Іванківці (Житомирський район)

Іва́нківці — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Новогуйвинської селищної громади. Населення — 489 осіб.

село Іванківці
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Громада	Новогуйвинська селищна громада
Основні дані
Засноване	1501
Населення	489
Площа	1,005 км²
Густота населення	486,57 осіб/км²
Поштовий індекс	12451
Телефонний код	+380 142
Географічні дані
Географічні координати	50°07′38″ пн. ш. 28°41′14″ сх. д. / 50.12722° пн. ш. 28.68722° сх. д. / 50.12722; 28.68722Координати: 50°07′38″ пн. ш. 28°41′14″ сх. д. / 50.12722° пн. ш. 28.68722° сх. д. / 50.12722; 28.68722
Середня висота над рівнем моря	210 м
Місцева влада
Адреса ради	вул. Злагоди, 4, с. Вертокиївка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12450
Карта
Іванківці
Іванківці
Мапа
Іванківці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Іванківці.

До Другої світової війни — Янківці.

Історія

Поруч з селом поселення І тис. до н. е., III—V ти ХІІ-ХІІІ ст.ст. н. е.

Село Янківці (пол. Jankowce) відоме з 1593 року у володінні пана Янковського.

В 1645 році брацлавський хорунжий Ян Дзік відписав Янківці Київському підстолію Михайлу Аксаку.

У 1776 році Юзефа Гаврилівна Аксак продає маєток Войцеху Схабіцькому гербу Ястшембець. Згодом землі перейшли до його онука, Михайла-Нарциса сина Антонія Схабіцького. Михайло не мав власних дітей, тому землі відписав своїм сестрам. Постійно проживав у своєму маєтку Янківці.

Православна церква в селі з 1856 року, а 1863 року відкрито церковно-парафіяльну школу.

Помер Схабіцький на початку 1883 року, а село успадкував його племінник Модест Єзерський, котрий у 1892 році перебудував маєток в центі села.

У 1906 році Янківці, село Коднянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 6. Дворів 101, мешканців 704.

Наступним власником села став російський генерал-майор Баскаков Веніамін Іванович.

Маєток польського шляхтича Модеста Єзерського, що знаходиться в іванківцях, заріс чагарниками. Від руйнування його рятують велосипедисти-волонтери з Житомира.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки

1. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.1 - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 11 вересня 2019.
2. Комиссия для разбора древних актов при киевском, подольском и волынском Генерал-Губернаторе. Архив юго-западной России. OCLC 1037591579.
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 22 травня 2019.
4. Список землевладельцев и арендаторов Волынской губернии, во владении коих находится не менее 50 десятин земли (рос.) . Житомир: Волынский губ. стат. ком. 1913. с. 270 c.
5. (укр.). Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.

Джерела

1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. --  ISBN 966—690 –090 — 4
2. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
3. Архив Юго-Западной России, издаваемый временною комиссиею для разбора древних актов высочайше учрежденною при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе / Временная комиссия для разбора древних актов, Київська археографічна комісія. — Киев: типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1886. Ч. 7. Т. 1: Акты заселений Юго-Западной России от половины XIII до половины XV в. — 1886. — 746 с. разд. паг.

Посилання

• Погода в селі Іванківці [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Маєток Модеста Єзерського