перерахувати себе», побачити, скільки прийшло, попри репресії. Це був очевидний пропагандистський провал влади.

Пам'ять Гжегожа Пшемика, покарання його вбивць стали важливими настановами Солідарності.

Влада

Трагічна загибель Гжегожа Пшемика створила серйозні проблеми найвищому партійно-державному керівництву. Воєнний режим зміцнив владу ПОРП, з осені 1982 року опір Солідарності став помітно спадати. Вважалося, що ситуація в ПНР стабілізується, готувалася скасування воєнного стану. Важливе значення приділялося міжнародному іміджу. Жорстоке вбивство державними силовиками сина дисидентки компрометувало режим. Особливо важким було становище МВС, на чолі якого стояв генерал Чеслав Кіщак — найближчий сподвижник першого секретаря ЦК ПОРП, голови Ради міністрів ПНР, голови Військової ради національного порятунку генерала Войцеха Ярузельського.

У верхівці ПОРП точилася залаштункова боротьба між сталінським «партійним бетоном» і «помірними прагматиками». Ярузельський і Кіщак належали до другої категорії. Видатним представником «бетону» був член Політбюро секретар ЦК генерал Мирослав Мілевський. Усі вони перебували у неформальній «Директорії», де зосередилася вища влада. Мілевський і Кіщак давно перебували у жорсткому конфлікті, конкуруючи за контроль над силовими структурами. Смерть Пшемика створила ситуацію, яку Мілевський вважав за ситуацію зручною для усунення Кіщака. Раніше Мілевський очолював МВС і був готовий знову обійняти цю посаду, або просунути в міністри начальника СБ генерала Владислава Цястоня.

Мілевський провів на Політбюро створення спеціальної комісії з розслідування справи Пшемика. Парадоксальним чином генерал-сталініст викривав міліційну жорстокість, виступав за гуманізм і дотримання законності. Однак Ярузельський прийняв бік Кіщака. Так само вчинив Цястонь. Мілевському довелося підкоритися та прийняти позицію Кіщака. Згодом Кіщак звів рахунки з Мілевським, причому за подібних обставин. Після вбивства Єжи Попелушка політична відповідальність була покладена на «бетон», Мілевського відправлено у відставку, його місце у Політбюро обійняв Кіщак. Тоді ж усунули і Цястоня.

Юридичні наслідки

ПНР: «Версія — санітари»

Замовчувати подію було неможливо. 17 травня у столичному офіціозі ПОРП «Życie Warszawy» з'явилася замітка, де йшлося про затримання «двох п'яних агресивних чоловіків, яким довелося надати медичну допомогу». 20 травня генерал Кіщак провів у МВС екстрену закриту нараду. Від його імені було запропоновано формулювання: справа має не політичний, а кримінально-побутовий характер; «кілька садистів з міліції» та «лікарі, які виявили професійну недбалість» будуть віддані під суд. Але проти такого підходу запротестував головний комендант міліції генерал Юзеф Бейм. Він категорично не погоджувався покладати відповідальність на своїх підлеглих. Тоді Кіщак запропонував інший варіант: «Можливо, тільки одна версія — санітари». Під ударом опинилися водій швидкої допомоги Міхал Висоцький і санітар Яцек Шиздек, які забирали Гжегожа з комісаріату — їх звинуватили у побитті, яке спричинило смерть Пшемика. Остаточні формулювання підготував для Кіщака заступник головного коменданта міліції генерал Єжи Груба.

Водночас влада розгорнула пропагандистську кампанію, яку координували начальник II департаменту головної інспекції МВС полковник Ришард Зайковський і прессекретар Радміну Єжи Урбан. Протести польської та світової громадськості називали «створенням політичного капіталу на випадковому нещасті», Пшемика зображували «неврівноваженим хлопцем, схильним до агресії та бійки», Барбару — «алкоголічкою», Цезари Філозофа — «наркоманом і соціальним маргіналом». За Садовською, Філозофом, їхніми рідними та друзями встановилося щільне стеження СБ. Дехто під погрозами завербований до інформаторів. Жорсткого тиску зазнали адвокати Владислав Сила-Новіцький та Мацей Беднаркевич, які представляли інтереси Садовської.

Виникла суперечність між МВС і прокуратурою, деякі співробітники якої вимагали дотримання хоча б мінімальної законності. Генеральний прокурор ПНР Францішек Русек і його заступник Генрик Працький не приймали абсурдної версії про «побиття Пшемика в машині швидкої допомоги», вважали справедливим звинувачення міліціонерів і наполягали на включенні до справи свідчень Філозофа. 14 липня 1983 року в будівлі ЦК ПОРП на вулиці Новий Свят відбулася нарада. Брали участь Чеслав Кіщак, Мирослав Мілевський, Генрик Працький, заступник генерального прокурора Юзеф Жита заступник головного коменданта міліції Єжи Цвек, директор слідчого бюро МВС полковник Збігнєв Пудиш, директор слідчого бюро головної комендатури міліції полковник Казімєж Отловський, заступник начальника столичного управління МВС полковник Юзеф Муняк. Прокурор Працький засудив фабрикацію звинувачень щодо санітарів і висловив упевненість у побитті Пшемика міліціонерами. У відповідь міністр Кіщак звинуватив прокуратуру в упередженості та зажадав «ширшого підходу». Отловський додав, що органи МВС мають право на моделювання версій. Кіщак зазначав також, що якби МВС вирішило серйозно зайнятися Пшемиком, це завдання було б доручено не новобранцю Косьцюку (на рік старшого за загиблого), а досвідченому професіоналу. Звинувачення працівників міліції генерали Кіщак і Бейм назвали «ворожою акцією проти апарату МВС і соціалістичної держави». Їхню позицію схвалив генерал Ярузельський.

Кіщак домігся усунення Працького та передачі справи під контроль начальниці слідчого відділу варшавської прокуратури Веслави Бардонової, яка неухильно виконувала директиви ПОРП і МВС. На початку 1984 року Францішка Русека змінив Юзеф Жита, який прийняв «санітарну версію». Прокурор Ева Халупчак і поручик міліції Яцек Зєлковський повели розслідування «в потрібному напрямку». У порядку компромісу Кіщак погодився на залучення до суду Денкевича та Косьцюка, але із гарантією виправдання.

20 грудня 1983 року заарештували водія швидкої Михала Висоцького, санітара Яцека Шиздяка та лікарку-анестезіолога Барбару Маковську-Вітковську. Їх піддавали жорстким допитам у міліції та СБ, погрожували розправою над членами сімей, тримали у камерах із небезпечними кримінальниками. Маківська-Вітковська ніколи в житті не бачила Гжегожа Пшемика. Але вона працювала у тій же бригаді швидкої допомоги, що санітар і водій. Її помилково звинуватили у побитті та пограбуванні п'яного пацієнта й об'єднали дві справи — щоб включити вбивство Пшемика у своєрідну «справу швидкої». У партійній пресі розпочалася пропагандистська кампанія: «Швидка краде та б'є». Деморалізація суспільства розбещеними нападками на медиків була вважати прийнятною ціною відбілення МВС.

Судовий процес відбувся у 1984 році. Потужний тиск вплинув: спочатку підсудні Висоцький і Шиздек «зізналися», що били Пшемика, свідки Філозоф і Котанський мовчали про те, що відбувалося у комісаріаті. Згодом підсудні відмовилися від своїх зізнань, але суд не взяв цього до уваги. Було проігноровано численні свідчення й експертизи про міліційне побиття. У результаті Денкевича та Косьцюка виправдали і продовжили службу в міліції. Висоцький і Маковська-Вітковська засуджені до двох років ув'язнення, Шиздек — півтора року, ще двох лікарів звільнено за «недбалість». Висоцький і Шиздек практично відразу після вироку звільнили за амністією (після більш ніж піврічної попереднього відсиджування), Маковська-Вітковська провела у в'язниці тринадцять місяців.

Регулярні звіти про перебіг процесу отримували перший секретар ЦК ПОРП і прем'єр-міністр ПНР Войцех Ярузельський, члени Політбюро Мирослав Мілевський, Казімеж Барциковський, Тадеуш Порембський, Юзеф Чирек, секретар ЦК Ян Гловчик, віцепрем'єри Збіґнєв Месснер і Мечислав Раковський, перший секретар Варшавського комітету ПОРП Мар'ян Возняк (список сам по собі свідчить, яке значення надавалося процесу). Після завершення генерал Кіщак видав міністерський наказ, у якому констатував «перемогу над ідеологічною диверсією», «повну відсутність почуття провини» та «глибоке моральне задоволення». Влада порахувала, ніби успішно відбили «атаку антисоціалістичних сил».

У наказі Кіщак розпорядився виплатити великі грошові премії функціонерам МВС — за проявлену ініціативу (тобто за фабрикацію справи швидкої). Зокрема, 20 тисяч злотих отримав генерал Груба, по 15 тисяч — полковник Отловський, полковник Зайковський, полковник Пудиш, полковник Муняк, заступник столичного коменданта міліції з СБ полковник Станіслав Пшановський, інспектор міліції поручик Яцек Зелковський.

46-річна Барбара Садовська померла 1986 року. У публічному листі незадовго до смерті вона звинуватила «людей із мідним лобом, для яких міліція рівнозначна владі» у компрометації польського правосуддя заради власної вигоди та передбачила відновлення справедливості.

Третя Річ Посполита: термін давності

У 1989—1990 роках у Польщі відбулася зміна суспільно-політичного ладу. ПОРП відсторонили від влади, ПНР перетворено на Третю Річ Посполиту. Ці зміни відбилися і на справі Гжегожа Пшемика. Вироки 1984 року скасували, засуджених повністю реабілітовано, розпочато нове розслідування. До кримінальної відповідальності притягувалися Іренеуш Косьцюк, Аркадіуш Денкевич і Казімєж Отловський (Косьцюк продовжував служити у поліції). Перший звинувачувався у вбивстві, другий у підбурюванні, третій у перешкоджанні правосуддю, приховування матеріалів про злочин (ще один учасник побиття формально залишився невстановленим).

Перший процес розпочався у 1993 році, вироки були винесені у 1999 році. За півтора десятиліття важко було пред'явити формальні докази — наприклад, які саме удари виявилися смертельними. За звинувачення в умисному вбивстві польське кримінальне законодавство передбачає «розуміння наслідків» — що, в принципі, важко довести. У результаті Косьцюка виправдали, Денкевича засудили до двох років ув'язнення, Отловського до півтора року умовно. Згодом Отловський виправдано за апеляцією. Денкевич, який сказав «щоб не було слідів», ні дня не провів у в'язниці — медична експертиза встановила недоумство. Він представлявся судді дитячим ім'ям Арек, не пам'ятав нічого, що стосується справи. Водночас психічний стан не заважав йому займатися бізнесом — торгівлею морозивом і солодощами.

Леопольд Пшемик, батько Гжегожа, наполегливо домагався засудження. Процес над Косьцюком поновлювався чотири рази. У 2000, 2003 та 2004 роках суди підтверджували виправдувальний вердикт на попередніх підставах. Звинувачення ж у менш тяжкому злочині — наприклад, побиття як такому — не могло пред'являтися після закінчення терміну давності. Однак у 2008 році, при п'ятому розгляді, суд визнав Косьцюка винним і засудив до восьми років ув'язнення (половину терміну було відразу скорочено за амністією). Підставою стало, що злочин скоювався при виконанні державних обов'язків — для такої категорії термін давності ще не минув. Водночас суддя Моніка Незабітовська-Новаковська визнала надзвичайну складність процесу та підтвердила випадковий характер затримання Пшемика.

У 2009 році Апеляційний суд скасував обвинувальний вирок, підтвердивши дію строку давності. У 2010 році міністр юстиції та генеральний прокурор Польщі Кшиштоф Квятковський подав касаційну скаргу. Верховний суд відхилив касацію — діяння Косьцюка не кваліфікувалося як комуністичний злочин, за яким термін давності сягає тридцяти років.

Своє розслідування провів Інститут національної пам'яті (IPN). Передбачалося притягнення до відповідальності ексміністра Кіщака із групою колишніх функціонерів МВС. Однак у 2012 році розслідування припинено з тієї ж причини терміну давності. Леопольд Пшемик, Цезари Філозоф і Мацей Беднаркевич опротестували рішення у дільницькому суді Середмістя. Але суд залишив чинним рішення IPN.

Таким чином, єдиним засудженим за загибель Гжегожа Пшемика виявився колишній сержант Денкевич, але й він не відбував реального ув'язнення. Леопольд Пшемик подав заяву до Європейського суду з прав людини. Він звинуватив польську прокуратуру та судову систему у затягуванні процесів, що дозволило явно винним уникнути покарання. Європейське правосуддя відреагувало набагато швидше за польське: за два роки, у 2013 році, ЄСПЛ визнав правоту Пшемика та зобов'язав виплатити йому компенсацію. За два місяці Леопольд Пшемик помер.

Фактичне уникнення відповідальності винних у загибелі Гжегожа Пшемика — і безпосередніх убивць, і тим паче високопоставлених покровителів, починаючи з генералів Кіщака та Ярузельського, — викликає обурення польської громадськості. З цього приводу йдеться про слабкість правосуддя, цинізм злочинців, вплив силового лобі колишньої ПНР.

Пам'ять

image

У сучасній Польщі образ Гжегожа Пшемика оточений пошаною та скорботою. Меморіальні знаки встановлені на будівлі гімназії, на будівлі колишнього комісаріату, на каплиці в . Його ім'ям названо вулицю в варшавській дільниці Прага-Полуднє.

2008 року президент Польщі Лех Качинський посмертно нагородив Гжегоша Пшемика Кавалерським хрестом ордена Відродження Польщі. У 2013 році сенат Польщі спеціальною резолюцією вшанував пам'ять Гжегожа Пшемика та закликав засудити винних у його вбивстві.

Польський публіцист Цезарій Лазаревич у 2016 році видав книгу «Żeby nie było śladów. Sprawa Grzegorza Przemyka» — «Щоб не було слідів. Справа Гжегожа Пшемика», відзначена премією «Ніке». У 2021 році польський режисер Ян Матушинський зняв фільм «Żeby nie było śladów» — «Щоб не було слідів». Роль Барбари Садовської виконала Сандра Коженяк, Чеслава Кіщака зіграв Роберт Венцкевич, Войцеха Ярузельського — Томаш Дедек, Мирослава Мілевського — Анджей Хира, у кінокартині знімалися також Агнешка Гроховська та Томаш Кот.

Примітки

  1. Kiszczak i morderstwo Przemyka. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  2. Śmierć Grzegorza Przemyka. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  3. . web.archive.org. 20 вересня 2009. Архів оригіналу за 20 вересня 2009. Процитовано 4 лютого 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  4. В день, когда пришли за ним. 40 лет назад погиб Гжегож Пшемык. оригіналу за 29 травня 2023. Процитовано 16 травня 2023.
  5. 25 years after the death of 19-year old Grzegorz Przemyk. оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 травня 2022.
  6. Mord na Grzegorzu Przemyku. Proces manipulacji. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  7. Materiały edukacyjne do wystawy elementarnej. Stan wojenny 1981—1983 (PDF). (PDF) оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  8. Zabójstwo Grzegorza Przemyka: komunistyczna zbrodnia nigdy nieukarana. Historia z PRL-u. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  9. Proces w sprawie śmierci Przemyka — Denkiewicz nic nie pamięta. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  10. P. Pleskot: Śmierć Przemyka pogłębiła przepaść między władzą PRL a dużą częścią społeczeństwa. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  11. Był komendantem komisariatu, na którym zabito Przemyka. Jego córka to prawa ręka Trzaskowskiego. оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 16 травня 2022.
  12. Popiełuszko, Przemyk, Suchowolec, Jaroszewicz i inni. Czy ktoś wydał na nich wyrok?. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  13. Капеллан сопротивления. оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 16 травня 2022.
  14. IPN przedstawia ustalenia z postępowania ws. śmiertelnego pobicia G. Przemyka. оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  15. Wiesława Bardonowa — kim była czarna dama PRL-owskiej prokuratury? W filmie o sprawie Grzegorza Przemyka zagrała ją Aleksandra Konieczna. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  16. Osaczony złem (PDF). (PDF) оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 16 травня 2022.
  17. [ Witkowska-Makowska, Barbara. Lekarka pogotowia niewinnie aresztowana w zwi�zku ze spraw� �mierci Grzegorza Przemyka]. web.archive.org. 8 травня 2004. Архів оригіналу за 8 травня 2004. Процитовано 4 лютого 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  18. Rozkaz Nr 189/DK Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 2 września 1984 r. w sprawie wyróżnienia funkcjonariuszy Milicji Obywatelskiej i Służby Bezpieczeństwa. оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 16 травня 2022.
  19. Grzegorz Przemyk - śmiertelnie pobity maturzysta. Posłuchaj nagrań z procesu. radiokierowcow.pl (пол.). Процитовано 4 лютого 2024.
  20. Proces w sprawie śmierci Przemyka bliski końca
  21. Proces w sprawie śmierci Przemyka — Denkiewicz nic nie pamięta. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  22. Cynizm zomowca Kościuka. оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 16 травня 2022.
  23. . web.archive.org. 17 лютого 2009. Архів оригіналу за 17 лютого 2009. Процитовано 4 лютого 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  24. Dekomunizacja ulic w Warszawie. Swoje nazwy zmienią ulice w sześciu dzielnicach. Upamiętniony m.in. Grzegorz Przemyk i Stanisław Pyjas. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  25. Senat «naprawia błąd Sejmu». Uchwała ws. śmierci Przemyka przyjęta. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  26. ŻEBY NIE BYŁO ŚLADÓW. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gzhegozh Pshemik pol Grzegorz Przemyk 17 travnya 1964 1964travnya17 Varshava 14 travnya 1983 tam zhe polskij molodij poet yakij zaginuv pid chas voyennogo stanu u PNR 12 travnya 1983 roku jogo zatrimav milicijnij patrul zhorstoko pobiv i za den vin pomer Zagibel Gzhegozha Pshemika viklikala masove oburennya u krayini uskladnennya u vladi posilennya protestiv Solidarnosti U suchasnij Polshi Gzhegozh Pshemik vshanovuyetsya yak zhertva komunistichnogo rezhimu Gzhegozh PshemikNarodivsya17 travnya 1964 1964 05 17 Varshava Polska Narodna RespublikaPomer14 travnya 1983 1983 05 14 18 rokiv Varshava Polska Narodna Respublika dPohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina Respublika PolshaMisce prozhivannyaVarshavaDiyalnistpoet AbiturientAlma materQ9383113 MatiBarbara SadovskaNagorodi Gzhegozh Pshemik u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u sim yi varshavskoyi inteligenciyi Batki Gzhegozha Pshemika nevdovzi rozluchilisya ale pidtrimuvali druzhni stosunki Batko Leopold Pshemik pracyuvav inzhenerom mav inshu rodinu Gzhegozh pikluvavsya pro zvedenogo brata ta sestru Mati Barbara Sadovska bula znana v krayini yak poetesa ta disidentka aktivistka demokratichnoyi opoziciyi spivpracyuvala z Solidarnistyu Pislya vvedennya voyennogo stanu u PNR 13 grudnya 1981 roku Sadovska perebuvala v katolickomu komiteti dopomogi politv yaznyam Peresliduvalasya Sluzhboyu derzhbezpeki SB 3 travnya 1983 roku yiyi pobili oficeri miliciyi Na dopitah u SB yij neodnorazovo zagrozhuvali neshasnim vipadkom iz sinom Gzhegozh Pshemik zakinchiv u Varshavi gimnaziyu imeni Andzheya Fricha Modzhevskogo Za vidgukami druziv buv zvichajnim pidlitkom odnim iz nas ale viriznyavsya nezalezhnim harakterom Zahoplyuvavsya muzikoyu pisav virshi Jogo virsh W dniu w ktorym przyjdziesz po mnie U den koli prijdesh za mnoyu zgodom ocinyuvavsya yak ne za vikom zrilij projnyatij talantom i sumnim svitosprijnyattyam Papa Rimskij Ivan Pavlo II navit prosiv utochniti chi spravdi taki virshi napisani pidlitkom U budinku Barbari Sadovskoyi chasto zbiralisya disidenti Gzhegozh vihovuvavsya v atmosferi antikomunistichnoyi opozicijnosti cikavivsya kulturoyu andergraundu U jogo gimnaziyi buli populyarni samoupravlinski ideyi Solidarnosti Ale vidomostej pro vlasnu politichnu aktivnist nevidomo U chetver 12 travnya 1983 roku Gzhegozh Pshemik Cezari Filozof Yakob Kotanskij Petro Kadlchik j Igor Byelinskij vidznachali zakinchennya gimnaziyi Voyennij stan pripinenij 31 grudnya 1982 roku she ne skasuvali Travnevi dni viklikali osoblivu trivogu vladi 3 travnya 1982 roku Polshu ohopili masovi protesti u Varshavi vidbuvalisya zapekli vulichni zitknennya Krim togo na 12 travnya 1983 roku pripadala 48 richnicya smerti Yuzefa Pilsudskogo Cya data tradicijno vvazhalasya u PNR privodom dlya antiuryadovih vistupiv i viklikala nervoznist v uryadushij kompartiyi PORP Na vulicyah polskih mist posilyuvalosya milicijne patrulyuvannya Zaluchalisya specpidrozdili ZOMO znani osoblivoyu zhorstokistyu yak serce partiyi sho b ye SmertBlizko piv na shostu vechora patrul ZOMO na Zamkovij ploshi zvernuv uvagu na grupu pidlitkiv Porushen poryadku z yihnogo boku ne bulo ale povodilisya voni shumno ta veselo miliciya viyavlyala pidvishenu pilnist Patrulnij Ireneush Koscyuk vimagav dokumentiv Kotanskij Kadlchik i Byelinskij nadali posvidchennya ale u Pshemika ta Filozofa yih ne viyavilosya Zomivec nakazav sliduvati do komisariatu miliciyi Pshemik sprobuvav vidmovitisya j otrimav dva udari paliceyu pislya chogo jogo siloyu posadili v avtozak Razom iz nim siv Filozof Kotanskij Kadlchik i Byelinskij kinulisya za dokumentami do batkiv zatrimanih Budivlya kolishnogo komisariatu miliciyi na vulici Yezuyickij Gzhegozha ta Cezari dostavili do komisariatu na Yezuyickij vulici Podalshe vidomo perevazhno z rozpovidi Filozofa Pshemik zayaviv sho pripinennya voyennogo stanu znimaye obov yazok postijnogo nosinnya dokumentiv Rozmovu pro zakon i pravo rozlyutiv milicioneriv Z krikom Mi tebe navchimo nositi paperi Irenush Koscyuk i nevstanovlenij zomivec pochali biti zatrimanogo Gzhegozh Pshemik namagavsya chiniti opir i navit zrobiv ruh shozhij na rivok u yihnij bik Pislya cogo pochalosya silne pobittya Na vchorashnogo shkolyara kinulisya troye Do pershih dvoh priyednavsya chergovij po komisariatu serzhant Arkadiush Denkevich Vin skazav slova sho stali vidomimi vsij krayini Zeby nie bylo sladow Biti Shob ne bulo slidiv Im ya Gzhegozha Pshemika ta jogo sporidnenist iz Barbaroyu Sadovskoyu na toj moment she ne bulo vidomim Politichnih pretenzij jomu ne visuvalosya Te sho vidbuvalosya malo harakter pobutovogo milicijnogo svavillya Gzhegozhu Pshemiku bulo zavdano ponad yak p yatdesyat udariv kulakami ta kijkami Koli Yakub Kotanskij priviz jogo posvidchennya osobi Gzhegozh ne mig stoyati Bulo zrozumilo sho vidbuvayetsya NS Komendant komisariatu nachalnik viddilu Kostyanti Mahnovskij dav znati u dilnicku rajonnu komendaturu Zvidti pribuv kapitan Roman Gembarovskij Vin viklikav shvidku dopomogu zayaviv likaryam sho zatrimanij psihichno nenormalnij i pidozryuyetsya u narkomaniyi Sanitari shvidkoyi ne viyavili zhodnih oznak narkomaniyi Voni vvazhali sho zatrimanij simulyuye psihichnij rozlad shob vibratisya z miliciyi ta pokvapilisya zabrati jogo Stan Pshemika shvidko ocinili yak kritichnij ta povezli do likarni de nadali pershu dopomogu Prote vimoga miliciyi napraviti zatrimanogo do psihiatrichnoyi kliniki dokumentuvalasya pid chas vikliku i likari mali ce vikonati Barbara Sadovska sho priyihala pid svoyu vidpovidalnist zabrala sina dodomu Gzhegozh rozpoviv materi pro te sho stalosya Informaciya pochala poshiryuvatisya Nastupnogo dnya stan Gzhegozha nastilki pogirshivsya sho Sadovska znovu viklikala shvidku U likarni diagnostuvali krovoviliv j ushkodzhennya vnutrishnih organiv nesumisni z zhittyam 14 travnya 1983 roku blizko pershoyi godini dnya Gzhegozh Pshemik pomer Jomu she ne vipovnilosya povnih 19 rokiv Politichni naslidkiSuspilstvo 15 travnya informaciya pro smert Gzhegozha Pshemika z yavilasya u pidpilnih i zahidnih ZMI Reakciya bula odnoznachnoyu vbivstvo skoyeno agentami komunistichnoyi derzhavi Bagato hto vvazhav ce pomstoyu vladi Barbari Sadovskoyi Teper ce pripushennya rozglyadayetsya yak malojmovirne oskilki Pshemika ochevidno ne upiznali v komisariati Pohoron Gzhegozha Pshemika Pohoron 19 travnya 1983 roku zibrali za riznimi pidrahunkami 20 60 tisyach osib Zhalobna procesiya peretvorilasya na antikomunistichnu demonstraciyu Imshu v kosteli Svyatogo Stanislava Kostki sluzhiv vikarnij yepiskop arhiyeparhiyi Varshavi Vladislav Mizelek Bagatotisyachna hoda z trunoyu v povnomu movchanni ruhalasya do Povonzkivskogo cvintarya Obruch iz Barbaroyu Sadovskoyu buv kapelan Solidarnosti ksondz Yezhi Popelushko Nevdovzi yiyi prijnyav pid chas vizitu do Polshi Ivan Pavlo II Lis ruk u zhesti solidarnosti pid chas pohoronu Gzhegozha Pshemika buv yaskravim simvolom suspilnoyi mobilizaciyi yaka zdavalasya prignichenoyu za misyaci voyennogo stanu Smert Pshemika stala impulsom yakij poglibiv rozriv mizh vladoyu Polskoyi Narodnoyi Respubliki ta znachnoyu chastinoyu suspilstva Pohoron dozvoliv lyudyam pererahuvati sebe pobachiti skilki prijshlo popri represiyi Ce buv ochevidnij propagandistskij proval vladi Pam yat Gzhegozha Pshemika pokarannya jogo vbivc stali vazhlivimi nastanovami Solidarnosti Vlada Tragichna zagibel Gzhegozha Pshemika stvorila serjozni problemi najvishomu partijno derzhavnomu kerivnictvu Voyennij rezhim zmicniv vladu PORP z oseni 1982 roku opir Solidarnosti stav pomitno spadati Vvazhalosya sho situaciya v PNR stabilizuyetsya gotuvalasya skasuvannya voyennogo stanu Vazhlive znachennya pridilyalosya mizhnarodnomu imidzhu Zhorstoke vbivstvo derzhavnimi silovikami sina disidentki komprometuvalo rezhim Osoblivo vazhkim bulo stanovishe MVS na choli yakogo stoyav general Cheslav Kishak najblizhchij spodvizhnik pershogo sekretarya CK PORP golovi Radi ministriv PNR golovi Vijskovoyi radi nacionalnogo poryatunku generala Vojceha Yaruzelskogo U verhivci PORP tochilasya zalashtunkova borotba mizh stalinskim partijnim betonom i pomirnimi pragmatikami Yaruzelskij i Kishak nalezhali do drugoyi kategoriyi Vidatnim predstavnikom betonu buv chlen Politbyuro sekretar CK general Miroslav Milevskij Usi voni perebuvali u neformalnij Direktoriyi de zoseredilasya visha vlada Milevskij i Kishak davno perebuvali u zhorstkomu konflikti konkuruyuchi za kontrol nad silovimi strukturami Smert Pshemika stvorila situaciyu yaku Milevskij vvazhav za situaciyu zruchnoyu dlya usunennya Kishaka Ranishe Milevskij ocholyuvav MVS i buv gotovij znovu obijnyati cyu posadu abo prosunuti v ministri nachalnika SB generala Vladislava Cyastonya Milevskij proviv na Politbyuro stvorennya specialnoyi komisiyi z rozsliduvannya spravi Pshemika Paradoksalnim chinom general stalinist vikrivav milicijnu zhorstokist vistupav za gumanizm i dotrimannya zakonnosti Odnak Yaruzelskij prijnyav bik Kishaka Tak samo vchiniv Cyaston Milevskomu dovelosya pidkoritisya ta prijnyati poziciyu Kishaka Zgodom Kishak zviv rahunki z Milevskim prichomu za podibnih obstavin Pislya vbivstva Yezhi Popelushka politichna vidpovidalnist bula pokladena na beton Milevskogo vidpravleno u vidstavku jogo misce u Politbyuro obijnyav Kishak Todi zh usunuli i Cyastonya Yuridichni naslidkiPNR Versiya sanitari Zamovchuvati podiyu bulo nemozhlivo 17 travnya u stolichnomu oficiozi PORP Zycie Warszawy z yavilasya zamitka de jshlosya pro zatrimannya dvoh p yanih agresivnih cholovikiv yakim dovelosya nadati medichnu dopomogu 20 travnya general Kishak proviv u MVS ekstrenu zakritu naradu Vid jogo imeni bulo zaproponovano formulyuvannya sprava maye ne politichnij a kriminalno pobutovij harakter kilka sadistiv z miliciyi ta likari yaki viyavili profesijnu nedbalist budut viddani pid sud Ale proti takogo pidhodu zaprotestuvav golovnij komendant miliciyi general Yuzef Bejm Vin kategorichno ne pogodzhuvavsya pokladati vidpovidalnist na svoyih pidleglih Todi Kishak zaproponuvav inshij variant Mozhlivo tilki odna versiya sanitari Pid udarom opinilisya vodij shvidkoyi dopomogi Mihal Visockij i sanitar Yacek Shizdek yaki zabirali Gzhegozha z komisariatu yih zvinuvatili u pobitti yake sprichinilo smert Pshemika Ostatochni formulyuvannya pidgotuvav dlya Kishaka zastupnik golovnogo komendanta miliciyi general Yezhi Gruba Vodnochas vlada rozgornula propagandistsku kampaniyu yaku koordinuvali nachalnik II departamentu golovnoyi inspekciyi MVS polkovnik Rishard Zajkovskij i pressekretar Radminu Yezhi Urban Protesti polskoyi ta svitovoyi gromadskosti nazivali stvorennyam politichnogo kapitalu na vipadkovomu neshasti Pshemika zobrazhuvali nevrivnovazhenim hlopcem shilnim do agresiyi ta bijki Barbaru alkogolichkoyu Cezari Filozofa narkomanom i socialnim marginalom Za Sadovskoyu Filozofom yihnimi ridnimi ta druzyami vstanovilosya shilne stezhennya SB Dehto pid pogrozami zaverbovanij do informatoriv Zhorstkogo tisku zaznali advokati Vladislav Sila Novickij ta Macej Bednarkevich yaki predstavlyali interesi Sadovskoyi Vinikla superechnist mizh MVS i prokuraturoyu deyaki spivrobitniki yakoyi vimagali dotrimannya hocha b minimalnoyi zakonnosti Generalnij prokuror PNR Francishek Rusek i jogo zastupnik Genrik Prackij ne prijmali absurdnoyi versiyi pro pobittya Pshemika v mashini shvidkoyi dopomogi vvazhali spravedlivim zvinuvachennya milicioneriv i napolyagali na vklyuchenni do spravi svidchen Filozofa 14 lipnya 1983 roku v budivli CK PORP na vulici Novij Svyat vidbulasya narada Brali uchast Cheslav Kishak Miroslav Milevskij Genrik Prackij zastupnik generalnogo prokurora Yuzef Zhita zastupnik golovnogo komendanta miliciyi Yezhi Cvek direktor slidchogo byuro MVS polkovnik Zbignyev Pudish direktor slidchogo byuro golovnoyi komendaturi miliciyi polkovnik Kazimyezh Otlovskij zastupnik nachalnika stolichnogo upravlinnya MVS polkovnik Yuzef Munyak Prokuror Prackij zasudiv fabrikaciyu zvinuvachen shodo sanitariv i visloviv upevnenist u pobitti Pshemika milicionerami U vidpovid ministr Kishak zvinuvativ prokuraturu v uperedzhenosti ta zazhadav shirshogo pidhodu Otlovskij dodav sho organi MVS mayut pravo na modelyuvannya versij Kishak zaznachav takozh sho yakbi MVS virishilo serjozno zajnyatisya Pshemikom ce zavdannya bulo b dorucheno ne novobrancyu Koscyuku na rik starshogo za zagiblogo a dosvidchenomu profesionalu Zvinuvachennya pracivnikiv miliciyi generali Kishak i Bejm nazvali vorozhoyu akciyeyu proti aparatu MVS i socialistichnoyi derzhavi Yihnyu poziciyu shvaliv general Yaruzelskij Kishak domigsya usunennya Prackogo ta peredachi spravi pid kontrol nachalnici slidchogo viddilu varshavskoyi prokuraturi Veslavi Bardonovoyi yaka neuhilno vikonuvala direktivi PORP i MVS Na pochatku 1984 roku Francishka Ruseka zminiv Yuzef Zhita yakij prijnyav sanitarnu versiyu Prokuror Eva Halupchak i poruchik miliciyi Yacek Zyelkovskij poveli rozsliduvannya v potribnomu napryamku U poryadku kompromisu Kishak pogodivsya na zaluchennya do sudu Denkevicha ta Koscyuka ale iz garantiyeyu vipravdannya 20 grudnya 1983 roku zaareshtuvali vodiya shvidkoyi Mihala Visockogo sanitara Yaceka Shizdyaka ta likarku anesteziologa Barbaru Makovsku Vitkovsku Yih piddavali zhorstkim dopitam u miliciyi ta SB pogrozhuvali rozpravoyu nad chlenami simej trimali u kamerah iz nebezpechnimi kriminalnikami Makivska Vitkovska nikoli v zhitti ne bachila Gzhegozha Pshemika Ale vona pracyuvala u tij zhe brigadi shvidkoyi dopomogi sho sanitar i vodij Yiyi pomilkovo zvinuvatili u pobitti ta pograbuvanni p yanogo paciyenta j ob yednali dvi spravi shob vklyuchiti vbivstvo Pshemika u svoyeridnu spravu shvidkoyi U partijnij presi rozpochalasya propagandistska kampaniya Shvidka krade ta b ye Demoralizaciya suspilstva rozbeshenimi napadkami na medikiv bula vvazhati prijnyatnoyu cinoyu vidbilennya MVS Sudovij proces vidbuvsya u 1984 roci Potuzhnij tisk vplinuv spochatku pidsudni Visockij i Shizdek ziznalisya sho bili Pshemika svidki Filozof i Kotanskij movchali pro te sho vidbuvalosya u komisariati Zgodom pidsudni vidmovilisya vid svoyih ziznan ale sud ne vzyav cogo do uvagi Bulo proignorovano chislenni svidchennya j ekspertizi pro milicijne pobittya U rezultati Denkevicha ta Koscyuka vipravdali i prodovzhili sluzhbu v miliciyi Visockij i Makovska Vitkovska zasudzheni do dvoh rokiv uv yaznennya Shizdek pivtora roku she dvoh likariv zvilneno za nedbalist Visockij i Shizdek praktichno vidrazu pislya viroku zvilnili za amnistiyeyu pislya bilsh nizh pivrichnoyi poperednogo vidsidzhuvannya Makovska Vitkovska provela u v yaznici trinadcyat misyaciv Regulyarni zviti pro perebig procesu otrimuvali pershij sekretar CK PORP i prem yer ministr PNR Vojceh Yaruzelskij chleni Politbyuro Miroslav Milevskij Kazimezh Barcikovskij Tadeush Porembskij Yuzef Chirek sekretar CK Yan Glovchik viceprem yeri Zbignyev Messner i Mechislav Rakovskij pershij sekretar Varshavskogo komitetu PORP Mar yan Voznyak spisok sam po sobi svidchit yake znachennya nadavalosya procesu Pislya zavershennya general Kishak vidav ministerskij nakaz u yakomu konstatuvav peremogu nad ideologichnoyu diversiyeyu povnu vidsutnist pochuttya provini ta gliboke moralne zadovolennya Vlada porahuvala nibi uspishno vidbili ataku antisocialistichnih sil U nakazi Kishak rozporyadivsya viplatiti veliki groshovi premiyi funkcioneram MVS za proyavlenu iniciativu tobto za fabrikaciyu spravi shvidkoyi Zokrema 20 tisyach zlotih otrimav general Gruba po 15 tisyach polkovnik Otlovskij polkovnik Zajkovskij polkovnik Pudish polkovnik Munyak zastupnik stolichnogo komendanta miliciyi z SB polkovnik Stanislav Pshanovskij inspektor miliciyi poruchik Yacek Zelkovskij 46 richna Barbara Sadovska pomerla 1986 roku U publichnomu listi nezadovgo do smerti vona zvinuvatila lyudej iz midnim lobom dlya yakih miliciya rivnoznachna vladi u komprometaciyi polskogo pravosuddya zaradi vlasnoyi vigodi ta peredbachila vidnovlennya spravedlivosti Tretya Rich Pospolita termin davnosti U 1989 1990 rokah u Polshi vidbulasya zmina suspilno politichnogo ladu PORP vidstoronili vid vladi PNR peretvoreno na Tretyu Rich Pospolitu Ci zmini vidbilisya i na spravi Gzhegozha Pshemika Viroki 1984 roku skasuvali zasudzhenih povnistyu reabilitovano rozpochato nove rozsliduvannya Do kriminalnoyi vidpovidalnosti prityaguvalisya Ireneush Koscyuk Arkadiush Denkevich i Kazimyezh Otlovskij Koscyuk prodovzhuvav sluzhiti u policiyi Pershij zvinuvachuvavsya u vbivstvi drugij u pidburyuvanni tretij u pereshkodzhanni pravosuddyu prihovuvannya materialiv pro zlochin she odin uchasnik pobittya formalno zalishivsya nevstanovlenim Pershij proces rozpochavsya u 1993 roci viroki buli vineseni u 1999 roci Za pivtora desyatilittya vazhko bulo pred yaviti formalni dokazi napriklad yaki same udari viyavilisya smertelnimi Za zvinuvachennya v umisnomu vbivstvi polske kriminalne zakonodavstvo peredbachaye rozuminnya naslidkiv sho v principi vazhko dovesti U rezultati Koscyuka vipravdali Denkevicha zasudili do dvoh rokiv uv yaznennya Otlovskogo do pivtora roku umovno Zgodom Otlovskij vipravdano za apelyaciyeyu Denkevich yakij skazav shob ne bulo slidiv ni dnya ne proviv u v yaznici medichna ekspertiza vstanovila nedoumstvo Vin predstavlyavsya suddi dityachim im yam Arek ne pam yatav nichogo sho stosuyetsya spravi Vodnochas psihichnij stan ne zavazhav jomu zajmatisya biznesom torgivleyu morozivom i solodoshami Leopold Pshemik batko Gzhegozha napoleglivo domagavsya zasudzhennya Proces nad Koscyukom ponovlyuvavsya chotiri razi U 2000 2003 ta 2004 rokah sudi pidtverdzhuvali vipravduvalnij verdikt na poperednih pidstavah Zvinuvachennya zh u mensh tyazhkomu zlochini napriklad pobittya yak takomu ne moglo pred yavlyatisya pislya zakinchennya terminu davnosti Odnak u 2008 roci pri p yatomu rozglyadi sud viznav Koscyuka vinnim i zasudiv do vosmi rokiv uv yaznennya polovinu terminu bulo vidrazu skorocheno za amnistiyeyu Pidstavoyu stalo sho zlochin skoyuvavsya pri vikonanni derzhavnih obov yazkiv dlya takoyi kategoriyi termin davnosti she ne minuv Vodnochas suddya Monika Nezabitovska Novakovska viznala nadzvichajnu skladnist procesu ta pidtverdila vipadkovij harakter zatrimannya Pshemika U 2009 roci Apelyacijnij sud skasuvav obvinuvalnij virok pidtverdivshi diyu stroku davnosti U 2010 roci ministr yusticiyi ta generalnij prokuror Polshi Kshishtof Kvyatkovskij podav kasacijnu skargu Verhovnij sud vidhiliv kasaciyu diyannya Koscyuka ne kvalifikuvalosya yak komunistichnij zlochin za yakim termin davnosti syagaye tridcyati rokiv Svoye rozsliduvannya proviv Institut nacionalnoyi pam yati IPN Peredbachalosya prityagnennya do vidpovidalnosti eksministra Kishaka iz grupoyu kolishnih funkcioneriv MVS Odnak u 2012 roci rozsliduvannya pripineno z tiyeyi zh prichini terminu davnosti Leopold Pshemik Cezari Filozof i Macej Bednarkevich oprotestuvali rishennya u dilnickomu sudi Seredmistya Ale sud zalishiv chinnim rishennya IPN Takim chinom yedinim zasudzhenim za zagibel Gzhegozha Pshemika viyavivsya kolishnij serzhant Denkevich ale j vin ne vidbuvav realnogo uv yaznennya Leopold Pshemik podav zayavu do Yevropejskogo sudu z prav lyudini Vin zvinuvativ polsku prokuraturu ta sudovu sistemu u zatyaguvanni procesiv sho dozvolilo yavno vinnim uniknuti pokarannya Yevropejske pravosuddya vidreaguvalo nabagato shvidshe za polske za dva roki u 2013 roci YeSPL viznav pravotu Pshemika ta zobov yazav viplatiti jomu kompensaciyu Za dva misyaci Leopold Pshemik pomer Faktichne uniknennya vidpovidalnosti vinnih u zagibeli Gzhegozha Pshemika i bezposerednih ubivc i tim pache visokopostavlenih pokroviteliv pochinayuchi z generaliv Kishaka ta Yaruzelskogo viklikaye oburennya polskoyi gromadskosti Z cogo privodu jdetsya pro slabkist pravosuddya cinizm zlochinciv vpliv silovogo lobi kolishnoyi PNR Pam yatU suchasnij Polshi obraz Gzhegozha Pshemika otochenij poshanoyu ta skorbotoyu Memorialni znaki vstanovleni na budivli gimnaziyi na budivli kolishnogo komisariatu na kaplici v Jogo im yam nazvano vulicyu v varshavskij dilnici Praga Poludnye 2008 roku prezident Polshi Leh Kachinskij posmertno nagorodiv Gzhegosha Pshemika Kavalerskim hrestom ordena Vidrodzhennya Polshi U 2013 roci senat Polshi specialnoyu rezolyuciyeyu vshanuvav pam yat Gzhegozha Pshemika ta zaklikav zasuditi vinnih u jogo vbivstvi Polskij publicist Cezarij Lazarevich u 2016 roci vidav knigu Zeby nie bylo sladow Sprawa Grzegorza Przemyka Shob ne bulo slidiv Sprava Gzhegozha Pshemika vidznachena premiyeyu Nike U 2021 roci polskij rezhiser Yan Matushinskij znyav film Zeby nie bylo sladow Shob ne bulo slidiv Rol Barbari Sadovskoyi vikonala Sandra Kozhenyak Cheslava Kishaka zigrav Robert Venckevich Vojceha Yaruzelskogo Tomash Dedek Miroslava Milevskogo Andzhej Hira u kinokartini znimalisya takozh Agneshka Grohovska ta Tomash Kot PrimitkiKiszczak i morderstwo Przemyka originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 Smierc Grzegorza Przemyka originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 web archive org 20 veresnya 2009 Arhiv originalu za 20 veresnya 2009 Procitovano 4 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya V den kogda prishli za nim 40 let nazad pogib Gzhegozh Pshemyk originalu za 29 travnya 2023 Procitovano 16 travnya 2023 25 years after the death of 19 year old Grzegorz Przemyk originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 16 travnya 2022 Mord na Grzegorzu Przemyku Proces manipulacji originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 Materialy edukacyjne do wystawy elementarnej Stan wojenny 1981 1983 PDF PDF originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 Zabojstwo Grzegorza Przemyka komunistyczna zbrodnia nigdy nieukarana Historia z PRL u originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 Proces w sprawie smierci Przemyka Denkiewicz nic nie pamieta originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 P Pleskot Smierc Przemyka poglebila przepasc miedzy wladza PRL a duza czescia spoleczenstwa originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 Byl komendantem komisariatu na ktorym zabito Przemyka Jego corka to prawa reka Trzaskowskiego originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 16 travnya 2022 Popieluszko Przemyk Suchowolec Jaroszewicz i inni Czy ktos wydal na nich wyrok originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 Kapellan soprotivleniya originalu za 5 chervnya 2021 Procitovano 16 travnya 2022 IPN przedstawia ustalenia z postepowania ws smiertelnego pobicia G Przemyka originalu za 17 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 Wieslawa Bardonowa kim byla czarna dama PRL owskiej prokuratury W filmie o sprawie Grzegorza Przemyka zagrala ja Aleksandra Konieczna originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 Osaczony zlem PDF PDF originalu za 2 lipnya 2021 Procitovano 16 travnya 2022 Witkowska Makowska Barbara Lekarka pogotowia niewinnie aresztowana w zwi zku ze spraw mierci Grzegorza Przemyka web archive org 8 travnya 2004 Arhiv originalu za 8 travnya 2004 Procitovano 4 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Rozkaz Nr 189 DK Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 2 wrzesnia 1984 r w sprawie wyroznienia funkcjonariuszy Milicji Obywatelskiej i Sluzby Bezpieczenstwa originalu za 22 bereznya 2021 Procitovano 16 travnya 2022 Grzegorz Przemyk smiertelnie pobity maturzysta Posluchaj nagran z procesu radiokierowcow pl pol Procitovano 4 lyutogo 2024 Proces w sprawie smierci Przemyka bliski konca Proces w sprawie smierci Przemyka Denkiewicz nic nie pamieta originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 Cynizm zomowca Kosciuka originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 16 travnya 2022 web archive org 17 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2009 Procitovano 4 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Dekomunizacja ulic w Warszawie Swoje nazwy zmienia ulice w szesciu dzielnicach Upamietniony m in Grzegorz Przemyk i Stanislaw Pyjas originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 Senat naprawia blad Sejmu Uchwala ws smierci Przemyka przyjeta originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 ZEBY NIE BYLO SLADoW originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 Posilannya

Дата публікації:
Топ