Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гегевальд або Геґевальд за харківським правописом округа Геґевальд нім Kreisgebiet Hegewald адміністративно територіальн

Гегевальд (округа)

Гегевальд (округа)

Гегевальд, або Геґевальд (за харківським правописом), округа Геґевальд (нім. Kreisgebiet Hegewald) — адміністративно-територіальна одиниця Генеральної округи Житомир Райхскомісаріату Україна протягом німецької окупації Української РСР у часи Німецько-радянської війни. Назва округи у перекладі з німецької означає «заповідний ліс».

Kreisgebiet Hegewald
Округа Геґевальд
image
Положення Гегевальду на карті Райхскомісаріату Україна
Положення Гегевальду на карті Райхскомісаріату Україна
Держава image Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Житомир
Уряд
 - Ґебітскомісар Отто Юнгкунц
Otto Jungkunz
(12 грудня 1942 — 12 січня 1944)
Площа
 - Повна 500  км²
Населення (1943)
 - Усього приблизно 9000 осіб
Джерело: territorial.de

Історія

Округу утворено 12 грудня 1942 року на території нинішньої Житомирської області з частини раніше створених окупаційною німецькою владою Бердичівського і Житомирського ґебітів. Станом на 1 вересня 1943 р., округа охоплювала територію «спеціальної області Гегевальд» (нім. Sondergebiet Hegewald). Існувала до захоплення цієї місцевості радянськими військами 12 січня 1944 року. Округою керував ґебітскомісар — оберфюрер СС комендант Отто Юнгкунц. Офіційним місцем перебування ґебітскомісара був Гегевальд.

Значення

Гегевальд являв собою спеціальну область німецького розселення доби націонал-соціалізму, яка планомірно створювалася за наказом Генріха Гіммлера у місцевості навколо його однойменної штаб-квартири (у лісовому масиві біля нинішнього військового аеродрому Озерне приблизно за 2 км на південь від Житомира) наприкінці 1942 року.

Гарнізон складався приблизно з 1000 есесівців. Округа заселялася головним чином волинськими німцями з охоплених партизанським рухом районів (Базар, Малин, Овруч і Ємільчине). Поселення було особистим показовим проектом Генріха Гіммлера. У березні 1943 року у спеціальній області Гегевальд були розселені останні фольксдойчі з Києва. Тим самим чисельність населення цієї області колонізації досягла максимального значення 10 178 осіб Спеціальна область складалася з 27 населених пунктів уздовж автодороги Житомир—Бердичів, які було ретельно перейменовано на німецьку мову:

Інші зміни в назвах:

  • Військовий аеродром Геґевальд (нині військовий аеродром Озерне)
  • Струмок Геґебах (нині річка Гуйва)

Щоб звільнити місце для поселення, з області Гегевальд було депортовано близько 15 000 українців. Гегевальд був тільки одним з двох опорних пунктів колонізації, влаштованих в околицях Житомира. Для захисту від дедалі частіших нападів партизанів спеціальний регіональний уповноважений у справах переселення Головного управління СС з питань раси і поселення Тео Геншель (нім. Theo Henschel) на початку 1943 року розпорядився заснувати іншу колонію-поселення під назвою Försterstadt «місто лісничих» (нині Черняхів, що на північ від Житомира). Там було поселено близько 9000 фольксдойчів. 4 лютого 1944 року місцевість навколо Житомира захопила Червона Армія. Тільки незадовго перед цим відбулася евакуація фольксдойчів до приймального пункту у Вартеланді. Опорний пункт колонізації Гегевальд поряд з округою Замостя вважається одним із місць, де було втілено в життя елементи Генерального плану «Ост».

Межі

1 квітня 1943 року відбулося остаточне встановлення адміністративних меж округи. Західна межа з півночі на південь пролягала понад річкою Гнилоп'ять. Території колгоспів сіл Шумськ (нині територія Шумського городища), Головенка, Шолесняки (?), Довгілівка (?) і Старосілля входили в межі цієї округи повністю. Їхні західні межі одночасно утворювали межу Гегевальду. Північну межу утворювала середня течія Тетерева від гирла річки Гнилоп'яті до залізничного мосту гілки Житомир—Фастів. Східна межа з півночі на південь проходила землями колгоспів сіл Тулин, Ліщин, Вершина, Розкопана Могила і Ляхівці. Південна межа зі сходу на захід збігалася з південними межами колгоспів сіл Ляхівці, Солотва, Ружки, Татаринівка (?) і Троянів.

Залишок колишнього Троянівського району (нім. Rayon Trojanow), що на захід від території округи Гегевальд, було включено до складу Житомирського сільського району (нім. Rayon Shitomir-Land) Житомирського ґебіту, а розміщена на схід від меж Гегевальду частина Троянівського району ввійшла до Андрушівського району Бердичівського ґебіту.

Цвинтар

У Геґевальді існував німецький цвинтар, на якому був похований, зокрема, обергрупенфюрер Теодор Ейке. Під час відступу його могилу перенести не вдалося, і її сучасне знаходження невідоме.

Примітки

  1. Україна в стратегічних планах Німеччини
  2. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
  3. Wendy Lower: NAZI-Empire building and the Holocaust in the Ukraine. University of North Carolina Press, Chapel Hill 2005, S. 162-164.
  4. Wendy Lower: NAZI-Empire building and the Holocaust in the Ukraine. University of North Carolina Press, Chapel Hill 2005, S. 177.
  5. Bundesarchiv Koblenz R/69/215.
  6. Wendy Lower: NAZI-Empire building and the Holocaust in the Ukraine. University of North Carolina Press, Chapel Hill 2005, S. 162-179.

Посилання

  • Wendy Lower: NAZI-Empire building and the Holocaust in the Ukraine. Univ. of North Carolina Press, Chapel Hill 2005, . (англ.)
  • Isabel Heinemann: Rasse, Siedlung, deutsches Blut. Das rassen- und siedlungspolitische Hauptamt der SS und die rassenpolitische Neuordnung Europas. Wallstein, Göttingen 2003, . (нім.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gegevald abo Gegevald za harkivskim pravopisom okruga Gegevald nim Kreisgebiet Hegewald administrativno teritorialna odinicya Generalnoyi okrugi Zhitomir Rajhskomisariatu Ukrayina protyagom nimeckoyi okupaciyi Ukrayinskoyi RSR u chasi Nimecko radyanskoyi vijni Nazva okrugi u perekladi z nimeckoyi oznachaye zapovidnij lis Kreisgebiet Hegewald Okruga Gegevald Polozhennya Gegevaldu na karti Rajhskomisariatu UkrayinaPolozhennya Gegevaldu na karti Rajhskomisariatu Ukrayina DerzhavaNimecka imperiyaRajhskomisariatUkrayinaGeneralna okrugaZhitomir Uryad GebitskomisarOtto Yungkunc Otto Jungkunz 12 grudnya 1942 12 sichnya 1944 Plosha Povna 500 km Naselennya 1943 Usogo priblizno 9000 osibDzherelo territorial deIstoriyaOkrugu utvoreno 12 grudnya 1942 roku na teritoriyi ninishnoyi Zhitomirskoyi oblasti z chastini ranishe stvorenih okupacijnoyu nimeckoyu vladoyu Berdichivskogo i Zhitomirskogo gebitiv Stanom na 1 veresnya 1943 r okruga ohoplyuvala teritoriyu specialnoyi oblasti Gegevald nim Sondergebiet Hegewald Isnuvala do zahoplennya ciyeyi miscevosti radyanskimi vijskami 12 sichnya 1944 roku Okrugoyu keruvav gebitskomisar oberfyurer SS komendant Otto Yungkunc Oficijnim miscem perebuvannya gebitskomisara buv Gegevald ZnachennyaGegevald yavlyav soboyu specialnu oblast nimeckogo rozselennya dobi nacional socializmu yaka planomirno stvoryuvalasya za nakazom Genriha Gimmlera u miscevosti navkolo jogo odnojmennoyi shtab kvartiri u lisovomu masivi bilya ninishnogo vijskovogo aerodromu Ozerne priblizno za 2 km na pivden vid Zhitomira naprikinci 1942 roku Garnizon skladavsya priblizno z 1000 esesivciv Okruga zaselyalasya golovnim chinom volinskimi nimcyami z ohoplenih partizanskim ruhom rajoniv Bazar Malin Ovruch i Yemilchine Poselennya bulo osobistim pokazovim proektom Genriha Gimmlera U berezni 1943 roku u specialnij oblasti Gegevald buli rozseleni ostanni folksdojchi z Kiyeva Tim samim chiselnist naselennya ciyeyi oblasti kolonizaciyi dosyagla maksimalnogo znachennya 10 178 osib Specialna oblast skladalasya z 27 naselenih punktiv uzdovzh avtodorogi Zhitomir Berdichiv yaki bulo retelno perejmenovano na nimecku movu Schrobelesberg Zarichani Neuheimat Pryazhiv Bubenhausen Volicya Neubiesing Golovenka Pfenningstadt Vishneve Heimkehr Stavecke Troja Troyaniv Reichstreu Ozeryanka Preuersdorf Ruzhki Arbeit Starij Solotvin Fleiss Glinivci Au Chervonij Stepok Zehnhub Vershina Neuposen Kodnya Altposen nini chastina Kodni za 1 km na pivnichnij zahid vid Kodni Bosfershof Pavlenkivka Wertingen Vertokiyivka Heinrichsfeld Ivankivci Reinharding Gorodishe Am Hugel Luka Klein Luneburg Lishiyina nini chastina Lishina Neu Trudering Lishin Modersdorf Mlinishe Tiefenbach Piski Sachsenhard Skomorohi Maienfeld Singuri Ichstingen Mirolyubivka Inshi zmini v nazvah Vijskovij aerodrom Gegevald nini vijskovij aerodrom Ozerne Strumok Gegebah nini richka Gujva Shob zvilniti misce dlya poselennya z oblasti Gegevald bulo deportovano blizko 15 000 ukrayinciv Gegevald buv tilki odnim z dvoh opornih punktiv kolonizaciyi vlashtovanih v okolicyah Zhitomira Dlya zahistu vid dedali chastishih napadiv partizaniv specialnij regionalnij upovnovazhenij u spravah pereselennya Golovnogo upravlinnya SS z pitan rasi i poselennya Teo Genshel nim Theo Henschel na pochatku 1943 roku rozporyadivsya zasnuvati inshu koloniyu poselennya pid nazvoyu Forsterstadt misto lisnichih nini Chernyahiv sho na pivnich vid Zhitomira Tam bulo poseleno blizko 9000 folksdojchiv 4 lyutogo 1944 roku miscevist navkolo Zhitomira zahopila Chervona Armiya Tilki nezadovgo pered cim vidbulasya evakuaciya folksdojchiv do prijmalnogo punktu u Vartelandi Opornij punkt kolonizaciyi Gegevald poryad z okrugoyu Zamostya vvazhayetsya odnim iz misc de bulo vtileno v zhittya elementi Generalnogo planu Ost Mezhi1 kvitnya 1943 roku vidbulosya ostatochne vstanovlennya administrativnih mezh okrugi Zahidna mezha z pivnochi na pivden prolyagala ponad richkoyu Gnilop yat Teritoriyi kolgospiv sil Shumsk nini teritoriya Shumskogo gorodisha Golovenka Sholesnyaki Dovgilivka i Starosillya vhodili v mezhi ciyeyi okrugi povnistyu Yihni zahidni mezhi odnochasno utvoryuvali mezhu Gegevaldu Pivnichnu mezhu utvoryuvala serednya techiya Tetereva vid girla richki Gnilop yati do zaliznichnogo mostu gilki Zhitomir Fastiv Shidna mezha z pivnochi na pivden prohodila zemlyami kolgospiv sil Tulin Lishin Vershina Rozkopana Mogila i Lyahivci Pivdenna mezha zi shodu na zahid zbigalasya z pivdennimi mezhami kolgospiv sil Lyahivci Solotva Ruzhki Tatarinivka i Troyaniv Zalishok kolishnogo Troyanivskogo rajonu nim Rayon Trojanow sho na zahid vid teritoriyi okrugi Gegevald bulo vklyucheno do skladu Zhitomirskogo silskogo rajonu nim Rayon Shitomir Land Zhitomirskogo gebitu a rozmishena na shid vid mezh Gegevaldu chastina Troyanivskogo rajonu vvijshla do Andrushivskogo rajonu Berdichivskogo gebitu CvintarU Gegevaldi isnuvav nimeckij cvintar na yakomu buv pohovanij zokrema obergrupenfyurer Teodor Ejke Pid chas vidstupu jogo mogilu perenesti ne vdalosya i yiyi suchasne znahodzhennya nevidome PrimitkiUkrayina v strategichnih planah Nimechchini Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 4 bereznya 2016 u Wayback Machine nim Wendy Lower NAZI Empire building and the Holocaust in the Ukraine University of North Carolina Press Chapel Hill 2005 S 162 164 Wendy Lower NAZI Empire building and the Holocaust in the Ukraine University of North Carolina Press Chapel Hill 2005 S 177 Bundesarchiv Koblenz R 69 215 Wendy Lower NAZI Empire building and the Holocaust in the Ukraine University of North Carolina Press Chapel Hill 2005 S 162 179 PosilannyaWendy Lower NAZI Empire building and the Holocaust in the Ukraine Univ of North Carolina Press Chapel Hill 2005 ISBN 0 8078 2960 9 angl Isabel Heinemann Rasse Siedlung deutsches Blut Das rassen und siedlungspolitische Hauptamt der SS und die rassenpolitische Neuordnung Europas Wallstein Gottingen 2003 ISBN 3 89244 623 7 nim

Дата публікації:
Топ