Гендрік Антоні Крамерс (нід. Hendrik Anthony Kramers; 17 грудня 1894, Роттердам — 24 квітня 1952, Угстгест) — нідерландський фізик-теоретик та громадський діяч. Член Нідерландської королівської академії наук.
Гендрік Антоні Крамерс | |
---|---|
нід. Hendrik Anthony Kramers | |
Ім'я при народженні | нід. Hendrik Anthonie Kramers[1] |
Псевдоніми | Hans Kramers[2] |
Народився | 17 грудня 1894 Роттердам |
Помер | 24 квітня 1952 (57 років) Угстгест |
Країна | Нідерланди |
Діяльність | фізик-теоретик, фізик, викладач університету |
Alma mater | Лейденський університет |
Галузь | теоретична фізика |
Заклад | Утрехтський університет Лейденський університет |
Посада | голова |
Науковий керівник | Пауль Еренфест Нільс Бор |
Вчителі | Нільс Бор |
Аспіранти, докторанти | Т'ялінг Купманс d d[3][4] d[5] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d |
Членство | Шведська королівська академія наук Нідерландська королівська академія наук Данська королівська академія наук d |
Відомий завдяки: | метод ВКБ співвідношення Крамерса — Кроніґа |
Брати, сестри | d[6] |
Нагороди | |
Гендрік Крамерс у Вікісховищі |
Життєпис
Крамерс народився в Роттердамі в родині лікаря. З дитинства захоплювався фізикою та математикою, а також літературою, володів хорошим музичним слухом, грав на віолончелі. Після закінчення школи Крамерс протягом 1911-1912 вивчав латинську та грецьку мови, щоб вступити до університету. За рік він зміг освоїти їх і у вересні 1912 поступив у Лейденський університет, де відвідував лекції Гендріка Лоренца та знамениті семінари Пауля Еренфеста. Еренфест не бачив у Крамерса задатків вченого, і тому в 1916, після здобуття магістерського ступеня, той став учителем у школі в Арнемі. Крамерс, однак, як і раніше, хотів стати дослідником і в серпні 1916 написав Нільсу Бору. Бор запросив молодого голландця в Копенгаген і незабаром зробив його своїм першим асистентом. У 1917 Крамерс заручився з данкою Анною Петерсен (на прізвисько Буря), весілля відбулося 25 жовтня 1920. Згодом у них народилося три дочки та син.
1 травня 1919 Крамерс захистив у Лейдені докторську дисертацію, присвячену питанням теорії спектрів, і отримав посаду наукового співробітника в Інституті теоретичної фізики в Копенгагені, де продовжував працювати до 1926 і фактично був «заступником Бора». У 1925 Крамерсу було запропоновано зайняти місце професора в Утрехтскому університеті та керівника кафедри теоретичної фізики, і 15 лютого 1926 він вступив на посаду (в Копенгагені його місце зайняв Вернер Гейзенберг). З 1931 був також позаштатним професором у Делфтському технологічному інституті. Після смерті Еренфеста зайняв його посаду в Лейденському університеті (1934). У 1930-ті деякий час був редактором літературного журналу, писав та перекладав нідерландською мовою вірші, був експертом з творчості Шекспіра.
15 травня 1940 голландські війська капітулювали перед нацистськими арміями. Почалися переслідування євреїв, в результаті протестів проти яких у листопаді 1940 було закрито Лейденський університет. У 1941 євреям заборонили обіймати посади в некомерційних організаціях, в тому числі в Академії наук. Крамерса разом з чотирма іншими членами-неєвреями покинув Академію на знак протесту. Вимушений шукати інші джерела існування, він став консультантом крупної нафтової компанії «Shell».
З 30 липня по 4 серпня 1945 брав участь як науковий радник в американо-англо-голландських переговорах, що проходили в Лондоні, в результаті яких США та Велика Британія отримали ексклюзивне право на придбання торієвої руди (монациту), що видобувається в Голландської Ост-Індії. У січні 1946 Крамерса було обрано головою Науково-технічного комітету Комісії з атомної енергії Організація Об'єднаних Націй в Нью-Йорку; ця комісія припинила свою діяльність в травні 1948 через розгорання «холодної війни». Будучи в Америці, викладав у Колумбійському (1946) та Принстонському університетах (1947). У 1946-50 Крамерс обіймав посаду президента , брав активну участь у створенні [nl], Інституту ядерних досліджень в Амстердамі, Голландсько-норвезького проекту з дослідження ядерної енергії в К'єллері (1951), виступив з пропозицією про розміщення CERNу в Данії.
З 1929 по 1952 під керівництвом Крамерса було захищено 27 докторських дисертацій.
Крамерс пережив геморагічний інсульт в серпні 1947. У квітні 1952 у нього виявили карциному; після видалення легені трапився правобічний параліч. Помер у результаті інфекції в легенях.
Наукова діяльність
Наукові праці Крамерса присвячені атомній фізиці, квантовій механіці, фізиці твердого тіла, фізики низьких температур, фізичної оптики, кінетичної теорії газів. У 1920 розробив теорію спектру атома водню у зовнішньому електричному полі (ефект Штарка), ґрунтуючись на Борівському принципі відповідності. Важливе значення для становлення квантової механіки мали його роботи з теорії атома гелію (1916-1922), в яких було показано, що квантування класичних орбіт призводить до занижених значень енергії зв'язку. Задача атома гелію була розв'язана лише в 1926, після побудови квантової механіки.
В 1923 вперше застосував квантову теорію до неперервних спектрів. У 1921 розглянув задачу про розсіяння фотона на електроні (яка згодом стала відомою як комптонівське розсіювання), однак в результаті дискусій з Бором ця ідея була відкинута. Замість цього в 1924 спільно з Нільсом Бором та запропонував гіпотезу, що в елементарних процесах енергія та імпульс зберігаються не точно, а лише статистично, проте незабаром була доведена помилковість цієї думки. У тому ж році Крамерс передбачив існування негативної дисперсії, що дозволило отримати повну формулу дисперсії світла з урахуванням комбінаційного розсіювання (). Ця робота стала найважливішим методологічним кроком на шляху до матричної механіки, побудованої Вернером Гейзенбергом у липні 1925.
Зробив внесок у створення математичного формалізму квантової механіки. У 1926 незалежно від та розвинув метод розв'язку одновимірного рівняння Шредінгера в рамках так званого квазікласичних наближення, що дозволив встановити відповідність з правилами квантування Бора — Зоммерфельда в старій квантової теорії (наближення Вентцеля-Крамерса-Брілюена, або квазікласичне наближення).
У 1927 незалежно від Ральфа Кроніга отримав дисперсійні співвідношення класичної електродинаміки, що зв'язують дійсну та уявну частини поляризації або показника заломлення (співвідношення Крамерса — Кроніґа). У 1929 сформулював так звану теорему Крамерса в теорії магнетизму. У 1930 розробив математичний формалізм для опису мультиплетної структури атомних спектрів.
Надалі Крамерс брав участь у створенні теорії обмінної взаємодії і ввів механізм (1934), розвинув теорію дірок Дірака (1937), запропонував ідею зарядового спряження як загальної властивості ферміонів, вказав на проблему віднімання нескінченностей в квантовій електродинаміці (1948).
Нагороди
- Медаль Лоренца (1948)
- Медаль Х'юза Лондонського королівського товариства (1951)
- Почесний доктор університетів Осло, Лунда, Стокгольма та Парижа
Публікації
- Крамерс Г. А., Гольст Х. Строение атома и теория Бора. — М.-Л. : Госиздат, 1926. — 156 с.
- Kramers H. A. Collected Scientific Papers. — Amsterdam : North-Holland, 1956.
Література
- Ю. А. Храмов. Фізики: Біографічний довідник. — М.: Наука, 1983. — С. 143—144.
- А. Пайс. Хендрік Ентоні Крамерса: особистий погляд на його життя та науку // А. Пайс. Генії науки [ 18 січня 2012 у Wayback Machine.]. — М.: ІКД, 2002. — С. 191—220.
Див. також
Посилання
- Біографія Х. А. Крамерса [ 29 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Catalogus Professorum Academiae Rheno-Traiectinae
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- https://books.google.cat/books?id=1ggDCAAAQBAJ&pg=PA87 — С. 87.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gendrik Antoni Kramers nid Hendrik Anthony Kramers 17 grudnya 1894 Rotterdam 24 kvitnya 1952 Ugstgest niderlandskij fizik teoretik ta gromadskij diyach Chlen Niderlandskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Gendrik Antoni Kramersnid Hendrik Anthony KramersIm ya pri narodzhenninid Hendrik Anthonie Kramers 1 PsevdonimiHans Kramers 2 Narodivsya17 grudnya 1894 1894 12 17 RotterdamPomer24 kvitnya 1952 1952 04 24 57 rokiv UgstgestKrayina NiderlandiDiyalnistfizik teoretik fizik vikladach universitetuAlma materLejdenskij universitetGaluzteoretichna fizikaZakladUtrehtskij universitet Lejdenskij universitetPosadagolovaNaukovij kerivnikPaul Erenfest Nils BorVchiteliNils BorAspiranti doktorantiT yaling Kupmans d d 3 4 d 5 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 dChlenstvoShvedska korolivska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Danska korolivska akademiya nauk dVidomij zavdyaki metod VKB spivvidnoshennya Kramersa KronigaBrati sestrid 6 Nagorodimedal Lorenca 1947 medal G yuza 1951 d 1949 d 26 listopada 1949 Gendrik Kramers u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Gendrik U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kramers ZhittyepisKramers narodivsya v Rotterdami v rodini likarya Z ditinstva zahoplyuvavsya fizikoyu ta matematikoyu a takozh literaturoyu volodiv horoshim muzichnim sluhom grav na violoncheli Pislya zakinchennya shkoli Kramers protyagom 1911 1912 vivchav latinsku ta grecku movi shob vstupiti do universitetu Za rik vin zmig osvoyiti yih i u veresni 1912 postupiv u Lejdenskij universitet de vidviduvav lekciyi Gendrika Lorenca ta znameniti seminari Paulya Erenfesta Erenfest ne bachiv u Kramersa zadatkiv vchenogo i tomu v 1916 pislya zdobuttya magisterskogo stupenya toj stav uchitelem u shkoli v Arnemi Kramers odnak yak i ranishe hotiv stati doslidnikom i v serpni 1916 napisav Nilsu Boru Bor zaprosiv molodogo gollandcya v Kopengagen i nezabarom zrobiv jogo svoyim pershim asistentom U 1917 Kramers zaruchivsya z dankoyu Annoyu Petersen na prizvisko Burya vesillya vidbulosya 25 zhovtnya 1920 Zgodom u nih narodilosya tri dochki ta sin 1 travnya 1919 Kramers zahistiv u Lejdeni doktorsku disertaciyu prisvyachenu pitannyam teoriyi spektriv i otrimav posadu naukovogo spivrobitnika v Instituti teoretichnoyi fiziki v Kopengageni de prodovzhuvav pracyuvati do 1926 i faktichno buv zastupnikom Bora U 1925 Kramersu bulo zaproponovano zajnyati misce profesora v Utrehtskomu universiteti ta kerivnika kafedri teoretichnoyi fiziki i 15 lyutogo 1926 vin vstupiv na posadu v Kopengageni jogo misce zajnyav Verner Gejzenberg Z 1931 buv takozh pozashtatnim profesorom u Delftskomu tehnologichnomu instituti Pislya smerti Erenfesta zajnyav jogo posadu v Lejdenskomu universiteti 1934 U 1930 ti deyakij chas buv redaktorom literaturnogo zhurnalu pisav ta perekladav niderlandskoyu movoyu virshi buv ekspertom z tvorchosti Shekspira 15 travnya 1940 gollandski vijska kapitulyuvali pered nacistskimi armiyami Pochalisya peresliduvannya yevreyiv v rezultati protestiv proti yakih u listopadi 1940 bulo zakrito Lejdenskij universitet U 1941 yevreyam zaboronili obijmati posadi v nekomercijnih organizaciyah v tomu chisli v Akademiyi nauk Kramersa razom z chotirma inshimi chlenami neyevreyami pokinuv Akademiyu na znak protestu Vimushenij shukati inshi dzherela isnuvannya vin stav konsultantom krupnoyi naftovoyi kompaniyi Shell Z 30 lipnya po 4 serpnya 1945 brav uchast yak naukovij radnik v amerikano anglo gollandskih peregovorah sho prohodili v Londoni v rezultati yakih SShA ta Velika Britaniya otrimali eksklyuzivne pravo na pridbannya toriyevoyi rudi monacitu sho vidobuvayetsya v Gollandskoyi Ost Indiyi U sichni 1946 Kramersa bulo obrano golovoyu Naukovo tehnichnogo komitetu Komisiyi z atomnoyi energiyi Organizaciya Ob yednanih Nacij v Nyu Jorku cya komisiya pripinila svoyu diyalnist v travni 1948 cherez rozgorannya holodnoyi vijni Buduchi v Americi vikladav u Kolumbijskomu 1946 ta Prinstonskomu universitetah 1947 U 1946 50 Kramers obijmav posadu prezidenta brav aktivnu uchast u stvorenni nl Institutu yadernih doslidzhen v Amsterdami Gollandsko norvezkogo proektu z doslidzhennya yadernoyi energiyi v K yelleri 1951 vistupiv z propoziciyeyu pro rozmishennya CERNu v Daniyi Z 1929 po 1952 pid kerivnictvom Kramersa bulo zahisheno 27 doktorskih disertacij Kramers perezhiv gemoragichnij insult v serpni 1947 U kvitni 1952 u nogo viyavili karcinomu pislya vidalennya legeni trapivsya pravobichnij paralich Pomer u rezultati infekciyi v legenyah Naukova diyalnistNaukovi praci Kramersa prisvyacheni atomnij fizici kvantovij mehanici fizici tverdogo tila fiziki nizkih temperatur fizichnoyi optiki kinetichnoyi teoriyi gaziv U 1920 rozrobiv teoriyu spektru atoma vodnyu u zovnishnomu elektrichnomu poli efekt Shtarka gruntuyuchis na Borivskomu principi vidpovidnosti Vazhlive znachennya dlya stanovlennya kvantovoyi mehaniki mali jogo roboti z teoriyi atoma geliyu 1916 1922 v yakih bulo pokazano sho kvantuvannya klasichnih orbit prizvodit do zanizhenih znachen energiyi zv yazku Zadacha atoma geliyu bula rozv yazana lishe v 1926 pislya pobudovi kvantovoyi mehaniki V 1923 vpershe zastosuvav kvantovu teoriyu do neperervnih spektriv U 1921 rozglyanuv zadachu pro rozsiyannya fotona na elektroni yaka zgodom stala vidomoyu yak komptonivske rozsiyuvannya odnak v rezultati diskusij z Borom cya ideya bula vidkinuta Zamist cogo v 1924 spilno z Nilsom Borom ta zaproponuvav gipotezu sho v elementarnih procesah energiya ta impuls zberigayutsya ne tochno a lishe statistichno prote nezabarom bula dovedena pomilkovist ciyeyi dumki U tomu zh roci Kramers peredbachiv isnuvannya negativnoyi dispersiyi sho dozvolilo otrimati povnu formulu dispersiyi svitla z urahuvannyam kombinacijnogo rozsiyuvannya Cya robota stala najvazhlivishim metodologichnim krokom na shlyahu do matrichnoyi mehaniki pobudovanoyi Vernerom Gejzenbergom u lipni 1925 Zrobiv vnesok u stvorennya matematichnogo formalizmu kvantovoyi mehaniki U 1926 nezalezhno vid ta rozvinuv metod rozv yazku odnovimirnogo rivnyannya Shredingera v ramkah tak zvanogo kvaziklasichnih nablizhennya sho dozvoliv vstanoviti vidpovidnist z pravilami kvantuvannya Bora Zommerfelda v starij kvantovoyi teoriyi nablizhennya Ventcelya Kramersa Brilyuena abo kvaziklasichne nablizhennya U 1927 nezalezhno vid Ralfa Kroniga otrimav dispersijni spivvidnoshennya klasichnoyi elektrodinamiki sho zv yazuyut dijsnu ta uyavnu chastini polyarizaciyi abo pokaznika zalomlennya spivvidnoshennya Kramersa Kroniga U 1929 sformulyuvav tak zvanu teoremu Kramersa v teoriyi magnetizmu U 1930 rozrobiv matematichnij formalizm dlya opisu multipletnoyi strukturi atomnih spektriv Nadali Kramers brav uchast u stvorenni teoriyi obminnoyi vzayemodiyi i vviv mehanizm 1934 rozvinuv teoriyu dirok Diraka 1937 zaproponuvav ideyu zaryadovogo spryazhennya yak zagalnoyi vlastivosti fermioniv vkazav na problemu vidnimannya neskinchennostej v kvantovij elektrodinamici 1948 NagorodiMedal Lorenca 1948 Medal H yuza Londonskogo korolivskogo tovaristva 1951 Pochesnij doktor universitetiv Oslo Lunda Stokgolma ta ParizhaPublikaciyiKramers G A Golst H Stroenie atoma i teoriya Bora M L Gosizdat 1926 156 s Kramers H A Collected Scientific Papers Amsterdam North Holland 1956 LiteraturaYu A Hramov Fiziki Biografichnij dovidnik M Nauka 1983 S 143 144 A Pajs Hendrik Entoni Kramersa osobistij poglyad na jogo zhittya ta nauku A Pajs Geniyi nauki 18 sichnya 2012 u Wayback Machine M IKD 2002 S 191 220 Div takozhKvaziklasichne nablizhennya Teorema Kramersa Spivvidnoshennya Kramersa KronigaPosilannyaBiografiya H A Kramersa 29 bereznya 2013 u Wayback Machine Catalogus Professorum Academiae Rheno Traiectinae d Track Q23825128 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https books google cat books id 1ggDCAAAQBAJ amp pg PA87 S 87