Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фьорстерштадт (нім. Försterstadt «місто лісничих») — німецька колонія в Житомирській генеральній окрузі, заснована 23 вересня 1943 розпорядженням генерального комісара Ернста Ляйзера. Поряд із Гегевальдом мала стати плацдармом для майбутньої німецької колонізації окупованих територій СРСР у рамках реалізації нацистського генерального плану «Ост».
| Gebiet Försterstadt Округа Фьорстерштадт | |
|---|---|
 | |
| Держава |  Німецька імперія |
| Райхскомісаріат | Україна |
| Генеральна округа | Житомир |
| Центр | Черняхів |
| Уряд | |
| - Гебітсгауптман | Чимпке |
| Населення (1943) | |
| - Усього | 9036 |
Історія
Центральне місце у політиці забезпечення умов життя фольксдойчів на території України в добу Другої світової війни відводилося генеральній окрузі Житомир, на території якої проживала чи не найбільша німецька етнічна меншина. Лише станом на кінець 1941 р. там було зареєстровано понад 40 тис. фольксдойчів. Восени 1942 р. з ініціативи райхсфюрера СС Гіммлера між Житомиром і Бердичевом було утворено колонію німецьких поселенців Гегевальд. Через рік, восени 1943 р., було офіційно оголошено про заснування другої в житомирській генеральній окрузі німецької колонії між Коростенем і Черняховом — Фьорстерштадт, або Черняхів (нім. Tschernjachiw), де вивільнені після вивезених українців і євреїв місця заселялися етнічними німцями місцевого походження. До її складу ввійшли села Черняхівського, Горошківського, Пулинського, Звягельського, Довбишанського, Коростенського, Потіївського районів. Центром колонії став Черняхів, а її гебітсгауптманом було призначено оберфюрера СС Чимпке. Розміщення колонії саме на цих землях мотивувалося наявністю тут значної кількості етнічних німців — близько 3% (третя за чисельністю етнічна група в краї після українців і поляків). До округи Фьорстерштадт входили 24 населені пункти, в яких проживало 9036 етнічних німців.
Головним джерелом матеріального забезпечення фольксдойчів краю окупаційною владою стало конфісковане майно єврейського населення в інших регіонах України та Європи. Продуктові спецпайки, частково одяг і предмети першої необхідності серед фольксдойчів здебільшого розповсюджувалися через мережу спеціалізованих закритих крамниць.
Місцевим німцям довіряли керувати різного роду організаціями промислової та сільськогосподарської сфер, інших галузей економіки, досить часто без урахування фахової підготовки.
Належно розв'язувалися і питання, пов'язані з соціальним захистом та медичним обслуговуванням місцевих німців. Для дітей із сімей фольксдойчів створювалися дитсадки, а для дітей-сиріт — дитбудинки.
Особливу увагу окупаційна влада приділяла політиці у царині шкільної освіти, адже саме через освіту і виховання відбувалася германізація молодого покоління. Широку мережу німецьких шкіл було створено в усіх районах компактного та розрізненого проживання фольксдойчів.
В окрузі інколи проводили виступи німецькі фронтові театри. У лютому 1942 р. вояки союзної німецькій армії словацької частини теж організували виступ у Пулинах, який став відповіддю на концерт місцевої української молоді.
Існувала заборона шлюбів фольксдойчів із представниками інших етнічних груп населення задля збереження «чистоти раси».
Станом на квітень 1943 р., коли було складено списки етнічних німців Олевська, Пулин, Романова та інших сусідніх районів, майже половина населення потрапила під третю категорію: їхня кров була частково німецькою (народжені у змішаних шлюбах), але вони вважалися такими, яких можна було онімечити.
У березні-квітні 1943 р. відбулося одне з найбільш масових переселень до сіл по лінії Коростень—Черняхів у межі Пулинського (Червоноармійського), Черняхівського та Горошківського (Володарськ-Волинського) районів. Під час переселення сюди із району Бараші було переміщено 4500 фольксдойчів. Ці переселення, за словами Е. Ляйзера, відбулися через натиск радянських партизанів («банд», як відзначено у німецьких джерелах).
Формально колонія фольксдойчів Фьорстерштадт, як і сусідня Гегевальд функціонували до листопада 1943 р., коли на ці території у ході наступу зайшли радянські війська. Значна частина етнічних німців не евакуювалася, а залишилася на місцях свого попереднього проживання. Вони могли залишатися на зайнятій Червоною Армією території за завданням німецької розвідки для проведення розвідувальної діяльності.
З поновленням радянської влади практично всі місцеві німці за їхню співпрацю та лояльність відносно нацистського окупаційного режиму були репресовані. Відповідні заходи прямо торкнулися і репатріантів-фольксдойчів. Унаслідок таких етнодемографічних змін у післявоєнний період на території Житомирсько-Вінницького регіону практично зникла німецька національна меншина, одна з найбільших у довоєнні роки.
Див. також
Примітки
- De Santiago Ramos, Simone C. Dem Schwerte Muss Der Pflug Folgen: ŰberPeasants and National Socialist Settlements in the Occupied Eastern Territories during World War Two (англ.)
- С.В. Стельникович. Умови життя фольксдойче на території Генерального округу Житомир
Посилання
- Чортоліси.zt.ua — З історії: колонія Фьорстерштадт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Forstershtadt nim Forsterstadt misto lisnichih nimecka koloniya v Zhitomirskij generalnij okruzi zasnovana 23 veresnya 1943 rozporyadzhennyam generalnogo komisara Ernsta Lyajzera Poryad iz Gegevaldom mala stati placdarmom dlya majbutnoyi nimeckoyi kolonizaciyi okupovanih teritorij SRSR u ramkah realizaciyi nacistskogo generalnogo planu Ost Gebiet Forsterstadt Okruga ForstershtadtPolozhennya na karti generalnoyi okrugi ZhitomirPolozhennya na karti generalnoyi okrugi ZhitomirDerzhavaNimecka imperiyaRajhskomisariatUkrayinaGeneralna okrugaZhitomirCentr ChernyahivUryad GebitsgauptmanChimpkeNaselennya 1943 Usogo 9036IstoriyaCentralne misce u politici zabezpechennya umov zhittya folksdojchiv na teritoriyi Ukrayini v dobu Drugoyi svitovoyi vijni vidvodilosya generalnij okruzi Zhitomir na teritoriyi yakoyi prozhivala chi ne najbilsha nimecka etnichna menshina Lishe stanom na kinec 1941 r tam bulo zareyestrovano ponad 40 tis folksdojchiv Voseni 1942 r z iniciativi rajhsfyurera SS Gimmlera mizh Zhitomirom i Berdichevom bulo utvoreno koloniyu nimeckih poselenciv Gegevald Cherez rik voseni 1943 r bulo oficijno ogolosheno pro zasnuvannya drugoyi v zhitomirskij generalnij okruzi nimeckoyi koloniyi mizh Korostenem i Chernyahovom Forstershtadt abo Chernyahiv nim Tschernjachiw de vivilneni pislya vivezenih ukrayinciv i yevreyiv miscya zaselyalisya etnichnimi nimcyami miscevogo pohodzhennya Do yiyi skladu vvijshli sela Chernyahivskogo Goroshkivskogo Pulinskogo Zvyagelskogo Dovbishanskogo Korostenskogo Potiyivskogo rajoniv Centrom koloniyi stav Chernyahiv a yiyi gebitsgauptmanom bulo priznacheno oberfyurera SS Chimpke Rozmishennya koloniyi same na cih zemlyah motivuvalosya nayavnistyu tut znachnoyi kilkosti etnichnih nimciv blizko 3 tretya za chiselnistyu etnichna grupa v krayi pislya ukrayinciv i polyakiv Do okrugi Forstershtadt vhodili 24 naseleni punkti v yakih prozhivalo 9036 etnichnih nimciv Golovnim dzherelom materialnogo zabezpechennya folksdojchiv krayu okupacijnoyu vladoyu stalo konfiskovane majno yevrejskogo naselennya v inshih regionah Ukrayini ta Yevropi Produktovi specpajki chastkovo odyag i predmeti pershoyi neobhidnosti sered folksdojchiv zdebilshogo rozpovsyudzhuvalisya cherez merezhu specializovanih zakritih kramnic Miscevim nimcyam doviryali keruvati riznogo rodu organizaciyami promislovoyi ta silskogospodarskoyi sfer inshih galuzej ekonomiki dosit chasto bez urahuvannya fahovoyi pidgotovki Nalezhno rozv yazuvalisya i pitannya pov yazani z socialnim zahistom ta medichnim obslugovuvannyam miscevih nimciv Dlya ditej iz simej folksdojchiv stvoryuvalisya ditsadki a dlya ditej sirit ditbudinki Osoblivu uvagu okupacijna vlada pridilyala politici u carini shkilnoyi osviti adzhe same cherez osvitu i vihovannya vidbuvalasya germanizaciya molodogo pokolinnya Shiroku merezhu nimeckih shkil bulo stvoreno v usih rajonah kompaktnogo ta rozriznenogo prozhivannya folksdojchiv V okruzi inkoli provodili vistupi nimecki frontovi teatri U lyutomu 1942 r voyaki soyuznoyi nimeckij armiyi slovackoyi chastini tezh organizuvali vistup u Pulinah yakij stav vidpoviddyu na koncert miscevoyi ukrayinskoyi molodi Isnuvala zaborona shlyubiv folksdojchiv iz predstavnikami inshih etnichnih grup naselennya zadlya zberezhennya chistoti rasi Stanom na kviten 1943 r koli bulo skladeno spiski etnichnih nimciv Olevska Pulin Romanova ta inshih susidnih rajoniv majzhe polovina naselennya potrapila pid tretyu kategoriyu yihnya krov bula chastkovo nimeckoyu narodzheni u zmishanih shlyubah ale voni vvazhalisya takimi yakih mozhna bulo onimechiti U berezni kvitni 1943 r vidbulosya odne z najbilsh masovih pereselen do sil po liniyi Korosten Chernyahiv u mezhi Pulinskogo Chervonoarmijskogo Chernyahivskogo ta Goroshkivskogo Volodarsk Volinskogo rajoniv Pid chas pereselennya syudi iz rajonu Barashi bulo peremisheno 4500 folksdojchiv Ci pereselennya za slovami E Lyajzera vidbulisya cherez natisk radyanskih partizaniv band yak vidznacheno u nimeckih dzherelah Formalno koloniya folksdojchiv Forstershtadt yak i susidnya Gegevald funkcionuvali do listopada 1943 r koli na ci teritoriyi u hodi nastupu zajshli radyanski vijska Znachna chastina etnichnih nimciv ne evakuyuvalasya a zalishilasya na miscyah svogo poperednogo prozhivannya Voni mogli zalishatisya na zajnyatij Chervonoyu Armiyeyu teritoriyi za zavdannyam nimeckoyi rozvidki dlya provedennya rozviduvalnoyi diyalnosti Z ponovlennyam radyanskoyi vladi praktichno vsi miscevi nimci za yihnyu spivpracyu ta loyalnist vidnosno nacistskogo okupacijnogo rezhimu buli represovani Vidpovidni zahodi pryamo torknulisya i repatriantiv folksdojchiv Unaslidok takih etnodemografichnih zmin u pislyavoyennij period na teritoriyi Zhitomirsko Vinnickogo regionu praktichno znikla nimecka nacionalna menshina odna z najbilshih u dovoyenni roki Div takozhZhittyevij prostir na Shodi Gegevald okruga Gotenland Zamojskij nimeckij okrugPrimitkiDe Santiago Ramos Simone C Dem Schwerte Muss Der Pflug Folgen UberPeasants and National Socialist Settlements in the Occupied Eastern Territories during World War Two angl S V Stelnikovich Umovi zhittya folksdojche na teritoriyi Generalnogo okrugu ZhitomirPosilannyaChortolisi zt ua Z istoriyi koloniya Forstershtadt