Генріх (Іпполі́тович) Семира́дський, Генрик Семирадзький (пол. Henryk Siemiradzki; 12 (24) жовтня 1843, Новобілгород (нині селище Печеніги), Харківська губернія, Російська імперія — 23 серпня 1902, Стшалкув (Лодзинське воєводство)) — польсько-український художник, представник пізнього монументального академізму. Працював переважно в Римі.
Життєпис
Народився в селі Новобілгород (нині селище Печеніги) біля Харкова в польській родині, син офіцера на службі в царської армії.
Його батьки Гіпполіт та Міхаліна Семирадські були в добрих стосунках з видатним правознавцем і письменником Антоном Григоровичем Станіславським у часи його роботи в Харківському університеті.
Освіту здобував у Харківській гімназії та Харківському університеті, де закінчив фізико-математичний факультет.
Навчався малюнку в харківського майстра Дмитра Безперчого (1825—1913) — одного з наймолодших учнів Карла Брюллова, останнього з української групи брюлловців. Художник Безперчий зберіг заповіти академізму Брюллова й зумів прищепити їх наперекір духові часу молодому Семирадському, що серед розпалу боротьби з класичністю та академізмом залишився блискучим академістом.
Мав хист до живопису змалку, тому перебрався в Петербург, де навчався в Академії мистецтв. За успіхи в навчанні дістав державну стипендію на шість років і можливість стажуватися за кордоном. Рік працював у місті Мюнхен (1871), де навчався в Карла фон Пілоті. З 1873 року він у Римі. Тоді саме дістав звання академіка й одружився з Марією Прушинською.
Жив і працював головно за кордоном, але виконував замовлення і в Російській імперії. Найзначніше з них — стінопис північного крила на хорах храму Христа Спасителя у Москві.
За багатофігурну композицію «Світочі християнства», що зображала першомучеників християнства в добу імператора Нерона, дістав звання професора Петербурзької Академії мистецтв. Картину привезли на Всесвітню виставку до Парижа у 1878 році, де вона мала успіх, а художник отримав орден Почесного легіону. Професор Петербурзької академії, почесний член Римської, Берлінської, Паризької й Туринської академій. Свого часу дуже популярний художник; слава його успішно конкурувала зі славою Яна Матейка. Є автором збереженої досі театральної завіси «Парнас» Львівського оперного театру.
У 1901 році Семирадський захворів і втратив мову. Восени він зустрівся у Лодзі з Генриком Сенкевичем. Незадовго до смерті за згодою лікарів він виїхав до Стшалково і там помер. Його поховали на Повонзківському цвинтарі у Варшаві. 24 вересня 1903 року прах був перенесений у крипту заслужених на Скалці в Кракові. Після похорону в Кракові пройшли урочисті заходи, які стали знаком подяки за подаровані художником свої картини Національному музею у Кракові.
Ушанування
- У Львові 1910 року , що сполучає сучасні вулиці Гіпсову та Коновальця, названо на пошанування Генріха Семирадського.
- 27 жовтня 2015 року в Харкові на будівлі бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відкрито пам'ятну таблицю на пошанування Генріха Семирадського.
Вибрані твори
- Полотна на сюжети зі стародавньої історії, а також євангельські сюжети
- «Діоген розбиває свою чашу» (1868)
- «Довіра Александра Македонського до лікаря Філіппа» (1870), Національний художній музей Республіки Білорусь, Мінськ
- «Римська оргія» (1872), Державний Російський музей, Санкт-Петербург
- «Гонителі християн біля входу до катакомб» (1874), приватна збірка, Москва
- «Грішниця» (1875), Державний Російський музей, Санкт-Петербург
- «Світочі християнства» (1876), Національний музей, Краків
- «Вхід Христа до Єрусалима» (1876)
- «Хрещення Господнє» (1878)
- «За прикладом богів» (1879), Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая, Ужгород
- «Ставок зі скульптурою Відпочинок Фавна» (1881), Національний музей, Варшава
- «Давній танець серед мечів» (1881), Державна Третьяковська галерея, Москва
- «Римська ідилія» (1885)
- «Христос у домі Марфи й Марії» (1886), Державний Російський музей, Санкт-Петербург
- «Фріна на святі Посейдона в Елефсіні» (1889)
- «Ісаврійські пірати, що продають свою здобич» (1889), Харківський художній музей, Харків
- «Спокуса святого Єроніма» (1889)
- «Свято Вакха» (1890)
- «Христос і самаритянка» (1890)
- «Парісів суд» (1892)
- «Дірцея на римському цирку» (1898) та ін.
- Інші історичні полотна
- «Шопен у князя Радзивілла» (1887, з історії Польщі)
- «Тризна воїнів Святослава» (1884, історії Київської Русі)
- Полотна побутового жанру
- «Відпочинок. Селянка» (1890)
Галерея
- Поцілунок за прикладом богів (Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького)
- Воїни Святослава приносять полонених у жертву поганським богам під час облоги Доростола
- Автопортрет Г. Семірадського (близько 1876)
- Христос і самаритянка, 1890. Львівська галерея мистецтв.
- Зала Семирадського в Національному музеї у Кракові
- Великий театр у Львові
- Танок серед мечів (1880)
- Христос та грішниця (1873)
- Ніч Івана Купала (1880)
- Похорони вождя русів (1883)
- Христос в домі Марії та Марти (1886)
- Талісман (1880)
- Занавіс театру Юліуша Словацького в Кракові
- Занавіс театру опери та балету у Львові
- Світочі християнства (1877)
- Християнська Дірке (1897)
-
Примітки
- SNAC — 2010.
- Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
- Discogs — 2000.
- . Каменяр. 2003. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 3 червня 2018.
- . Culture.pl (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 3 червня 2018.
- Robert Antoni Stanislawski [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.](пол.)
Джерела
- Henryk Siemiradzki. In: Ulrich Thieme, Felix Becker u. a.: Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. — Band 31, E. A. Seemann, Leipzig, 1937. — 95 s. — . (нім.)
- Anna Król Henryk Siemiradzki (1843—1902): katalog wystawy / Ewa Ryżewska-Kulawik (red.), Marek Wiatrowicz (red.), Jerzy Juruś (tłum.). — Stalowa Wola: Muzeum Regionalne, 2007. — . (пол.)
- Wiesława Górska Henryk Siemiradzki. — Warszawa: Edipresse Polska, 2007. — (Kolekcja Ludzie, Czasy, Dzieła: 37). — 95 s. — . (пол.)
- Сергеева В. Увековечена память талантливого художника / В. Сергеева // Харьковские известия. — 2015. — 29 октября. (рос.)
Посилання
- Семирадський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Семирадський Генрих // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1716. — 1000 екз.
- Henryk Siemiradzki (Pieczeniegi k. Charkowa, 1834 — Strzałkowo k. Radomska, 1902) [ 20 січня 2009 у Wayback Machine.] (пол.)
- Генріх Семирадський: біографія та картини [ 11 січня 2021 у Wayback Machine.] // UaModna, 8 вересня 2015
- на сайті Українці в світі.
- Юлія Корсик Постать і творчість Г. Семирадського в річищі сучасної мистецтвознавчої науки [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.] / Ю. Корсик // Художня культура. Актуальні проблеми: збірник наукових праць. — 2009, випуск 9. — С. 410—437.
- У Харкові відкрили меморіальну дошку Генріху Семирадському [ 10 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Генрік Семирадський і Харківський університет [ 9 січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genrih Ippoli tovich Semira dskij Genrik Semiradzkij pol Henryk Siemiradzki 12 24 zhovtnya 1843 18431024 Novobilgorod nini selishe Pechenigi Harkivska guberniya Rosijska imperiya 23 serpnya 1902 Stshalkuv Lodzinske voyevodstvo polsko ukrayinskij hudozhnik predstavnik piznogo monumentalnogo akademizmu Pracyuvav perevazhno v Rimi Genrih Semiradskij Genrik SemiradzkijHenryk SiemiradzkifotoportretPri narodzhenni Genrih SemiradskijNarodzhennya 12 24 zhovtnya 1843 Novobyelgorod Pechenizka volost Vovchanskij povit Harkivska guberniya Malorosijske general gubernatorstvo Rosijska imperiya abo Harkiv Rosijska imperiyaSmert 23 serpnya 1902 1902 08 23 1 2 58 rokiv s Stshalkuv Lodzinske voyevodstvo Novoradomskogo povitu Potrkovskoyi guberniyi teper PolshaPohovannya Kripta zasluzhenih na SkalciNacionalnist polyakKrayina Korolivstvo PolskeZhanr portret istorichni biblijni kompoziciyiNavchannya Peterburzka Akademiya mistectvDiyalnist hudozhnikNapryamok akademizm salonne mistectvoRoki tvorchosti 1864 1901Vpliv hudozhniki Bryullov BezperchijVchitel Bezperchij Dmitro IvanovichPracivnik HNU im V N KarazinaChlen d i dTvori Svitochi hristiyanstvaBatko dMati dU shlyubi z dBrati sestri dRoboti v kolekciyi Nacionalnij muzej u Krakovi Tretyakovska galereya Rosijskij muzej Nacionalnij muzej u Varshavi Nacionalnij hudozhnij muzej Bilorusi Yekaterinburzkij muzej obrazotvorchih mistectv Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu Derzhavnij istorichnij muzej Detrojtskij institut mistectv Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni B G Voznickogo d Korolivskij zamok na Vaveli i Zakarpatskij hudozhnij muzej imeni Josipa BokshayaNagorodi Peterburzka akademiya mistectvAvtograf Genrih Semiradskij u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v seli Novobilgorod nini selishe Pechenigi bilya Harkova v polskij rodini sin oficera na sluzhbi v carskoyi armiyi Jogo batki Gippolit ta Mihalina Semiradski buli v dobrih stosunkah z vidatnim pravoznavcem i pismennikom Antonom Grigorovichem Stanislavskim u chasi jogo roboti v Harkivskomu universiteti Osvitu zdobuvav u Harkivskij gimnaziyi ta Harkivskomu universiteti de zakinchiv fiziko matematichnij fakultet Navchavsya malyunku v harkivskogo majstra Dmitra Bezperchogo 1825 1913 odnogo z najmolodshih uchniv Karla Bryullova ostannogo z ukrayinskoyi grupi bryullovciv Hudozhnik Bezperchij zberig zapoviti akademizmu Bryullova j zumiv prishepiti yih naperekir duhovi chasu molodomu Semiradskomu sho sered rozpalu borotbi z klasichnistyu ta akademizmom zalishivsya bliskuchim akademistom Mav hist do zhivopisu zmalku tomu perebravsya v Peterburg de navchavsya v Akademiyi mistectv Za uspihi v navchanni distav derzhavnu stipendiyu na shist rokiv i mozhlivist stazhuvatisya za kordonom Rik pracyuvav u misti Myunhen 1871 de navchavsya v Karla fon Piloti Z 1873 roku vin u Rimi Todi same distav zvannya akademika j odruzhivsya z Mariyeyu Prushinskoyu Zhiv i pracyuvav golovno za kordonom ale vikonuvav zamovlennya i v Rosijskij imperiyi Najznachnishe z nih stinopis pivnichnogo krila na horah hramu Hrista Spasitelya u Moskvi Za bagatofigurnu kompoziciyu Svitochi hristiyanstva sho zobrazhala pershomuchenikiv hristiyanstva v dobu imperatora Nerona distav zvannya profesora Peterburzkoyi Akademiyi mistectv Kartinu privezli na Vsesvitnyu vistavku do Parizha u 1878 roci de vona mala uspih a hudozhnik otrimav orden Pochesnogo legionu Profesor Peterburzkoyi akademiyi pochesnij chlen Rimskoyi Berlinskoyi Parizkoyi j Turinskoyi akademij Svogo chasu duzhe populyarnij hudozhnik slava jogo uspishno konkuruvala zi slavoyu Yana Matejka Ye avtorom zberezhenoyi dosi teatralnoyi zavisi Parnas Lvivskogo opernogo teatru Sarkofag Genriha Semiradskogo u kripti zasluzhenih na Skalci u Krakovi U 1901 roci Semiradskij zahvoriv i vtrativ movu Voseni vin zustrivsya u Lodzi z Genrikom Senkevichem Nezadovgo do smerti za zgodoyu likariv vin viyihav do Stshalkovo i tam pomer Jogo pohovali na Povonzkivskomu cvintari u Varshavi 24 veresnya 1903 roku prah buv perenesenij u kriptu zasluzhenih na Skalci v Krakovi Pislya pohoronu v Krakovi projshli urochisti zahodi yaki stali znakom podyaki za podarovani hudozhnikom svoyi kartini Nacionalnomu muzeyu u Krakovi UshanuvannyaU Lvovi 1910 roku sho spoluchaye suchasni vulici Gipsovu ta Konovalcya nazvano na poshanuvannya Genriha Semiradskogo 27 zhovtnya 2015 roku v Harkovi na budivli biblioteki Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina vidkrito pam yatnu tablicyu na poshanuvannya Genriha Semiradskogo Vibrani tvoriPolotna na syuzheti zi starodavnoyi istoriyi a takozh yevangelski syuzheti Diogen rozbivaye svoyu chashu 1868 Dovira Aleksandra Makedonskogo do likarya Filippa 1870 Nacionalnij hudozhnij muzej Respubliki Bilorus Minsk Rimska orgiya 1872 Derzhavnij Rosijskij muzej Sankt Peterburg Goniteli hristiyan bilya vhodu do katakomb 1874 privatna zbirka Moskva Grishnicya 1875 Derzhavnij Rosijskij muzej Sankt Peterburg Svitochi hristiyanstva 1876 Nacionalnij muzej Krakiv Vhid Hrista do Yerusalima 1876 Hreshennya Gospodnye 1878 Za prikladom bogiv 1879 Zakarpatskij oblasnij hudozhnij muzej im J Bokshaya Uzhgorod Stavok zi skulpturoyu Vidpochinok Favna 1881 Nacionalnij muzej Varshava Davnij tanec sered mechiv 1881 Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva Rimska idiliya 1885 Hristos u domi Marfi j Mariyi 1886 Derzhavnij Rosijskij muzej Sankt Peterburg Frina na svyati Posejdona v Elefsini 1889 Isavrijski pirati sho prodayut svoyu zdobich 1889 Harkivskij hudozhnij muzej Harkiv Spokusa svyatogo Yeronima 1889 Svyato Vakha 1890 Hristos i samarityanka 1890 Parisiv sud 1892 Dirceya na rimskomu cirku 1898 ta in Inshi istorichni polotna Shopen u knyazya Radzivilla 1887 z istoriyi Polshi Trizna voyiniv Svyatoslava 1884 istoriyi Kiyivskoyi Rusi Polotna pobutovogo zhanru Vidpochinok Selyanka 1890 GalereyaPocilunok za prikladom bogiv Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni Borisa Voznickogo Voyini Svyatoslava prinosyat polonenih u zhertvu poganskim bogam pid chas oblogi Dorostola Avtoportret G Semiradskogo blizko 1876 Hristos i samarityanka 1890 Lvivska galereya mistectv Zala Semiradskogo v Nacionalnomu muzeyi u Krakovi Velikij teatr u Lvovi Tanok sered mechiv 1880 Hristos ta grishnicya 1873 Nich Ivana Kupala 1880 Pohoroni vozhdya rusiv 1883 Hristos v domi Mariyi ta Marti 1886 Talisman 1880 Zanavis teatru Yuliusha Slovackogo v Krakovi Zanavis teatru operi ta baletu u Lvovi Svitochi hristiyanstva 1877 Hristiyanska Dirke 1897 Frina na svyati Posejdona v Elefsini 1889 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Yevropejska teatralna arhitektura Arts and Theatre Institute d Track Q12021673d Track Q43003820 Discogs 2000 d Track Q504063 Kamenyar 2003 Arhiv originalu za 10 sichnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2018 Culture pl angl Arhiv originalu za 23 lipnya 2020 Procitovano 3 chervnya 2018 Robert Antoni Stanislawski 25 sichnya 2021 u Wayback Machine pol DzherelaHenryk Siemiradzki In Ulrich Thieme Felix Becker u a Allgemeines Lexikon der Bildenden Kunstler von der Antike bis zur Gegenwart Band 31 E A Seemann Leipzig 1937 95 s ISBN 978 83 923943 8 9 nim Anna Krol Henryk Siemiradzki 1843 1902 katalog wystawy Ewa Ryzewska Kulawik red Marek Wiatrowicz red Jerzy Jurus tlum Stalowa Wola Muzeum Regionalne 2007 ISBN 978 83 923943 8 9 pol Wieslawa Gorska Henryk Siemiradzki Warszawa Edipresse Polska 2007 Kolekcja Ludzie Czasy Dziela 37 95 s ISBN 978 83 7477 216 7 pol Sergeeva V Uvekovechena pamyat talantlivogo hudozhnika V Sergeeva Harkovskie izvestiya 2015 29 oktyabrya ros PosilannyaSemiradskij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Semiradskij Genrih Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1716 1000 ekz Henryk Siemiradzki Pieczeniegi k Charkowa 1834 Strzalkowo k Radomska 1902 20 sichnya 2009 u Wayback Machine pol Genrih Semiradskij biografiya ta kartini 11 sichnya 2021 u Wayback Machine UaModna 8 veresnya 2015 na sajti Ukrayinci v sviti Yuliya Korsik Postat i tvorchist G Semiradskogo v richishi suchasnoyi mistectvoznavchoyi nauki 24 sichnya 2022 u Wayback Machine Yu Korsik Hudozhnya kultura Aktualni problemi zbirnik naukovih prac 2009 vipusk 9 S 410 437 U Harkovi vidkrili memorialnu doshku Genrihu Semiradskomu 10 sichnya 2021 u Wayback Machine Genrik Semiradskij i Harkivskij universitet 9 sichnya 2021 u Wayback Machine